Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марк Емі́лій Емілія́н (лат. Marcus Aemilius Aemilianus; бл. 207/213 — 253) — римський імператор, який правив протягом трьох місяців у 253 році під час кризи III століття. Був одним з так званих солдатських імператорів.
| Еміліян | |
|---|---|
| лат. Aemilianus | |
 | |
| Ім'я при народженні | лат. Marcus Aemilius Aemilianus |
| Народився | 207 Джерба, Меденін, Туніс |
| Помер | 253 Сполето, Провінція Перуджа, Умбрія, Італія |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | латина |
| Посада | римський імператор і давньоримський сенатор[d] |
| Конфесія | давньоримська релігія |
| У шлюбі з | Гая Корнелія Супера |
| |
| Марк Емілій Еміліян лат. Aemilianus | |
|---|---|
 Монета із зображенням Еміліяна | |
| Римський Імператор | |
| Правління | червень-вересень 253 |
| Попередник | Волузіан |
| Наступник | Валер'ян |
| Біографічні дані | |
| Імена | лат. Marcus Aemilius Aemilianus |
| Релігія | давньоримська релігія |
| Народження | 207 або 213 Гірба, Африка |
| Смерть | 253 біля Сполеція, Італія |
| Дружина | Гая Корнелія Супера |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aemilianus |
Походження та кар'єра
Еміліян народився у 207 чи 213 р. в римській провінції Африка. Згідно з «Епітомами про цезарів» (Epitome de Caesaribus) IV століття), він народився на Гірбі (сучасний о. Джерба поблизу узбережжя Тунісу) та за походженням був мавром; те саме джерело згадує, що Еміліян народився близько 207 р. Історик XII ст. Іоанн Зонара, який вважав Еміліяна скоріше лівійцем, аніж мавром, та ще один літописець XIII ст. стверджують, що на час своєї загибелі у 253 р. Еміліяну було 40 років.
Щодо походження Еміліяна існує дві версії, обидві досить перебільшені: Флавій Євтропій та його перекладач Пеаній, можливо, знеславлюють переможеного узурпатора, стверджуючи, що той походив з незнатної родини. згадує, що узурпатор використав своє походження, щоб захопити владу, але це, ймовірно, є частиною пропаганди.
Еміліян був одружений з Корнелією Суперою, жінкою африканського походження; дата шлюбу невідома, але, ймовірно, це сталось до того, як Еміліян залишив Африку, адже вони обидва походили з одного і того ж регіону.
За правління Требоніана Галла та його сина Волузіана у 251—253 роках, Еміліяна відправили командувати армією на Балкани. Його основним обов'язком була охорона кордону вздовж р. Дунай, який зазнавав нападів від готів під проводом короля готів Книви. Після смерті Деція від рук Книви у битві при Абриті, Требоніан Галл заволодів троном, а пізніше був змушений боротися із епідемією невідомої хвороби, що дістала назву чуми Кипріяна. Він не був популярним серед військових, переважно через принизливі угоди, укладені з готами, та бездіяльність щодо перського царя Шапура I, який постійно нападав на східні провінції. За твердженням Іоанна Антіохійського, Еміліян заздрив Требоніану Галлу, бувши командувачем у Мезії, та організував змову проти нього.
Прихід до влади та загибель
У 253 році готи під проводом Книви порушили укладену з Римом угоду і, перетнувши кордон, напали на Каппадокію, Пессін та Ефес. Приводом для цього стала начебто невиплата римлянами данини, згідно з умовами мирної угоди; сучасні історики вважають, що зникнення данини не було наслідком змін у політиці Риму, а готи, скоріш за все, намагалися дістати користь зі своєї військової могутності. Армією, яка мала захищати регіон, командував Еміліян. Однак недавня поразка у битві при Абриті істотно вплинула на бойовий дух військових. Еміліян підбадьорив їх, нагадавши про славу Рима (за словами Зосима) та пообіцявши багату здобич (за словами Зонари). Римляни атакували готів і, захопивши їх зненацька, вбили більшість ворогів та вдерлися на територію готів, де звільнили полонених та взяли багату здобич. Римські солдати проголосили Еміліяна імператором.
Маючи досить невелике військо, Еміліян не міг чекати, доки чинний імператор Требоніан Галл збере свої сили, тому він залишив провінцію без охорони та швидко рушив з військом на Рим, аби зустріти супротивника раніше, ніж той збере підмогу. Коли Еміліян просувався Фламінієвою дорогою. Требоніан Галл та його син-співправитель Волузіан оголосили його «ворогом держави» та вийшли з військом з Риму назустріч узурпатору. Дві армії зустрілися коло міста Інтерамна (сучасний Терні, Італія), і в битві переміг Еміліян. Галл і Волузіан втекли з рештками армії на північ, можливо, щоб виграти час до приходу підмоги, але на Forum Flaminii (сучасний Фоліньйо), їх вбили власні охоронці, які вважали, що їх нагородять за зраду.
Еміліян рушив на Рим, де римський Сенат, після нетривалого опору, визнав його імператором. За деякими джерелами, після цього Еміліян надіслав листа до Сенату, в якому пообіцяв воювати на славу Імперії у Фракії та проти Персії, а свої владні повноваження передати Сенату, генералом якого він себе вважає. Еміліян отримав титули Пія (лат. Pius), Фелікса (лат. Felix) та Батька Вітчизни (лат. Pater Patriae), tribunicia potestas та був підвищений до рівня Великого понтифіка; однак він не став консулом (що, можливо, є натяком на його низьке походження). Монети часів правління Еміліяна свідчать, що він пропагував себе як військового командира; він зумів перемогти готів, коли ніхто не вважав це можливим, саме тому він був тією людиною, яка мала відновити могутність Римської Імперії.
Проте, Валеріан, намісник рейнських провінцій, вже просувався на південь із військом, яке, за Зосимом, було зібрано на допомогу Требоніану Галлу. Але сучасні історики припускають, що ця армія, можливо, мобілізована для воєнних дій на Сході, вирушила тільки після смерті Требоніана, аби підтримати претензії свого генерала на верховну владу. Прибічники Еміліяна, побоюючись громадянської війни та війська Валер'яна, здійняли заколот, внаслідок якого Еміліяна було вбито в Сполетії чи на Сангвінарійському мості, між Орікулумом та Нарні (на півдорозі від Сполетія до Риму), і визнали імператором Валер'яна. Після загибелі Еміліяна на нього було накладено прокляття пам'яті — damnatio memoriae.
Ймовірно, також, що узурпатор Сільбаннак, якого Еміліян залишив в Римі перед виступом проти Валер'яна, пізніше намагався захопити імператорський престол, але був вбитий.
Джерела
- Віктор Аврелій. «Про життя та вдачу римських імператорів»
- Banchich, Thomas, «Marcus Aemilius Aemilianus (ca. July — ca. September, 253)», De Imperatoribus Romanis
- Potter, David S., The Roman Empire at Bay AD 180—395, Routledge, 2004.
Примітки
- «Епітоми про цезарів», 31.1-2
- «Епітоми про цезарів», 31.3.
- Іоанн Зонара, Epitome Historiarum, 12.21.
- Іоанн Зонара, Epitome Historiarum, 12.22.
- Евтропій, Breviariun ab Urbe condita, 9.6; Паеній, 9.6.
- Аврелій Віктор, 31.1
- Аврелій Віктор, 31.3
- Potter, David S., Prophecy and History in the Crisis of the Roman Empire. Oxford: Oxford University Press, 1990, p. 322.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mark Emi lij Emiliya n lat Marcus Aemilius Aemilianus bl 207 213 253 rimskij imperator yakij praviv protyagom troh misyaciv u 253 roci pid chas krizi III stolittya Buv odnim z tak zvanih soldatskih imperatoriv Emiliyanlat AemilianusIm ya pri narodzhennilat Marcus Aemilius AemilianusNarodivsya207 Dzherba Medenin TunisPomer253 Spoleto Provinciya Perudzha Umbriya ItaliyaKrayinaStarodavnij RimDiyalnistpolitikZnannya movlatinaPosadarimskij imperator i davnorimskij senator d Konfesiyadavnorimska religiyaU shlyubi zGaya Korneliya Supera Mediafajli u VikishovishiMark Emilij Emiliyan lat AemilianusMoneta iz zobrazhennyam EmiliyanaRimskij ImperatorPravlinnyacherven veresen 253PoperednikVoluzianNastupnikValer yanBiografichni daniImenalat Marcus Aemilius AemilianusReligiyadavnorimska religiyaNarodzhennya207 abo 213 Girba AfrikaSmert253 0253 bilya Spoleciya ItaliyaDruzhinaGaya Korneliya Supera Mediafajli u VikishovishiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AemilianusPohodzhennya ta kar yeraEmiliyan narodivsya u 207 chi 213 r v rimskij provinciyi Afrika Zgidno z Epitomami pro cezariv Epitome de Caesaribus IV stolittya vin narodivsya na Girbi suchasnij o Dzherba poblizu uzberezhzhya Tunisu ta za pohodzhennyam buv mavrom te same dzherelo zgaduye sho Emiliyan narodivsya blizko 207 r Istorik XII st Ioann Zonara yakij vvazhav Emiliyana skorishe livijcem anizh mavrom ta she odin litopisec XIII st stverdzhuyut sho na chas svoyeyi zagibeli u 253 r Emiliyanu bulo 40 rokiv Shodo pohodzhennya Emiliyana isnuye dvi versiyi obidvi dosit perebilsheni Flavij Yevtropij ta jogo perekladach Peanij mozhlivo zneslavlyuyut peremozhenogo uzurpatora stverdzhuyuchi sho toj pohodiv z neznatnoyi rodini zgaduye sho uzurpator vikoristav svoye pohodzhennya shob zahopiti vladu ale ce jmovirno ye chastinoyu propagandi Emiliyan buv odruzhenij z Korneliyeyu Superoyu zhinkoyu afrikanskogo pohodzhennya data shlyubu nevidoma ale jmovirno ce stalos do togo yak Emiliyan zalishiv Afriku adzhe voni obidva pohodili z odnogo i togo zh regionu Za pravlinnya Treboniana Galla ta jogo sina Voluziana u 251 253 rokah Emiliyana vidpravili komanduvati armiyeyu na Balkani Jogo osnovnim obov yazkom bula ohorona kordonu vzdovzh r Dunaj yakij zaznavav napadiv vid gotiv pid provodom korolya gotiv Knivi Pislya smerti Deciya vid ruk Knivi u bitvi pri Abriti Trebonian Gall zavolodiv tronom a piznishe buv zmushenij borotisya iz epidemiyeyu nevidomoyi hvorobi sho distala nazvu chumi Kipriyana Vin ne buv populyarnim sered vijskovih perevazhno cherez prinizlivi ugodi ukladeni z gotami ta bezdiyalnist shodo perskogo carya Shapura I yakij postijno napadav na shidni provinciyi Za tverdzhennyam Ioanna Antiohijskogo Emiliyan zazdriv Trebonianu Gallu buvshi komanduvachem u Meziyi ta organizuvav zmovu proti nogo Prihid do vladi ta zagibelU 253 roci goti pid provodom Knivi porushili ukladenu z Rimom ugodu i peretnuvshi kordon napali na Kappadokiyu Pessin ta Efes Privodom dlya cogo stala nachebto neviplata rimlyanami danini zgidno z umovami mirnoyi ugodi suchasni istoriki vvazhayut sho zniknennya danini ne bulo naslidkom zmin u politici Rimu a goti skorish za vse namagalisya distati korist zi svoyeyi vijskovoyi mogutnosti Armiyeyu yaka mala zahishati region komanduvav Emiliyan Odnak nedavnya porazka u bitvi pri Abriti istotno vplinula na bojovij duh vijskovih Emiliyan pidbadoriv yih nagadavshi pro slavu Rima za slovami Zosima ta poobicyavshi bagatu zdobich za slovami Zonari Rimlyani atakuvali gotiv i zahopivshi yih znenacka vbili bilshist vorogiv ta vderlisya na teritoriyu gotiv de zvilnili polonenih ta vzyali bagatu zdobich Rimski soldati progolosili Emiliyana imperatorom Mayuchi dosit nevelike vijsko Emiliyan ne mig chekati doki chinnij imperator Trebonian Gall zbere svoyi sili tomu vin zalishiv provinciyu bez ohoroni ta shvidko rushiv z vijskom na Rim abi zustriti suprotivnika ranishe nizh toj zbere pidmogu Koli Emiliyan prosuvavsya Flaminiyevoyu dorogoyu Trebonian Gall ta jogo sin spivpravitel Voluzian ogolosili jogo vorogom derzhavi ta vijshli z vijskom z Rimu nazustrich uzurpatoru Dvi armiyi zustrilisya kolo mista Interamna suchasnij Terni Italiya i v bitvi peremig Emiliyan Gall i Voluzian vtekli z reshtkami armiyi na pivnich mozhlivo shob vigrati chas do prihodu pidmogi ale na Forum Flaminii suchasnij Folinjo yih vbili vlasni ohoronci yaki vvazhali sho yih nagorodyat za zradu Emiliyan rushiv na Rim de rimskij Senat pislya netrivalogo oporu viznav jogo imperatorom Za deyakimi dzherelami pislya cogo Emiliyan nadislav lista do Senatu v yakomu poobicyav voyuvati na slavu Imperiyi u Frakiyi ta proti Persiyi a svoyi vladni povnovazhennya peredati Senatu generalom yakogo vin sebe vvazhaye Emiliyan otrimav tituli Piya lat Pius Feliksa lat Felix ta Batka Vitchizni lat Pater Patriae tribunicia potestas ta buv pidvishenij do rivnya Velikogo pontifika odnak vin ne stav konsulom sho mozhlivo ye natyakom na jogo nizke pohodzhennya Moneti chasiv pravlinnya Emiliyana svidchat sho vin propaguvav sebe yak vijskovogo komandira vin zumiv peremogti gotiv koli nihto ne vvazhav ce mozhlivim same tomu vin buv tiyeyu lyudinoyu yaka mala vidnoviti mogutnist Rimskoyi Imperiyi Prote Valerian namisnik rejnskih provincij vzhe prosuvavsya na pivden iz vijskom yake za Zosimom bulo zibrano na dopomogu Trebonianu Gallu Ale suchasni istoriki pripuskayut sho cya armiya mozhlivo mobilizovana dlya voyennih dij na Shodi virushila tilki pislya smerti Treboniana abi pidtrimati pretenziyi svogo generala na verhovnu vladu Pribichniki Emiliyana poboyuyuchis gromadyanskoyi vijni ta vijska Valer yana zdijnyali zakolot vnaslidok yakogo Emiliyana bulo vbito v Spoletiyi chi na Sangvinarijskomu mosti mizh Orikulumom ta Narni na pivdorozi vid Spoletiya do Rimu i viznali imperatorom Valer yana Pislya zagibeli Emiliyana na nogo bulo nakladeno proklyattya pam yati damnatio memoriae Jmovirno takozh sho uzurpator Silbannak yakogo Emiliyan zalishiv v Rimi pered vistupom proti Valer yana piznishe namagavsya zahopiti imperatorskij prestol ale buv vbitij DzherelaViktor Avrelij Pro zhittya ta vdachu rimskih imperatoriv Banchich Thomas Marcus Aemilius Aemilianus ca July ca September 253 De Imperatoribus Romanis Potter David S The Roman Empire at Bay AD 180 395 Routledge 2004 ISBN 0 415 10058 5Primitki Epitomi pro cezariv 31 1 2 Epitomi pro cezariv 31 3 Ioann Zonara Epitome Historiarum 12 21 Ioann Zonara Epitome Historiarum 12 22 Evtropij Breviariun ab Urbe condita 9 6 Paenij 9 6 Avrelij Viktor 31 1 Avrelij Viktor 31 3 Potter David S Prophecy and History in the Crisis of the Roman Empire Oxford Oxford University Press 1990 p 322 Posilannya