Гільйом із Шампо (або Гільйом де Шампо; іноді вживається написання Гійом замість Гільйом згідно з сучасною французькою вимовою, фр. Guillaume de Champeaux; близько 1068–1121) — середньовічний французький філософ-містик, представник крайнього реалізму, богослов, єпископ Шалонський з 1113, друг Бернара Клервоського.
Гійом із Шампо | |
---|---|
фр. Guillaume de Champeaux | |
Основні відомості | |
Народження | 1068 Шампо |
Країна: | Королівство Франція |
Конфесія: | католицтво |
Смерть: | 1121 |
Шалон-ан-Шампань | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | клірик |
Основні інтереси: | теологія |
Традиція/школа: | схоластика, реалізм |
Титул: | монах, єпископ |
Попередники: | Канонік Росцелін, Ансельм Ланський і d |
Послідовники: | П'єр Абеляр і Петро Ломбардський |
Вступив у суперечку з Абеляром, який дав вельми невтішну характеристику його вчення у своєму творі « Історія моїх поневірянь » і розгромив Гійома де Шампо на диспуті. Твори Гійома де Шампо не збереглися. Судити про його погляди можна лише з робіт Абеляра. Відійшовши від наукової боротьби, Гійом де Шампо заснував богословську школу при монастирі святого Віктора в Парижі ( св. Віктора). Канонікат став важливим філософським та навчальним центром, центром містичної теології, вирізнявся суворою дисципліною, яка нагадувала монастирську. Розквіт Сен-Вікторський школи пов'язаний з двома релігійними мислителями-містиками — Гуго Сен-Вікторським та Рішаром Сен-Вікторським.
Примітки
- Гильйом із Шампо [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Великий енциклопедичний словник (рос.)
- Сен-Вікторіанська школа[недоступне посилання з липня 2019] // Велика радянська енциклопедія (рос.)
- Схоластика [ 2 квітня 2009 у Wayback Machine.] // Новітній філософський словник. — 3-є вид., виправл. — Мн.: Книжный Дом. 2003. — 1280 с. — (Мир энциклопедий). (рос.)
Джерела
- Виндельбанд В., История древней философии. — СПб., 1893.(рос.)
- Трахтенберг О. В., Очерки по истории западноевропейской философии. — М., 1957.(рос.)
- Абеляр, П., История моих бедствий / Пер с лат. В. А. Соколова. — М., 1959.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Giljom iz Shampo abo Giljom de Shampo inodi vzhivayetsya napisannya Gijom zamist Giljom zgidno z suchasnoyu francuzkoyu vimovoyu fr Guillaume de Champeaux blizko 1068 1121 serednovichnij francuzkij filosof mistik predstavnik krajnogo realizmu bogoslov yepiskop Shalonskij z 1113 drug Bernara Klervoskogo Gijom iz Shampofr Guillaume de ChampeauxOsnovni vidomostiNarodzhennya1068 1068 ShampoKrayina Korolivstvo FranciyaKonfesiya katolictvoSmert 1121 1121 Shalon an ShampanPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti klirikOsnovni interesi teologiyaTradiciya shkola sholastika realizmTitul monah yepiskopPoperedniki Kanonik Roscelin Anselm Lanskij i dPoslidovniki P yer Abelyar i Petro Lombardskij Vstupiv u superechku z Abelyarom yakij dav velmi nevtishnu harakteristiku jogo vchennya u svoyemu tvori Istoriya moyih poneviryan i rozgromiv Gijoma de Shampo na disputi Tvori Gijoma de Shampo ne zbereglisya Suditi pro jogo poglyadi mozhna lishe z robit Abelyara Vidijshovshi vid naukovoyi borotbi Gijom de Shampo zasnuvav bogoslovsku shkolu pri monastiri svyatogo Viktora v Parizhi sv Viktora Kanonikat stav vazhlivim filosofskim ta navchalnim centrom centrom mistichnoyi teologiyi viriznyavsya suvoroyu disciplinoyu yaka nagaduvala monastirsku Rozkvit Sen Viktorskij shkoli pov yazanij z dvoma religijnimi mislitelyami mistikami Gugo Sen Viktorskim ta Risharom Sen Viktorskim PrimitkiGiljom iz Shampo 29 listopada 2014 u Wayback Machine Velikij enciklopedichnij slovnik ros Sen Viktorianska shkola nedostupne posilannya z lipnya 2019 Velika radyanska enciklopediya ros Sholastika 2 kvitnya 2009 u Wayback Machine Novitnij filosofskij slovnik 3 ye vid vipravl Mn Knizhnyj Dom 2003 1280 s Mir enciklopedij ros DzherelaVindelband V Istoriya drevnej filosofii SPb 1893 ros Trahtenberg O V Ocherki po istorii zapadnoevropejskoj filosofii M 1957 ros Abelyar P Istoriya moih bedstvij Per s lat V A Sokolova M 1959 ros