Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Согдіа́на, Со́гдія, Со́гд (давньоперська: Suguda-; грец. Σογδιανή; перс. سغد - Sōġd; таджицька: Суғд - Sughd) — історична область в середній Азії, місце народження давньої землеробської цивілізації согдійців, що залишила свої сліди на значній території центральної Азії.
| Согдіана | |
 | |
| Столиця | Самарканд |
|---|---|
 | |
 | |
 Согдіана у Вікісховищі | |
Координати: 40°24′ пн. ш. 69°24′ сх. д. / 40.400° пн. ш. 69.400° сх. д.
Опис
Землі та міста Согду, подібно до полісів Еллади, не були централізованою державою, лише зовнішні завоювання призводили до адміністративних об'єднань у міжріччі Сирдар'ї та Амудар'ї, в долині Зеравшану.
Согд знаходиться у сучасних межах Согдійського вілояту Республіки Таджикистан, Самаркандського та Бухарського вілаятів на південному сході Узбекистану.
Согд відомий з VI ст. до н. е. зі згадок володарів імперії Ахеменідів, коли ця область була прикордонною з войовничими саками-скіфами, з сер. VII ст. існувала власна держава іхшидів (засновано Шишпіром) поки VIII ст. останнє согдійське (сучасний Пенджикент) було знищене арабами.
Більше тисячі років місцеві жителі обробляли землі, видобували золото та інші метали, вели торгівлю з уральськими мисливцями, степовими народами, індійськими царствами, імперіями Китаю, Ірану, Греції.
Створені місцевими ковалями кольчуги потрапляли на озброєння китайських вояків.
Согдійська цивілізація була посередницею між Заходом і Сходом, Півднем і Північчю Азії. Освічені купці ставали послами, радниками та перекладачами тюркських каганів. Віротерпимість дозволяла їм бути посередниками і в розповсюдженні релігій:
- маніхейство (з Ірану в Сибір та Китай),
- несторіанство (з Заходу),
- зороастризм,
- буддизм (з Індії, а пізніше з Китаю на Захід та у Сибір).
На розписах палацу у Пенджикенті одночасно були зображені боги яких згадує Авеста, місцевий дух урожаю Бобої-Дехкон та Будда.
Від часів Олександра Македонського центром Согду був Самарканд, але поселення согдійців розкидані по всьому Великому Шовковому шляху — від кордонів Східної Римської імперії до Монголії.
Створені ними написи (согдійська належить до східноіранських мов) знаходять у верхів'ях Інду, а рукописи в західному Китаї. Це вказує на те, що согдійці відігравали важливу роль у міжкультурних обмінах, у становленні осілих народів Середньої Азії та племен кочівників, які прямували на Захід.
Джерела
- Б.Маршак Новые открытия в Пенджикенте, "Наука и жизнь", №2, 1988, сс 138-145
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sogdiana Sogdia na So gdiya So gd davnoperska Suguda grec Sogdianh pers سغد Sōġd tadzhicka Sugd Sughd istorichna oblast v serednij Aziyi misce narodzhennya davnoyi zemlerobskoyi civilizaciyi sogdijciv sho zalishila svoyi slidi na znachnij teritoriyi centralnoyi Aziyi Sogdiana StolicyaSamarkand Sogdiana u Vikishovishi Koordinati 40 24 pn sh 69 24 sh d 40 400 pn sh 69 400 sh d 40 400 69 400OpisZemli ta mista Sogdu podibno do polisiv Elladi ne buli centralizovanoyu derzhavoyu lishe zovnishni zavoyuvannya prizvodili do administrativnih ob yednan u mizhrichchi Sirdar yi ta Amudar yi v dolini Zeravshanu Sogd znahoditsya u suchasnih mezhah Sogdijskogo viloyatu Respubliki Tadzhikistan Samarkandskogo ta Buharskogo vilayativ na pivdennomu shodi Uzbekistanu Sogd vidomij z VI st do n e zi zgadok volodariv imperiyi Ahemenidiv koli cya oblast bula prikordonnoyu z vojovnichimi sakami skifami z ser VII st isnuvala vlasna derzhava ihshidiv zasnovano Shishpirom poki VIII st ostannye sogdijske suchasnij Pendzhikent bulo znishene arabami Bilshe tisyachi rokiv miscevi zhiteli obroblyali zemli vidobuvali zoloto ta inshi metali veli torgivlyu z uralskimi mislivcyami stepovimi narodami indijskimi carstvami imperiyami Kitayu Iranu Greciyi Stvoreni miscevimi kovalyami kolchugi potraplyali na ozbroyennya kitajskih voyakiv Sogdijska civilizaciya bula poseredniceyu mizh Zahodom i Shodom Pivdnem i Pivnichchyu Aziyi Osvicheni kupci stavali poslami radnikami ta perekladachami tyurkskih kaganiv Viroterpimist dozvolyala yim buti poserednikami i v rozpovsyudzhenni religij manihejstvo z Iranu v Sibir ta Kitaj nestorianstvo z Zahodu zoroastrizm buddizm z Indiyi a piznishe z Kitayu na Zahid ta u Sibir Na rozpisah palacu u Pendzhikenti odnochasno buli zobrazheni bogi yakih zgaduye Avesta miscevij duh urozhayu Boboyi Dehkon ta Budda Vid chasiv Oleksandra Makedonskogo centrom Sogdu buv Samarkand ale poselennya sogdijciv rozkidani po vsomu Velikomu Shovkovomu shlyahu vid kordoniv Shidnoyi Rimskoyi imperiyi do Mongoliyi Stvoreni nimi napisi sogdijska nalezhit do shidnoiranskih mov znahodyat u verhiv yah Indu a rukopisi v zahidnomu Kitayi Ce vkazuye na te sho sogdijci vidigravali vazhlivu rol u mizhkulturnih obminah u stanovlenni osilih narodiv Serednoyi Aziyi ta plemen kochivnikiv yaki pryamuvali na Zahid DzherelaB Marshak Novye otkrytiya v Pendzhikente Nauka i zhizn 2 1988 ss 138 145