Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сарайчик (каз. Сарайшық, Кіші Сарай, Малий Сарай, Малий Палац, від перс. سرای — палац) — середньовічне місто XIII—XVI ст. на правому березі річки Урал, біля й на території сучасного села Сарайчик Махамбетського району Атирауської області в Казахстані, за 50 км на північ від сучасного міста Атирау. У ряді перських й арабських джерел іменувався Сарай-Джук, Сар-Учуг та схожими назвами. Спочатку одне з міст Золотої Орди на стародавньому торговому шляху з Європи до Китаю через Надволжя й Хорезм. У 1242—1280 роках — столиця Улус Шибана. Столиця й єдине достовірне місто Ногайської Орди до руйнування у 1580 році, за казахського Касим-хана — у складі Казахського ханства.
| Сарайчик | |
|---|---|
|
| |
| 47°30′ пн. ш. 51°43′ сх. д. / 47.500° пн. ш. 51.717° сх. д.Координати: 47°30′ пн. ш. 51°43′ сх. д. / 47.500° пн. ш. 51.717° сх. д. | |
| Країна |  Казахстан |
| Розташування | Атирауська область |
| Тип | місто і археологічна пам'ятка |
  Сарайчик Сарайчик (Казахстан) | |
Історія
Домонгольський період
Версія про домонгольські шари ймовірно, походить від радянського історика , який вважав, що «місто було побудовано у XI ст., а може бути й у X ст. хорезмійськими колоністами на шляху в Нижнє Надволжя». Розкопки, проведені в 1996—2000 років й раніше, на городищі не виявили домонгольських шарів.
Золотоординська доба
Засноване в монгольський період на місці, де розташовувалася зимова кочова ставка. Час виникнення сягає XIII століття, за припущенням О. В. Пачкалова — до початку XIV століття, першій половині правління Узбек-хана. Найдавніші монети належать до правління хана Токти. Вперше згадується Ібн Баттутой в 1330-ті роки. На думку дослідника городища Актобе-Лаеті, розташованого на південь Сарайчика, Лева Галкіна, «роль затопленого Лаеті (городище Ак-Тобе) прийняв на себе Сарайчук».
За легендою, про яку пише історик Абу-ль-Газі, місто засноване Батиєм. До кінця XIV століття місто не обносилося муром. У XIV ст. пережило розквіт, обумовлений стратегічним становищем на шляхах зі столиць Золотої імперії у Хорезм, що сполучали країни Європи й Центральної (Согдіана) та Східної Азії (Китай). Карбувалася монета. Сарайчик був одним з найбільших міст Золотої Орди, і центром міської агломерації (виявлено ряд городищ, зруйнованих господарською діяльністю XX століття), на околиці Атирау розташоване городище . Судячи з археологічних знахідок, зокрема, посудин з написами, Сарайчик був містом з розвиненою культурою. У місті діяли унікальні водопровід й каналізація з керамічних труб. Малося металургійне і гончарне виробництво. Його жителі займалися ремеслами, баштанництвом, городництвом і рибальством. Стратегічне розташування, на шляху між Східом з Заходом, зробило місто великим центром торгівлі.
Арабський мандрівник і географ Ібн Баттута, автор записок «», описуючи своє перебування в 1334 році в Сарайчику, повідомляє про пороми на протоці , що нагадали йому Багдад. Околиці міста були своєрідним курортним центром, сюди приїжджали пополювати і порибалити знатні люди зі всієї Орди.
Місто стояло на північному відгалуженні Великого шовкового шляху. Флорентійський фінансист у своєму довіднику Pratica della mercatura, складеному між 1338 і 1342 роками, згадує Сарачанчо (Saracanco) при описі важливого торгового шляху з Тани у Хорезм.
За Абу-ль-Газі в Сарайчику вступили на престол й поховані хани Бердібек й Джанібек.
В 1395 році зруйнований військами Тамерлана. Немає точних даних про кількість зцилілих мешканців.
Після розгрому Тамерланом Сарайчик змістився на північний схід, до протоки Сорочинка.
Ногайський період
Місто відновлено в 1430—1440 роках, і з другої половини XV століття (1490-ті роки) став столицею й єдино достовірним містом Ногайської Орди до руйнування у 1580 році, за Касим-хана — у складі Казахського ханства. Тут розташовувалася ставка ханів Ногайської Орди й казахського хана Касима.
Вважається, що в Сарайчику були поховані сім ханів:
- золотоординські — Сартак, Берке, , Джанібек (за іншими відомостями і Менгу-Тимур),
- ногайські — Ізмаїл, Ураза,
- казахський — Касим.
У XVI столітті в Сарайчику переважав натуральний обмін.
Після походу надволзьких отаманів Нечая й Богдана Барбоши, в 1580 року місто було завойоване і спалено, повністю розгромлено «злодійськими», тобто непідконтрольними Москві, козаками. Місто було настільки зруйноване, що мешканці переселилися у Хіву. 1640 року з дозволу правителів Сарайчика, за 2 кілометри вище течією Уралу від руїн Сарайчика було закладено московськими переселенцями острог — Сарайчиківська фортеця, що поклала початок нової історії поселення. На місці фортеці з'явилася Сарайчиківська станиця, потім — село Сарайчиковське Махамбетського району Гур'ївської області Казахської РСР.
Розкопки
У 1769 році руїни Сарайчика відвідав вчений і мандрівник Петро Симон Паллас.
Розвідувальні розкопки Сарайчика проводилися в 1861, 1937 і 1950 рр. При розкопках в 1861 році штабс-капітаном О. Е. Алексєєвим було виявлено багато мармурових уламків, кахлів своєрідної цегли, а в давніх могилах біля Сарайчика велику кількість золотих, срібних і мідних прикрас і монет. 1937 року розкопки проводив фахівець в галузі археології Нижнього Надволжя Микола Артюзов (1899—1942). 1950 року розкопки проводив , в 1980-ті рр. — Лев Леонідович Галкін, в 1996-2000-ні рр. — та інші.
Досліджувалися переважно шари XIV століття, виявлені споруди з саманної й рідше випаленої цегли, водогін з керамічних труб, сліди ремесел. Серед знахідок — побутові предмети, твори прикладного мистецтва.
На городищі виявлено монети XIII—XVI ст., з уривками з поеми Юсуфа Баласагуні, мушля каурі, що відображає далекі зв'язки міста, штампи, вкриті арабською в'яззю. Найбільша кількість монетних знахідок належить до XIV століття. Найдавніші монети належать до правління хана Тохти. Виявлено монети кримських ханів Гіреїв: Хаджі і Менглі.
Сучасність
На початок ХХІ століття поруч з історичним пам'ятником розташоване село Сарайчик Махамбетського району Атирауської області. В результаті підмив річкою Урал історичний шар безповоротно руйнується. 1999 року в цих місцях був споруджений меморіальний комплекс «Ханська ставка — Сарайчик».
Див. також
Примітки
- Сарайчик // Ремень — Сафи. — М. : Советская энциклопедия, 1975. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 22).
- Сарайчик / Волков И. В. // Румыния — Сен-Жан-де-Люз [Электронный ресурс]. — 2015. — С. 413. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 29). — ISBN 978-5-85270-366-8.
- Ногайская Орда / Трепавлов В. В. // Николай Кузанский — Океан. — М. : Большая российская энциклопедия, 2013. — С. 255—256. — (Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 23). — .
- Труды Хорезмской археолого-этнографической экспедиции / Под ред. С. П. Толстова и Т. А. Жданко. — М.: АН СССР, 1958. — Т. 2: Археологические и этнографические работы Хорезмской экспедиции. 1949—1953. — С. 12. — 811 с.
- Тасмагамбетов И., Самашев З. Сарайчик. — Алматы: ОФ «Берел», 2001. — 320 с.
- Пачкалов А. В. Новые книги по археологии и нумизматике городища Сарайчик // Вопросы истории и археологии Западного Казахстана. — Уральск, 2007. — № 1. — С. 308—331.
- Золотая Орда / Трепавлов В. В. // Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2004—2017.
- Пачкалов А. В. Время возникновения города Сарайчука: нумизматика и археологические материалы, письменные источники // Международное (XVI Уральское) археологическое совещание. Материалы международной научной конференции. — Пермь, 2003.
- Пачкалов А. В. Монеты города Сарайчук // Восьмая Всероссийская нумизматическая конференция. Тезисы докладов и сообщений. — М., 2000. — С. 82-84.
- Сарайчик // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1900. — Т. XXVIIIa. — С. 399—400.
- О развалинах татарскаго города Сараиль-Джадита // Уральские войсковые ведомости. — 1867. — 23 июля (№ 30). — С. 2—7.
- Арзютов Н. К. Отчет о раскопках, произведенных в 1937 на месте развалин Золотоордынского г. Сарайчика // «Известия АН КазССР». Серия археологическая. — 1949. — Вып. 2. — № 67.
- Арзютов Николай Константинович (1899). Открытый список.
Література
- Сарайчик // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1900. — Т. XXVIIIa. — С. 399—400.
- Сарайчик // Ремень — Сафи. — М. : Советская энциклопедия, 1975. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 22).
- Сарайчик / Волков И. В. // Румыния — Сен-Жан-де-Люз [Электронный ресурс]. — 2015. — С. 413. — (Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 29). — ISBN 978-5-85270-366-8.
Посилання
- . Бюро ЮНЕСКО в Алматы. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 16 квітня 2019.
- Фёдоров, Яков (25 серпня 2017). . yvision.kz. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 16 квітня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarajchik kaz Sarajshyk Kishi Saraj Malij Saraj Malij Palac vid pers سرای palac serednovichne misto XIII XVI st na pravomu berezi richki Ural bilya j na teritoriyi suchasnogo sela Sarajchik Mahambetskogo rajonu Atirauskoyi oblasti v Kazahstani za 50 km na pivnich vid suchasnogo mista Atirau U ryadi perskih j arabskih dzherel imenuvavsya Saraj Dzhuk Sar Uchug ta shozhimi nazvami Spochatku odne z mist Zolotoyi Ordi na starodavnomu torgovomu shlyahu z Yevropi do Kitayu cherez Nadvolzhya j Horezm U 1242 1280 rokah stolicya Ulus Shibana Stolicya j yedine dostovirne misto Nogajskoyi Ordi do rujnuvannya u 1580 roci za kazahskogo Kasim hana u skladi Kazahskogo hanstva Sarajchik47 30 pn sh 51 43 sh d 47 500 pn sh 51 717 sh d 47 500 51 717 Koordinati 47 30 pn sh 51 43 sh d 47 500 pn sh 51 717 sh d 47 500 51 717Krayina KazahstanRoztashuvannya Atirauska oblastTip misto i arheologichna pam yatkaSarajchikSarajchik Kazahstan IstoriyaDomongolskij period Versiya pro domongolski shari jmovirno pohodit vid radyanskogo istorika yakij vvazhav sho misto bulo pobudovano u XI st a mozhe buti j u X st horezmijskimi kolonistami na shlyahu v Nizhnye Nadvolzhya Rozkopki provedeni v 1996 2000 rokiv j ranishe na gorodishi ne viyavili domongolskih shariv Zolotoordinska doba Pam yatna moneta nominalom 500 tenge prisvyachena moneti znajdenij u Sarajchiku Zasnovane v mongolskij period na misci de roztashovuvalasya zimova kochova stavka Chas viniknennya syagaye XIII stolittya za pripushennyam O V Pachkalova do pochatku XIV stolittya pershij polovini pravlinnya Uzbek hana Najdavnishi moneti nalezhat do pravlinnya hana Tokti Vpershe zgaduyetsya Ibn Battutoj v 1330 ti roki Na dumku doslidnika gorodisha Aktobe Laeti roztashovanogo na pivden Sarajchika Leva Galkina rol zatoplenogo Laeti gorodishe Ak Tobe prijnyav na sebe Sarajchuk Za legendoyu pro yaku pishe istorik Abu l Gazi misto zasnovane Batiyem Do kincya XIV stolittya misto ne obnosilosya murom U XIV st perezhilo rozkvit obumovlenij strategichnim stanovishem na shlyahah zi stolic Zolotoyi imperiyi u Horezm sho spoluchali krayini Yevropi j Centralnoyi Sogdiana ta Shidnoyi Aziyi Kitaj Karbuvalasya moneta Sarajchik buv odnim z najbilshih mist Zolotoyi Ordi i centrom miskoyi aglomeraciyi viyavleno ryad gorodish zrujnovanih gospodarskoyu diyalnistyu XX stolittya na okolici Atirau roztashovane gorodishe Sudyachi z arheologichnih znahidok zokrema posudin z napisami Sarajchik buv mistom z rozvinenoyu kulturoyu U misti diyali unikalni vodoprovid j kanalizaciya z keramichnih trub Malosya metalurgijne i goncharne virobnictvo Jogo zhiteli zajmalisya remeslami bashtannictvom gorodnictvom i ribalstvom Strategichne roztashuvannya na shlyahu mizh Shidom z Zahodom zrobilo misto velikim centrom torgivli Arabskij mandrivnik i geograf Ibn Battuta avtor zapisok opisuyuchi svoye perebuvannya v 1334 roci v Sarajchiku povidomlyaye pro poromi na protoci sho nagadali jomu Bagdad Okolici mista buli svoyeridnim kurortnim centrom syudi priyizhdzhali popolyuvati i poribaliti znatni lyudi zi vsiyeyi Ordi Misto stoyalo na pivnichnomu vidgaluzhenni Velikogo shovkovogo shlyahu Florentijskij finansist u svoyemu dovidniku Pratica della mercatura skladenomu mizh 1338 i 1342 rokami zgaduye Sarachancho Saracanco pri opisi vazhlivogo torgovogo shlyahu z Tani u Horezm Za Abu l Gazi v Sarajchiku vstupili na prestol j pohovani hani Berdibek j Dzhanibek V 1395 roci zrujnovanij vijskami Tamerlana Nemaye tochnih danih pro kilkist zcililih meshkanciv Pislya rozgromu Tamerlanom Sarajchik zmistivsya na pivnichnij shid do protoki Sorochinka Nogajskij period Misto vidnovleno v 1430 1440 rokah i z drugoyi polovini XV stolittya 1490 ti roki stav stoliceyu j yedino dostovirnim mistom Nogajskoyi Ordi do rujnuvannya u 1580 roci za Kasim hana u skladi Kazahskogo hanstva Tut roztashovuvalasya stavka haniv Nogajskoyi Ordi j kazahskogo hana Kasima Vvazhayetsya sho v Sarajchiku buli pohovani sim haniv zolotoordinski Sartak Berke Dzhanibek za inshimi vidomostyami i Mengu Timur nogajski Izmayil Uraza kazahskij Kasim U XVI stolitti v Sarajchiku perevazhav naturalnij obmin Pislya pohodu nadvolzkih otamaniv Nechaya j Bogdana Barboshi v 1580 roku misto bulo zavojovane i spaleno povnistyu rozgromleno zlodijskimi tobto nepidkontrolnimi Moskvi kozakami Misto bulo nastilki zrujnovane sho meshkanci pereselilisya u Hivu 1640 roku z dozvolu praviteliv Sarajchika za 2 kilometri vishe techiyeyu Uralu vid ruyin Sarajchika bulo zakladeno moskovskimi pereselencyami ostrog Sarajchikivska fortecya sho poklala pochatok novoyi istoriyi poselennya Na misci forteci z yavilasya Sarajchikivska stanicya potim selo Sarajchikovske Mahambetskogo rajonu Gur yivskoyi oblasti Kazahskoyi RSR RozkopkiU 1769 roci ruyini Sarajchika vidvidav vchenij i mandrivnik Petro Simon Pallas Rozviduvalni rozkopki Sarajchika provodilisya v 1861 1937 i 1950 rr Pri rozkopkah v 1861 roci shtabs kapitanom O E Aleksyeyevim bulo viyavleno bagato marmurovih ulamkiv kahliv svoyeridnoyi cegli a v davnih mogilah bilya Sarajchika veliku kilkist zolotih sribnih i midnih prikras i monet 1937 roku rozkopki provodiv fahivec v galuzi arheologiyi Nizhnogo Nadvolzhya Mikola Artyuzov 1899 1942 1950 roku rozkopki provodiv v 1980 ti rr Lev Leonidovich Galkin v 1996 2000 ni rr ta inshi Doslidzhuvalisya perevazhno shari XIV stolittya viyavleni sporudi z samannoyi j ridshe vipalenoyi cegli vodogin z keramichnih trub slidi remesel Sered znahidok pobutovi predmeti tvori prikladnogo mistectva Na gorodishi viyavleno moneti XIII XVI st z urivkami z poemi Yusufa Balasaguni mushlya kauri sho vidobrazhaye daleki zv yazki mista shtampi vkriti arabskoyu v yazzyu Najbilsha kilkist monetnih znahidok nalezhit do XIV stolittya Najdavnishi moneti nalezhat do pravlinnya hana Tohti Viyavleno moneti krimskih haniv Gireyiv Hadzhi i Mengli SuchasnistNa pochatok HHI stolittya poruch z istorichnim pam yatnikom roztashovane selo Sarajchik Mahambetskogo rajonu Atirauskoyi oblasti V rezultati pidmiv richkoyu Ural istorichnij shar bezpovorotno rujnuyetsya 1999 roku v cih miscyah buv sporudzhenij memorialnij kompleks Hanska stavka Sarajchik Div takozhStarij SarajPrimitkiSarajchik Remen Safi M Sovetskaya enciklopediya 1975 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 22 Sarajchik Volkov I V Rumyniya Sen Zhan de Lyuz Elektronnyj resurs 2015 S 413 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 35 t gl red Yu S Osipov 2004 2017 t 29 ISBN 978 5 85270 366 8 Nogajskaya Orda Trepavlov V V Nikolaj Kuzanskij Okean M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2013 S 255 256 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 35 t gl red Yu S Osipov 2004 2017 t 23 ISBN 978 5 85270 360 6 Trudy Horezmskoj arheologo etnograficheskoj ekspedicii Pod red S P Tolstova i T A Zhdanko M AN SSSR 1958 T 2 Arheologicheskie i etnograficheskie raboty Horezmskoj ekspedicii 1949 1953 S 12 811 s Tasmagambetov I Samashev Z Sarajchik Almaty OF Berel 2001 320 s Pachkalov A V Novye knigi po arheologii i numizmatike gorodisha Sarajchik Voprosy istorii i arheologii Zapadnogo Kazahstana Uralsk 2007 1 S 308 331 Zolotaya Orda Trepavlov V V Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 35 t gl red Yu S Osipov M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 2017 Pachkalov A V Vremya vozniknoveniya goroda Sarajchuka numizmatika i arheologicheskie materialy pismennye istochniki Mezhdunarodnoe XVI Uralskoe arheologicheskoe soveshanie Materialy mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Perm 2003 Pachkalov A V Monety goroda Sarajchuk Vosmaya Vserossijskaya numizmaticheskaya konferenciya Tezisy dokladov i soobshenij M 2000 S 82 84 Sarajchik Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1900 T XXVIIIa S 399 400 O razvalinah tatarskago goroda Sarail Dzhadita Uralskie vojskovye vedomosti 1867 23 iyulya 30 S 2 7 Arzyutov N K Otchet o raskopkah proizvedennyh v 1937 na meste razvalin Zolotoordynskogo g Sarajchika Izvestiya AN KazSSR Seriya arheologicheskaya 1949 Vyp 2 67 Arzyutov Nikolaj Konstantinovich 1899 Otkrytyj spisok LiteraturaSarajchik Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1900 T XXVIIIa S 399 400 Sarajchik Remen Safi M Sovetskaya enciklopediya 1975 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 22 Sarajchik Volkov I V Rumyniya Sen Zhan de Lyuz Elektronnyj resurs 2015 S 413 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 35 t gl red Yu S Osipov 2004 2017 t 29 ISBN 978 5 85270 366 8 Posilannya Byuro YuNESKO v Almaty Arhiv originalu za 23 lipnya 2016 Procitovano 16 kvitnya 2019 Fyodorov Yakov 25 serpnya 2017 yvision kz Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 16 kvitnya 2019