Пули Кримського улус-юрта Золотої Орди почали карбуватися за часів правління золотоординського хана Берке (1257–1266) і припинилися за часів правління хана Тохтамиша (1380—1395). У 20-50 роках XV століття на анонімних пулах часів Узбек-хана (1312–1341) надкарбовувалося зображення герба Генуезької республіки — ознаки колоніального панування в Ґазарії. Вага пулів складала 1,5-3,4 гр. Діаметр 16-21 мм. 48 пулів прирівнювалися до 1 ярмака (бариката, пізніше дирхама, або данга).
Історія
Вперше на монетах Золотої Орди за часів правління хана Берке (1257–1266) з'являється ім'я хана. За часи правління Менгу-Тимура (1265—1280) були відкриті монетні двори у Солхаті, Сараї, Хорезмі, пізніше в Укеці та Маджарі. Карбування в Улусі Джучі було відкритим, і будь-яка заможна людина могла карбувати анонімні монети з власного металу. Пули почали карбуватися за часів правління хана Берка і закінчилися за часів правління хана Тохтамиша. В колоніальний період правління Генуезької республіки на Причорномор'ї на анонімних мідних пулах часів Узбек-хана надкарбовувалося зображення герба республіки.
Карбування пулів за часів Берке
За часів Берке карбувалися мідні пули та срібні барикати. Типовим зображенням усіх пулів була ханська тамга. На аверсі пулів часів Берке у колі карбувалася легенда арабським шрифтом: «Захисник Світу і Віри». На реверсі у центрі кола - тамга у вигляді стремена. По обидва боки від тамги напис: "Карбування Криму". Вага — 1,5-1,9 гр. Діаметр — 16-19 мм
Карбування пулів за часів Менгу-Тимура
За часів правління Менгу-Тимура (1266–1282) на пулах змінилася легенда, яка вказувала співвідношення мідних пулів до срібної монети. На аверсі пулів у рамці з трикутників, або у крапковому колі, карбувалася легенда азербайджанською мовою: «48 (цих монет) — один ярмак». На реверсі в зображеній рамці з трикутників, або у крапковому колі, — тамга Бату та надпис: «Карбування Криму» та дата карбування (на анонімних пулах із крапковим колом дата не вказувалася). Діаметр — 15-20 мм, Вага — 1,6-2,83 гр. Деякі пули не обрізалися і мали більший діаметр та вагу у співвідношенні до срібної монети. За часів Токта-хана Золота Орда стала ісламською державою
Карбування пулів за часів Тута-Менгу
За часів правління Туда-Менгу (1292-1287) на пулах карбувалася чотирипроменева фігура у подвійному колі, в її сегментах надпис: «48 - один ярмак». На реверсі карбувалася у подвійному колі тамга, місце виготовлення та вгорі дата карбування. Існує різновид з решіткою у центрі фігури. Надпис з боків. На реверсі тамга без кола. Діаметр — 18-21 мм, вага — 1,68-1,89 гр
Карбування пулів за часів Тула-Буга
За часів правління Тула-Буга (1287-1291) у подвійному колі на аверсі пулів зображувався квадрат з якореподібним закругленням на кутах, та шипами назовні. У центрі легенда із зазначенням місця карбування: «Крим». На реверсі у подвійному колі зображувалась тамга Бату у подібному квадраті як на аверсі. Є й інший тип пулів із закругленням посередині квадрату. Діаметр — 18-19 мм, вага — 1,35-1,45 гр.
Карбування пулів за часів Токти
Відомі декілька типів мідних пулів часів правління Токта-бека (1291–1313):
- 1) у центрі подвійного кола на аверсі карбувалося зображення сонця, навколо легенда: «Токта-бек справедливий хан». На реверсі у центрі тамга Токта поєднана з тамгою Бату. З боків легенда: «Карбування Солхату». Монети цього типу мають декілька різновидів.
- 2) На аверсі у подвійному колі п'ятикутник, в ньому зазначений рік карбування за Гіджрою: «Року 690». На реверсі у потрійному колі тамга Токта, по-боках легенда: «карбування Криму».
- 3) На аверсі у потрійному колі птах крокуючий вліво із піднятими крилами, за ним рослина. На реверсі у рамці з трикутників тамга Токта, по-боках місце виготовлення та дата. Відомі декілька різновидів де птах також повернутий вправо.
- 4) Монета з надписом на аверсі.
- 5) Надписи та тамга в чотирикутнику
Типи анонімних пулів за часів Токта-бека:
- 1) На аверсі у колі півмісяць та 6-променева зірка всередині, ліворуч надпис: «карбування Криму». На реверсі зображено 4 тамги, які складені в хрест. У центрі «хреста» коло. Також існує різновид без кола всередині хреста.
- 2) На аверсі легенда: «будьте щасливі / пул новий». На реверсі зображено 4 тамги, які складені у хрест.
- 3) На аверсі легенда: «могутність та успіх». На реверсі тамга Бату.
- 4) Надпис та тамга у 8-променевій зірці.
- 5) На аверсі солярний символ. На реверсі тамга.
- 6) На аверсі у чотирикутнику хвилепроменева прикраса. На реверсі тамга.
- 7) На аверсі в 6-гранній зірці коло. На реверсі тамга.
- 8) На аверсі у центрі 5-променевої зірки крапка. На реверсі тамга.
- 9) На аверсі трилисник із завитками у середині якого крапка. На реверсі тамга.
- 10) На аверсі шестипелюсткова розетка. На реверсі тамга.
- 11) На аверсі вершник з луком на коні. На реверсі тамга.
- 12) У колі птах з піднятими крилами. На реверсі тамга.
- 13) У колі крокуючий вліво звір. На реверсі тамга.
- 14) Зображення оленя в чотирикутнику. На реверсі тамга.
- 15) На аверсі двоголовий орел, на реверсі тамга в 5-променевій зірці.
Карбування пулів за часів Узбек-хана
Див. також Монети Азаку
За часів правління Узбек-хана (1312-1341) карбувалися пули із зображенням зірки, в якій містився надпис: «хан / справедливий». На деяких пулах карбувалося ім'я хана: «Мухаммад / Султан / Узбек». Мухаммад було другим ім'ям хана. Узбек-хан вважався покровителем мусульманства в ті часи. На реверсі, по обидва боки тамги, вказувалось місце карбування та рік. Відомі також пули з надписом у фігурному квадраті, або в колі без зірки та з іншими легендами. Діаметр пулів Узбек-хана — 16,5-19 мм, вага — 0,93-2,43 гр. За часів хана Узбека почали також карбуватися мідні пули в Азаці.
Карбування пулів за часів Джанібека
За часів правління хана Джанібека (1342-1357) карбувалися лише мідні пули. Типовим зображенням на пулах був стилізований двоголовий орел. Тамгу Бату на монетах того часу не карбували. На реверсі монет у квадраті карбувалася перекручена легенда в 3 ряди. Діаметр пулів 16-19 мм, вага — 1,52-1,69 гр.
Карбування пулів за часів Кільдибека
У 1362—1363 роках на монетному дворі в Азаці карбувалися мідні пули хана Кільдібека. В 12-пелюстковій розеті легенда в 3 рядки: «Султан / Кільдібек-хан / Хай продовжиться його правління». Вгорі над надписом віньєтка, внизу 6-променева зірка. На реверсі в чотирикутнику вихідні дані. З боків чотирикутника віньєтки. .
Карбування пулів за часів Абдулах-хана
За часів правління посадовця Абдулаха (1361—1367, бек Ак-Орди) від беклярибека Мамая у 1365 (766 р.Г.) році карбувалися мідні пули у містах Керменчику (араб. خرمنجوق), Урду-Базарі, Азаці (Докладніше Монети Азаку) . Також за часів Абдуллах-хана у 1364—1365 (765—766 р.Г.) роках, карбувалися монети з позначенням та з позначенням епітету «Джадід» (укр. Новий, араб. جديد) на монетах. Численні знахідки таких монет у скарбах Чорноморського регіону свідчать про місцеве карбування. На аверсі монет першого типу у шестидуговому картушу зображувалася шестипелюсткова розета, на реверсі в 6-кутнику вихідні дані. Подібні монети карбувалися також Сараї (з позначкою Джадід) та Тебризі. Існує і другий тип монет з надписом Джадід. В 1369 (770 р.Г) році карбувалися пули, на яких зазначалася легенда у восьмидуговому картуші: «Абдуллах-хан та продовжить Аллах його правління». На реверсі зазначався монетний двір та рік карбування.
Для монет Керменчика штемпелі були виготовлені різчиками без каліграфічних та граматичних здібностей з неточними легендами, з викривленнями як окремих літер, так і слів в цілому. Не дивлячись на складності прочитання надписів на аверсі читається ім'я «Хамад» (араб. حمد) можливо, одне з імен Абдулаха) та рік карбування [7]66. Слово в середньому рядку лишилося не зовсім розбірливим, можливо вказаний титул бек (араб. بك). Легенду на реверсі дослідники прочитали як «Карбування Керменчика» (араб. ﺿﺭﺏ خرمنجوق). Діаметр — 17 мм. Вага пулів — 1,24 гр. На сьогодні відомо 8 таких монет. Згідно досліджень Є.Ю. Гончарова припускається також, що монети могли карбуватися в Ескі-Кермені.
Анонімне карбування в період 1370—1380 роки
Анонімні пули з позначенням монетного двору Джадід карбувалися декількох типів.
- 1) 1371 (772 р.Г.). В шестипроменевій зірці арабський надпис. На реверсі в шестикутному картуші позначення місця карбування та рік. Існує різновид без слова «карбування».
- 2) 1371-1379 (772-780 рр.Г.). В складному орнаменті в центрі ромб, в якому 5 крапок. З боків від кутів «вузли щастя». На реверсі в чотирипелюстковому картушу на дугах «вузли щастя», в полі позначення монетного двору та рік.
- 3) 1370—1377 (770—778 рр.Г.). В чотирикутнику з вузлами з боків і у вуглах тринога тамга з пташиною головою. На реверсі в чотирикутнику позначення монетного двору та рік. З боків віньєтки.
Карбування пулів за часів Токтамиша
Див. також Монети Азаку
За часів правління хана Тохтамиша (1380–1399) карбувалися декілька типів пулів:
- 1) На аверсі зображення стилізованого двоголового орда, над головами тамга Токтамиша. На реверсі легенда: «Хан / Карбування Криму»
- 2) На аверсі карбувався зодіакальний знак — лев серед зірок. На реверсі, в стилізованому чотирикутнику легенда.
- 3) На аверсі у лінійному колі чотирикутник із «вузлами щастя» по кутах, всередині чотирикутника — геометричний орнамент. Реверс подібний до аверсу.
- 4) На аверсі зображувалася сочевиця в центрі якої карбувався надпис. Реверс подібний до аверсу. Відомий різновид з трилисником на реверсі.
- 5) На аверсі 6-променева зірка, між промінням крапки. На реверсі подвійний трикутник, в центрі - три крапки. Відомі декілька різновидів цього типу: 1) з трьома з'єднаними лініями в центри трикутника; 2) з 6-ти та 8-ми променевими розетками. 3) 9-променева зірка на реверсі;
- 6) На аверсі в 6-променевій зірці орнаментальна тамга Бату. На реверсі 6-променева орнаментальна розетка.
- 7) На аверсі шестипроменева зірка, в центрі якої орнаментальна розетка. На реверсі звір, що йде вправо.
- 8) У колі з крапок вершник з луком, що поцілює назад. На реверсі легенда в три рядки: «міцність Криму», нижче - завиток орнаменту.
- 9) У колі з крапок орнамент у вигляді пелюстків з крапками над ними, вище, по центру - геометрична розетка. На реверсі у колі — солярний символ.
- 10) 1382 (783 р.Г.). З боків чотирикутника «вузли щастя», з боків нерозкриті бутони квіток. В полі квадрата ромб, з боків нерозкриті бутон квіток. На реверсі в стилізованому колі надпис: «Карбування Джадід [рік]».
- 11) 1384 (785 р.Г.). У шестипроменевій зірці тринога тамга. На реверсі надпис: «Карбування Джадід [рік]».
- 12) 1385 (796 р.Г.). На аверсі ім'я та титул хана. На реверсі надпис: «Карбування Джадід [рік]».
- 13) Тамга у вигляді повернутої набік вісімки. На реверсі надпис: «Карбування Джадід [рік]».
- 14) В шестидуговій розетці тамга як і в 13 типу. На реверсі позначення місця карбування (Джадід), внизу віньєтка.
Генуезьке карбування
Дивись також Банк Святого Георгія
На мідних пулах генуезького карбування банком Святого Георгія у Кефі надкарбовувався герб Генуезької республіки — брама з трьома вежами. На реверсі тамга Бату. На деяких пулах карбувалося зображення герба в чотирикутнику, або натомість тамги карбувався геометричний орнамент. Відомі також пули, які карбувалися з позначенням із позначенням монетного двору та на реверсі навколо тамги із викарбуваним надписом арабською мовою : «Допомога Миру та Віри». В основному це були анонімні пули часів правління Узбек-хана (1320–1339). Період перебування в обігу — 20-50 роки XV ст. Вага — 1,15-2,85 гр. Діаметр — 16-19 мм. За часів правління золотоординського хана Бек-Суфі (1420–1422) на аверсі пулів зображувався герб Генуї, навколо позначалося місце карбування та назва колонії латинською мовою — «ⱭOMVȠⱭІЯȠVⱭIȠ» (Імовірно — COMUNE LANUE GAZARIA (укр. «Муніцепалітет Газарія»). На реверсі надпис в 4 рядки арабською мовою, яким позначалося титул та ім'я хана. За часів (1419—1421, 1427–1432) та Улу-Мухаммеда (1419—1423, 1426—1427, 1428, 1428—1432) на реверсі зображувалася тамга, навколо неї крапки..
Примітки
- Лебедев В.П., 2000. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (сер.XIII-нач.XV в.) // Вестник Одесского музея нумизматики, вып. №2. Одесса.(рос.)
- Лебедев В.П., 1990. Символика и язык монет Крыма золотоордынского периода // Нумизматические исследования по истории Юго-Восточной Европы. Кишинёв, с 139-156.(рос.)
- Хан Берке
- Хан Менгу-Тимур
- Хан Туда-Менгу
- Хан Тула-Буга
- Анонімні пули Токта-хана
- Мідні пули часів правління Узбек-хана
- Фомичёв Н.М. Джучидские монеты из Азова. Советская Археология № 1. 1981
- Джанібек
- Е.Ю. Гончаров / Новые типы пулов 760-х г.х. Сырдарья и Крым / Москва. РИА. Внешторгиздат. 2016(рос.)
- Фомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 127-128(рос.)
- Фомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 150(рос.)
- Лебедев В.П., Павленко В.М., 2008. Монетное обращение золотоордынского города Маджар.(рос.)
- Карбування мідних пулів. Токтамиш
- Фомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 151(рос.)
- Клоков В.Б., Лебедев В.П., 2004. Монетные комплексы трех небольших золотоордынских поселений Нижнего Поволжья.// ДПДР. Вып.V. Москва; Нижний Новгород.(рос.)
- Fraehn Ch.M., 1826. Recensio Numorum Muhammedanorum. Petropoli.(лат.)
- Випуски мідних монет банком Святого Георгія
- Лебедев В.П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII - нач. XV ст.). Одесса, 1999. - М 1.(рос.)
- О.Ф. Ретовский. «Генуэзско - Татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906(рос.)
- О. Ф. Ретовский. «Генуэзско-татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906(рос.)
- Лебедев В. П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII — нач. XV ст.). Одесса, 1999. — М 1.(рос.)
Література
- Гладкий В. Словарь нумизмата. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2007. – 377 с.
- Енциклопедія банківської справи України / Редкол.: В.С. Стельмах (голова) та ін. – К.: Молодь, Ін Юре, 2001 – 680 с.
- Зварич В., Шуст Р. Нумізматика. Довідник. – Тернопіль-Львів: Державне книжково-журнальне видавництво "Тернопіль", 1998. – 464 с.
- Кривцов В.Д. Энциклопедический справочник для нумизматов / Аверс № 7. – М., 2005.
- Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата. 2-е изд., переработанное и дополненное. – М.: Радио и связь, 1993. – 406 с.
Джерела
- Монети Золотої Орди. Кримське карбування
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Puli Krimskogo ulus yurta Zolotoyi Ordi pochali karbuvatisya za chasiv pravlinnya zolotoordinskogo hana Berke 1257 1266 i pripinilisya za chasiv pravlinnya hana Tohtamisha 1380 1395 U 20 50 rokah XV stolittya na anonimnih pulah chasiv Uzbek hana 1312 1341 nadkarbovuvalosya zobrazhennya gerba Genuezkoyi respubliki oznaki kolonialnogo panuvannya v Gazariyi Vaga puliv skladala 1 5 3 4 gr Diametr 16 21 mm 48 puliv pririvnyuvalisya do 1 yarmaka barikata piznishe dirhama abo danga IstoriyaDokladnishe Monetni dvori Krimu ta Moneti Krimu Vpershe na monetah Zolotoyi Ordi za chasiv pravlinnya hana Berke 1257 1266 z yavlyayetsya im ya hana Za chasi pravlinnya Mengu Timura 1265 1280 buli vidkriti monetni dvori u Solhati Sarayi Horezmi piznishe v Ukeci ta Madzhari Karbuvannya v Ulusi Dzhuchi bulo vidkritim i bud yaka zamozhna lyudina mogla karbuvati anonimni moneti z vlasnogo metalu Puli pochali karbuvatisya za chasiv pravlinnya hana Berka i zakinchilisya za chasiv pravlinnya hana Tohtamisha V kolonialnij period pravlinnya Genuezkoyi respubliki na Prichornomor yi na anonimnih midnih pulah chasiv Uzbek hana nadkarbovuvalosya zobrazhennya gerba respubliki Karbuvannya puliv za chasiv BerkeAnonimnij pul chasiv Berke 1257 1266 Za chasiv Berke karbuvalisya midni puli ta sribni barikati Tipovim zobrazhennyam usih puliv bula hanska tamga Na aversi puliv chasiv Berke u koli karbuvalasya legenda arabskim shriftom Zahisnik Svitu i Viri Na reversi u centri kola tamga u viglyadi stremena Po obidva boki vid tamgi napis Karbuvannya Krimu Vaga 1 5 1 9 gr Diametr 16 19 mmKarbuvannya puliv za chasiv Mengu TimuraAnonimnij pul Mengu Timura 1265 1280 Za chasiv pravlinnya Mengu Timura 1266 1282 na pulah zminilasya legenda yaka vkazuvala spivvidnoshennya midnih puliv do sribnoyi moneti Na aversi puliv u ramci z trikutnikiv abo u krapkovomu koli karbuvalasya legenda azerbajdzhanskoyu movoyu 48 cih monet odin yarmak Na reversi v zobrazhenij ramci z trikutnikiv abo u krapkovomu koli tamga Batu ta nadpis Karbuvannya Krimu ta data karbuvannya na anonimnih pulah iz krapkovim kolom data ne vkazuvalasya Diametr 15 20 mm Vaga 1 6 2 83 gr Deyaki puli ne obrizalisya i mali bilshij diametr ta vagu u spivvidnoshenni do sribnoyi moneti Za chasiv Tokta hana Zolota Orda stala islamskoyu derzhavoyuKarbuvannya puliv za chasiv Tuta MenguAnonimnj pul za chasiv pravlinnya Tuda Mengu 1282 1287 Za chasiv pravlinnya Tuda Mengu 1292 1287 na pulah karbuvalasya chotiripromeneva figura u podvijnomu koli v yiyi segmentah nadpis 48 odin yarmak Na reversi karbuvalasya u podvijnomu koli tamga misce vigotovlennya ta vgori data karbuvannya Isnuye riznovid z reshitkoyu u centri figuri Nadpis z bokiv Na reversi tamga bez kola Diametr 18 21 mm vaga 1 68 1 89 grKarbuvannya puliv za chasiv Tula BugaAnonimnij pul za chasiv pravlinnya Tula Buga 1287 1291 Za chasiv pravlinnya Tula Buga 1287 1291 u podvijnomu koli na aversi puliv zobrazhuvavsya kvadrat z yakorepodibnim zakruglennyam na kutah ta shipami nazovni U centri legenda iz zaznachennyam miscya karbuvannya Krim Na reversi u podvijnomu koli zobrazhuvalas tamga Batu u podibnomu kvadrati yak na aversi Ye j inshij tip puliv iz zakruglennyam poseredini kvadratu Diametr 18 19 mm vaga 1 35 1 45 gr Karbuvannya puliv za chasiv ToktiAnonimnij pul Tokti hana 1291 1313 Vidomi dekilka tipiv midnih puliv chasiv pravlinnya Tokta beka 1291 1313 1 u centri podvijnogo kola na aversi karbuvalosya zobrazhennya soncya navkolo legenda Tokta bek spravedlivij han Na reversi u centri tamga Tokta poyednana z tamgoyu Batu Z bokiv legenda Karbuvannya Solhatu Moneti cogo tipu mayut dekilka riznovidiv 2 Na aversi u podvijnomu koli p yatikutnik v nomu zaznachenij rik karbuvannya za Gidzhroyu Roku 690 Na reversi u potrijnomu koli tamga Tokta po bokah legenda karbuvannya Krimu 3 Na aversi u potrijnomu koli ptah krokuyuchij vlivo iz pidnyatimi krilami za nim roslina Na reversi u ramci z trikutnikiv tamga Tokta po bokah misce vigotovlennya ta data Vidomi dekilka riznovidiv de ptah takozh povernutij vpravo 4 Moneta z nadpisom na aversi 5 Nadpisi ta tamga v chotirikutniku Tipi anonimnih puliv za chasiv Tokta beka 1 Na aversi u koli pivmisyac ta 6 promeneva zirka vseredini livoruch nadpis karbuvannya Krimu Na reversi zobrazheno 4 tamgi yaki skladeni v hrest U centri hresta kolo Takozh isnuye riznovid bez kola vseredini hresta 2 Na aversi legenda budte shaslivi pul novij Na reversi zobrazheno 4 tamgi yaki skladeni u hrest 3 Na aversi legenda mogutnist ta uspih Na reversi tamga Batu 4 Nadpis ta tamga u 8 promenevij zirci 5 Na aversi solyarnij simvol Na reversi tamga 6 Na aversi u chotirikutniku hvilepromeneva prikrasa Na reversi tamga 7 Na aversi v 6 grannij zirci kolo Na reversi tamga 8 Na aversi u centri 5 promenevoyi zirki krapka Na reversi tamga 9 Na aversi trilisnik iz zavitkami u seredini yakogo krapka Na reversi tamga 10 Na aversi shestipelyustkova rozetka Na reversi tamga 11 Na aversi vershnik z lukom na koni Na reversi tamga 12 U koli ptah z pidnyatimi krilami Na reversi tamga 13 U koli krokuyuchij vlivo zvir Na reversi tamga 14 Zobrazhennya olenya v chotirikutniku Na reversi tamga 15 Na aversi dvogolovij orel na reversi tamga v 5 promenevij zirci Karbuvannya puliv za chasiv Uzbek hanaDiv takozh Moneti Azaku Anonimnij pul Uzbek hana 1312 1341 Za chasiv pravlinnya Uzbek hana 1312 1341 karbuvalisya puli iz zobrazhennyam zirki v yakij mistivsya nadpis han spravedlivij Na deyakih pulah karbuvalosya im ya hana Muhammad Sultan Uzbek Muhammad bulo drugim im yam hana Uzbek han vvazhavsya pokrovitelem musulmanstva v ti chasi Na reversi po obidva boki tamgi vkazuvalos misce karbuvannya ta rik Vidomi takozh puli z nadpisom u figurnomu kvadrati abo v koli bez zirki ta z inshimi legendami Diametr puliv Uzbek hana 16 5 19 mm vaga 0 93 2 43 gr Za chasiv hana Uzbeka pochali takozh karbuvatisya midni puli v Azaci Karbuvannya puliv za chasiv DzhanibekaAnonimnij pul chasiv Dzhanibeka 1342 1357 Za chasiv pravlinnya hana Dzhanibeka 1342 1357 karbuvalisya lishe midni puli Tipovim zobrazhennyam na pulah buv stilizovanij dvogolovij orel Tamgu Batu na monetah togo chasu ne karbuvali Na reversi monet u kvadrati karbuvalasya perekruchena legenda v 3 ryadi Diametr puliv 16 19 mm vaga 1 52 1 69 gr Karbuvannya puliv za chasiv KildibekaImennij pul Kildibeka zhovten 1361 veresen 1362 U 1362 1363 rokah na monetnomu dvori v Azaci karbuvalisya midni puli hana Kildibeka V 12 pelyustkovij rozeti legenda v 3 ryadki Sultan Kildibek han Haj prodovzhitsya jogo pravlinnya Vgori nad nadpisom vinyetka vnizu 6 promeneva zirka Na reversi v chotirikutniku vihidni dani Z bokiv chotirikutnika vinyetki Karbuvannya puliv za chasiv Abdulah hanaPul Abdulaha 1365 rik Za chasiv pravlinnya posadovcya Abdulaha 1361 1367 bek Ak Ordi vid beklyaribeka Mamaya u 1365 766 r G roci karbuvalisya midni puli u mistah Kermenchiku arab خرمنجوق Urdu Bazari Azaci Dokladnishe Moneti Azaku Takozh za chasiv Abdullah hana u 1364 1365 765 766 r G rokah karbuvalisya moneti z poznachennyam ta z poznachennyam epitetu Dzhadid ukr Novij arab جديد na monetah Chislenni znahidki takih monet u skarbah Chornomorskogo regionu svidchat pro misceve karbuvannya Na aversi monet pershogo tipu u shestidugovomu kartushu zobrazhuvalasya shestipelyustkova rozeta na reversi v 6 kutniku vihidni dani Podibni moneti karbuvalisya takozh Sarayi z poznachkoyu Dzhadid ta Tebrizi Isnuye i drugij tip monet z nadpisom Dzhadid V 1369 770 r G roci karbuvalisya puli na yakih zaznachalasya legenda u vosmidugovomu kartushi Abdullah han ta prodovzhit Allah jogo pravlinnya Na reversi zaznachavsya monetnij dvir ta rik karbuvannya Dlya monet Kermenchika shtempeli buli vigotovleni rizchikami bez kaligrafichnih ta gramatichnih zdibnostej z netochnimi legendami z vikrivlennyami yak okremih liter tak i sliv v cilomu Ne divlyachis na skladnosti prochitannya nadpisiv na aversi chitayetsya im ya Hamad arab حمد mozhlivo odne z imen Abdulaha ta rik karbuvannya 7 66 Slovo v serednomu ryadku lishilosya ne zovsim rozbirlivim mozhlivo vkazanij titul bek arab بك Legendu na reversi doslidniki prochitali yak Karbuvannya Kermenchika arab ﺿﺭﺏ خرمنجوق Diametr 17 mm Vaga puliv 1 24 gr Na sogodni vidomo 8 takih monet Zgidno doslidzhen Ye Yu Goncharova pripuskayetsya takozh sho moneti mogli karbuvatisya v Eski Kermeni Anonimne karbuvannya v period 1370 1380 rokiAnonimnij pul 1379 780 r G Anonimni puli z poznachennyam monetnogo dvoru Dzhadid karbuvalisya dekilkoh tipiv 1 1371 772 r G V shestipromenevij zirci arabskij nadpis Na reversi v shestikutnomu kartushi poznachennya miscya karbuvannya ta rik Isnuye riznovid bez slova karbuvannya 2 1371 1379 772 780 rr G V skladnomu ornamenti v centri romb v yakomu 5 krapok Z bokiv vid kutiv vuzli shastya Na reversi v chotiripelyustkovomu kartushu na dugah vuzli shastya v poli poznachennya monetnogo dvoru ta rik 3 1370 1377 770 778 rr G V chotirikutniku z vuzlami z bokiv i u vuglah trinoga tamga z ptashinoyu golovoyu Na reversi v chotirikutniku poznachennya monetnogo dvoru ta rik Z bokiv vinyetki Karbuvannya puliv za chasiv ToktamishaDiv takozh Moneti Azaku Anonimnij pul Tohtamisha 1380 1399 Za chasiv pravlinnya hana Tohtamisha 1380 1399 karbuvalisya dekilka tipiv puliv 1 Na aversi zobrazhennya stilizovanogo dvogolovogo orda nad golovami tamga Toktamisha Na reversi legenda Han Karbuvannya Krimu 2 Na aversi karbuvavsya zodiakalnij znak lev sered zirok Na reversi v stilizovanomu chotirikutniku legenda 3 Na aversi u linijnomu koli chotirikutnik iz vuzlami shastya po kutah vseredini chotirikutnika geometrichnij ornament Revers podibnij do aversu 4 Na aversi zobrazhuvalasya sochevicya v centri yakoyi karbuvavsya nadpis Revers podibnij do aversu Vidomij riznovid z trilisnikom na reversi 5 Na aversi 6 promeneva zirka mizh prominnyam krapki Na reversi podvijnij trikutnik v centri tri krapki Vidomi dekilka riznovidiv cogo tipu 1 z troma z yednanimi liniyami v centri trikutnika 2 z 6 ti ta 8 mi promenevimi rozetkami 3 9 promeneva zirka na reversi 6 Na aversi v 6 promenevij zirci ornamentalna tamga Batu Na reversi 6 promeneva ornamentalna rozetka 7 Na aversi shestipromeneva zirka v centri yakoyi ornamentalna rozetka Na reversi zvir sho jde vpravo 8 U koli z krapok vershnik z lukom sho pocilyuye nazad Na reversi legenda v tri ryadki micnist Krimu nizhche zavitok ornamentu 9 U koli z krapok ornament u viglyadi pelyustkiv z krapkami nad nimi vishe po centru geometrichna rozetka Na reversi u koli solyarnij simvol 10 1382 783 r G Z bokiv chotirikutnika vuzli shastya z bokiv nerozkriti butoni kvitok V poli kvadrata romb z bokiv nerozkriti buton kvitok Na reversi v stilizovanomu koli nadpis Karbuvannya Dzhadid rik 11 1384 785 r G U shestipromenevij zirci trinoga tamga Na reversi nadpis Karbuvannya Dzhadid rik 12 1385 796 r G Na aversi im ya ta titul hana Na reversi nadpis Karbuvannya Dzhadid rik 13 Tamga u viglyadi povernutoyi nabik visimki Na reversi nadpis Karbuvannya Dzhadid rik 14 V shestidugovij rozetci tamga yak i v 13 tipu Na reversi poznachennya miscya karbuvannya Dzhadid vnizu vinyetka Genuezke karbuvannyaDivis takozh Bank Svyatogo Georgiya Genuezkij bank Svyatogo Georgiya Pul dlya Kefi 20 50 roki XV st Kefa Genuezke karbuvannya pul dzhuchidi Na midnih pulah genuezkogo karbuvannya bankom Svyatogo Georgiya u Kefi nadkarbovuvavsya gerb Genuezkoyi respubliki brama z troma vezhami Na reversi tamga Batu Na deyakih pulah karbuvalosya zobrazhennya gerba v chotirikutniku abo natomist tamgi karbuvavsya geometrichnij ornament Vidomi takozh puli yaki karbuvalisya z poznachennyam iz poznachennyam monetnogo dvoru ta na reversi navkolo tamgi iz vikarbuvanim nadpisom arabskoyu movoyu Dopomoga Miru ta Viri V osnovnomu ce buli anonimni puli chasiv pravlinnya Uzbek hana 1320 1339 Period perebuvannya v obigu 20 50 roki XV st Vaga 1 15 2 85 gr Diametr 16 19 mm Za chasiv pravlinnya zolotoordinskogo hana Bek Sufi 1420 1422 na aversi puliv zobrazhuvavsya gerb Genuyi navkolo poznachalosya misce karbuvannya ta nazva koloniyi latinskoyu movoyu ⱭOMVȠⱭIYaȠVⱭIȠ Imovirno COMUNE LANUE GAZARIA ukr Municepalitet Gazariya Na reversi nadpis v 4 ryadki arabskoyu movoyu yakim poznachalosya titul ta im ya hana Za chasiv 1419 1421 1427 1432 ta Ulu Muhammeda 1419 1423 1426 1427 1428 1428 1432 na reversi zobrazhuvalasya tamga navkolo neyi krapki PrimitkiLebedev V P 2000 Katalog monet Kryma v sostave Zolotoj Ordy ser XIII nach XV v Vestnik Odesskogo muzeya numizmatiki vyp 2 Odessa ros Lebedev V P 1990 Simvolika i yazyk monet Kryma zolotoordynskogo perioda Numizmaticheskie issledovaniya po istorii Yugo Vostochnoj Evropy Kishinyov s 139 156 ros Han Berke Han Mengu Timur Han Tuda Mengu Han Tula Buga Anonimni puli Tokta hana Midni puli chasiv pravlinnya Uzbek hana Fomichyov N M Dzhuchidskie monety iz Azova Sovetskaya Arheologiya 1 1981 Dzhanibek E Yu Goncharov Novye tipy pulov 760 h g h Syrdarya i Krym Moskva RIA Vneshtorgizdat 2016 ros Fomichev N M 1981 Dzhuchidskie monety iz Azova St 127 128 ros Fomichev N M 1981 Dzhuchidskie monety iz Azova St 150 ros Lebedev V P Pavlenko V M 2008 Monetnoe obrashenie zolotoordynskogo goroda Madzhar ros Karbuvannya midnih puliv Toktamish Fomichev N M 1981 Dzhuchidskie monety iz Azova St 151 ros Klokov V B Lebedev V P 2004 Monetnye kompleksy treh nebolshih zolotoordynskih poselenij Nizhnego Povolzhya DPDR Vyp V Moskva Nizhnij Novgorod ros Fraehn Ch M 1826 Recensio Numorum Muhammedanorum Petropoli lat Vipuski midnih monet bankom Svyatogo Georgiya Lebedev V P Katalog monet Kryma v sostave Zolotoj Ordy sr XIII nach XV st Odessa 1999 M 1 ros O F Retovskij Genuezsko Tatarskie monety Izvestiya imperatorskoj arheologicheskoj komissii Vypusk 18 S Peterburg 1906 ros O F Retovskij Genuezsko tatarskie monety Izvestiya imperatorskoj arheologicheskoj komissii Vypusk 18 S Peterburg 1906 ros Lebedev V P Katalog monet Kryma v sostave Zolotoj Ordy sr XIII nach XV st Odessa 1999 M 1 ros LiteraturaGladkij V Slovar numizmata M ZAO Centrpoligraf 2007 377 s Enciklopediya bankivskoyi spravi Ukrayini Redkol V S Stelmah golova ta in K Molod In Yure 2001 680 s Zvarich V Shust R Numizmatika Dovidnik Ternopil Lviv Derzhavne knizhkovo zhurnalne vidavnictvo Ternopil 1998 464 s Krivcov V D Enciklopedicheskij spravochnik dlya numizmatov Avers 7 M 2005 Fengler H Girou G Unger V Slovar numizmata 2 e izd pererabotannoe i dopolnennoe M Radio i svyaz 1993 406 s DzherelaMoneti Zolotoyi Ordi Krimske karbuvannya