Шапур I або Шапур I Великий (бл. 215 — бл. 272) — другий шахиншах Персії з династії Сасанідів, повелитель аріїв і неаріїв, правління якого почалося 240 або 242 року й тривало до 270 або 272 року.
Шапур I | |
---|---|
Народився | 2 століття Фірузабад, Фарс, Іран |
Помер | 272[1][…] Бішапур, Казерун[d], Фарс, Іран |
Країна | Держава Сасанідів |
Діяльність | суверен |
Титул | король |
Посада | d |
Конфесія | зороастризм |
Рід | Дім Сасана |
Батько | Ардашир І |
Мати | d |
У шлюбі з | d[4], d, d і Домітіка |
Діти | Бахрам I, Нарсе і Ормізд I |
|
Життєпис
Шапур I був сином засновника Сассанідської держави Ардашира I. Традиційно, датою початку його правління вказують 240 рік, хоча, можливо, він був співправителем батька ще раніше. Матір'ю Шапура була Мірод, за легендою парфянська принцеса. З молодих років Шапур супроводжував батька в походах проти парфян, які тоді ще контролювали значну частину Іранського плато.
Під кінець свого правління Ардашир I відновив війну з Римською імперією. Шапур I захопив Нусайбін та Карри і просунувся в Сирію, де 243 року зазнав поразки біля Ресени, що змусило його віддати захоплені міста. Війна перемістилася на перську територію. Римляни оточили Ктесифон, але наштовхнулися на сильний опір. Імператор Гордіан III загинув у битві, а його наступник Філіпп I Араб змушений був заплатити персам значний відкуп: 500 тис. золотих динаріїв. За укладеним 244 року мирним договором Вірменія відходила до персів.
Оскільки Римська імперія мала на той час проблеми на кордонах із варварами в Європі, Шапур I швидко відновив свій наступ. Він вторгся в Сирію й захопив Антіохію. 257 року імператор Валеріан повернув собі Антіохію й вигнав персів із Сирії. Валеріан переслідував персів до Едеси, де потрапив у перський полон. Спроба Шапура вторгнутися після цього в Малу Азію зазнала невдачі й призвела до втрати шахського гарему. Сплюндрувавши східні окраїни Сирії, війська Шапура повернулися в Персію. Полон імператора Валеріана та його приниження Шапуром зафіксовані в наскельному горельєфі у Накш-і-Рустамі.
Шапур I залишився в історії як будівник міст, зокрема Бішапура, та іригаційних споруд, на спорудженні яких шах використовував римських полонених. Шапур заснував Гондішапурську академію — центр зороастрійських знань. За часів правління Шапура діяв засновник маніхейства Мані, який присвятив Шапуру один із своїх трактатів, єдиний, написаний середньоперською мовою. Гігантська статуя Шапуру збереглася в печері Шапура поблизу Бішапура.
Спадкоємцем Шапура був його молодший син Ормізд I.
Виноски
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- autori vari Dizionario di Storia / Istituto dell'Enciclopedia Italiana — 2011.
- Encyclopædia Iranica / N. Sims-Williams, A. Ashraf, H. Borjian et al. — USA: Columbia University, 1982. — ISSN 2330-4804
- MacKenzie, David Niel (1998). Ērān, Ērānšahr. . Т. 8. Costa Mesa: Mazda. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 2 червня 2013.
- Щодо дати смерті Ардашира I (242) дивіться J. Wiesehöfer, Ardasir [ 17 травня 2013 у Wayback Machine.], in: Encyclopedia Iranica.
- Herzfeld, E. E. (1988). Iran in the Ancient East. New York: Hacker Art Books. ISBN .
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shapur I abo Shapur I Velikij bl 215 bl 272 drugij shahinshah Persiyi z dinastiyi Sasanidiv povelitel ariyiv i neariyiv pravlinnya yakogo pochalosya 240 abo 242 roku j trivalo do 270 abo 272 roku Shapur INarodivsya 2 stolittya Firuzabad Fars IranPomer 272 1 Bishapur Kazerun d Fars IranKrayina Derzhava SasanidivDiyalnist suverenTitul korolPosada dKonfesiya zoroastrizmRid Dim SasanaBatko Ardashir IMati dU shlyubi z d 4 d d i DomitikaDiti Bahram I Narse i Ormizd I Mediafajli u VikishovishiStalagmitova statuya Shapura I visotoyu 6 7 m v pecheri Bishapura Grafichna rekonstrukciya Dzhordzha Rovlinsona 1876Sasanidska imperiya pri Shapuri IRelyef u Naksh i Rustami na yakomu imperator Valerian stoyit na kolinah pered Shapurom I ZhittyepisShapur I buv sinom zasnovnika Sassanidskoyi derzhavi Ardashira I Tradicijno datoyu pochatku jogo pravlinnya vkazuyut 240 rik hocha mozhlivo vin buv spivpravitelem batka she ranishe Matir yu Shapura bula Mirod za legendoyu parfyanska princesa Z molodih rokiv Shapur suprovodzhuvav batka v pohodah proti parfyan yaki todi she kontrolyuvali znachnu chastinu Iranskogo plato Pid kinec svogo pravlinnya Ardashir I vidnoviv vijnu z Rimskoyu imperiyeyu Shapur I zahopiv Nusajbin ta Karri i prosunuvsya v Siriyu de 243 roku zaznav porazki bilya Reseni sho zmusilo jogo viddati zahopleni mista Vijna peremistilasya na persku teritoriyu Rimlyani otochili Ktesifon ale nashtovhnulisya na silnij opir Imperator Gordian III zaginuv u bitvi a jogo nastupnik Filipp I Arab zmushenij buv zaplatiti persam znachnij vidkup 500 tis zolotih dinariyiv Za ukladenim 244 roku mirnim dogovorom Virmeniya vidhodila do persiv Oskilki Rimska imperiya mala na toj chas problemi na kordonah iz varvarami v Yevropi Shapur I shvidko vidnoviv svij nastup Vin vtorgsya v Siriyu j zahopiv Antiohiyu 257 roku imperator Valerian povernuv sobi Antiohiyu j vignav persiv iz Siriyi Valerian peresliduvav persiv do Edesi de potrapiv u perskij polon Sproba Shapura vtorgnutisya pislya cogo v Malu Aziyu zaznala nevdachi j prizvela do vtrati shahskogo garemu Splyundruvavshi shidni okrayini Siriyi vijska Shapura povernulisya v Persiyu Polon imperatora Valeriana ta jogo prinizhennya Shapurom zafiksovani v naskelnomu gorelyefi u Naksh i Rustami Shapur I zalishivsya v istoriyi yak budivnik mist zokrema Bishapura ta irigacijnih sporud na sporudzhenni yakih shah vikoristovuvav rimskih polonenih Shapur zasnuvav Gondishapursku akademiyu centr zoroastrijskih znan Za chasiv pravlinnya Shapura diyav zasnovnik manihejstva Mani yakij prisvyativ Shapuru odin iz svoyih traktativ yedinij napisanij serednoperskoyu movoyu Gigantska statuya Shapuru zbereglasya v pecheri Shapura poblizu Bishapura Spadkoyemcem Shapura buv jogo molodshij sin Ormizd I VinoskiGran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 autori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1929 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 autori vari Dizionario di Storia Istituto dell Enciclopedia Italiana 2011 d Track Q3803714d Track Q84087675d Track Q2818964 Encyclopaedia Iranica N Sims Williams A Ashraf H Borjian et al USA Columbia University 1982 ISSN 2330 4804 d Track Q49088d Track Q1985004d Track Q25424762d Track Q6552667d Track Q25425049d Track Q30d Track Q1139550 MacKenzie David Niel 1998 Eran Eransahr T 8 Costa Mesa Mazda Arhiv originalu za 13 bereznya 2017 Procitovano 2 chervnya 2013 Shodo dati smerti Ardashira I 242 divitsya J Wiesehofer Ardasir 17 travnya 2013 u Wayback Machine in Encyclopedia Iranica Herzfeld E E 1988 Iran in the Ancient East New York Hacker Art Books ISBN 0 87817 308 0 Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Portal Biografiyi Portal Iran