Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Отто II Блискучий Otto II der Erlauchte 7 квітня 1206 29 листопада 1253 пфальцграф Рейнський з 1227 року герцог Баварії

Отто II (герцог Баварії)

Отто II (герцог Баварії)

Отто II Блискучий (*Otto II. der Erlauchte, 7 квітня 1206 — 29 листопада 1253) — пфальцграф Рейнський з 1227 року, герцог Баварії з 1231 року. деякі дослідники продовжують нумерацію від перших Баварських герцогів, позначаючи цього Оттона номер «IV», звідси виникає деяка плутанина.

Отто II
нім. Otto II. der Erlauchte
image
Народився7 квітня 1206(12060407)
Келгайм
Помер29 листопада 1253
Ландсгут
ПохованняШаєрн
Країнаimage Священна Римська імперія
Національністьнімець
Діяльністьсуверен
Титулгерцог Баварії
Посадагерцог Баварії[d] і пфальцграф
Термін1231—1253 роки
ПопередникЛюдвіг I
НаступникГенріх XIII
Людвіг II
Конфесіякатолицтво
РідВіттельсбахи
БатькоЛюдвіг I
МатиЛюдмила Пржемисловна
Брати, сестриd
У шлюбі зАгнеса Рейнська
Діти2 сина і 3 доньки

По материнський лінії був нащадком Великих князів Київських. Праправнук Великого князя Київського Мстислава Великого.

Біографія

Молоді роки

Походив з династії Віттельсбахів. Син Людвіга I, герцога Баварії, та Людмили з династії Пржемисловичів (доньки Бедржиха, князя Чехії). народився у 1206 році у замку Келгайм. У 1222 році у Вормсі одружився з молодшою сестрою Генріха VI, пфальцграфа Рейнського. Згодом імператор Фрідріх II Гогенштауфен викупив у маркграфа Германа V, маркграфа Баденського, що одружився зі старшою з сестер Генріха VI, права на її частину спадщини. У 1227 році Оттона було оголошено повнолітнім та висвячено на лицаря.

1228 року в Штраубінгу за присутності світських та церковних князів та короля Генріха він отримав в володіння пфальцграфство Рейнське (частки батька, дружини та передані права від Фрідріха II). Своєю резиденцією Отто обрав місто Гейдельберг.

Правління

У 1231 році, після смерті батька, Оттон успадкував герцогство Баварське. У тому ж році він переніс резиденцію з Келгайму до Ландсгуту. З самого початку вступив у конфлікт з баварськими єпископами, чию світську владу спробував обмежити. Водночас він вступив у конфлікт з Австрією та родом Андекс, що володіли Істрією та значними маєтностями в південній Німеччині. Проти герцога також виступив Генріх II, єпископ Вормсу. У відповідь Отто IІ захопив область Некаррау, яка належала Вормсу. У 1233 році завдав поразки австрійцям, окупувавши Верхню Австрію. В свою чергу проти Баварії виступив король Генріх, який намагався відокремитися від батька імператора Фрідріха II. баварський герцог зберіг вірність останньому, проте не міг пручатися численним ворогам. він змушений в якості заручника віддати королю Генріху свого сина Людвіга. Проте невдовзі того звільнили на вимогу імператора.

У 1234 році розпочалася війна Отто II проти єпископів Зальцбургу, Регенсбургу, Аугсбургу, Тельца, Гогенбургу та Фрейзінґу щодо світських та феодальних прав герцога Баварії. Останніх підтримав король Генріх. У 1235 році Отто II зустрівся з королем в Гейдельберзі, де мав намір обговорити шляхи примирення. Втім баварського герцога було схоплено й відправлено до Апулії (Італія).

Тут швидко отримав свободу та приєднався до війська Фрідріха II, який збирався походом до Німеччини задля придушення повстання і змов князів. У 1236 році Отто II брав участь у поході імператорського війська проти герцогства австрійського, був присутнім при захоплені Відня.

Після цього повернувся до Баварії, де знову розпочав політику щодо зміцнення влади. При цьому залишався вірним імператору. У 1241 році разом з іншими князями імперії вів перемовини щодо організації оборони від монгольської навали Бату-хана, що загрожувала Європі. У 1242 році після смерті графа Адальберта IV фон Богена приєднав його значні володіння. Також додав символ Богенів до гербу Віттельсбахів — біло-блакитні смуги.

У 1245 році почалися заворушення в пфальцграфстві Рейнському, які підтримав Конрад I, бургграф Нюрнбергу. З цього моменту починаються сутички з останнім, що тривали час від часу, змінюючись позовами до імперського суду. 1246 року після смерті Фрідріха II, герцога Австрії, Отто II разом з Вацлавом I, королем Богемії, висунув претензії щодо Австрійської спадщини.

1246 року видав свою дочку Єлизавету за сина Фрідріха, короля Конрада IV, і був його вірним помічником в боротьбі з королем Генріхом Распе у 1246—1247 роках. У 1247 році викупив графство Вассербург, а у 1248 році — Ортенбург.

З 1247 року допомагав Конраду IV у боротьбі з новим антикоролем Вільгельмом Голландським, за що був відлучений від церкви папою римським Іннокентієм IV, а країна піддалася інтердикту. Коли Конрад IV в 1251 році рушив до Італії, він призначив Оттона II регентом Німеччини. Проте він нічого не міг зробити проти дій Вільгельма Голландського, за ініціативою якого у 1252 році у роду Гогенштауфенів було відібрано усі феодальні володіння.

З цього моменту Оттон II зосередився на збереженні під владою Віттельсбахів пфальграфства Рейнського і герцогства Баварського, а також розширення власних маєтностей. Наприкінці життя зумів замиритися з католицькими прелатами задля зняття інтердикту. Помер у 1253 році в Ландсгуті. Втім лише у 1265 році його тіло було поховано за християнським звичаєм в Шейєрнському абатстві. Баварію було розділено між синами Генріхом та Людвігом на герцогства Нижня та Верхня Баварія відповідно.

Родина

Дружина — Агнес, донька Генріха V, пфальцграфа Рейнського.

Діти:

  • Генріх (1235—1290), герцог Нижньої Баварії
  • Людвіг (1229—1294), герцог Верхньої Баварії
  • Єлизавета (1227—1273), дружина 1) Конрада IV, короля Німеччини; 2) Мейнхарда II, герцога Каринтії
  • Софія (1236—1289), дружина Герхарда IV, графа Зульцбаха
  • Агнес (1240—1306), черниця монастиря Зелігенталь (неподалік від Регенсбурга).

Родовід

Отто II веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Мономаха та Мстислава Великого.

Джерела

  • RALL, Hans; RALL, Marga. Die Wittelsbacher in Lebensbildern. Graz ; Wien ; Köln ; Regensburg: Styria ; Pustet, 1986. 431 s. .
  • Holzfurtner, Ludwig (2005). Die Wittelsbacher: Staat und Dynastie in acht Jahrhunderten (Urban-Taschenbucher). Kohlhammer. .
  • Peltzer, Jörg (2013). Die Wittelsbacher und die Kurpfalz im Mittelalter: Eine Erfolgsgeschichte?. Schnell & Steiner. .
  • Holzfurtner, Ludwig (2005). Die Wittelsbacher: Staat und Dynastie in acht Jahrhunderten (Urban-Taschenbucher). Kohlhammer. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Отто II (герцог Баварії)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Otto II Bliskuchij Otto II der Erlauchte 7 kvitnya 1206 29 listopada 1253 pfalcgraf Rejnskij z 1227 roku gercog Bavariyi z 1231 roku deyaki doslidniki prodovzhuyut numeraciyu vid pershih Bavarskih gercogiv poznachayuchi cogo Ottona nomer IV zvidsi vinikaye deyaka plutanina Otto IInim Otto II der ErlauchteNarodivsya7 kvitnya 1206 12060407 KelgajmPomer29 listopada 1253 LandsgutPohovannyaShayernKrayina Svyashenna Rimska imperiyaNacionalnistnimecDiyalnistsuverenTitulgercog BavariyiPosadagercog Bavariyi d i pfalcgrafTermin1231 1253 rokiPoperednikLyudvig INastupnikGenrih XIII Lyudvig IIKonfesiyakatolictvoRidVittelsbahiBatkoLyudvig IMatiLyudmila PrzhemislovnaBrati sestridU shlyubi zAgnesa RejnskaDiti2 sina i 3 donki Mediafajli u Vikishovishi Po materinskij liniyi buv nashadkom Velikih knyaziv Kiyivskih Prapravnuk Velikogo knyazya Kiyivskogo Mstislava Velikogo BiografiyaMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Vittelsbahiv Sin Lyudviga I gercoga Bavariyi ta Lyudmili z dinastiyi Przhemislovichiv donki Bedrzhiha knyazya Chehiyi narodivsya u 1206 roci u zamku Kelgajm U 1222 roci u Vormsi odruzhivsya z molodshoyu sestroyu Genriha VI pfalcgrafa Rejnskogo Zgodom imperator Fridrih II Gogenshtaufen vikupiv u markgrafa Germana V markgrafa Badenskogo sho odruzhivsya zi starshoyu z sester Genriha VI prava na yiyi chastinu spadshini U 1227 roci Ottona bulo ogolosheno povnolitnim ta visvyacheno na licarya 1228 roku v Shtraubingu za prisutnosti svitskih ta cerkovnih knyaziv ta korolya Genriha vin otrimav v volodinnya pfalcgrafstvo Rejnske chastki batka druzhini ta peredani prava vid Fridriha II Svoyeyu rezidenciyeyu Otto obrav misto Gejdelberg Pravlinnya U 1231 roci pislya smerti batka Otton uspadkuvav gercogstvo Bavarske U tomu zh roci vin perenis rezidenciyu z Kelgajmu do Landsgutu Z samogo pochatku vstupiv u konflikt z bavarskimi yepiskopami chiyu svitsku vladu sprobuvav obmezhiti Vodnochas vin vstupiv u konflikt z Avstriyeyu ta rodom Andeks sho volodili Istriyeyu ta znachnimi mayetnostyami v pivdennij Nimechchini Proti gercoga takozh vistupiv Genrih II yepiskop Vormsu U vidpovid Otto II zahopiv oblast Nekarrau yaka nalezhala Vormsu U 1233 roci zavdav porazki avstrijcyam okupuvavshi Verhnyu Avstriyu V svoyu chergu proti Bavariyi vistupiv korol Genrih yakij namagavsya vidokremitisya vid batka imperatora Fridriha II bavarskij gercog zberig virnist ostannomu prote ne mig pruchatisya chislennim vorogam vin zmushenij v yakosti zaruchnika viddati korolyu Genrihu svogo sina Lyudviga Prote nevdovzi togo zvilnili na vimogu imperatora U 1234 roci rozpochalasya vijna Otto II proti yepiskopiv Zalcburgu Regensburgu Augsburgu Telca Gogenburgu ta Frejzingu shodo svitskih ta feodalnih prav gercoga Bavariyi Ostannih pidtrimav korol Genrih U 1235 roci Otto II zustrivsya z korolem v Gejdelberzi de mav namir obgovoriti shlyahi primirennya Vtim bavarskogo gercoga bulo shopleno j vidpravleno do Apuliyi Italiya Tut shvidko otrimav svobodu ta priyednavsya do vijska Fridriha II yakij zbiravsya pohodom do Nimechchini zadlya pridushennya povstannya i zmov knyaziv U 1236 roci Otto II brav uchast u pohodi imperatorskogo vijska proti gercogstva avstrijskogo buv prisutnim pri zahopleni Vidnya Pislya cogo povernuvsya do Bavariyi de znovu rozpochav politiku shodo zmicnennya vladi Pri comu zalishavsya virnim imperatoru U 1241 roci razom z inshimi knyazyami imperiyi viv peremovini shodo organizaciyi oboroni vid mongolskoyi navali Batu hana sho zagrozhuvala Yevropi U 1242 roci pislya smerti grafa Adalberta IV fon Bogena priyednav jogo znachni volodinnya Takozh dodav simvol Bogeniv do gerbu Vittelsbahiv bilo blakitni smugi U 1245 roci pochalisya zavorushennya v pfalcgrafstvi Rejnskomu yaki pidtrimav Konrad I burggraf Nyurnbergu Z cogo momentu pochinayutsya sutichki z ostannim sho trivali chas vid chasu zminyuyuchis pozovami do imperskogo sudu 1246 roku pislya smerti Fridriha II gercoga Avstriyi Otto II razom z Vaclavom I korolem Bogemiyi visunuv pretenziyi shodo Avstrijskoyi spadshini 1246 roku vidav svoyu dochku Yelizavetu za sina Fridriha korolya Konrada IV i buv jogo virnim pomichnikom v borotbi z korolem Genrihom Raspe u 1246 1247 rokah U 1247 roci vikupiv grafstvo Vasserburg a u 1248 roci Ortenburg Z 1247 roku dopomagav Konradu IV u borotbi z novim antikorolem Vilgelmom Gollandskim za sho buv vidluchenij vid cerkvi papoyu rimskim Innokentiyem IV a krayina piddalasya interdiktu Koli Konrad IV v 1251 roci rushiv do Italiyi vin priznachiv Ottona II regentom Nimechchini Prote vin nichogo ne mig zrobiti proti dij Vilgelma Gollandskogo za iniciativoyu yakogo u 1252 roci u rodu Gogenshtaufeniv bulo vidibrano usi feodalni volodinnya Z cogo momentu Otton II zoseredivsya na zberezhenni pid vladoyu Vittelsbahiv pfalgrafstva Rejnskogo i gercogstva Bavarskogo a takozh rozshirennya vlasnih mayetnostej Naprikinci zhittya zumiv zamiritisya z katolickimi prelatami zadlya znyattya interdiktu Pomer u 1253 roci v Landsguti Vtim lishe u 1265 roci jogo tilo bulo pohovano za hristiyanskim zvichayem v Shejyernskomu abatstvi Bavariyu bulo rozdileno mizh sinami Genrihom ta Lyudvigom na gercogstva Nizhnya ta Verhnya Bavariya vidpovidno RodinaDruzhina Agnes donka Genriha V pfalcgrafa Rejnskogo Diti Genrih 1235 1290 gercog Nizhnoyi Bavariyi Lyudvig 1229 1294 gercog Verhnoyi Bavariyi Yelizaveta 1227 1273 druzhina 1 Konrada IV korolya Nimechchini 2 Mejnharda II gercoga Karintiyi Sofiya 1236 1289 druzhina Gerharda IV grafa Zulcbaha Agnes 1240 1306 chernicya monastirya Zeligental nepodalik vid Regensburga RodovidOtto II vede svij rodovid v tomu chisli j vid Velikih knyaziv Kiyivskih Volodimira Monomaha ta Mstislava Velikogo DzherelaRALL Hans RALL Marga Die Wittelsbacher in Lebensbildern Graz Wien Koln Regensburg Styria Pustet 1986 431 s ISBN 3 222 11669 5 Holzfurtner Ludwig 2005 Die Wittelsbacher Staat und Dynastie in acht Jahrhunderten Urban Taschenbucher Kohlhammer ISBN 978 3170181915 Peltzer Jorg 2013 Die Wittelsbacher und die Kurpfalz im Mittelalter Eine Erfolgsgeschichte Schnell amp Steiner ISBN 978 3795426453 Holzfurtner Ludwig 2005 Die Wittelsbacher Staat und Dynastie in acht Jahrhunderten Urban Taschenbucher Kohlhammer ISBN 978 3170181915 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Otto II gercog Bavariyi

Дата публікації:
Топ