Держава Хойсалів (ಹೊಯ್ಸಳ ಸಾಮ್ರಾಜ್ಯ; 1026 —1346 роки) — держава на півдні Індостану зі столицями у та , яка прийшла на зміну державі Західних Чалук'їв. Розквіт держави припадає на 1220—1290-х роки. У 1311 році її володарі вимушені були визнати себе данниками делійських султанів з династії Хілджі, а до 1346 року державу Хойсалів поглинула Віджаянагарська імперія.
Держава Хойсалів | ||||
| ||||
Держава Хойсалів. | ||||
Столиця | ||||
Мови | каннада | |||
Релігії | індуїзм джайнізм | |||
Форма правління | монархія | |||
магараджахіраджа | Нріпакама II | |||
Історичний період | Середньовіччя | |||
- Засновано | 1026 | |||
- Ліквідовано | 1346 | |||
Сьогодні є частиною | Індія | |||
|
Історія
Перші володіння предки Хойсалів отримали ще у середині X століття. Відомо, що у 950 році Арекалла Хойсала отримав намісництво (ганда) у Малепоралі. Поступово родина набирала силу. Втім лише за правління пермаді Нріпаками II були визнані окремою державою зі столицею в Белпурі (сучасний Белур, західніше Бангалора). Тоді ж визнали себе данниками держави Західних Чалук'їв. Правителі з роду Хойсалів активно допомагали Західним Чалук'ям у боротьбі з імперією Чола.
Хойсали отримали незалежність приблизно у 1110 році. Новою столицею стає Дварасамудра (пізніше — Дорасамудра, зараз — Халебід). За правління Віра Балала II (1172–1215) війська Хойсалів завдали поразки залишкам держави західних Чалук'їв та Пандьям. В цей час ця держава перетворюється на домінуючу силу у всій Південній Індії. Скориставшись ослабленням Чолів, він закріпився навіть у самому центрі сучасного Тамілнада біля Шріранчама.
У 1220—1290-х роках продовжується підйом держави Хойсалів. В цей час набуває розвиток архітектура та мистецтво. З кінця 1290-х років починається поступовий занепад. Він був викликаний як економічними причинами — встановлення монополії арабських купців, так і війнами з Сеунами та державою Пандья. У 1310 і 1327 роках Хойсали були розгромлені військами Делійського султанату (у 1311 визнали себе його данниками), але династія продовжувала правити у своєму традиційному районі. Остаточно вона була повалена володарями Віджаянагара та султанами Мадурая у 1343–1346 роках.
Культура
Архітектура
Хойсали приділяли велику увагу зведенню численних храмів. Їхній стиль зазнав впливу архітектури Західних Чалук'їв та так званого Карнатського дравідійського стилю. Особливістю архітектури Хойсалів є наявність вишуканих дрібничок та деталей, висока майстерність у створенні оздоблення скульптур, що прикрашали храми. При цьому часто використовувався мильний камінь (талькохлорит).
Більшість храмів було зведено у столицях держави. Найзначнішими є храми Ченнакешава у Белпурі, Хойсалешвара у Дорасамудрі, Ченнакешава у Соматхапурі, Ішвара в Арсікері, Амрутешвара в Амрутхапурі, Віра Нараяна у Белаваді, Лакшмінарасімха у Нугехаллі, Лакшмінараяна в Хосахолалу, Ченнакешава в Аралагуппі, Букешвара у Коравангалі, Лакшмінарасімха у Харанхаллі, Нагешвара-Ченнакешава у Мозалі, Малікарджуна у Басаралу. Більшість з них прикрашена горизонтальними фризами та барельєфами.
Література
Період Хойсалів є часом розквіту поезії та творів мовою каннада. Правителі підтримували поширення цієї мови, хоча ще використовувався санскрит. найвідомішими поетами та письменниками цього часу були Джанна, Рудрабхатта, Харіхара, Рагхаванка. В цей же час філософ санскритом склав численні коментарі до Брахма-сутри, Бхагавад-гіти, а також до основних Упанішад.
Володарі
- Нріпакама II (1026–1047)
- Хойсала Вінаядітья (1047–1098)
- Ереянга (1098–1102)
- Віра Балала I (1102–1108)
- Вішнувардхана (1108–1152)
- Нарасімха I (1152–1173)
- Віра Балала II (1173–1220)
- Віра Нарасімха II (1220–1235)
- Віра Сомешвара (1235–1254)
- Нарасімха III (1254–1291)
- Віра Балала III (1292–1343)
- Вірупакша (1343–1346)
Джерела
- Kamath, Suryanath U. (2001). A concise history of Karnataka : from pre-historic times to the present. Bangalore: Jupiter books. LCCN 80905179
- Chopra, Ravindran, Subrahmanian, P.N., T.K., N (2003). History of South India (Ancient, Medieval and Modern) Part 1. New Delhi: Chand Publications. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Держава Хойсалів |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhava Hojsaliv ಹ ಯ ಸಳ ಸ ಮ ರ ಜ ಯ 1026 1346 roki derzhava na pivdni Indostanu zi stolicyami u ta yaka prijshla na zminu derzhavi Zahidnih Chaluk yiv Rozkvit derzhavi pripadaye na 1220 1290 h roki U 1311 roci yiyi volodari vimusheni buli viznati sebe dannikami delijskih sultaniv z dinastiyi Hildzhi a do 1346 roku derzhavu Hojsaliv poglinula Vidzhayanagarska imperiya Derzhava Hojsaliv 1026 1346 Derzhava Hojsaliv istorichni kordoni na kartiDerzhava Hojsaliv Stolicya Movi kannada Religiyi induyizm dzhajnizm Forma pravlinnya monarhiya magaradzhahiradzha Nripakama II Istorichnij period Serednovichchya Zasnovano 1026 Likvidovano 1346 Sogodni ye chastinoyu Indiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhava HojsalivIstoriyaPershi volodinnya predki Hojsaliv otrimali she u seredini X stolittya Vidomo sho u 950 roci Arekalla Hojsala otrimav namisnictvo ganda u Maleporali Postupovo rodina nabirala silu Vtim lishe za pravlinnya permadi Nripakami II buli viznani okremoyu derzhavoyu zi stoliceyu v Belpuri suchasnij Belur zahidnishe Bangalora Todi zh viznali sebe dannikami derzhavi Zahidnih Chaluk yiv Praviteli z rodu Hojsaliv aktivno dopomagali Zahidnim Chaluk yam u borotbi z imperiyeyu Chola Hojsali otrimali nezalezhnist priblizno u 1110 roci Novoyu stoliceyu staye Dvarasamudra piznishe Dorasamudra zaraz Halebid Za pravlinnya Vira Balala II 1172 1215 vijska Hojsaliv zavdali porazki zalishkam derzhavi zahidnih Chaluk yiv ta Pandyam V cej chas cya derzhava peretvoryuyetsya na dominuyuchu silu u vsij Pivdennij Indiyi Skoristavshis oslablennyam Choliv vin zakripivsya navit u samomu centri suchasnogo Tamilnada bilya Shriranchama U 1220 1290 h rokah prodovzhuyetsya pidjom derzhavi Hojsaliv V cej chas nabuvaye rozvitok arhitektura ta mistectvo Z kincya 1290 h rokiv pochinayetsya postupovij zanepad Vin buv viklikanij yak ekonomichnimi prichinami vstanovlennya monopoliyi arabskih kupciv tak i vijnami z Seunami ta derzhavoyu Pandya U 1310 i 1327 rokah Hojsali buli rozgromleni vijskami Delijskogo sultanatu u 1311 viznali sebe jogo dannikami ale dinastiya prodovzhuvala praviti u svoyemu tradicijnomu rajoni Ostatochno vona bula povalena volodaryami Vidzhayanagara ta sultanami Maduraya u 1343 1346 rokah KulturaArhitektura Hojsali pridilyali veliku uvagu zvedennyu chislennih hramiv Yihnij stil zaznav vplivu arhitekturi Zahidnih Chaluk yiv ta tak zvanogo Karnatskogo dravidijskogo stilyu Osoblivistyu arhitekturi Hojsaliv ye nayavnist vishukanih dribnichok ta detalej visoka majsternist u stvorenni ozdoblennya skulptur sho prikrashali hrami Pri comu chasto vikoristovuvavsya milnij kamin talkohlorit Hram Amruteshvara v Amruthapuri Bilshist hramiv bulo zvedeno u stolicyah derzhavi Najznachnishimi ye hrami Chennakeshava u Belpuri Hojsaleshvara u Dorasamudri Chennakeshava u Somathapuri Ishvara v Arsikeri Amruteshvara v Amruthapuri Vira Narayana u Belavadi Lakshminarasimha u Nugehalli Lakshminarayana v Hosaholalu Chennakeshava v Aralaguppi Bukeshvara u Koravangali Lakshminarasimha u Haranhalli Nageshvara Chennakeshava u Mozali Malikardzhuna u Basaralu Bilshist z nih prikrashena gorizontalnimi frizami ta barelyefami Literatura Period Hojsaliv ye chasom rozkvitu poeziyi ta tvoriv movoyu kannada Praviteli pidtrimuvali poshirennya ciyeyi movi hocha she vikoristovuvavsya sanskrit najvidomishimi poetami ta pismennikami cogo chasu buli Dzhanna Rudrabhatta Harihara Raghavanka V cej zhe chas filosof sanskritom sklav chislenni komentari do Brahma sutri Bhagavad giti a takozh do osnovnih Upanishad VolodariNripakama II 1026 1047 Hojsala Vinayaditya 1047 1098 Ereyanga 1098 1102 Vira Balala I 1102 1108 Vishnuvardhana 1108 1152 Narasimha I 1152 1173 Vira Balala II 1173 1220 Vira Narasimha II 1220 1235 Vira Someshvara 1235 1254 Narasimha III 1254 1291 Vira Balala III 1292 1343 Virupaksha 1343 1346 DzherelaKamath Suryanath U 2001 A concise history of Karnataka from pre historic times to the present Bangalore Jupiter books LCCN 80905179 Chopra Ravindran Subrahmanian P N T K N 2003 History of South India Ancient Medieval and Modern Part 1 New Delhi Chand Publications ISBN 81 219 0153 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhava Hojsaliv