Азо́в, або Озі́в (кримськотатарське Azaq — «Гирло») — місто в Ростовській області Росії, адміністративний центр Азовського району. Порт на річці Дон, за 7 км від впадіння в Таганрозьку затоку Азовського моря. Кінцева станція на залізниці від лінії Ростов-на-Дону — Баку. 83 тис. осіб (2013). Розташоване на межі українського етнокультурного регіону Донщина.
місто Азов | |||||
---|---|---|---|---|---|
Азов | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Ростовська область | ||||
Муніципальний район | Азовський район | ||||
Код ЗКАТУ: | 60404 | ||||
Код ЗКТМО: | 60704000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1067 | ||||
Статус міста | 1708 | ||||
Населення | 83 000 (2013) | ||||
Площа | 66 км² | ||||
Поштові індекси | 346780 | ||||
Телефонний код | +7 86342 | ||||
Географічні координати: | 47°06′00″ пн. ш. 39°25′00″ сх. д. / 47.100000000027776536626334° пн. ш. 39.4166666666947733688175504° сх. д.Координати: 47°06′00″ пн. ш. 39°25′00″ сх. д. / 47.100000000027776536626334° пн. ш. 39.4166666666947733688175504° сх. д. | ||||
Вебсторінка | gorodazov.ru | ||||
Мапа | |||||
Азов | |||||
| |||||
Азов у Вікісховищі |
Загальна інформація
Азов на сьогодні — це компактне, затишне, дуже зелене місто, з промисловою зоною, винесеною за межу житлових кварталів. У старій частині міста збереглися фортифікаційні споруди Азовської фортеці XVIII століття — фортечні вали, рів, Олексіївські ворота. Азов — одне з історичних міст з охоронюваним культурним шаром.
Назва
Найпоширенішим українським літературним джерелом, у якому згадується Азов, є відома народна дума «Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі», події якої відносяться до ХVІ — ХVІІ ст.ст. В деяких варіантах запису цієї думи, використовується форма назви міста — Озов, або Озів. Подібна форма написання існувала і в літературній українській мові в кінці 1920-х та на початку 1930-х років (так званий «харківський правопис»). З кінця 30-х років усталена норма Азов.
Географія
Сучасний Азов — місто обласного підпорядкування, розташоване у південно-західній частині Ростовської області, на лівому березі річки Дон, за 12,5 км по прямій від впадіння в Таганрозьку затоку. Від обласного центру — міста Ростова-на-Дону — 25 км. Площа території міста становить 66,2 км ².
Клімат
Клімат помірно континентальний. Середня температура січня -9 ° С, липня +22 ° С +24 ° С. Опадів 400—650 мм на рік. Характерно поєднання надлишку тепла з нестачею вологи. Взимку бувають снігові заметілі, навесні — пилові бурі.
Історія
В останніх сторіччях до нашої ери та на початку нашої ери на місці Азова існували еліністичні та давньоримські поселення, пов'язані з Танаїсом. Тут виявлено меотські городища початку нашої ери.
Пізніше цю місцевість контролювали хозари. В 10 — першій половині 11 століття воно входило до складу Тмутороканського князівства. В 1067 році місто було захоплене половцями і вони, певно, і назвали поселення на честь свого хана Азува (Азака).
З середини 13 століття місто було під владою Золотої Орди. В 13-15 століттях в Азові існувала велика і багата торговельна генуезька та венеційська колонія Тана. В сер.XIV століття Азак був одним із основних центрів грошової справи в Золотій Орді.
В 1475 Азов був захоплений османами та перетворений на велику фортецю, великий ринок работоргівлі. Фортеця Азов — одна з найвідоміших у Північному Причорномор'ї — мала три ряди кам'яних мурів, 11 кутових бастіонів. У ній розміщувався гарнізон у 4000 чоловік з 200 гарматами. Спираючись на Азов, османи і ногайці здійснювали набіги на Велике князівство Московське та вели наступ на Дон. Боротьба за Азов стала яскравим прикладом бойової співдружності донських та запорозьких козаків.
В 1559 році Азов взяв в облогу Дмитро Вишневецький. В 1637 році запорозькі і донські козаки взяли Азов і утримували його до 1642 р. (так зване Азовське сидіння). Українські козаки брали участь в Азовських походах 1695—1696 років, у результаті яких Азов перейшов до Росії. З 1709 року Азов став губернським містом.
Після невдалого Прутського походу за Прутським договором 1711 року Азов знову перейшов до Османської імперії.
Повернення запорожців до Росії 1734 року негативно відбилося на долі територіальних надбань січових козаків. 1746 року місце, де знаходився колись Таганріг, було вилучене російським урядом зі складу Яланецької паланки Запорожжя.
За Белградською мирною угодою 1739 року Азов увійшов до складу Росії з умовою знесення фортечних споруд та будівель, що й було виконано в 1747 році.
30 років місто лежало в руїнах. Під час російсько-турецької війни 1768—1774 років в 1769 місто було зайняте російськими військами і відновлене. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором місто остаточно було приєднане до Росії.
З 1775 по 1782 рік місто було центром Азовської губернії, потім військовою фортецею. З 1810 року Азов — посад Ростовського повіту Катеринославської губернії. З 1887 року — посад Ростовського округу Області війська Донського.
Зі встановленням радянської влади посад Азов отримав статус міста 1 березня 1920 року. У липні 1921 року Азов стає центром Ростовського округу й сюди з Ростова переїжджають окружні партійні і радянські органи влади.
Під час Другої світової війни з 27 липня 1942 по 7 лютого 1943 року Азов був окупований німецькими військами.
Населення
Населення понад 83 тис. осіб. У місті проживає понад 20 національностей. Найчисельнішими є: росіяни — 94 %, українці — 3,1 %, білоруси — 0,5 %. Близько 55 % чисельності населення перебуває в працездатному віці. Чисельність зайнятих в економіці — всього: 34,0 тис. осіб. З них в матеріальному виробництві — 23,8 тис. осіб, у невиробничій сфері — 10,2.
Демографія
1885 | 1913 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2007 | 2008 | 2010 | 2013 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
16,600 | 26,500 | 25,000 | 39,931 | 59,302 | 75,124 | 80,297 | 82,090 | 82,800 | 83,100 | 83,009 | 83,000 |
Економіка
Промисловість
Заводи ковальсько-пресового устаткування, ковальсько-пресових автоматів, торгового устаткування; суднобудівельна (риболовецькі судна), легка (панчішна, взуттєва, швейна фабрики тощо), харчова (головним чином рибна) промисловість, виробництво будматеріалів.
Транспорт
На території міста розташована залізнична станція Азов.
Освіта
- Азовський інститут економіки, управління та права
- Азовський технологічний інститут — філія ДДТУ
- Гуманітарно-економічний та інформаційно-технологічний інститут
- Російський державний соціальний університет — філія РГСУ
Середні професійні навчальні заклади
- Азовський гуманітарно-технічний коледж
- Азовська філія Донського педагогічного коледжу
- Азовське козацьке кадетська професійне училище
- Азовська філія Ростовського базового медичного коледжу
Культура та мистецтво
Релігія
- Церква Азовської ікони Божої Матері
- Церква християн-адвентистів сьомого дня
- Храм Святого Миколая
- Храм ікони Божої Матері Азовської
- Свято-Троїцький храм
Бібліотеки
- Центральна бібліотека ім. Н. К. Крупської
- Бібліотека ім. С. А. Есенина
- Бібліотека ім. О. С. Пушкіна
- Бібліотека ім. А. П. Чехова
- Бібліотека ім. Л. Н. Толстого
- Бібліотека ім. А. П. Гайдара
- Бібліотека ім. М.Горького
Музеї
- Азовський міський краєзнавчий музей
- Азовський краєзнавчий музей-заповідник
- Меморіальний музей ім. Р. Л. Самойловіча
- Музей пороховий льох
Пам'ятки монументального мистецтва та військової слави
- Пам'ятник Петру I — відкритий 19 липня 1996 року, у дні святкування 300-річчя Російського Флоту, в Азові був увічнений світлий образ Петра Великого, щоб і наше, і наступні покоління могли віддати належне пам'яті і заслугам цієї людини. Пам'ятник був створений авторським колективом на чолі з заслуженим художником Росії, академіком . Також до складу авторського колективу увійшли дружина Комова Ніна Іванівна, головний архітектор міста В. Т. Фоменко. Після смерті Комова в 1995 році роботу над робочою моделлю статуї Петра I продовжив його учень, заслужений художник Росії Андрій Ковальчук. Бронзова фігура Петра була відлита на Митіщинському заводі художнього лиття. Її висота — 3 метри, висота постаменту, виконаного з цілісної гранітної брили — 2 метри.
- Пам'ятник Шеїну — відкритий 12 червня 2009 році в Азові пам'ятник першому російському генералісимусу, соратнику Петро Великого, боярину Олексію Семеновичу Шеїну. Бронзова фігура встановлена в історичному центрі Азова навпроти музею. Тримаючи в одній руці шаблю, полководець дивиться на місто, у боях за який заслужив він вище військове звання. Разом з пам'ятником Петру, іншими пам'ятками він утворює історичний комплекс, що оповідає про славні сторінки літопису Азова і держави Російської.
- Меморіал «Полеглим за Батьківщину» — встановлений на Площі Перемоги 9 травня 1971 на місці військових поховань періоду Громадянської та Великої Вітчизняної воєн. У цій братській могилі поховано багато бійці і командири, загиблі в лютому 1943 року при визволенні Азова від гітлерівських загарбників. У могилу перенесені останки 68 воїнів і 11 азовських партизанів. Меморіал Слави — пам'ятник 10 тисячам азовцям, які віддали життя у Великій Вітчизняній війні.
- Фортечні вали з Олексіївська воротами — одне з визначних місць міста Азова — залишки стіни і кам'яних воріт XIV століття — розташоване на Генуезькій вулиці, недалеко від старого рибного заводу. Найбільш обґрунтованому вивченню цей пам'ятник був підданий під час розкопок, проведених в 1935 році Ростовським обласним бюро охорони пам'яток і підтвердили його італійську належність.
- Пам'ятник Ю. А. Гагаріну- 12 квітня 1988 року в міському парку імені Ленінського комсомолу (зараз центральний міський парк «Перлина Азова») відбулося відкриття погруддя першому космонавтові Юрію Олексійовичу Гагаріну. Бюст першого космонавта Землі придбаний на кошти зароблені учнями школи-інтернату № 10, яка була відкрита 1 квітня 1961 року й піонерська дружина носила ім'я Ю. А. Гагаріна.
- Пам'ятник Азовської військової флотилії — У рік 30-річчя Великої Перемоги 9 травня 1975 у річкового порту був встановлений постамент і торпедний катер — точно такий же, на якому билися моряки Окремої Донського загону. На п'єдесталі пам'ятника є наступні написи: «На вічний якір біля берега Тихого Дону ти в пам'ять поставлений про грізних суворих боях Азовської військової флотилії в 1941—1942 роках»; «З жовтня 1941 року по липень 1942 року. в Азові базувався окремий Донський загін Азовської військової флотилії, що обороняла гирлі Дону і узбережжі Таганрозької затоки».
Пам'ятник Леніну | Пам'ятник Азовської військової флотилії | Пам'ятник «Молодим землякам, що віддали життя в Афганській війні і гарячих точках» | Пам'ятник козакам, загиблим в Азові |
Археологічні пам'ятки
Підазовське городище — пам'ятка археології, яка датується I століттям до нашої ери і розташовується на околоці Азова.
Відомі люди
Народилися
- Бондаренко Іван Михайлович — український вчений, педагог, дослідник історії Західної Європи, української культури.
- Баламутов Олег — український спортсмен.
- Самойлович Анатолій Григорович — український фізик, видатний спеціаліст з теорії твердого тіла.
- Шишкін Юрій Васильович (нар. 1963) — радянський і російський музикант.
Література
- Смирнов Н. Россия и Турция в XVI—XVII вв. — М.,1946. — Т.2. — С. 49—70.
- Эвлия Челеби. Книга путешествий Эвлия Челеби: Походы с татарами и путешествия по Крыму (1641—1667). — Симферополь, 1996. — С.1 3—20.
- История Дона с древнейших времен до падения крепостного права. — Ростов-на-Дону, 1973.
- Ігор Роздобудько. Азов чи Озів? // Донщина та далі на Схід. [ 27 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Запис 1916-го року від лірника І. Мережка в с. Чаплинка Катеринославської губернії. Украинские народные думы. М, 1972. С. 201—209. Думи. К, 1982. С.63-69.
- Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
- Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
- Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 1 квітня 1933 р. ‒ Х., 1933.
- Лебедев В. П. (Россия. Дзержинск, Нижегородской обл.) Судьба ордынских поселений Волго-Сурского междуречья в XIV веке по нумизматическим данным / Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць. — 2008, Том 6.
- за іншими данними в 1471 році
- Українське козацтво Мала енциклопедія (Українська) . Київ: Генеза. 2002. с. 11. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: контрольна сума () - Обрезкова, Наталья Владимировна (2002). Города Дона в 1920-е годы: тенденции исторического развития и стандарты бытия. Новочеркаськ.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Азов (місто) |
- Азов [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАН України
- Озів // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1197. — 1000 екз.
- Інформаційний сервер міста Азов [ 10 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Карта-схема Азовської фортеці 1711 р. [ 5 липня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azo v abo Ozi v krimskotatarske Azaq Girlo misto v Rostovskij oblasti Rosiyi administrativnij centr Azovskogo rajonu Port na richci Don za 7 km vid vpadinnya v Taganrozku zatoku Azovskogo morya Kinceva stanciya na zaliznici vid liniyi Rostov na Donu Baku 83 tis osib 2013 Roztashovane na mezhi ukrayinskogo etnokulturnogo regionu Donshina misto AzovAzovKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Rostovska oblastMunicipalnij rajon Azovskij rajonKod ZKATU 60404Kod ZKTMO 60704000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1067Status mista 1708Naselennya 83 000 2013 Plosha 66 km Poshtovi indeksi 346780Telefonnij kod 7 86342Geografichni koordinati 47 06 00 pn sh 39 25 00 sh d 47 100000000027776536626334 pn sh 39 4166666666947733688175504 sh d 47 100000000027776536626334 39 4166666666947733688175504 Koordinati 47 06 00 pn sh 39 25 00 sh d 47 100000000027776536626334 pn sh 39 4166666666947733688175504 sh d 47 100000000027776536626334 39 4166666666947733688175504Vebstorinka gorodazov ruMapaAzov Azov u VikishovishiZagalna informaciyaAzov na sogodni ce kompaktne zatishne duzhe zelene misto z promislovoyu zonoyu vinesenoyu za mezhu zhitlovih kvartaliv U starij chastini mista zbereglisya fortifikacijni sporudi Azovskoyi forteci XVIII stolittya fortechni vali riv Oleksiyivski vorota Azov odne z istorichnih mist z ohoronyuvanim kulturnim sharom Nazva Ozivske more na mapi SRSR 1929 roku Najposhirenishim ukrayinskim literaturnim dzherelom u yakomu zgaduyetsya Azov ye vidoma narodna duma Vtecha troh brativ z goroda Azova z tureckoyi nevoli podiyi yakoyi vidnosyatsya do HVI HVII st st V deyakih variantah zapisu ciyeyi dumi vikoristovuyetsya forma nazvi mista Ozov abo Oziv Podibna forma napisannya isnuvala i v literaturnij ukrayinskij movi v kinci 1920 h ta na pochatku 1930 h rokiv tak zvanij harkivskij pravopis Z kincya 30 h rokiv ustalena norma Azov GeografiyaSuchasnij Azov misto oblasnogo pidporyadkuvannya roztashovane u pivdenno zahidnij chastini Rostovskoyi oblasti na livomu berezi richki Don za 12 5 km po pryamij vid vpadinnya v Taganrozku zatoku Vid oblasnogo centru mista Rostova na Donu 25 km Plosha teritoriyi mista stanovit 66 2 km Klimat Klimat pomirno kontinentalnij Serednya temperatura sichnya 9 S lipnya 22 S 24 S Opadiv 400 650 mm na rik Harakterno poyednannya nadlishku tepla z nestacheyu vologi Vzimku buvayut snigovi zametili navesni pilovi buri IstoriyaStini Azovskoyi forteci V ostannih storichchyah do nashoyi eri ta na pochatku nashoyi eri na misci Azova isnuvali elinistichni ta davnorimski poselennya pov yazani z Tanayisom Tut viyavleno meotski gorodisha pochatku nashoyi eri Piznishe cyu miscevist kontrolyuvali hozari V 10 pershij polovini 11 stolittya vono vhodilo do skladu Tmutorokanskogo knyazivstva V 1067 roci misto bulo zahoplene polovcyami i voni pevno i nazvali poselennya na chest svogo hana Azuva Azaka Z seredini 13 stolittya misto bulo pid vladoyu Zolotoyi Ordi V 13 15 stolittyah v Azovi isnuvala velika i bagata torgovelna genuezka ta venecijska koloniya Tana V ser XIV stolittya Azak buv odnim iz osnovnih centriv groshovoyi spravi v Zolotij Ordi V 1475 Azov buv zahoplenij osmanami ta peretvorenij na veliku fortecyu velikij rinok rabotorgivli Fortecya Azov odna z najvidomishih u Pivnichnomu Prichornomor yi mala tri ryadi kam yanih muriv 11 kutovih bastioniv U nij rozmishuvavsya garnizon u 4000 cholovik z 200 garmatami Spirayuchis na Azov osmani i nogajci zdijsnyuvali nabigi na Velike knyazivstvo Moskovske ta veli nastup na Don Borotba za Azov stala yaskravim prikladom bojovoyi spivdruzhnosti donskih ta zaporozkih kozakiv V 1559 roci Azov vzyav v oblogu Dmitro Vishneveckij V 1637 roci zaporozki i donski kozaki vzyali Azov i utrimuvali jogo do 1642 r tak zvane Azovske sidinnya Ukrayinski kozaki brali uchast v Azovskih pohodah 1695 1696 rokiv u rezultati yakih Azov perejshov do Rosiyi Z 1709 roku Azov stav gubernskim mistom Pislya nevdalogo Prutskogo pohodu za Prutskim dogovorom 1711 roku Azov znovu perejshov do Osmanskoyi imperiyi Povernennya zaporozhciv do Rosiyi 1734 roku negativno vidbilosya na doli teritorialnih nadban sichovih kozakiv 1746 roku misce de znahodivsya kolis Taganrig bulo viluchene rosijskim uryadom zi skladu Yalaneckoyi palanki Zaporozhzhya Za Belgradskoyu mirnoyu ugodoyu 1739 roku Azov uvijshov do skladu Rosiyi z umovoyu znesennya fortechnih sporud ta budivel sho j bulo vikonano v 1747 roci 30 rokiv misto lezhalo v ruyinah Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv v 1769 misto bulo zajnyate rosijskimi vijskami i vidnovlene Za Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom misto ostatochno bulo priyednane do Rosiyi Z 1775 po 1782 rik misto bulo centrom Azovskoyi guberniyi potim vijskovoyu forteceyu Z 1810 roku Azov posad Rostovskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Z 1887 roku posad Rostovskogo okrugu Oblasti vijska Donskogo Zi vstanovlennyam radyanskoyi vladi posad Azov otrimav status mista 1 bereznya 1920 roku U lipni 1921 roku Azov staye centrom Rostovskogo okrugu j syudi z Rostova pereyizhdzhayut okruzhni partijni i radyanski organi vladi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni z 27 lipnya 1942 po 7 lyutogo 1943 roku Azov buv okupovanij nimeckimi vijskami NaselennyaNaselennya ponad 83 tis osib U misti prozhivaye ponad 20 nacionalnostej Najchiselnishimi ye rosiyani 94 ukrayinci 3 1 bilorusi 0 5 Blizko 55 chiselnosti naselennya perebuvaye v pracezdatnomu vici Chiselnist zajnyatih v ekonomici vsogo 34 0 tis osib Z nih v materialnomu virobnictvi 23 8 tis osib u nevirobnichij sferi 10 2 Demografiya Demografichnij rozvitok tis 1885 1913 1939 1959 1970 1979 1989 2002 2007 2008 2010 201316 600 26 500 25 000 39 931 59 302 75 124 80 297 82 090 82 800 83 100 83 009 83 000EkonomikaPromislovist Zavodi kovalsko presovogo ustatkuvannya kovalsko presovih avtomativ torgovogo ustatkuvannya sudnobudivelna ribolovecki sudna legka panchishna vzuttyeva shvejna fabriki tosho harchova golovnim chinom ribna promislovist virobnictvo budmaterialiv Transport Na teritoriyi mista roztashovana zaliznichna stanciya Azov OsvitaAzovskij institut ekonomiki upravlinnya ta prava Azovskij tehnologichnij institut filiya DDTU Gumanitarno ekonomichnij ta informacijno tehnologichnij institut Rosijskij derzhavnij socialnij universitet filiya RGSUSeredni profesijni navchalni zakladi Azovskij gumanitarno tehnichnij koledzh Azovska filiya Donskogo pedagogichnogo koledzhu Azovske kozacke kadetska profesijne uchilishe Azovska filiya Rostovskogo bazovogo medichnogo koledzhuKultura ta mistectvoReligiya Cerkva Azovskoyi ikoni Bozhoyi MateriCerkva Azovskoyi ikoni Bozhoyi Materi Cerkva hristiyan adventistiv somogo dnya Hram Svyatogo Mikolaya Hram ikoni Bozhoyi Materi Azovskoyi Svyato Troyickij hramBiblioteki Centralna biblioteka im N K Krupskoyi Biblioteka im S A Esenina Biblioteka im O S Pushkina Biblioteka im A P Chehova Biblioteka im L N Tolstogo Biblioteka im A P Gajdara Biblioteka im M GorkogoMuzeyi Azovskij miskij krayeznavchij muzej Azovskij krayeznavchij muzej zapovidnik Memorialnij muzej im R L Samojlovicha Muzej porohovij lohPam yatki monumentalnogo mistectva ta vijskovoyi slavi Pam yatnik Petru IPam yatnik Petru I vidkritij 19 lipnya 1996 roku u dni svyatkuvannya 300 richchya Rosijskogo Flotu v Azovi buv uvichnenij svitlij obraz Petra Velikogo shob i nashe i nastupni pokolinnya mogli viddati nalezhne pam yati i zaslugam ciyeyi lyudini Pam yatnik buv stvorenij avtorskim kolektivom na choli z zasluzhenim hudozhnikom Rosiyi akademikom Takozh do skladu avtorskogo kolektivu uvijshli druzhina Komova Nina Ivanivna golovnij arhitektor mista V T Fomenko Pislya smerti Komova v 1995 roci robotu nad robochoyu modellyu statuyi Petra I prodovzhiv jogo uchen zasluzhenij hudozhnik Rosiyi Andrij Kovalchuk Bronzova figura Petra bula vidlita na Mitishinskomu zavodi hudozhnogo littya Yiyi visota 3 metri visota postamentu vikonanogo z cilisnoyi granitnoyi brili 2 metri Pam yatnik Sheyinu vidkritij 12 chervnya 2009 roci v Azovi pam yatnik pershomu rosijskomu generalisimusu soratniku Petro Velikogo boyarinu Oleksiyu Semenovichu Sheyinu Bronzova figura vstanovlena v istorichnomu centri Azova navproti muzeyu Trimayuchi v odnij ruci shablyu polkovodec divitsya na misto u boyah za yakij zasluzhiv vin vishe vijskove zvannya Razom z pam yatnikom Petru inshimi pam yatkami vin utvoryuye istorichnij kompleks sho opovidaye pro slavni storinki litopisu Azova i derzhavi Rosijskoyi Memorial Poleglim za Batkivshinu vstanovlenij na Ploshi Peremogi 9 travnya 1971 na misci vijskovih pohovan periodu Gromadyanskoyi ta Velikoyi Vitchiznyanoyi voyen U cij bratskij mogili pohovano bagato bijci i komandiri zagibli v lyutomu 1943 roku pri vizvolenni Azova vid gitlerivskih zagarbnikiv U mogilu pereneseni ostanki 68 voyiniv i 11 azovskih partizaniv Memorial Slavi pam yatnik 10 tisyacham azovcyam yaki viddali zhittya u Velikij Vitchiznyanij vijni Fortechni vali z Oleksiyivska vorotami odne z viznachnih misc mista Azova zalishki stini i kam yanih vorit XIV stolittya roztashovane na Genuezkij vulici nedaleko vid starogo ribnogo zavodu Najbilsh obgruntovanomu vivchennyu cej pam yatnik buv piddanij pid chas rozkopok provedenih v 1935 roci Rostovskim oblasnim byuro ohoroni pam yatok i pidtverdili jogo italijsku nalezhnist Pam yatnik Yu A Gagarinu 12 kvitnya 1988 roku v miskomu parku imeni Leninskogo komsomolu zaraz centralnij miskij park Perlina Azova vidbulosya vidkrittya pogruddya pershomu kosmonavtovi Yuriyu Oleksijovichu Gagarinu Byust pershogo kosmonavta Zemli pridbanij na koshti zarobleni uchnyami shkoli internatu 10 yaka bula vidkrita 1 kvitnya 1961 roku j pionerska druzhina nosila im ya Yu A Gagarina Pam yatnik Azovskoyi vijskovoyi flotiliyi U rik 30 richchya Velikoyi Peremogi 9 travnya 1975 u richkovogo portu buv vstanovlenij postament i torpednij kater tochno takij zhe na yakomu bilisya moryaki Okremoyi Donskogo zagonu Na p yedestali pam yatnika ye nastupni napisi Na vichnij yakir bilya berega Tihogo Donu ti v pam yat postavlenij pro griznih suvorih boyah Azovskoyi vijskovoyi flotiliyi v 1941 1942 rokah Z zhovtnya 1941 roku po lipen 1942 roku v Azovi bazuvavsya okremij Donskij zagin Azovskoyi vijskovoyi flotiliyi sho oboronyala girli Donu i uzberezhzhi Taganrozkoyi zatoki Pam yatnik Leninu Pam yatnik Azovskoyi vijskovoyi flotiliyi Pam yatnik Molodim zemlyakam sho viddali zhittya v Afganskij vijni i garyachih tochkah Pam yatnik kozakam zagiblim v AzoviArheologichni pam yatki Pidazovske gorodishe pam yatka arheologiyi yaka datuyetsya I stolittyam do nashoyi eri i roztashovuyetsya na okoloci Azova Vidomi lyudiNarodilisya Bondarenko Ivan Mihajlovich ukrayinskij vchenij pedagog doslidnik istoriyi Zahidnoyi Yevropi ukrayinskoyi kulturi Balamutov Oleg ukrayinskij sportsmen Samojlovich Anatolij Grigorovich ukrayinskij fizik vidatnij specialist z teoriyi tverdogo tila Shishkin Yurij Vasilovich nar 1963 radyanskij i rosijskij muzikant LiteraturaSmirnov N Rossiya i Turciya v XVI XVII vv M 1946 T 2 S 49 70 Evliya Chelebi Kniga puteshestvij Evliya Chelebi Pohody s tatarami i puteshestviya po Krymu 1641 1667 Simferopol 1996 S 1 3 20 Istoriya Dona s drevnejshih vremen do padeniya krepostnogo prava Rostov na Donu 1973 Igor Rozdobudko Azov chi Oziv Donshina ta dali na Shid 27 listopada 2014 u Wayback Machine PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po gorodam poselkam gorodskogo tipa i rajonam na 1 yanvarya 2010 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Zapis 1916 go roku vid lirnika I Merezhka v s Chaplinka Katerinoslavskoyi guberniyi Ukrainskie narodnye dumy M 1972 S 201 209 Dumi K 1982 S 63 69 Administrativna karta Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritorialnij podil pri trohstupenevij sistemi vryaduvannya Administrativni mezhi na 1 bereznya 1927 roku Mirilo 1 1 250 000 M Vidannya Narodnogo Komisariatu Vnutrishnih Sprav USRR ta Derzhavnogo Vidavnictva Ukrayini 1927 Administrativna karta Ukrayinskoyi Sociyalistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritoriyalnij podil za oblasnoyu sistemoyu vryaduvannya Administrativni mezhi na 20 bereznya 1932 r Variyant 1 H 1932 Administrativna karta Ukrayinskoyi Sociyalistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritorialnij podil za oblasnoyu sistemoyu vryaduvannya Administrativni mezhi na 1 kvitnya 1933 r H 1933 Lebedev V P Rossiya Dzerzhinsk Nizhegorodskoj obl Sudba ordynskih poselenij Volgo Surskogo mezhdurechya v XIV veke po numizmaticheskim dannym Stepi Yevropi v epohu serednovichchya Zbirnik naukovih prac 2008 Tom 6 za inshimi dannimi v 1471 roci Ukrayinske kozactvo Mala enciklopediya Ukrayinska Kiyiv Geneza 2002 s 11 ISBN 966 504 244 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn kontrolna suma dovidka Obrezkova Natalya Vladimirovna 2002 Goroda Dona v 1920 e gody tendencii istoricheskogo razvitiya i standarty bytiya Novocherkask PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Azov misto Azov 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini EIU na sajti Institutu Istoriyi NAN Ukrayini Oziv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1197 1000 ekz Informacijnij server mista Azov 10 listopada 2007 u Wayback Machine Karta shema Azovskoyi forteci 1711 r 5 lipnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi