Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пу́блій Ліци́ній Валеріан (лат. Publius Licinius Valerianus; бл. 199 — 260/264) — римський імператор, який правив у 253—260 рр. під час Кризи III століття. Володарював разом зі своїм сином, Галлієном, та був одним з так званих солдатських імператорів. 260 року зазнав нищівної поразки від перського царя Шапура I у битві при Едесі, ставши першим римським імператором, що потрапив у військовий полон та загинув у ньому.
| Публій Ліциній Валеріан | |
|---|---|
| лат. Imperator Caesar Publius Licinius Valerianus Augustus | |
 Зображення Валеріана в Новій гліптотеці Карлсберга, Копенгаген | |
| Римський Імператор | |
| Правління | 22 жовтня 253—260 |
| Попередник | Еміліян |
| Наступник | Галлієн (одноосібно) |
| Біографічні дані | |
| Релігія | давньоримська релігія |
| Народження | 200[1] |
| Смерть | 260-ті Бішапур чи Гондішапур |
| Дружина | Егнація Мариніана Корнелія Галлонія |
| Діти | Галлієн Ліциній Валеріан Молодший |
| Династія | d |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Valerian |
Походження та кар'єра
На відміну від більшості претендентів на престол протягом Кризи III століття, Валеріан походив із знатної родини сенаторського стану. Про ранні роки його життя відомо дуже мало. Він був одружений з Егнацією Мариніаною, з якою мав двох синів: Публія Ліцинія Егнація Галлієна, що пізніше став імператором, та Валеріана Молодшого.
Вперше Валеріан став консулом до 238 (як консул-суфект) чи у 238 р. (як ординарій). Того ж року він був обраний принцепсом Сенату та від імені Гордіана I вів переговори з Сенатом щодо визнання Гордіана імператором. У 251 р., коли Децій відновив інститут цензорів з вкрай широкими владними повноваженнями, так що цивільна влада практично перейшла до цензорів, Сенат обрав цензором Валеріана, але той відмовився від цієї посади. За правління Деція його призначили губернатором рейнських провінцій Норик і Реції. У 253 р. Валеріан виступив на боці тогочасного імператора Требоніана Галла, який попрохав його про допомогу у придушенні повстання Еміліяна. Валеріан вирушив з військом на південь, але було запізно: Галла вбили власні солдати, які перейшли на бік Еміліяна. Останнього військові проголосили імператором, але Валеріан продовжував рух до Риму. Перед його прибуттям до Італії у вересні чи жовтні, Еміліяна вбили його ж легіонери, які перейшли на бік Валеріана; останній був проголошений імператором. Римський Сенат швидко визнав Валеріана правителем, не тільки зі страху репресій, але й через те, що він був з їх кола.
Правління
Коли Валеріан став імператором, перш за все він 22 жовтня 253 р. зробив свого сина Галлієна цезарем та співправителем. Хоча Валеріан був, безумовно, видатним полководцем та досить вправним правителем, він також виявився не в змозі вивести Римську імперію з того надзвичайно важного стану, в якому вона тоді знаходилася. Внутрішнє і зовнішнє безладдя досягло свого апогею; країна була охоплена епідемією чуми Кипріяна, прикордонні регіони Італії спустошували алемани, до Галлії вдерлися франки; в Дакії, Мезії та Малій Азії хазяйнували готи. На Сході Антіохія була окупована васалом Сассанідів, Вірменію захопив Шапур I. Різні полководці, яких посилали проти усіх цих ворогів, користуючись розбратом, проголошували себе імператорами (Інгенуй в Мезії, Постум в Галлії та ін.).
Валеріан і Галлієн розподілили між собою справи, син взявся за Захід, а батько вирушив на Схід для протистояння перські загрозі. У 254, 255 та 257 рр. Валеріан знову став консулом-ординарієм. До 257 р. він вже повернув Антіохію і Сирію під контроль Імперії, але наступного року готи спустошили Малу Азію.
У 258 р. Валеріан розгорнув репресію християн, в тому числі наказав стратити первосвященика Стефана.
Пізніше, 259 року, Валеріан переїхав до Едеси, але раптова епідемія чуми вбила більшість легіонерів, послабивши становище місцевої армії, і незабаром місто узяли в облогу перси. На початку 260 р. Валеріан зазнав нищівної поразки у битві при Едесі та спробував вступити з Шапуром у переговори щодо укладення миру. Шапур порушив перемир'я, а Валеріан внаслідок зради потрапив до нього у полон, де перебував до самої смерті. Полон імператора означав принизливу поразку римлян.
Смерть у полоні
За твердженням ранньохристиянського літописця Лактанція, за деякий час до смерті Валеріан зазнавав значних знущань з боку своїх тюремників, наприклад, був ослінчиком для ніг Шапура, коли той сідав на коня. Згідно з цією версією подій, після довгого періоду подібного поводження, Валеріан запропонував Шапуру величезний викуп за своє звільнення. У відповідь на це, за легендою, Шапур примусив Валеріана проковтнути лите золото та зідрав з того шкіру (інша версія каже, що Валеріан помер від здирання шкіри), яку потім набив соломою і зберігав у головному перському храмі як воєнний трофей. За Лактантієм, тільки після того, як пізніше римляни перемогли персів, шкіру Валеріана спалили та поховали.
Деякі сучасні історики не погоджуються з версією Лактантія і вважають, що Шапур відправив Валеріана та деяких його солдат до міста Бішапур (чи ), де вони жили у відносно гідних умовах. Полонених римлян Шапур використовував у своїх інженерних проєктах. Так, одним із залишків римського інженерного мистецтва є (досл. Дамба Цезаря), розташована поблизу стародавнього міста Сузи, де, за одною з версій, у полоні помер Валеріан; дата його смерті невідома.
Сцени тріумфу персів над римлянами та перемоги над Валеріаном відбиті на скельних рель'єфах у Накш-і-Рустамі та Накше-Раджабі коло Персеполя, на території сучасного Ірану.
Родовід
Джерела
- Віктор Аврелій «Епітоми про цезарів»
- Евтропій, Breviarium ab urbe condita
- «Історія августів»
- Зосим, Historia Nova
- Іоанн Зонара
Примітки
- Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Publij Licinij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Publij Pu blij Lici nij Valerian lat Publius Licinius Valerianus bl 199 260 264 rimskij imperator yakij praviv u 253 260 rr pid chas Krizi III stolittya Volodaryuvav razom zi svoyim sinom Galliyenom ta buv odnim z tak zvanih soldatskih imperatoriv 260 roku zaznav nishivnoyi porazki vid perskogo carya Shapura I u bitvi pri Edesi stavshi pershim rimskim imperatorom sho potrapiv u vijskovij polon ta zaginuv u nomu Publij Licinij Valerianlat Imperator Caesar Publius Licinius Valerianus AugustusZobrazhennya Valeriana v Novij gliptoteci Karlsberga KopengagenRimskij ImperatorPravlinnya 22 zhovtnya 253 260Poperednik EmiliyanNastupnik Galliyen odnoosibno Biografichni daniReligiya davnorimska religiyaNarodzhennya 200 1 Smert 260 ti Bishapur chi GondishapurDruzhina Egnaciya Mariniana Korneliya GalloniyaDiti Galliyen Licinij Valerian MolodshijDinastiya d Mediafajli u Vikishovishi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ValerianPohodzhennya ta kar yeraNa vidminu vid bilshosti pretendentiv na prestol protyagom Krizi III stolittya Valerian pohodiv iz znatnoyi rodini senatorskogo stanu Pro ranni roki jogo zhittya vidomo duzhe malo Vin buv odruzhenij z Egnaciyeyu Marinianoyu z yakoyu mav dvoh siniv Publiya Liciniya Egnaciya Galliyena sho piznishe stav imperatorom ta Valeriana Molodshogo Vpershe Valerian stav konsulom do 238 yak konsul sufekt chi u 238 r yak ordinarij Togo zh roku vin buv obranij princepsom Senatu ta vid imeni Gordiana I viv peregovori z Senatom shodo viznannya Gordiana imperatorom U 251 r koli Decij vidnoviv institut cenzoriv z vkraj shirokimi vladnimi povnovazhennyami tak sho civilna vlada praktichno perejshla do cenzoriv Senat obrav cenzorom Valeriana ale toj vidmovivsya vid ciyeyi posadi Za pravlinnya Deciya jogo priznachili gubernatorom rejnskih provincij Norik i Reciyi U 253 r Valerian vistupiv na boci togochasnogo imperatora Treboniana Galla yakij poprohav jogo pro dopomogu u pridushenni povstannya Emiliyana Valerian virushiv z vijskom na pivden ale bulo zapizno Galla vbili vlasni soldati yaki perejshli na bik Emiliyana Ostannogo vijskovi progolosili imperatorom ale Valerian prodovzhuvav ruh do Rimu Pered jogo pributtyam do Italiyi u veresni chi zhovtni Emiliyana vbili jogo zh legioneri yaki perejshli na bik Valeriana ostannij buv progoloshenij imperatorom Rimskij Senat shvidko viznav Valeriana pravitelem ne tilki zi strahu represij ale j cherez te sho vin buv z yih kola PravlinnyaAureus iz zobrazhennyam Valeriana Koli Valerian stav imperatorom persh za vse vin 22 zhovtnya 253 r zrobiv svogo sina Galliyena cezarem ta spivpravitelem Hocha Valerian buv bezumovno vidatnim polkovodcem ta dosit vpravnim pravitelem vin takozh viyavivsya ne v zmozi vivesti Rimsku imperiyu z togo nadzvichajno vazhnogo stanu v yakomu vona todi znahodilasya Vnutrishnye i zovnishnye bezladdya dosyaglo svogo apogeyu krayina bula ohoplena epidemiyeyu chumi Kipriyana prikordonni regioni Italiyi spustoshuvali alemani do Galliyi vderlisya franki v Dakiyi Meziyi ta Malij Aziyi hazyajnuvali goti Na Shodi Antiohiya bula okupovana vasalom Sassanidiv Virmeniyu zahopiv Shapur I Rizni polkovodci yakih posilali proti usih cih vorogiv koristuyuchis rozbratom progoloshuvali sebe imperatorami Ingenuj v Meziyi Postum v Galliyi ta in Valerian i Galliyen rozpodilili mizh soboyu spravi sin vzyavsya za Zahid a batko virushiv na Shid dlya protistoyannya perski zagrozi U 254 255 ta 257 rr Valerian znovu stav konsulom ordinariyem Do 257 r vin vzhe povernuv Antiohiyu i Siriyu pid kontrol Imperiyi ale nastupnogo roku goti spustoshili Malu Aziyu U 258 r Valerian rozgornuv represiyu hristiyan v tomu chisli nakazav stratiti pervosvyashenika Stefana Piznishe 259 roku Valerian pereyihav do Edesi ale raptova epidemiya chumi vbila bilshist legioneriv poslabivshi stanovishe miscevoyi armiyi i nezabarom misto uzyali v oblogu persi Na pochatku 260 r Valerian zaznav nishivnoyi porazki u bitvi pri Edesi ta sprobuvav vstupiti z Shapurom u peregovori shodo ukladennya miru Shapur porushiv peremir ya a Valerian vnaslidok zradi potrapiv do nogo u polon de perebuvav do samoyi smerti Polon imperatora oznachav prinizlivu porazku rimlyan Smert u poloniSkelnij relyef iz zobrazhennyam iranskogo carya Shapura I na koni ta rimskih imperatoriv Valeriana v zaruchnikah ta Filippa Araba na kolinah Naksh i Rustam Iran Za tverdzhennyam rannohristiyanskogo litopiscya Laktanciya za deyakij chas do smerti Valerian zaznavav znachnih znushan z boku svoyih tyuremnikiv napriklad buv oslinchikom dlya nig Shapura koli toj sidav na konya Zgidno z ciyeyu versiyeyu podij pislya dovgogo periodu podibnogo povodzhennya Valerian zaproponuvav Shapuru velicheznij vikup za svoye zvilnennya U vidpovid na ce za legendoyu Shapur primusiv Valeriana prokovtnuti lite zoloto ta zidrav z togo shkiru insha versiya kazhe sho Valerian pomer vid zdirannya shkiri yaku potim nabiv solomoyu i zberigav u golovnomu perskomu hrami yak voyennij trofej Za Laktantiyem tilki pislya togo yak piznishe rimlyani peremogli persiv shkiru Valeriana spalili ta pohovali Deyaki suchasni istoriki ne pogodzhuyutsya z versiyeyu Laktantiya i vvazhayut sho Shapur vidpraviv Valeriana ta deyakih jogo soldat do mista Bishapur chi de voni zhili u vidnosno gidnih umovah Polonenih rimlyan Shapur vikoristovuvav u svoyih inzhenernih proyektah Tak odnim iz zalishkiv rimskogo inzhenernogo mistectva ye dosl Damba Cezarya roztashovana poblizu starodavnogo mista Suzi de za odnoyu z versij u poloni pomer Valerian data jogo smerti nevidoma Sceni triumfu persiv nad rimlyanami ta peremogi nad Valerianom vidbiti na skelnih rel yefah u Naksh i Rustami ta Nakshe Radzhabi kolo Persepolya na teritoriyi suchasnogo Iranu Rodovid li ul li ul DzherelaViktor Avrelij Epitomi pro cezariv Evtropij Breviarium ab urbe condita Istoriya avgustiv Zosim Historia Nova Ioann ZonaraPrimitkiVirtualna biblioteka imeni Migelya de Servantesa 1999 d Track Q4903493