Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монети Азаку карбувалися не регулярно в період з 1290 по 1401 роки. Зі срібла карбувалися дирхами (з 1310 року данги), з міді карбувалися пули. 1 данг розмінювався на 16 пулів.
Історія
Перша письмова згадка про золотоординське місто Азак, відноситься до 1269 року. У ті часи проводилася соціально-економічна політика ханом Золотої Орди — Менгу-Тимуром, пов'язана, з незалежністю від Каракорума і освоєнням нових міст, таких як Азак, зокрема. Місто Азов (тат. Азак, укр. Гирло) було засноване монголами в нижній течії річки Дону на місці давньогрецького міста Тана. У 1313 році у прилеглій до Дону частині міста Венеція заснувала свою колонію, але незабаром та частина міста перейшла до Ґенуї. Тут закінчувався караванний шлях, яким з Китаю привозили шовкові тканини, які перевантажували на галери і везли до Італії, звідки вже потім розвозили по всій Європі. Місто було одним з найбільших торгових і ремісничих центрів Золотої Орди в XIV ст. У 1333 році Азак відвідав арабський мандрівник Ібн Батута, який у своїх записах відзначав, що місто відрізняється від інших відомих йому міст яскравішою архітектурою. У 1395 році, під час війни еміра Тімура з ханом Золотої Орди Тохтамишем, місто було розграбованим. Після 1475 року місто опинилася у складі Османської імперії. В сер. XIV століття Азак був одним із основних центрів грошової справи в Золотій Орді. Нині місто Озів, Ростовської області, Росія.
Дирхами
За часів хана Токти почалося карбування срібних дирхамів Азаку (араб. ازق). Відомі 3 типи дирхамів карбування за часів правління хана Токти:
- 1) Дирхам. Токта. 1290 (690 р.Г.) рік. На аверсі у подвійному лінійному та крапковому колах легенда в 3 рядки: «Падишах / Токта / справедливий». На реверсі у центрі крапкового кола невелика розета в 5 дуг, в центрі тамга Бату. Навколо розети легенда: «Карбування Азаку» (араб. ازق ﺿﺭﺏ).
- 2) Дирхам. 1300 (700 р.Г.). У полі крапкового кола легенда уйгурською мовою в 2 рядки.. На реверсі в центрі картушу тамга. Навколо картушу надпис уйгурською мовою.
- 3) Дирхам. 1301 (701 р.Г.). У лінійному колі легенда в 2 рядки «Хан справедливий», під надписом віньєтка. На реверсі у коло вписаний трикутник, в полі решітка з 9 отворами. У трьох зовнішніх сегментах випускні дані: «Карбування / Азаку / ...[перекручена дата]».
Данги
В період 1302–1316 монети в Азаку не карбувалися. В 1317 році початок виготовлення монет поклав хан Узбек. Останні датовані данги Азаку карбувалися у 1401 році за часів правління Шадібека. Відомі 5 типів Азакських дангів:
- 1) Данг (1,30-1,35 гр.). Узбек-хан. 1317, 1326 (717, 726 рр.Г.). У полі лінійного та крапового кол легенда в 4 рядки: «Султан справедливий Узбек-хан. Карбування Азаку». У лінійному та краповому колах чотирикутник, в полі Шагада Ісламу. З боків чотирикутника рік абджадом. Існує різновид з іншим надписом на аверсі.
- 2) Данг. 1339 (739 р.Г.). У крапковому колі подвійний чотирикутник з віньєтками в сегментах. В полі легенда в 3 рядки: «Султан / Мухаммад / Узбек хан». На реверсі вихідні позначено місце карбування та рік.
- 3) Данг. 1359, 1360, 1362, 1364—1367, 1381—1384, 1386—1390 (759, 760, 762, 764—767, 781—784, 786—790 роки за Ґіджрою). Бердібек, Кульпа, Науруз, Хизр, Орду-Мелік, Кільдібек, Абдулах, Тохтамиш, Бек-Пулад. У центрі крапкового кола картуш з 6 дуг, в центрі легенда: «...[ім'я хана, інколи титул]». На реверсі у подвійному лінійному та крапковому колах легенда в 3 рядки: «Карбування / Азаку /...[рік]». Існують різновид з віньєткою вгорі надпису на реверсі також картуш з 4 загостреними кутами та з 4-дуговим картушем.
- 4) Данг. 1369, 1394 (769, 794 р.Г). Абдулах, Бек-Пулад. На аверсі і реверсі надписи без зображень.
- 5) Данг. 1370, 1401 (770, 801 р.Г.). Абдулах, Шадібек. У центрі крапкового та лінійних кол картуш із 6 дуг, в центрі легенда: «Султан справедливий Абдулах. Нехай продовжиться його правління». На реверсі у центрі крапкового та лінійних кол картуш із 6 дуг з 4 загостреними кутами. В центрі вихідні дані. Існують різновиди з 6 пелюстковим картушем без загострених кутів.
- 6) Гібрідні данги, так звані «мули». В період правління Пулад-хана (1407–1410) карбувалися данги з Калімою (укр. Немає Бога крім Аллаха і Мухаммад — пророк його, араб. لا اله الا الله محمد رسول الله) в парі зі штемпелем на якому карбувалися Шагада Ісламу: «[Засвідчую, що] немає Бога крім Аллаха і [засвідчую, що] Мухаммад — пророк його» (араб. أشهد أن لا إله إلا الله وأشهد أن محمدا رسول الله). На реверсі позначався монетний двір Азак та рік карбування.
Пули
Перші мідні пули Азаку відомі з 1332 року. Існують 11 типів, а також їх різновиди:
- 1) Анонімний пул. 1332, 1333, 1337 (732, 733, 737 рр.Г.). У крапковому колі зображення лева вправо, над спиною сонце, що сходить. На реверсі у такому ж колі чотирикутник, горизонтально розділений 2-ма лініями на 2 рівні частини. В полі чотирикутника легенда: «Найвищим велінням». В 4 сегментах випускні дані: «Карбування Азаку». Існують різновиди з левом в 3-зубцевій короні, також недатовані.
- 2) Пул. 1362, 1363 (762, 763 рр.Г.). Кільдібек. В 12-пелюстковій розеті легенда в 3 рядки: «Султан / Кільдібек-хан / Хай продовжиться його правління». Вгорі над надписом віньєтка, внизу 6-кутна зірка. На реверсі в чотирикутнику вихідні дані. З боків чотирикутника віньєтки.
- 3) Пул. 1364, 1365 (764, 765 рр.Г.). Абдулах-хан. На аверсі в 6-дуговому картуші надпис. На реверсі 3-пелюсткова розета, по колу зазначене місце карбування та рік.
- 4) Недатований пул. Абдулах. У крапковому колі зображення звіра вліво. На реверсі вихідні дані. Існують різновиди з крапками, зіркою на фоні. На реверсі надпис в 5-дуговому картуші: «хан Абдулах». Існує різновид зі звіром вправо, також варіант надпису «в добрий час».
- 5) Недатований пул. Абдулах. У чотирикутнику з завитками на кутах тринога тамга з пташиною головою, спрямована вліво. На реверсі надпис.
- 6) Недатований анонімний пул. У 6-кутній зірці позначення монетного двору. На реверсі зображення 2-х риб, поміж ними гілка. Існує різновид з однією рибою та 2 гілками над нею та внизу.
- 7) Пул. 1383, 1387, 1396 (783, 787, 796 рр.Г.). У крапковому колі зображення птаха з піднятими крилами (існують різновиди з птахом повернутим вправо та вліво. Також із зображенням 2-х птахів). На реверсі позначення монетного двору та рік. Існують різновиди реверсу із зображенням картушу зі сполученими контурами чотирикутника.
- 8) Пул. 1385, 1387 (785, 787 рр.Г.). Лев, який сидить на задніх лапах, над спиною гадюка. На реверсі зображення чотирикутника, з боків малі трикутники. В центрі чотирикутника вихідні дані.
- 9) Пул. 1387 (787 р.Г.). Зображення оленя, з боків рослини. На реверсі зображення чотирикутника, з боків малі віньєтки. В центрі чотирикутника вихідні дані.
- 10) 1396 (796 р.Г.). З правого боку поля монети зображення орнаментального невеликого чотирикутника, всередині нього 4 крапки, від кутів відходять пелюстки, по сторонам «вузли щастя». На реверсі вихідні дані.
- 11) Анепіграфний недатований пул. В полі монети складний картуш, в центрі картушу в орнаменті велика 3-нога тамга з пташиною головою. На реверсі у крапковому колі складна 4-осьова розетка у її пелюстках крапки. Існують варіанти від 6 до 9 крапок.
Див. також
Примітки
- Лебедев В.П. (Россия. Дзержинск, Нижегородской обл.) Судьба ордынских поселений Волго-Сурского междуречья в XIV веке по нумизматическим данным / Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць. - 2008, Том 6.(рос.)
- Рева Р.Ю., 2005. «Узел счастья в треугольнике». Об одном типе ранних монет Азака // Труды МНК-III, Старый Крым, 2004. М.(рос.)
- Сагдеева Р.З. Серебряные монеты ханов Золотой Орды. — Москва, 2005. — 80 с. Ст. 43-66. (рос.)
- Добромыслов Л.Б. Серебряный чекан Золотоордынского Азака при хане Токтамыше. Каталог и исследование. — М.: Изд. Ипполитова, 2016. — 270 с.(рос.)
- Фомичев Н.М. О реконструкции полных зображений оттисков азакских штепелей для чеканки дирхамов Тохтамыша. / Материалы по археологи и истории античного средневекового Крыма. Изд. / «Чореф М.М.». Нижневартовск, 2012. Ст. 259-273(рос.)
- Зайончковский Ю.В. Данги хана Тимура б. Тимур-Кутлуга, датированные 812 г.х. // Государственный исторический музей. Нумизматические чтения 2013. Материалы докладов и сообщений. М.
- Фомичёв Н.М. Джучидские монеты из Азова. Советская Археология № 1. 1981(рос.)
Джерела
- Марков А.К., 1896. Инвентарный каталог мусульманских монет императорского Эрмитажа. СПб.(рос.)
- Пырсов Ю.Е., 2002. Каталог джучидских монет Саратовского областного музея краеведения. Казань.(рос.)
- Рева Р.Ю., 2005. «Узел счастья в треугольнике». Об одном типе ранних монет Азака // Труды МНК-III, Старый Крым, 2004. М.(рос.)
- Фёдоров-Давыдов Г.А., 1960. Клады джучидских монет // Н Э, т.I, М.(рос.)
- Фёдоров-Давыдов Г.А., 2003. Денежное дело Золотой Орды. М.(рос.)
- Фомичёв Н.М., 2006 I. Клады медных джучидских монет XIV в. из Азова и его округи // Историко-археологические исследования в Азове на Нижнем Дону. Вып.21. Азов.(рос.)
- Фомичёв Н.М., 2008. Два клада монет XIV в. из Азова // Историко-археологические исследования в Азове и на Нижнем Дону в 2006 г. Выпуск 23.(рос.)
- Френ Х.М., 1832. Монеты ханов Улуса Джучиева или Золотой Орды. СПб.(рос.)
- Хромов К.К., 2007. К вопросу о денежном обращении в Западной части Улуса Джучи. 2. Новая серия медных монет Токты, выпущенных на монетном дворе Крым в 1298-1307 гг.// Восточная нумизматика в Украине. Часть II. Монеты Джучидов и сопредельных государств. Киев.(рос.)
- Lane-Pool S., 1886. Catalogue of Oriental coins in the British Museum, v.VI. L.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moneti Azaku karbuvalisya ne regulyarno v period z 1290 po 1401 roki Zi sribla karbuvalisya dirhami z 1310 roku dangi z midi karbuvalisya puli 1 dang rozminyuvavsya na 16 puliv Zmist 1 Istoriya 2 Dirhami 3 Dangi 4 Puli 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaIstoriyared nbsp Mapa volodin ta vasalnih teritorij Ulus Dzhuchi v na pochatku XIV st nbsp Mapa volodin Zolotoyi Ordi u Pivdennij Ukrayini 1360 Persha pismova zgadka pro zolotoordinske misto Azak vidnositsya do 1269 roku U ti chasi provodilasya socialno ekonomichna politika hanom Zolotoyi Ordi Mengu Timurom pov yazana z nezalezhnistyu vid Karakoruma i osvoyennyam novih mist takih yak Azak zokrema Misto Azov tat Azak ukr Girlo bulo zasnovane mongolami v nizhnij techiyi richki Donu na misci davnogreckogo mista Tana U 1313 roci u prileglij do Donu chastini mista Veneciya zasnuvala svoyu koloniyu ale nezabarom ta chastina mista perejshla do Genuyi Tut zakinchuvavsya karavannij shlyah yakim z Kitayu privozili shovkovi tkanini yaki perevantazhuvali na galeri i vezli do Italiyi zvidki vzhe potim rozvozili po vsij Yevropi Misto bulo odnim z najbilshih torgovih i remisnichih centriv Zolotoyi Ordi v XIV st U 1333 roci Azak vidvidav arabskij mandrivnik Ibn Batuta yakij u svoyih zapisah vidznachav sho misto vidriznyayetsya vid inshih vidomih jomu mist yaskravishoyu arhitekturoyu U 1395 roci pid chas vijni emira Timura z hanom Zolotoyi Ordi Tohtamishem misto bulo rozgrabovanim Pislya 1475 roku misto opinilasya u skladi Osmanskoyi imperiyi V ser XIV stolittya Azak buv odnim iz osnovnih centriv groshovoyi spravi v Zolotij Ordi Nini misto Oziv Rostovskoyi oblasti Rosiya 1 Dirhamired nbsp Karbuvannya Azaku Dirham Tokta 1291 1312 Za chasiv hana Tokti pochalosya karbuvannya sribnih dirhamiv Azaku arab ازق Vidomi 3 tipi dirhamiv karbuvannya za chasiv pravlinnya hana Tokti 1 Dirham Tokta 1290 690 r G rik Na aversi u podvijnomu linijnomu ta krapkovomu kolah legenda v 3 ryadki Padishah Tokta spravedlivij Na reversi u centri krapkovogo kola nevelika rozeta v 5 dug v centri tamga Batu Navkolo rozeti legenda Karbuvannya Azaku arab ازق ﺿﺭﺏ 2 Dirham 1300 700 r G U poli krapkovogo kola legenda ujgurskoyu movoyu v 2 ryadki Na reversi v centri kartushu tamga Navkolo kartushu nadpis ujgurskoyu movoyu 3 Dirham 1301 701 r G U linijnomu koli legenda v 2 ryadki Han spravedlivij pid nadpisom vinyetka Na reversi u kolo vpisanij trikutnik v poli reshitka z 9 otvorami U troh zovnishnih segmentah vipuskni dani Karbuvannya Azaku perekruchena data 2 Dangired nbsp Karbuvannya v Azaci Dang 1361 762 r G Ordu Melik 1361 V period 1302 1316 moneti v Azaku ne karbuvalisya V 1317 roci pochatok vigotovlennya monet poklav han Uzbek Ostanni datovani dangi Azaku karbuvalisya u 1401 roci za chasiv pravlinnya Shadibeka Vidomi 5 tipiv Azakskih dangiv 1 Dang 1 30 1 35 gr Uzbek han 1317 1326 717 726 rr G U poli linijnogo ta krapovogo kol legenda v 4 ryadki Sultan spravedlivij Uzbek han Karbuvannya Azaku U linijnomu ta krapovomu kolah chotirikutnik v poli Shagada Islamu Z bokiv chotirikutnika rik abdzhadom Isnuye riznovid z inshim nadpisom na aversi 2 Dang 1339 739 r G U krapkovomu koli podvijnij chotirikutnik z vinyetkami v segmentah V poli legenda v 3 ryadki Sultan Muhammad Uzbek han Na reversi vihidni poznacheno misce karbuvannya ta rik 3 Dang 1359 1360 1362 1364 1367 1381 1384 1386 1390 759 760 762 764 767 781 784 786 790 roki za Gidzhroyu Berdibek Kulpa Nauruz Hizr Ordu Melik Kildibek Abdulah Tohtamish Bek Pulad U centri krapkovogo kola kartush z 6 dug v centri legenda im ya hana inkoli titul Na reversi u podvijnomu linijnomu ta krapkovomu kolah legenda v 3 ryadki Karbuvannya Azaku rik Isnuyut riznovid z vinyetkoyu vgori nadpisu na reversi takozh kartush z 4 zagostrenimi kutami ta z 4 dugovim kartushem 4 Dang 1369 1394 769 794 r G Abdulah Bek Pulad Na aversi i reversi nadpisi bez zobrazhen 5 Dang 1370 1401 770 801 r G Abdulah Shadibek U centri krapkovogo ta linijnih kol kartush iz 6 dug v centri legenda Sultan spravedlivij Abdulah Nehaj prodovzhitsya jogo pravlinnya Na reversi u centri krapkovogo ta linijnih kol kartush iz 6 dug z 4 zagostrenimi kutami V centri vihidni dani Isnuyut riznovidi z 6 pelyustkovim kartushem bez zagostrenih kutiv 3 4 5 6 Gibridni dangi tak zvani muli V period pravlinnya Pulad hana 1407 1410 karbuvalisya dangi z Kalimoyu ukr Nemaye Boga krim Allaha i Muhammad prorok jogo arab لا اله الا الله محمد رسول الله v pari zi shtempelem na yakomu karbuvalisya Shagada Islamu Zasvidchuyu sho nemaye Boga krim Allaha i zasvidchuyu sho Muhammad prorok jogo arab أشهد أن لا إله إلا الله وأشهد أن محمدا رسول الله Na reversi poznachavsya monetnij dvir Azak ta rik karbuvannya 6 Pulired nbsp Karbuvannya Azaku Anonimnij pul 1332 732 r G rik nbsp Karbuvannya Azaku Imennij pul Kildibeka zhovten 1361 veresen 1362 Pershi midni puli Azaku vidomi z 1332 roku Isnuyut 11 tipiv a takozh yih riznovidi 1 Anonimnij pul 1332 1333 1337 732 733 737 rr G U krapkovomu koli zobrazhennya leva vpravo nad spinoyu sonce sho shodit Na reversi u takomu zh koli chotirikutnik gorizontalno rozdilenij 2 ma liniyami na 2 rivni chastini V poli chotirikutnika legenda Najvishim velinnyam V 4 segmentah vipuskni dani Karbuvannya Azaku Isnuyut riznovidi z levom v 3 zubcevij koroni takozh nedatovani 2 Pul 1362 1363 762 763 rr G Kildibek V 12 pelyustkovij rozeti legenda v 3 ryadki Sultan Kildibek han Haj prodovzhitsya jogo pravlinnya Vgori nad nadpisom vinyetka vnizu 6 kutna zirka Na reversi v chotirikutniku vihidni dani Z bokiv chotirikutnika vinyetki 3 Pul 1364 1365 764 765 rr G Abdulah han Na aversi v 6 dugovomu kartushi nadpis Na reversi 3 pelyustkova rozeta po kolu zaznachene misce karbuvannya ta rik 4 Nedatovanij pul Abdulah U krapkovomu koli zobrazhennya zvira vlivo Na reversi vihidni dani Isnuyut riznovidi z krapkami zirkoyu na foni Na reversi nadpis v 5 dugovomu kartushi han Abdulah Isnuye riznovid zi zvirom vpravo takozh variant nadpisu v dobrij chas 5 Nedatovanij pul Abdulah U chotirikutniku z zavitkami na kutah trinoga tamga z ptashinoyu golovoyu spryamovana vlivo Na reversi nadpis 6 Nedatovanij anonimnij pul U 6 kutnij zirci poznachennya monetnogo dvoru Na reversi zobrazhennya 2 h rib pomizh nimi gilka Isnuye riznovid z odniyeyu riboyu ta 2 gilkami nad neyu ta vnizu 7 Pul 1383 1387 1396 783 787 796 rr G U krapkovomu koli zobrazhennya ptaha z pidnyatimi krilami isnuyut riznovidi z ptahom povernutim vpravo ta vlivo Takozh iz zobrazhennyam 2 h ptahiv Na reversi poznachennya monetnogo dvoru ta rik Isnuyut riznovidi reversu iz zobrazhennyam kartushu zi spoluchenimi konturami chotirikutnika 8 Pul 1385 1387 785 787 rr G Lev yakij sidit na zadnih lapah nad spinoyu gadyuka Na reversi zobrazhennya chotirikutnika z bokiv mali trikutniki V centri chotirikutnika vihidni dani 9 Pul 1387 787 r G Zobrazhennya olenya z bokiv roslini Na reversi zobrazhennya chotirikutnika z bokiv mali vinyetki V centri chotirikutnika vihidni dani 10 1396 796 r G Z pravogo boku polya moneti zobrazhennya ornamentalnogo nevelikogo chotirikutnika vseredini nogo 4 krapki vid kutiv vidhodyat pelyustki po storonam vuzli shastya Na reversi vihidni dani 11 Anepigrafnij nedatovanij pul V poli moneti skladnij kartush v centri kartushu v ornamenti velika 3 noga tamga z ptashinoyu golovoyu Na reversi u krapkovomu koli skladna 4 osova rozetka u yiyi pelyustkah krapki Isnuyut varianti vid 6 do 9 krapok 7 Div takozhred Moneti Krimu Monetni dvori KrimuPrimitkired Lebedev V P Rossiya Dzerzhinsk Nizhegorodskoj obl Sudba ordynskih poselenij Volgo Surskogo mezhdurechya v XIV veke po numizmaticheskim dannym Stepi Yevropi v epohu serednovichchya Zbirnik naukovih prac 2008 Tom 6 ros Reva R Yu 2005 Uzel schastya v treugolnike Ob odnom tipe rannih monet Azaka Trudy MNK III Staryj Krym 2004 M ros Sagdeeva R Z Serebryanye monety hanov Zolotoj Ordy Moskva 2005 80 s St 43 66 ISBN 5 93517 261 5 ros Dobromyslov L B Serebryanyj chekan Zolotoordynskogo Azaka pri hane Toktamyshe Katalog i issledovanie M Izd Ippolitova 2016 270 s ros Fomichev N M O rekonstrukcii polnyh zobrazhenij ottiskov azakskih shtepelej dlya chekanki dirhamov Tohtamysha Materialy po arheologi i istorii antichnogo srednevekovogo Kryma Izd Choref M M Nizhnevartovsk 2012 St 259 273 ros Zajonchkovskij Yu V Dangi hana Timura b Timur Kutluga datirovannye 812 g h Gosudarstvennyj istoricheskij muzej Numizmaticheskie chteniya 2013 Materialy dokladov i soobshenij M Fomichyov N M Dzhuchidskie monety iz Azova Sovetskaya Arheologiya 1 1981 ros Dzherelared Markov A K 1896 Inventarnyj katalog musulmanskih monet imperatorskogo Ermitazha SPb ros Pyrsov Yu E 2002 Katalog dzhuchidskih monet Saratovskogo oblastnogo muzeya kraevedeniya Kazan ros Reva R Yu 2005 Uzel schastya v treugolnike Ob odnom tipe rannih monet Azaka Trudy MNK III Staryj Krym 2004 M ros Fyodorov Davydov G A 1960 Klady dzhuchidskih monet N E t I M ros Fyodorov Davydov G A 2003 Denezhnoe delo Zolotoj Ordy M ros Fomichyov N M 2006 I Klady mednyh dzhuchidskih monet XIV v iz Azova i ego okrugi Istoriko arheologicheskie issledovaniya v Azove na Nizhnem Donu Vyp 21 Azov ros Fomichyov N M 2008 Dva klada monet XIV v iz Azova Istoriko arheologicheskie issledovaniya v Azove i na Nizhnem Donu v 2006 g Vypusk 23 ros Fren H M 1832 Monety hanov Ulusa Dzhuchieva ili Zolotoj Ordy SPb ros Hromov K K 2007 K voprosu o denezhnom obrashenii v Zapadnoj chasti Ulusa Dzhuchi 2 Novaya seriya mednyh monet Tokty vypushennyh na monetnom dvore Krym v 1298 1307 gg Vostochnaya numizmatika v Ukraine Chast II Monety Dzhuchidov i sopredelnyh gosudarstv Kiev ros Lane Pool S 1886 Catalogue of Oriental coins in the British Museum v VI L angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Moneti Azaku Krimskij ulus yurt Zolotoyi Ordi amp oldid 41330187