Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Австрійська війна — у 1246—1278 роках серія воєнних конфліктів між європейськими монаршими домами за володіння Австрією (Австрійським і Штирійським герцогствами). Почалася внаслідок загибелі австрійського герцога Фрідріха ІІ, останнього представника Бабенберзького дому по чоловічій лінії (1246). Згідно з «Privilegium Minus» претендентами на австрійський престол були , сестра покійного герцога, та Гертруда, його племінниця. Боротьба супроводжувалась політичним і військовим втручанням сусідів — Священної Римської (Штауфи, Габсбурги), Баварії (Віттельсбахи), Богемії (Пржемисловичі), Угорщини (Арпади), Русі (Романовичі), а також Святого Престолу. Завдяки шлюбам і родинним зв'язкам із Гертрудою або Маргаритою австрійський трон поперемінно займали богемський королевич (1246—1247), імператор Фрідріх ІІ (1247—1248), баденський маркграф Герман VI (1248—1250), богемський король Оттокар ІІ (1251—1252, 1254—1276), руський князь Роман (1252—1253). Після смерті Маргарити (1266), дружини Оттокара ІІ, Гертруду було вигнано з Австрії; її сина стратили, а доньки відмовилися від спадку. 1278 року імператор Рудольф I з Габсбурзького дому розбив Оттокара ІІ на Моравському полі й відібрав Австрію та Штирію. Відтоді представники Габсбургів правили австрійськими землями впродовж шести століть. Також — Війна за австрійську спадщину / Бабенберзьку спадщину тощо.
| Австрійська війна | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| , , | ||||||||
 Перемога Рудольфа І над Оттокаром ІІ | ||||||||
| ||||||||
| Сторони | ||||||||
| Імперія | Австрія Богемія (до 47) Угоршина Половці Русь | Австрія Богемія (з 51) | ||||||
| Командувачі | ||||||||
| Фрідріх ІІ Рудольф I | Гертруда Вацлав I Бела IV Данило | Оттокар II | ||||||
Перебіг
- 1246: ; загибель австрійського герцога Фрідріха ІІ.
- 1246: богемський король Вацлав I одружив Гертруду зі своїм сином Володиславом, проголосивши їх австрійським герцогом і герцогинею.
- 3 січня 1247: Володислав помер від хвороби.
- 1247: імператор Священної Римської імперії Фрідріх ІІ проголошує Австрію вигаслим леном, звинувачує Богемію у порушенні «Privilegium Minus»; імперські війська займають Відень, а Гертруда тікає до угорського короля Бели IV.
- 1247: папа Іннокентій IV обіцяє поміч Гертруді, якщо вона вийде заміж за баденського маркграфа Германа VI.
- 1248: Гертруда виходить заміж за Германа VI, після чого Святий Престол визнає його новим герцогом Австрії. Від нього вона народжує доньку Агнесу і сина Фрідріха.
- 1250: Герман VI помрає від хвороби; знову починається боротьба за австрійський престол.
- 1251: Гертруда звертається до Іннокентія IV за допомогоюю Той пропонує їй вийти заміж за , але вона відмовляється.
- 1251: богемський королевич Оттокар ІІ, брат покійного Володислава, заявляє претензії на Австрію, захоплює Відень і змушує австрійських баронів визнати його австрійським герцогом.
- 11 лютого 1252: Оттокар ІІ одружується на Маргариті, сестрі австрійського герцога Фрідріха ІІ й тітці Гертруди. Святий Престол санкціонує шлюб.
- 1252: Гертруда знову просить допомоги в угорського короля Бели IV. Той звертається до союзника, руського князя Данила.
- весна, 1252: у Гімбергу Гертруда виходить заміж за Романа, сина короля Данила; той заявляє свої претензії на австрійську корону і кидає виклик Оттокару ІІ. Гертруда народжує від Романа доньку Марію.
- 1253: коаліція Угорщини, Русі, Польщі, Баварії та половців атакують Богемію та землі Оттокара ІІ. Угорсько-половецькі війська спустошують Моравію, а русько-польські — Сілезію (здобувають Опаву). Проте австрійсько-богемські сили Оттокара ІІ відбивають наступ баварців у Австрії й беруть в облогу Гімберг, резиденцію Романа і Гертруди.
- 1253: Бела IV відмовляється допомогти Роману, а Оттокар пропонує йому поділити Австрію. Роман непогоджується і тікає на Русь, кидаючи Гертруду в Гімбергу.
- 1254: Отокар ІІ захистив свої права на Австрію і уклав із Белою IV мир: Австрія дістається богемцям, Штирія — угорцям. Шлюб Романа і Гертруди анульовано. Сама Гертруда перебирається до Штирії, де отримує щорічне утримання на 400 марок срібла.
- 1260: Штирія повстала проти Бели IV. Оттокар ІІ підтримав повстанців і приєднав Штирію.
- 1261: Оттокар ІІ розлучився із Маргаритою.
- 1266: Маргарита померла від хвороби.
- 1267: Оттокар ІІ вигнав Гертруду зі Штирії; вона оселилася в каринтійського герцога Ульріха ІІІ, чоловіка її доньки Агнеси.
- 1268: Фрідріха, сина Гертруди, страчено в Неаполі.
- 1268: Ульріх ІІІ помер. Оттокар ІІ приєднав його володіння і знову вигнав Гертруду. Вона прийняла черенецтво у монастирі кларисок в Мейсені.
- 1278: імператор Рудольф I Габсбург розбив війська Оттокара ІІ на Моравському полі; він приєднав Австрійське герцогство й став новим герцогом Австрійським.
- 1279: Агнеса, донька Гертруди відмовилася від своїх претензій на Австрію.
- 11 грудня 1282: Альбрехт I, син Рудольфа І, проголошений герцогом Австрійським. Відтоді Австрія стає спадковим леном Габсбурзького дому.
Джерела
- Stephan Vajda. Felix Austria. Eine Geschichte Österreichs. Ueberreuter, Wien und Heidelberg 1980, .
- Vancsa M. Geschichte Nieder- und Oberösterreichs. Gotha, 1905
- Pirchegger H. Geschichte der Steirmark. T.1 (bis 1283). Gotha, 1920
- Hantsch H. Die Geschichte Österreichs. T.1. Graz–Wien–Köln, 1959
- Zöllner E. Geschichte Österreichs. Wien, 1974
- Haider S. Geschichte Oberösterreichs. Wien, 1987
- Dopsch H., Brenner K., Weltin M. Österreichische Geschichte 1122—1278. Die Läund das Reich. Der Ostalpenraum im Hochmitteelalter. Wien, 1999.
- Redlich O. Rudolf von Habsburg — das Deutsche Reich nach dem Untergange des alten Kaisertums. Insbruck, 1903
- Meier H. Gertrud Herzogin von Österreich und Steirmark // Zeitschrift des Historischen Vereins für Steirmark. Graz, 1927
- Hausmann F. Kaiser Friedrich II. und Österreich. Probleme um Friedrich II // Vorträge und Forschungen. Bd.16. Sigmaringen, 1974
- Kusternig A. Die Zeit König Ottokars in Österreich (1251—1278). St. Pölten–Wien, 1978
- Stökl G. Der russische Staat in Mittelalter und früher Neuzeit. Wiesbaden, 1981
- Hoensch J. K. Přemysl Otokar II. von Böhmen. Der goldene König. Graz–Wien–Köln, 1989
- Krieger K. F. Rudolf von Habsburg. Darmstadt, 2003.
- Pray G. Historia rerum Hungariae cum notitiis praeviis. T.1. Budae, 1801
- Wertner M. Die Regierung Béla's des Vierten // Ungarische Revue. T.13. 1893
- Pauler G. A Magyar nemzet története az Árpádházi királyok allat. T.2. Budapest, 1893
- Hóman B. Magyar történet a rendiség kialakulásának kora. T.2. Budapest, 1935
- Kristó G. Magyarorszag története 895—1301. Budapest, 2006.
- Palacký F. Dějiny národu českého v Čechách a v Moravě. T. 1. Cz.2. Praha, 1854; T.1. Cz.3. Praha, 1855
- Šusta J. Dvě knihy českych dějin. Kniha prvni — Posledni Přemyslovci a jejich dědictví. Praha, 1917
- Novotný V. České dějiny. T.1. Cz.3. Praha, 1928; T.1. Cz.4. Praha, 1937
- Kavka F. Dějiny Česko-Slovenska do roku 1437. Praha, 1971
- Vaníček V. Velké dějiny zemí Koruny české. T.3 (1250—1310). Praha–Litomyšl, 2002
- Žemlička J. Století posledních Přemyslovců. Český stst a společnost ve 13. století. Praha, 1986.
- Bartnicki M. Polityka zagraniczna księcia Daniela Halickiego w latach 1217—1264. Lublin, 2005
- Mika N. Walka o spadek po Babenbergach 1246—1278. Racibórz, 2008.
- Войтович Л. Союз Галицьких Романовичів з Австрією та Чехією у ХІІІ ст. // Проблеми слов'янознавства. Вип.56. 2006. С.263-273
- Майоров А. В. Даниил Галицкий и Фридрих Воинственный: русско-австрийские отношения середины XIII века // Вопросы истории. 2011. № 7. С. 32–52
- * Майоров А. В. Русь, Византия и Западная Європа. Санк-Петербург, 2011, С. 668—671
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vijna za avstrijsku spadshinu Avstrijska vijna u 1246 1278 rokah seriya voyennih konfliktiv mizh yevropejskimi monarshimi domami za volodinnya Avstriyeyu Avstrijskim i Shtirijskim gercogstvami Pochalasya vnaslidok zagibeli avstrijskogo gercoga Fridriha II ostannogo predstavnika Babenberzkogo domu po cholovichij liniyi 1246 Zgidno z Privilegium Minus pretendentami na avstrijskij prestol buli sestra pokijnogo gercoga ta Gertruda jogo pleminnicya Borotba suprovodzhuvalas politichnim i vijskovim vtruchannyam susidiv Svyashennoyi Rimskoyi Shtaufi Gabsburgi Bavariyi Vittelsbahi Bogemiyi Przhemislovichi Ugorshini Arpadi Rusi Romanovichi a takozh Svyatogo Prestolu Zavdyaki shlyubam i rodinnim zv yazkam iz Gertrudoyu abo Margaritoyu avstrijskij tron popereminno zajmali bogemskij korolevich 1246 1247 imperator Fridrih II 1247 1248 badenskij markgraf German VI 1248 1250 bogemskij korol Ottokar II 1251 1252 1254 1276 ruskij knyaz Roman 1252 1253 Pislya smerti Margariti 1266 druzhini Ottokara II Gertrudu bulo vignano z Avstriyi yiyi sina stratili a donki vidmovilisya vid spadku 1278 roku imperator Rudolf I z Gabsburzkogo domu rozbiv Ottokara II na Moravskomu poli j vidibrav Avstriyu ta Shtiriyu Vidtodi predstavniki Gabsburgiv pravili avstrijskimi zemlyami vprodovzh shesti stolit Takozh Vijna za avstrijsku spadshinu Babenberzku spadshinu tosho Avstrijska vijna Peremoga Rudolfa I nad Ottokarom II Peremoga Rudolfa I nad Ottokarom IIData 1246 1278Misce Avstriya ShtiriyaRezultat peremoga GabsburgivStoroniImperiya Shtaufi Gabsburgi Avstriya Bogemiya do 47 Ugorshina Polovci Rus Avstriya Bogemiya z 51 KomanduvachiFridrih II Rudolf I Gertruda Vaclav I Bela IV Danilo Ottokar IIPerebig1246 zagibel avstrijskogo gercoga Fridriha II 1246 bogemskij korol Vaclav I odruzhiv Gertrudu zi svoyim sinom Volodislavom progolosivshi yih avstrijskim gercogom i gercogineyu 3 sichnya 1247 Volodislav pomer vid hvorobi 1247 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridrih II progoloshuye Avstriyu vigaslim lenom zvinuvachuye Bogemiyu u porushenni Privilegium Minus imperski vijska zajmayut Viden a Gertruda tikaye do ugorskogo korolya Beli IV 1247 papa Innokentij IV obicyaye pomich Gertrudi yaksho vona vijde zamizh za badenskogo markgrafa Germana VI 1248 Gertruda vihodit zamizh za Germana VI pislya chogo Svyatij Prestol viznaye jogo novim gercogom Avstriyi Vid nogo vona narodzhuye donku Agnesu i sina Fridriha 1250 German VI pomraye vid hvorobi znovu pochinayetsya borotba za avstrijskij prestol 1251 Gertruda zvertayetsya do Innokentiya IV za dopomogoyuyu Toj proponuye yij vijti zamizh za ale vona vidmovlyayetsya 1251 bogemskij korolevich Ottokar II brat pokijnogo Volodislava zayavlyaye pretenziyi na Avstriyu zahoplyuye Viden i zmushuye avstrijskih baroniv viznati jogo avstrijskim gercogom 11 lyutogo 1252 Ottokar II odruzhuyetsya na Margariti sestri avstrijskogo gercoga Fridriha II j titci Gertrudi Svyatij Prestol sankcionuye shlyub 1252 Gertruda znovu prosit dopomogi v ugorskogo korolya Beli IV Toj zvertayetsya do soyuznika ruskogo knyazya Danila vesna 1252 u Gimbergu Gertruda vihodit zamizh za Romana sina korolya Danila toj zayavlyaye svoyi pretenziyi na avstrijsku koronu i kidaye viklik Ottokaru II Gertruda narodzhuye vid Romana donku Mariyu 1253 koaliciya Ugorshini Rusi Polshi Bavariyi ta polovciv atakuyut Bogemiyu ta zemli Ottokara II Ugorsko polovecki vijska spustoshuyut Moraviyu a rusko polski Sileziyu zdobuvayut Opavu Prote avstrijsko bogemski sili Ottokara II vidbivayut nastup bavarciv u Avstriyi j berut v oblogu Gimberg rezidenciyu Romana i Gertrudi 1253 Bela IV vidmovlyayetsya dopomogti Romanu a Ottokar proponuye jomu podiliti Avstriyu Roman nepogodzhuyetsya i tikaye na Rus kidayuchi Gertrudu v Gimbergu 1254 Otokar II zahistiv svoyi prava na Avstriyu i uklav iz Beloyu IV mir Avstriya distayetsya bogemcyam Shtiriya ugorcyam Shlyub Romana i Gertrudi anulovano Sama Gertruda perebirayetsya do Shtiriyi de otrimuye shorichne utrimannya na 400 marok sribla 1260 Shtiriya povstala proti Beli IV Ottokar II pidtrimav povstanciv i priyednav Shtiriyu 1261 Ottokar II rozluchivsya iz Margaritoyu 1266 Margarita pomerla vid hvorobi 1267 Ottokar II vignav Gertrudu zi Shtiriyi vona oselilasya v karintijskogo gercoga Ulriha III cholovika yiyi donki Agnesi 1268 Fridriha sina Gertrudi stracheno v Neapoli 1268 Ulrih III pomer Ottokar II priyednav jogo volodinnya i znovu vignav Gertrudu Vona prijnyala cherenectvo u monastiri klarisok v Mejseni 1278 imperator Rudolf I Gabsburg rozbiv vijska Ottokara II na Moravskomu poli vin priyednav Avstrijske gercogstvo j stav novim gercogom Avstrijskim 1279 Agnesa donka Gertrudi vidmovilasya vid svoyih pretenzij na Avstriyu 11 grudnya 1282 Albreht I sin Rudolfa I progoloshenij gercogom Avstrijskim Vidtodi Avstriya staye spadkovim lenom Gabsburzkogo domu DzherelaStephan Vajda Felix Austria Eine Geschichte Osterreichs Ueberreuter Wien und Heidelberg 1980 ISBN 3 8000 3168 X Vancsa M Geschichte Nieder und Oberosterreichs Gotha 1905 Pirchegger H Geschichte der Steirmark T 1 bis 1283 Gotha 1920 Hantsch H Die Geschichte Osterreichs T 1 Graz Wien Koln 1959 Zollner E Geschichte Osterreichs Wien 1974 Haider S Geschichte Oberosterreichs Wien 1987 Dopsch H Brenner K Weltin M Osterreichische Geschichte 1122 1278 Die Laund das Reich Der Ostalpenraum im Hochmitteelalter Wien 1999 Redlich O Rudolf von Habsburg das Deutsche Reich nach dem Untergange des alten Kaisertums Insbruck 1903 Meier H Gertrud Herzogin von Osterreich und Steirmark Zeitschrift des Historischen Vereins fur Steirmark Graz 1927 Hausmann F Kaiser Friedrich II und Osterreich Probleme um Friedrich II Vortrage und Forschungen Bd 16 Sigmaringen 1974 Kusternig A Die Zeit Konig Ottokars in Osterreich 1251 1278 St Polten Wien 1978 Stokl G Der russische Staat in Mittelalter und fruher Neuzeit Wiesbaden 1981 Hoensch J K Premysl Otokar II von Bohmen Der goldene Konig Graz Wien Koln 1989 Krieger K F Rudolf von Habsburg Darmstadt 2003 Pray G Historia rerum Hungariae cum notitiis praeviis T 1 Budae 1801 Wertner M Die Regierung Bela s des Vierten Ungarische Revue T 13 1893 Pauler G A Magyar nemzet tortenete az Arpadhazi kiralyok allat T 2 Budapest 1893 Homan B Magyar tortenet a rendiseg kialakulasanak kora T 2 Budapest 1935 Kristo G Magyarorszag tortenete 895 1301 Budapest 2006 Palacky F Dejiny narodu ceskeho v Cechach a v Morave T 1 Cz 2 Praha 1854 T 1 Cz 3 Praha 1855 Susta J Dve knihy ceskych dejin Kniha prvni Posledni Premyslovci a jejich dedictvi Praha 1917 Novotny V Ceske dejiny T 1 Cz 3 Praha 1928 T 1 Cz 4 Praha 1937 Kavka F Dejiny Cesko Slovenska do roku 1437 Praha 1971 Vanicek V Velke dejiny zemi Koruny ceske T 3 1250 1310 Praha Litomysl 2002 Zemlicka J Stoleti poslednich Premyslovcu Cesky stst a spolecnost ve 13 stoleti Praha 1986 Bartnicki M Polityka zagraniczna ksiecia Daniela Halickiego w latach 1217 1264 Lublin 2005 Mika N Walka o spadek po Babenbergach 1246 1278 Raciborz 2008 Vojtovich L Soyuz Galickih Romanovichiv z Avstriyeyu ta Chehiyeyu u HIII st Problemi slov yanoznavstva Vip 56 2006 S 263 273 Majorov A V Daniil Galickij i Fridrih Voinstvennyj russko avstrijskie otnosheniya serediny XIII veka Voprosy istorii 2011 7 S 32 52 Majorov A V Rus Vizantiya i Zapadnaya Yevropa Sank Peterburg 2011 S 668 671