Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перська література перс ادبیات فارسی сукупність письмових творів перською мовою яка розвивалася протягом останніх двох з

Перська література

Перська література

Перська література (перс. ادبیات فارسی‎) — сукупність письмових творів перською мовою, яка розвивалася протягом останніх двох з половиною тисяч років, хоча велика її частка, що належить до доісламського періоду, була втрачена. Витоки перської літератури слід шукати в літературі давньої Персії, територія якої охоплює територію сучасного Ірану, а також райони Центральної Азії, де перська мова історично була національною мовою. Так, перський поет Джалаледдін Румі — один з найулюбленіших поетів Персії, народився в місті Балх (лежить на території сучасного Афганістану), писав перською мовою і жив у Коньї, яка тоді була столицею Сельджуцького султанату. Газневіди завоювали великі території в Центральній та Південній Азії і перейняли перську мову, яка стала їхньою придворною мовою. Через це існує перська література з Ірану, Таджикистану, Афганістану й інших частин Центральної Азії. Не вся перська література написана перською мовою. Як вважають окремі автори, серед творів перської літератури є твори, що їх написали етнічні перси іншими мовами, такими як грецька і арабська.

image
Каліле і Демне (Kelileh va Demneh) — перський манускрипт, 1529, Герат

Перську літературу вважають однією із великих літератур людства. Корені перської літератури можна побачити в збережених до наших днів творах, що були написані середньоперською і давньоперською. Твори, що написані давньоперською, датуються від 522 р. до н. е. (рік, яким датований Бехістунський напис — найбільш ранній збережений напис Ахеменідського періоду). Основну частину творів перської літератури, які збереглися до наших днів, створено після ісламського завоювання Персії близько 650 р. н. е. Після приходу до влади Аббасидів у 750 році перси стали писарями та бюрократами Арабського халіфату і більшою мірою письменниками та поетами. Нова перська література виникла і розквітла в Хорасані й Трансоксіані, оскільки з політичних причин такі іранські династії, як Тахіриди і Саманиди, перебували в Хорасані.

Перси писали як перською, так і арабською мовами, однак перська домінувала в літературних колах більш пізнього часу. Перські поети, такі як Фірдоусі, Сааді, Гафіз, Румі і Омар Хаям, добре відомі в усьому світі і вплинули на літературу багатьох країн.

Класична перська література

Доісламська перська література

До наших днів збереглося лише кілька літературних творів Ахеменідської Персії, що було обумовлено руйнуванням бібліотеки в Персеполісі. Більшість з того, що збереглося, становлять написи ахеменідських царів, особливо Дарія I (522–486 рр. до н. е.) і його сина Ксеркса. Багато було знищено під час ісламського завоювання Персії в VII ст. Парси, які втікали в Індію, тим не менш, зуміли взяти з собою деякі з книг Зороастрійського канону, включаючи кілька книг Авести і стародавніх коментарів (). Також збереглися деякі праці з географії та подорожей епохи Сасанідів, хоча і в перекладі на арабську мову.

Найбільш ранні літературні образи мовою пехлеві, так звані «пехлевійські псалтирі», що належать до IV або V століть, збереглися в манускриптах VI–VII століть.

Жодного тексту, що присвячений літературній критиці, не збереглося від доісламського періоду. Проте деякі есе мовою пехлеві, такі як «Основи написання книг» і Панчатантра, вважаються літературною критикою.

Деякі дослідники цитують Шубійє на підтвердження того, що в доісламський період у персів існували труди з ораторського мистецтва, такі як Карванд. Проте до наших днів такі книги не збереглися. Попри це є кілька вказівок, що серед перської еліти були ті, хто був знайомий з грецькою риторикою і літературною критикою.

Відносну бідність середньоперської літератури, можливо, частково можна пояснити складністю сасанідського письма, яке могли повністю зрозуміти переважно лише професійні переписувачі.

Середньовічна перська література

Див. також: Таджицька література

На початку ісламізації Ірану, за правління Омеядів і ранніх Аббасидів, перська мова невдовзі стала літературною мовою для всієї території Центральної Азії. Відродження мови в її новій формі часто пов'язують із творчістю Фірдоусі, , Дакікі, Рудакі та їхнього покоління, оскільки вони використовували до-ісламський націоналізм як провідник для відродження мови і традицій стародавньої Персії.

Зокрема, Фірдоусі писав у поемі Шахнаме:

بسی رنج بردم در این سال سی
عجم زنده کردم بدین پارسی

Досить я виніс болю за тридцять років,
але розбудив «Аджам» (німих/персів) цією мовою парсі.

Поезія

Перська література завжди цілком усвідомлювала різницю між поезією і прозою, при цьому почесне місце займала поезія. Вона чітко відрізнялась від прози не лише римою і ритмом, але також і майстерною грою між явним значенням (або значеннями) слів і їх прихованими смисловими нюансами.

Схильність персів до викладу у віршах виразів та зворотів мови, що вони вживають у повсякденному житті, настільки сильна, що можна зіткнутися з поезією майже в усіх творах класичної літератури, наукових працях і працях з метафізики. Здатність викладати думки у віршованій формі була необхідною умовою для будь-якого вченого і грамотної людини. Наприклад, майже половина медичних праць Авіценни написана у поетичній формі.

Твори раннього етапу перської поезії характеризуються сильною підтримкою двору, екстравагантністю панегіриків і піднесеністю стилю. Традиція царського заступництва, ймовірно, почалася за правління Сасанідів, тривала за Аббасидів і Саманідів й існувала при дворах правителів усіх . Касида була найбільш улюбленою формою панегірика, хоча рубаї таких поетів, як Омар Хаям, також були дуже популярні.

Якщо окремі дослідники в перській поезії слідом за Є. Е. Бертельсом, який перш за все підкреслював етнічний та регіональний внесок, розрізняють центрально-азійську, закавказьку, перську і індійську класичні літературні школи, то історики перської літератури з Європи, США та інших країн світу розрізняють хорасанську, азербайджанську, іракську та індійську школи перської поезії, що віддзеркалює більшою мірою хронологічне розмежування, ніж якесь інше. Традиційно в перській класичній поезії розрізняють три основних літературних стилі: хорасанський, іракський та індійський, які «йдуть безупинно один за одним» у часі. У кожному з цих стилів, обумовлених географічно, окремі автори виділяють окремі «літературні школи», які швидше віддзеркалюють регіональні або групові відмітні особливості, що характерні для різних перських провінцій і міст. Приміром, іноді розрізняють азербайджанську чи інакше тебризьку чи інакше ширванську школу перської поезії.

Хорасанський стиль

Хорасанський стиль або хорасанська школа в перській поезії, послідовники якої переважно мали стосунок до Великого Хорасана, характеризується гордовитою манерою вираження думок, величною інтонацією і порівняно більш грамотною мовою. Головними представниками лірики цього стилю є , , і . Майстри панегіриків, такі як Рудакі, були відомі своєю любов'ю до природи, а також тим, що їх поезія рясніє описами, що запам'ятовуються.

Двір при різних правителях і система заступництва сприяли епічному стилю поезії, вищим досягненням якого стала поема Фірдоусі «Шахнаме». Прославляючи історичне минуле в героїчних і піднесених віршах, Фірдоусі та інші поети, значними серед яких є Абу-Мансур Дакікі і Асаді Тусі, представляли так званих аджам (عجم) («німих», «мовчазних») — неарабське населення Південної Персії (згідно з Encyclopædia Iranica словом «аджам» в Ісламській імперії араби переважно називали персів ), як джерело гордості і натхнення, яке допомагало зберегти почуття етнічної ідентичності персів протягом століть. Фірдоусі створив модель, яку запозичили інші поети в наступних століттях.

Закавказька школа
Див. також: Кампанія з надання Нізамі статусу національного азербайджанського поета

Деякі дослідники літератури (Ян Рипка) виділяють закавказьку школу, яку інакше називають азербайджанською (територіально), тебризькою або ширванською школою перської поезії або ж стилем. Вона є спадкоємицею хорасанського стилю, першим значним представником якої був досельджукський поет Катран Тебризі (помер 1072 року), який писав на західноперському діалекті (що відрізнявся від літературного хорасанського діалекту). Катран Тебризі служив місцевим принцам, включаючи правителів Гянджі з курдської династії Шеддадідів, і тому його манера вираження думок і стиль були характерними для домонгольської іранської мови . Збереглися також відомості, що на початку IX ст. (перс. محمدبنبعیث‎) — арабському правителю в період Аббасидского халіфату в 849–850 рр. повинні були відтяти за наказом халіфа Аль-Мутавакіля (Al-Mutawakkil). Однак коли його привели до палацу, то ібн Баїс почав читати вірші арабською мовою і вразив Аль-Мутавакіля своїм поетичним даром до такої міри, що той скасував наказ і замінив страту на тюремне ув'язнення. За свідченням Аль-Табарі, Ібн Баїс був значною мірою іранізований, і шейхи Мераге вихваляли його хоробрість і літературні здібності, цитуючи його перські вірші, що свідчить про існування на північному заході Персії поезії перською мовою на початку IX ст. .

image
. Бахрам Гур вбиває дракона. Ілюстрація до поеми «Сім красунь» Нізамі Гянджеві. 1675 рік. Британська бібліотека, Лондон

Серед значних поетів цієї школи слід відзначити Нізамі Гянджеві, Хагані Ширвані і [en]. Сильний характер Нізамі, його соціальна чуйність і поетичний геній з'єдналися з багатою перською культурною спадщиною створивши новий стандарт літературно-художніх досягнень. Хагані Ширвані вирізнявся своєю надзвичайно багатою уявою, що була викликана широким діапазоном знань і вказувала на нього. Бувши маньєристом навіть більшою мірою, ніж інші перські поети-класики, в способі вираження, він вбирає і трансформує поезію своїх попередників, також і в своїй любові до парадоксу. Слід також підкреслити широке поширення поезії в регіоні, про що свідчить той факт, що навіть в одній антології зібрані твори 115 поетів з північно-західної частини середньовічної Персії (включаючи , Ширван і Іранський Азербайджан). Кількість менш відомих перських поетів з однієї тільки Гянджі перевищує не менше, ніж дві дюжини.

Твори поетів цієї школи вирізняються складністю мови та композиційної техніки, оригінальністю і різноманіттям тем, присутністю перських архаїзмів і, разом з тим, великим обсягом запозичень з арабської мови, впливом північнозахідної мови пехлеві, широко розповсюдженим використанням повсякденних виразів та ідіом, а також наявністю великої кількості нових понять і термінів. Твори поетів цієї школи також вирізняються великою кількістю християнських образів та символів, цитатами з Біблії та іншими виразами з християнських книг і джерел, причому з такою частотою, що сприйняття творів Хагані Ширвані і Нізамі Гянджеві майже неможливе без ретельного знання християнської релігії. Разом з тим, всі ці стилістичні особливості зближують їх з хорасанським стилем. При цьому спостерігається повна відсутність східноіранських слів та зворотів, типових для Хорасанського стилю. Також, на відміну від останнього, поети закавказької школи віддавали перевагу містицизму.

Слід зазначити, що знайдені нещодавно рукописи (наприклад, антологія ) і дослідження останніх років показали, що в регіоні існувала загальна іранська культура, заснована на єдиному варіанті середньоіранської мови (пехлеві). Професор Амін Ріяхі вважає антологію повним віддзеркаленням іранської культури таких провінцій тогочасної Персії як Арран, Ширван і Азербайджан. Він зазначає, що історик Ат-Табарі згадує Мухаммада ібн Баїса, першого поета, який писав на фехлевійському інакше західно-перському () місцевому діалекті (району Фахла/Пахла) середньоперської мови (пехлеві) і жив у Мараге/Маранді іранській провінції Азербайджан, чиї предки мігрували з Аравії за два покоління до його народження. Професор Амін Ріяхі впевнений, що на відміну від того, що припускають деякі письменники радянської епохи (а також їх послідовники), антологія доводить, що в регіоні (провінції Персії Азербайджан) існувала загальна іранська культура, заснована на єдиному варіанті середньоіранської мови (пехлеві) і арранському діалекті фарсі, яка сприяла іранізації Ширваншахів, що мали арабське походження, поширенню іранської культури і правителів регіону, що змінювали один одного. зазначає, що до XIV століття іраномовне населення регіону було пов'язане єдиною культурою, етнічною самосвідомістю і мовою.

Слід зазначити, що географічна близькість територій, підвладних , і територій, підвладних , сприяла переміщенню інтелектуалів і поетів того часу з двору одного володаря в число придворних іншого. Також можна говорити про певне подібність ідей, що надихали, і стилів між поетами, народженими і навченими в цих областях, стосовно до визначення їх, як таких, що належать до азербайджанської школі перської поезії.

Попри перераховані особливості, що характерні для творчості поетів — представників цієї школи перської поезії, доцентрова тенденція очевидна в єдності перської літератури, починаючи з мови і змісту, а також з точки зору громадянської єдності. Як пише Ян Рипка, навіть кавказець Нізамі, хоча і жив на дальній периферії, не демонстрував інший дух і звертався до Ірану, як до «Серця світу» .

Однак, зміна мови і культури в регіоні призвели до того, що спадщина перської літератури майже повністю була втрачена.

Іракський стиль

Перська поезія XIII століття характеризується пануванням ліричної поезії з відповідним розвитком газелі в основну віршовану форму, а також підйомом містичної і суфійської поезії. Цей напрямок часто називають іракським стилем або іракською школою перської поезії (за назвою західних провінцій Ірану, які були відомі як Арак-і Аджама або Перський Ірак. Це застарілий термін, який вживали для позначення центрального регіону Персії/Ірану, включаючи території, на яких розташовуються такі міста як Ісфахан, Рай, Казвін і ). Для нього характерні емоційна ліричність, багатство віршованих метрів і порівняльна простота мови. Емоційна романтична поезія не була чимось новим, як показують такі твори як «Віс і Рамін» і «Юсуф і Зулейха» . Такі поети, як Санаї та Аттар, які надихнули Румі, а також Хагані Ширвані, і Нізамі Гянджеві

були надзвичайно шанованими поетами, що складали газелі. Попри це, найкращими представниками цієї школи є Румі, Сааді і Гафіз.

Враховуючи традицію перської любовної лірики епохи династії Сефевідів, перський історик зазначає:

«Зазвичай предметом кохання є не жінка, а молодий чоловік. На початку поширення ісламу в результаті набігів у Центральну Азію було багато молодих рабів. Рабів також купували або отримували як подарунок. Раби змушені були служити пажами при дворі або в будинках заможних і впливових людей, або ж солдатами і охоронцями. Молоді чоловіки, незалежно від того чи були вони рабами чи ні, подавали вино на бенкетах і прийомах, а більш талановиті серед них могли виконувати музику і підтримували витончену бесіду. стала причиною ліричних доповнень до панегіриків на початковому етапі розвитку перської поезії і предметом присвячення газелей».

Серед творів, написаних у дидактичному жанрі перської поезії, можна відзначити «Сад правди» Санаї, а також «Скарбницю таємниць» Нізамі Гянджеві. Деякі твори Аттара також належать до цього жанру, так само як основні твори Румі, хоча деякі автори відносять ці твори до ліричної поезії з огляду на їх містицизм і емоційність. Крім того, деякі автори схильні відносити до цього стилю написання в цьому жанрі твори . Однак справжньою вершиною серед творів цього жанру є один із шедеврів перської літератури поетичний трактат «Бустâн» («Плодовий сад») Сааді, в якому в поетичній формі викладена суфійська філософія і етика, підкріплена цікавими притчами та розповідями.

Ісфаганський стиль

Після XV ст. в перській поезії став превалювати так званий індійський стиль, який також називають ісфаганським або сафавійським стилем. Коріння цього стилю сягає в періоди правління династії Тимуридів. Тоді творили Амір Хосров Дехлеві (1253–1325) і [en] (1633–1713).

Найбільш популярним твором Аміра Хосрова Дехлеві є його поема — дастан 1301, написана мовою фарсі. Це остання частина його циклу поем («Хамсе»). Як і весь цикл, являє собою відповідь () на творчість Нізамі (в цьому випадку — на поему ).

Галерея

Проза

image
Заєць, цар слонів і віддзеркалення місяця в струмку. Сирійська ілюстрація до розповіді «Каліла і Гімна», 1354.

Одним з найбільш значних прозових творів середньовічної перської літератури є «Чахар Магале» (Chahār Maqāleh) [en]. У передмові до книги Нізамі Арузі розглядає питання, що пов'язані з природничими науками, епістемологією і політикою. У книзі автор розвиває концепцію царювання і царської влади в стародавній Персії, яку він виражає за допомогою . На його уявлення про суспільні класи великий вплив справили концепції давньогрецьких авторів, особливо Платона. «Чахар Магалех» була перекладена на англійську, французьку, італійську та шведська мови.

Серед прозових творів середньовічної перської літератури особливе місце посідає збірка перських анекдотів XIII століття [en] Захіріддіна Насра Мухаммада(1171–1242). Книга перевидавалася незліченну кількість разів. Найбільш раннє видання, що збереглося, датується 1232 роком і зберігається в Національній бібліотеці Франції.

Почесне місце в перської літературі посідає прозовий твір Кабус-Наме («Книга Кавуса», зерцало для його сина), що його написав близько 1080 року Амір Кабусом (Amir Unsur al-Mo'ali Keikavus ibn Iskandar ibn Qabus ibn Wushmgir ibn al-Ziyar) (пом. 1012 року) — правитель Персії з династії , який був також відомий як Принц Горгана. У книзі розповідається про життя діда Кабуса на ім'я Шамс аль-Моалі Аболь-Хасан Габус ібн Вушмгір. Найбільш рання збережена копія, яка датована 1349 роком, зберігається в бібліотеці Іранський національний музей [en] в Тегерані. Переклад «Кабус нама» турецькою здійснив 1450 року Марджумак ібн Ільяслм за дорученням Султана Мурада II (зберігається в Бібліотеці Фатіх (Fatih Library) в Стамбулі). 1811 року з турецької «Кабус наму» переклав німецькою Генріх Фредерік вон Діц (Heinrich Friedrich von Diez). Цей переклад надихнув Гете на створення Східного дивана. «Кабус наму» також перекладено англійською, французькою, японською, російською і арабською мовами.

Перу знаменитого перського візира Нізама аль-Мулька належить Сіясат-нама. Книга розділена на 50 глав, в яких розповідається про релігію, політику й управління державою. Нізам дає в трактаті настанови та поради правителям і розповідає про «роль солдатів, поліції, шпигунів і чиновників».

До прозаїчних творів належить знаменита , яка є перекладом з пехлеві на арабську мову, що його зробив у VIII ст. перський письменник (пом. 759 року), збірника індійських народних байок Панчатантра, написаних у віршах і прозі. Вона цікава як збірка перських прислів'їв і приказок. Перший відомий науці переклад (на пехлеві) був виконаний близько 570 року в Ірані за вказівкою сасанідського царя Хосрова I, але до наших днів він не зберігся. У середині VIII ст. з'явився переклад , який був озаглавлений (перс. کلیله و دمنه‎, араб. كليلة و دمنة‎ за іменами тварин-оповідачів), і його вважають першим шедевром в арабській «художній прозі».

Казки

Тисяча і одна ніч (перс. هزار و یک شب‎) — збірка середньовічних історій, що їх розповіла перська цариця із династії Сасанідів Шахерезада (перс. شهرزاد‎), своєму злостивому чоловіку перському царю , щоб відтягнути час своєї страти. Окремі історії «Тисячі і однієї ночі» були створені протягом декількох століть різними людьми, що жили в різних країнах. Ядро цього зібрання історій становить книга «Тисяча міфів» (Hazār Afsānah перс. هزار افسانه‎), яка є збіркою старовинних індійських і перських народних казок. Дослідники вважають, що більшість історій існували вже у VIII столітті за правління Аббасидського халіфа Гаруна ар-Рашида, а розповідь про Шахерезаду з'явилась у XIV ст.

Див. також

Примітки

  1. John Renard. Historical dictionary of Sufism. — Rowman & Littlefield, 2005. — С. 155.

    «Perhaps the most famous Sufi who is known to many Muslims even today by his title alone is the seventh/13th century Persian mystic Rumi»
  2. Annemarie Schimmel. “The Mystery of Numbers”. — Oxford University Press, 1993. — С. 49.

    A beautiful symbol of the duality that appears through creation was invented by the great Persian mystical poet Jalal al-Din Rumi, who compares God's creative word kun (written in Arabic KN) with a twisted rope of 2 threads (which in English twine, in German Zwirn¸ both words derived from the root «two»).
  3. Ritter, H.; Bausani, A. Encyclopaedia of Islam - "ḎJ̲alāl al- Dīn Rūmī b. Bahāʾ al-Dīn Sulṭān al-ʿulamāʾ Walad b. Ḥusayn b. Aḥmad Ḵh̲aṭībī" / Bearman , Th. Bianquis , C. E. Bosworth , E. van Donzel and W. P. Heinrichs. — Brill Online, 2007.

    … known by the sobriquet Mawlānā (Mevlânâ), Persian poet and founder of the Mawlawiyya order of dervishes.
  4. Julia Scott Meisami. Forward to Franklin Lewis, Rumi Past and Present, East and West(revised edition). — Oneworld Publications, 2008.
  5. Frederick Hadland Davis. "The Persian Mystics. Jalálu'd-Dín Rúmí". — Adamant Media Corporation, November 30, 2005. — .
  6. Arthur John Arberry. The Legacy of Persia. — Clarendon Press, 1953. — С. 200. — .
  7. Frye, R. N. The Encyclopaedia of Islam - "Darī" (CD version). — Brill Publications.
  8. . Google Books (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 18 серпня 2010.
  9. Pahlavi psalter — стаття з Encyclopædia Iranica. Philippe Gignoux
  10. Abdolhossein Zarrinkoub. Naqde adabi. — Tehran, 1959. — С. 374-379.
  11. Abdolhossein Zarrinkoub. Naqde adabi. — Tehran, 1947. — С. 374-379.
  12. Вірменія у III — IV ст. // Всесвітня історія. — Т. 2, гл. XXV.:

    … Вірменія отримала систему писемності, яка не лише відрізнялась від іранської, але й була значно більш доступною для народу, ніж іранська; остання внаслідок своєї складності була цілком зрозумілою лише професійним переписувачам. Цим частково і пояснюється багатство вірменської літератури порівняно із середньоперською
  13. CHARLES-HENRI DE FOUCHÉCOUR (15 грудня 2006). IRAN viii. PERSIAN LITERATURE (2) Classical (англ.). Encyclopaedia Iranica. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 8 серпня 2010.

    The distinction between poetry and prose has always been quite deliberate in Persian literature, with poetry given the pride of place. It distinguished itself clearly from prose not only in terms of rhyme and rhythm, but also in the artful play between explicit meaning or meanings and implicit nuances.

  14. Sakina Berengian. Azeri and Persian literary works in twentieth century Iranian Azerbaijan. — Berlin : Klaus Schwarz Verlag, 1988. — С. 2. — .

    The prevalent classification of classical literary schools into Central Asia, Transcaucasian, Persian, and Indian originated with YE Bertel's whose primary emphasis seems to have been on ethnic and regional contributions.
  15. Sakina Berengian. Azeri and Persian literary works in twentieth century Iranian Azerbaijan. — Berlin : Klaus Schwarz Verlag, 1988. — С. 2. — .

    The corresponding nomenclature of Persian literary historians, ie, «Khorasani, Azerbayjani, Eraqi», and «Hendi», on the other hand, denotes more than anything else, a chronological differentiation.
  16. PETER CHELKOWSKI. LITERATURE IN PRE-SAFAVID ISFAHAN - стр. 112 (англ.). Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 18 серпня 2010.

    The three main literary styles which follow each other consecutively are known as: Khurasani, Iraqi, and Hindi. The time spans of each style are equally flexible. Within these broad geographical divisions we then come across certain «literary schools» which reflect regional peculiarities and idiosyncrasies and are identified with smaller entities like provinces or towns. For example, there are: the Azerbayjani school, the Tabriz school, or the Shirvan school.

  17. C. E. Bosworth (15 грудня 1984). 'Aǰam (англ.). Encyclopaedia Iranica. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 8 серпня 2010.
  18. Rypka, Jan. Poets and Prose Writers of the Late Saljuq and Mongol Periods’, in The Cambridge History of Iran, Volume 5, The Saljuq and Mongol Periods. — January 1968.

    «One of the striking features of the Transcaucasian school is its complicated technique.»
  19. Peter Chelkowski. Literature in Pre-Safavid Isfahan International Society for Iranian Studies Iranian Studies, Vol. 7, No. 1/2. — Taylor & Francis, Ltd. on behalf of International Society for Iranian Studies, 1974. — С. 112-131.

    «The three main literary styles which follow each other consecutively are known as: Khurasani, Iraqi, and Hindi. The time spans of each style are equally flexible. Within these broad geographical divisions we then come across certain „literary schools“ which reflect regional peculiarities and idiosyncrasies and are identified with smaller entities like provinces or towns. For example, there are: the Azerbayjani school, the Tabriz school, or the Shirvan school.»
  20. Muḥammad Amīn Riyāḥī. Sharvānī, Jamāl Khalīl, fl. 13 cent., Nuzhat al-majālis / Jamāl Khalīl Sharvānī ; tāʼlīf shudah dar nīmah-ʼi avval-i qarn-i haftum, tashih va muqaddimah va sharh-i hal-i gūyandigān va tawzīḥāt va fihristhā. — Tehran : Intishārāt-i Zuvvār, 1366 [1987]. — 764 с.
  21. Peter Chelkowski. Literature in Pre-Safavid Isfahan International Society for Iranian Studies Iranian Studies, Vol. 7, No. 1/2. — Taylor & Francis, Ltd. on behalf of International Society for Iranian Studies, 1974. — ISBN 112-131.

    Azerbayjan became the heir to the Khurasani style.
  22. Francois De Blois. Persian Literature - A Biobibliographical Survey: Volume V Poetry of the Pre-Mongol Period Volume 5 of Persian Literature, 2nd edition. — Routledge. — 2004. — С. 187.

    «The point of the anectode is clear that the diwans of these poets contained Eastern Iranian (i.e. Sogdian etc.) words that were incomprehensible to a Western Persian like Qatran, who consquently took advantage of an educated visitor from the East, Nasir, to ascertain their meaning.
  23. Sakina Berengian. Azeri and Persian literary works in twentieth century Iranian Azerbaijan. — Berlin : Klaus Schwarz Verlag, 1988. — С. 7-8. — .

    The term „Transcaucasian“ in bertel's classification, and „Azerbaijani“ in the Persian classification, refers to the poetry by cluster of poets associated mainly with the Caucasian Shirvanshahs who, in the course of the eleventh and twelfth centuries enjoyed a relative independence from the Saljuqid empire. A few literary historians trace the origins of this style to Qatran of Tabriz (ca. 1009–1072), whose diction is taken to represent certain characteristics of the pre-Mongol Iranian-Azeri.
  24. Minorsky. “Marand” in Encyclopaedia of Islam / P. Bearman , Th. Bianquis , C. E. Bosworth , E. van Donzel and W. P. Heinrichs. — 1991. — Т. 6. — С. 504.

    „According to one of al-Tabari's authorities (iii, тисячі триста вісімдесят вісім), the shaykhs of Maragha who praised the bravery and literary ability (adab) of Ibn Bai'th also quoted his Persian verses (bi'l-fdrisiyya). This important passage, already quoted by Barthold, BSOS, ii (1923), 836-8, is evidence of the existence of the cultivation of poetry in Persian in northwestern Persia at the beginning of the 9th century. Ibn Bai'th must have been Iranicised to a considerable extent, and, as has been mentioned, he relied for support on the non-Arab elements in his Rustakhs ('Uludj Rasatikhi')“
  25. Jamal-Din Ḵalil Šarvāni. Nozhat al-majāles, 2nd ed / Moḥammad Amin Riāḥi. — Tehran, 1996.
  26. Tabari. The History of Tabari, 2nd edition. — Asatir Publications, 1993. — Т. 7.

    ‌حد ثني انه انشدني بالمراغه جماعه من اشياخها اشعاراً لابن البعيث بالفارسيه وتذكرون ادبه و شجاعه و له اخباراً و احاديث» طبري، محمدبن جرير، تاريخ طبري، جلد 7، چاپ دوم، انتشارات اساطير، 1363.

  27. [1] [ 8 травня 2012 у Wayback Machine.]Richard Davis. Borrowed WareMedieval Persian Epigrams. — Mage Publishers, 1998. — .

    «In preparing the brief notes on individual poets my chief debt is to Dr. Zabihollah Safa's Tarikh-e Adabiyat dar Iran ('History of Literature in Iran', 5 vols., Tehran, reprinted 1366/1987). I have also made use of Dr. Mohammad Amin Riahi's introduction to his edition of the 14th-century anthology of rubaiyat, the Nozhat al-Majales („Pleasure of the Assemblies“), as well as using material from other sources.»

  28. Peter Chelkowski. "Mirror of the Invisible World". — New York : Metropolitan Museum of Art, 1975. — С. 6.

    «Nizami's strong character, his social sensibility, and his poetic genius fused with his rich Persian cultural heritage to create a new standard of literary achievement. Using themes from the oral tradition and written historical records, his poems unite pre-Islamic and Islamic Iran.»
  29. Anna Livia Beelaert. ḴĀQĀNI ŠERVĀNI. Encyclopedia Iranica (англ.). Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 3 вересня 2010.

    Khaqani's is noted for his extremely rich imagery, drawn from and alluding to a wide range of fields of knowledge-a mannerist, in an even higher degree than other classical Persian poets, both in the way he absorbs and transforms the poetry of his predecessors and in his love of paradox.
  30. Daniela Meneghini. SALJUQS v. SALJUQID LITERATURE (англ.). Encyclopedia Iranica. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 18 серпня 2010.

    «The geographical closeness of the territories subject to the Ildeguzids and those under the Šarvānšāh encouraged the flow of intellectuals and poets from one court to the other. It is also possible to speak of a certain similarity of inspiration and of style between the poets born and educated in these areas, to the point of defining them as belonging to the 'Azerbaijan school' (Rypka, Hist. Iran Lit., pp. 201-9). The complexity of the language and of the compositional techniques, the originality and multiplicity of the themes, the presence of Persian archaisms and, at the same time, a wide range of borrowings from Arabic vocabulary are among the stylistic features which are common to poets in this cultural context compared with other contemporaries closer to the Khorasani style.»
  31. Daniela Meneghini. SALJUQS v. SALJUQID LITERATURE (англ.). Encyclopedia Iranica. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 18 серпня 2010.

    «The geographical closeness of the territories subject to the Ildeguzids and those under the Šarvānšāh encouraged the flow of intellectuals and poets from one court to the other. It is also possible to speak of a certain similarity of inspiration and of style between the poets born and educated in these areas, to the point of defining them as belonging to the 'Azerbaijan school' (Rypka, Hist. Iran Lit., pp. 201-9). The complexity of the language and of the compositional techniques, the originality and multiplicity of the themes, the presence of Persian archaisms and, at the same time, a wide range of borrowings from Arabic vocabulary are among the stylistic features which are common to poets in this cultural context compared with other contemporaries closer to the Khorasani style.»
  32. Daniela Meneghini. SALJUQS v. SALJUQID LITERATURE (англ.). Encyclopedia Iranica. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 18 серпня 2010.

    «The geographical closeness of the territories subject to the Ildeguzids and those under the Šarvānšāh encouraged the flow of intellectuals and poets from one court to the other. It is also possible to speak of a certain similarity of inspiration and of style between the poets born and educated in these areas, to the point of defining them as belonging to the 'Azerbaijan school' (Rypka, Hist. Iran Lit., pp. 201-9). The complexity of the language and of the compositional techniques, the originality and multiplicity of the themes, the presence of Persian archaisms and, at the same time, a wide range of borrowings from Arabic vocabulary are among the stylistic features which are common to poets in this cultural context compared with other contemporaries closer to the Khorasani style.»
  33. NOZHAT AL-MAJĀLES. Encyclopædia Iranica. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 30 июля 2010.

    «Nozhat al-mājales is thus a mirror of the social conditions at the time, reflecting the full spread of Persian language and the culture of Iran throughout that region, clearly evidenced by the common use of spoken idioms in poems as well as the professions of the some of the poets (see below). The influence of the northwestern Pahlavi language, for example, which had been the spoken dialect of the region, is clearly observed in the poems contained in this anthology.
  34. NOZHAT AL-MAJĀLES. Encyclopædia Iranica. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 30 липня 2010.

    „In contrast to poets from other parts of Persia, who mostly belonged to higher echelons of society such as scholars, bureaucrats, and secretaries, a good number of poets in the northwestern areas rose from among the common people with working class backgrounds, and they frequently used colloquial expressions in their poetry. They are referred to as water carrier (saqqā'), sparrow dealer ('oṣfori), saddler (sarrāj), bodyguard (jāndār), oculist (kaḥḥāl), blanket maker (leḥāfi), etc., which illustrates the overall use of Persian in that region“
  35. NOZHAT AL-MAJĀLES. Encyclopædia Iranica. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 30 липня 2010.

    This blending of cultures certainly left its mark on the works of the poets of the region, resulting in the creation of a large number of new concepts and terms, the examples of which can be noticed in the poems of Ḵāqāni and Neẓāmi, as well as in dictionaries.»
  36. Sakina Berengian. Azeri and Persian literary works in twentieth century Iranian Azerbaijan. — Berlin : Klaus Schwarz Verlag, 1988. — С. 2. — .

    Christian imagery and symbolism, quotations from the Bible and other expressions inspired by Christian sources occur so frequently in the works of Khagani and Nizami in particular, that a comprehension of their works is almost impossible without a thorough knowledge of Christianity .
  37. Daniela Meneghini. SALJUQS v. SALJUQID LITERATURE (англ.). Encyclopedia Iranica. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 18 серпня 2010.

    The complexity of the language and of the compositional techniques, the originality and multiplicity of the themes, the presence of Persian archaisms and, at the same time, a wide range of borrowings from Arabic vocabulary are among the stylistic features which are common to poets in this cultural context compared with other contemporaries closer to the Khorasani style
  38. Francois De Blois. Persian Literature - A Biobibliographical Survey: Volume V Poetry of the Pre-Mongol Period Volume 5 of Persian Literature, 2nd edition. — Routledge, 2004. — С. 187.

    «The point of the anectode is clear that the diwans of these poets contained Eastern Iranian (ie Sogdian etc.) words that were incomprehensible to a Western Persian like Qatran, who consquently took advantage of an educated visitor from the East, Nasir, to ascertain their meaning».
  39. Sakina Berengian. Azeri and Persian literary works in twentieth century Iranian Azerbaijan. — Berlin : Klaus Schwarz Verlag, 1988. — С. 238. — .
  40. Muḥammad Amīn Riyāḥī. Sharvānī, Jamāl Khalīl, fl. 13 cent., Nuzhat al-majālis / Jamāl Khalīl Sharvānī ; tāʼlīf shudah dar nīmah-ʼi avval-i qarn-i haftum, tashih va muqaddimah va sharh-i hal-i gūyandigān va tawzīḥāt va fihristhā az Muḥammad Amīn Riyāḥī. See Indroduction. — Tehran : Intishārāt-i Zuvvār, 1366 [1987].
  41. Новосельцев А. П. Глава III. АЗИЯ И СЕВЕРНАЯ АФРИКА В X-XIII вв. ГОСУДАРСТВА САМАНИДОВ И ГАЗНЕВИДОВ //Институт Востоковедения РАН Востока. В 6 томах. Том 2. Восток в средние века. История. — Восточная литература, 2009. — Т. 2. — , 5-02-018102-1.

    «Набагато пізніше, вже в післямонгольський час, в нових умовах ця спільність, частина якої (в Азербайджані і Мавераннахрі) зазнала тюркізації, стала розпадатися на дві самостійні спільності — персів і таджиків. Нічого подібного у ІХ-Х, та й у ХІ-ХІІІ ст. не було, і таджики тієї пори — загальна назва маси іраномовного населення, пов'язаного єдиної культурою, етнічною самосвідомістю і мовою».
  42. Rypka. History of Iran Literature. — С. 201-209.

    The geographical closeness of the territories subject to the Ildeguzids and those under the Šarvānšāh encouraged the flow of intellectuals and poets from one court to the other. It is also possible to speak of a certain similarity of inspiration and of style between the poets born and educated in these areas, to the point of defining them as belonging to the «Azerbaijan school».
  43. Rypka, Jan. History of Iranian Literature. — Reidel Publishing Company, January 1968. — С. 76.

    «The centripetal tendency is evident in the unity of Persian literature from the points of view of language and content and also in the sense of civic unity. Even the Caucasian Nizami, although living on the far-flung periphery, does not manifest a different spirit and apostrophizes Iran as the Heart of the World».
  44. NOZHAT AL-MAJĀLES. Encyclopædia Iranica. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 4 сентября 2010.

    Due to change of language, the heritage in the area, the heritage of Persian literature has almost entirely vanished

    .
  45. CHARLES-HENRI DE FOUCHÉCOUR (15 декабря 2006 г.). IRAN viii. PERSIAN LITERATURE (2) Classical (англ.). Encyclopaedia Iranica. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 8 серпня 2010.
  46. Neẓāmī." Encyclopædia Britannica. 2009. Encyclopædia Britannica Online. 28 Feb. 2009 <http://www.britannica.com/EBchecked/topic/413374/Nezami [ 2011-09-16 у Wayback Machine.]>

    Greatest romantic epic poet in Persian Literature, who brought a colloquial and realistic style to the Persian epic. …. Nezami is admired in Persian-speaking lands for his originality and clarity of style, though his love of language for its own sake and of philosophical and scientific learning makes his work difficult for the average reader.
  47. Julie Scott Meisami. The Haft Paykar: A Medieval Persian Romance. — Oxford University Press (Oxford World's Classics), 1995. — .

    «Abû Muhammad Ilyas ibn Yusuf ibn Zaki Mu'ayyad, known by his pen-name of Nizami, was born around 1141 in Ganja, the capital of Arran in Transcaucasian Azerbaijan, where he remained until his death in about 1209. His father, who had migrated to Ganja from Qom in north central Iran, may have been a civil servant; his mother was a daughter of a Kurdish chieftain; having lost both parents early in his life, Nizami was brought up by an uncle. He was married three times, and in his poems laments the death of each of his wives, as well as proferring advice to his son Muhammad. He lived in an age of both political instability and intense intellectual activity, which his poems reflect; but little is known about his life, his relations with his patrons, or the precise dates of his works, as the accounts of later biographers are colored by the many legends built up around the poet.»
  48. Yar-Shater, Ehsan. Persian Poetry in the Timurid and Safavid Periods - Cambridge History of Iran. — Cambridge : Cambridge University Press, 1986. — С. 973-974.
  49. Sanjay Bumbroo. Oblivion of Persian language will leave void in Sikh history. Chandigarh, India - Punjab (англ.). The Tribune. оригіналу за 3 січня 2008. Процитовано 18 серпня 2010. {{}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= ()

    He said Persian sources had been important for the researchers of Sikh history. He further added that Persian writings of Bhai Lal were absolutely in tune with the Sikh spirit, which provided the key to unlock the spiritual secrets and mystical flights of Sikhism through his poems.

    Giving brief historical facts about Bhai Nand Lal, Balkar Singh said he was one of the 52 poets in the court of Guru Gobind Singh. Son of Diwan Chajju Ram, mir munshi or chief secretary of the Governor of Ghazni, Bhai Lal in a short time acquired great efficiency in Persian and Arabic languages.

    After the death of his parents, he decided to return to Multan where he married a Sikh girl, who used to recite Gurbani and knew Gurmukhi. Leaving his family behind, he left for Anandpur Sahib and received Guru Gobind Singh's blessings. After staying at there for some time, he left to serve as mir munshi under prince Mauzzam (later to become Emperor Bahadur Shah), due to an acquaintance of his father, named Wasif Khan.

    Aurangzeb wished to convert him to Islam because he had so beautifully interpreted verses of the Koran. Fearing persecution, Bhai Lal and his family left for the northern India. Leaving his family in Multan, he once again came to stay with Guru Gobind Singh at Anandpur Sahib in 1697. Later, he returned to Multan where he opened a school of higher education in Persian and Arabic.

    Professor Singh said Bhai Lal's seven works in Persian poetry included Diwan-e-Goya, Zindgi Nama, Ganj Nama, Joti Bigaas, Arzul Alfaaz, Tausif-o-Sana and Khatima, and Dastural-Insha, besides three in Punjabi.

  50. , Kingship and Religion in a Mediaeval Fürstenspiegel: The Case of the Chahār Maqāla of Nizāmi Aruzi, Orientalia Suecana, vol. 58, Uppsala, +2009.
  51. NIZAM al-Mulk. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 2 листопада 2015.
  52. Lapidus, Ira A History of Islamic Societies p. 151
  53. Lane, Andrew J. (2003), , Cambridge: MIT Electronic Journal of Middle East Studies, архів оригіналу за 6 березня 2008, процитовано 2 листопада 2015
  54. Abdol Hossein Saeedian, «Land and People of Iran» p. 447
Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою.
Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Perska literatura pers ادبیات فارسی sukupnist pismovih tvoriv perskoyu movoyu yaka rozvivalasya protyagom ostannih dvoh z polovinoyu tisyach rokiv hocha velika yiyi chastka sho nalezhit do doislamskogo periodu bula vtrachena Vitoki perskoyi literaturi slid shukati v literaturi davnoyi Persiyi teritoriya yakoyi ohoplyuye teritoriyu suchasnogo Iranu a takozh rajoni Centralnoyi Aziyi de perska mova istorichno bula nacionalnoyu movoyu Tak perskij poet Dzhalaleddin Rumi odin z najulyublenishih poetiv Persiyi narodivsya v misti Balh lezhit na teritoriyi suchasnogo Afganistanu pisav perskoyu movoyu i zhiv u Konyi yaka todi bula stoliceyu Seldzhuckogo sultanatu Gaznevidi zavoyuvali veliki teritoriyi v Centralnij ta Pivdennij Aziyi i perejnyali persku movu yaka stala yihnoyu pridvornoyu movoyu Cherez ce isnuye perska literatura z Iranu Tadzhikistanu Afganistanu j inshih chastin Centralnoyi Aziyi Ne vsya perska literatura napisana perskoyu movoyu Yak vvazhayut okremi avtori sered tvoriv perskoyi literaturi ye tvori sho yih napisali etnichni persi inshimi movami takimi yak grecka i arabska Kalile i Demne Kelileh va Demneh perskij manuskript 1529 Gerat Persku literaturu vvazhayut odniyeyu iz velikih literatur lyudstva Koreni perskoyi literaturi mozhna pobachiti v zberezhenih do nashih dniv tvorah sho buli napisani serednoperskoyu i davnoperskoyu Tvori sho napisani davnoperskoyu datuyutsya vid 522 r do n e rik yakim datovanij Behistunskij napis najbilsh rannij zberezhenij napis Ahemenidskogo periodu Osnovnu chastinu tvoriv perskoyi literaturi yaki zbereglisya do nashih dniv stvoreno pislya islamskogo zavoyuvannya Persiyi blizko 650 r n e Pislya prihodu do vladi Abbasidiv u 750 roci persi stali pisaryami ta byurokratami Arabskogo halifatu i bilshoyu miroyu pismennikami ta poetami Nova perska literatura vinikla i rozkvitla v Horasani j Transoksiani oskilki z politichnih prichin taki iranski dinastiyi yak Tahiridi i Samanidi perebuvali v Horasani Persi pisali yak perskoyu tak i arabskoyu movami odnak perska dominuvala v literaturnih kolah bilsh piznogo chasu Perski poeti taki yak Firdousi Saadi Gafiz Rumi i Omar Hayam dobre vidomi v usomu sviti i vplinuli na literaturu bagatoh krayin Klasichna perska literaturaDoislamska perska literatura Do nashih dniv zbereglosya lishe kilka literaturnih tvoriv Ahemenidskoyi Persiyi sho bulo obumovleno rujnuvannyam biblioteki v Persepolisi Bilshist z togo sho zbereglosya stanovlyat napisi ahemenidskih cariv osoblivo Dariya I 522 486 rr do n e i jogo sina Kserksa Bagato bulo znisheno pid chas islamskogo zavoyuvannya Persiyi v VII st Parsi yaki vtikali v Indiyu tim ne mensh zumili vzyati z soboyu deyaki z knig Zoroastrijskogo kanonu vklyuchayuchi kilka knig Avesti i starodavnih komentariv Takozh zbereglisya deyaki praci z geografiyi ta podorozhej epohi Sasanidiv hocha i v perekladi na arabsku movu Najbilsh ranni literaturni obrazi movoyu pehlevi tak zvani pehlevijski psaltiri sho nalezhat do IV abo V stolit zbereglisya v manuskriptah VI VII stolit Zhodnogo tekstu sho prisvyachenij literaturnij kritici ne zbereglosya vid doislamskogo periodu Prote deyaki ese movoyu pehlevi taki yak Osnovi napisannya knig i Panchatantra vvazhayutsya literaturnoyu kritikoyu Deyaki doslidniki cituyut Shubijye na pidtverdzhennya togo sho v doislamskij period u persiv isnuvali trudi z oratorskogo mistectva taki yak Karvand Prote do nashih dniv taki knigi ne zbereglisya Popri ce ye kilka vkazivok sho sered perskoyi eliti buli ti hto buv znajomij z greckoyu ritorikoyu i literaturnoyu kritikoyu Vidnosnu bidnist serednoperskoyi literaturi mozhlivo chastkovo mozhna poyasniti skladnistyu sasanidskogo pisma yake mogli povnistyu zrozumiti perevazhno lishe profesijni perepisuvachi Serednovichna perska literatura Div takozh Tadzhicka literatura Na pochatku islamizaciyi Iranu za pravlinnya Omeyadiv i rannih Abbasidiv perska mova nevdovzi stala literaturnoyu movoyu dlya vsiyeyi teritoriyi Centralnoyi Aziyi Vidrodzhennya movi v yiyi novij formi chasto pov yazuyut iz tvorchistyu Firdousi Dakiki Rudaki ta yihnogo pokolinnya oskilki voni vikoristovuvali do islamskij nacionalizm yak providnik dlya vidrodzhennya movi i tradicij starodavnoyi Persiyi Zokrema Firdousi pisav u poemi Shahname بسی رنج بردم در این سال سی عجم زنده کردم بدین پارسی Dosit ya vinis bolyu za tridcyat rokiv ale rozbudiv Adzham nimih persiv ciyeyu movoyu parsi Poeziya Perska literatura zavzhdi cilkom usvidomlyuvala riznicyu mizh poeziyeyu i prozoyu pri comu pochesne misce zajmala poeziya Vona chitko vidriznyalas vid prozi ne lishe rimoyu i ritmom ale takozh i majsternoyu groyu mizh yavnim znachennyam abo znachennyami sliv i yih prihovanimi smislovimi nyuansami Shilnist persiv do vikladu u virshah viraziv ta zvorotiv movi sho voni vzhivayut u povsyakdennomu zhitti nastilki silna sho mozhna zitknutisya z poeziyeyu majzhe v usih tvorah klasichnoyi literaturi naukovih pracyah i pracyah z metafiziki Zdatnist vikladati dumki u virshovanij formi bula neobhidnoyu umovoyu dlya bud yakogo vchenogo i gramotnoyi lyudini Napriklad majzhe polovina medichnih prac Avicenni napisana u poetichnij formi Tvori rannogo etapu perskoyi poeziyi harakterizuyutsya silnoyu pidtrimkoyu dvoru ekstravagantnistyu panegirikiv i pidnesenistyu stilyu Tradiciya carskogo zastupnictva jmovirno pochalasya za pravlinnya Sasanidiv trivala za Abbasidiv i Samanidiv j isnuvala pri dvorah praviteliv usih Kasida bula najbilsh ulyublenoyu formoyu panegirika hocha rubayi takih poetiv yak Omar Hayam takozh buli duzhe populyarni Yaksho okremi doslidniki v perskij poeziyi slidom za Ye E Bertelsom yakij persh za vse pidkreslyuvav etnichnij ta regionalnij vnesok rozriznyayut centralno azijsku zakavkazku persku i indijsku klasichni literaturni shkoli to istoriki perskoyi literaturi z Yevropi SShA ta inshih krayin svitu rozriznyayut horasansku azerbajdzhansku iraksku ta indijsku shkoli perskoyi poeziyi sho viddzerkalyuye bilshoyu miroyu hronologichne rozmezhuvannya nizh yakes inshe Tradicijno v perskij klasichnij poeziyi rozriznyayut tri osnovnih literaturnih stili horasanskij irakskij ta indijskij yaki jdut bezupinno odin za odnim u chasi U kozhnomu z cih stiliv obumovlenih geografichno okremi avtori vidilyayut okremi literaturni shkoli yaki shvidshe viddzerkalyuyut regionalni abo grupovi vidmitni osoblivosti sho harakterni dlya riznih perskih provincij i mist Primirom inodi rozriznyayut azerbajdzhansku chi inakshe tebrizku chi inakshe shirvansku shkolu perskoyi poeziyi Horasanskij stil Horasanskij stil abo horasanska shkola v perskij poeziyi poslidovniki yakoyi perevazhno mali stosunok do Velikogo Horasana harakterizuyetsya gordovitoyu maneroyu virazhennya dumok velichnoyu intonaciyeyu i porivnyano bilsh gramotnoyu movoyu Golovnimi predstavnikami liriki cogo stilyu ye i Majstri panegirikiv taki yak Rudaki buli vidomi svoyeyu lyubov yu do prirodi a takozh tim sho yih poeziya ryasniye opisami sho zapam yatovuyutsya Dvir pri riznih pravitelyah i sistema zastupnictva spriyali epichnomu stilyu poeziyi vishim dosyagnennyam yakogo stala poema Firdousi Shahname Proslavlyayuchi istorichne minule v geroyichnih i pidnesenih virshah Firdousi ta inshi poeti znachnimi sered yakih ye Abu Mansur Dakiki i Asadi Tusi predstavlyali tak zvanih adzham عجم nimih movchaznih nearabske naselennya Pivdennoyi Persiyi zgidno z Encyclopaedia Iranica slovom adzham v Islamskij imperiyi arabi perevazhno nazivali persiv yak dzherelo gordosti i nathnennya yake dopomagalo zberegti pochuttya etnichnoyi identichnosti persiv protyagom stolit Firdousi stvoriv model yaku zapozichili inshi poeti v nastupnih stolittyah Zakavkazka shkola Div takozh Kampaniya z nadannya Nizami statusu nacionalnogo azerbajdzhanskogo poeta Deyaki doslidniki literaturi Yan Ripka vidilyayut zakavkazku shkolu yaku inakshe nazivayut azerbajdzhanskoyu teritorialno tebrizkoyu abo shirvanskoyu shkoloyu perskoyi poeziyi abo zh stilem Vona ye spadkoyemiceyu horasanskogo stilyu pershim znachnim predstavnikom yakoyi buv doseldzhukskij poet Katran Tebrizi pomer 1072 roku yakij pisav na zahidnoperskomu dialekti sho vidriznyavsya vid literaturnogo horasanskogo dialektu Katran Tebrizi sluzhiv miscevim princam vklyuchayuchi praviteliv Gyandzhi z kurdskoyi dinastiyi Sheddadidiv i tomu jogo manera virazhennya dumok i stil buli harakternimi dlya domongolskoyi iranskoyi movi Zbereglisya takozh vidomosti sho na pochatku IX st pers محمدبنبعیث arabskomu pravitelyu v period Abbasidskogo halifatu v 849 850 rr povinni buli vidtyati za nakazom halifa Al Mutavakilya Al Mutawakkil Odnak koli jogo priveli do palacu to ibn Bayis pochav chitati virshi arabskoyu movoyu i vraziv Al Mutavakilya svoyim poetichnim darom do takoyi miri sho toj skasuvav nakaz i zaminiv stratu na tyuremne uv yaznennya Za svidchennyam Al Tabari Ibn Bayis buv znachnoyu miroyu iranizovanij i shejhi Merage vihvalyali jogo horobrist i literaturni zdibnosti cituyuchi jogo perski virshi sho svidchit pro isnuvannya na pivnichnomu zahodi Persiyi poeziyi perskoyu movoyu na pochatku IX st Bahram Gur vbivaye drakona Ilyustraciya do poemi Sim krasun Nizami Gyandzhevi 1675 rik Britanska biblioteka London Sered znachnih poetiv ciyeyi shkoli slid vidznachiti Nizami Gyandzhevi Hagani Shirvani i en Silnij harakter Nizami jogo socialna chujnist i poetichnij genij z yednalisya z bagatoyu perskoyu kulturnoyu spadshinoyu stvorivshi novij standart literaturno hudozhnih dosyagnen Hagani Shirvani viriznyavsya svoyeyu nadzvichajno bagatoyu uyavoyu sho bula viklikana shirokim diapazonom znan i vkazuvala na nogo Buvshi manyeristom navit bilshoyu miroyu nizh inshi perski poeti klasiki v sposobi virazhennya vin vbiraye i transformuye poeziyu svoyih poperednikiv takozh i v svoyij lyubovi do paradoksu Slid takozh pidkresliti shiroke poshirennya poeziyi v regioni pro sho svidchit toj fakt sho navit v odnij antologiyi zibrani tvori 115 poetiv z pivnichno zahidnoyi chastini serednovichnoyi Persiyi vklyuchayuchi Shirvan i Iranskij Azerbajdzhan Kilkist mensh vidomih perskih poetiv z odniyeyi tilki Gyandzhi perevishuye ne menshe nizh dvi dyuzhini Tvori poetiv ciyeyi shkoli viriznyayutsya skladnistyu movi ta kompozicijnoyi tehniki originalnistyu i riznomanittyam tem prisutnistyu perskih arhayizmiv i razom z tim velikim obsyagom zapozichen z arabskoyi movi vplivom pivnichnozahidnoyi movi pehlevi shiroko rozpovsyudzhenim vikoristannyam povsyakdennih viraziv ta idiom a takozh nayavnistyu velikoyi kilkosti novih ponyat i terminiv Tvori poetiv ciyeyi shkoli takozh viriznyayutsya velikoyu kilkistyu hristiyanskih obraziv ta simvoliv citatami z Bibliyi ta inshimi virazami z hristiyanskih knig i dzherel prichomu z takoyu chastotoyu sho sprijnyattya tvoriv Hagani Shirvani i Nizami Gyandzhevi majzhe nemozhlive bez retelnogo znannya hristiyanskoyi religiyi Razom z tim vsi ci stilistichni osoblivosti zblizhuyut yih z horasanskim stilem Pri comu sposterigayetsya povna vidsutnist shidnoiranskih sliv ta zvorotiv tipovih dlya Horasanskogo stilyu Takozh na vidminu vid ostannogo poeti zakavkazkoyi shkoli viddavali perevagu misticizmu Slid zaznachiti sho znajdeni neshodavno rukopisi napriklad antologiya i doslidzhennya ostannih rokiv pokazali sho v regioni isnuvala zagalna iranska kultura zasnovana na yedinomu varianti serednoiranskoyi movi pehlevi Profesor Amin Riyahi vvazhaye antologiyu povnim viddzerkalennyam iranskoyi kulturi takih provincij togochasnoyi Persiyi yak Arran Shirvan i Azerbajdzhan Vin zaznachaye sho istorik At Tabari zgaduye Muhammada ibn Bayisa pershogo poeta yakij pisav na fehlevijskomu inakshe zahidno perskomu miscevomu dialekti rajonu Fahla Pahla serednoperskoyi movi pehlevi i zhiv u Marage Marandi iranskij provinciyi Azerbajdzhan chiyi predki migruvali z Araviyi za dva pokolinnya do jogo narodzhennya Profesor Amin Riyahi vpevnenij sho na vidminu vid togo sho pripuskayut deyaki pismenniki radyanskoyi epohi a takozh yih poslidovniki antologiya dovodit sho v regioni provinciyi Persiyi Azerbajdzhan isnuvala zagalna iranska kultura zasnovana na yedinomu varianti serednoiranskoyi movi pehlevi i arranskomu dialekti farsi yaka spriyala iranizaciyi Shirvanshahiv sho mali arabske pohodzhennya poshirennyu iranskoyi kulturi i praviteliv regionu sho zminyuvali odin odnogo zaznachaye sho do XIV stolittya iranomovne naselennya regionu bulo pov yazane yedinoyu kulturoyu etnichnoyu samosvidomistyu i movoyu Slid zaznachiti sho geografichna blizkist teritorij pidvladnih i teritorij pidvladnih spriyala peremishennyu intelektualiv i poetiv togo chasu z dvoru odnogo volodarya v chislo pridvornih inshogo Takozh mozhna govoriti pro pevne podibnist idej sho nadihali i stiliv mizh poetami narodzhenimi i navchenimi v cih oblastyah stosovno do viznachennya yih yak takih sho nalezhat do azerbajdzhanskoyi shkoli perskoyi poeziyi Popri pererahovani osoblivosti sho harakterni dlya tvorchosti poetiv predstavnikiv ciyeyi shkoli perskoyi poeziyi docentrova tendenciya ochevidna v yednosti perskoyi literaturi pochinayuchi z movi i zmistu a takozh z tochki zoru gromadyanskoyi yednosti Yak pishe Yan Ripka navit kavkazec Nizami hocha i zhiv na dalnij periferiyi ne demonstruvav inshij duh i zvertavsya do Iranu yak do Sercya svitu Odnak zmina movi i kulturi v regioni prizveli do togo sho spadshina perskoyi literaturi majzhe povnistyu bula vtrachena Irakskij stil Perska poeziya XIII stolittya harakterizuyetsya panuvannyam lirichnoyi poeziyi z vidpovidnim rozvitkom gazeli v osnovnu virshovanu formu a takozh pidjomom mistichnoyi i sufijskoyi poeziyi Cej napryamok chasto nazivayut irakskim stilem abo irakskoyu shkoloyu perskoyi poeziyi za nazvoyu zahidnih provincij Iranu yaki buli vidomi yak Arak i Adzhama abo Perskij Irak Ce zastarilij termin yakij vzhivali dlya poznachennya centralnogo regionu Persiyi Iranu vklyuchayuchi teritoriyi na yakih roztashovuyutsya taki mista yak Isfahan Raj Kazvin i Dlya nogo harakterni emocijna lirichnist bagatstvo virshovanih metriv i porivnyalna prostota movi Emocijna romantichna poeziya ne bula chimos novim yak pokazuyut taki tvori yak Vis i Ramin i Yusuf i Zulejha Taki poeti yak Sanayi ta Attar yaki nadihnuli Rumi a takozh Hagani Shirvani i Nizami Gyandzhevi buli nadzvichajno shanovanimi poetami sho skladali gazeli Popri ce najkrashimi predstavnikami ciyeyi shkoli ye Rumi Saadi i Gafiz Vrahovuyuchi tradiciyu perskoyi lyubovnoyi liriki epohi dinastiyi Sefevidiv perskij istorik zaznachaye Zazvichaj predmetom kohannya ye ne zhinka a molodij cholovik Na pochatku poshirennya islamu v rezultati nabigiv u Centralnu Aziyu bulo bagato molodih rabiv Rabiv takozh kupuvali abo otrimuvali yak podarunok Rabi zmusheni buli sluzhiti pazhami pri dvori abo v budinkah zamozhnih i vplivovih lyudej abo zh soldatami i ohoroncyami Molodi choloviki nezalezhno vid togo chi buli voni rabami chi ni podavali vino na benketah i prijomah a bilsh talanoviti sered nih mogli vikonuvati muziku i pidtrimuvali vitonchenu besidu stala prichinoyu lirichnih dopovnen do panegirikiv na pochatkovomu etapi rozvitku perskoyi poeziyi i predmetom prisvyachennya gazelej Sered tvoriv napisanih u didaktichnomu zhanri perskoyi poeziyi mozhna vidznachiti Sad pravdi Sanayi a takozh Skarbnicyu tayemnic Nizami Gyandzhevi Deyaki tvori Attara takozh nalezhat do cogo zhanru tak samo yak osnovni tvori Rumi hocha deyaki avtori vidnosyat ci tvori do lirichnoyi poeziyi z oglyadu na yih misticizm i emocijnist Krim togo deyaki avtori shilni vidnositi do cogo stilyu napisannya v comu zhanri tvori Odnak spravzhnoyu vershinoyu sered tvoriv cogo zhanru ye odin iz shedevriv perskoyi literaturi poetichnij traktat Bustan Plodovij sad Saadi v yakomu v poetichnij formi vikladena sufijska filosofiya i etika pidkriplena cikavimi pritchami ta rozpovidyami Isfaganskij stil Pislya XV st v perskij poeziyi stav prevalyuvati tak zvanij indijskij stil yakij takozh nazivayut isfaganskim abo safavijskim stilem Korinnya cogo stilyu syagaye v periodi pravlinnya dinastiyi Timuridiv Todi tvorili Amir Hosrov Dehlevi 1253 1325 i en 1633 1713 Najbilsh populyarnim tvorom Amira Hosrova Dehlevi ye jogo poema dastan 1301 napisana movoyu farsi Ce ostannya chastina jogo ciklu poem Hamse Yak i ves cikl yavlyaye soboyu vidpovid na tvorchist Nizami v comu vipadku na poemu Galereya Ilyustraciya do populyarnoyi sufijskoyi poemi Zbori ptahiv Attara Bahram V ta indijska princesa Ilyustraciya v knizi Nizami Gyandzhevi Hamse Ilyustraciya do poemi Dzhami Rozhevij sad 1553 Mavzolej Gafiza v Shirazi misti poetiv Proza Zayec car sloniv i viddzerkalennya misyacya v strumku Sirijska ilyustraciya do rozpovidi Kalila i Gimna 1354 Odnim z najbilsh znachnih prozovih tvoriv serednovichnoyi perskoyi literaturi ye Chahar Magale Chahar Maqaleh en U peredmovi do knigi Nizami Aruzi rozglyadaye pitannya sho pov yazani z prirodnichimi naukami epistemologiyeyu i politikoyu U knizi avtor rozvivaye koncepciyu caryuvannya i carskoyi vladi v starodavnij Persiyi yaku vin virazhaye za dopomogoyu Na jogo uyavlennya pro suspilni klasi velikij vpliv spravili koncepciyi davnogreckih avtoriv osoblivo Platona Chahar Magaleh bula perekladena na anglijsku francuzku italijsku ta shvedska movi Sered prozovih tvoriv serednovichnoyi perskoyi literaturi osoblive misce posidaye zbirka perskih anekdotiv XIII stolittya en Zahiriddina Nasra Muhammada 1171 1242 Kniga perevidavalasya nezlichennu kilkist raziv Najbilsh rannye vidannya sho zbereglosya datuyetsya 1232 rokom i zberigayetsya v Nacionalnij biblioteci Franciyi Pochesne misce v perskoyi literaturi posidaye prozovij tvir Kabus Name Kniga Kavusa zercalo dlya jogo sina sho jogo napisav blizko 1080 roku Amir Kabusom Amir Unsur al Mo ali Keikavus ibn Iskandar ibn Qabus ibn Wushmgir ibn al Ziyar pom 1012 roku pravitel Persiyi z dinastiyi yakij buv takozh vidomij yak Princ Gorgana U knizi rozpovidayetsya pro zhittya dida Kabusa na im ya Shams al Moali Abol Hasan Gabus ibn Vushmgir Najbilsh rannya zberezhena kopiya yaka datovana 1349 rokom zberigayetsya v biblioteci Iranskij nacionalnij muzej en v Tegerani Pereklad Kabus nama tureckoyu zdijsniv 1450 roku Mardzhumak ibn Ilyaslm za doruchennyam Sultana Murada II zberigayetsya v Biblioteci Fatih Fatih Library v Stambuli 1811 roku z tureckoyi Kabus namu pereklav nimeckoyu Genrih Frederik von Dic Heinrich Friedrich von Diez Cej pereklad nadihnuv Gete na stvorennya Shidnogo divana Kabus namu takozh perekladeno anglijskoyu francuzkoyu yaponskoyu rosijskoyu i arabskoyu movami Peru znamenitogo perskogo vizira Nizama al Mulka nalezhit Siyasat nama Kniga rozdilena na 50 glav v yakih rozpovidayetsya pro religiyu politiku j upravlinnya derzhavoyu Nizam daye v traktati nastanovi ta poradi pravitelyam i rozpovidaye pro rol soldativ policiyi shpiguniv i chinovnikiv Do prozayichnih tvoriv nalezhit znamenita yaka ye perekladom z pehlevi na arabsku movu sho jogo zrobiv u VIII st perskij pismennik pom 759 roku zbirnika indijskih narodnih bajok Panchatantra napisanih u virshah i prozi Vona cikava yak zbirka perskih prisliv yiv i prikazok Pershij vidomij nauci pereklad na pehlevi buv vikonanij blizko 570 roku v Irani za vkazivkoyu sasanidskogo carya Hosrova I ale do nashih dniv vin ne zberigsya U seredini VIII st z yavivsya pereklad yakij buv ozaglavlenij pers کلیله و دمنه arab كليلة و دمنة za imenami tvarin opovidachiv i jogo vvazhayut pershim shedevrom v arabskij hudozhnij prozi Kazki Tisyacha i odna nich pers هزار و یک شب zbirka serednovichnih istorij sho yih rozpovila perska caricya iz dinastiyi Sasanidiv Shaherezada pers شهرزاد svoyemu zlostivomu choloviku perskomu caryu shob vidtyagnuti chas svoyeyi strati Okremi istoriyi Tisyachi i odniyeyi nochi buli stvoreni protyagom dekilkoh stolit riznimi lyudmi sho zhili v riznih krayinah Yadro cogo zibrannya istorij stanovit kniga Tisyacha mifiv Hazar Afsanah pers هزار افسانه yaka ye zbirkoyu starovinnih indijskih i perskih narodnih kazok Doslidniki vvazhayut sho bilshist istorij isnuvali vzhe u VIII stolitti za pravlinnya Abbasidskogo halifa Garuna ar Rashida a rozpovid pro Shaherezadu z yavilas u XIV st Div takozhVelikij slovnik DehhodaPrimitkiJohn Renard Historical dictionary of Sufism Rowman amp Littlefield 2005 S 155 Perhaps the most famous Sufi who is known to many Muslims even today by his title alone is the seventh 13th century Persian mystic Rumi Annemarie Schimmel The Mystery of Numbers Oxford University Press 1993 S 49 A beautiful symbol of the duality that appears through creation was invented by the great Persian mystical poet Jalal al Din Rumi who compares God s creative word kun written in Arabic KN with a twisted rope of 2 threads which in English twine in German Zwirn both words derived from the root two Ritter H Bausani A Encyclopaedia of Islam ḎJ alal al Din Rumi b Bahaʾ al Din Sulṭan al ʿulamaʾ Walad b Ḥusayn b Aḥmad Ḵh aṭibi Bearman Th Bianquis C E Bosworth E van Donzel and W P Heinrichs Brill Online 2007 known by the sobriquet Mawlana Mevlana Persian poet and founder of the Mawlawiyya order of dervishes Julia Scott Meisami Forward to Franklin Lewis Rumi Past and Present East and West revised edition Oneworld Publications 2008 Frederick Hadland Davis The Persian Mystics Jalalu d Din Rumi Adamant Media Corporation November 30 2005 ISBN 1402157681 Arthur John Arberry The Legacy of Persia Clarendon Press 1953 S 200 ISBN 0 19 821905 9 Frye R N The Encyclopaedia of Islam Dari CD version Brill Publications Google Books angl Arhiv originalu za 25 kvitnya 2016 Procitovano 18 serpnya 2010 Pahlavi psalter stattya z Encyclopaedia Iranica Philippe Gignoux Abdolhossein Zarrinkoub Naqde adabi Tehran 1959 S 374 379 Abdolhossein Zarrinkoub Naqde adabi Tehran 1947 S 374 379 Virmeniya u III IV st Vsesvitnya istoriya T 2 gl XXV Virmeniya otrimala sistemu pisemnosti yaka ne lishe vidriznyalas vid iranskoyi ale j bula znachno bilsh dostupnoyu dlya narodu nizh iranska ostannya vnaslidok svoyeyi skladnosti bula cilkom zrozumiloyu lishe profesijnim perepisuvacham Cim chastkovo i poyasnyuyetsya bagatstvo virmenskoyi literaturi porivnyano iz serednoperskoyu CHARLES HENRI DE FOUCHECOUR 15 grudnya 2006 IRAN viii PERSIAN LITERATURE 2 Classical angl Encyclopaedia Iranica Arhiv originalu za 28 serpnya 2011 Procitovano 8 serpnya 2010 The distinction between poetry and prose has always been quite deliberate in Persian literature with poetry given the pride of place It distinguished itself clearly from prose not only in terms of rhyme and rhythm but also in the artful play between explicit meaning or meanings and implicit nuances Sakina Berengian Azeri and Persian literary works in twentieth century Iranian Azerbaijan Berlin Klaus Schwarz Verlag 1988 S 2 ISBN 3922968694 The prevalent classification of classical literary schools into Central Asia Transcaucasian Persian and Indian originated with YE Bertel s whose primary emphasis seems to have been on ethnic and regional contributions Sakina Berengian Azeri and Persian literary works in twentieth century Iranian Azerbaijan Berlin Klaus Schwarz Verlag 1988 S 2 ISBN 3922968694 The corresponding nomenclature of Persian literary historians ie Khorasani Azerbayjani Eraqi and Hendi on the other hand denotes more than anything else a chronological differentiation PETER CHELKOWSKI LITERATURE IN PRE SAFAVID ISFAHAN str 112 angl Arhiv originalu za 19 chervnya 2012 Procitovano 18 serpnya 2010 The three main literary styles which follow each other consecutively are known as Khurasani Iraqi and Hindi The time spans of each style are equally flexible Within these broad geographical divisions we then come across certain literary schools which reflect regional peculiarities and idiosyncrasies and are identified with smaller entities like provinces or towns For example there are the Azerbayjani school the Tabriz school or the Shirvan school C E Bosworth 15 grudnya 1984 Aǰam angl Encyclopaedia Iranica Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 8 serpnya 2010 Rypka Jan Poets and Prose Writers of the Late Saljuq and Mongol Periods in The Cambridge History of Iran Volume 5 The Saljuq and Mongol Periods January 1968 One of the striking features of the Transcaucasian school is its complicated technique Peter Chelkowski Literature in Pre Safavid Isfahan International Society for Iranian Studies Iranian Studies Vol 7 No 1 2 Taylor amp Francis Ltd on behalf of International Society for Iranian Studies 1974 S 112 131 The three main literary styles which follow each other consecutively are known as Khurasani Iraqi and Hindi The time spans of each style are equally flexible Within these broad geographical divisions we then come across certain literary schools which reflect regional peculiarities and idiosyncrasies and are identified with smaller entities like provinces or towns For example there are the Azerbayjani school the Tabriz school or the Shirvan school Muḥammad Amin Riyaḥi Sharvani Jamal Khalil fl 13 cent Nuzhat al majalis Jamal Khalil Sharvani taʼlif shudah dar nimah ʼi avval i qarn i haftum tashih va muqaddimah va sharh i hal i guyandigan va tawziḥat va fihristha Tehran Intisharat i Zuvvar 1366 1987 764 s Peter Chelkowski Literature in Pre Safavid Isfahan International Society for Iranian Studies Iranian Studies Vol 7 No 1 2 Taylor amp Francis Ltd on behalf of International Society for Iranian Studies 1974 ISBN 112 131 Azerbayjan became the heir to the Khurasani style Francois De Blois Persian Literature A Biobibliographical Survey Volume V Poetry of the Pre Mongol Period Volume 5 of Persian Literature 2nd edition Routledge 2004 S 187 The point of the anectode is clear that the diwans of these poets contained Eastern Iranian i e Sogdian etc words that were incomprehensible to a Western Persian like Qatran who consquently took advantage of an educated visitor from the East Nasir to ascertain their meaning Sakina Berengian Azeri and Persian literary works in twentieth century Iranian Azerbaijan Berlin Klaus Schwarz Verlag 1988 S 7 8 ISBN 3922968694 The term Transcaucasian in bertel s classification and Azerbaijani in the Persian classification refers to the poetry by cluster of poets associated mainly with the Caucasian Shirvanshahs who in the course of the eleventh and twelfth centuries enjoyed a relative independence from the Saljuqid empire A few literary historians trace the origins of this style to Qatran of Tabriz ca 1009 1072 whose diction is taken to represent certain characteristics of the pre Mongol Iranian Azeri Minorsky Marand in Encyclopaedia of Islam P Bearman Th Bianquis C E Bosworth E van Donzel and W P Heinrichs 1991 T 6 S 504 According to one of al Tabari s authorities iii tisyachi trista visimdesyat visim the shaykhs of Maragha who praised the bravery and literary ability adab of Ibn Bai th also quoted his Persian verses bi l fdrisiyya This important passage already quoted by Barthold BSOS ii 1923 836 8 is evidence of the existence of the cultivation of poetry in Persian in northwestern Persia at the beginning of the 9th century Ibn Bai th must have been Iranicised to a considerable extent and as has been mentioned he relied for support on the non Arab elements in his Rustakhs Uludj Rasatikhi Jamal Din Ḵalil Sarvani Nozhat al majales 2nd ed Moḥammad Amin Riaḥi Tehran 1996 Tabari The History of Tabari 2nd edition Asatir Publications 1993 T 7 حد ثني انه انشدني بالمراغه جماعه من اشياخها اشعارا لابن البعيث بالفارسيه وتذكرون ادبه و شجاعه و له اخبارا و احاديث طبري محمدبن جرير تاريخ طبري جلد 7 چاپ دوم انتشارات اساطير 1363 1 8 travnya 2012 u Wayback Machine Richard Davis Borrowed WareMedieval Persian Epigrams Mage Publishers 1998 ISBN 0 934211 52 3 In preparing the brief notes on individual poets my chief debt is to Dr Zabihollah Safa s Tarikh e Adabiyat dar Iran History of Literature in Iran 5 vols Tehran reprinted 1366 1987 I have also made use of Dr Mohammad Amin Riahi s introduction to his edition of the 14th century anthology of rubaiyat the Nozhat al Majales Pleasure of the Assemblies as well as using material from other sources Peter Chelkowski Mirror of the Invisible World New York Metropolitan Museum of Art 1975 S 6 Nizami s strong character his social sensibility and his poetic genius fused with his rich Persian cultural heritage to create a new standard of literary achievement Using themes from the oral tradition and written historical records his poems unite pre Islamic and Islamic Iran Anna Livia Beelaert ḴAQANI SERVANI Encyclopedia Iranica angl Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 3 veresnya 2010 Khaqani s is noted for his extremely rich imagery drawn from and alluding to a wide range of fields of knowledge a mannerist in an even higher degree than other classical Persian poets both in the way he absorbs and transforms the poetry of his predecessors and in his love of paradox Daniela Meneghini SALJUQS v SALJUQID LITERATURE angl Encyclopedia Iranica Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 18 serpnya 2010 The geographical closeness of the territories subject to the Ildeguzids and those under the Sarvansah encouraged the flow of intellectuals and poets from one court to the other It is also possible to speak of a certain similarity of inspiration and of style between the poets born and educated in these areas to the point of defining them as belonging to the Azerbaijan school Rypka Hist Iran Lit pp 201 9 The complexity of the language and of the compositional techniques the originality and multiplicity of the themes the presence of Persian archaisms and at the same time a wide range of borrowings from Arabic vocabulary are among the stylistic features which are common to poets in this cultural context compared with other contemporaries closer to the Khorasani style Daniela Meneghini SALJUQS v SALJUQID LITERATURE angl Encyclopedia Iranica Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 18 serpnya 2010 The geographical closeness of the territories subject to the Ildeguzids and those under the Sarvansah encouraged the flow of intellectuals and poets from one court to the other It is also possible to speak of a certain similarity of inspiration and of style between the poets born and educated in these areas to the point of defining them as belonging to the Azerbaijan school Rypka Hist Iran Lit pp 201 9 The complexity of the language and of the compositional techniques the originality and multiplicity of the themes the presence of Persian archaisms and at the same time a wide range of borrowings from Arabic vocabulary are among the stylistic features which are common to poets in this cultural context compared with other contemporaries closer to the Khorasani style Daniela Meneghini SALJUQS v SALJUQID LITERATURE angl Encyclopedia Iranica Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 18 serpnya 2010 The geographical closeness of the territories subject to the Ildeguzids and those under the Sarvansah encouraged the flow of intellectuals and poets from one court to the other It is also possible to speak of a certain similarity of inspiration and of style between the poets born and educated in these areas to the point of defining them as belonging to the Azerbaijan school Rypka Hist Iran Lit pp 201 9 The complexity of the language and of the compositional techniques the originality and multiplicity of the themes the presence of Persian archaisms and at the same time a wide range of borrowings from Arabic vocabulary are among the stylistic features which are common to poets in this cultural context compared with other contemporaries closer to the Khorasani style NOZHAT AL MAJALES Encyclopaedia Iranica Arhiv originalu za 28 serpnya 2011 Procitovano 30 iyulya 2010 Nozhat al majales is thus a mirror of the social conditions at the time reflecting the full spread of Persian language and the culture of Iran throughout that region clearly evidenced by the common use of spoken idioms in poems as well as the professions of the some of the poets see below The influence of the northwestern Pahlavi language for example which had been the spoken dialect of the region is clearly observed in the poems contained in this anthology NOZHAT AL MAJALES Encyclopaedia Iranica Arhiv originalu za 28 serpnya 2011 Procitovano 30 lipnya 2010 In contrast to poets from other parts of Persia who mostly belonged to higher echelons of society such as scholars bureaucrats and secretaries a good number of poets in the northwestern areas rose from among the common people with working class backgrounds and they frequently used colloquial expressions in their poetry They are referred to as water carrier saqqa sparrow dealer oṣfori saddler sarraj bodyguard jandar oculist kaḥḥal blanket maker leḥafi etc which illustrates the overall use of Persian in that region NOZHAT AL MAJALES Encyclopaedia Iranica Arhiv originalu za 28 serpnya 2011 Procitovano 30 lipnya 2010 This blending of cultures certainly left its mark on the works of the poets of the region resulting in the creation of a large number of new concepts and terms the examples of which can be noticed in the poems of Ḵaqani and Neẓami as well as in dictionaries Sakina Berengian Azeri and Persian literary works in twentieth century Iranian Azerbaijan Berlin Klaus Schwarz Verlag 1988 S 2 ISBN 3922968694 Christian imagery and symbolism quotations from the Bible and other expressions inspired by Christian sources occur so frequently in the works of Khagani and Nizami in particular that a comprehension of their works is almost impossible without a thorough knowledge of Christianity Daniela Meneghini SALJUQS v SALJUQID LITERATURE angl Encyclopedia Iranica Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 18 serpnya 2010 The complexity of the language and of the compositional techniques the originality and multiplicity of the themes the presence of Persian archaisms and at the same time a wide range of borrowings from Arabic vocabulary are among the stylistic features which are common to poets in this cultural context compared with other contemporaries closer to the Khorasani style Francois De Blois Persian Literature A Biobibliographical Survey Volume V Poetry of the Pre Mongol Period Volume 5 of Persian Literature 2nd edition Routledge 2004 S 187 The point of the anectode is clear that the diwans of these poets contained Eastern Iranian ie Sogdian etc words that were incomprehensible to a Western Persian like Qatran who consquently took advantage of an educated visitor from the East Nasir to ascertain their meaning Sakina Berengian Azeri and Persian literary works in twentieth century Iranian Azerbaijan Berlin Klaus Schwarz Verlag 1988 S 238 ISBN 3922968694 Muḥammad Amin Riyaḥi Sharvani Jamal Khalil fl 13 cent Nuzhat al majalis Jamal Khalil Sharvani taʼlif shudah dar nimah ʼi avval i qarn i haftum tashih va muqaddimah va sharh i hal i guyandigan va tawziḥat va fihristha az Muḥammad Amin Riyaḥi See Indroduction Tehran Intisharat i Zuvvar 1366 1987 Novoselcev A P Glava III AZIYa I SEVERNAYa AFRIKA V X XIII vv GOSUDARSTVA SAMANIDOV I GAZNEVIDOV Institut Vostokovedeniya RAN Vostoka V 6 tomah Tom 2 Vostok v srednie veka Istoriya Vostochnaya literatura 2009 T 2 ISBN 978 5 02 036403 5 5 02 018102 1 Nabagato piznishe vzhe v pislyamongolskij chas v novih umovah cya spilnist chastina yakoyi v Azerbajdzhani i Maverannahri zaznala tyurkizaciyi stala rozpadatisya na dvi samostijni spilnosti persiv i tadzhikiv Nichogo podibnogo u IH H ta j u HI HIII st ne bulo i tadzhiki tiyeyi pori zagalna nazva masi iranomovnogo naselennya pov yazanogo yedinoyi kulturoyu etnichnoyu samosvidomistyu i movoyu Rypka History of Iran Literature S 201 209 The geographical closeness of the territories subject to the Ildeguzids and those under the Sarvansah encouraged the flow of intellectuals and poets from one court to the other It is also possible to speak of a certain similarity of inspiration and of style between the poets born and educated in these areas to the point of defining them as belonging to the Azerbaijan school Rypka Jan History of Iranian Literature Reidel Publishing Company January 1968 S 76 The centripetal tendency is evident in the unity of Persian literature from the points of view of language and content and also in the sense of civic unity Even the Caucasian Nizami although living on the far flung periphery does not manifest a different spirit and apostrophizes Iran as the Heart of the World NOZHAT AL MAJALES Encyclopaedia Iranica Arhiv originalu za 28 serpnya 2011 Procitovano 4 sentyabrya 2010 Due to change of language the heritage in the area the heritage of Persian literature has almost entirely vanished CHARLES HENRI DE FOUCHECOUR 15 dekabrya 2006 g IRAN viii PERSIAN LITERATURE 2 Classical angl Encyclopaedia Iranica Arhiv originalu za 28 serpnya 2011 Procitovano 8 serpnya 2010 Neẓami Encyclopaedia Britannica 2009 Encyclopaedia Britannica Online 28 Feb 2009 lt http www britannica com EBchecked topic 413374 Nezami 2011 09 16 u Wayback Machine gt Greatest romantic epic poet in Persian Literature who brought a colloquial and realistic style to the Persian epic Nezami is admired in Persian speaking lands for his originality and clarity of style though his love of language for its own sake and of philosophical and scientific learning makes his work difficult for the average reader Julie Scott Meisami The Haft Paykar A Medieval Persian Romance Oxford University Press Oxford World s Classics 1995 ISBN 0 19 283184 4 Abu Muhammad Ilyas ibn Yusuf ibn Zaki Mu ayyad known by his pen name of Nizami was born around 1141 in Ganja the capital of Arran in Transcaucasian Azerbaijan where he remained until his death in about 1209 His father who had migrated to Ganja from Qom in north central Iran may have been a civil servant his mother was a daughter of a Kurdish chieftain having lost both parents early in his life Nizami was brought up by an uncle He was married three times and in his poems laments the death of each of his wives as well as proferring advice to his son Muhammad He lived in an age of both political instability and intense intellectual activity which his poems reflect but little is known about his life his relations with his patrons or the precise dates of his works as the accounts of later biographers are colored by the many legends built up around the poet Yar Shater Ehsan Persian Poetry in the Timurid and Safavid Periods Cambridge History of Iran Cambridge Cambridge University Press 1986 S 973 974 Sanjay Bumbroo Oblivion of Persian language will leave void in Sikh history Chandigarh India Punjab angl The Tribune originalu za 3 sichnya 2008 Procitovano 18 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka He said Persian sources had been important for the researchers of Sikh history He further added that Persian writings of Bhai Lal were absolutely in tune with the Sikh spirit which provided the key to unlock the spiritual secrets and mystical flights of Sikhism through his poems Giving brief historical facts about Bhai Nand Lal Balkar Singh said he was one of the 52 poets in the court of Guru Gobind Singh Son of Diwan Chajju Ram mir munshi or chief secretary of the Governor of Ghazni Bhai Lal in a short time acquired great efficiency in Persian and Arabic languages After the death of his parents he decided to return to Multan where he married a Sikh girl who used to recite Gurbani and knew Gurmukhi Leaving his family behind he left for Anandpur Sahib and received Guru Gobind Singh s blessings After staying at there for some time he left to serve as mir munshi under prince Mauzzam later to become Emperor Bahadur Shah due to an acquaintance of his father named Wasif Khan Aurangzeb wished to convert him to Islam because he had so beautifully interpreted verses of the Koran Fearing persecution Bhai Lal and his family left for the northern India Leaving his family in Multan he once again came to stay with Guru Gobind Singh at Anandpur Sahib in 1697 Later he returned to Multan where he opened a school of higher education in Persian and Arabic Professor Singh said Bhai Lal s seven works in Persian poetry included Diwan e Goya Zindgi Nama Ganj Nama Joti Bigaas Arzul Alfaaz Tausif o Sana and Khatima and Dastural Insha besides three in Punjabi Kingship and Religion in a Mediaeval Furstenspiegel The Case of the Chahar Maqala of Nizami Aruzi Orientalia Suecana vol 58 Uppsala 2009 NIZAM al Mulk Arhiv originalu za 28 lyutogo 2012 Procitovano 2 listopada 2015 Lapidus Ira A History of Islamic Societies p 151 Lane Andrew J 2003 Cambridge MIT Electronic Journal of Middle East Studies arhiv originalu za 6 bereznya 2008 procitovano 2 listopada 2015 Abdol Hossein Saeedian Land and People of Iran p 447 Cya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu

Дата публікації:
Топ