Святий Альбе́рт Вели́кий (лат. Albertus Magnus, при народженні Альберт фон Больштедт (нім. Albert von Bollstadt)) (бл. 1193 — 15 листопада 1280) — німецький католицький теолог, філософ і природознавець, чернець-домініканець, наставник Томи Аквінського, представник ортодоксальної схоластики, канонізований у 1931 році.
Альберт Великий | |
---|---|
лат. Albertus Magnus | |
Альберт Великий, фреска Томи Моденського з 1352 року, Тревізо, Італія | |
Основні відомості | |
Ім'я при народженні: | Альберт фон Больштедт |
Народження | 1200[1][2][…] Лауйнген, Баварія[4][…] |
Альма-матер: | Падуанський університет[6] і Паризький університет[7] |
Заклад: | Паризький університет[8] |
Конфесія: | християнство |
Смерть: | 15 листопада 1280[6][2][…] |
Кельн, Пруссія[6][10] | |
Місце поховання: | d[11] |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | клірик, хімік, письменник, музикознавець, теоретик музики |
Основні інтереси: | філософія |
Традиція/школа: | схоластика |
Звання: | професор |
Титул: | граф, «doctor universalis», єпископ |
Значні роботи: | Список
|
Попередники: | |
Послідовники: | Тома Аквінський |
Альберт Великий у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у Швабії у родині графа фон Больштедта у Лауїнгені. Точна дата народження невідома, ймовірно народився між 1193 і 1206 роками.
Учився в Падуї, викладав у Парижі (Сорбонна), Кельні та інших містах.
Почав перебудовувати та систематизувати католицьке богослів'я на основі аристотелізму. Це продовжив його учень Тома Аквінський. Вони разом боролися проти опозиційних шкіл у схоластиці, єресей, аверроїзму, проти антифеодальних ідей і рухів. Альберт Великий — автор філософських творів («Про причини та про виникнення загального») і природничо-наукових трактатів про мінерали, рослини, тварин.
Творчість
Альберт Великий — видатний схоласт. Завдяки коментарям Альберта праці Аристотеля стали надбанням середньовічної культури. Він не тільки систематизував знання античних і арабських вчених у галузі природознавства й етики, а й провів також власні дослідження на основі спостережень і досвіду.
Інтерес до натурфілософської проблематики закономірно міг зумовити заняття Альберта алхімією. Найвідоміший його твір у цій традиції — «Libellus de Alchimia» («Книжка про алхімію», «Мале алхімічне зведення»). Навколо фігури Альберта-алхіміка постали численні легенди, що змальовували його як чаклуна. Казали, нібито він міг перетворити зиму на літо, аби провести бенкет у монастирському дворі. За іншою легендою, одного разу Альберт створив механічну мідну людину, що могла відповідати на всі запитання. Однак згодом дивний механізм було знищено учнем філософа, Томою Аквінським.
Альберт Великий славився своєю ерудицією, проте власного вчення не створив. За енциклопедичність знань отримав від католицької церкви титул «doctor universalis».
Див. також
- 20006 Альбертус Маґнус — астероїд, названий на честь філософа.
Примітки
- Зведений список імен діячів мистецтва
- Encyclopædia Britannica
- Nationalencyklopedin — 1999.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118637649 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Plancy J. C. Albert le Grand // Dictionnaire infernal — 6 — Plon, 1863.
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 41. —
- https://resource.database.rag-online.org/ngQG2j971QY71fmokQJfa
- https://database.rag-online.org/viewer.p/1/4/object/46-2204129
- Stanford Encyclopedia of Philosophy — Stanford University, Center for the Study of Language & Information, 1995. — ISSN 1095-5054
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Find a Grave — 1996.
- База даних малих космічних тіл JPL: Альберт Великий (англ.) .
Джерела
- Остапчук Г. О. Альберт Великий [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія (дата звернення: 16.02.2019).
- Альберт Великий [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Українська загальна енциклопедія
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Средневековый мир в терминах, именах и названиях, Мн., «Беларусь», 1999.(рос.)
- Марчукова С. М., Естественнонаучные представления в средневековой Европе. — СПб.: Европейский дом, 1999.(рос.)
Література
- Альберт Великий // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Albert Svyatij Albe rt Veli kij lat Albertus Magnus pri narodzhenni Albert fon Bolshtedt nim Albert von Bollstadt bl 1193 15 listopada 1280 nimeckij katolickij teolog filosof i prirodoznavec chernec dominikanec nastavnik Tomi Akvinskogo predstavnik ortodoksalnoyi sholastiki kanonizovanij u 1931 roci Albert Velikijlat Albertus MagnusAlbert Velikij freska Tomi Modenskogo z 1352 roku Trevizo ItaliyaOsnovni vidomostiIm ya pri narodzhenni Albert fon BolshtedtNarodzhennya 1200 1 2 Laujngen Bavariya 4 Alma mater Paduanskij universitet 6 i Parizkij universitet 7 Zaklad Parizkij universitet 8 Konfesiya hristiyanstvoSmert 15 listopada 1280 6 2 Keln Prussiya 6 10 Misce pohovannya d 11 Praci j dosyagnennyaRid diyalnosti klirik himik pismennik muzikoznavec teoretik muzikiOsnovni interesi filosofiyaTradiciya shkola sholastikaZvannya profesorTitul graf doctor universalis yepiskopZnachni roboti Spisok d d d i dPoperedniki Poslidovniki Toma Akvinskij Albert Velikij u VikishovishiZhittyepisStattya ye chastinoyu ciklu pro sholastiku Dzherela Bibliya Yevangeliye Antichni ucheni Aristotel Evklid Ptolemej Platon Otci Cerkvi Avgustin Avrelij Dionisij Areopagit Ivan Damaskin Boecij Techiyi Tomizm Skotizm Konceptualizm Nominalizm Realizm Avgustinizm Averroyizm Sholastiki Rannya sholastika Raban Mavr Notker Nimeckij Gugo Sen Viktorskij Alkuyin Joan Skot Eriugena Adelard Batskij Ioann Roscelin P yer Abelyar Ioann Solsberijskij Amalrik iz Bena Petro Damiani Anselm Kenterberijskij Bonaventura Berengar Turskij Gijom iz Shampo Petro Lombardskij Serednya sholastika Albert Velikij Toma Akvinskij Duns Skot Avgustin Blazhennij Averroes Vitelo Vinsent iz Bove Zhan Zhandunskij Rodzher Bekon Robert Grosetest Oleksandr Gelskij Yegidij Rimskij Robert Kilvordbi Rajmund Lullij Marsilij Paduanskij Piznya sholastika Mikola Kuzanskij Zhan Buridan Nikola Orezmskij Vilyam Okkam Dante Problematika Problema Vsemogutnosti Problema isnuvannya Diskusiya pro universaliyi Logika Pereistochennya Problema istini Vchennya pro dvoyistu istinu Problema yednosti ta mnozhinnosti Ekzemplyarizm Problema naperedviznachenosti Dogmatichne bogoslov ya Problema piznannya en Princip britvi Okkama Shkoli Shartrska shkola Salamankska shkola en Diskurs Filosofiya Serednovichchya en Portal Katolictvo Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvati Narodivsya u Shvabiyi u rodini grafa fon Bolshtedta u Lauyingeni Tochna data narodzhennya nevidoma jmovirno narodivsya mizh 1193 i 1206 rokami Uchivsya v Paduyi vikladav u Parizhi Sorbonna Kelni ta inshih mistah Pochav perebudovuvati ta sistematizuvati katolicke bogosliv ya na osnovi aristotelizmu Ce prodovzhiv jogo uchen Toma Akvinskij Voni razom borolisya proti opozicijnih shkil u sholastici yeresej averroyizmu proti antifeodalnih idej i ruhiv Albert Velikij avtor filosofskih tvoriv Pro prichini ta pro viniknennya zagalnogo i prirodnicho naukovih traktativ pro minerali roslini tvarin TvorchistAlbert Velikij vidatnij sholast Zavdyaki komentaryam Alberta praci Aristotelya stali nadbannyam serednovichnoyi kulturi Vin ne tilki sistematizuvav znannya antichnih i arabskih vchenih u galuzi prirodoznavstva j etiki a j proviv takozh vlasni doslidzhennya na osnovi sposterezhen i dosvidu Interes do naturfilosofskoyi problematiki zakonomirno mig zumoviti zanyattya Alberta alhimiyeyu Najvidomishij jogo tvir u cij tradiciyi Libellus de Alchimia Knizhka pro alhimiyu Male alhimichne zvedennya Navkolo figuri Alberta alhimika postali chislenni legendi sho zmalovuvali jogo yak chakluna Kazali nibito vin mig peretvoriti zimu na lito abi provesti benket u monastirskomu dvori Za inshoyu legendoyu odnogo razu Albert stvoriv mehanichnu midnu lyudinu sho mogla vidpovidati na vsi zapitannya Odnak zgodom divnij mehanizm bulo znisheno uchnem filosofa Tomoyu Akvinskim Albert Velikij slavivsya svoyeyu erudiciyeyu prote vlasnogo vchennya ne stvoriv Za enciklopedichnist znan otrimav vid katolickoyi cerkvi titul doctor universalis Div takozh20006 Albertus Magnus asteroyid nazvanij na chest filosofa PrimitkiZvedenij spisok imen diyachiv mistectva d Track Q110250907d Track Q2494649 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Deutsche Nationalbibliothek Record 118637649 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Plancy J C Albert le Grand Dictionnaire infernal 6 Plon 1863 d Track Q20961706d Track Q2283832d Track Q3392522d Track Q24451451 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 41 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 https resource database rag online org ngQG2j971QY71fmokQJfa https database rag online org viewer p 1 4 object 46 2204129 Stanford Encyclopedia of Philosophy Stanford University Center for the Study of Language amp Information 1995 ISSN 1095 5054 d Track Q824553d Track Q66839005d Track Q41506 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Baza danih malih kosmichnih til JPL Albert Velikij angl DzherelaOstapchuk G O Albert Velikij 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Velika ukrayinska enciklopediya data zvernennya 16 02 2019 Albert Velikij Arhivovano 1 grudnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska zagalna enciklopediya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Srednevekovyj mir v terminah imenah i nazvaniyah Mn Belarus 1999 ros Marchukova S M Estestvennonauchnye predstavleniya v srednevekovoj Evrope SPb Evropejskij dom 1999 ros LiteraturaAlbert Velikij Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X