Стаття є частиною циклу про схоластику Джерела Біблія Євангеліє Античні учені Аристотель Евклід Птолемей Платон Отці Цер

Стаття є частиною циклу про схоластику

Джерела Біблія \| Євангеліє Античні учені: Аристотель \| Евклід \| Птолемей \| Платон Отці Церкви: Августин Аврелій \| Діонісій Ареопагіт \| Іван Дамаскін \| Боецій
Течії Томізм \| Скотизм \| Концептуалізм \| Номіналізм \| Реалізм \| Августинізм \| Аверроїзм
Схоластики Рання схоластика: Рабан Мавр \| Ноткер Німецький \| Гуго Сен-Вікторський \| Алкуїн \| Йоан Скот Еріугена \| Аделард Батський \| Іоанн Росцелін \| П'єр Абеляр \| \| Іоанн Солсберійський \| \| Амальрік із Бена \| Петро Даміані \| Ансельм Кентерберійський \| Бонавентура \| Беренгар Турський \| Гійом із Шампо \| \| Петро Ломбардський Середня схоластика: Альберт Великий \| Тома Аквінський \| Дунс Скот \| Августин Блаженний \| Аверроес \| Вітело \| \| \| Вінсент із Бове \| Жан Жандунський \| Роджер Бекон \| Роберт Гросетест \| Олександр Гельський \| Єгидій Римський \| Роберт Кілвордбі \| Раймунд Луллій \| Марсилій Падуанський Пізня схоластика: \| \| Микола Кузанський \| Жан Буридан \| Нікола Орезмський \| \| Вільям Оккам \| Данте \| \|
Проблематика Проблема Всемогутності \| Проблема існування \| Дискусія про універсалії \| Логіка \| Переісточення \| Проблема істини \| (Вчення про двоїсту істину) \| Проблема єдності та множинності (Екземпляризм) \| Проблема напередвизначеності \| Догматичне богослов'я \| Проблема пізнання (^[en] \| Принцип бритви Оккама) \|
Школи Шартрська школа \| Саламанкська школа \| ^[en]
Дискурс Філософія Середньовіччя
^[en] Цей шаблон:

Поле́міка між реалі́стами і номіналі́стами — дискусія про існування універсалій(загальних понять). Одна з центральних тем розвитку філософської думки в Середньовіччі.

Номіналісти вважали, що реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття — лише назви, знаки або імена, породжені людським мисленням. Реалісти натомість переконані що існує реальність, незалежна від людської свідомості, людських думок і теоретичних побудов, в якій перебувають людські ідеї.

Античність

Арістотель був найвпливовішим філософом протягом двох тисячоліть. Його авторитет в середній віки був майже як авторитет церкви. У своїй метафізиці він описує теорії на користь номіналізму, але недостатньо чітко. Через таку незрозумілість і уможливилась середньовічна суперечка між номіналістами й реалістами.

Середньовіччя

Дискусія загострилася в період «зрілого Середньовіччя» (ХІІ-ХІІІ ст.), коли в Європі бурхливо зростають міста, виникають і розвиваються університети. Питання ролі людських зусиль і розумової активності в спасінні душі лежало в основі дискусій між «номіналізмом» і «реалізмом», хоча змістовим приводом для різнотлумачень було питання про природу загальних понять (універсалій)^:89.

«Реалісти» вважали, що єдина справжня основа буття речей — це загальні ідеї божественного розуму, які постають взірцями при творенні світу; вони ж постають як єдино справжня реальність.

«Номіналісти», натомість, припускали, що загальні ідеї — це лише імена («номіна»), якими людина позначає спільне в різних речах, а реальність — це конкретні одиничні речі, оскільки саме вони постають результатом божественного творіння світу. Тому поза людським пізнанням загальних ідей не існує. Унаслідок цього людське пізнання має своє значення та виправдання.

«Реалісти» були більш ортодоксальними теологами, тоді як деяких «номіналістів» Церква засуджувала. До «реалістів» належали Ансельм Кентерберійський і Бернард Клервоський, до «номіналістів» — Росцелін із Комп'єня та П'єр Абеляр^:89.

І досі питання про природу загальних понять та їхня роль у пізнанні залишається важливим для філософії, оскільки у деяких течіях сучасної філософії головною є позиція, за якою єдиною реальністю інтелектуальних актів постає саме мова, а поняття, відповідно, визначають зміст інтелекту.

Джерела

Рассел, Бертран (1995). Історія західної філософії. Київ. с. 148.
Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації. — 2-е вид., вип. і доп. — Київ, Львів : «Каравела», «Новий світ-2000», 2002. — 544 с.

Див. також

[1] Рассел, Бертран (1995). Історія західної філософії. Київ. с. 148.

[Петрушенко-2] Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації. — 2-е вид., вип. і доп. — Київ, Львів : «Каравела», «Новий світ-2000», 2002. — 544 с.

Стаття є частиною циклу про схоластику

Джерела Біблія \| Євангеліє Античні учені: Аристотель \| Евклід \| Птолемей \| Платон Отці Церкви: Августин Аврелій \| Діонісій Ареопагіт \| Іван Дамаскін \| Боецій
Течії Томізм \| Скотизм \| Концептуалізм \| Номіналізм \| Реалізм \| Августинізм \| Аверроїзм
Схоластики Рання схоластика: Рабан Мавр \| Ноткер Німецький \| Гуго Сен-Вікторський \| Алкуїн \| Йоан Скот Еріугена \| Аделард Батський \| Іоанн Росцелін \| П'єр Абеляр \| \| Іоанн Солсберійський \| \| Амальрік із Бена \| Петро Даміані \| Ансельм Кентерберійський \| Бонавентура \| Беренгар Турський \| Гійом із Шампо \| \| Петро Ломбардський Середня схоластика: Альберт Великий \| Тома Аквінський \| Дунс Скот \| Августин Блаженний \| Аверроес \| Вітело \| \| \| Вінсент із Бове \| Жан Жандунський \| Роджер Бекон \| Роберт Гросетест \| Олександр Гельський \| Єгидій Римський \| Роберт Кілвордбі \| Раймунд Луллій \| Марсилій Падуанський Пізня схоластика: \| \| Микола Кузанський \| Жан Буридан \| Нікола Орезмський \| \| Вільям Оккам \| Данте \| \|
Проблематика Проблема Всемогутності \| Проблема існування \| Дискусія про універсалії \| Логіка \| Переісточення \| Проблема істини \| (Вчення про двоїсту істину) \| Проблема єдності та множинності (Екземпляризм) \| Проблема напередвизначеності \| Догматичне богослов'я \| Проблема пізнання (^[en] \| Принцип бритви Оккама) \|
Школи Шартрська школа \| Саламанкська школа \| ^[en]
Дискурс Філософія Середньовіччя
^[en] Цей шаблон: