Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монети Хорезму почали карбувалися на монетному дворі в Ургенчі в період панування Золотої Орди на територіях Середньої Азії в 60-х роках XIII ст. до початку XV ст. Виготовлялися із золота динари, срібла ½ та 1 диргеми (до грошової реформи Масуд-бека карбувалися мідні дирхами плаковані сріблом) Після дирхеми змінилися на данги з більш постійною вагою і стабільним вмістом срібла) та мідні пули з умовними фракціями: 1 (0,8 до 2,2 гр.), 1½ (2,9 гр.), 2 (4 гр.), 3(6 гр.), 4(10 гр.). Початково 1 данг розмінювався на 16 пулів: 12 дангів = 1 динару.
Історія
У 1266 році на західній частині Середньої Азії Хорезм отримав фактичну незалежність від Монгольської імперії. У 1388 року Тимур зруйнував Куня-Ургенч і підпорядкував собі весь Хорезм. З XVI століття велика частина території Хорезму була включена до Хівинського ханства.
В середні віки, в часи монгольських завоювань, столиця Хорезму (араб. حارزم) місто Ургенч було великим торговим та ремісничим центром. З нього через Кизилкум на Сирдар'ю і далі на схід проходили торгові караванні шляхи до Монголії та Китаю. Інший торговий шлях пов'язував Персію та Середню Азію зі Східною Європою. Звідси каравани йшли до Каспійського моря і далі на північний захід до Волзької Булгарії.
Карбування в Хорезмі
Динари
З 1363 року, за часів правління Абдулах-хана почали карбуватися золоті динари. На аверсі таких монет у колі із крапок та 2-му лінійному містилася легенда: «Влада Богу». На реверсі в чотирикутній рамці вказане місце карбування та рік. Відомі різновиди динарів з 8-кутною рамкою та з іншими надписами в ній. Імена ханів на динарах не позначалося. Останні датовані динари Хорезу карбувалися у 1387 році. Середня вага — 0,95 гр..
Дирхами та данги
Ваговою одиницею для срібних та мідних монет у Хорезмі слугував шаїр. 1 ваговий шаїр = ¼ = 1⁄16 дирхему-дангу. За часів правління Менгу-Тимура в період 1266-1278 (665-677 рр.Г.) роках на монетах позначалися дати-хронограми (абджади). Перше золотоордиське карбування в Хорезмі було анонімним. На монетах того часу почали карбувати тамгу Бату, на аверсі карбували легенду: «Влада [належить] Богу єдиному та всемогутньому». На реверсі позначалося місце карбування та рік. Відомі три різновиди того типу: текст в картуші і текст в чотирикутнику. Також карбувалися дирхами з чагатайською Г-подібною тамгою. З 1279 (678 р.Г.) року на монетах почала проставлятися дата арабськими цифрами. Вага монет — 1,22-1,95 гг. За часів правління хана Тула-Буги, в період з 1287—1291 (686—690 рр.Г.) роках, карбувалися анонімні дирхеми з аналогічними надписами та зображеннями. На деяких монетах карбувалося зображення «вузлів щастя», або зірки. Вага монет — 1,92-2,33 гг. У 1290 році карбувалися монети номіналами в ½ дирхами. Вага монети — 1,07 гр. За цей період мідні монети не карбувалися.
За часів правління Токти, в період з 1295—1310 (694-709 р.Г.), карбувалися срібні дирхами та мідні пули. На дирхамах почали позначати імена ханів. Вагова норма — 2,29 гр. На аверсі легенда в чотирикутнику «вузол шастя», в полі легенда: «Токту-бек справедливий». На реверсі вказане місце карбування та рік. Відомі також різновиди дирхемів з Шагадою Ісламу в три рядки: «Немає Бога крім Аллаха і Мухаммад — пророк його» (араб. أشهد أن لا إله إلا الله وأشهد أن محمدا رسول الله) та надписом в картуші. За часів ханів Узбека срібні данги карбувалися в 1315, 1317—1326, 1328, 1330—1338 та 1340 роках з подібними зображеннями та надписами. Ваговою одиницею в той період слугував (4,64 гр.). На виготовлення одного хорезмського дирхаму-дангу йшло 5⁄12 частин від міскаля. Срібні данги перших років карбування за часів Джанібека мало чим відрізнялися від попередніх випусків. Карбування почалося з 1340 року, за 2 роки до його ханування. Такі випадки на монетах Джанібека зустрічалися не вперше. Деякі дослідники схиляються до думки, що невірна дата — наслідки помилки різьбяра. З 1342 року починається регулярне карбування. З 1347 року починають карбуватися данги Бердібека, (серпень 1359 — січень 1360), Науруза (січень — червень 1360), Хизра (червень 1360 — серпень1361), Мухаммада (1370—1378), Тохтамиша (1380–1399), Шадибека (1399–1407) та (1407–1410). Вага дангів — 1,5-1,9 гр. В 1381 році Тимур карбував імений данг султана Суюрґатмиша.
Пули
Див. також Пул (розмінна монета)
Перші мідні пули Хорезму почали карбуватися за часів хана Токти у 1209 році. На аверсі в чотирикутнику куфічним почерком позначалося місце карбування: «Карбування в Хорезмі» (араб. حارزم ﺿﺭﺏ) В сегментах чотирикутника вписана картуш, над надписом зображено «вузол щастя». На реверсі дата абджадом. Середня вага монети — 1,8-2,2 гр. За часів правління хана Узбека до 1338 року карбувалися пули з подібним зображенням, що і за часів правління хана Токти. Вага пулів за часи карбування Токти, Узбека складала від 0,8 до 2,2 гр. В 1338 році карбувавалися пули на реверсі із зображенням сонця, сонце в клешнях краба. На початку правління Джанібека карбувалися пули без зображень, або з надписом в чотирикутнику, чи в картуші як і на попередніх випусках. Карбувалися також фракції пулів в 1½ (2,9 гр. та були відповідними до 3⁄5 вагових ) та 2 пули (Вага бл. 4 гр. відповідні до 4⁄5 шаїрів). Номінали дослідниками названі умовно враховуючи збільшену вагу пулів. В 1355 році карбувалися потрійні пули (вага бл. 6 гр. відповідні до 6⁄5 шаїрів) із зображенням сонця, на фоні якого стоїть лев. За часів правління Бердібека карбувалися монети в 1 та 1½ пули. З 1365 (764 р.Г.) року і до 1391 року всі типи пулів почали карбуватися анонімно. В 1369 році карбувалися монети з умовним номіналом в 4 пули (Вага 10 гр.). Анонімні пули останніх років карбування діляться на 11 типів:
- 1) 1365—1369. З обох сторін у картуші, розеті, чи чотирикутнику надписи які позначали рік та місця карбування.
- 2) 1370, 1385. На аверсі птах в чотирилисній розеті. В пелюсках надписи. На реверсі в центрі 4-х пелюсткова квітка, з боків надписи. Існують різновиди з птахом в 6-кутній зірці, також не датований.
- 3) 1371, 1389. На аверсі зображення коня, навколо нього рік. На реверсі 6 «вузлів щастя». Існують різновиди з надписом на реверсі, також недатовані.
- 4) 1372, 1375, 1376-1383, 1388, 1391. Початок легенди в сегментах чотирикутника. На реверсі віньєтка.
- 5) 1374. На реверсі сокира, навколо неї 4 розетки.
- 6) 1384. У фігурному ромбі тварина вправо.
- 7) 1385, 1388. Складний геометричний орнамент. Існують також недатовані пули цього типу.
- 8) Недатований пул із зображенням барана на аверсі.
- 9) 1388. Зображення жука, навколо нього надпис.
- 10) Недатований пул із зображенням 3 риб на аверсі. На реверсі зображення птаха у складному картуші. Існують різновиди без птаха на реверсі та з 2 рибами.
- 11) Недатований пул із зображенням відпочиваючого сайгаку на аверсі.
Карбування в Ургенчі
В часи співуправління Дуви та Хайду (1282–1306) в Чагатайському улусі та Могулістані в Ургенчі (араб. جرجانية) карбувалися дирхами, які наслідували дирхеми Ошу. На аверсі в цетральному подвійному лінійному колі карбувалися Г- та Ф-подібні тамги, за колом легенда у двох лінійних та середньому крапковому колах. На реверсі в подвійному лінійному та середньому крапковому колах позначалися місце карбування та рік.
Примітки
- Ибатов А. Қутбтың «Хусрау уа Шірін» поэмасының сөздігі (XIV ғасыр). Алматы: Гылым, 1974. 280 с.(казах.)
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
- Гаев А.Г., 2002. Генеалогия и хронология Джучидов // Древности Поволжья и других регионов, вып.IV. Н.Новгород.(рос.)
- Яніна С.А., 1971. Золоті анонімні монети Хорезма 60-70-х рр. XIV в. в зборах ДІМ // нумізматичний збірник ДІМ. Частина IV вип. III. М., с.25-76.(рос.)
- Фёдоров-Давыдов, 1998. Из истории денежного обращения средневекового Хорезма // Приаралье в древности и средневековье. М., с.218-227.(рос.)
- Фёдоров-Давыдов Г.А., 1961. О начале монетной чеканки в Хорезме и Сарае // Эпиграфика Востока, XIV, Л. c.79-89.(рос.)
- Тюнибекян В.А., 2003. Хорезм Золотоордынского периода // Древние и средневековые монеты Туркменистана. Киев.(рос.)
- Фёдоров-Давыдов Г.А., 1965. Нумизматика Хорезма золотоордынского периода // Нумизматика и Эпиграфика, т. V. М.(рос.)
- Бурковский С.А., 2009. Медные монеты чекана Хорезма XIV-XV веков // Частные вопросы медного джучидского чекана. Донецк.(рос.)
- Френ Х.М., 1832. Монеты ханов Улуса Джучиева или Золотой Орды. СПб(рос.)
- Янин В.Л., 1956. Денежно-весовые системы русского средневековья. М.(рос.)
- Федоров-Давидов Г.А., 1965. Нумізматика Хорезма золотоординського періоду // Нумізматика і Епіграф, т. V. М.(рос.)
- Иванов Н.Н., 2000. Монетные сборы в археологическом маршруте Хорезмкой экспедиции 1966 года // ДПДР выпуск III. Н.Новгород, с.24-45.(рос.)
- Давидович Е.А. Денежное хозяйство Средней Азии в XIII веке // Изд. «Наука», Москва, 1972.(рос.)
- Петров П.Н. Нумизматическая история Чагатаидского государства 668/1270-770/1369 гг. Казань, 2007. Ст. 379(рос.)
Джерела
- Хромов К. «Вузол щастя» в оформленні монет, карбованих на території Наддніпрянщини та Північного Причорномор'я у другій половині XIV ст. [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.history-library.com/books/drevniy-mir/petrov-pn/2000/files/drevnostipovoljya2000.pdf [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- http://hordecoins.club/index.html [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Jona Lendering, Chorasmia, on the ancient history of Khwarezmia [ 2 травня 2013 у Wayback Machine.]
- E. Nerazik, on Central Asia in the Early Middle Ages [ 2 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moneti Horezmu pochali karbuvalisya na monetnomu dvori v Urgenchi v period panuvannya Zolotoyi Ordi na teritoriyah Serednoyi Aziyi v 60 h rokah XIII st do pochatku XV st Vigotovlyalisya iz zolota dinari sribla ta 1 dirgemi do groshovoyi reformi Masud beka karbuvalisya midni dirhami plakovani sriblom Pislya dirhemi zminilisya na dangi z bilsh postijnoyu vagoyu i stabilnim vmistom sribla ta midni puli z umovnimi frakciyami 1 0 8 do 2 2 gr 1 2 9 gr 2 4 gr 3 6 gr 4 10 gr Pochatkovo 1 dang rozminyuvavsya na 16 puliv 12 dangiv 1 dinaru IstoriyaU 1266 roci na zahidnij chastini Serednoyi Aziyi Horezm otrimav faktichnu nezalezhnist vid Mongolskoyi imperiyi U 1388 roku Timur zrujnuvav Kunya Urgench i pidporyadkuvav sobi ves Horezm Z XVI stolittya velika chastina teritoriyi Horezmu bula vklyuchena do Hivinskogo hanstva V seredni viki v chasi mongolskih zavoyuvan stolicya Horezmu arab حارزم misto Urgench bulo velikim torgovim ta remisnichim centrom Z nogo cherez Kizilkum na Sirdar yu i dali na shid prohodili torgovi karavanni shlyahi do Mongoliyi ta Kitayu Inshij torgovij shlyah pov yazuvav Persiyu ta Serednyu Aziyu zi Shidnoyu Yevropoyu Zvidsi karavani jshli do Kaspijskogo morya i dali na pivnichnij zahid do Volzkoyi Bulgariyi Karbuvannya v HorezmiDinari Karbuvannya v Horezmi Anonimnij zolotij dinar 1375 roku Z 1363 roku za chasiv pravlinnya Abdulah hana pochali karbuvatisya zoloti dinari Na aversi takih monet u koli iz krapok ta 2 mu linijnomu mistilasya legenda Vlada Bogu Na reversi v chotirikutnij ramci vkazane misce karbuvannya ta rik Vidomi riznovidi dinariv z 8 kutnoyu ramkoyu ta z inshimi nadpisami v nij Imena haniv na dinarah ne poznachalosya Ostanni datovani dinari Horezu karbuvalisya u 1387 roci Serednya vaga 0 95 gr Dirhami ta dangi Karbuvannya v Horezmi Anonimnij sribnij dirham 1287 roku Vagovoyu odiniceyu dlya sribnih ta midnih monet u Horezmi sluguvav shayir 1 vagovij shayir 1 16 dirhemu dangu Za chasiv pravlinnya Mengu Timura v period 1266 1278 665 677 rr G rokah na monetah poznachalisya dati hronogrami abdzhadi Pershe zolotoordiske karbuvannya v Horezmi bulo anonimnim Na monetah togo chasu pochali karbuvati tamgu Batu na aversi karbuvali legendu Vlada nalezhit Bogu yedinomu ta vsemogutnomu Na reversi poznachalosya misce karbuvannya ta rik Vidomi tri riznovidi togo tipu tekst v kartushi i tekst v chotirikutniku Takozh karbuvalisya dirhami z chagatajskoyu G podibnoyu tamgoyu Z 1279 678 r G roku na monetah pochala prostavlyatisya data arabskimi ciframi Vaga monet 1 22 1 95 gg Za chasiv pravlinnya hana Tula Bugi v period z 1287 1291 686 690 rr G rokah karbuvalisya anonimni dirhemi z analogichnimi nadpisami ta zobrazhennyami Na deyakih monetah karbuvalosya zobrazhennya vuzliv shastya abo zirki Vaga monet 1 92 2 33 gg U 1290 roci karbuvalisya moneti nominalami v dirhami Vaga moneti 1 07 gr Za cej period midni moneti ne karbuvalisya Za chasiv pravlinnya Tokti v period z 1295 1310 694 709 r G karbuvalisya sribni dirhami ta midni puli Na dirhamah pochali poznachati imena haniv Vagova norma 2 29 gr Na aversi legenda v chotirikutniku vuzol shastya v poli legenda Toktu bek spravedlivij Na reversi vkazane misce karbuvannya ta rik Vidomi takozh riznovidi dirhemiv z Shagadoyu Islamu v tri ryadki Nemaye Boga krim Allaha i Muhammad prorok jogo arab أشهد أن لا إله إلا الله وأشهد أن محمدا رسول الله ta nadpisom v kartushi Za chasiv haniv Uzbeka sribni dangi karbuvalisya v 1315 1317 1326 1328 1330 1338 ta 1340 rokah z podibnimi zobrazhennyami ta nadpisami Vagovoyu odiniceyu v toj period sluguvav 4 64 gr Na vigotovlennya odnogo horezmskogo dirhamu dangu jshlo 5 12 chastin vid miskalya Sribni dangi pershih rokiv karbuvannya za chasiv Dzhanibeka malo chim vidriznyalisya vid poperednih vipuskiv Karbuvannya pochalosya z 1340 roku za 2 roki do jogo hanuvannya Taki vipadki na monetah Dzhanibeka zustrichalisya ne vpershe Deyaki doslidniki shilyayutsya do dumki sho nevirna data naslidki pomilki rizbyara Z 1342 roku pochinayetsya regulyarne karbuvannya Z 1347 roku pochinayut karbuvatisya dangi Berdibeka serpen 1359 sichen 1360 Nauruza sichen cherven 1360 Hizra cherven 1360 serpen1361 Muhammada 1370 1378 Tohtamisha 1380 1399 Shadibeka 1399 1407 ta 1407 1410 Vaga dangiv 1 5 1 9 gr V 1381 roci Timur karbuvav imenij dang sultana Suyurgatmisha Puli Div takozh Pul rozminna moneta Karbuvannya v Horezmi Midnij pul chasiv Abdulah hana 1370 roku Pershi midni puli Horezmu pochali karbuvatisya za chasiv hana Tokti u 1209 roci Na aversi v chotirikutniku kufichnim pocherkom poznachalosya misce karbuvannya Karbuvannya v Horezmi arab حارزم ﺿﺭﺏ V segmentah chotirikutnika vpisana kartush nad nadpisom zobrazheno vuzol shastya Na reversi data abdzhadom Serednya vaga moneti 1 8 2 2 gr Za chasiv pravlinnya hana Uzbeka do 1338 roku karbuvalisya puli z podibnim zobrazhennyam sho i za chasiv pravlinnya hana Tokti Vaga puliv za chasi karbuvannya Tokti Uzbeka skladala vid 0 8 do 2 2 gr V 1338 roci karbuvavalisya puli na reversi iz zobrazhennyam soncya sonce v kleshnyah kraba Na pochatku pravlinnya Dzhanibeka karbuvalisya puli bez zobrazhen abo z nadpisom v chotirikutniku chi v kartushi yak i na poperednih vipuskah Karbuvalisya takozh frakciyi puliv v 1 2 9 gr ta buli vidpovidnimi do 3 5 vagovih ta 2 puli Vaga bl 4 gr vidpovidni do 4 5 shayiriv Nominali doslidnikami nazvani umovno vrahovuyuchi zbilshenu vagu puliv V 1355 roci karbuvalisya potrijni puli vaga bl 6 gr vidpovidni do 6 5 shayiriv iz zobrazhennyam soncya na foni yakogo stoyit lev Za chasiv pravlinnya Berdibeka karbuvalisya moneti v 1 ta 1 puli Z 1365 764 r G roku i do 1391 roku vsi tipi puliv pochali karbuvatisya anonimno V 1369 roci karbuvalisya moneti z umovnim nominalom v 4 puli Vaga 10 gr Anonimni puli ostannih rokiv karbuvannya dilyatsya na 11 tipiv 1 1365 1369 Z oboh storin u kartushi rozeti chi chotirikutniku nadpisi yaki poznachali rik ta miscya karbuvannya 2 1370 1385 Na aversi ptah v chotirilisnij rozeti V pelyuskah nadpisi Na reversi v centri 4 h pelyustkova kvitka z bokiv nadpisi Isnuyut riznovidi z ptahom v 6 kutnij zirci takozh ne datovanij 3 1371 1389 Na aversi zobrazhennya konya navkolo nogo rik Na reversi 6 vuzliv shastya Isnuyut riznovidi z nadpisom na reversi takozh nedatovani 4 1372 1375 1376 1383 1388 1391 Pochatok legendi v segmentah chotirikutnika Na reversi vinyetka 5 1374 Na reversi sokira navkolo neyi 4 rozetki 6 1384 U figurnomu rombi tvarina vpravo 7 1385 1388 Skladnij geometrichnij ornament Isnuyut takozh nedatovani puli cogo tipu 8 Nedatovanij pul iz zobrazhennyam barana na aversi 9 1388 Zobrazhennya zhuka navkolo nogo nadpis 10 Nedatovanij pul iz zobrazhennyam 3 rib na aversi Na reversi zobrazhennya ptaha u skladnomu kartushi Isnuyut riznovidi bez ptaha na reversi ta z 2 ribami 11 Nedatovanij pul iz zobrazhennyam vidpochivayuchogo sajgaku na aversi Karbuvannya v UrgenchiKarbuvannya v Urgenchi dirham 2 1 gr 1291 690 r G Spivupravlinnya Duvi ta Hajdu V chasi spivupravlinnya Duvi ta Hajdu 1282 1306 v Chagatajskomu ulusi ta Mogulistani v Urgenchi arab جرجانية karbuvalisya dirhami yaki nasliduvali dirhemi Oshu Na aversi v cetralnomu podvijnomu linijnomu koli karbuvalisya G ta F podibni tamgi za kolom legenda u dvoh linijnih ta serednomu krapkovomu kolah Na reversi v podvijnomu linijnomu ta serednomu krapkovomu kolah poznachalisya misce karbuvannya ta rik PrimitkiIbatov A Қutbtyn Husrau ua Shirin poemasynyn sozdigi XIV gasyr Almaty Gylym 1974 280 s kazah Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2017 Gaev A G 2002 Genealogiya i hronologiya Dzhuchidov Drevnosti Povolzhya i drugih regionov vyp IV N Novgorod ros Yanina S A 1971 Zoloti anonimni moneti Horezma 60 70 h rr XIV v v zborah DIM numizmatichnij zbirnik DIM Chastina IV vip III M s 25 76 ros Fyodorov Davydov 1998 Iz istorii denezhnogo obrasheniya srednevekovogo Horezma Priarale v drevnosti i srednevekove M s 218 227 ros Fyodorov Davydov G A 1961 O nachale monetnoj chekanki v Horezme i Sarae Epigrafika Vostoka XIV L c 79 89 ros Tyunibekyan V A 2003 Horezm Zolotoordynskogo perioda Drevnie i srednevekovye monety Turkmenistana Kiev ros Fyodorov Davydov G A 1965 Numizmatika Horezma zolotoordynskogo perioda Numizmatika i Epigrafika t V M ros Burkovskij S A 2009 Mednye monety chekana Horezma XIV XV vekov Chastnye voprosy mednogo dzhuchidskogo chekana Doneck ros Fren H M 1832 Monety hanov Ulusa Dzhuchieva ili Zolotoj Ordy SPb ros Yanin V L 1956 Denezhno vesovye sistemy russkogo srednevekovya M ros Fedorov Davidov G A 1965 Numizmatika Horezma zolotoordinskogo periodu Numizmatika i Epigraf t V M ros Ivanov N N 2000 Monetnye sbory v arheologicheskom marshrute Horezmkoj ekspedicii 1966 goda DPDR vypusk III N Novgorod s 24 45 ros Davidovich E A Denezhnoe hozyajstvo Srednej Azii v XIII veke Izd Nauka Moskva 1972 ros Petrov P N Numizmaticheskaya istoriya Chagataidskogo gosudarstva 668 1270 770 1369 gg Kazan 2007 St 379 ros DzherelaHromov K Vuzol shastya v oformlenni monet karbovanih na teritoriyi Naddnipryanshini ta Pivnichnogo Prichornomor ya u drugij polovini XIV st 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine http www history library com books drevniy mir petrov pn 2000 files drevnostipovoljya2000 pdf 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine http hordecoins club index html 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Jona Lendering Chorasmia on the ancient history of Khwarezmia 2 travnya 2013 u Wayback Machine E Nerazik on Central Asia in the Early Middle Ages 2 serpnya 2017 u Wayback Machine