Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Філіпо Марія Вісконті (*Filippo Maria Visconti, 3 вересня 1392 — 13 серпня 1447) — герцог Міланський у 1412—1447 роках, один з найвпливовіших володарів Італії першої половини XV ст.
| Філіпо Марія Вісконті | |
|---|---|
| італ. Filippo Maria Visconti | |
 | |
| Народився | 3 вересня 1392 м. Мілан |
| Помер | 13 серпня 1447 м. Мілан |
| Поховання | Міланський собор |
| Країна |  Міланське герцогство |
| Діяльність | державний діяч |
| Знання мов | італійська |
| Титул | герцог Міланський |
| Посада | герцог Міланський[d] |
| Термін | 1412–1447 |
| Попередник | Джованні Марія Вісконті |
| Наступник | Франческо Сфорца |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Вісконті |
| Батько | Джан Галеаццо Вісконті |
| Мати | Катерина Вісконті |
| Родичі | Маддалена Вісконті і Єлизавета Баварська |
| Брати, сестри | Джованні Марія Вісконті і Валентина I |
| У шлюбі з | Беатріс Ласкарім ді Вентімілья Марія Савойська |
| Діти | 2 доньки |
 | |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Вісконті. Син кузенів Джан Галеаццо Вісконті, герцога Міланського, та Катерини Вісконті. З дитинства хворів на рахіт. У 1402 році, після смерті батька, отримав Павію і титул графа, в той час як старший брат Джованні Марія став правити герцогством під регентством Катерини Вісконті.
Слабкість влади молодих Вісконті позначилася на внутрішньому стані держави — почався розгардіяш. У 1404 році заарештовано матір Філіпо й запроторено до замку у Монці, де вона незабаром сконала від голоду. Тоді опікуни Філіпо наказали зміцнити Павію, але не втручалися у чвари в Ломбардії.
Боротьба за герцогство
У 1410 році Павію зайняв кондотьєр Фачіно Кане, а Філіпо запроторив до в'язниці Павії. Фачіно Кане також захопив місто Верчеллі, Алессандрію, Новару, Тортону. Останній у 1412 році випустив Філіпо. Ймовірно отруїв Фачіно Кане, після смерті якого оженився на його удові, яка отримав спадок чоловіка. Того ж року було вбито його старшого брата — герцога.
Втім владу в Мілані захопив кузен Джованні Карло, але того було швидко вигнано. Водночас права на герцогство Міланське висунув дядько Філіпо — Есторре Вісконті. Але Філіпо у 1413 році взяв того в облогу у фортеці Монца. Незабаром Есторре здався, його за наказом Філіпо страчено. У 1418 році звинуватив дружину у перелюбі й наказав стратити.
Боровся проти Гільєрмо делла Скала, який зрештою втік до Падуї під захист місцевого володаря Франческо да Каррари. Каррара захопив Верону. Місто Віченца повстало, закликавши на допомогу Венецію. Війська останньої захопили Верону, а потім й Падую.
Війни в Італії
Філіпо Вісконі у 1420–1422 роках підтримав Джованну II, королеву Неаполя, проти повсталих кондотьєрів, баронів й Альфонса Арагонського. У 1421 році уклав мир з Флорентійською республікою. Того ж року захопив Брешу, а незабаром підкорив Генуезьку республіку. Уклав угоду з папським легатом в Болоньї. 1422 році завдав поразки армії Швейцарської конфедерації у битві біля Арбедо, що дозволило відвоювати Беллінцону.
У 1423 році підступно захопив Болонью, змусивши тікати її володаря Антоніо Бентівольйо. Тоді ж стає опікуном малолітнього володаря м. Форлі — Тебальдо Орделаффі. У зв'язку з тим стався конфлікт з дідом Тебальдо — Лодовіко Алідосі, володарем Імоли. Кондотьєр Аньйоло делла Перголо захопив Імолу, а Лодовіко Алідосі відправив до Мілану. Все це викликало конфлікт з Флорентійською республікою, яка була патроном Форлі та Імоли. Флорентійська армія взяла в облогу Форлі. У битві при Дзагонарі міланці перемогли флорентійців. Слідом за цим на бік Мілану перейшов кондотьєр Нікколо Піччініно.
У 1425 році розпочалася війна з Венеційською республікою, армію якої очолив Франческо Буссоне, граф Кармальйола. У 1426 році Буссоне відібрав у Вісконті місто Брешу, а потім зайняв східний берег о. Гарда. Того ж року за посередництва папи римського Мартина V уклав мир з Венецією та Флоренцією, за яким визнав Брешу за Венеційською республікою. Втім, не дотримався умов договору й у 1427 році рушив проти Венеції. Але у битві при Маклоді армія Вісконті зазнала поразки. За новою угодою при посередниці Нікколо д'Есте Флоренція повертала втрачені землі у Романьї, Бреша й Бергамо передавалися Венеції. Для зміцнення свого становища у 1428 році оженився на доньці герцога Савойського.
У 1430 році втрутився у внутрішній конфлікт у Луккській республіці, підтримавши тиранів Гвініді. Тут стикнувся з флорентійським кондотьєром графом Франческо Сфорца. Кондотьєр Вісконті — Нікколо Пічініно — завдав поразки Сфорца у битві при річці Серкйо. Після цього у 1433 році Пічініно захопив міста Б'єнтіні, Кольчінайї, Ріпафрі, Ліворно. Але згодом вимушений їх повернути.
У 1431 році проти Філіпо Марії виступив папа римський Євген IV, до військ якого приєдналася Венеція. Невдовзі вдалося завдати поразки венезіанській флотилії у битві при Біні. Вісконті знову спрямував війська до Романьї. В битві при Імолі Пічініно переміг венеційців. Герцог Міланський спровокував війну у Папській області, де повстав Нікколо Фортебраччо. На бік папи римського перейшов Франческо Сфорца. Вісконті спрямував на допомогу Фортебраччо Нікколо Пічініно. Після тривалих бойових сутичок — спочатку Фортебраччо переміг Сфорца, а згодом зазнав рішучої поразки від Франческо Сфорца. За допомогою Нікколо д'Есте, маркіза Феррари, Філіпо Вісконті уклав мир з папою, за яким останньому повернуто усі землі. У 1433 року укладено мир з іншими суперниками Мілану.
У 1435 році втрутився у боротьбу за Неаполітанський трон на боці Рене Анжуйського. У зв'язку з цим уклав союзницьку угоду з Папським престолом. За наказом Філіпо проти іншого претендента Альфонса Арагонського рушив генуезький флот на чолі із Б'яджо Ассауто. Він у битві при о. Понціо (неподалік Гаети) переміг Альфонсо, який потрапив у полон. У Мілані Філіпо Вісконті замирився з Альфонсо Арагонським, в результаті чого визнав королем Неаполя, уклав союзницьку угоду та відпустив з полону.
В цей час почалося повстання в Генуї на чолі із Франческо Спінолою, який зумів повалити владу міланського герцога. Дії Філіпо Вісконті призвели до того, що у 1436 році проти нього уклався союз з Венеції, Флоренції та Генуї. Флорентійський вигнанець Рінальдо делла Альбіцці спонукав Вісконті до більш активних дій проти Флорентійської республіки. Водночас наказав Нікколо Пічініно знову підкорити Геную, але той зазнав невдачі. Після цього міланські війська рушили до Лукки, маючи завдання приєднати її до Міланської держави. У битві при Барго Пічініно зазнав поразки від флорентійського кондотьєра Франческо Сфорца. Скориставшись цим проти власне земель Філіпо Вісконті виступили венеційці. Але Філіпо зумів перетягнути на свій бік Джованні Франческо Гонзаго, маркіза Мантуанського, кондотьєра та капітана Венеційської республіки. У 1438 році Вісконті уклав мир з графом Франческо Сфорца, завдяки чому флорентійці залишили Лукку. В цей момент до Романьї рушив Пічініно, який захопив Болонью, Імолу, Форлі та Равенну. Це викликало війну з Венецією, але міланці зайняли контадо Бреші, а саме місто взяли в облогу. Почалися перемовини з графом Сфорца щодо шлюбу того з донькою Філіпо Вісконті, за яку останній обіцяв 80 тис. флоринів посагу. Слідом за цим почалася облога Верони, а маркіз Мантуанський рушив проти Фаенци.
Втім війська Сфорци перемогли армію Вісконті біля Верони, потім у битві при Тенні. У 1440 році армія Вісконті зазнала поразки у битві при Ангіарі. Пічініно відступив до Ломбардії, а Філіпо Вісконті перебрався до Кремони. У 1441 році його війська захопили контадо Бреші та Бергамо. Того ж року уклав мир зі Сфорцою, за яким остаточно домовлено про шлюб доньки Вісконті з графом Сфорца. За свою доньку віддавав місто Кремону.
У 1446 році Вісконті підтримав Сіджисмондо Малатеста у Романьї, а також отримав допомогу папи римського й короля Неаполя. Про цього союзу виступили війська Флоренції, Венеції та Франческо Сфорца й Федеріго де Монтефельтро. Венеційська армія у 1446 році перемогла війська Вісконті у битві при Казале. У 1447 році граф Сфорца перейшов на бік Філіпо Вісконті. Але той помер 13 серпня того ж року. При цьому не залишив заповіту стосовно належності Міланського герцогства, що згодом призвело до Італійських війн.
Родина
1. Дружина — Беатріс (1372—1418).
дітей не було
2. Дружина — Марія (1411—1469), донька Амадея VIII, герцога Савойського.
дітей не було
3. Коханка — Агнеса дель Майно:
- Катерина Марія (померла при народжені)
- Б'янка Марія (1425–1468), дружина Франческо Сфорца
Джерела
- Guido LOPEZ, I signori di Milano: dai Visconti agli Sforza, Roma 2003
- Stefan Samerski: Filippo Maria Visconti. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 12. Bautz, Herzberg 1997, , Sp. 1499–1501.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філіпо Марія Вісконті |
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filipo Mariya Viskonti Filippo Maria Visconti 3 veresnya 1392 13 serpnya 1447 gercog Milanskij u 1412 1447 rokah odin z najvplivovishih volodariv Italiyi pershoyi polovini XV st Filipo Mariya Viskontiital Filippo Maria ViscontiNarodivsya 3 veresnya 1392 13920903 m MilanPomer 13 serpnya 1447 m MilanPohovannya Milanskij soborKrayina Milanske gercogstvoDiyalnist derzhavnij diyachZnannya mov italijskaTitul gercog MilanskijPosada gercog Milanskij d Termin 1412 1447Poperednik Dzhovanni Mariya ViskontiNastupnik Franchesko SforcaKonfesiya katolictvoRid ViskontiBatko Dzhan Galeacco ViskontiMati Katerina ViskontiRodichi Maddalena Viskonti i Yelizaveta BavarskaBrati sestri Dzhovanni Mariya Viskonti i Valentina IU shlyubi z Beatris Laskarim di Ventimilya Mariya SavojskaDiti 2 donkiGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Viskonti Sin kuzeniv Dzhan Galeacco Viskonti gercoga Milanskogo ta Katerini Viskonti Z ditinstva hvoriv na rahit U 1402 roci pislya smerti batka otrimav Paviyu i titul grafa v toj chas yak starshij brat Dzhovanni Mariya stav praviti gercogstvom pid regentstvom Katerini Viskonti Slabkist vladi molodih Viskonti poznachilasya na vnutrishnomu stani derzhavi pochavsya rozgardiyash U 1404 roci zaareshtovano matir Filipo j zaprotoreno do zamku u Monci de vona nezabarom skonala vid golodu Todi opikuni Filipo nakazali zmicniti Paviyu ale ne vtruchalisya u chvari v Lombardiyi Borotba za gercogstvo U 1410 roci Paviyu zajnyav kondotyer Fachino Kane a Filipo zaprotoriv do v yaznici Paviyi Fachino Kane takozh zahopiv misto Verchelli Alessandriyu Novaru Tortonu Ostannij u 1412 roci vipustiv Filipo Jmovirno otruyiv Fachino Kane pislya smerti yakogo ozhenivsya na jogo udovi yaka otrimav spadok cholovika Togo zh roku bulo vbito jogo starshogo brata gercoga Vtim vladu v Milani zahopiv kuzen Dzhovanni Karlo ale togo bulo shvidko vignano Vodnochas prava na gercogstvo Milanske visunuv dyadko Filipo Estorre Viskonti Ale Filipo u 1413 roci vzyav togo v oblogu u forteci Monca Nezabarom Estorre zdavsya jogo za nakazom Filipo stracheno U 1418 roci zvinuvativ druzhinu u perelyubi j nakazav stratiti Borovsya proti Gilyermo della Skala yakij zreshtoyu vtik do Paduyi pid zahist miscevogo volodarya Franchesko da Karrari Karrara zahopiv Veronu Misto Vichenca povstalo zaklikavshi na dopomogu Veneciyu Vijska ostannoyi zahopili Veronu a potim j Paduyu Vijni v Italiyi Filipo Viskoni u 1420 1422 rokah pidtrimav Dzhovannu II korolevu Neapolya proti povstalih kondotyeriv baroniv j Alfonsa Aragonskogo U 1421 roci uklav mir z Florentijskoyu respublikoyu Togo zh roku zahopiv Breshu a nezabarom pidkoriv Genuezku respubliku Uklav ugodu z papskim legatom v Bolonyi 1422 roci zavdav porazki armiyi Shvejcarskoyi konfederaciyi u bitvi bilya Arbedo sho dozvolilo vidvoyuvati Bellinconu U 1423 roci pidstupno zahopiv Bolonyu zmusivshi tikati yiyi volodarya Antonio Bentivoljo Todi zh staye opikunom malolitnogo volodarya m Forli Tebaldo Ordelaffi U zv yazku z tim stavsya konflikt z didom Tebaldo Lodoviko Alidosi volodarem Imoli Kondotyer Anjolo della Pergolo zahopiv Imolu a Lodoviko Alidosi vidpraviv do Milanu Vse ce viklikalo konflikt z Florentijskoyu respublikoyu yaka bula patronom Forli ta Imoli Florentijska armiya vzyala v oblogu Forli U bitvi pri Dzagonari milanci peremogli florentijciv Slidom za cim na bik Milanu perejshov kondotyer Nikkolo Pichchinino U 1425 roci rozpochalasya vijna z Venecijskoyu respublikoyu armiyu yakoyi ocholiv Franchesko Bussone graf Karmaljola U 1426 roci Bussone vidibrav u Viskonti misto Breshu a potim zajnyav shidnij bereg o Garda Togo zh roku za poserednictva papi rimskogo Martina V uklav mir z Veneciyeyu ta Florenciyeyu za yakim viznav Breshu za Venecijskoyu respublikoyu Vtim ne dotrimavsya umov dogovoru j u 1427 roci rushiv proti Veneciyi Ale u bitvi pri Maklodi armiya Viskonti zaznala porazki Za novoyu ugodoyu pri poserednici Nikkolo d Este Florenciya povertala vtracheni zemli u Romanyi Bresha j Bergamo peredavalisya Veneciyi Dlya zmicnennya svogo stanovisha u 1428 roci ozhenivsya na donci gercoga Savojskogo U 1430 roci vtrutivsya u vnutrishnij konflikt u Lukkskij respublici pidtrimavshi tiraniv Gvinidi Tut stiknuvsya z florentijskim kondotyerom grafom Franchesko Sforca Kondotyer Viskonti Nikkolo Pichinino zavdav porazki Sforca u bitvi pri richci Serkjo Pislya cogo u 1433 roci Pichinino zahopiv mista B yentini Kolchinajyi Ripafri Livorno Ale zgodom vimushenij yih povernuti U 1431 roci proti Filipo Mariyi vistupiv papa rimskij Yevgen IV do vijsk yakogo priyednalasya Veneciya Nevdovzi vdalosya zavdati porazki venezianskij flotiliyi u bitvi pri Bini Viskonti znovu spryamuvav vijska do Romanyi V bitvi pri Imoli Pichinino peremig venecijciv Gercog Milanskij sprovokuvav vijnu u Papskij oblasti de povstav Nikkolo Fortebrachcho Na bik papi rimskogo perejshov Franchesko Sforca Viskonti spryamuvav na dopomogu Fortebrachcho Nikkolo Pichinino Pislya trivalih bojovih sutichok spochatku Fortebrachcho peremig Sforca a zgodom zaznav rishuchoyi porazki vid Franchesko Sforca Za dopomogoyu Nikkolo d Este markiza Ferrari Filipo Viskonti uklav mir z papoyu za yakim ostannomu povernuto usi zemli U 1433 roku ukladeno mir z inshimi supernikami Milanu U 1435 roci vtrutivsya u borotbu za Neapolitanskij tron na boci Rene Anzhujskogo U zv yazku z cim uklav soyuznicku ugodu z Papskim prestolom Za nakazom Filipo proti inshogo pretendenta Alfonsa Aragonskogo rushiv genuezkij flot na choli iz B yadzho Assauto Vin u bitvi pri o Poncio nepodalik Gaeti peremig Alfonso yakij potrapiv u polon U Milani Filipo Viskonti zamirivsya z Alfonso Aragonskim v rezultati chogo viznav korolem Neapolya uklav soyuznicku ugodu ta vidpustiv z polonu V cej chas pochalosya povstannya v Genuyi na choli iz Franchesko Spinoloyu yakij zumiv povaliti vladu milanskogo gercoga Diyi Filipo Viskonti prizveli do togo sho u 1436 roci proti nogo uklavsya soyuz z Veneciyi Florenciyi ta Genuyi Florentijskij vignanec Rinaldo della Albicci sponukav Viskonti do bilsh aktivnih dij proti Florentijskoyi respubliki Vodnochas nakazav Nikkolo Pichinino znovu pidkoriti Genuyu ale toj zaznav nevdachi Pislya cogo milanski vijska rushili do Lukki mayuchi zavdannya priyednati yiyi do Milanskoyi derzhavi U bitvi pri Bargo Pichinino zaznav porazki vid florentijskogo kondotyera Franchesko Sforca Skoristavshis cim proti vlasne zemel Filipo Viskonti vistupili venecijci Ale Filipo zumiv peretyagnuti na svij bik Dzhovanni Franchesko Gonzago markiza Mantuanskogo kondotyera ta kapitana Venecijskoyi respubliki U 1438 roci Viskonti uklav mir z grafom Franchesko Sforca zavdyaki chomu florentijci zalishili Lukku V cej moment do Romanyi rushiv Pichinino yakij zahopiv Bolonyu Imolu Forli ta Ravennu Ce viklikalo vijnu z Veneciyeyu ale milanci zajnyali kontado Breshi a same misto vzyali v oblogu Pochalisya peremovini z grafom Sforca shodo shlyubu togo z donkoyu Filipo Viskonti za yaku ostannij obicyav 80 tis floriniv posagu Slidom za cim pochalasya obloga Veroni a markiz Mantuanskij rushiv proti Faenci Vtim vijska Sforci peremogli armiyu Viskonti bilya Veroni potim u bitvi pri Tenni U 1440 roci armiya Viskonti zaznala porazki u bitvi pri Angiari Pichinino vidstupiv do Lombardiyi a Filipo Viskonti perebravsya do Kremoni U 1441 roci jogo vijska zahopili kontado Breshi ta Bergamo Togo zh roku uklav mir zi Sforcoyu za yakim ostatochno domovleno pro shlyub donki Viskonti z grafom Sforca Za svoyu donku viddavav misto Kremonu U 1446 roci Viskonti pidtrimav Sidzhismondo Malatesta u Romanyi a takozh otrimav dopomogu papi rimskogo j korolya Neapolya Pro cogo soyuzu vistupili vijska Florenciyi Veneciyi ta Franchesko Sforca j Federigo de Montefeltro Venecijska armiya u 1446 roci peremogla vijska Viskonti u bitvi pri Kazale U 1447 roci graf Sforca perejshov na bik Filipo Viskonti Ale toj pomer 13 serpnya togo zh roku Pri comu ne zalishiv zapovitu stosovno nalezhnosti Milanskogo gercogstva sho zgodom prizvelo do Italijskih vijn Rodina1 Druzhina Beatris 1372 1418 ditej ne bulo 2 Druzhina Mariya 1411 1469 donka Amadeya VIII gercoga Savojskogo ditej ne bulo 3 Kohanka Agnesa del Majno Katerina Mariya pomerla pri narodzheni B yanka Mariya 1425 1468 druzhina Franchesko SforcaDzherelaGuido LOPEZ I signori di Milano dai Visconti agli Sforza Roma 2003 ISBN 978 88 541 1440 1 Stefan Samerski Filippo Maria Visconti In Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon BBKL Band 12 Bautz Herzberg 1997 ISBN 3 88309 068 9 Sp 1499 1501 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Filipo Mariya Viskonti Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570