Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монети Криму почали карбувати у перших роках утворення Золотої орди і закінчилися після анексії півострова Російською ім

Монети Криму

Монети Криму

Монети Криму почали карбувати у перших роках утворення Золотої орди і закінчилися після анексії півострова Російською імперією. За весь період карбування відомо більше 25 грошових одиниць від мідних пулів до золотих алтунів. В часи середньовіччя також в обігу знаходилися монети іноземного карбування переважно великих номіналів.

Історія

Дивись також Монетні двори Криму
image
Волзький сум. Зливок із експозиції Ермітажу № ОН-Р-1-657

У 1242 році, після невдалого походу Золотої Орди на Польське та Угорське королівства, монголи ґрунтовно осіли в Криму. Золотоординський хан Батий розділив завойовані землі на 14 самостійних улусів. Кримський півострів, а також степи поміж Дніпром та Дністром отримав дід темника Ногая — Мава. Управляти Кримським улус-юртом став намісник хана — емір. В 1261 році Золотою Ордою активно починає освоюватися Великий шовковий шлях із Західної Європи на Схід. За часів правління Бату мусульманських торговців залучали на службу відкупниками податків. Стягнення мита приносило Улусу Джучі чималий прибуток. Торговці з дозволу еміра Криму ініціювали і отримали можливість заснувати свій монетний двір в столиці улус-юрта Солхаті і карбувати власні регіональні гроші. Виготовленням монет почали займалися караїми.

За часів правління Узбек-хана (1312—1341) було скасовано баскацтво і надано дозвіл збирати данину васальним князям. Дипломатичні відносини з Індією, державами Західної Європи та Мамлюцьким султанатом укріпили економіку не лише Кримського улус-юрта, а й інших улусів Золотої Орди. На булгарських, мухшинських та кримських монетах карбувалася тамга Бату, в той час коли на монетах Хорезма та Сарая тамга не зображувалась.

В 1324 році землі Північного Причорномор'я були завойовані литовським князем Ольгердом. З кінця XIV до кінця XV століття західна частина Причорномор'я належала Великому князівству Литовському.

У 1362 році, в результаті заколоту Мамая, Золота Орда розкололася на 2 ворогуючі частини: території поміж Волгою, Доном і Дніпром та Північним Кавказом і Кримом перебували під владою Мамая та його війська. Лівобережжя Волги зі столицею орди Сараєм-аль-Джедідом і прилеглими до міста територіями належали ворогуючій стороні. На Волзі поміж сторонами був розмічений кордон, який існував до 1380 року.

У середині 60-х років XIII ст. генуезці заснували в Кефі свою торговельну факторію, уклавши угоду з Менгу-Тимуром. Генуя придбала кілька колоній на Північно-Східному Причорномор'ї — Боспоро, Чембало, Копу, Тану, Матреґу, Малу, Себастоболіс, Калолімен та Мавролако. Через Тану пролягав основний транзитний шлях до Середньої Азії на Далекий Схід. Політично-економічним центром була Кефа. Зневажливість до місцевих посадовців та работоргівля на Причорномор'ї постійно обурювала населення, що приводило до частих бунтів. У 1308 році генуезці змушені були втікати зі своїх колоній. У 1316 році, за часів правління Узбек-хана, вони поновили свій статус будуючи непідступні фортеці у своїх володіннях. З 1415 року Банком святого Георгія карбуються монети для Кефи та ближніх колоній. З 1434 року сплачують постійну данину еміру Криму Хаджі І. У 1475 році, після захоплення міста османами, карбування монет для Кефи Генуезьким банком припинилося

За часів Кримського ханства карбувалося на різних монетних дворах бл. 25 монетних одиниць, в основному розмінні срібні та мідні монети. Великі номінали для обігу срібних та золотих монет привозили із Османської імперії та із західних держав Європи. На початку XVIII ст. найдрібніша срібна монета ханства акче мала вагу 0,16 гр. Пізніше карбування акче стало невигідним — на зміну їй з'явилася монета бешлик номіналом 5 акче. В ті часи в обігу знаходились також голандські та німецькі талери, які отримали у ханстві назву куруші. Згодом у Стамбулі почали карбувати власні куруші.

Останнім ханом Кримського ханства був Шагін І, який вів потрійну політику поміж Кримським ханством, Османською та Російською імперіями. Бажання хана надати своєму правлінню певну яскравість і зверхненість над іншими знатними людьми спонукало у нього спроби до багатьох нововедень, більшість з яких не були виконані. До переліку спроб належало і угода про постачання обладнання для монетного двору в Кефі, всупереч якій замовнику не було сплачено обіцяної суми. Хану, в зв'язку з відсутністю власної сировини для карбування монет, довелося просити російську імператрицю Катерину II дозволити вивезти з Росії 50 пудів срібла та 800 пудів свинцю. Дозвіл було надано, і в Кефі почалося карбування. Нові викарбувані монети були якіснішими за монети попередніх ханів та правильної круглої форми. Нові монети Шагіна вводились в обіг водночас за кримською, османською та російською грошовими системами.

У 1787 році надвірному раднику монетного двору в Таврійської області Ф. Затлеру вдалося віднайти робітників монетної справи серед вояків, каторжанів та ін. кількістю 140 чоловік. Карбувалися російські мідні монети з позначкою монетного двору «ТМ» (Таврійська монета) та срібні монети для самої області. В квітні 1788 року кримське карбування монет повністю зупинилося. Нестача власної сировини та часте розкрадання майна робітниками в останні місяці існування монетного двору привела до того, що мідь доводилось вичищати із металевої стружки та пороху. В січні 1794 року за ордером графа П. О. Зубова опрацьована мідь була передана єпископу феодосійському та маріупольському Іову для вилиття дзвонів. Усього міді було 1267 пудів. Обладнання вивезли до Бериславу, де воно зберігалося до 1796 року.

І-й період. Улус-юрта Золотої Орди

Монети емірів Криму

image
Срібний ярмак. ХІІІ ст.

Дивись також Монети Ногайського улусу

Посадовцями від хана Кримського улус-юрта були еміри, або як ще їх називали беями. Першим формально визнаним еміром Кримського улус-юрта вважається Уран-Тимур, родич Батия, що отримав цей улус від Менгу-Тимура. Перші татари поселилися на Ескі-Юрті, де знаходилися могили кримських емірів та ханів до кінця XVIII ст. Золотоординські хани відвідували Крим не часто і лише Узбек-хан, покровитель мусульманства в XIV ст., досить довго проживав у Солхаті.

На перших монетах Криму часів кримських емірів не карбували стилістичних зображень, чи ханських позначень. Монети карбувалися 2-х номіналів — ¼ та 1 барикат (ярмак). Ці випуски дослідники віднесли до 1250—1260 рр. за часів правління еміра Криму, сина Джучі Тука-Тимура. В приватних контрактах зібраних у західно-європейських архівах за 1281—1343 роки зафіксована ця назва монети, походження якої пов'язано з монгольським словом «bariku» — виплатами та надходженнями в скарбницю, які використовувались до середини XIV ст. позначаючи таким чином тимчасові межі, до яких Північне Причорномор'я існувало як самостійна зона грошового обігу. Ваговою одиницею в ті часи слугував волзький сум вагою 198—202 грами.

На аверсі монет номіналом в ¼ барикати у лінійному колі карбувалася легенда арабською мовою — «Амір». Вгорі та внизу рослинні віньєтки. На реверсі у лінійному колі розміщена легенда в два рядки: «кири / м». Вгорі та внизу рослинні віньєтки. Діаметр монети — 10-12 мм, Середня вага — 0.44 гр. На аверсі монет номіналом в 1 барикат (ярмак) у подвійному колі, (зовнішній крапковий) — легенда в три рядки: «За велінням Тука / Темір / ярмак Крим». Під написом, всередині кола — рослинна віньєтка. На реверсі монети карбувалося у подвійному колі (зовнішній крапковий) легенда в три рядки: «Будь щасливий / дванадцять / [таких монет] один алтун». Діаметр — 21-22 мм, Вага — 2.07 гр

Карбування за часів Золотої Орди

Дивись також Пули Кримського улус-юрта Золотої Орди та Монети Азаку (Кримський улус-юрт Золотої Орди)

image
Мідний пул часів правління Тута-Менгу (1282—1287)
image
Анонімний пул Джанібека (1342—1357)
image
Барикат, 1265 (664 рік Хіджри) рік, Срібло. Діаметр — 22.5 мм. Вага — 1.97 гр. Берке (1257—1266).

За часів Берке (1257—1266) почали карбуватися мідні пули та срібні барикати (або барикаки) із зображенням ханська тамги на монетному дворі в Солхаті. Вперше на монетах кримського карбування з'являється ім'я хана. Барикати Берке не мали аналогів в мусульманському карбуванні, але за діаметром (22-24 мм), вагою (2,095 гр.) та пробою відповідали венеційському [de] того ж періоду. Легенда на одному із барикатів вказувала співвідношення до золотої монети: «12 цих [монет] за алтун». Алтунами слугували в ті часи золоті гіперпірони Візантійської імперії часів правління імператора Михайла VIII. На аверсі в колі з трикутників надпис арабською мовою: «падишах Ісламу, захисник миру та віри». На реверсі карбувалося зображення ханської тамги по обидва боки зазначалося місце карбування, навколо тамги легенда арабською: «Хай буде благословенним цей рік чорної корови». Датувалася виготовлена монета 1265 роком (664 рік Гіджри). Відомий і різновид барикатів часів правління Берке — з диферентом наприкінці надпису. 1 барикат розмінювався на 48 пулів, про що свідчили надписи на монетах хана Менгу-Тимура (1266—1282).

За часів правління Туда-Менгу назва «барикати» змінюється на «ярмаки». Також в цей період карбувалася срібна монета — динар. Діаметр таких динарів був 28 мм, вага 7,76-10,01 гр. За часів Токта-хана Золота Орда стала повністю ісламською державою. У цей період карбування ярмак витісняється новою монетою — срібним дирхамом, діаметр якого 16-20 мм та вагою 1,25-1,67 гр. В часи правління Токта-хана вперше карбувалися мідні пули зі стилістичним зображенням двоголового орла.

На монетах часів Узбек-хана містилася легенда: «Най продовжиться його правління в ім'я Алаха». В 1321 (720 рік Гіджри) році в Солхаті карбувалася остання срібна монета хана, а в 1339 в Азаці.

Монети з ім'ям посадовця Абдулах-хана (1367—1368,1369—1370) від темника Мамая карбуються в Азаку, Сарай-аль-Джедіді, Шехр-аль-Джедіді, та Янгі-Шехрі, Керменчику. Монети з ім'ям Булак-хана карбуються в Солхаті, Маджарі, Кирк-Орі (відомі лише дирхеми Кирк-Ору зразка 1375 (777 р. Г.) року). В той період жодної монети в столиці Золотої Орди не карбували. З 1376 року монети в Мамаєвій Орді припинилися карбуватися. Типовими монетами того часу були срібні данги хана Узбека з надкарбованою на них тамгою.

В 1381 році ханом Тохтамишом була проведена грошова реформа за якою вага монет змінилася з 1,4 гр. на 1,42 гр. Обіг старих зразків суворо заборонявся. Монети Тохтамиша карбувалися на всіх монетних дворах Улуса Джучі. Вперше на монетах хана карбуються мусульманські гасла — «перемога віри», «захист віри», «слава віри». У 1395 році розпочався випуск дирхемів з великою кількістю різновидів, які використовували згодом суперники токтамиша — Таш-Тимур та Тимур-Кутлуг. За часів правління хана карбувалися останні пули Кримського улус-юрта.

За часів правління Шадібека (1399—1407) карбувалися останні данги в Азаці, а за часів правління (1410—1411) припинилися карбуватися срібні данги і в Кефі. 1 данг прирівнювався до 16 пулів. Середня вага дангів — 1,16 грамів. Із одного вагового сума карбувалося 120 дангів.

Генуезьке карбування

Див. також Банк Святого Георгія

Кефа

image
Золотий дукат. Філіпо Марія Вісконті (1421—1435), Генуезьке карбування банком Святого Георгія для Кефи
image
Срібний аспр. Генуезьке карбування банком Святого Георгія для Кефи (Феодосія).1421-1435 роки.
image
Генуезька торговельна факторія. Мідний пул. Кінець XIII — початок XІV ст.
image
Кефа (Генуезьке карбування), пул, джучиди

За часів правління Міланського герцога Філіпо Марія Вісконті (1412—1447) торговельною факторією Генуї у Кефі карбувалися золоті монети номінальною вартістю ½ (вага —1,67 гр.) та 1 (вага — 3,38 гр.) дукати. Монети повністю повторювали тип венеційських дукатів попередніх років карбування за винятком легенди. На аверсі був зображений Ісус Христос в овалі (мандорла) серед зірок, по краях монети надпис: «IANVA · ME · I — G — ENVIT · CAFA». На реверсі — дож, який стоїть на колінах і приймає з рук євангеліста Марка стяг. Навколо легенда латинською мовою: «MEDIOLAN — DNS · IANVA». Монети карбувалися 1421—1435 роках.

У 1320—1339 роках на срібних дангах (Діаметр — 16,5 мм. Вага — 0,87 гр.) та мідних пулах (Діаметр — 16,5-19 мм. Вага — 1,15-2,85 гр.) часів правління Узбек-хана надкарбовувалося зображення герба Генуї (брама з трьома вежами). У 1419—1435 роки Генуезький Банк Святого Георгія (італ. Banco di San Giorgio) почав карбувати срібні аспри для Кефи. За часів правління хана Улуг улусу Бек-Суфі (1420—1422) на аверсі срібних аспрів та мідних пулів зображувався герб Генуї, навколо позначалося місце карбування та назва колонії латинською мовою — «ⱭOMVȠⱭІЯȠVⱭIȠ» (Імовірно — COMUNE LANUE GAZARIA (укр. «Муніцепалітет Газарія»). На реверсі надпис в 4 рядки арабською мовою, яким позначалося титул та ім'я хана. За часів (1419—1421, 1427—1432) та Улу-Мухаммеда (1419—1423, 1426—1427, 1428, 1428—1432) на реверсі срібних монет в малому колі карбувалася тамга, по колу монети позначалося ім'я і титул діючого хана арабською мовою. Вага — 0,41-1,01 гр. Діаметр — 11-13 мм. На мідних монетах зображувалася тамга, навколо неї крапки. Ці всі монети використовувалися для проведення розрахунків між купцями, що займалися торгівлею з країнами Сходу.

Солхат (Крим)

image
Банк Святого Георгія. Солхат., акче. Бл. 1440-х років

В 1434 році поміж Генуезькою республікою та князівством Феодоро, за підтримки еміра Кримського Улус-юрту, відбулася вирішальна битва за колонії в Солхаті. Війська Генуї були розбиті Хаджи Ґераєм. Але сам Ґерай не зміг скористатися плодами перемоги. Він був вигнаний з Криму ханом Саїд-Ахмадом I і змушений був втікати до свого союзника литовського князя Сигізмунда. Лише у 1442 році емір зміг повернутися до Криму. Феодорський князь Олексій I, отримавши собі славу від населення Трапезунду, довгий час не втручався в проблеми Криму. Скориставшись нагодою Банк Святого Георгія викупив собі землі у власне управління.

За часів правління Кічі-Мухеммеда (1428, 1432—1440, 1446—1459) Банком Святого Георгія карбуються срібні аспри з позначенням монетного двору Солхат (араб. صلغات‎). Зовні монети нагадували аспри для Кефи, але з обох боків арабські надписи, що свідчили про певну незалежність міста від генуезької колоніальності. Можливо ці монети карбувалися лише для оплати послуг монгольським союзникам.

Тана

Див. також Монети Азаку

image
Тана, аспр, Генуезьке карбування

На місці давньогрецького міста Тана, в нижній течії річки Дону, монголами було засноване місто Азак. Тут закінчувався караванний шлях, яким з Китаю привозили шовкові тканини, які перевантажували на галери і везли до Італії, звідки вже потім розвозили по всій Європі. У 1313 році, у прилеглій до Дону частині міста, Венеція заснувала свою колонію, але незабаром та частина міста перейшла до Ґенуї. У 1395 році, після поразки Тохтамиша під Таною, генуезькі колонії на певний період припинили свою діяльність, але отримані великі прибутки від торгівлі з татарами, змусили їх повернутися знову до міста. На початку XV ст. генуезькими колоністами карбувалися срібні аспри з літерою «Т». У скарбі знайденому в поселенні Чуфут-Кале (колишній Кирк-Оре) серед 4287 монет 21 монета була з позначенням літери. Подібні монети знаходили також в поселенні Нижній Джулат (Терський район (Кабардино-Балкарія)). В комплексі серед 700 монет були 3 з літерою. За гіпотезою дослідника О. Ретовського ці монети прийнято вважати генуезьким карбуванням у місті Тана. Точне карбування цих монет невідоме, тому достовірність карбування в місті Тана залишається під питанням. На аверсі монет карбувалася тамга дому Бату в колі, навколо монети арабський надпис, який деякі дослідники читають як «Султан». На реверсі в колі літера «Т», навколо монети надпис латинською мовою «IMPERATOR». Існують різновиди реверсу з колом над літерою та 2 крапками з боків, а також з роздвоєнням літери у вигляді хвоста ластівки. Другий тип монет карбувався без тамги ханів, але з розбірливим арабським надписом на аверсі: «Султан правосудний». В центральному колі надпис «Мухаммед-хан» (араб. ١لسلطان العادل محمد خان‎).

Монкастро

image
Надкарбування на срібних дангах Орда-Базару

За часів правління Менгу-Тимура (1269—1282), на залишках грецького міста Тіра, розбудовувалося місто Ак-Керман та інші міста. У 1288 році Ногай, не маючи чим сплатити військам в боротьбі з чингізидом Тула-Бугою, продав місто генуезьким торговцям. Офіційно Ак-Керман був татарським містом, але правили в ньому генуезці, які переназвали місто, як Монкастро.

За часи правління Кічі-Мухеммеда на срібних дангах, карбованих на монетному дворі Орда-Базарі, надкарбовавався хрест з боків якого розміщувалися крапки. Румунські дослідники віднесли ці монети до карбування Монкастро.

ІІ-й період. Кримське ханство

Генуезьке карбування в часи утворення Кримського ханства

image
Кефа (Генуезьке карбування), аспр, Хаджи Герай
image
Мідний фоллер. Банк Святого Георгія для Кефи (1454—1475)

У 1420—1440 роках, під час першої спроби володарювання в Кефі Хаджі I Ґерая під контролем джучидів, карбуються мідні пули з зображенням на аверсі монети тамги Ґераїв в колі. По колу монети зірки. На реверсі в чотиридуговому картушу герб Генуї, навколо легенда латинською мовою. На початку утворення Кримського ханства банком Святого Георгія в Генуезькій Ґазарії карбувалися срібні аспри та мідні фоллери. Типове зображення на аверсах фоллерів (Вага — 0,53-1,3 гр. Діаметр — 11-16 мм) та аспрів (Вага — 0,41-1,01 гр. Діаметр — 11-13 мм) у рік консульства [en] (1450) — у центрі розміщувався герб Генуезької республіки. На реверсі тамга джучидів. З 1454 року і до 1475 року на реверсі почала карбуватися тамга Ґераїв. Також відомі фоллери та аспри із зображенням святого Юрія (Георгія) на аверсі. У 1475 році, після захоплення міста турками, карбування монет для Кефи Генуезьким банком припинилося.

Карбування кримських ханів

image
Акче, 1465 (867 р. Г.). Хаджі Ґерай (МД — Орду-Базар)
image
Акче, 1628 (1037 р. Г.). Хан Джанібек Ґерай (МД — Солхат)
image
Бешлик (0,56 гр.). Девлет II Ґерай (1709—1713) МД — Солхат)
image
Мідна деньга. Шахін Ґерей (1191 р. Г.)
image
Чхаль, 1191 р. Х. Шахін Ґерай. Мідь. Вага 75 гр.
image
Срібний куруш (1191 р. Х.). Шахін Ґерай

У 1459—1468 (858—867 р. Г.) роках засновник Кримського ханства Хаджі I на монетному дворі Кирк-Ору почав карбувати мідні пули та срібні акчи з тамгою роду. На аверсі монет позначалося ім'я хана: «Верховний султан Хаджі Ґерай». Мідні пули та срібні акчи у 1468 році карбуються також на монетному дворі у Солхаті та у 1465 році мідні пули та срібні акчи в Орду-Базарі. На аверсі срібних акчів Орду-Базару надпис у 4 рядки: «Ас Султан / верховний / Хаджі Герай / хан». На реверсі в лінійному колі Т-подібна тамга Ґераїв, навколо тамги написи: «Карбування Орду базару. 867». Діаметр — 13 мм, Вага — 0,68 гр. На пулах в одинарному лінійному картуші залишки легенди у 3 рядки: «Правосудний … ..[Гіре]й хан». На реверсі в центрі зображення рівнобічного трикутника з крапкою всередині. В лінійному колі та картуші з крапок кругова легенда ліворуч: «Карбування Орда Базар». Враховуючи те, що монета відома лише в одному екземплярі, відновити повністю легенду аверсу поки що не можливо.

За часів правління хана Нур-Девлета карбуються срібні акче та нова розмінна монета на зміну пулам — мідний манґір. Розміри — 13,30×15.60 мм. Вага — 0.91 гр. Під час смути у 1500—1501 рр. на монетних дворах у Солфаті, Кафі та Кирк-Орі карбувалися мідні акчи плаковані сріблом. За часів правління Саадета I почали карбуватися білонні акче, а в 1540 році за часів правління Сахіба I мідні. За часів правління Девлета I в обігу перебувають срібні ½ акче, розміри яких були 9,00×8.00 мм. Вага — 0.27 гр. Також починаючи від Девлета І карбуються срібні, білонні та плаковані сріблом мідні акче. За часів правління Гази II карбування монети номіналом в ½ акче на певний час поновлюється, монети карбуються на монетних дворах в Солфаті та Кезлеві. Починаючи з 1654 року за часів правління Мехмеда IV карбується нова срібна монета — бешлик, який прирівнювався до 5 акче. На початку XVIII ст. карбування акче припиняється зовсім. На початку першого правління хана Кирима проводиться грошова реформа згідно якої кримський куруш став прирівнюватися за вагою до 1 османського, а новий бешлик вартував 3,5 старого. Раніше 6 кримських курушів прирівнювалися до 1 османського. Вага бешлика нового зразка становила 0,9—1,05 г. Пізніше ця монета отримала назву «чорний бешлик (п'ятак)» (крим. Kara Beşlik) через його майже мідний колір і дуже малий вміст срібла в монеті. Також в обігу з'являється нова грошова одиниця — срібна та білонна пара. Пара прирівнювалася до 3 манґірів, або до ½ ікіліку; 2½ ікіліків = 1 бешликам = ½ онликам = ¼ їрмилікам; 2 їрмиліка = 1 курушу; 1½ куруша = 1 алтмішліку. У 1771 (1185 р. Г.) році, за часів правління хана Селіма III поновлюється карбування мідних манґірів.

За часів правління російського ставленика Катерини ІІ хана Шагіна вага бешлика збільшується до 1,5 гр. вміст щирого срібла зменшується до мінімуму. Хан провів ще одну грошову реформу обравши за еталон і російську грошову систему. Згідно неї 1 акче став прирівнюватися до ½ деньги, або ¼ полушки; 3 акче = 1 копійці; 25 акче = 2 кирмизам = 1 чхалю. В період його правління карбувалися також золоті алтини, рівні за вагою османському. На всіх монетах стояла дата 1777 (1191 р. Г) — рік початку правління хана Шагіна. Із міді карбувалися монети: полушки, деньги, копійки (9,5 гр.), кирмиси (45 мм, 16 гр.) та чхалі (75-84 гр.); з білону манґіри (0,20 гр.), ікіліки (0,3-0,5 гр.), кара-бешлики (18,2 мм, 1,5 гр.) та пари (0,6 гр.); зі срібла онліки (3,05 гр.), їрмиліки (8 гр.), куруші (34-35 мм, 14,4-16 гр.) та алтмішліки (19,8-22,8 гр.); із золота карбувалися алтилік-алтини (21,2 гр.) та бешлик-алтини (16 гр.).

ІІІ-й період. Монети Криму, анексованого Російською імперією

Докладніше: Таврійський монетний двір
image
Срібні 2 копійки, 1787 року
image
Срібні 20 копійок, 1787 року

У 1783 році, після повного приєднання Кримського ханства до складу Російської імперії, династія кримських ханів припинила своє існування. У новоутвореній Таврійській області Катерина II поставила губернатором російського князя Григорія Потьомкіна. З 1784 року на Таврійському монетному дворі почали виготовляти мідні та дрібні срібні монети Російської імперії зі знаком монетного двору «ТМ». У 1787 році карбувалися монети для Таврії номіналами 2 (12 мм, 0,8 гр.), 5 (16 мм, 2 гр.), 10 (22 мм, 4 гр.) та 20 (29 мм, 8 гр.) копійок зі срібла. На аверсі всіх зразків монет під короною карбувався вензель імператриці з легендою по-колу: «ЦАР-ХЕР-ТАВРИЧЕ(рос.)» (На монетах номіналами в 10 та 20 копійок повний надпис: « ЦАРИЦА-ХЕРСОНИСА-ТАВРИЧЕСКАГО(рос.)») і рік карбування 1787. На реверсі позначення номіналу в центрі великою цифрою та по колу кількістю крапок відповідних до значення номіналу. Під великою цифрою літери «ТМ» — позначення монетного двору.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.
  2. Г. М. Голиш. Основи нумізматики, Черкаси, 2006. — стор. 61
  3. В. Зварич, Р. Шуст. Нумізматика, Київ: Знання, 2007. — стор. 70
  4. . Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.
  5. Узлов Ю. А. Итальянские фактории в Северном Причерноморье. XIII—XV вв.// Теория и практика общественного развития. Краснодар. 2010.(рос.)
  6. Брун Ф. К. О поселениях итальянских в Газарии. Топографические и исторические заметки // Труды Первого археологического съезда в Москве. 1869. — М., 1871(рос.)
  7. Г. Абдулаева // История Монетного двора в Крымском Ханстве. 2008(рос.)
  8. Винклер П. фон «Из истории монетного дела в России» // Глава 5. Таврическая монета (1783—1788) // Ст. 109(рос.)
  9. Винклер П. фон «Из истории монетного дела в России» // Глава 5. Таврическая монета (1783—1788) // Ст. 147—149(рос.)
  10. Schubert. Les monnaies russes des derniers triois siecles. Leipzig 1857. P. 208.(нім.)
  11. . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  12. Хромов К. К., 2007. Монеты западной части Улуса Джучи. Часть I. Йармаки Крыма. Раздел 1. Серебряные монеты, чеканенные до правления Токту // Восточная нумизматика в Украине. Часть II. Монеты Джучидов и сопредельных государств. С.4-54. Киев.(рос.)
  13. Пономарев А. Л. //Эволюция денежных систем Причерноморья и Балкан в ХІІІ вв. Москва. 2010(рос.)
  14. [. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017. Жаксылык Сабитов. Как печатали деньги в Золотой орде(рос.)]
  15. Лебедев В. П., 2000. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (сер.XIII-нач.XV в.) // Вестник Одесского музея нумизматики, вып. № 2. Одесса.с.126-134; 1996, с.62-67; 2000, с.52-57; 2002, с.139-149(рос.)
  16. Grierson Philip. Coins of Medieval Europe / Coins in history. London, Seaby. 1991. — p. 106, p. 26.
  17. Карлов Е. А. Золотая Орда, Лисичанск, 1998. — стр. 58.(рос.)
  18. Лебедев В. П., 2000. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (сер.XIII-нач.XV в.) // Вестник Одесского музея нумизматики, вып. № 2. Одесса.(рос.)
  19. . Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.
  20. . Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.
  21. Лебедев В. П., 1990. Символика и язык монет Крыма золотоордынского периода // Нумизматические исследования по истории Юго-Восточной Европы. Кишинёв(рос.)
  22. С. Карпов. Причерноморье в Средние века. Вып. IX. Киев, сентябрь 2017. Стр. 487 (рос.)
  23. cfr. G.Giacosa, Il ducato d'oro di Caffa, in Annotazioni Numismatiche XXIX, 646 (італ.)
  24. . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
  25. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  26. О. Ф. Ретовский. «Генуэзско-татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906(рос.)
  27. Лебедев В. П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII — нач. XV ст.). Одесса, 1999. — М 1.(рос.)
  28. Селиверстов Д. А. Сражение при Солхате (Кастадзоне) 22 июня 1434 года // Военное дело Золотой Орды: проблемы и перспективы изучения. Материалы Круглого стола, проведенного в рамках Международного Золотоордынского Форума (Казань, 30 марта 2011 г.). — Казань: АН Республики Татарстан — Ин-т истории им. Ш. Марджани, 2011. — С. 183—193.(рос.)
  29. Retowski, O. The Genoese-Tartar Coinage Top notch work on this 15th century Genoese colony in Crimea [Tr. en. 1906](англ.)
  30. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  31. Фомичев Н. М. Джучидские монеты из Азова / Н. М. Фомичев // Советская археология. № 1, 1981(рос.)
  32. Лебедев В. П., Ситник В. Г. Комплекс серебряных джучидских монет из Нижнего Джулата (Кабардино-Балкария) // Материалы и исследования по археологии Северного Кавказа. Вып. 13. Армавир-Краснодар, 2012. С. 195, 204, 207, 210. № 218.
  33. О. Ф. Ретовский. «Генуэзско — татарские монеты», 1906 г., стр.69-71(рос.)
  34. Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Том 1. — СПб, 1884, с. 456(рос.)
  35. E.Oberländer-Târnoveanu, Byzantino-Tartarica — Le Monnayage Bouches Dans la Zone des Bouches de Danube à la Fin du XIIIc et au Commencement XIVe Siècles.(фр.)
  36. O.Iliescu, Les Armoiries de la Ville d'Asprokastron et Leur Origine Byzantine/ Bucuresti, 1991(фр.)
  37. О. Ф. Ретовский. «Генуэзско — Татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906(рос.)
  38. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  39. . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
  40. Причерноморье в Средние века / под ред. С. П. Карпова. / Вып. IX: Алетейя; СПб, Москва; 2015 (англ.), (рос.)
  41. О. Ф. Ретовский. «Генуэзско-татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906 (рос.)
  42. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  43. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  44. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 6 листопада 2017.
  45. І. Хромова «Монетна справа на території Нижнього Подніпров'я у XV ст.» // Спеціальні історичні дисципліни. Число 19 // 2016
  46. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  47. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  48. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  49. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  50. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  51. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  52. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  53. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  54. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  55. . Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 14 липня 2019.
  56. Bruce C. II., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1601—1700. — Iola, WI: Krause Publications, 2008. — 1439 p. — (англ.)
  57. [ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017. Богуславский Д. С. Янов Д. Н. Серебряные и билонные монеты Крымского ханства(рос.)]
  58. Якушечкин А. В. "Монетная стопа Крымского ханства в средине XVII в. // Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма. / Изд. Чореф Михаил Михайлович / Нижневартовск, 2012 Ст.290, ISSN: 2219-8857 (рос.)
  59. Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1701—1800. — Iola, WI: Krause Publications, 2010. — 1344 p. — рр. 161—162, (англ.)
  60. Sevket Pamuk «A Monetary History of the Ottoman Empire»//New York, Cambridge University Press, 1999 276 pp.(англ.)
  61. А. Тунманн. Крымское ханство. Симферополь, 1991. С. 80. (рос.)
  62. [. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 18 вересня 2017. ИЗ ИСТОРИИ ФЕОДОСИЙСКОГО МОНЕТНОГО ДВОРА(рос.)]
  63. Винклер П. фон «Из истории монетного дела в России» // Глава 5. Таврическая монета (1783—1788) // Ст. 151—153(рос.)

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Moneti Krimu pochali karbuvati u pershih rokah utvorennya Zolotoyi ordi i zakinchilisya pislya aneksiyi pivostrova Rosijskoyu imperiyeyu Za ves period karbuvannya vidomo bilshe 25 groshovih odinic vid midnih puliv do zolotih altuniv V chasi serednovichchya takozh v obigu znahodilisya moneti inozemnogo karbuvannya perevazhno velikih nominaliv IstoriyaDivis takozh Monetni dvori Krimu Volzkij sum Zlivok iz ekspoziciyi Ermitazhu ON R 1 657 U 1242 roci pislya nevdalogo pohodu Zolotoyi Ordi na Polske ta Ugorske korolivstva mongoli gruntovno osili v Krimu Zolotoordinskij han Batij rozdiliv zavojovani zemli na 14 samostijnih ulusiv Krimskij pivostriv a takozh stepi pomizh Dniprom ta Dnistrom otrimav did temnika Nogaya Mava Upravlyati Krimskim ulus yurtom stav namisnik hana emir V 1261 roci Zolotoyu Ordoyu aktivno pochinaye osvoyuvatisya Velikij shovkovij shlyah iz Zahidnoyi Yevropi na Shid Za chasiv pravlinnya Batu musulmanskih torgovciv zaluchali na sluzhbu vidkupnikami podatkiv Styagnennya mita prinosilo Ulusu Dzhuchi chimalij pributok Torgovci z dozvolu emira Krimu iniciyuvali i otrimali mozhlivist zasnuvati svij monetnij dvir v stolici ulus yurta Solhati i karbuvati vlasni regionalni groshi Vigotovlennyam monet pochali zajmalisya karayimi Za chasiv pravlinnya Uzbek hana 1312 1341 bulo skasovano baskactvo i nadano dozvil zbirati daninu vasalnim knyazyam Diplomatichni vidnosini z Indiyeyu derzhavami Zahidnoyi Yevropi ta Mamlyuckim sultanatom ukripili ekonomiku ne lishe Krimskogo ulus yurta a j inshih ulusiv Zolotoyi Ordi Na bulgarskih muhshinskih ta krimskih monetah karbuvalasya tamga Batu v toj chas koli na monetah Horezma ta Saraya tamga ne zobrazhuvalas V 1324 roci zemli Pivnichnogo Prichornomor ya buli zavojovani litovskim knyazem Olgerdom Z kincya XIV do kincya XV stolittya zahidna chastina Prichornomor ya nalezhala Velikomu knyazivstvu Litovskomu U 1362 roci v rezultati zakolotu Mamaya Zolota Orda rozkololasya na 2 voroguyuchi chastini teritoriyi pomizh Volgoyu Donom i Dniprom ta Pivnichnim Kavkazom i Krimom perebuvali pid vladoyu Mamaya ta jogo vijska Livoberezhzhya Volgi zi stoliceyu ordi Sarayem al Dzhedidom i prileglimi do mista teritoriyami nalezhali voroguyuchij storoni Na Volzi pomizh storonami buv rozmichenij kordon yakij isnuvav do 1380 roku U seredini 60 h rokiv XIII st genuezci zasnuvali v Kefi svoyu torgovelnu faktoriyu uklavshi ugodu z Mengu Timurom Genuya pridbala kilka kolonij na Pivnichno Shidnomu Prichornomor yi Bosporo Chembalo Kopu Tanu Matregu Malu Sebastobolis Kalolimen ta Mavrolako Cherez Tanu prolyagav osnovnij tranzitnij shlyah do Serednoyi Aziyi na Dalekij Shid Politichno ekonomichnim centrom bula Kefa Znevazhlivist do miscevih posadovciv ta rabotorgivlya na Prichornomor yi postijno oburyuvala naselennya sho privodilo do chastih buntiv U 1308 roci genuezci zmusheni buli vtikati zi svoyih kolonij U 1316 roci za chasiv pravlinnya Uzbek hana voni ponovili svij status buduyuchi nepidstupni forteci u svoyih volodinnyah Z 1415 roku Bankom svyatogo Georgiya karbuyutsya moneti dlya Kefi ta blizhnih kolonij Z 1434 roku splachuyut postijnu daninu emiru Krimu Hadzhi I U 1475 roci pislya zahoplennya mista osmanami karbuvannya monet dlya Kefi Genuezkim bankom pripinilosya Za chasiv Krimskogo hanstva karbuvalosya na riznih monetnih dvorah bl 25 monetnih odinic v osnovnomu rozminni sribni ta midni moneti Veliki nominali dlya obigu sribnih ta zolotih monet privozili iz Osmanskoyi imperiyi ta iz zahidnih derzhav Yevropi Na pochatku XVIII st najdribnisha sribna moneta hanstva akche mala vagu 0 16 gr Piznishe karbuvannya akche stalo nevigidnim na zminu yij z yavilasya moneta beshlik nominalom 5 akche V ti chasi v obigu znahodilis takozh golandski ta nimecki taleri yaki otrimali u hanstvi nazvu kurushi Zgodom u Stambuli pochali karbuvati vlasni kurushi Ostannim hanom Krimskogo hanstva buv Shagin I yakij viv potrijnu politiku pomizh Krimskim hanstvom Osmanskoyu ta Rosijskoyu imperiyami Bazhannya hana nadati svoyemu pravlinnyu pevnu yaskravist i zverhnenist nad inshimi znatnimi lyudmi sponukalo u nogo sprobi do bagatoh novoveden bilshist z yakih ne buli vikonani Do pereliku sprob nalezhalo i ugoda pro postachannya obladnannya dlya monetnogo dvoru v Kefi vsuperech yakij zamovniku ne bulo splacheno obicyanoyi sumi Hanu v zv yazku z vidsutnistyu vlasnoyi sirovini dlya karbuvannya monet dovelosya prositi rosijsku imperatricyu Katerinu II dozvoliti vivezti z Rosiyi 50 pudiv sribla ta 800 pudiv svincyu Dozvil bulo nadano i v Kefi pochalosya karbuvannya Novi vikarbuvani moneti buli yakisnishimi za moneti poperednih haniv ta pravilnoyi krugloyi formi Novi moneti Shagina vvodilis v obig vodnochas za krimskoyu osmanskoyu ta rosijskoyu groshovimi sistemami U 1787 roci nadvirnomu radniku monetnogo dvoru v Tavrijskoyi oblasti F Zatleru vdalosya vidnajti robitnikiv monetnoyi spravi sered voyakiv katorzhaniv ta in kilkistyu 140 cholovik Karbuvalisya rosijski midni moneti z poznachkoyu monetnogo dvoru TM Tavrijska moneta ta sribni moneti dlya samoyi oblasti V kvitni 1788 roku krimske karbuvannya monet povnistyu zupinilosya Nestacha vlasnoyi sirovini ta chaste rozkradannya majna robitnikami v ostanni misyaci isnuvannya monetnogo dvoru privela do togo sho mid dovodilos vichishati iz metalevoyi struzhki ta porohu V sichni 1794 roku za orderom grafa P O Zubova opracovana mid bula peredana yepiskopu feodosijskomu ta mariupolskomu Iovu dlya vilittya dzvoniv Usogo midi bulo 1267 pudiv Obladnannya vivezli do Berislavu de vono zberigalosya do 1796 roku I j period Ulus yurta Zolotoyi OrdiMoneti emiriv Krimu Sribnij yarmak HIII st Divis takozh Moneti Nogajskogo ulusu Posadovcyami vid hana Krimskogo ulus yurta buli emiri abo yak she yih nazivali beyami Pershim formalno viznanim emirom Krimskogo ulus yurta vvazhayetsya Uran Timur rodich Batiya sho otrimav cej ulus vid Mengu Timura Pershi tatari poselilisya na Eski Yurti de znahodilisya mogili krimskih emiriv ta haniv do kincya XVIII st Zolotoordinski hani vidviduvali Krim ne chasto i lishe Uzbek han pokrovitel musulmanstva v XIV st dosit dovgo prozhivav u Solhati Na pershih monetah Krimu chasiv krimskih emiriv ne karbuvali stilistichnih zobrazhen chi hanskih poznachen Moneti karbuvalisya 2 h nominaliv ta 1 barikat yarmak Ci vipuski doslidniki vidnesli do 1250 1260 rr za chasiv pravlinnya emira Krimu sina Dzhuchi Tuka Timura V privatnih kontraktah zibranih u zahidno yevropejskih arhivah za 1281 1343 roki zafiksovana cya nazva moneti pohodzhennya yakoyi pov yazano z mongolskim slovom bariku viplatami ta nadhodzhennyami v skarbnicyu yaki vikoristovuvalis do seredini XIV st poznachayuchi takim chinom timchasovi mezhi do yakih Pivnichne Prichornomor ya isnuvalo yak samostijna zona groshovogo obigu Vagovoyu odiniceyu v ti chasi sluguvav volzkij sum vagoyu 198 202 grami Na aversi monet nominalom v barikati u linijnomu koli karbuvalasya legenda arabskoyu movoyu Amir Vgori ta vnizu roslinni vinyetki Na reversi u linijnomu koli rozmishena legenda v dva ryadki kiri m Vgori ta vnizu roslinni vinyetki Diametr moneti 10 12 mm Serednya vaga 0 44 gr Na aversi monet nominalom v 1 barikat yarmak u podvijnomu koli zovnishnij krapkovij legenda v tri ryadki Za velinnyam Tuka Temir yarmak Krim Pid napisom vseredini kola roslinna vinyetka Na reversi moneti karbuvalosya u podvijnomu koli zovnishnij krapkovij legenda v tri ryadki Bud shaslivij dvanadcyat takih monet odin altun Diametr 21 22 mm Vaga 2 07 gr Karbuvannya za chasiv Zolotoyi Ordi Divis takozh Puli Krimskogo ulus yurta Zolotoyi Ordi ta Moneti Azaku Krimskij ulus yurt Zolotoyi Ordi Midnij pul chasiv pravlinnya Tuta Mengu 1282 1287 Anonimnij pul Dzhanibeka 1342 1357 Barikat 1265 664 rik Hidzhri rik Sriblo Diametr 22 5 mm Vaga 1 97 gr Berke 1257 1266 Za chasiv Berke 1257 1266 pochali karbuvatisya midni puli ta sribni barikati abo barikaki iz zobrazhennyam hanska tamgi na monetnomu dvori v Solhati Vpershe na monetah krimskogo karbuvannya z yavlyayetsya im ya hana Barikati Berke ne mali analogiv v musulmanskomu karbuvanni ale za diametrom 22 24 mm vagoyu 2 095 gr ta proboyu vidpovidali venecijskomu de togo zh periodu Legenda na odnomu iz barikativ vkazuvala spivvidnoshennya do zolotoyi moneti 12 cih monet za altun Altunami sluguvali v ti chasi zoloti giperpironi Vizantijskoyi imperiyi chasiv pravlinnya imperatora Mihajla VIII Na aversi v koli z trikutnikiv nadpis arabskoyu movoyu padishah Islamu zahisnik miru ta viri Na reversi karbuvalosya zobrazhennya hanskoyi tamgi po obidva boki zaznachalosya misce karbuvannya navkolo tamgi legenda arabskoyu Haj bude blagoslovennim cej rik chornoyi korovi Datuvalasya vigotovlena moneta 1265 rokom 664 rik Gidzhri Vidomij i riznovid barikativ chasiv pravlinnya Berke z diferentom naprikinci nadpisu 1 barikat rozminyuvavsya na 48 puliv pro sho svidchili nadpisi na monetah hana Mengu Timura 1266 1282 Za chasiv pravlinnya Tuda Mengu nazva barikati zminyuyetsya na yarmaki Takozh v cej period karbuvalasya sribna moneta dinar Diametr takih dinariv buv 28 mm vaga 7 76 10 01 gr Za chasiv Tokta hana Zolota Orda stala povnistyu islamskoyu derzhavoyu U cej period karbuvannya yarmak vitisnyayetsya novoyu monetoyu sribnim dirhamom diametr yakogo 16 20 mm ta vagoyu 1 25 1 67 gr V chasi pravlinnya Tokta hana vpershe karbuvalisya midni puli zi stilistichnim zobrazhennyam dvogolovogo orla Na monetah chasiv Uzbek hana mistilasya legenda Naj prodovzhitsya jogo pravlinnya v im ya Alaha V 1321 720 rik Gidzhri roci v Solhati karbuvalasya ostannya sribna moneta hana a v 1339 v Azaci Moneti z im yam posadovcya Abdulah hana 1367 1368 1369 1370 vid temnika Mamaya karbuyutsya v Azaku Saraj al Dzhedidi Shehr al Dzhedidi ta Yangi Shehri Kermenchiku Moneti z im yam Bulak hana karbuyutsya v Solhati Madzhari Kirk Ori vidomi lishe dirhemi Kirk Oru zrazka 1375 777 r G roku V toj period zhodnoyi moneti v stolici Zolotoyi Ordi ne karbuvali Z 1376 roku moneti v Mamayevij Ordi pripinilisya karbuvatisya Tipovimi monetami togo chasu buli sribni dangi hana Uzbeka z nadkarbovanoyu na nih tamgoyu V 1381 roci hanom Tohtamishom bula provedena groshova reforma za yakoyu vaga monet zminilasya z 1 4 gr na 1 42 gr Obig starih zrazkiv suvoro zaboronyavsya Moneti Tohtamisha karbuvalisya na vsih monetnih dvorah Ulusa Dzhuchi Vpershe na monetah hana karbuyutsya musulmanski gasla peremoga viri zahist viri slava viri U 1395 roci rozpochavsya vipusk dirhemiv z velikoyu kilkistyu riznovidiv yaki vikoristovuvali zgodom superniki toktamisha Tash Timur ta Timur Kutlug Za chasiv pravlinnya hana karbuvalisya ostanni puli Krimskogo ulus yurta Za chasiv pravlinnya Shadibeka 1399 1407 karbuvalisya ostanni dangi v Azaci a za chasiv pravlinnya 1410 1411 pripinilisya karbuvatisya sribni dangi i v Kefi 1 dang pririvnyuvavsya do 16 puliv Serednya vaga dangiv 1 16 gramiv Iz odnogo vagovogo suma karbuvalosya 120 dangiv Genuezke karbuvannya Div takozh Bank Svyatogo Georgiya Kefa Zolotij dukat Filipo Mariya Viskonti 1421 1435 Genuezke karbuvannya bankom Svyatogo Georgiya dlya Kefi Sribnij aspr Genuezke karbuvannya bankom Svyatogo Georgiya dlya Kefi Feodosiya 1421 1435 roki Genuezka torgovelna faktoriya Midnij pul Kinec XIII pochatok XIV st Kefa Genuezke karbuvannya pul dzhuchidi Za chasiv pravlinnya Milanskogo gercoga Filipo Mariya Viskonti 1412 1447 torgovelnoyu faktoriyeyu Genuyi u Kefi karbuvalisya zoloti moneti nominalnoyu vartistyu vaga 1 67 gr ta 1 vaga 3 38 gr dukati Moneti povnistyu povtoryuvali tip venecijskih dukativ poperednih rokiv karbuvannya za vinyatkom legendi Na aversi buv zobrazhenij Isus Hristos v ovali mandorla sered zirok po krayah moneti nadpis IANVA ME I G ENVIT CAFA Na reversi dozh yakij stoyit na kolinah i prijmaye z ruk yevangelista Marka styag Navkolo legenda latinskoyu movoyu MEDIOLAN DNS IANVA Moneti karbuvalisya 1421 1435 rokah U 1320 1339 rokah na sribnih dangah Diametr 16 5 mm Vaga 0 87 gr ta midnih pulah Diametr 16 5 19 mm Vaga 1 15 2 85 gr chasiv pravlinnya Uzbek hana nadkarbovuvalosya zobrazhennya gerba Genuyi brama z troma vezhami U 1419 1435 roki Genuezkij Bank Svyatogo Georgiya ital Banco di San Giorgio pochav karbuvati sribni aspri dlya Kefi Za chasiv pravlinnya hana Ulug ulusu Bek Sufi 1420 1422 na aversi sribnih aspriv ta midnih puliv zobrazhuvavsya gerb Genuyi navkolo poznachalosya misce karbuvannya ta nazva koloniyi latinskoyu movoyu ⱭOMVȠⱭIYaȠVⱭIȠ Imovirno COMUNE LANUE GAZARIA ukr Municepalitet Gazariya Na reversi nadpis v 4 ryadki arabskoyu movoyu yakim poznachalosya titul ta im ya hana Za chasiv 1419 1421 1427 1432 ta Ulu Muhammeda 1419 1423 1426 1427 1428 1428 1432 na reversi sribnih monet v malomu koli karbuvalasya tamga po kolu moneti poznachalosya im ya i titul diyuchogo hana arabskoyu movoyu Vaga 0 41 1 01 gr Diametr 11 13 mm Na midnih monetah zobrazhuvalasya tamga navkolo neyi krapki Ci vsi moneti vikoristovuvalisya dlya provedennya rozrahunkiv mizh kupcyami sho zajmalisya torgivleyu z krayinami Shodu Solhat Krim Bank Svyatogo Georgiya Solhat akche Bl 1440 h rokiv V 1434 roci pomizh Genuezkoyu respublikoyu ta knyazivstvom Feodoro za pidtrimki emira Krimskogo Ulus yurtu vidbulasya virishalna bitva za koloniyi v Solhati Vijska Genuyi buli rozbiti Hadzhi Gerayem Ale sam Geraj ne zmig skoristatisya plodami peremogi Vin buv vignanij z Krimu hanom Sayid Ahmadom I i zmushenij buv vtikati do svogo soyuznika litovskogo knyazya Sigizmunda Lishe u 1442 roci emir zmig povernutisya do Krimu Feodorskij knyaz Oleksij I otrimavshi sobi slavu vid naselennya Trapezundu dovgij chas ne vtruchavsya v problemi Krimu Skoristavshis nagodoyu Bank Svyatogo Georgiya vikupiv sobi zemli u vlasne upravlinnya Za chasiv pravlinnya Kichi Muhemmeda 1428 1432 1440 1446 1459 Bankom Svyatogo Georgiya karbuyutsya sribni aspri z poznachennyam monetnogo dvoru Solhat arab صلغات Zovni moneti nagaduvali aspri dlya Kefi ale z oboh bokiv arabski nadpisi sho svidchili pro pevnu nezalezhnist mista vid genuezkoyi kolonialnosti Mozhlivo ci moneti karbuvalisya lishe dlya oplati poslug mongolskim soyuznikam Tana Div takozh Moneti Azaku Tana aspr Genuezke karbuvannya Na misci davnogreckogo mista Tana v nizhnij techiyi richki Donu mongolami bulo zasnovane misto Azak Tut zakinchuvavsya karavannij shlyah yakim z Kitayu privozili shovkovi tkanini yaki perevantazhuvali na galeri i vezli do Italiyi zvidki vzhe potim rozvozili po vsij Yevropi U 1313 roci u prileglij do Donu chastini mista Veneciya zasnuvala svoyu koloniyu ale nezabarom ta chastina mista perejshla do Genuyi U 1395 roci pislya porazki Tohtamisha pid Tanoyu genuezki koloniyi na pevnij period pripinili svoyu diyalnist ale otrimani veliki pributki vid torgivli z tatarami zmusili yih povernutisya znovu do mista Na pochatku XV st genuezkimi kolonistami karbuvalisya sribni aspri z literoyu T U skarbi znajdenomu v poselenni Chufut Kale kolishnij Kirk Ore sered 4287 monet 21 moneta bula z poznachennyam literi Podibni moneti znahodili takozh v poselenni Nizhnij Dzhulat Terskij rajon Kabardino Balkariya V kompleksi sered 700 monet buli 3 z literoyu Za gipotezoyu doslidnika O Retovskogo ci moneti prijnyato vvazhati genuezkim karbuvannyam u misti Tana Tochne karbuvannya cih monet nevidome tomu dostovirnist karbuvannya v misti Tana zalishayetsya pid pitannyam Na aversi monet karbuvalasya tamga domu Batu v koli navkolo moneti arabskij nadpis yakij deyaki doslidniki chitayut yak Sultan Na reversi v koli litera T navkolo moneti nadpis latinskoyu movoyu IMPERATOR Isnuyut riznovidi reversu z kolom nad literoyu ta 2 krapkami z bokiv a takozh z rozdvoyennyam literi u viglyadi hvosta lastivki Drugij tip monet karbuvavsya bez tamgi haniv ale z rozbirlivim arabskim nadpisom na aversi Sultan pravosudnij V centralnomu koli nadpis Muhammed han arab ١لسلطان العادل محمد خان Monkastro Nadkarbuvannya na sribnih dangah Orda Bazaru Za chasiv pravlinnya Mengu Timura 1269 1282 na zalishkah greckogo mista Tira rozbudovuvalosya misto Ak Kerman ta inshi mista U 1288 roci Nogaj ne mayuchi chim splatiti vijskam v borotbi z chingizidom Tula Bugoyu prodav misto genuezkim torgovcyam Oficijno Ak Kerman buv tatarskim mistom ale pravili v nomu genuezci yaki perenazvali misto yak Monkastro Za chasi pravlinnya Kichi Muhemmeda na sribnih dangah karbovanih na monetnomu dvori Orda Bazari nadkarbovavavsya hrest z bokiv yakogo rozmishuvalisya krapki Rumunski doslidniki vidnesli ci moneti do karbuvannya Monkastro II j period Krimske hanstvoGenuezke karbuvannya v chasi utvorennya Krimskogo hanstva Kefa Genuezke karbuvannya aspr Hadzhi Geraj Midnij foller Bank Svyatogo Georgiya dlya Kefi 1454 1475 U 1420 1440 rokah pid chas pershoyi sprobi volodaryuvannya v Kefi Hadzhi I Geraya pid kontrolem dzhuchidiv karbuyutsya midni puli z zobrazhennyam na aversi moneti tamgi Gerayiv v koli Po kolu moneti zirki Na reversi v chotiridugovomu kartushu gerb Genuyi navkolo legenda latinskoyu movoyu Na pochatku utvorennya Krimskogo hanstva bankom Svyatogo Georgiya v Genuezkij Gazariyi karbuvalisya sribni aspri ta midni folleri Tipove zobrazhennya na aversah folleriv Vaga 0 53 1 3 gr Diametr 11 16 mm ta aspriv Vaga 0 41 1 01 gr Diametr 11 13 mm u rik konsulstva en 1450 u centri rozmishuvavsya gerb Genuezkoyi respubliki Na reversi tamga dzhuchidiv Z 1454 roku i do 1475 roku na reversi pochala karbuvatisya tamga Gerayiv Takozh vidomi folleri ta aspri iz zobrazhennyam svyatogo Yuriya Georgiya na aversi U 1475 roci pislya zahoplennya mista turkami karbuvannya monet dlya Kefi Genuezkim bankom pripinilosya Karbuvannya krimskih haniv Akche 1465 867 r G Hadzhi Geraj MD Ordu Bazar Akche 1628 1037 r G Han Dzhanibek Geraj MD Solhat Beshlik 0 56 gr Devlet II Geraj 1709 1713 MD Solhat Midna denga Shahin Gerej 1191 r G Chhal 1191 r H Shahin Geraj Mid Vaga 75 gr Sribnij kurush 1191 r H Shahin Geraj U 1459 1468 858 867 r G rokah zasnovnik Krimskogo hanstva Hadzhi I na monetnomu dvori Kirk Oru pochav karbuvati midni puli ta sribni akchi z tamgoyu rodu Na aversi monet poznachalosya im ya hana Verhovnij sultan Hadzhi Geraj Midni puli ta sribni akchi u 1468 roci karbuyutsya takozh na monetnomu dvori u Solhati ta u 1465 roci midni puli ta sribni akchi v Ordu Bazari Na aversi sribnih akchiv Ordu Bazaru nadpis u 4 ryadki As Sultan verhovnij Hadzhi Geraj han Na reversi v linijnomu koli T podibna tamga Gerayiv navkolo tamgi napisi Karbuvannya Ordu bazaru 867 Diametr 13 mm Vaga 0 68 gr Na pulah v odinarnomu linijnomu kartushi zalishki legendi u 3 ryadki Pravosudnij Gire j han Na reversi v centri zobrazhennya rivnobichnogo trikutnika z krapkoyu vseredini V linijnomu koli ta kartushi z krapok krugova legenda livoruch Karbuvannya Orda Bazar Vrahovuyuchi te sho moneta vidoma lishe v odnomu ekzemplyari vidnoviti povnistyu legendu aversu poki sho ne mozhlivo Za chasiv pravlinnya hana Nur Devleta karbuyutsya sribni akche ta nova rozminna moneta na zminu pulam midnij mangir Rozmiri 13 30 15 60 mm Vaga 0 91 gr Pid chas smuti u 1500 1501 rr na monetnih dvorah u Solfati Kafi ta Kirk Ori karbuvalisya midni akchi plakovani sriblom Za chasiv pravlinnya Saadeta I pochali karbuvatisya bilonni akche a v 1540 roci za chasiv pravlinnya Sahiba I midni Za chasiv pravlinnya Devleta I v obigu perebuvayut sribni akche rozmiri yakih buli 9 00 8 00 mm Vaga 0 27 gr Takozh pochinayuchi vid Devleta I karbuyutsya sribni bilonni ta plakovani sriblom midni akche Za chasiv pravlinnya Gazi II karbuvannya moneti nominalom v akche na pevnij chas ponovlyuyetsya moneti karbuyutsya na monetnih dvorah v Solfati ta Kezlevi Pochinayuchi z 1654 roku za chasiv pravlinnya Mehmeda IV karbuyetsya nova sribna moneta beshlik yakij pririvnyuvavsya do 5 akche Na pochatku XVIII st karbuvannya akche pripinyayetsya zovsim Na pochatku pershogo pravlinnya hana Kirima provoditsya groshova reforma zgidno yakoyi krimskij kurush stav pririvnyuvatisya za vagoyu do 1 osmanskogo a novij beshlik vartuvav 3 5 starogo Ranishe 6 krimskih kurushiv pririvnyuvalisya do 1 osmanskogo Vaga beshlika novogo zrazka stanovila 0 9 1 05 g Piznishe cya moneta otrimala nazvu chornij beshlik p yatak krim Kara Beslik cherez jogo majzhe midnij kolir i duzhe malij vmist sribla v moneti Takozh v obigu z yavlyayetsya nova groshova odinicya sribna ta bilonna para Para pririvnyuvalasya do 3 mangiriv abo do ikiliku 2 ikilikiv 1 beshlikam onlikam yirmilikam 2 yirmilika 1 kurushu 1 kurusha 1 altmishliku U 1771 1185 r G roci za chasiv pravlinnya hana Selima III ponovlyuyetsya karbuvannya midnih mangiriv Za chasiv pravlinnya rosijskogo stavlenika Katerini II hana Shagina vaga beshlika zbilshuyetsya do 1 5 gr vmist shirogo sribla zmenshuyetsya do minimumu Han proviv she odnu groshovu reformu obravshi za etalon i rosijsku groshovu sistemu Zgidno neyi 1 akche stav pririvnyuvatisya do dengi abo polushki 3 akche 1 kopijci 25 akche 2 kirmizam 1 chhalyu V period jogo pravlinnya karbuvalisya takozh zoloti altini rivni za vagoyu osmanskomu Na vsih monetah stoyala data 1777 1191 r G rik pochatku pravlinnya hana Shagina Iz midi karbuvalisya moneti polushki dengi kopijki 9 5 gr kirmisi 45 mm 16 gr ta chhali 75 84 gr z bilonu mangiri 0 20 gr ikiliki 0 3 0 5 gr kara beshliki 18 2 mm 1 5 gr ta pari 0 6 gr zi sribla onliki 3 05 gr yirmiliki 8 gr kurushi 34 35 mm 14 4 16 gr ta altmishliki 19 8 22 8 gr iz zolota karbuvalisya altilik altini 21 2 gr ta beshlik altini 16 gr III j period Moneti Krimu aneksovanogo Rosijskoyu imperiyeyuDokladnishe Tavrijskij monetnij dvir Sribni 2 kopijki 1787 roku Sribni 20 kopijok 1787 roku U 1783 roci pislya povnogo priyednannya Krimskogo hanstva do skladu Rosijskoyi imperiyi dinastiya krimskih haniv pripinila svoye isnuvannya U novoutvorenij Tavrijskij oblasti Katerina II postavila gubernatorom rosijskogo knyazya Grigoriya Potomkina Z 1784 roku na Tavrijskomu monetnomu dvori pochali vigotovlyati midni ta dribni sribni moneti Rosijskoyi imperiyi zi znakom monetnogo dvoru TM U 1787 roci karbuvalisya moneti dlya Tavriyi nominalami 2 12 mm 0 8 gr 5 16 mm 2 gr 10 22 mm 4 gr ta 20 29 mm 8 gr kopijok zi sribla Na aversi vsih zrazkiv monet pid koronoyu karbuvavsya venzel imperatrici z legendoyu po kolu CAR HER TAVRIChE ros Na monetah nominalami v 10 ta 20 kopijok povnij nadpis CARICA HERSONISA TAVRIChESKAGO ros i rik karbuvannya 1787 Na reversi poznachennya nominalu v centri velikoyu cifroyu ta po kolu kilkistyu krapok vidpovidnih do znachennya nominalu Pid velikoyu cifroyu literi TM poznachennya monetnogo dvoru Primitki Arhiv originalu za 14 veresnya 2017 Procitovano 14 veresnya 2017 G M Golish Osnovi numizmatiki Cherkasi 2006 stor 61 V Zvarich R Shust Numizmatika Kiyiv Znannya 2007 stor 70 Arhiv originalu za 15 veresnya 2017 Procitovano 14 veresnya 2017 Uzlov Yu A Italyanskie faktorii v Severnom Prichernomore XIII XV vv Teoriya i praktika obshestvennogo razvitiya Krasnodar 2010 ros Brun F K O poseleniyah italyanskih v Gazarii Topograficheskie i istoricheskie zametki Trudy Pervogo arheologicheskogo sezda v Moskve 1869 M 1871 ros G Abdulaeva Istoriya Monetnogo dvora v Krymskom Hanstve 2008 ros Vinkler P fon Iz istorii monetnogo dela v Rossii Glava 5 Tavricheskaya moneta 1783 1788 St 109 ros Vinkler P fon Iz istorii monetnogo dela v Rossii Glava 5 Tavricheskaya moneta 1783 1788 St 147 149 ros Schubert Les monnaies russes des derniers triois siecles Leipzig 1857 P 208 nim Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 18 veresnya 2017 Hromov K K 2007 Monety zapadnoj chasti Ulusa Dzhuchi Chast I Jarmaki Kryma Razdel 1 Serebryanye monety chekanennye do pravleniya Toktu Vostochnaya numizmatika v Ukraine Chast II Monety Dzhuchidov i sopredelnyh gosudarstv S 4 54 Kiev ros Ponomarev A L Evolyuciya denezhnyh sistem Prichernomorya i Balkan v HIII vv Moskva 2010 ros Arhiv originalu za 15 veresnya 2017 Procitovano 14 veresnya 2017 Zhaksylyk Sabitov Kak pechatali dengi v Zolotoj orde ros Lebedev V P 2000 Katalog monet Kryma v sostave Zolotoj Ordy ser XIII nach XV v Vestnik Odesskogo muzeya numizmatiki vyp 2 Odessa s 126 134 1996 s 62 67 2000 s 52 57 2002 s 139 149 ros Grierson Philip Coins of Medieval Europe Coins in history London Seaby 1991 p 106 p 26 Karlov E A Zolotaya Orda Lisichansk 1998 str 58 ros Lebedev V P 2000 Katalog monet Kryma v sostave Zolotoj Ordy ser XIII nach XV v Vestnik Odesskogo muzeya numizmatiki vyp 2 Odessa ros Arhiv originalu za 14 veresnya 2017 Procitovano 14 veresnya 2017 Arhiv originalu za 15 veresnya 2017 Procitovano 14 veresnya 2017 Lebedev V P 1990 Simvolika i yazyk monet Kryma zolotoordynskogo perioda Numizmaticheskie issledovaniya po istorii Yugo Vostochnoj Evropy Kishinyov ros S Karpov Prichernomore v Srednie veka Vyp IX Kiev sentyabr 2017 Str 487 ISBN 978 54579 10164 ros cfr G Giacosa Il ducato d oro di Caffa in Annotazioni Numismatiche XXIX 646 ital Arhiv originalu za 24 veresnya 2017 Procitovano 24 veresnya 2017 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 O F Retovskij Genuezsko tatarskie monety Izvestiya imperatorskoj arheologicheskoj komissii Vypusk 18 S Peterburg 1906 ros Lebedev V P Katalog monet Kryma v sostave Zolotoj Ordy sr XIII nach XV st Odessa 1999 M 1 ros Seliverstov D A Srazhenie pri Solhate Kastadzone 22 iyunya 1434 goda Voennoe delo Zolotoj Ordy problemy i perspektivy izucheniya Materialy Kruglogo stola provedennogo v ramkah Mezhdunarodnogo Zolotoordynskogo Foruma Kazan 30 marta 2011 g Kazan AN Respubliki Tatarstan In t istorii im Sh Mardzhani 2011 S 183 193 ros Retowski O The Genoese Tartar Coinage Top notch work on this 15th century Genoese colony in Crimea Tr en 1906 angl Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Fomichev N M Dzhuchidskie monety iz Azova N M Fomichev Sovetskaya arheologiya 1 1981 ros Lebedev V P Sitnik V G Kompleks serebryanyh dzhuchidskih monet iz Nizhnego Dzhulata Kabardino Balkariya Materialy i issledovaniya po arheologii Severnogo Kavkaza Vyp 13 Armavir Krasnodar 2012 S 195 204 207 210 218 O F Retovskij Genuezsko tatarskie monety 1906 g str 69 71 ros Tizengauzen V G Sbornik materialov otnosyashihsya k istorii Zolotoj Ordy Tom 1 SPb 1884 s 456 ros E Oberlander Tarnoveanu Byzantino Tartarica Le Monnayage Bouches Dans la Zone des Bouches de Danube a la Fin du XIIIc et au Commencement XIVe Siecles fr O Iliescu Les Armoiries de la Ville d Asprokastron et Leur Origine Byzantine Bucuresti 1991 fr O F Retovskij Genuezsko Tatarskie monety Izvestiya imperatorskoj arheologicheskoj komissii Vypusk 18 S Peterburg 1906 ros Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Arhiv originalu za 24 veresnya 2017 Procitovano 24 veresnya 2017 Prichernomore v Srednie veka pod red S P Karpova Vyp IX Aletejya SPb Moskva 2015 ISBN 978 5 906792 17 4 angl ros O F Retovskij Genuezsko tatarskie monety Izvestiya imperatorskoj arheologicheskoj komissii Vypusk 18 S Peterburg 1906 ros Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 6 listopada 2017 I Hromova Monetna sprava na teritoriyi Nizhnogo Podniprov ya u XV st Specialni istorichni disciplini Chislo 19 2016 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Arhiv originalu za 29 serpnya 2016 Procitovano 14 lipnya 2019 Bruce C II Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1601 1700 Iola WI Krause Publications 2008 1439 p ISBN 0 89689 708 7 angl PDF Arhiv originalu PDF za 18 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Boguslavskij D S Yanov D N Serebryanye i bilonnye monety Krymskogo hanstva ros Yakushechkin A V Monetnaya stopa Krymskogo hanstva v sredine XVII v Materialy po arheologii i istorii antichnogo i srednevekovogo Kryma Izd Choref Mihail Mihajlovich Nizhnevartovsk 2012 St 290 ISSN 2219 8857 ros Cuhaj G Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1701 1800 Iola WI Krause Publications 2010 1344 p rr 161 162 ISBN 1 4402 1364 X angl Sevket Pamuk A Monetary History of the Ottoman Empire New York Cambridge University Press 1999 276 pp angl A Tunmann Krymskoe hanstvo Simferopol 1991 S 80 ros Arhiv originalu za 15 listopada 2017 Procitovano 18 veresnya 2017 IZ ISTORII FEODOSIJSKOGO MONETNOGO DVORA ros Vinkler P fon Iz istorii monetnogo dela v Rossii Glava 5 Tavricheskaya moneta 1783 1788 St 151 153 ros DzherelaKarbuvannya monet emiriv Krimu 14 veresnya 2017 u Wayback Machine Moneti Zolotoyi Ordi Krimske karbuvannya 14 veresnya 2017 u Wayback Machine Sevket Pamuk A Monetary History of the Ottoman Empire 18 veresnya 2017 u Wayback Machine Katalog monet Krimu Ostanni roki karbuvannya 18 veresnya 2017 u Wayback Machine http maiet cfuv ru wp content uploads 2016 12 010boguslavsk pdf 18 veresnya 2017 u Wayback Machine Tavricheskaya moneta 1783 1788 22 sichnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ