Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гуго Сен Вікторський фр Hugues de Saint Victor 1096 11 лютого 1141 християнський філософ богослов містик Гуго Сен Віктор

Гуго Сен-Вікторський

Гуго Сен-Вікторський

Гуго Сен-Вікторський (фр. Hugues de Saint-Victor, 1096 — 11 лютого 1141) — християнський філософ, богослов, містик.

Гуго Сен-Вікторський
фр. Hugues de Saint-Victor
image
Основні відомості
Ім'я при народженні:Гуго Бланкенбург
Народження1096(1096)
, Саксонія
Країна:image Франція[1]
Конфесія:католицтво
Смерть:11 лютого 1141(1141-02-11)
Париж, Королівство Франція
Праці й досягнення
Рід діяльності:письменник, клірик
Основні інтереси:теологія
Титул:монах, граф, кардинал
Попередники:Гійом із Шампо[2]
Послідовники:d, d і Оттон Фрайзінзький
image Гуго Сен-Вікторський у Вікісховищі

Життєпис

Походив з родини впливових графів Блакенбургів з Саксонії. Народився у маєтку у родині графа Конрада Бланкенбурга. З дитинства Гуго тяжів до навчання, згодом на нього впливав дядько Рейнґард, єпископ Хальберштадта.

Освіту здобув у монастирі Санкт-Панкратс поблизу Хамерслебен у діоцезі міста Хальберштадт. Згодом мандрував Німеччиною. З часом навчався в Іпрі (Фландрія). Тому низка вчених вважали батьківщиною Гуго саме Іпр.

У 1115 році переїздить до Парижа, де вступає до монастиря Августинців Сен-Віктор, створена Гільомом де Шампо. Тут він продовжує своє студіювання. У 1138 р. — став її главою.

У 1122 році обираний заступником голови церковної школи монастиря. Після раптової смерті у 1133 році Томаса Прайора, очільника школи, стає головою цієї школи. Завдяки завзяттю та талантам Гуго школа Сен-Віктор стає однією з відомих, впливових та шанованих у Європі. Водночас Гуго Сен-Вікторський підтримував реформи, спрямовані на відродження католицької церкви, зокрема діяльність Бернарда Клервоського.

У 1139 році став кардиналом єпархії замість .

Помер 11 лютого 1141 року в монастирі Сен-Віктор.

Філософія і теологія

Ранній Дидаскаліон мав початкові, енциклопедичні уявлення про Бога і Христа, де Гуго Сен-Вікторський намагався уникати спірних питань і зосередився на загальних проблемах Католицького Християнства. Він виділив три типи філософії, чи «науки» [scientia], які, на його думку, можуть допомогти вдосконалити свою скінченну сутність і просуватися до Бога: теоретична філософія (теологія, математика, фізика), яка забезпечує істиною, практична філософія (етика, економіка, політика) допомагає    стати доброчесним і розумним та механічна, або «неліберальна» філософія (Столярні вироби, сільське господарство, медицина) дає фізичні переваги. Четверта філософія, логіка, вона є основною, тією, що передує, тому що забезпечує чітке і правильне розуміння усіх вищеназваних наук. Глибокий містичний світогляд  не завадив Гуго побачити філософію як корисний інструмент для розуміння божественної  віри.

Надзвичайного впливу на Гуго сприяло тлумачення проблеми Буття Августином. Божественна Мудрість стала архетипом  творення будь-яких форм. Створення світу за шість днів було загадкою, можливо навіть таїнством, для  людського споглядання.  Бог формував світовий порядок з Хаосу, зробити світ було повідомлення для людини, яка повинна побороти власний хаос невігластва і стати істотою мудрості, а значить і краси. Найвищою втіхою в житті є досягнення мудрості, той хто її досягнув набуває щастя і блаженства. Подібний вид містико-етичної інтерпретації був характерним для Гуго Сен-Вікторського, для якого питання Буття було цікавим як моральний урок, а не в сенсі буквального перетікання подій.

Те, що осягається за допомогою розуму він називає так: «Незмінне і завжди перебуває у власній божественності, недоступне ніяким почуттям і осягається лише розумом і думкою». Це те, чим займається істинна філософія, коли вона звертається до Бога або безтілесної душі і яку греки назвали теологією,  оскільки теос (theos) означає Бог, а logos — слово чи розум. З цього можна зробити висновок, що теологією є наші міркування про невимовну природу Бога і Його духовний творінь.[3]

На думку Гуго Сен-Вікторського, поряд з Ісусом, мають місце таїнства, як божественні подарунки, які Бог дав людині, щоб спокутувати Себе, хоча це не виключає використання Ним і інших засобів. Гуго розділив усе існуюче на дві категорії:  створення (opus creationis)  і  реставрація (opus restaurationis). Opus creationis була роботою створення людини, а opus restaurationis — має справу з причинами Бога як посланника Ісуса і наслідками цього. Гуго вважав, що Бог не посилав Ісуса до людей, бо Бог мав інші «плани». Чому він обрав Ісуса, як посланника є таємницею, яка досяжна людині лише через одкровення за допомогою філософії.

Проблема Бога

Центральне місце у філософії Гуго  Сен-Вікторського займає сутність Бога.  Гуго пропонує п'ять  способів  пізнання Бога:  із тварності світу — завдяки тому, що  весь світ є творінням єдиного Бога і «дух Господа наповнює Всесвіт…» людина може пізнати Бога, бо вона є його творінням; із розуму або природи духу — природа душі як деякий образ божественної сутності. Позаяк Бог є усюди, так і душа є у всіх частинах людського тіла. Завдяки суворому наслідуванню заповідей і протистоянню спокусам можливе досягнення Бога.  Із пізнання Божественних висловів, прославляння Його   і любові до Нього, невидиме Бога стає видимим для людини. Із променя споглядання можливе осягнення невидимого блаженства  божественного   розуму. Останній, найвищий спосіб пізнання Бога, який дається не всім, а точніше лише щасливці можуть насолоджуватися ним в теперішньому житті — із радості блаженнійшого видіння – осягання самого Бога, через освітлення духу сіянням вічного світла. Людина має відректися від самого себе (аскетизм), ненавидіти гріх і «усамітнитися голою і чистою…».

В контексті буття Бога Гуго звертає увагу на докази, які можна винести із факту існування духа. Дух пізнає самого себе як існуюче і відрізняється цим самопізнанням від тіла і від всього оточуючого. Проте, пізнаючи себе як істинно-суще, дух містить в собі не вічне існування, тобто те, начало якого не було причиною свого буття. Таким чином, з'являється творча причина як така, яка містить в собі джерело свого буття. Своєю чергою, якби вона мала начало, яке б передувало їй, то був би безперервний цикл. Внаслідок, перша причина існує сама за допомогою себе вічно, тобто вона — Бог.

Творчість

Є одним із засновників нової епохи тлумачення Біблії. У своїх працях поєднував містику з визнанням права та розуму. За його думкою, розум є нижчий за віру й Одкровення, але у своїх межах також приводить людину до Бога. Вказував на таємничу сутність Писання, необхідність враховувати історичні фактори. Він виокремлює мирську, світську та божественну теології.

Його вчення було однією з основ схоластичної теології, яке здійснило відчутний вплив на весь розвиток схоластики. Гуго був першим, який здійснив синтез доктринальних тез, систематизував їх.

Разом з тим склав збірку дидактичної літератури від античності до періоду свого життя. Цю працю використовував для навчання учнів у школі Сен-віктор. Згодом збірка стала використовуватися іншими європейськими церковними школами.

Праці

  • Зауваження до П'ятикнижжя
  • Про Писання
  • Сума християнської віри
  • Про суєтність світу
  • Опис небесної ієрархії Святого Дионісія Ареопагіт
  • Опис мапи світу
  • Про граматику
  • Практична геометрія
  • Дидаскалікон
  • Про ти найважливіші чинники історичних подій
  • Ковчег містичний
  • Ковчег моральний

Джерела

  • P. Sicard, Hugues de Saint-Victor et son école, introduction, choix de textes, traduction et commentaires, Paris, Turnhout, 1991.
  • Клестов А. А., Платоновские реминисценции в учении о природе и механистических искусствах Гуго Сен-Викторского // Вестник Русской христианской гуманитарной академии. 2010. Том 11. Вып. 4. — СПб. : Издательство РХГА, 2010. — С.49-51. ISSN 1819—2777. (рос.)

Посилання

  • Чанышев А. Н., Курс лекций по древней и средневековой философии. — М., 1991. на сайте Руниверс.(рос.)
  • (Биография) // Богослов. РУ (рос.)

Література

  • Гуго Сен-Вікторський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гуго_Сен-Вікторський
  • Гуго Сен-Вікторський // Історія філософії. Словник / За заг. ред. В. І. Ярошовця. Київ : Знання України, 2006. С. 220–222.

Примітки

  1. LIBRIS — 2014.
    d:Track:Q1798125
  2. різні автори Encyclopedia of Medieval Philosophy / за ред. H. Lagerlund — Springer, Dordrecht, 2011. — С. 610. — doi:10.1007/978-1-4020-9729-4
    d:Track:Q55730229d:Track:Q93228836d:Track:Q2818964

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gugo Sen Viktorskij fr Hugues de Saint Victor 1096 11 lyutogo 1141 hristiyanskij filosof bogoslov mistik Gugo Sen Viktorskijfr Hugues de Saint VictorOsnovni vidomostiIm ya pri narodzhenni Gugo BlankenburgNarodzhennya1096 1096 SaksoniyaKrayina Franciya 1 Konfesiya katolictvoSmert 11 lyutogo 1141 1141 02 11 Parizh Korolivstvo FranciyaPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti pismennik klirikOsnovni interesi teologiyaTitul monah graf kardinalPoperedniki Gijom iz Shampo 2 Poslidovniki d d i Otton Frajzinzkij Gugo Sen Viktorskij u VikishovishiZhittyepisPohodiv z rodini vplivovih grafiv Blakenburgiv z Saksoniyi Narodivsya u mayetku u rodini grafa Konrada Blankenburga Z ditinstva Gugo tyazhiv do navchannya zgodom na nogo vplivav dyadko Rejngard yepiskop Halbershtadta Osvitu zdobuv u monastiri Sankt Pankrats poblizu Hamersleben u diocezi mista Halbershtadt Zgodom mandruvav Nimechchinoyu Z chasom navchavsya v Ipri Flandriya Tomu nizka vchenih vvazhali batkivshinoyu Gugo same Ipr U 1115 roci pereyizdit do Parizha de vstupaye do monastirya Avgustinciv Sen Viktor stvorena Gilomom de Shampo Tut vin prodovzhuye svoye studiyuvannya U 1138 r stav yiyi glavoyu U 1122 roci obiranij zastupnikom golovi cerkovnoyi shkoli monastirya Pislya raptovoyi smerti u 1133 roci Tomasa Prajora ochilnika shkoli staye golovoyu ciyeyi shkoli Zavdyaki zavzyattyu ta talantam Gugo shkola Sen Viktor staye odniyeyu z vidomih vplivovih ta shanovanih u Yevropi Vodnochas Gugo Sen Viktorskij pidtrimuvav reformi spryamovani na vidrodzhennya katolickoyi cerkvi zokrema diyalnist Bernarda Klervoskogo U 1139 roci stav kardinalom yeparhiyi zamist Pomer 11 lyutogo 1141 roku v monastiri Sen Viktor Filosofiya i teologiyaRannij Didaskalion mav pochatkovi enciklopedichni uyavlennya pro Boga i Hrista de Gugo Sen Viktorskij namagavsya unikati spirnih pitan i zoseredivsya na zagalnih problemah Katolickogo Hristiyanstva Vin vidiliv tri tipi filosofiyi chi nauki scientia yaki na jogo dumku mozhut dopomogti vdoskonaliti svoyu skinchennu sutnist i prosuvatisya do Boga teoretichna filosofiya teologiya matematika fizika yaka zabezpechuye istinoyu praktichna filosofiya etika ekonomika politika dopomagaye stati dobrochesnim i rozumnim ta mehanichna abo neliberalna filosofiya Stolyarni virobi silske gospodarstvo medicina daye fizichni perevagi Chetverta filosofiya logika vona ye osnovnoyu tiyeyu sho pereduye tomu sho zabezpechuye chitke i pravilne rozuminnya usih vishenazvanih nauk Glibokij mistichnij svitoglyad ne zavadiv Gugo pobachiti filosofiyu yak korisnij instrument dlya rozuminnya bozhestvennoyi viri Nadzvichajnogo vplivu na Gugo spriyalo tlumachennya problemi Buttya Avgustinom Bozhestvenna Mudrist stala arhetipom tvorennya bud yakih form Stvorennya svitu za shist dniv bulo zagadkoyu mozhlivo navit tayinstvom dlya lyudskogo spoglyadannya Bog formuvav svitovij poryadok z Haosu zrobiti svit bulo povidomlennya dlya lyudini yaka povinna poboroti vlasnij haos neviglastva i stati istotoyu mudrosti a znachit i krasi Najvishoyu vtihoyu v zhitti ye dosyagnennya mudrosti toj hto yiyi dosyagnuv nabuvaye shastya i blazhenstva Podibnij vid mistiko etichnoyi interpretaciyi buv harakternim dlya Gugo Sen Viktorskogo dlya yakogo pitannya Buttya bulo cikavim yak moralnij urok a ne v sensi bukvalnogo peretikannya podij Te sho osyagayetsya za dopomogoyu rozumu vin nazivaye tak Nezminne i zavzhdi perebuvaye u vlasnij bozhestvennosti nedostupne niyakim pochuttyam i osyagayetsya lishe rozumom i dumkoyu Ce te chim zajmayetsya istinna filosofiya koli vona zvertayetsya do Boga abo beztilesnoyi dushi i yaku greki nazvali teologiyeyu oskilki teos theos oznachaye Bog a logos slovo chi rozum Z cogo mozhna zrobiti visnovok sho teologiyeyu ye nashi mirkuvannya pro nevimovnu prirodu Boga i Jogo duhovnij tvorin 3 Na dumku Gugo Sen Viktorskogo poryad z Isusom mayut misce tayinstva yak bozhestvenni podarunki yaki Bog dav lyudini shob spokutuvati Sebe hocha ce ne viklyuchaye vikoristannya Nim i inshih zasobiv Gugo rozdiliv use isnuyuche na dvi kategoriyi stvorennya opus creationis i restavraciya opus restaurationis Opus creationis bula robotoyu stvorennya lyudini a opus restaurationis maye spravu z prichinami Boga yak poslannika Isusa i naslidkami cogo Gugo vvazhav sho Bog ne posilav Isusa do lyudej bo Bog mav inshi plani Chomu vin obrav Isusa yak poslannika ye tayemniceyu yaka dosyazhna lyudini lishe cherez odkrovennya za dopomogoyu filosofiyi Problema BogaCentralne misce u filosofiyi Gugo Sen Viktorskogo zajmaye sutnist Boga Gugo proponuye p yat sposobiv piznannya Boga iz tvarnosti svitu zavdyaki tomu sho ves svit ye tvorinnyam yedinogo Boga i duh Gospoda napovnyuye Vsesvit lyudina mozhe piznati Boga bo vona ye jogo tvorinnyam iz rozumu abo prirodi duhu priroda dushi yak deyakij obraz bozhestvennoyi sutnosti Pozayak Bog ye usyudi tak i dusha ye u vsih chastinah lyudskogo tila Zavdyaki suvoromu nasliduvannyu zapovidej i protistoyannyu spokusam mozhlive dosyagnennya Boga Iz piznannya Bozhestvennih visloviv proslavlyannya Jogo i lyubovi do Nogo nevidime Boga staye vidimim dlya lyudini Iz promenya spoglyadannya mozhlive osyagnennya nevidimogo blazhenstva bozhestvennogo rozumu Ostannij najvishij sposib piznannya Boga yakij dayetsya ne vsim a tochnishe lishe shaslivci mozhut nasolodzhuvatisya nim v teperishnomu zhitti iz radosti blazhennijshogo vidinnya osyagannya samogo Boga cherez osvitlennya duhu siyannyam vichnogo svitla Lyudina maye vidrektisya vid samogo sebe asketizm nenaviditi grih i usamitnitisya goloyu i chistoyu V konteksti buttya Boga Gugo zvertaye uvagu na dokazi yaki mozhna vinesti iz faktu isnuvannya duha Duh piznaye samogo sebe yak isnuyuche i vidriznyayetsya cim samopiznannyam vid tila i vid vsogo otochuyuchogo Prote piznayuchi sebe yak istinno sushe duh mistit v sobi ne vichne isnuvannya tobto te nachalo yakogo ne bulo prichinoyu svogo buttya Takim chinom z yavlyayetsya tvorcha prichina yak taka yaka mistit v sobi dzherelo svogo buttya Svoyeyu chergoyu yakbi vona mala nachalo yake b pereduvalo yij to buv bi bezperervnij cikl Vnaslidok persha prichina isnuye sama za dopomogoyu sebe vichno tobto vona Bog TvorchistYe odnim iz zasnovnikiv novoyi epohi tlumachennya Bibliyi U svoyih pracyah poyednuvav mistiku z viznannyam prava ta rozumu Za jogo dumkoyu rozum ye nizhchij za viru j Odkrovennya ale u svoyih mezhah takozh privodit lyudinu do Boga Vkazuvav na tayemnichu sutnist Pisannya neobhidnist vrahovuvati istorichni faktori Vin viokremlyuye mirsku svitsku ta bozhestvennu teologiyi Jogo vchennya bulo odniyeyu z osnov sholastichnoyi teologiyi yake zdijsnilo vidchutnij vpliv na ves rozvitok sholastiki Gugo buv pershim yakij zdijsniv sintez doktrinalnih tez sistematizuvav yih Razom z tim sklav zbirku didaktichnoyi literaturi vid antichnosti do periodu svogo zhittya Cyu pracyu vikoristovuvav dlya navchannya uchniv u shkoli Sen viktor Zgodom zbirka stala vikoristovuvatisya inshimi yevropejskimi cerkovnimi shkolami PraciZauvazhennya do P yatiknizhzhya Pro Pisannya Suma hristiyanskoyi viri Pro suyetnist svitu Opis nebesnoyi iyerarhiyi Svyatogo Dionisiya Areopagit Opis mapi svitu Pro gramatiku Praktichna geometriya Didaskalikon Pro ti najvazhlivishi chinniki istorichnih podij Kovcheg mistichnij Kovcheg moralnijDzherelaP Sicard Hugues de Saint Victor et son ecole introduction choix de textes traduction et commentaires Paris Turnhout 1991 Klestov A A Platonovskie reminiscencii v uchenii o prirode i mehanisticheskih iskusstvah Gugo Sen Viktorskogo Vestnik Russkoj hristianskoj gumanitarnoj akademii 2010 Tom 11 Vyp 4 SPb Izdatelstvo RHGA 2010 S 49 51 ISSN 1819 2777 ros PosilannyaChanyshev A N Kurs lekcij po drevnej i srednevekovoj filosofii M 1991 na sajte Runivers ros Biografiya Bogoslov RU ros LiteraturaGugo Sen Viktorskij Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Gugo Sen Viktorskij Gugo Sen Viktorskij Istoriya filosofiyi Slovnik Za zag red V I Yaroshovcya Kiyiv Znannya Ukrayini 2006 S 220 222 PrimitkiLIBRIS 2014 d Track Q1798125 rizni avtori Encyclopedia of Medieval Philosophy za red H Lagerlund Springer Dordrecht 2011 S 610 doi 10 1007 978 1 4020 9729 4 d Track Q55730229d Track Q93228836d Track Q2818964

Дата публікації:
Топ