Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монети Новгородської боярської республіки — беруть свій початок карбування від 1420 року. Карбувалися зі срібла монети — деньги (вага 0,76—0,81 г) та із міді — пули (0,36—0,46 г). З 1478 року Новгородську республіку долучили до Московського князівства. Новгородське карбування монет певний час тривало й після припинення існування республіки. Останні монети з новгородською легендою карбувалися у 1504 році.
Історія
Новгородська республіка з'явилася як самостійна феодальна держава у 1136 під управлінням боярської ради. Підтримуючи постійні торгові зв'язки зі Шведським королівством, Великим князівством Литовським та з іншими державами Середньовічної Європи республіка була постійним об'єктом для сутичок із Московським князівством. Під час Монгольського вторгнення на Русь (1237—1238) зовнішня та внутрішня торгівля збереглася лише у Великому Новгороді. Використовуючи власну , Новгород створив свою вагову систему (рубль = 7,2 гривням кун) і навіть у безмонетний період в феодальній республіці активно відбувався обмін товаром.
Великий Новгород, не мав власних рудників, тому доводилося вимінювати срібло у торговців Ганзейського союзу, згодом у Лівонського ордену. срібні зливки а також срібні монети іноземного походження в основному переплалювали на гривні, які слугували для великих розрахунків. Тобто в обігу республіки з'являються дрібні західноєвропейські монети, зокрема денарії, пенні та пфеніги — монети тих країн, з якими Новгород вів активну торгівлю. Поміж монетами Великого Новгорода та прибалтійськими монетами існувало певне співвідношування, що полегшувало торгові угоди..
Наприкінці XIV ст. видобуток срібла на рудниках у Європі значно зменшився, ціна на срібло істотно зросла. На Новгород припинилося надходження срібних зливків. У 1409 році в псковському літописі згадується про те становище так: «Тоя же зиме в Пскове отложиша коунами торговати и начаша пенязми торговати(рос.)»..
Початок новгородського карбування відноситься до 1420-х років. Карбувалися срібні деньги та мідні пули.
У 1470 році новгородці вели переговори про союз із литовським князем Казимиром IV, які, звичайно, не влаштовували московський уряд. В 1471 році Московське князівство розбило новгородську рать на річці Шелонь. Московський князь змусив боярську раду сплатити 15 000 рублів (близько 80 новгородських гривень срібла) у скарбницю московського князя «в знак покарання за свою провину». Московський князь Іван III зобов'язав визнати московське верховенство над ними та пообіцяв ліквідувати всі контакти з Литвою. Також наказав боярській раді виказати усіх дипломатів, яким одразу відрубали голови. У 1478 році московська рать повністю взяла Новгород в облогу і боярська республіка припинала своє існування. Новгородські землі були включені до складу Московського князівства, а новгородське карбування монет через деякий час повністю припинилося
Вагові норми новгородських монет
Від самого початку карбування Новгородська республіка підтримувала економічні та торгівельні зв'язки з прикордонними Псковською республікою та Великим князівством Литовським. На початку XV ст. з рубля (200 г) виготовляли 216 монет, тоді як у Пскові 234 деньги. Близько середини XV ст. на зміну довгим зливкам-рублям прийшли зі зменшеною вагою (170 г) криві. Кількість монет не зменшилася, але в срібло почали додавати дешевші метали. Наприкінці XV століття кількість викарбуваних монет із рубля срібла вирівнялась. В обох республіках карбувалося 200 монет з рубля.
| Порівняльна таблиця вагових норм | |||||
| Новгородська боярська республіка | Псковська вічова республіка | ||||
| Період карбування | Вага | Кількість монет із рубля | Період карбування | Вага | Кількість монет із рубля |
|---|---|---|---|---|---|
| Початок XV ст. | 0,79 г | 216 | Початок XV ст. | 0,76—0,79 г | 234 |
| Середина XV ст. | 0,79 г | 216 | Середина XV ст. | 0,76 г | 220 |
| Кінець XV ст. | 0,79 г | 200 | Кінець XV ст. | 0,74—0,79 г | 200 |
Деньга Великого Новгороду
Не дивлячись на велику кількість різновидів, основний тип новгородських срібних монет був таким: на аверсі карбували сидячу на престолі Святу Софію і новгородського посадника нахиленого в пошані перед нею, на реверсі напис (іноді по бокам хреста): «великий Новагород(рос.)». Новгородські срібні монети отримали назву «новгородки» і прирівнювалися 2 московським деньгам. У 1447 році, через зловживання литтям срібних зливків, у Новгороді почали вилучати з обігу старі монети (0,81—0,86 г), натомість них почали карбуватися нові (0,76—0,78 г) зі зменшеною вагою відповідною до курсу: 1 деньга дорівнювала 4 ваговим пулам (0,2 г). В останні роки боярської республіки, після втрати вольності, на деньзі карбували легенду: «денга великого князя(рос.)», або «печать великого князя исподать Руси(рос.)». Назва монет, які карбувалися в останні роки незалежності, відомі як «великокняжі новгородки». Після того, як Великий Новгород приєднали до Московського князівства, ще довгий час новгородський монетний двір продовжував карбувати срібну монету, але з іменами московських володарів.
Деньга Нового Торжка
Наприкінці XIV — першій половині XV ст. карбувалися срібні деньги у центральній волості Великого Новгороду — Новому Торжку. На срібній монеті, вагою 0,33—0,42 грама, карбувався птах повернутий вправо з піднятими крилами, на реверсі містився надпис: «печать Новоторъская(рос.)». Подібно до новгородських монет, деньга Нового Торжка отримала назву «новоторка».
Монети Нового Торжка вважаються одними з найрідкіснішими серед монет середньовічної Русі. Деякі дослідники довгий час подавали хибну інформацію, приводячи в приклад фантастичні підробки. На сьогодні відомі бл. 30 монет, які перебувають у різних музеях Росії. Про купівлю однієї з монет збереглася розписка ржевського колекціонера П. Ф. Сімсона, який у своєму каталозі ретельно фіксував всі свої придбання. В цій розписці зображено монету, про придбання якої засвідчує допис та ілюстрація монети: «Приобретена в Ржеве у Вас. Вас. Чупятова в февр. 1898 г(рос.).». Нині цей документ зберігається в бібліотеці відділу нумізматики, що в Ермітажі.
Порівнюючи вагу новоторжських монет з новгородськими деньгами, дослідники прийшли до висновку, що 2 новоторжські деньги дорівнювали 1 новгородській.
Пуло Великого Новгороду
Для дрібних розрахунків почали карбуватися перші пули із зображенням голови посадного бояра, чи намісника. На реверсі карбувався напис: «пуло новагородское(рос.)». На аверсі монет московського періоду (1462—1505) карбувався двоголовий орел, але вказувалася легенда із назвою міста: «князь великого Новагорода(рос.)», або на реверсі карбувалася стара легенда: «пуло новагородское(рос.)». Період карбування пулів — 1420—1504 роки. Середня вага монет — 0,36—0,46 грама.
Джерела
- The Chronicle of Novgorod 1016–1471. Intr. C. Raymond Beazley, A. A. Shakhmatov (London, 1914) [ 26 серпня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- http://www.baldwin.co.uk/media/cms/auction-archive/auction-ny32-33/BALDWINS%20NewYorkSale%2033%20-%2001.pdf [ 28 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.baldwin.co.uk/media/cms/auction-archive/auction-83/BALDWINS%20Auction%2083%20-%20Sept%202013%20-%2004%20-%20Russian%20Coins.pdf [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]
- http://www.rustypennies.com/catalog/medieval_russian_coins.html [ 25 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.rustypennies.com/catalog/novgorod_coins.html [ 20 червня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- Падіння Великого Новгорода [ 16 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- В. Л. Янин. «Алтын и его место в русских денежных системах в XIV—XV вв.» — КСИИМК, 66, 1956(рос.)
- В. Л. Янин. Алтын и его место в русских денежных системах в XIV—XV вв. — КСИИМК, 66, 1956(рос.)
- Псковские летописи, вып. I. М.—Л., 1941, стр. 32(рос.)
- Псковские летописи, вып. II. М., 1955, стр. 34 и 117.(рос.)
- Денежное обращение России: Исторические очерки. Каталог. Материалы архивных фондов: в 3-х томах / Банк России // ред. совет: Г.И. Лунтовский, А.Н.Сахаров, А.В.Юров //. — М.:ИНТЕРКРИМ-ПРЕСС, 2010.(рос.)
- Selart, Anti (2015). Livonia, Rus’ and the Baltic Crusades in the Thirteenth Century. Leiden: Brill. с. 400. (англ.)
- В. Л. Янин. Алтын и его место в русских денежных системах в XIV—XV вв. — КСИИМК, 96, 1956(рос.)
- Giessener Münzhandlung. Dieter Gorny. Auktion № 30. München, 1984(нім.)
- П.Г.Гайдуков, П.Д. Малыгин. / "Новоторжские монеты." Изд.: Нумизматика и эпиграфика. Т. XVIII. М.: Памятники исторической мысли, 2011. С. 232—243: ил., табл. XXXVI.(рос.)
- Гайдуков П.Г. Русские полуденги, четверетцы и полушки XIV–XVII вв. М., 2006. С. 93.(рос.)
- Schubert T.F. Catalogue du cabinet des monnaies et medailles russes, appartenant au general de l'infanterie T. F. de Schubert a Saint-Petersbourg. Premiere partie. Monnaies. Carlsruhe, 1857. P. 10. № 71(фр.)
- А.В. Орешникова «Русские монеты до 1547 г.» (первое издание, Москва, 1896)(рос.)
- Денежное обращение России: Исторические очерки. Каталог. Материалы архивных фондов: в 3-х томах / Банк России // ред. совет: Г.И. Лунтовский, А.Н.Сахаров, А.В.Юров //. - М.:ИНТЕРКРИМ-ПРЕСС, 2010.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moneti Novgorodskoyi boyarskoyi respubliki berut svij pochatok karbuvannya vid 1420 roku Karbuvalisya zi sribla moneti dengi vaga 0 76 0 81 g ta iz midi puli 0 36 0 46 g Z 1478 roku Novgorodsku respubliku doluchili do Moskovskogo knyazivstva Novgorodske karbuvannya monet pevnij chas trivalo j pislya pripinennya isnuvannya respubliki Ostanni moneti z novgorodskoyu legendoyu karbuvalisya u 1504 roci IstoriyaNovgorodska grivnya 200 gramiv zberigayetsya u Centralnomu Vijskovo Morskomu muzeyi u Sankt Peterburzi Novgorodska respublika z yavilasya yak samostijna feodalna derzhava u 1136 pid upravlinnyam boyarskoyi radi Pidtrimuyuchi postijni torgovi zv yazki zi Shvedskim korolivstvom Velikim knyazivstvom Litovskim ta z inshimi derzhavami Serednovichnoyi Yevropi respublika bula postijnim ob yektom dlya sutichok iz Moskovskim knyazivstvom Pid chas Mongolskogo vtorgnennya na Rus 1237 1238 zovnishnya ta vnutrishnya torgivlya zbereglasya lishe u Velikomu Novgorodi Vikoristovuyuchi vlasnu Novgorod stvoriv svoyu vagovu sistemu rubl 7 2 grivnyam kun i navit u bezmonetnij period v feodalnij respublici aktivno vidbuvavsya obmin tovarom Velikij Novgorod ne mav vlasnih rudnikiv tomu dovodilosya viminyuvati sriblo u torgovciv Ganzejskogo soyuzu zgodom u Livonskogo ordenu sribni zlivki a takozh sribni moneti inozemnogo pohodzhennya v osnovnomu pereplalyuvali na grivni yaki sluguvali dlya velikih rozrahunkiv Tobto v obigu respubliki z yavlyayutsya dribni zahidnoyevropejski moneti zokrema denariyi penni ta pfenigi moneti tih krayin z yakimi Novgorod viv aktivnu torgivlyu Pomizh monetami Velikogo Novgoroda ta pribaltijskimi monetami isnuvalo pevne spivvidnoshuvannya sho polegshuvalo torgovi ugodi Naprikinci XIV st vidobutok sribla na rudnikah u Yevropi znachno zmenshivsya cina na sriblo istotno zrosla Na Novgorod pripinilosya nadhodzhennya sribnih zlivkiv U 1409 roci v pskovskomu litopisi zgaduyetsya pro te stanovishe tak Toya zhe zime v Pskove otlozhisha kounami torgovati i nachasha penyazmi torgovati ros Pochatok novgorodskogo karbuvannya vidnositsya do 1420 h rokiv Karbuvalisya sribni dengi ta midni puli U 1470 roci novgorodci veli peregovori pro soyuz iz litovskim knyazem Kazimirom IV yaki zvichajno ne vlashtovuvali moskovskij uryad V 1471 roci Moskovske knyazivstvo rozbilo novgorodsku rat na richci Shelon Moskovskij knyaz zmusiv boyarsku radu splatiti 15 000 rubliv blizko 80 novgorodskih griven sribla u skarbnicyu moskovskogo knyazya v znak pokarannya za svoyu provinu Moskovskij knyaz Ivan III zobov yazav viznati moskovske verhovenstvo nad nimi ta poobicyav likviduvati vsi kontakti z Litvoyu Takozh nakazav boyarskij radi vikazati usih diplomativ yakim odrazu vidrubali golovi U 1478 roci moskovska rat povnistyu vzyala Novgorod v oblogu i boyarska respublika pripinala svoye isnuvannya Novgorodski zemli buli vklyucheni do skladu Moskovskogo knyazivstva a novgorodske karbuvannya monet cherez deyakij chas povnistyu pripinilosyaVagovi normi novgorodskih monetVid samogo pochatku karbuvannya Novgorodska respublika pidtrimuvala ekonomichni ta torgivelni zv yazki z prikordonnimi Pskovskoyu respublikoyu ta Velikim knyazivstvom Litovskim Na pochatku XV st z rublya 200 g vigotovlyali 216 monet todi yak u Pskovi 234 dengi Blizko seredini XV st na zminu dovgim zlivkam rublyam prijshli zi zmenshenoyu vagoyu 170 g krivi Kilkist monet ne zmenshilasya ale v sriblo pochali dodavati deshevshi metali Naprikinci XV stolittya kilkist vikarbuvanih monet iz rublya sribla virivnyalas V oboh respublikah karbuvalosya 200 monet z rublya Porivnyalna tablicya vagovih norm Novgorodska boyarska respublika Pskovska vichova respublika Period karbuvannya Vaga Kilkist monet iz rublya Period karbuvannya Vaga Kilkist monet iz rublya Pochatok XV st 0 79 g 216 Pochatok XV st 0 76 0 79 g 234 Seredina XV st 0 79 g 216 Seredina XV st 0 76 g 220 Kinec XV st 0 79 g 200 Kinec XV st 0 74 0 79 g 200Denga Velikogo NovgoroduDenga Novgorodska pershih rokiv karbuvannya 1425 1447 Ne divlyachis na veliku kilkist riznovidiv osnovnij tip novgorodskih sribnih monet buv takim na aversi karbuvali sidyachu na prestoli Svyatu Sofiyu i novgorodskogo posadnika nahilenogo v poshani pered neyu na reversi napis inodi po bokam hresta velikij Novagorod ros Novgorodski sribni moneti otrimali nazvu novgorodki i pririvnyuvalisya 2 moskovskim dengam U 1447 roci cherez zlovzhivannya littyam sribnih zlivkiv u Novgorodi pochali viluchati z obigu stari moneti 0 81 0 86 g natomist nih pochali karbuvatisya novi 0 76 0 78 g zi zmenshenoyu vagoyu vidpovidnoyu do kursu 1 denga dorivnyuvala 4 vagovim pulam 0 2 g V ostanni roki boyarskoyi respubliki pislya vtrati volnosti na denzi karbuvali legendu denga velikogo knyazya ros abo pechat velikogo knyazya ispodat Rusi ros Nazva monet yaki karbuvalisya v ostanni roki nezalezhnosti vidomi yak velikoknyazhi novgorodki Pislya togo yak Velikij Novgorod priyednali do Moskovskogo knyazivstva she dovgij chas novgorodskij monetnij dvir prodovzhuvav karbuvati sribnu monetu ale z imenami moskovskih volodariv Denga Novogo Torzhka Rozpiska pro pridbannya moneti Novogo Torzhka v Rzhevi kolekcionerom P F Simsonom Zberigayetsya u biblioteci viddilu numizmatiki v Ermitazhi 1898 rik Naprikinci XIV pershij polovini XV st karbuvalisya sribni dengi u centralnij volosti Velikogo Novgorodu Novomu Torzhku Na sribnij moneti vagoyu 0 33 0 42 grama karbuvavsya ptah povernutij vpravo z pidnyatimi krilami na reversi mistivsya nadpis pechat Novotorskaya ros Podibno do novgorodskih monet denga Novogo Torzhka otrimala nazvu novotorka Moneti Novogo Torzhka vvazhayutsya odnimi z najridkisnishimi sered monet serednovichnoyi Rusi Deyaki doslidniki dovgij chas podavali hibnu informaciyu privodyachi v priklad fantastichni pidrobki Na sogodni vidomi bl 30 monet yaki perebuvayut u riznih muzeyah Rosiyi Pro kupivlyu odniyeyi z monet zbereglasya rozpiska rzhevskogo kolekcionera P F Simsona yakij u svoyemu katalozi retelno fiksuvav vsi svoyi pridbannya V cij rozpisci zobrazheno monetu pro pridbannya yakoyi zasvidchuye dopis ta ilyustraciya moneti Priobretena v Rzheve u Vas Vas Chupyatova v fevr 1898 g ros Nini cej dokument zberigayetsya v biblioteci viddilu numizmatiki sho v Ermitazhi Porivnyuyuchi vagu novotorzhskih monet z novgorodskimi dengami doslidniki prijshli do visnovku sho 2 novotorzhski dengi dorivnyuvali 1 novgorodskij Pulo Velikogo NovgoroduMidne pulo Vaga 0 42 g Vasil II Temnij 1420 1456 Pulo Novgorodske Moskovskij period 1462 1504 Dlya dribnih rozrahunkiv pochali karbuvatisya pershi puli iz zobrazhennyam golovi posadnogo boyara chi namisnika Na reversi karbuvavsya napis pulo novagorodskoe ros Na aversi monet moskovskogo periodu 1462 1505 karbuvavsya dvogolovij orel ale vkazuvalasya legenda iz nazvoyu mista knyaz velikogo Novagoroda ros abo na reversi karbuvalasya stara legenda pulo novagorodskoe ros Period karbuvannya puliv 1420 1504 roki Serednya vaga monet 0 36 0 46 grama DzherelaThe Chronicle of Novgorod 1016 1471 Intr C Raymond Beazley A A Shakhmatov London 1914 26 serpnya 2019 u Wayback Machine angl http www baldwin co uk media cms auction archive auction ny32 33 BALDWINS 20NewYorkSale 2033 20 2001 pdf 28 serpnya 2017 u Wayback Machine http www baldwin co uk media cms auction archive auction 83 BALDWINS 20Auction 2083 20 20Sept 202013 20 2004 20 20Russian 20Coins pdf 14 travnya 2014 u Wayback Machine http www rustypennies com catalog medieval russian coins html 25 serpnya 2017 u Wayback Machine http www rustypennies com catalog novgorod coins html 20 chervnya 2017 u Wayback Machine PrimitkiPadinnya Velikogo Novgoroda 16 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl V L Yanin Altyn i ego mesto v russkih denezhnyh sistemah v XIV XV vv KSIIMK 66 1956 ros V L Yanin Altyn i ego mesto v russkih denezhnyh sistemah v XIV XV vv KSIIMK 66 1956 ros Pskovskie letopisi vyp I M L 1941 str 32 ros Pskovskie letopisi vyp II M 1955 str 34 i 117 ros Denezhnoe obrashenie Rossii Istoricheskie ocherki Katalog Materialy arhivnyh fondov v 3 h tomah Bank Rossii red sovet G I Luntovskij A N Saharov A V Yurov M INTERKRIM PRESS 2010 ros Selart Anti 2015 Livonia Rus and the Baltic Crusades in the Thirteenth Century Leiden Brill s 400 ISBN 978 9 00 428474 6 angl V L Yanin Altyn i ego mesto v russkih denezhnyh sistemah v XIV XV vv KSIIMK 96 1956 ros Giessener Munzhandlung Dieter Gorny Auktion 30 Munchen 1984 nim P G Gajdukov P D Malygin Novotorzhskie monety Izd Numizmatika i epigrafika T XVIII M Pamyatniki istoricheskoj mysli 2011 S 232 243 il tabl XXXVI ros Gajdukov P G Russkie poludengi chetveretcy i polushki XIV XVII vv M 2006 S 93 ros Schubert T F Catalogue du cabinet des monnaies et medailles russes appartenant au general de l infanterie T F de Schubert a Saint Petersbourg Premiere partie Monnaies Carlsruhe 1857 P 10 71 fr A V Oreshnikova Russkie monety do 1547 g pervoe izdanie Moskva 1896 ros Denezhnoe obrashenie Rossii Istoricheskie ocherki Katalog Materialy arhivnyh fondov v 3 h tomah Bank Rossii red sovet G I Luntovskij A N Saharov A V Yurov M INTERKRIM PRESS 2010 ros