Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Волзький сум араб سوم перс سم тат сум вагова та розрахункова одиниця у вигляді срібних човноподібних зливків вагою 195 2

Волзький сум

Волзький сум

Волзький сум (араб. سوم‎, перс. سم‎, тат. сум) — вагова та розрахункова одиниця у вигляді срібних човноподібних зливків, вагою 195-204 гр., що було відповідним до ваги ½ (409,512 гр.). Ваговий сум широко використовувався наприкінці XIII і до середини XV ст. на всіх територіях Золотої Орди від східних кордонів до західних і південних, зокрема до території Китаю. Початково із одного сума виготовлялося 120 монет.

Історія

image
Волзький сум. Зливок із експозиції Ермітажу № ОН-Р-1-657

Серед матеріалів Тураєвського (Єлабузький район, Татарстан), Суворівського (Кіровська область), Веслянського (Республіка Комі), Кудашівського (Бардимський район, Пермський край) та Красноярського могильників (поблизу басейну річки Тулва (Пермський край) були знайдені бронзові зливки довгастої, круглої та трикутної форм довжиною від 18,1 до 20 см (вага — 95,8-104,8 гр.). За дослідженнями істориків В.Ф. Генінга, Р.Д. Голдіної та А.Г. Мухамадієва такі зливки у I—V ст., н.е. відігравали роль товарних грошей і були завезені на Прикам'є гунами. Наприкінці IX ст. початку XI ст. на територіях Прикам'я, Заволжя та Передуралля ваговими одиницями слугували срібні зливки нерівних форм — трикутні та круглі, які за потреби розрубувалися на частини. Найчастіше такі зливки використовувались в X—XI ст. На Куралівському (Старокуйбишевському) городищі (Республіка Татарстан) були знайдені зливки поруч із ваговими гирями, що свідчить про використання таких зливків на вагу, а не поштучно. Такі шматки срібла використовувалися протягом усього домонгольського періоду. На територіях Спаського та Лаїшевського районів (Татарстан) були знайдені зливки круглої листової форми, які отримали назву «балиші». Такі зливки виготовлялися наприкінці X ст. — початку XII ст. і знаходилися здебільшого поруч з куфічними дирхемами. Знайдені зливки були згорнуті в трубку і їхня вага складала 85,20-93,72 гр. та 200,22-204,256 гр.

Волзький сум

image
Волзький сум. Вигляд збоку

На території Заволжя та Передуралля у великих кількостях у скарбах знаходили човноподібні зливки, які дослідники віднесли до XIII—XV ст. Тюркськими мовами слово «сум» (також інші назви сом, саум) означало «чистий». На територіях Волзької Булгарії майже не було срібних родовищ. Після захоплення монголами Хорезму, Бадахшану та ін. міст Мавераннахру та Семиріччя срібло та золото почало надходити у вигляді вагових зливків, зокрема на всі ставки Золотої Орди. Відомі знахідки волзьких сумів у Старому Криму, Чуфут-Калі (Крим, Україна), [kk] (Казахстан), що свідчило про використання сумів на різних територіях. Матеріалом для вагових одиниць часто слугували старі стерті дирхами. На Кудимкарському городищі (Пермський край, Росія) були знайдені форми у які заливалося розплавлене срібло для виготовлення сумів. Відкритим кінцем форма притулялася до землі. Також в ті часи ваговою одиницею Волзької Булгарії слугувала і . В сучасності від історичної назви вагової одиниці походять назви грошових одиниць Узбекистану (сум (узб. so’m (сўм)), Киргизстану (сом (кирг. сом) та Таджикистану (сомоні (тадж. сомонӣ)

Інші назви

У своїх записах фламандський чернець Віллем Рубрук (Бл. 1215—1270), який досліджував економіку та культуру Золотої Орди, називав зливки «яскотами», (в тюркській мові «ястуґ»). Самі монголи називали зливки «сухами» (укр. сокира (монг. сүх). Флоренційський купець та мандрівник [en] (1310—1347), під час своєї мандрівки до Середньої Азії, описував вагові одиниці, які він називав на італійський манер «соммо». В перських та тюркських мовах також зустрічається назва і «балиш» — за назвою ранніх зливків та китайських монет того часу.

Див. також

Джерела

  • Мухамадиев А.Г. Бронзовые слитки – первые металлические деньги Поволжья и Приуралья (I тысячелетие н. э.) // Сов. археология. – 1984. – № 3. – С. 219–222(рос.)
  • Винничек В.А., Винничек А.В. Слитки из цветных металлов как средства платежа на средневековых поселениях Верхнего Посурья и Примокшанья // Записки краеведов. – Пенза, 2003. – Вып. 1. – С. 64–77.(рос.)
  • Голдина Р.Д., Бернц В.А. Тураевский I могильник – уникальный памятник эпохи великого переселения народов в Среднем Прикамье (бескурганная часть). (Сер. Материалы и исследования Камско-Вятской археологической экспедиции. Т. 17). – Ижевск: Удмурт. ун-т, 2010. – 499 с.(рос.)

Примітки

  1. Генинг В.Ф. Тураевский курганный могильник в Нижнем Прикамье // Вопр. археологии Урала. – Свердловск, 1962, с. 72; 8, с. 88(рос.)
  2. Казанцева О.А. Металические слитки в материалах могильников I-V веков бассейна реки Тулвы. 2015(рос.)
  3. Валеев Р.М., Волжская Булгария: торговля и денежно-весовые системы IX – начала XIII вв. – Казань: Фест, 1995. с. 150–151(рос.)
  4. Ильин А.А., Топография кладов серебряных и золотых слитков // Тр. нумизматической комиссии. – Пг., 1921. №№ 35, 36, 45, 46, 51, 55(рос.)
  5. Талицкий М.В. Верхнее Прикамье X–XIV вв. // Материалы и исследования по археологии СССР. – 1951. с. 50–52(рос.)
  6. Белавин А.М.,Камский торговый путь. Средневековое Приуралье в его экономических и этнокультурных связях. – Пермь, 2000. с. 126–127(рос.)
  7. Узбекский сум – основная денежная единица Узбекистана [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  8. А.М. Камышев, В. М. Плоских. Валюта Кыргызстана: История и современность. ― Бишкек, «Архи» 2003, 160 с.(рос.)
  9. Т. Койчуев В. Плоских. В мире денег ― Бишкек 1993, 64 с.(рос.)
  10. Chisholm, Hugh, ed. (1911). "Pegolotti, Francesco Balducci". Encyclopædia Britannica. 21 (11th ed.). Cambridge University Press(англ.)
  11. В записах Рашид-ад-Дін Фазлуллаха за 1294 рік зазначається, що «...Чоу — це папір з царською печаткою на ньому, який перебуває в обігу по всьому Китаю натомість викарбованих дирхамів, а дзвінка монета там балиш і вона дістається великій скарбниці» Рашид ад-Дин. Сборник летописей / Пер. с персидского Л. А. Хетагурова, редакция и примечания проф. А. А. Семенова. — М., Л.: Издательство Академии Наук СССР, 1952. — Т. 1, кн. 1.Ст. 135(рос.)
  12. Фёдоров-Давыдов Г.А., 2003. Денежное дело Золотой Орды. М. с.69(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volzkij sum arab سوم pers سم tat sum vagova ta rozrahunkova odinicya u viglyadi sribnih chovnopodibnih zlivkiv vagoyu 195 204 gr sho bulo vidpovidnim do vagi 409 512 gr Vagovij sum shiroko vikoristovuvavsya naprikinci XIII i do seredini XV st na vsih teritoriyah Zolotoyi Ordi vid shidnih kordoniv do zahidnih i pivdennih zokrema do teritoriyi Kitayu Pochatkovo iz odnogo suma vigotovlyalosya 120 monet IstoriyaVolzkij sum Zlivok iz ekspoziciyi Ermitazhu ON R 1 657 Sered materialiv Turayevskogo Yelabuzkij rajon Tatarstan Suvorivskogo Kirovska oblast Veslyanskogo Respublika Komi Kudashivskogo Bardimskij rajon Permskij kraj ta Krasnoyarskogo mogilnikiv poblizu basejnu richki Tulva Permskij kraj buli znajdeni bronzovi zlivki dovgastoyi krugloyi ta trikutnoyi form dovzhinoyu vid 18 1 do 20 sm vaga 95 8 104 8 gr Za doslidzhennyami istorikiv V F Geninga R D Goldinoyi ta A G Muhamadiyeva taki zlivki u I V st n e vidigravali rol tovarnih groshej i buli zavezeni na Prikam ye gunami Naprikinci IX st pochatku XI st na teritoriyah Prikam ya Zavolzhya ta Peredurallya vagovimi odinicyami sluguvali sribni zlivki nerivnih form trikutni ta krugli yaki za potrebi rozrubuvalisya na chastini Najchastishe taki zlivki vikoristovuvalis v X XI st Na Kuralivskomu Starokujbishevskomu gorodishi Respublika Tatarstan buli znajdeni zlivki poruch iz vagovimi giryami sho svidchit pro vikoristannya takih zlivkiv na vagu a ne poshtuchno Taki shmatki sribla vikoristovuvalisya protyagom usogo domongolskogo periodu Na teritoriyah Spaskogo ta Layishevskogo rajoniv Tatarstan buli znajdeni zlivki krugloyi listovoyi formi yaki otrimali nazvu balishi Taki zlivki vigotovlyalisya naprikinci X st pochatku XII st i znahodilisya zdebilshogo poruch z kufichnimi dirhemami Znajdeni zlivki buli zgornuti v trubku i yihnya vaga skladala 85 20 93 72 gr ta 200 22 204 256 gr Volzkij sumVolzkij sum Viglyad zboku Na teritoriyi Zavolzhya ta Peredurallya u velikih kilkostyah u skarbah znahodili chovnopodibni zlivki yaki doslidniki vidnesli do XIII XV st Tyurkskimi movami slovo sum takozh inshi nazvi som saum oznachalo chistij Na teritoriyah Volzkoyi Bulgariyi majzhe ne bulo sribnih rodovish Pislya zahoplennya mongolami Horezmu Badahshanu ta in mist Maverannahru ta Semirichchya sriblo ta zoloto pochalo nadhoditi u viglyadi vagovih zlivkiv zokrema na vsi stavki Zolotoyi Ordi Vidomi znahidki volzkih sumiv u Staromu Krimu Chufut Kali Krim Ukrayina kk Kazahstan sho svidchilo pro vikoristannya sumiv na riznih teritoriyah Materialom dlya vagovih odinic chasto sluguvali stari sterti dirhami Na Kudimkarskomu gorodishi Permskij kraj Rosiya buli znajdeni formi u yaki zalivalosya rozplavlene sriblo dlya vigotovlennya sumiv Vidkritim kincem forma pritulyalasya do zemli Takozh v ti chasi vagovoyu odiniceyu Volzkoyi Bulgariyi sluguvala i V suchasnosti vid istorichnoyi nazvi vagovoyi odinici pohodyat nazvi groshovih odinic Uzbekistanu sum uzb so m sym Kirgizstanu som kirg som ta Tadzhikistanu somoni tadzh somonӣ Inshi nazviU svoyih zapisah flamandskij chernec Villem Rubruk Bl 1215 1270 yakij doslidzhuvav ekonomiku ta kulturu Zolotoyi Ordi nazivav zlivki yaskotami v tyurkskij movi yastug Sami mongoli nazivali zlivki suhami ukr sokira mong sүh Florencijskij kupec ta mandrivnik en 1310 1347 pid chas svoyeyi mandrivki do Serednoyi Aziyi opisuvav vagovi odinici yaki vin nazivav na italijskij maner sommo V perskih ta tyurkskih movah takozh zustrichayetsya nazva i balish za nazvoyu rannih zlivkiv ta kitajskih monet togo chasu Div takozhKiratDzherelaMuhamadiev A G Bronzovye slitki pervye metallicheskie dengi Povolzhya i Priuralya I tysyacheletie n e Sov arheologiya 1984 3 S 219 222 ros Vinnichek V A Vinnichek A V Slitki iz cvetnyh metallov kak sredstva platezha na srednevekovyh poseleniyah Verhnego Posurya i Primokshanya Zapiski kraevedov Penza 2003 Vyp 1 S 64 77 ros Goldina R D Bernc V A Turaevskij I mogilnik unikalnyj pamyatnik epohi velikogo pereseleniya narodov v Srednem Prikame beskurgannaya chast Ser Materialy i issledovaniya Kamsko Vyatskoj arheologicheskoj ekspedicii T 17 Izhevsk Udmurt un t 2010 499 s ros PrimitkiGening V F Turaevskij kurgannyj mogilnik v Nizhnem Prikame Vopr arheologii Urala Sverdlovsk 1962 s 72 8 s 88 ros Kazanceva O A Metalicheskie slitki v materialah mogilnikov I V vekov bassejna reki Tulvy 2015 ros Valeev R M Volzhskaya Bulgariya torgovlya i denezhno vesovye sistemy IX nachala XIII vv Kazan Fest 1995 s 150 151 ros Ilin A A Topografiya kladov serebryanyh i zolotyh slitkov Tr numizmaticheskoj komissii Pg 1921 35 36 45 46 51 55 ros Talickij M V Verhnee Prikame X XIV vv Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR 1951 s 50 52 ros Belavin A M Kamskij torgovyj put Srednevekovoe Priurale v ego ekonomicheskih i etnokulturnyh svyazyah Perm 2000 s 126 127 ros Uzbekskij sum osnovnaya denezhnaya edinica Uzbekistana 26 sichnya 2018 u Wayback Machine ros A M Kamyshev V M Ploskih Valyuta Kyrgyzstana Istoriya i sovremennost Bishkek Arhi 2003 160 s ros T Kojchuev V Ploskih V mire deneg Bishkek 1993 64 s ros Chisholm Hugh ed 1911 Pegolotti Francesco Balducci Encyclopaedia Britannica 21 11th ed Cambridge University Press angl V zapisah Rashid ad Din Fazlullaha za 1294 rik zaznachayetsya sho Chou ce papir z carskoyu pechatkoyu na nomu yakij perebuvaye v obigu po vsomu Kitayu natomist vikarbovanih dirhamiv a dzvinka moneta tam balish i vona distayetsya velikij skarbnici Rashid ad Din Sbornik letopisej Per s persidskogo L A Hetagurova redakciya i primechaniya prof A A Semenova M L Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR 1952 T 1 kn 1 St 135 ros Fyodorov Davydov G A 2003 Denezhnoe delo Zolotoj Ordy M s 69 ros

Дата публікації:
Топ