Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гертру́да (нім. Gertrud; 1226/1228 — 24 квітня 1288) — герцогиня австрійська, штирійська (1246—1254) і медлінська (1228—1254), княгиня моравська (1246—1247), маркграфиня баденська (1248—1250). Остання представниця Бабенберзького дому. Донька австрійського принца Генріха. Онука австрійського герцога Леопольда VI. Племінниця австрійського герцога Фрідріха II, останнього представника дому по чоловічій лінії. Одна із трагічних героїнь війни за австрійську спадщину (1246—1278).
| Гертруда | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1246 — 1254 | ||
| Народження: | 1226[1] | |
| Смерть: | 24 квітня 1288 Нюнхріц, Мейсен | |
| Рід: | Бабенберги | |
| Батько: | Генріх | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | 1246—1247: 1248—1250: Герман VI 1252—1254: Роман | |
| Діти: | Фрідріх, Марія | |
| | ||
Після загибелі дядька за підтримки богемського короля Вацлава I зайняла австрійський престол (1246). Стала дружиною його сина , який передчасно помер (1247). Внаслідок ворожих дій імператора Фрідріха ІІ, який захопив Австрію, втекла під захист угорського короля Бели IV. За посередництва папи Іннокентія IV відновлена у правах й видана за баденського маркграфа Германа VI (1248). По смерті чоловіка і захоплення Австрії богемським королевичем Оттокаром II (1251), який одружився з її тіткою , намагалася повернути собі австрійський престол за допомоги Бели IV і руського князя Данила Романовича. Стала дружиною Данилового сина, князя Романа (1252), який після поразки кинув її (1253).
Деякий час мешкала в Штирії (1253—1267) і Каринтії (1267—1269), звідки була вигнана Отакаром ІІ. Коли Австрію захопив імператор Рудольф I з Габсбурзького дому (1278—1279), втратила на надії на повернення спадщини. Прийняла чернечий постриг у монастирі кларисок в Мейсені, де стала абатисою. Померла у цьому монастирі.
Імена
- Гертруда Австрійська (нім. Gertrud von Österreich) — за назвою герцогства.
- Гертруда Бабенберзька (нім. Gertrud von Babenberg) — за назвою роду.
- Гертруда Баденська (нім. Gertrud von Baden) — за назвою маркграфства 2-го чоловіка Германа.
- Гертруда Богемська (нім. Gertrud von Böhmen) — за назвою королівства 1-го чоловіка Володислава.
- Гертруда Медлінська (нім. Gertrud von Mödling) — за назвою батьківського герцогства.
- Гертруда Руська (нім. Gertrud von Reussen) — за назвою королівства 3-го чоловіка Романа.
- Гертруда Штирійська (нім. Gertrud von Steiermark) — за назвою герцогства.
Біографія
Спадкоємниця Австрійська
Гертруда народилася між 1226 і 1228 роками. Вона була єдиною донькою австрійського принца Генріха від тюрингської принцеси Агнеси; онукою австрійського герцога Леопольда VI. Батько Гертруди помер за два роки до смерті діда, тому 1230 року австрійський спадок Леопольда перейшов до його молодшого сина Фрідріха II, дядька Гертруди.
Оточення Гертруди намагалося забрати австрійський престол у Фрідріха, посилаючись на патент герцоства і Бабенберзького дому «Privilegium Minus»: корона і землі герцогства слід було передавати по жіночій лінії головної гілки дому, якщо спадкоємців чоловічої статі не було. Проте Фрідріх II не визнав цих законних претензій: він став племінниці й підтвердив її права лише на Медлінзьку отчину.
Фрідріх II одружувався двічі, але не мав дітей. Через це Гертруда залишалася спадкоємницею Австрії і політичним знаряддям у руках дядька. На початку 1240-х років він уклав союз із богемським королем Вацлавом I проти імператора Священної Римської імперії Фрідріха. Австрійський герцог пообіцяв видати свою небогу Гертруду за королевича , і дати придане у вигляді австрійських земель на північ від Дунаю. Проте імператор перекупив герцога — він запропонував зробити Австрію королівством і долучити до неї Крайну. Внаслідок цього Фрідріх ІІ виступив проти богемсько-угорської коаліції, й 1245 року дав обіцянку 50-річному імператорові видати молоду племінницю за нього.
У відповідь Вацлав І напав на Австрію, вимагаючи від герцога дотримуватися умов попереднього союзу. Фрідріх ІІ відмовився, 15 червня 1246 року розбив інтервентів , але сам загинув у бою. З його смертю перервалася династія Бабенберзького дому, що правила австійськими землями з 976 року. Залишилося лише дві представниці цього роду, що претендували на австрійську спадщину — Гертруда та її тітка , вдова німецького короля Генріха VII, старшого сина імператора Фрідріха.
Герцогиня Австрійська
Дружина Володислава і Германа
1246 року богемський король Вацлав І поспіхом одружив Гертруду зі своїм сином Володиславом, проголосивши їх австрійським герцогом і герцогинею. Проте Володислав захворів і 3 січня 1247 року нагло помер, залишивши молоду герцогиню вдовою.
Скориставшись цим, імператор Фрідріх заявив, що богемці порушили «Privilegium Minus», і оголосив Австрію вигаслим леном. Він вислав війська до австрійських земель і зайняв Відень.
Гертруда втекла зі своїми прибічниками до Угорщини і звернулася до папи Іннокентія IV про захист. Угорський король Бела IV так само попрохав папу підтримати угорське вторгнення до Австрії. Іннокентія IV дав згоду, за умови, що Гертруда стане дружиною баденського маркграфа Германа VI. Шлюб відбувся 14 вересня 1248 року, після чого папа визнав Германа герцогом австрійським і штирійським. Гертруда народила йому сина Фрідріха, майбутнього маркграфа баденського, і доньку Агнесу.
Урядування Германа VI в Австрії викликало опір місцевої шляхти та міщанства. Зрештою, він був змушений шукати притулку в баварського герцога Отто II. Стосунки між Германом і Гертрудою були настільки поганими, що коли 25-річний герцог помер в 1250 році, її підозрювали в його отруєнні.
Після смерті чоловіка Гертруда знову звернулася до папи Іннокентія IV по допомогу. Той обіцяв підтримати її, якщо вона стане дружиною його протеже — . Герцогиня відмовилася, внаслідок чого втратила прихильність понтифіка.
Тим часом після смерті герцога Германа VI на Австрію напав богемський король Пржемисл Отакар II, брат королевича Володислава, першого чоловіка Гертруди. Претендуючи на герцогський престол, він захопив австрійські землі і змусив місцеву шляхту визнати себе австрійським герцогом у 1251 році. Австрійці поставили перед королем умову — одружитися із однією з двох представниць Бабенберзького дому. Отакар ІІ обрав Маргариту, тітку Гертруди, що була старша за нього на 30 років, й взяв із нею шлюб 11 лютого 1252 року.
Дружина Романа
За таких обставин Гертруда попрохала угорського короля Белу IV допомогти повернути австрійський престол. Той звернувся до свого союзника, галицько-волинського князя Данила Романовича, який пообіцяв поміч.
Навесні 1252 року, згідно з угорсько-руськими угодами, князь Роман, син Данила, виїхав до Австрії й одружився із Гертрудою в Гімбергу, заявивши свої права на Австрійське герцогство. Наступного 1253 року Бела IV з союзниками розпочали війну проти Отакара ІІ: угорці і половці напали на Моравію, русини Данила в союзі з поляками — на Сілезію, баварський герцог — на австрійські землі, лояльні богемську королю. Кампанія скінчилася спустошенням Моравії та Сілезії, де угорсько-руські війська здобули Опаву, але в самій Австрії перемог не було здобуто.
Між тим, проти Романа і Гертруди виступив Святий Престол — папа Іннокентій IV визнав легітимність Отакара ІІ на австрійському престолі, оскільки його дружина Маргарита була найбільш близькою родичкою покійного австрійського герцога Фрідріха ІІ. Крім цього, угорці не надали помочі Роману в самій Австрії. Внаслідок цього Гертруда і її чоловік опинилися обложеними в Гімберзькому замку військом Отакара ІІ.
1253 року Роман потайки вислизнув із Австрії й повернувся на Русь. Австрійські хроніки закидають йому, що князь кинув свою жінку напризволяще, але в руському літописі стверджується, що він виїхав за порадою самої Гертруди.
Титулярна герцогиня
Після поразки Романа, угорський король Бела IV сам став претендувати на австрійські землі, які залишалися під владою Гертруди. 1254 року новий богемський король Пжемисл уклав із ним мирний договір, за яким Отакар ІІ визнавався герцогом австрійським, а Штирія і Вінер-Нойштадт ставали частиною Угорщини. Гертруда отримала лише частину Штирії та щорічне утримання на 400 марок срібла. За нею лишилися міста і Юденбург, що були її резиденціями.
1260 року штирійці повстали проти Бели IV, чим скористався Отакар ІІ. Порушивши мирний договір, він вдерся до Штирії, вигнав угорські війська і приєднав місцеві землі до своїх володінь. Згодом, 1261 року, австрійський герцог розлучився із Маргаритою, яка померла 1266 року. Внаслідок цього Гертруда опинилася єдиною спадкоємницею Бабенберзького дому. Отакар дозволив їй мешкати у Штирії, сподіваючись таким чином налагодити відносини з угорцями. Проте Гертруда та її син Фрідріх від другого шлюбу не відмовилися від претензій на Австрію, через що 1267 року Отакар ІІ вигнав їх за межі герцогства.
Останні роки
Після вигнання Гертруда з родиною мешкала при дворі каринтійського герцога , що був чоловіком її доньки Агнеси. Її син, баденський маркграф Фрідріх взяв участь у поході Конрадіна до Сицилії, але зазнав поразки, потрапив у полон і був страчений в Неаполі 1268 року.
1269 року помер Ульріх ІІІ, який заповідав Каринтію своєму небожу — Отакару ІІ. Той знову вигнав Гертруду до міста , звідки вона згодом втекла до Мейсена.
1278 року імператор Рудольф I з Габсбурзького дому розбив війська Отакара ІІ у битві на Моравському полі, в якій той загинув, і відібрав Австрійське герцогство. Наступного 1279 року Агнеса, донька Гертруди, відмовилася від своїх прав на Баден, Австрію і Штирію. Після цього Рудольф передав австрійські землі своїм нащадкам, а Гертруда остаточно позбавилася мрії повернути свої володіння. Вона прийняла чернецтво у Зюбліцькому монастирі святої Афри біля Мейсена, де згодом стала абатисою.
Гертруда померла 24 квітня 1288 року (за іншими даними — 1299 року) у монастирі кларисок.
Сім'я
Батько: Генріх, спадкоємець австрійський
Перший чоловік (1246—1247): Володислав, моравський князь, син Вацлава I
Другий чоловік (1248—1250): Герман VI, баденський маркграф
- Фрідріх(1249-1268) баденський маркграф, страчений в Неаполі разом з Конрадіном
- Агнеса(1250-1295)
Третій чоловік (1252—1254): Роман (бл. 1230—бл. 1261), князь новогрудський (1251—1256), холмський (?—1261), герцог австрійський (1252—1254)
Родовід
| 4. Леопольд VI, австрійський герцог | ||||||||||||||||
| 2. Генріх, австрійський принц | ||||||||||||||||
| 5. Теодора, візантійська аристократка | ||||||||||||||||
| 1. Гертруда, австрійська герцогиня | ||||||||||||||||
| 6. Герман I, тюринзький ландграф | ||||||||||||||||
| 3. Агнеса, тюринзька ландграфиня | ||||||||||||||||
| 7. Софія, баварська принцеса | ||||||||||||||||
Примітки
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Gertrud, Österreich und Steiermark, Herzogin [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]. Personal Names Authority File (PND), Germany; Gertrud, Österreich und Steiermark, Herzogin [ 23 січня 2017 у Wayback Machine.] // Deutsche Nationalbibliothek.
- Schirrmacher 1879: 70—71.
- Annalium Pragensium Pars I... 1851: 172.
- Annalium Pragensium Pars I... 1851: 173.
- Грушевський 1993: 74—76.
- Войтович 2000.
- Annalium Pragensium Pars I... 1851: 178.
- Fontes Rerum Bohemicarum 1874:2: 289; 3: 312.
Бібліографія
Джерела
- Fontes Rerum Bohemicarum. Praha, T. 2, 1874; T. 3, 1875.
- Annalium Pragensium Pars I (Letopisy české) / ed. R. Kopke // Monumenta Germaniae Historica, Scriptores. T. 9. 1851, p.169—181.
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.2. III. Ипатьевская летопись. Санкт-Петербург, 1843.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. Київ: Дніпро, 1989.
Монографії
- Schirrmacher, F. W. Gertrud [ 25 червня 2012 у Wayback Machine.][1] [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig: Duncker & Humblot, 1879, B. 9, S. S. 70–71.
- Войтович Л. 3.15. Волинська гілка Мономаховичів. Болохівські князі. Острозькі. Заславські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [2]. — Біла Церква, 2006.
- Грушевський, М. Історія України-Руси. Київ, 1993, Т. 3.
- Котляр, Н.В. Дипломатия Галицко-Волынской Руси в XIII в. // Восточная Европа в исторической ретроспективе: К 80-летию В.Т. Пашуто. Москва: Языки русской культуры, 1999. C. 121—129.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гертруда Бабенберзька
- Gertrud [ 29 березня 2016 у Wayback Machine.] // Deutsche Biographie.
- Gertrud von Babenberg [ 16 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Gertrud von Mödling in Voitsberg [ 20 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gertruda Gertru da nim Gertrud 1226 1228 24 kvitnya 1288 gercoginya avstrijska shtirijska 1246 1254 i medlinska 1228 1254 knyaginya moravska 1246 1247 markgrafinya badenska 1248 1250 Ostannya predstavnicya Babenberzkogo domu Donka avstrijskogo princa Genriha Onuka avstrijskogo gercoga Leopolda VI Pleminnicya avstrijskogo gercoga Fridriha II ostannogo predstavnika domu po cholovichij liniyi Odna iz tragichnih geroyin vijni za avstrijsku spadshinu 1246 1278 GertrudaGercoginya Avstrijska1246 1254 Narodzhennya 1226 1 Smert 24 kvitnya 1288 1288 04 24 Nyunhric MejsenRid BabenbergiBatko GenrihMati dShlyub 1246 1247 1248 1250 German VI 1252 1254 RomanDiti Fridrih Mariya Mediafajli b u Vikishovishi Pislya zagibeli dyadka za pidtrimki bogemskogo korolya Vaclava I zajnyala avstrijskij prestol 1246 Stala druzhinoyu jogo sina yakij peredchasno pomer 1247 Vnaslidok vorozhih dij imperatora Fridriha II yakij zahopiv Avstriyu vtekla pid zahist ugorskogo korolya Beli IV Za poserednictva papi Innokentiya IV vidnovlena u pravah j vidana za badenskogo markgrafa Germana VI 1248 Po smerti cholovika i zahoplennya Avstriyi bogemskim korolevichem Ottokarom II 1251 yakij odruzhivsya z yiyi titkoyu namagalasya povernuti sobi avstrijskij prestol za dopomogi Beli IV i ruskogo knyazya Danila Romanovicha Stala druzhinoyu Danilovogo sina knyazya Romana 1252 yakij pislya porazki kinuv yiyi 1253 Deyakij chas meshkala v Shtiriyi 1253 1267 i Karintiyi 1267 1269 zvidki bula vignana Otakarom II Koli Avstriyu zahopiv imperator Rudolf I z Gabsburzkogo domu 1278 1279 vtratila na nadiyi na povernennya spadshini Prijnyala chernechij postrig u monastiri klarisok v Mejseni de stala abatisoyu Pomerla u comu monastiri ImenaGertruda Avstrijska nim Gertrud von Osterreich za nazvoyu gercogstva Gertruda Babenberzka nim Gertrud von Babenberg za nazvoyu rodu Gertruda Badenska nim Gertrud von Baden za nazvoyu markgrafstva 2 go cholovika Germana Gertruda Bogemska nim Gertrud von Bohmen za nazvoyu korolivstva 1 go cholovika Volodislava Gertruda Medlinska nim Gertrud von Modling za nazvoyu batkivskogo gercogstva Gertruda Ruska nim Gertrud von Reussen za nazvoyu korolivstva 3 go cholovika Romana Gertruda Shtirijska nim Gertrud von Steiermark za nazvoyu gercogstva BiografiyaSpadkoyemnicya Avstrijska Dokladnishe Gercogstvo Avstriya ta Privilegium Minus Gertruda narodilasya mizh 1226 i 1228 rokami Vona bula yedinoyu donkoyu avstrijskogo princa Genriha vid tyuringskoyi princesi Agnesi onukoyu avstrijskogo gercoga Leopolda VI Batko Gertrudi pomer za dva roki do smerti dida tomu 1230 roku avstrijskij spadok Leopolda perejshov do jogo molodshogo sina Fridriha II dyadka Gertrudi Otochennya Gertrudi namagalosya zabrati avstrijskij prestol u Fridriha posilayuchis na patent gercostva i Babenberzkogo domu Privilegium Minus korona i zemli gercogstva slid bulo peredavati po zhinochij liniyi golovnoyi gilki domu yaksho spadkoyemciv cholovichoyi stati ne bulo Prote Fridrih II ne viznav cih zakonnih pretenzij vin stav pleminnici j pidtverdiv yiyi prava lishe na Medlinzku otchinu Fridrih II odruzhuvavsya dvichi ale ne mav ditej Cherez ce Gertruda zalishalasya spadkoyemniceyu Avstriyi i politichnim znaryaddyam u rukah dyadka Na pochatku 1240 h rokiv vin uklav soyuz iz bogemskim korolem Vaclavom I proti imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridriha Avstrijskij gercog poobicyav vidati svoyu nebogu Gertrudu za korolevicha i dati pridane u viglyadi avstrijskih zemel na pivnich vid Dunayu Prote imperator perekupiv gercoga vin zaproponuvav zrobiti Avstriyu korolivstvom i doluchiti do neyi Krajnu Vnaslidok cogo Fridrih II vistupiv proti bogemsko ugorskoyi koaliciyi j 1245 roku dav obicyanku 50 richnomu imperatorovi vidati molodu pleminnicyu za nogo U vidpovid Vaclav I napav na Avstriyu vimagayuchi vid gercoga dotrimuvatisya umov poperednogo soyuzu Fridrih II vidmovivsya 15 chervnya 1246 roku rozbiv interventiv ale sam zaginuv u boyu Z jogo smertyu perervalasya dinastiya Babenberzkogo domu sho pravila avstijskimi zemlyami z 976 roku Zalishilosya lishe dvi predstavnici cogo rodu sho pretenduvali na avstrijsku spadshinu Gertruda ta yiyi titka vdova nimeckogo korolya Genriha VII starshogo sina imperatora Fridriha Gercoginya Avstrijska Dokladnishe Avstrijska vijna 1246 1278 Pechatka Gertrudi Druzhina Volodislava i Germana 1246 roku bogemskij korol Vaclav I pospihom odruzhiv Gertrudu zi svoyim sinom Volodislavom progolosivshi yih avstrijskim gercogom i gercogineyu Prote Volodislav zahvoriv i 3 sichnya 1247 roku naglo pomer zalishivshi molodu gercoginyu vdovoyu Skoristavshis cim imperator Fridrih zayaviv sho bogemci porushili Privilegium Minus i ogolosiv Avstriyu vigaslim lenom Vin vislav vijska do avstrijskih zemel i zajnyav Viden Gertruda vtekla zi svoyimi pribichnikami do Ugorshini i zvernulasya do papi Innokentiya IV pro zahist Ugorskij korol Bela IV tak samo poprohav papu pidtrimati ugorske vtorgnennya do Avstriyi Innokentiya IV dav zgodu za umovi sho Gertruda stane druzhinoyu badenskogo markgrafa Germana VI Shlyub vidbuvsya 14 veresnya 1248 roku pislya chogo papa viznav Germana gercogom avstrijskim i shtirijskim Gertruda narodila jomu sina Fridriha majbutnogo markgrafa badenskogo i donku Agnesu Uryaduvannya Germana VI v Avstriyi viklikalo opir miscevoyi shlyahti ta mishanstva Zreshtoyu vin buv zmushenij shukati pritulku v bavarskogo gercoga Otto II Stosunki mizh Germanom i Gertrudoyu buli nastilki poganimi sho koli 25 richnij gercog pomer v 1250 roci yiyi pidozryuvali v jogo otruyenni Pislya smerti cholovika Gertruda znovu zvernulasya do papi Innokentiya IV po dopomogu Toj obicyav pidtrimati yiyi yaksho vona stane druzhinoyu jogo protezhe Gercoginya vidmovilasya vnaslidok chogo vtratila prihilnist pontifika Tim chasom pislya smerti gercoga Germana VI na Avstriyu napav bogemskij korol Przhemisl Otakar II brat korolevicha Volodislava pershogo cholovika Gertrudi Pretenduyuchi na gercogskij prestol vin zahopiv avstrijski zemli i zmusiv miscevu shlyahtu viznati sebe avstrijskim gercogom u 1251 roci Avstrijci postavili pered korolem umovu odruzhitisya iz odniyeyu z dvoh predstavnic Babenberzkogo domu Otakar II obrav Margaritu titku Gertrudi sho bula starsha za nogo na 30 rokiv j vzyav iz neyu shlyub 11 lyutogo 1252 roku Druzhina Romana Za takih obstavin Gertruda poprohala ugorskogo korolya Belu IV dopomogti povernuti avstrijskij prestol Toj zvernuvsya do svogo soyuznika galicko volinskogo knyazya Danila Romanovicha yakij poobicyav pomich Navesni 1252 roku zgidno z ugorsko ruskimi ugodami knyaz Roman sin Danila viyihav do Avstriyi j odruzhivsya iz Gertrudoyu v Gimbergu zayavivshi svoyi prava na Avstrijske gercogstvo Nastupnogo 1253 roku Bela IV z soyuznikami rozpochali vijnu proti Otakara II ugorci i polovci napali na Moraviyu rusini Danila v soyuzi z polyakami na Sileziyu bavarskij gercog na avstrijski zemli loyalni bogemsku korolyu Kampaniya skinchilasya spustoshennyam Moraviyi ta Sileziyi de ugorsko ruski vijska zdobuli Opavu ale v samij Avstriyi peremog ne bulo zdobuto Mizh tim proti Romana i Gertrudi vistupiv Svyatij Prestol papa Innokentij IV viznav legitimnist Otakara II na avstrijskomu prestoli oskilki jogo druzhina Margarita bula najbilsh blizkoyu rodichkoyu pokijnogo avstrijskogo gercoga Fridriha II Krim cogo ugorci ne nadali pomochi Romanu v samij Avstriyi Vnaslidok cogo Gertruda i yiyi cholovik opinilisya oblozhenimi v Gimberzkomu zamku vijskom Otakara II 1253 roku Roman potajki visliznuv iz Avstriyi j povernuvsya na Rus Avstrijski hroniki zakidayut jomu sho knyaz kinuv svoyu zhinku naprizvolyashe ale v ruskomu litopisi stverdzhuyetsya sho vin viyihav za poradoyu samoyi Gertrudi Titulyarna gercoginya Pislya porazki Romana ugorskij korol Bela IV sam stav pretenduvati na avstrijski zemli yaki zalishalisya pid vladoyu Gertrudi 1254 roku novij bogemskij korol Pzhemisl uklav iz nim mirnij dogovir za yakim Otakar II viznavavsya gercogom avstrijskim a Shtiriya i Viner Nojshtadt stavali chastinoyu Ugorshini Gertruda otrimala lishe chastinu Shtiriyi ta shorichne utrimannya na 400 marok sribla Za neyu lishilisya mista i Yudenburg sho buli yiyi rezidenciyami 1260 roku shtirijci povstali proti Beli IV chim skoristavsya Otakar II Porushivshi mirnij dogovir vin vdersya do Shtiriyi vignav ugorski vijska i priyednav miscevi zemli do svoyih volodin Zgodom 1261 roku avstrijskij gercog rozluchivsya iz Margaritoyu yaka pomerla 1266 roku Vnaslidok cogo Gertruda opinilasya yedinoyu spadkoyemniceyu Babenberzkogo domu Otakar dozvoliv yij meshkati u Shtiriyi spodivayuchis takim chinom nalagoditi vidnosini z ugorcyami Prote Gertruda ta yiyi sin Fridrih vid drugogo shlyubu ne vidmovilisya vid pretenzij na Avstriyu cherez sho 1267 roku Otakar II vignav yih za mezhi gercogstva Ostanni roki Pislya vignannya Gertruda z rodinoyu meshkala pri dvori karintijskogo gercoga sho buv cholovikom yiyi donki Agnesi Yiyi sin badenskij markgraf Fridrih vzyav uchast u pohodi Konradina do Siciliyi ale zaznav porazki potrapiv u polon i buv strachenij v Neapoli 1268 roku 1269 roku pomer Ulrih III yakij zapovidav Karintiyu svoyemu nebozhu Otakaru II Toj znovu vignav Gertrudu do mista zvidki vona zgodom vtekla do Mejsena 1278 roku imperator Rudolf I z Gabsburzkogo domu rozbiv vijska Otakara II u bitvi na Moravskomu poli v yakij toj zaginuv i vidibrav Avstrijske gercogstvo Nastupnogo 1279 roku Agnesa donka Gertrudi vidmovilasya vid svoyih prav na Baden Avstriyu i Shtiriyu Pislya cogo Rudolf peredav avstrijski zemli svoyim nashadkam a Gertruda ostatochno pozbavilasya mriyi povernuti svoyi volodinnya Vona prijnyala chernectvo u Zyublickomu monastiri svyatoyi Afri bilya Mejsena de zgodom stala abatisoyu Gertruda pomerla 24 kvitnya 1288 roku za inshimi danimi 1299 roku u monastiri klarisok Sim yaDokladnishe Babenbergi Batko Genrih spadkoyemec avstrijskij Pershij cholovik 1246 1247 Volodislav moravskij knyaz sin Vaclava I Drugij cholovik 1248 1250 German VI badenskij markgraf Fridrih 1249 1268 badenskij markgraf strachenij v Neapoli razom z Konradinom Agnesa 1250 1295 Tretij cholovik 1252 1254 Roman bl 1230 bl 1261 knyaz novogrudskij 1251 1256 holmskij 1261 gercog avstrijskij 1252 1254 Mariya 1253 1254 Stefan IV zagrebskij banRodovid 4 Leopold VI avstrijskij gercog 2 Genrih avstrijskij princ 5 Teodora vizantijska aristokratka 1 Gertruda avstrijska gercoginya 6 German I tyurinzkij landgraf 3 Agnesa tyurinzka landgrafinya 7 Sofiya bavarska princesa PrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Gertrud Osterreich und Steiermark Herzogin 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine Personal Names Authority File PND Germany Gertrud Osterreich und Steiermark Herzogin 23 sichnya 2017 u Wayback Machine Deutsche Nationalbibliothek Schirrmacher 1879 70 71 Annalium Pragensium Pars I 1851 172 Annalium Pragensium Pars I 1851 173 Grushevskij 1993 74 76 Vojtovich 2000 Annalium Pragensium Pars I 1851 178 Fontes Rerum Bohemicarum 1874 2 289 3 312 BibliografiyaDzherela Fontes Rerum Bohemicarum Praha T 2 1874 T 3 1875 Annalium Pragensium Pars I Letopisy ceske ed R Kopke Monumenta Germaniae Historica Scriptores T 9 1851 p 169 181 Polnoe sobranie russkih letopisej PSRL T 2 III Ipatevskaya letopis Sankt Peterburg 1843 Litopis ruskij Per z davnorus L Ye Mahnovcya Kiyiv Dnipro 1989 Monografiyi Schirrmacher F W Gertrud 25 chervnya 2012 u Wayback Machine 1 Arhivovano 6 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig Duncker amp Humblot 1879 B 9 S S 70 71 Vojtovich L 3 15 Volinska gilka Monomahovichiv Bolohivski knyazi Ostrozki Zaslavski Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Vojtovich L Knyazha doba portreti eliti 2 Bila Cerkva 2006 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Kiyiv 1993 T 3 Kotlyar N V Diplomatiya Galicko Volynskoj Rusi v XIII v Vostochnaya Evropa v istoricheskoj retrospektive K 80 letiyu V T Pashuto Moskva Yazyki russkoj kultury 1999 C 121 129 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gertruda Babenberzka Gertrud 29 bereznya 2016 u Wayback Machine Deutsche Biographie Gertrud von Babenberg 16 chervnya 2021 u Wayback Machine Gertrud von Modling in Voitsberg 20 listopada 2010 u Wayback Machine