Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Гюлістан значення Гюлістан Цареве городище на Волзі Царевське город

Гюлістан-сарай

Гюлістан-сарай
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гюлістан (значення).

Гюлістан (Цареве городище на Волзі, Царевське городище) — старий населений пункт і монетний двір.

Історія карбування

image
Монета в 1 данг, викарбувана в Гюлістані в 1351-1356 роках при хані Джанібеку. Срібло, легенда реверсу: ضرب ﻛلستان سنة ٧۵۳ (Чекан Гюлістан, рік 752).

Карбував монети у 700-ті рр., а в 768 р. монетний двір Гюлістан зовсім припинив своє існування. Знову створений Джанібеком близько 1351 р. і був одним з основних центрів (поряд із Сарай, Сарай ал-Джадід і Азак) грошової справи Золотої Орди в середині XIV століття. Карб Гюлістана з перших років багатократно перевершує емісію старої монетарні Орди – Сараю (Селітрове городище), і в першу чергу був орієнтований на забезпечення монетою Білої Орди, яка займала степи на захід від Волги. За своїм значенням емісія Джанібека подібна до емісії Сигізмунда ІІІ (1587—1632) і його монети швидко стали об’єктом підробки. Емісія Гюлістану зовсім припинилася з 1367 р.

На території Сумської області, зокрема в околиці с. Ніцаха Тростянецького району (басейн р. Ворскла), і на території Чернігівщини відомі випадки знахідок кількох варіантів монет-наслідувань деньга Джанібека (1342—1357), карбованих на монетному дворі Гюлістан 753 н. е. (1352—1353 рр.). Приклад оригінального карбування таких монет представлений серед матеріалів (Київська обл.).

Деякі риси топографії та археологічні дані

Колобівське поселення

За щільністю знахідок Гюлістан локалізують у Нижньому Надволжі. За припущенням А. В. Пачкалова, був розташований на місці Колобовського поселення Золотої Орди біля сучасного села Колобівка Ленінського району Волгоградської області, де виявлено найчисельніші знахідки монет 2-ї половини 1360-х років.

Царевське городище

Царевське городище розташоване над річкою Ахтуба, біля села Царів Ленінського района Волгоградської області. Місцевість городища йменувалася «Цареві Пади», тобто "царські руїни".

На Царевському городищі, як і для золотоординських степових міст, виділяються лише самі загальні риси топографії, тим не менш, деякі важливі деталі таки з'ясовані. Площа міста тільки в границях ровів і валу (що виникло в 1360 рр.) для захисту центральних кварталів в роки феодальних усобиць, становить близько 2 км², але загальна площа Гюлістан-Сарая є значно більшою за 2 км². На плані А.В.Терещенко (1840) тільки всередині вала 1360 р. налічується до 1550 окремих будівель. Поза валом простежуються окремі садиби, що стають, за спостереженням Г. А. Федорова-Давидова, дедалі більшими по мірі віддалення від центру міста на схід і південь: на дальніх підступах до міста зі сходу простежено великі садиби площею до 26 000 м², а на захід від передмістя — розташовувалося селище, що складалося з комплексу семи садиб, з'єднаних загальними стінами. Можливо, подібно забудові великого радіусу Селітренного городища, Царевське городище можна розглядати як агломерацію, де посмугово міські будови, великі садиби або їх скупчення чергувалися з аграрними зонами і випасами. На захід від міста розташовувалося велике озеро, на берегах якого в середині XIV століття існувала житлова забудова, а в кінці століття виріс могильник.

У центрі Гюлістан була велика площа, яку з півдня та зі сходу оточували великі будівлі. Від центру до околиць вели вулиці, забезпечені ариками, уздовж яких, в деяких випадках, простежено пішохідні доріжки. У східній частині міста по мікрорельєфу простежена ще одна подквадратна площа; в цьому секторі городища, можливо, розташовувалися ще чотири штучних водоймища.

Царевське городище розташоване в заплаві Ахтуби, швидше за все, на самому березі річки. Археологічними дослідженнями встановлено існування міського водопроводу, та складних гідротехнічних споруд, регулюючих рівень води у водоймах. На початках ядро ​​міста становили кілька великих аристократичних садиб.

На відміну від Сарая і Сарайчика на р. Урал, та інших міст Поволжя і регіонів Золотої Орди, Гюлістан-Сарай був зруйнований військами Тимура.

Цікаві факти

Перські поети Гафіз та Сааді називають свою країну (Персію) «Гюлістан» («Сад троянд»; «Гюль» — «троянда»).

Примітки

  1. Дзагалов А., Климовський С. Київські монети Володимира Ольгертодича: пріоритет політики чи економіки? / Історико-географічні дослідження в Україні Збірник наукових праць. - 2007, Вип. 10.
  2. Крамаровский М.Г. (Россия. Санкт-Петербург) Улус Джучи (1207-1502). Заметки о культуре Дешт-и Кыпчак в эпоху Чингисидов / Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць. - 2008, Том 6.
  3. Лебедев В.П. (Россия. Дзержинск, Нижегородской обл.) Судьба ордынских поселений Волго-Сурского междуречья в XIV веке по нумизматическим данным / Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць. - 2008, Том 6.
  4. Хромова І. До питання про вплив джучидської монетної традиції на формування місцевої монетної справи в українському Подніпров'ї середини-другої половини XIV ст. / Український історичний збірник Збірник наукових праць. - 2009, Вип. 12.
  5. Зразюк З.А., Хромов К.К. Борщевский клад // Монеты Джучидов и сопредельных государств в XIII–XV вв. // Восточная нумизматика в Украине. – К., 2007. – Ч. ІІ. – С. 103.
  6. Пачкалов А. В. К вопросу о локализации Нового Гюлистана // Диалог городской и степной культур Евразии на евразийском пространстве. Материалы V Международной конференции, посвященной памяти Г. А. Федорова-Давыдова. Астрахань, 2011. С. 242—247.
  7. Fedorov-Davydov G.A., 1984. The Culture of the Golden Horde Cites. BAR International Series. Printed in Great Britain. с.21-23
  8. Егоров В.Л., 1985. Историческая география Золотой Орды в XIII-XIV вв. М. с.113
  9. Федоров-Давыдов Г.А., 1973. Общественный строй Золотой Орды. М., с.85-87
  10. Егоров В.Л., 1985. Историческая география Золотой Орды в XIII-XIV вв. М. с.114
  11. (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.

Джерела

  • Дзагалов А. Климовський С. Київські монети Володимира Ольгертодича: пріоритет політики чи економіки? / Історико-географічні дослідження в Україні Збірник наукових праць. - 2007, Вип. 10.
  • Крамаровский М.Г. (Россия. Санкт-Петербург) Улус Джучи (1207-1502). Заметки о культуре Дешт-и Кыпчак в эпоху Чингисидов / Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць. - 2008, Том 6.

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gyulistan znachennya Gyulistan Careve gorodishe na Volzi Carevske gorodishe starij naselenij punkt i monetnij dvir Istoriya karbuvannyaMoneta v 1 dang vikarbuvana v Gyulistani v 1351 1356 rokah pri hani Dzhanibeku Sriblo legenda reversu ضرب ﻛلستان سنة ٧۵۳ Chekan Gyulistan rik 752 Karbuvav moneti u 700 ti rr a v 768 r monetnij dvir Gyulistan zovsim pripiniv svoye isnuvannya Znovu stvorenij Dzhanibekom blizko 1351 r i buv odnim z osnovnih centriv poryad iz Saraj Saraj al Dzhadid i Azak groshovoyi spravi Zolotoyi Ordi v seredini XIV stolittya Karb Gyulistana z pershih rokiv bagatokratno perevershuye emisiyu staroyi monetarni Ordi Sarayu Selitrove gorodishe i v pershu chergu buv oriyentovanij na zabezpechennya monetoyu Biloyi Ordi yaka zajmala stepi na zahid vid Volgi Za svoyim znachennyam emisiya Dzhanibeka podibna do emisiyi Sigizmunda III 1587 1632 i jogo moneti shvidko stali ob yektom pidrobki Emisiya Gyulistanu zovsim pripinilasya z 1367 r Na teritoriyi Sumskoyi oblasti zokrema v okolici s Nicaha Trostyaneckogo rajonu basejn r Vorskla i na teritoriyi Chernigivshini vidomi vipadki znahidok kilkoh variantiv monet nasliduvan denga Dzhanibeka 1342 1357 karbovanih na monetnomu dvori Gyulistan 753 n e 1352 1353 rr Priklad originalnogo karbuvannya takih monet predstavlenij sered materialiv Kiyivska obl Deyaki risi topografiyi ta arheologichni daniKolobivske poselennya Za shilnistyu znahidok Gyulistan lokalizuyut u Nizhnomu Nadvolzhi Za pripushennyam A V Pachkalova buv roztashovanij na misci Kolobovskogo poselennya Zolotoyi Ordi bilya suchasnogo sela Kolobivka Leninskogo rajonu Volgogradskoyi oblasti de viyavleno najchiselnishi znahidki monet 2 yi polovini 1360 h rokiv Carevske gorodishe Carevske gorodishe roztashovane nad richkoyu Ahtuba bilya sela Cariv Leninskogo rajona Volgogradskoyi oblasti Miscevist gorodisha jmenuvalasya Carevi Padi tobto carski ruyini Na Carevskomu gorodishi yak i dlya zolotoordinskih stepovih mist vidilyayutsya lishe sami zagalni risi topografiyi tim ne mensh deyaki vazhlivi detali taki z yasovani Plosha mista tilki v granicyah roviv i valu sho viniklo v 1360 rr dlya zahistu centralnih kvartaliv v roki feodalnih usobic stanovit blizko 2 km ale zagalna plosha Gyulistan Saraya ye znachno bilshoyu za 2 km Na plani A V Tereshenko 1840 tilki vseredini vala 1360 r nalichuyetsya do 1550 okremih budivel Poza valom prostezhuyutsya okremi sadibi sho stayut za sposterezhennyam G A Fedorova Davidova dedali bilshimi po miri viddalennya vid centru mista na shid i pivden na dalnih pidstupah do mista zi shodu prostezheno veliki sadibi plosheyu do 26 000 m a na zahid vid peredmistya roztashovuvalosya selishe sho skladalosya z kompleksu semi sadib z yednanih zagalnimi stinami Mozhlivo podibno zabudovi velikogo radiusu Selitrennogo gorodisha Carevske gorodishe mozhna rozglyadati yak aglomeraciyu de posmugovo miski budovi veliki sadibi abo yih skupchennya cherguvalisya z agrarnimi zonami i vipasami Na zahid vid mista roztashovuvalosya velike ozero na beregah yakogo v seredini XIV stolittya isnuvala zhitlova zabudova a v kinci stolittya viris mogilnik U centri Gyulistan bula velika plosha yaku z pivdnya ta zi shodu otochuvali veliki budivli Vid centru do okolic veli vulici zabezpecheni arikami uzdovzh yakih v deyakih vipadkah prostezheno pishohidni dorizhki U shidnij chastini mista po mikrorelyefu prostezhena she odna podkvadratna plosha v comu sektori gorodisha mozhlivo roztashovuvalisya she chotiri shtuchnih vodojmisha Carevske gorodishe roztashovane v zaplavi Ahtubi shvidshe za vse na samomu berezi richki Arheologichnimi doslidzhennyami vstanovleno isnuvannya miskogo vodoprovodu ta skladnih gidrotehnichnih sporud regulyuyuchih riven vodi u vodojmah Na pochatkah yadro mista stanovili kilka velikih aristokratichnih sadib Na vidminu vid Saraya i Sarajchika na r Ural ta inshih mist Povolzhya i regioniv Zolotoyi Ordi Gyulistan Saraj buv zrujnovanij vijskami Timura Cikavi faktiPerski poeti Gafiz ta Saadi nazivayut svoyu krayinu Persiyu Gyulistan Sad troyand Gyul troyanda PrimitkiDzagalov A Klimovskij S Kiyivski moneti Volodimira Olgertodicha prioritet politiki chi ekonomiki Istoriko geografichni doslidzhennya v Ukrayini Zbirnik naukovih prac 2007 Vip 10 Kramarovskij M G Rossiya Sankt Peterburg Ulus Dzhuchi 1207 1502 Zametki o kulture Desht i Kypchak v epohu Chingisidov Stepi Yevropi v epohu serednovichchya Zbirnik naukovih prac 2008 Tom 6 Lebedev V P Rossiya Dzerzhinsk Nizhegorodskoj obl Sudba ordynskih poselenij Volgo Surskogo mezhdurechya v XIV veke po numizmaticheskim dannym Stepi Yevropi v epohu serednovichchya Zbirnik naukovih prac 2008 Tom 6 Hromova I Do pitannya pro vpliv dzhuchidskoyi monetnoyi tradiciyi na formuvannya miscevoyi monetnoyi spravi v ukrayinskomu Podniprov yi seredini drugoyi polovini XIV st Ukrayinskij istorichnij zbirnik Zbirnik naukovih prac 2009 Vip 12 Zrazyuk Z A Hromov K K Borshevskij klad Monety Dzhuchidov i sopredelnyh gosudarstv v XIII XV vv Vostochnaya numizmatika v Ukraine K 2007 Ch II S 103 Pachkalov A V K voprosu o lokalizacii Novogo Gyulistana Dialog gorodskoj i stepnoj kultur Evrazii na evrazijskom prostranstve Materialy V Mezhdunarodnoj konferencii posvyashennoj pamyati G A Fedorova Davydova Astrahan 2011 S 242 247 Fedorov Davydov G A 1984 The Culture of the Golden Horde Cites BAR International Series Printed in Great Britain s 21 23 Egorov V L 1985 Istoricheskaya geografiya Zolotoj Ordy v XIII XIV vv M s 113 Fedorov Davydov G A 1973 Obshestvennyj stroj Zolotoj Ordy M s 85 87 Egorov V L 1985 Istoricheskaya geografiya Zolotoj Ordy v XIII XIV vv M s 114 ros Verzilin Nikolaj Mihajlovich Po sledam Robinzona Sady i parki mira L Detskaya literatura 1964 576s DzherelaDzagalov A Klimovskij S Kiyivski moneti Volodimira Olgertodicha prioritet politiki chi ekonomiki Istoriko geografichni doslidzhennya v Ukrayini Zbirnik naukovih prac 2007 Vip 10 Kramarovskij M G Rossiya Sankt Peterburg Ulus Dzhuchi 1207 1502 Zametki o kulture Desht i Kypchak v epohu Chingisidov Stepi Yevropi v epohu serednovichchya Zbirnik naukovih prac 2008 Tom 6 Div takozhDyenga Gyulistan fortecya Narovchat

Дата публікації:
Топ