Абу-Мухамед Мусліх ад-Дін ибн Абд Аллах Ширазі (перс. ابومحمد مصلحالدین بن عبدالله شیرازی, більш відомий за своїм псевдонімом Сааді́, * 1210, Шираз, Іран — 1291 або 1292, Шираз, Іран) — один з класиків перської літератури Середньовіччя.
Абу-Мухамед Мусліх ад-Дін ибн Абд Аллах Ширазі | ||||
---|---|---|---|---|
перс. سعدی شیرازی | ||||
Сааді в Трояндовому саду, ілюстрація з манускрипту Ґулістан 1645 року | ||||
Прізвисько | Moucharrif ed Din[1] і شیخ اجل | |||
Псевдонім | Сааді́ | |||
Народився | 1210[2] Шираз, Фарс, Хорезмська імперія[3][4] | |||
Помер | 9 грудня 1292[5][6] Шираз, Іран[6] | |||
Поховання | d | |||
Діяльність | поет, письменник | |||
Сфера роботи | філософія, література і поезія | |||
Alma mater | d (1226)[7][8] | |||
Мова творів | перська | |||
Жанр | газель | |||
Magnum opus | d і d | |||
Конфесія | сунізм | |||
| ||||
Сааді Ширазі у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Сааді проповідував гуманізм, викривав феодальний гніт під час панування монгольських ханів.
Основні твори — ліричні газелі та збірки дидактичних оповідань «Бустан» («Плодовий сад», 1257, у віршах) і «Ґулістан» («Трояндовий сад», 1258, у прозі).
Вперше українською уривки з «Бустану» та «Ґулістану» переклав Агатангел Кримський. Перші повні переклади українською мовою творів Сааді «Бустан» та «Ґулістан» з'явилися лише у вересні 2016 року у перекладі Романа Гамади (переклад прози) та Миколи Ільницького (переклад віршів).
Життя
Життя Сааді поділяють на три періоди: шкільний (1205—1226), мандрівний (1226—1256) та шейхський (1256—1291). Прізвисько «Сааді» походить від імені атабека Фарсу Саада ібн Зангі (1195—1226), якому служив ще батько поета, і який взяв участь у вихованні Муслім ад-Діна. Під опікою Саада ібн Зангі Муслім ад-Дін вступив до медресе Нізамія в Багдаді. Вчився у суфійських шейхів і намагався перейнятися їхніми аскетичними ідеалами. Проте вірші, написані Сааді в той час, дихають юнацької любов'ю до життя і його радощів.
Нашестя монголів на Іран і повалення Саада ібн Зангі в 1226 змусило Сааді втікати, і протягом 30 років доля, повна всяких злигоднів, безперервно кидала його то в один, то в інший кінець мусульманського світу. В Індії, в Суменаті, для збереження свого життя Сааді удавано прийняв віру вогнепоклонників і потім утік, убивши каменем сторожового жерця. У Мецці Сааді побував 14 разів, здебільшого добираючись туди пішки. Завдяки чудовому знанню класичної арабської мови він став проповідником в Дамаску і Баальбеку, але почав нудитися світом і усамітнився в пустелі під Єрусалимом. Тут він потрапив у полон до хрестоносців, які перевезли його на сирійське прибережжя, в Триполі, й змусили там рити окопи для фортеці. Його за 10 червінців викупив один знайомий багач з Алеппо, привіз до себе і одружив зі своєю дочкою. Рятуючись від нестерпного сімейного життя, Сааді втік до Північної Африки.
Промандрувавши крізь всю Малу Азію, Сааді опинився в рідному Ширазі 1256 року і під заступництвом Абу-Бекра, сина покійного Саада, прожив у приміському монастирі до кінця життя. «Князі, вельможі і найкращі городяни, — за висловом Девлет-шаха, — навідувалися до шейха».
Вшанування
- В Ірані 21 квітня (за іранським календарем - 1 ордібегешт) відзначається День Сааді.
Переклади українською
- Сааді Ширазі. Ґулістан (Трояндовий сад): поема. Переклад з перської (проза), передмова та коментарі: Роман Гамада; переклад з перської (вірші): Микола Ільницький. Тернопіль: НК-Богдан, 2016. 368 стор. (Серія "Скарби Сходу").
- Сааді Ширазі. Бустан: поема. Переклад з перської: М. Ільницький; наукова підготовка тексту, передмова, примітки та коментарі: Р. Гамада. Тернопіль: НК-Богдан, 2016. 528 стор. – (Серія "Скарби Сходу").
Примітки
- https://archive.org/details/essaisurlepote00massuoft — С. 10.
- Encyclopædia Iranica / N. Sims-Williams, A. Ashraf, H. Borjian et al. — USA: Columbia University, 1982. — ISSN 2330-4804
- https://archive.org/details/essaisurlepote00massuoft — С. 6.
- Gershevitch I., Yarshater E., Frye R. N. et al. The Cambridge History of Iran — Cambridge University Press, 1968. — Vol. 5. — P. 595.
- Gershevitch I., Yarshater E., Frye R. N. et al. The Cambridge History of Iran — Cambridge University Press, 1968. — Vol. 5. — P. 597.
- AA.VV. Encyclopaedia of Islam, Encyclopédie de l’Islam — 1913. — Vol. 8. — P. 719.
- https://archive.org/details/essaisurlepote00massuoft — С. 13 ; 37.
- Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- LIBRIS — 2012.
Посилання
- Сааді // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сааді // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 462. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 9, К., 1983, стор. 536
- Поезія Сааді [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abu Muhamed Muslih ad Din ibn Abd Allah Shirazi pers ابومحمد مصلح الدین بن عبدالله شیرازی bilsh vidomij za svoyim psevdonimom Saadi 1210 Shiraz Iran 1291 abo 1292 Shiraz Iran odin z klasikiv perskoyi literaturi Serednovichchya Abu Muhamed Muslih ad Din ibn Abd Allah Shirazipers سعدی شیرازی Saadi v Troyandovomu sadu ilyustraciya z manuskriptu Gulistan 1645 rokuPrizviskoMoucharrif ed Din 1 i شیخ اجلPsevdonimSaadi Narodivsya1210 2 Shiraz Fars Horezmska imperiya 3 4 Pomer9 grudnya 1292 5 6 Shiraz Iran 6 PohovannyadDiyalnistpoet pismennikSfera robotifilosofiya literatura i poeziyaAlma materd 1226 7 8 Mova tvorivperskaZhanrgazelMagnum opusd i dKonfesiyasunizm Saadi Shirazi u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Saadi propoviduvav gumanizm vikrivav feodalnij gnit pid chas panuvannya mongolskih haniv Osnovni tvori lirichni gazeli ta zbirki didaktichnih opovidan Bustan Plodovij sad 1257 u virshah i Gulistan Troyandovij sad 1258 u prozi Vpershe ukrayinskoyu urivki z Bustanu ta Gulistanu pereklav Agatangel Krimskij Pershi povni perekladi ukrayinskoyu movoyu tvoriv Saadi Bustan ta Gulistan z yavilisya lishe u veresni 2016 roku u perekladi Romana Gamadi pereklad prozi ta Mikoli Ilnickogo pereklad virshiv ZhittyaZhittya Saadi podilyayut na tri periodi shkilnij 1205 1226 mandrivnij 1226 1256 ta shejhskij 1256 1291 Prizvisko Saadi pohodit vid imeni atabeka Farsu Saada ibn Zangi 1195 1226 yakomu sluzhiv she batko poeta i yakij vzyav uchast u vihovanni Muslim ad Dina Pid opikoyu Saada ibn Zangi Muslim ad Din vstupiv do medrese Nizamiya v Bagdadi Vchivsya u sufijskih shejhiv i namagavsya perejnyatisya yihnimi asketichnimi idealami Prote virshi napisani Saadi v toj chas dihayut yunackoyi lyubov yu do zhittya i jogo radoshiv Nashestya mongoliv na Iran i povalennya Saada ibn Zangi v 1226 zmusilo Saadi vtikati i protyagom 30 rokiv dolya povna vsyakih zligodniv bezperervno kidala jogo to v odin to v inshij kinec musulmanskogo svitu V Indiyi v Sumenati dlya zberezhennya svogo zhittya Saadi udavano prijnyav viru vognepoklonnikiv i potim utik ubivshi kamenem storozhovogo zhercya U Mecci Saadi pobuvav 14 raziv zdebilshogo dobirayuchis tudi pishki Zavdyaki chudovomu znannyu klasichnoyi arabskoyi movi vin stav propovidnikom v Damasku i Baalbeku ale pochav nuditisya svitom i usamitnivsya v pusteli pid Yerusalimom Tut vin potrapiv u polon do hrestonosciv yaki perevezli jogo na sirijske priberezhzhya v Tripoli j zmusili tam riti okopi dlya forteci Jogo za 10 chervinciv vikupiv odin znajomij bagach z Aleppo priviz do sebe i odruzhiv zi svoyeyu dochkoyu Ryatuyuchis vid nesterpnogo simejnogo zhittya Saadi vtik do Pivnichnoyi Afriki Promandruvavshi kriz vsyu Malu Aziyu Saadi opinivsya v ridnomu Shirazi 1256 roku i pid zastupnictvom Abu Bekra sina pokijnogo Saada prozhiv u primiskomu monastiri do kincya zhittya Knyazi velmozhi i najkrashi gorodyani za vislovom Devlet shaha naviduvalisya do shejha VshanuvannyaV Irani 21 kvitnya za iranskim kalendarem 1 ordibegesht vidznachayetsya Den Saadi Perekladi ukrayinskoyuSaadi Shirazi Gulistan Troyandovij sad poema Pereklad z perskoyi proza peredmova ta komentari Roman Gamada pereklad z perskoyi virshi Mikola Ilnickij Ternopil NK Bogdan 2016 368 stor Seriya Skarbi Shodu ISBN 978 966 10 4609 1 Saadi Shirazi Bustan poema Pereklad z perskoyi M Ilnickij naukova pidgotovka tekstu peredmova primitki ta komentari R Gamada Ternopil NK Bogdan 2016 528 stor Seriya Skarbi Shodu ISBN 978 966 10 4610 7Primitkihttps archive org details essaisurlepote00massuoft S 10 Encyclopaedia Iranica N Sims Williams A Ashraf H Borjian et al USA Columbia University 1982 ISSN 2330 4804 d Track Q49088d Track Q1985004d Track Q25424762d Track Q6552667d Track Q25425049d Track Q30d Track Q1139550 https archive org details essaisurlepote00massuoft S 6 Gershevitch I Yarshater E Frye R N et al The Cambridge History of Iran Cambridge University Press 1968 Vol 5 P 595 d Track Q6001414d Track Q7721061d Track Q924275d Track Q685767d Track Q4465d Track Q912887 Gershevitch I Yarshater E Frye R N et al The Cambridge History of Iran Cambridge University Press 1968 Vol 5 P 597 d Track Q6001414d Track Q7721061d Track Q924275d Track Q685767d Track Q4465d Track Q912887 AA VV Encyclopaedia of Islam Encyclopedie de l Islam 1913 Vol 8 P 719 d Track Q2818964d Track Q1145236 https archive org details essaisurlepote00massuoft S 13 37 Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 LIBRIS 2012 d Track Q1798125PosilannyaSaadi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Saadi Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 462 ISBN 966 692 744 6 Saadi Shirazi u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Fajli u Vikishovishi Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 9 K 1983 stor 536 Poeziya Saadi 6 zhovtnya 2016 u Wayback Machine