Казвін Газвін перс قزوین місто на півночі Ірану адміністративний центр і найбільше місто остана Казвін Населення 331 000

Казвін, Газвін (перс. قزوین‎) — місто на півночі Ірану, адміністративний центр і найбільше місто остана Казвін. Населення — 331 000 осіб. Важливий центр текстильної промисловості — виробництво бавовни, шовка, шкіри. У передмістях Казвіна розташована найбільша в Ірані електростанція. Залізнична станція на гілці Тегеран — Тебриз.

Казвін
قزوین

Вхід ^[en], Казвін, Іран.

Основні дані

36°17′07″ пн. ш. 50°00′14″ сх. д. / 36.285436666694444341° пн. ш. 50.00410000002777622° сх. д.Координати: 36°17′07″ пн. ш. 50°00′14″ сх. д. / 36.285436666694444341° пн. ш. 50.00410000002777622° сх. д.

Країна

Іран

Регіон

Казвін

Столиця для

Сефевідський Іран, Казвін, ^d і ^d

64,132 км²

331 000 (2005)

1 800 м

Бішкек (15 квітня 2003)^[1]

Телефонний код

28

Часовий пояс

GeoNames

119505

Міська влада

Вебсайт

http://www.qomict.ir

Мапа

Казвін

Казвін (Іран)

Казвін у Вікісховищі

Історія

Про історію та топографію Казвіна є порівняно докладні відомості, оскільки з нього походить історик і географ XIV століття . Засновником міста вважається Шапур, син Ардашира, родоначальника династії Сасанідів. Довгий час, навіть при Аббасидах, був одним з прикордонних пунктів Халіфату, оскільки , гірська частина нинішнього Гіляну, не був завойований арабами. Мешканці ще в XIV столітті залишалися здебільшого сунітами і, за словами Хамдаллаха Казвіна, ніколи не підпорядковувалися ісмаїлітам, головні твердині яких знаходилися безпосередньо на північ від міста, у місцевості . Тут було до 50 сильних фортець; головними були Аламут та . При шаху Тахмаспа I (1524–1576) Казвін був деякий час столицею імперії Сефевідів. За відгуками мандрівників XVII століття, він не поступався жодному місту Персії, крім Ісфахана.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Казвін

Залізниця Астара — Решт — Казвін

Відомі уродженці

Шірін Нешат

Примітки

International cooperation of Bishkek City Hall
Историко-географический обзор Ирана // Сочинения / Бартольд В. В.. — М. : Наука, 1971. — Т. VII: Работы по исторической географии и истории Ирана. — С. 199-200.

Це незавершена стаття з географії Ірану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[[https://bishkek.gov.kg/en/international_connections_International_cooperation_of_Bishkek_City_Hall]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] International cooperation of Bishkek City Hall

[2] Историко-географический обзор Ирана // Сочинения / Бартольд В. В.. — М. : Наука, 1971. — Т. VII: Работы по исторической географии и истории Ирана. — С. 199-200.

[1]