Монети Мухшинського улуса Золотої Орди почали карбувалися на монетних дворах в Укеці Мухші та Базджині в період з 1289 п

Монети Мухшинського улуса Золотої Орди почали карбувалися на монетних дворах в Укеці, Мухші та Базджині в період з 1289 по 1366 роки. Виготовлялися зі срібла ¹⁄₈, ¹⁄₄, ¹⁄₂ та 1) данги (До 1310 року диргеми) та мідні пули. 1 данг розмінювався на 16 пулів.

Історія

Мухшинський улус (тат. Muxşa olısı, або Naruçat bäklege) знаходився на територіях сучасних Мордовії, Пензенської та Тамбовської областях і розподілявся на 3 основних міста Мухші (Наровчат. Наровчатівське городище), Укек (Знаходилося в гирлі річки Увековки, поблизу сучасного міста Саратова. Увеківське городище) та (Знаходилося в 2-х км від сучасного села Дубровки, Волгоградської області. Водянське городище). Мухшанський улус розміщувався поміж річками Сурою та Цною — притоками Волги.

Мухші

Населений пункт Мухші (араб. ﻣﺣﺳﻰ‎) виник наприкінці XIII століття в часи ослаблення Золотої Орди. Поселення монголів було розташоване серед степів, а з цих країв була зручна дорога із півдня на Московію. Замість фіно-угорської назви мордовського поселення Наручадь (в перекладі укр. дослівно означає «В’язке болото»), монголи назвали ближчою до рідної мови — за назвою річки Мокші. Пізніше місто Мухші увійшло до складу Золотої Орди, ставши центром Мухшинського улусу. З 1627 року місто відоме під назвою Наровчат.

Монетний двір у Мухші

Карбування у Мухші. Данг часів хана Узбека. 1313 (713 р.Г.) рік

Карбування у Мухші. Анонімний пул. 1362 (744 р.Г.) рік

У 1309—1367 (709—767 рр.Г.) роках карбувалися монети на монетному дворі у місті Мухші. Карбувалися срібні 1 та 2 дирхами в останні роки правління хана Токти. За часів правління хана Узбека карбувалися ¼, ½ та 1 данги. З 1317 року до 1367 року включно карбувалися мідні пули.

Дирхеми та данги дослідники розділили на 2 типи:

1) Дирхам Токти. 1309 (709 р.Г.) рік. На аверсі у крапковому колі надпис в 3 рядки: «Токтубек / справедливий. Карбування / Мухші 709». На реверсі у крапковому полі Шагада в 3 рядки. Вага — 1,04-1,51 гр.
1а) Анонімний недатований подвійний дирхем. На аверсі надпис у 2 рядки: «Хай продовжить Аллах / його правління. Мохші». Реверс як на 1 типі. Вага не зазначена.
2) 1 (Вага — 1,34-1,56 гр.) данг. хан Узбек. 1313 (713 р.Г.) рік. На аверсі у лінійному та крапковому колах легенда в 5 рядків: «Султан / справед / ливий / Узбек хан / нехай возвеличить Аллах у перемогах його / 713». У середині 2-го рядка тамга Бату. На реверсі у картуші легенда в три рядки: «Гіяс / ад-Дун'я ад-Дін / Карбування Мохші».
2а) ½ (Вага — 0,62-0,79 гр.) данга. хан Узбек. 1313 (713 р.Г.) рік. Як 2 тип, рік на реверсі.
2б) ¼ (Вага — 0,33-0,41 гр.) данга. хан Узбек. 1313 (713 р.Г.) рік. Як 2 тип, надпис на аверсі в 2 ряди: «Хан Узбек». На реверсі легенда в три рядки: «Карбування / Мохші / 713».

Мідні пули розділені на 13 типів:

1) Пул Узбек-хана. 1317, 1322, 1326, 1328, 1336 (717, 722, 726, 728, 736 рр.Г.) роки. Вага: 1,02-1,25 гр. На аверсі у колі легенда в 3 рядки: «Султан Мухаммад / Узбек / хан». В середині 2 та 3 рядків розміщена тамга Бату. На реверсі у коло вписаний чотирикутник, в сегментах крапки, в полі надпис в 2 рядки, нижче рік: «Карбування / Мухші / ...». Існують різновиди без дати зі спотвореною легендою та без крапок в сегментах.
2) Пул Узбек-хана. 1331, 1333, 1335 (731, 733, 735 рр.Г.). На аверсі у центрі кола тамга Бату із загнутими вгору кінцями зубців, з її боків легенда: «Шістнадцять цих [пулів] один данг». На реверсі у крапковому колі надпис в 3 рядки: «Пул / Мухші / 731» (араб. ﺑﻮﻝ ﻣﺣﺳﻰ‎ ٧٣١‎). Також існують недатовані пули цього типу, з зірочкою під рискою тамги, з чотирикутником в колі на реверсі.
3) Пул Узбек-хана. 1331 (731 р.Г.). Вага — 1,20-1,54 гр. На аверсі у подвійному колі зображення коня повернутого вліво, над спиною віньєтка. Реверс як і 2-й типу. Існує різновид з 2-лисником та із крапкою над спиною тварини.
4) Анонімний пул. 1341, 1342, 1343 (741, 742, 743 р.Г.) рік. Вага — 1,20-1,54 гр. На аверсі у колі надпис в 2 рядки: «Мухші / карбування». На реверсі надпис і рік. Існують різновиди з перекрученою легендою та з іншими надписами.
5) Анонімний пул. 1344. На аверсі у подвійному колі птах, що йде наліво, над ним «вузол щастя». На реверсі у колі легенда в 4 ряди: «Карбування Мухші аль-Махруса. Рік 744»
6) Анонімний пул. 1345, 1351 роки. У подвійному колі по спіралі Шагада. На реверсі по колу надпис: «Карбування Мухші. Рік 745». Існують різновиди без датування, з 6-променевою зіркою на реверсі і Шагадою в 3 рядки.
7) Анонімний пул. 1352-1354 роки. В колі легенда куфічним почерком. На реверсі надпис «Карбування Мухші», в середині «вузол щастя».
8) Анонімний пул. 1358. У колі 6-промінева зірка, між променями по крапці, в центрі 7 крапок. На реверсі у колі в 3 рядки легенда: «Карбування Мухші 758».
9) Пул часів правління Кільдібека (жовтень 1361 — вересень 1362). У колі легенда в 3 рядки (збереглися 2 рядки): «Султан / Кільдібек / ...». На реверсі у коло вписаний перевернутий трикутник, в центрі легенда: «Карбування / Мухші».
10) Анонімний пул. 1362. В колі 6-пелюсткова розета. На реверсі легенда в 3 ряди: «Карбування / міста Мохші / 762». Існують недатовані різновиди із трьохпелюстковою розетою.
11) Іменний пул Кільдібека. 1362 (762—763 рр.Г.). В полі монети в 2 рядки легенда, нижче рік: «Султан / Кільдібек-хан». На реверсі чотирикутник, в якому вписана легенда в 2 рядки: «Карбування / Мохші». Існують різновиди недатовані та з іншим надписом.
12) Недатований (1365-66 роки) пул часів Тагай-бека (Бек Мухшинського улусу (1361-1365). У полі монети легенда в 3 рядки: «Печатка / Тагай / бека». На реверсі у чотирикутній рамці надпис: «Карбування / Мухші».
13) Недатований (1365-66 роки) іменний пул Тагай-бека. В полі монети легенда в 3 рядки: «Печатка / Тагай / бека». На реверсі звірятко з довгим хвостом, повернуте вліво. Існують різновиди зі звірятком повернутим вправо.

Монетний двір в Укеці

Карбування в Укеці. Дирхам часів правління хана Тула-Буги (1287–1291). 1288 рік

Карбування в Укеці. Пул часів правління хана Токти (1291–1312). Бл. 1311-1312 роки

На монетному дворі в Укеці (араб. أوكيك‎) почали карбувалися монети в другій половині XIII ст. та припинилися в 40-х роках XIV ст. За цей період виготовлялися срібні дирхами та мідні пули.

Дирхами карбувалися тонкими кружечками із низькопробного срібла. Срібні дирхами розділяються на 4 типи:

1) Дирхем хана Тула-Буги (1287–1291). 1289 рік. На аверсі у крапковому колі чотирикутник, в центрі тамга Менгу-Тимура (2-зубцева з лінією з правого боку). Над тамгою, внизу і по її боках легенда: «Карбування Укеку». На реверсі в картуші Шагада Ісламу в 3 рядки: «Немає Бога крім Аллаха і Мухаммад — пророк його» (араб. أشهد أن لا إله إلا الله وأشهد أن محمدا رسول الله‎), нижче рік за Гіджрою «789». Вага — 1,19 гр.
2) ¹⁄₈ (Вага — 0,20 гр.), ½ (Вага 0,80 гр.), 1 (Вага — 1,76 гр.) дирхеми. Токта-хан. Період карбування 1299—1306 (700-707 р.Г.) роки. На аверсі надпис арабською мовою у 4 рядки: «Карбування / Токта бек / справедливий / місто Укек». На реверсі у крапковому колі 6-променева зірка, в її центрі надпис у 3 рядки: «Шанування Бога та його посланця». У кутах зірки картуш, між її кутиками 10 зірок. Існує різновид без позначеного місця карбування а також з надписом на реверсі «Вічна слава та честь тривалі».
3) ½ (Вага 0,80 гр.), 1 (Вага — 1,76 гр.) дирхеми. Токта-бек. 1305-1306 (706-707 р.Г.) роки (існує різновид без дати). На аверсі у потрійному колі (середній крапковий) надпис у 5 рядків: «Султан верховний Гіяс Токта-бек справедливий, та триватиме буття його». На деяких різновидах надпис у 4 рядки, внизу віньєтка. На реверсі у такій самій рамці Шагада в 5 рядків, місце та дата виготовлення.
4) 1305 рік. На аверсі монети номіналом в ¹⁄₈ (Вага — 0,18 гр.) дирхами надпис у 2 ряди «Карбування Укеку», внизу віньєтка. На реверсі у крапковому колі вгорі віньєтка, нижче легенда та рік: « 706».

Мідні пули дослідники розділили на 5 типів:

1) Датований пул за часів правління Менгу-Тимура (1266–1282). Рік карбування — 1276 (677 р.Г.). На аверсі у рамці з крапок хаотичний набір літер. На реверсі позначені рік та місце карбування.
2) Анонімний пул за часів правління Менгу-Тимура. В середині подвійного кола, невеликий чотирикутник з тамгой Бату, з боків «вузли щастя». На реверсі позначене місце карбування. Середня вага — 1,21 гр.
3) Анонімне карбування останніх років правління хана Токти (1291–1312). На аверсі у крапковому колі чотирикутник, по боках від нього віньєти, у чотирикутнику надпис: «Шістнадцять цих / один данг». На реверсі в такому ж оформленні легенда: «Будь щасливий (вар. перекладу - в добрий час) / новий пул». Середня вага — 1,17 гр.
4) Анонімне карбування останніх років правління хана Токти. Монети без зображень із надписами: «Карбування Токти / справедливого», або «Шістнадцять / відповідають ». На реверсі надписи: «В добрий час (буть щасливий) / місто Укек». Монети знаходять в основному в районі селища Лисі Гори (Саратівська область, Росія). Дослідниками віднесені до карбування Укеку часів правління хана Токти. Період карбування — 1291–1312 роки.
5) Анонімне карбування за часів правління хана Узбек-хана (1312–1341). На аверсі надпис: «Шістнадцять цих / один данг» (араб. ﺍﻭﻦ ﺍﻟﺗﻰ ﺳﻰ ﺑﻳﺭ ﺩﺍﻧﻛﻰ‎). На реверсі в середині подвійного кола, невеликий чотирикутник з тамгой Бату, з боків легенда: «В добрий час (буть щасливий) / місто Укек».

Базджин

Місто Базджин (араб. تاذجنﺏ‎) було розташовано в місці максимального зближення Етіл'ї з Доном, що привело до відродження ^[en] під ординським контролем. Купецькі річкові каравани, що йшли вгору по Дону із Чорного та Азовського морів, могли тут переправляти товари на Етіл'ю, а звідти до більш відалених маршрутів: Хорезму, Монголії та Китаю. Через Базджин проходив сухопутний торговий шлях з Західної Європи, інша торгова дорога вела по Етіл'ї до Булгару, на Яїк по Камі й на Московію. Місто було великим перевальним пунктом і відігравав значну роль не тільки у внутрішній, але і в зовнішній торгівлі Золотої Орди

Монетний двір у Базджині

Карбування в Базджині. Пул. 1356 (753 р.Г.) рік

На монетному дворі Базджина на мідних пулах Сараю, Гюлістану та ін. надкарбовувалися місцеве позначення. Відомий лише 1 тип пулів самостійного карбування, виготовлений у 1353 (753 р.Г.) році. . На аверсі монети в подвійному колі 6-пелюсткова розета. На реверсі легенда в 4 ряди: «Карбування / [Таджин?] / Рік / 753». Трактування читання монетного двору викликали у дослідників неоднозначні дискусії. За трактуванням В.В. Бартольда та С.А. Яніна спочатку монету віднесли до карбування в місті Барджина (Барчин). Але Барджин знаходився біля річки Сирдар'ї і належав до Чагатайського улусу. Ставка ж Батия Базджин належала до Мухшинського улусу і враховуючи подібні зображення на монетах викарбованих в ближніх улусах Бату дослідник Г.А. Федоров-Давидов відніс цей тип монет саме до Базджина.

Література

И.В.Евстратов, С.В.Гумаюнов - Вес, размер и достоинство серебряных монет, чеканенных в Сарае и Укеке в 13 - нач. 14 века. "Нумизматическая литератера" Москва 2005.
Christian Martin Joachim Frähn: «Über die ehemalige mongolische Stadt Ukek im Süden von Saratow und einen dort unlängst gemachten Fund», Sankt Petersburg, Buchdruckerei der Kaiserlichen Akademie, 1835(нім.)
Leonard F. Nedashkovsky: «Ukek : the Golden Horde city and its periphery», Oxford, 2004 (англ.)
Савоста Р.Ю., Медные монеты Золотой Орды, Западная часть Улуса Джучи, Каталог. Луганск. 2013.(рос.)
Недашковский Л.Ф. Золотоордынский город Укек. Казань.2000.(рос.)
Янина С.А. Монеты Золотой Орды из раскопок и сборов Поволжской археологической экспедиции на Царёвском городище в 1959-1962 гг. // Поволжье в средние века. 1970(рос.)
М. Mayer Tobias. Sylloge der Münzen des Kaukasus und Osteuropas. Wiesbaden. № 131-146. 2005(нім.)
Мухамадиев А.Г. // Булгаро-татарская монетная система XII-XIII вв. М.1883.(рос.)
Мохаммадиев Э. Борынгы хазар hам болгар-татар танкаларе. Казан, 1987(татар.)
Савельев П.С. // Неизданные джучидские монеты из разных собраний // ЗРАО, т.XII Отдел третий, СПб. 1858.(рос.)
Трутовский В. // Каталог восточных монет Московского Публичного и Румянцевского музеев. М. 1886.(рос.)
Фахрутдинов Р.Г. // Болгар в письменных источниках // Город Болгар. Очерки истории и культуры. М. 1987.(рос.)
Фёдоров-Давыдов Г.А. // Денежное дело и денежное обращение Болгара // Город Болгар. Очерки истории и культуры. М.. 1987.(рос.)
Халиков А.Х. // Монголы, татары, Золотая Орда и Булгария. Казань.1994.(рос.)

Примітки

Лебедев В.П. Судьба ордынских поселений Волго-Сурского междуречья в XIV веке по нумизматическим данным. Том 6// Джержинск. 2008(рос.)
Лебедев В.П., Зорин А.В. Денежное обращение Курской земли в золотоордынское время. Курск
Лебедев В.И. Загадочный город Мохши. Пенза, 1958. с. 11,16,19
Рева Р.Ю. // О начале монетной чеканки в Мохши // Тезисы докладов и сообщений XIV ВНК. // СПб., 2007. с.91-93(рос.)
Mayer T. // Sylloge der Münzen des Kaukasus und Osteuropas.// Wiesbaden. 2005.(нім.)
Белоусов С.В., Голубев О.В. / Типы мохшинских монет // Краеведение, №3-4. Пенза. 1998(рос.)
Лебедев В.П. / Нумизматические этюды Саратовского краеведа и нумизмата Ю.Е. Пырсова // ДПДР, вып.III. Н.Новгород. 2000(рос.)
[ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017. П.Н. Петров, Д.А. Кубанкин // Раскопки на Увекском городище в 2013г. Нумизматический аспект. 2016(рос.)]
Сингатуллина А.З., 2003. Джучидские монеты поволжских городов XIII в. Казань(рос.)
Недашковский Л.Ф., 2000. Золотоордынский город Укек. Казань.(рос.)
Е. Арсюхин, "Три типа монет из Саратовского региона. июнь 2002(рос.)
Мохаммадиев Э. Борынгы хазар hам болгар-татар танкаларе. Казан, 1987(татар.)
Петров П.Н., Макарихин В.П., Грибов Н.Н., Лебедев В.П. Древности поволжья и других регионов — М.: Информэлектро, 2000. — 288 c. ISBN 5-7801=0137-Х
В.Б. Клоков, В.П. Лебедев. Джучидские монеты с Водянского городища // Степи Европы в эпоху средневековья: Зб. наук. пр. — 2000. — Т. 1.
Федоров-Давыдов Г. А. Золотоордынские города Поволжья. М. , 2001. с.32

Джерела

(рос.)
(рос.)
К.К. Хромов До проблеми інтерпретації епітета «АЛ-ДЖЕДІД» на джучидських монетах [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Хромов К. «Вузол щастя» в оформленні монет, карбованих на території Наддніпрянщини та Північного Причорномор'я у другій половині XIV ст. [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
http://www.history-library.com/books/drevniy-mir/petrov-pn/2000/files/drevnostipovoljya2000.pdf [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
http://hordecoins.club/index.html [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]

[1] Лебедев В.П. Судьба ордынских поселений Волго-Сурского междуречья в XIV веке по нумизматическим данным. Том 6// Джержинск. 2008(рос.)

[2] Лебедев В.П., Зорин А.В. Денежное обращение Курской земли в золотоордынское время. Курск

[3] Лебедев В.И. Загадочный город Мохши. Пенза, 1958. с. 11,16,19

[4] Рева Р.Ю. // О начале монетной чеканки в Мохши // Тезисы докладов и сообщений XIV ВНК. // СПб., 2007. с.91-93(рос.)

[5] Mayer T. // Sylloge der Münzen des Kaukasus und Osteuropas.// Wiesbaden. 2005.(нім.)

[6] Белоусов С.В., Голубев О.В. / Типы мохшинских монет // Краеведение, №3-4. Пенза. 1998(рос.)

[7] Лебедев В.П. / Нумизматические этюды Саратовского краеведа и нумизмата Ю.Е. Пырсова // ДПДР, вып.III. Н.Новгород. 2000(рос.)

[8] [ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017. П.Н. Петров, Д.А. Кубанкин // Раскопки на Увекском городище в 2013г. Нумизматический аспект. 2016(рос.)]

[9] Сингатуллина А.З., 2003. Джучидские монеты поволжских городов XIII в. Казань(рос.)

[10] Недашковский Л.Ф., 2000. Золотоордынский город Укек. Казань.(рос.)

[11] Е. Арсюхин, "Три типа монет из Саратовского региона. июнь 2002(рос.)

[12] Мохаммадиев Э. Борынгы хазар hам болгар-татар танкаларе. Казан, 1987(татар.)

[13] Петров П.Н., Макарихин В.П., Грибов Н.Н., Лебедев В.П. Древности поволжья и других регионов — М.: Информэлектро, 2000. — 288 c. ISBN 5-7801=0137-Х

[14] В.Б. Клоков, В.П. Лебедев. Джучидские монеты с Водянского городища // Степи Европы в эпоху средневековья: Зб. наук. пр. — 2000. — Т. 1.

[15] Федоров-Давыдов Г. А. Золотоордынские города Поволжья. М. , 2001. с.32