Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рома́н Дани́лович (бл. 1230 — бл. 1261) — князь Новогрудський (1251—1256) і (?—1261). Герцог австрійський (1252—1253). Представник дому Романовичів, гілки Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів. Син руського короля Данила і галицької князівни Анни. Внаслідок домовленостей батька із угорським королем Белою IV взяв участь у війні за австрійську спадщину проти богемського короля Оттокара ІІ. Одружився із австрійською герцогинею Гертрудою з Бабенберзького дому (1252), але зазнав поразки від богемців під Гімбергом (1253). Повернувшись, отримав від великого князя литовського Міндовга Чорну Русь у ленне володіння.
| Роман Данилович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1254 — 1258 | ||
| Попередник: | ||
| Наступник: | Войшелк (?) | |
| ||
| 1252 — 1253 | ||
| Попередник: | Оттокар II | |
| Наступник: | Оттокар II | |
| Народження: | 1230 | |
| Смерть: | 1261 | |
| Рід: | Романовичі | |
| Батько: | Данило Романович Галицький | |
| Мати: | Анна Мстиславна | |
| Шлюб: | Гертруда (1252—1253) | |
| Діти: | Марія, Василько | |
Імена
- Рома́н Австрійський (нім. Roman von Österreich) — у німецьких джерелах за назвою титулу дружини Гертруди.
- Рома́н Дани́лович — в українській історіографії з патронімом.
- Рома́н Га́лицький (нім. Roman von Galizien) — помилково, у німецьких джерелах за назвою країни.
- Рома́н Новогру́дський — за назвою князівства.
- Рома́н Ру́ський (нім. Roman von Reussen) — у німецьких джерелах за назвою країни.
Біографія
Молоді роки
Роман народився близько 1230 року. Він був третім сином руського короля Данила і галицької князівни Анни, доньки галицького князя Мстислава Удатного. По батьківський лінії він був нащадком великих київських князів Романа і Мстислава. По лінії матері його прадідами були новгородський князь Мстислав Ростиславич та половецький хан Котян.
Австрійська спадщина
1246 року загинув австрійський герцог Фрідріх ІІ, останній представник Бабенберзького дому по чоловічій лінії. Австрійське герцогство поринуло у міжусобну боротьбу між , сестрою покійоного герцога, та Гертрудою, його племінницею. Ця боротьба супроводжувалася інтервенціями військ Священної Римської імперії, Богемії та Угорщини, а також втручанням Святого Престолу.
1251 року богемський королевич Оттокар II захопив Австрійське герцогство, примусив австрійських баронів обрати його герцогом, і в лютому 1252 року одружився зі старою . За таких обставин Гертруда, вдова останнього австрійського герцога Германа, попрохала угорського короля Белу IV допомогти повернути австрійський престол. Той звернувся до свого союзника, галицько-волинського князя Данила Романовича, який пообіцяв поміч.
Навесні 1252 року, згідно з угорсько-руськими угодами Роман, син Данила, виїхав до Австрії й одружився із Гертрудою в Гімбергу, заявивши свої права на Австрійське герцогство.
...після того вбивства герцога, тобто Фрідріха,— бившись, він одолів короля угорського [Белу], але був убитий своїми боярами в бою,— настав тоді роздор межи сильними людьми за честь, і за волость убитого герцога, [і] за землю Рагузьку, і за землю Штірську. І король угорський рикс [Бела], і король чеський [Оттокар] билися за неї, тому король угорський привів [Данила]. Він шукав підмоги, бо хотів узяти землю Німецьку, і послав до Данила [посла], кажучи: «Пошли мені сина Романа, щоби я оддав за нього сестру герцогову і оддав йому землю Німецьку».
І поїхав [Данило] в Німці з Романом, і оддав [Бела] сестру герцогову [Гертруду] за Романа, і вчинив обітницю, що її через величину ми всю не списали.
Наступного 1253 року Бела IV з союзниками розпочали війну проти Отакара ІІ: угорці і половці напали на Моравію, русини Данила в союзі з поляками — на Сілезію, баварський герцог — на австрійські землі, лояльні богемську королю. Кампанія скінчилася спустошенням Моравії та Сілезії, де угорсько-руські війська здобули Опаву, але в самій Австрії перемог не було здобуто.
Між тим, проти Романа і Гертруди виступив Святий Престол — папа Іннокентій IV визнав легітимність Отакара ІІ на австрійському престолі, оскільки його дружина Маргарита була найбільш близькою родичкою покійного австрійського герцога Фрідріха ІІ. Крім цього, угорці не надали помочі Роману в самій Австрії. Внаслідок цього Гертруда і її чоловік опинилися обложеними в Гімберзькому замку військом Отакара ІІ.
1253 року Роман потайки вислизнув із Австрії й повернувся на Русь. Австрійські хроніки закидають йому, що князь кинув свою жінку напризволяще, але в руському літописі стверджується, що він виїхав за порадою самої Гертруди.
«Австрійський вектор» зовнішньої політики Данила Романовича не був тривалим і не приніс відчутних політичних результатів. Складно охарактеризувати його втручання у боротьбу за герцогську корону Австрії інакше, ніж як авантюру. Втім, участь його сина Романа Даниловича у боротьбі за „спадщину Бабенбергів” у 1252–1253 рр., як показують свідчення сучасників та нащадків, довгий час зберігалася в історії середньовічної Австрії. Більше того, включення імені „Романа, короля Русі” у схему спадкоємців маркграфа Леопольда Святого та розміщення його герба на Генеалогічному дереві Бабенбергів парадоксальним чином включало Романа Даниловича у систему правителів Австрійського герцогства. Те, чого князю Роману не вдалося досягти за допомогою династичного шлюбу та силою зброї, „доконструювали” творці історичних наративів XIV–XV ст.
На думку дослідника Олексія Мартинюка, сама фігура Романа Даниловича – у літературній традиції княжича галицького, „герцюка ракушського” (герцога австрійського), князя новогрудського та „короля руського” – є яскравим та персоніфікованим прикладом активних міжнародних та міжкультурних. контактів у Центральній та Східній Європі в середині XIII століття.
Новогрудщина
Наприкінці 1253 Роману довелося спішно тікати з Австрії. 1254 року Роман отримав від союзника свого батька, литовського князя Войшелка, міста Новогрудок і Слонім із землями в Чорній Русі.
Після ятвязького походу 1254—1255 років і зіткнення під Луцьком в 1255 році, напередодні спільного татарсько-галицького походу на Литву 1258 року, литовці захопили Романа Даниловича в Новогрудку, а потім убили.
Сім'я
- Батько: Данило (1202—1264), князь галицький (1205—1206, 1211—1212, 1230—1232, 1233—1234, 1238—1264), володимирський (1205—1208, 1215—1238), київський (1239—1240), галицько-волинський (1238—1264), король Русі (1253—1264)
- Брати і сестри:
- Іраклій (бл. 1223—до 1240), помер молодим
- Лев (бл. 1228—бл. 1301), князь перемишльський (1240—1269), белзький (1245—1269), галицький (1264—1301)
- Переяслава (?—1283) ∞ Земовит І, мазовецький князь
- NN (?—?) ∞ Андрій, володимиро-суздальський князь
- Софія (?—?) ∞ , шварцбурзький граф
- Мстислав (?—після 1292), князь луцький (1264—1292), володимирський (1288—1292)
- Шварн (?—після 1292), князь холмський і великий князь литовський (1264—1269)
- NN (?—бл. 1253), помер немовлям — ? Володимир
- NN (?—бл. 1253), померла немовлям
- 1-а дружина (1252—1253): Гертруда (1226/1228—1288), австрійська герцогиня, донька медлінського герцога Генріха
- 2-а дружина: Олена
Родовід
| 8. Мстислав, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 4. Роман, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 9. Агнешка, польська князівна | ||||||||||||||||
| 2. Данило, король Русі | ||||||||||||||||
| 10. Ісаак II, візантійський імператор | ||||||||||||||||
| 5. Анна, візантійська принцеса | ||||||||||||||||
| 11. Ірина, візантійська аристократка | ||||||||||||||||
| 1. Роман, новогрудський князь | ||||||||||||||||
| 12. Мстислав, новгородський князь | ||||||||||||||||
| 6. Мстислав, галицький князь | ||||||||||||||||
| 13. N Глібівна, рязанська князівна | ||||||||||||||||
| 3. Анна, галицька князівна | ||||||||||||||||
| 14. Котян, половецький хан | ||||||||||||||||
| 7. Марія, половецька князівна | ||||||||||||||||
| 15. невідомо | ||||||||||||||||
Примітки
- Войтович 2000.
- Котляр 2012: 276
- Грушевський 1993: 74—76.
- Літопис руський... 1989: 410—411.
- Мартынюк, Алексей. Память о Романе Даниловиче в Австрии: три новых свидетельства // Polska, Ruś i Węgry: X–XIV wiek. Kraków, 2019. S. 89–98. Процитовано 7 лютого 2022.
Бібліографія
Джерела
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.2. III. Ипатьевская летопись. Санкт-Петербург, 1843.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. Київ: Дніпро, 1989.
Монографії
- Войтович Л. 3.15. Волинська гілка Мономаховичів. Болохівські князі. Острозькі. Заславські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006.
- Грушевський, М. Історія України-Руси. Київ, 1993, Т. 3.
Довідники
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Котляр М. Ф. Роман Данилович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 276. — .
- Роман Данилович // / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Роман Данилович // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1627. — 1000 екз.
Посилання
- Квятковський А. Знайдено могилу сина Данила Галицького. Справді? // Zbruč. — 11.06.2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Roman Roma n Dani lovich bl 1230 1230 bl 1261 knyaz Novogrudskij 1251 1256 i 1261 Gercog avstrijskij 1252 1253 Predstavnik domu Romanovichiv gilki Volinskih Monomahovichiv iz dinastiyi Ryurikovichiv Sin ruskogo korolya Danila i galickoyi knyazivni Anni Vnaslidok domovlenostej batka iz ugorskim korolem Beloyu IV vzyav uchast u vijni za avstrijsku spadshinu proti bogemskogo korolya Ottokara II Odruzhivsya iz avstrijskoyu gercogineyu Gertrudoyu z Babenberzkogo domu 1252 ale zaznav porazki vid bogemciv pid Gimbergom 1253 Povernuvshis otrimav vid velikogo knyazya litovskogo Mindovga Chornu Rus u lenne volodinnya Roman Danilovich Knyaz Novogrudskij 1254 1258 Poperednik Nastupnik Vojshelk Gercog Avstrijskij 1252 1253 Poperednik Ottokar II Nastupnik Ottokar II Narodzhennya 1230Smert 1261Rid RomanovichiBatko Danilo Romanovich GalickijMati Anna MstislavnaShlyub Gertruda 1252 1253 Diti Mariya VasilkoImenaRoma n Avstrijskij nim Roman von Osterreich u nimeckih dzherelah za nazvoyu titulu druzhini Gertrudi Roma n Dani lovich v ukrayinskij istoriografiyi z patronimom Roma n Ga lickij nim Roman von Galizien pomilkovo u nimeckih dzherelah za nazvoyu krayini Roma n Novogru dskij za nazvoyu knyazivstva Roma n Ru skij nim Roman von Reussen u nimeckih dzherelah za nazvoyu krayini BiografiyaMolodi roki Roman narodivsya blizko 1230 roku Vin buv tretim sinom ruskogo korolya Danila i galickoyi knyazivni Anni donki galickogo knyazya Mstislava Udatnogo Po batkivskij liniyi vin buv nashadkom velikih kiyivskih knyaziv Romana i Mstislava Po liniyi materi jogo pradidami buli novgorodskij knyaz Mstislav Rostislavich ta poloveckij han Kotyan Avstrijska spadshina Dokladnishe Avstrijska vijna 1246 1278 1246 roku zaginuv avstrijskij gercog Fridrih II ostannij predstavnik Babenberzkogo domu po cholovichij liniyi Avstrijske gercogstvo porinulo u mizhusobnu borotbu mizh sestroyu pokijonogo gercoga ta Gertrudoyu jogo pleminniceyu Cya borotba suprovodzhuvalasya intervenciyami vijsk Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Bogemiyi ta Ugorshini a takozh vtruchannyam Svyatogo Prestolu 1251 roku bogemskij korolevich Ottokar II zahopiv Avstrijske gercogstvo primusiv avstrijskih baroniv obrati jogo gercogom i v lyutomu 1252 roku odruzhivsya zi staroyu Za takih obstavin Gertruda vdova ostannogo avstrijskogo gercoga Germana poprohala ugorskogo korolya Belu IV dopomogti povernuti avstrijskij prestol Toj zvernuvsya do svogo soyuznika galicko volinskogo knyazya Danila Romanovicha yakij poobicyav pomich Navesni 1252 roku zgidno z ugorsko ruskimi ugodami Roman sin Danila viyihav do Avstriyi j odruzhivsya iz Gertrudoyu v Gimbergu zayavivshi svoyi prava na Avstrijske gercogstvo pislya togo vbivstva gercoga tobto Fridriha bivshis vin odoliv korolya ugorskogo Belu ale buv ubitij svoyimi boyarami v boyu nastav todi rozdor mezhi silnimi lyudmi za chest i za volost ubitogo gercoga i za zemlyu Raguzku i za zemlyu Shtirsku I korol ugorskij riks Bela i korol cheskij Ottokar bilisya za neyi tomu korol ugorskij priviv Danila Vin shukav pidmogi bo hotiv uzyati zemlyu Nimecku i poslav do Danila posla kazhuchi Poshli meni sina Romana shobi ya oddav za nogo sestru gercogovu i oddav jomu zemlyu Nimecku I poyihav Danilo v Nimci z Romanom i oddav Bela sestru gercogovu Gertrudu za Romana i vchiniv obitnicyu sho yiyi cherez velichinu mi vsyu ne spisali Nastupnogo 1253 roku Bela IV z soyuznikami rozpochali vijnu proti Otakara II ugorci i polovci napali na Moraviyu rusini Danila v soyuzi z polyakami na Sileziyu bavarskij gercog na avstrijski zemli loyalni bogemsku korolyu Kampaniya skinchilasya spustoshennyam Moraviyi ta Sileziyi de ugorsko ruski vijska zdobuli Opavu ale v samij Avstriyi peremog ne bulo zdobuto Mizh tim proti Romana i Gertrudi vistupiv Svyatij Prestol papa Innokentij IV viznav legitimnist Otakara II na avstrijskomu prestoli oskilki jogo druzhina Margarita bula najbilsh blizkoyu rodichkoyu pokijnogo avstrijskogo gercoga Fridriha II Krim cogo ugorci ne nadali pomochi Romanu v samij Avstriyi Vnaslidok cogo Gertruda i yiyi cholovik opinilisya oblozhenimi v Gimberzkomu zamku vijskom Otakara II 1253 roku Roman potajki visliznuv iz Avstriyi j povernuvsya na Rus Avstrijski hroniki zakidayut jomu sho knyaz kinuv svoyu zhinku naprizvolyashe ale v ruskomu litopisi stverdzhuyetsya sho vin viyihav za poradoyu samoyi Gertrudi Avstrijskij vektor zovnishnoyi politiki Danila Romanovicha ne buv trivalim i ne prinis vidchutnih politichnih rezultativ Skladno oharakterizuvati jogo vtruchannya u borotbu za gercogsku koronu Avstriyi inakshe nizh yak avantyuru Vtim uchast jogo sina Romana Danilovicha u borotbi za spadshinu Babenbergiv u 1252 1253 rr yak pokazuyut svidchennya suchasnikiv ta nashadkiv dovgij chas zberigalasya v istoriyi serednovichnoyi Avstriyi Bilshe togo vklyuchennya imeni Romana korolya Rusi u shemu spadkoyemciv markgrafa Leopolda Svyatogo ta rozmishennya jogo gerba na Genealogichnomu derevi Babenbergiv paradoksalnim chinom vklyuchalo Romana Danilovicha u sistemu praviteliv Avstrijskogo gercogstva Te chogo knyazyu Romanu ne vdalosya dosyagti za dopomogoyu dinastichnogo shlyubu ta siloyu zbroyi dokonstruyuvali tvorci istorichnih narativiv XIV XV st Na dumku doslidnika Oleksiya Martinyuka sama figura Romana Danilovicha u literaturnij tradiciyi knyazhicha galickogo gercyuka rakushskogo gercoga avstrijskogo knyazya novogrudskogo ta korolya ruskogo ye yaskravim ta personifikovanim prikladom aktivnih mizhnarodnih ta mizhkulturnih kontaktiv u Centralnij ta Shidnij Yevropi v seredini XIII stolittya Novogrudshina Naprikinci 1253 Romanu dovelosya spishno tikati z Avstriyi 1254 roku Roman otrimav vid soyuznika svogo batka litovskogo knyazya Vojshelka mista Novogrudok i Slonim iz zemlyami v Chornij Rusi Pislya yatvyazkogo pohodu 1254 1255 rokiv i zitknennya pid Luckom v 1255 roci naperedodni spilnogo tatarsko galickogo pohodu na Litvu 1258 roku litovci zahopili Romana Danilovicha v Novogrudku a potim ubili Sim yaDokladnishe Ryurikovichi Volinski Monomahovichi ta Romanovichi Batko Danilo 1202 1264 knyaz galickij 1205 1206 1211 1212 1230 1232 1233 1234 1238 1264 volodimirskij 1205 1208 1215 1238 kiyivskij 1239 1240 galicko volinskij 1238 1264 korol Rusi 1253 1264 Brati i sestri Iraklij bl 1223 do 1240 pomer molodim Lev bl 1228 bl 1301 knyaz peremishlskij 1240 1269 belzkij 1245 1269 galickij 1264 1301 Pereyaslava 1283 Zemovit I mazoveckij knyaz NN Andrij volodimiro suzdalskij knyaz Sofiya shvarcburzkij graf Mstislav pislya 1292 knyaz luckij 1264 1292 volodimirskij 1288 1292 Shvarn pislya 1292 knyaz holmskij i velikij knyaz litovskij 1264 1269 NN bl 1253 pomer nemovlyam Volodimir NN bl 1253 pomerla nemovlyam 1 a druzhina 1252 1253 Gertruda 1226 1228 1288 avstrijska gercoginya donka medlinskogo gercoga Genriha Mariya 1253 1254 Stefan IV zagrebskij ban 2 a druzhina Olena Vasilko 1256 1260 knyaz slonimskij 1281 pislya 1282 ostrozkij Pitannya jogo pohodzhennya vid Romana zalishayetsya diskusijnim Mihajlo za odniyeyu iz versij otrimav vid batka misto Druck same vid Mihajla deyaki istoriki vivodyat knyazhij rid Druckih turivskij knyaz Rodovid 8 Mstislav velikij knyaz kiyivskij 4 Roman velikij knyaz kiyivskij 9 Agneshka polska knyazivna 2 Danilo korol Rusi 10 Isaak II vizantijskij imperator 5 Anna vizantijska princesa 11 Irina vizantijska aristokratka 1 Roman novogrudskij knyaz 12 Mstislav novgorodskij knyaz 6 Mstislav galickij knyaz 13 N Glibivna ryazanska knyazivna 3 Anna galicka knyazivna 14 Kotyan poloveckij han 7 Mariya polovecka knyazivna 15 nevidomo PrimitkiVojtovich 2000 Kotlyar 2012 276 Grushevskij 1993 74 76 Litopis ruskij 1989 410 411 Martynyuk Aleksej Pamyat o Romane Daniloviche v Avstrii tri novyh svidetelstva Polska Rus i Wegry X XIV wiek Krakow 2019 S 89 98 Procitovano 7 lyutogo 2022 BibliografiyaDzherela Polnoe sobranie russkih letopisej PSRL T 2 III Ipatevskaya letopis Sankt Peterburg 1843 Litopis ruskij Per z davnorus L Ye Mahnovcya Kiyiv Dnipro 1989 Monografiyi Vojtovich L 3 15 Volinska gilka Monomahovichiv Bolohivski knyazi Ostrozki Zaslavski Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Vojtovich L Knyazha doba portreti eliti 1 Bila Cerkva 2006 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Kiyiv 1993 T 3 Dovidniki Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kotlyar M F Roman Danilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 276 ISBN 978 966 00 1290 5 Roman Danilovich za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Roman Danilovich Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1627 1000 ekz PosilannyaKvyatkovskij A Znajdeno mogilu sina Danila Galickogo Spravdi Zbruc 11 06 2015