Скотизм — напрямок у середньовічній схоластиці, висхідний до вчення Дунса Скотта і альтернативний томізму. Скотизм розвивався в рамках францисканського ордену. Одним з основних в ньому було питання про індивідуації. Якщо томізм пов'язував принцип індивідуації з матерією, то скотизм вбачав її в особливостях форми. На противагу томістській щойності (лат. quidditas) скотизм розвиває принцип цьогості (лат. haecceitas) тобто самототожності предмета, що передбачало наявність сутнісної унікальності в кожному предметі, яка передбачає інтуїцію. Природа Бога на думку скотистів не могла бути піддана раціоналізації. Філософськи скотизм тісно переплітається з номіналізм, хоча і не зводиться до нього.
У теології скотисти просували вчення про тотожність волі й природи у Бога, а також про непорочне зачаття Діви Марії.
Основні представники: Антуан Андре, Франсуа Мейрон, Вільємен Алнвік, Іван з Ріпи, Петро з Кандії, Жан Бассоль, Роберт Ковтон, Джон з Редінґа, Франциск з Маршії, Волтер Чаттон, Волтер Берлей, Ґійом Воруйон
Примітки
- "Иоанн Дунс Скот. Введение в его основополагающие тезисы" [ 13 вересня 2019 у Wayback Machine.] (Реферат по книге)
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 8 березня 2013.
література
- Скотизм / Апполонов А. В. // Сен-Жерменський мир 1679 - Соціальне забезпечення. - М. : Велика російська енциклопедія, 2015. - С. 368-369. - ( Велика російська енциклопедія : [В 35 т.] / Гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004-2017, т. 30). - ISBN 978-5-85270-367-5 .
- Гайденко В. П. Скотізм / / Нова філософська енциклопедія / Ін-т філософії РАН ; Нац. суспільств.-науч. фонд; Представлення. науково-ред. ради В. С. Стьопін, заступники предс .: А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, уч. секр. А. П. Огурцов . - 2-е изд., Испр. і додат. - М.: Думка, 2010 року. - ISBN 978-5-244-01115-9 .
- Можейко М. А. Скотізм [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Історія філософії. Енциклопедія. / Упоряд. і глав. науч. ред. А. А. Грицанов . - Мн .: Інтерпрессервіс; Книжковий Будинок. 2002
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skotizm napryamok u serednovichnij sholastici vishidnij do vchennya Dunsa Skotta i alternativnij tomizmu Skotizm rozvivavsya v ramkah franciskanskogo ordenu Odnim z osnovnih v nomu bulo pitannya pro individuaciyi Yaksho tomizm pov yazuvav princip individuaciyi z materiyeyu to skotizm vbachav yiyi v osoblivostyah formi Na protivagu tomistskij shojnosti lat quidditas skotizm rozvivaye princip cogosti lat haecceitas tobto samototozhnosti predmeta sho peredbachalo nayavnist sutnisnoyi unikalnosti v kozhnomu predmeti yaka peredbachaye intuyiciyu Priroda Boga na dumku skotistiv ne mogla buti piddana racionalizaciyi Filosofski skotizm tisno pereplitayetsya z nominalizm hocha i ne zvoditsya do nogo U teologiyi skotisti prosuvali vchennya pro totozhnist voli j prirodi u Boga a takozh pro neporochne zachattya Divi Mariyi Osnovni predstavniki Antuan Andre Fransua Mejron Vilyemen Alnvik Ivan z Ripi Petro z Kandiyi Zhan Bassol Robert Kovton Dzhon z Redinga Francisk z Marshiyi Volter Chatton Volter Berlej Gijom VorujonPrimitki Ioann Duns Skot Vvedenie v ego osnovopolagayushie tezisy 13 veresnya 2019 u Wayback Machine Referat po knige Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2013 literaturaSkotizm Appolonov A V Sen Zhermenskij mir 1679 Socialne zabezpechennya M Velika rosijska enciklopediya 2015 S 368 369 Velika rosijska enciklopediya V 35 t Gl red Yu S Osipov 2004 2017 t 30 ISBN 978 5 85270 367 5 Gajdenko V P Skotizm Nova filosofska enciklopediya In t filosofiyi RAN Nac suspilstv nauch fond Predstavlennya naukovo red radi V S Stopin zastupniki preds A A Gusejnov G Yu Semigin uch sekr A P Ogurcov 2 e izd Ispr i dodat M Dumka 2010 roku ISBN 978 5 244 01115 9 Mozhejko M A Skotizm 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Istoriya filosofiyi Enciklopediya Uporyad i glav nauch red A A Gricanov Mn Interpresservis Knizhkovij Budinok 2002