Крево

Кре́во (біл. Крэ́ва, пол. Krewo), застаріла назва Кре́їв — село у Сморгонському районі Гродненської області Білорусі. Тут у замку у 1385 році була підписана Кревська унія.

Село Крево
Транслітерація назви	Kreva
Герб
Церква Святої Марії, 2007 Церква Святої Марії, 2007
Основні дані
54°18′37″ пн. ш. 26°17′11″ сх. д. / 54.3103750° пн. ш. 26.2865472° сх. д. / 54.3103750; 26.2865472Координати: 54°18′37″ пн. ш. 26°17′11″ сх. д. / 54.3103750° пн. ш. 26.2865472° сх. д. / 54.3103750; 26.2865472
Країна	Білорусь
Область	Гродненська область
Район	Сморгонський район
Перша згадка	13 століття
Назва на честь	Кривичі
Населення	552 осіб
Площа	6,284 км²
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	231022
Висота	224 м^[1]
Ключові події	Кревська унія 1385, Магдебурзьке право, пограбування^[d] і пограбування^[d]
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	95 км
Крево
Крево Крево (Гродненська область)
Крево у Вікісховищі

Історія

Перша письмова згадка про Крево як про столицю міститься в німецькій хроніці і датується XIII ст. З того часу назва поселення неодноразово фіксується в різних літописах, документах і на картах. В 1260-их Крево приєднали до Великого князівства Литовського. В XIV ст. місто стало столицею князівства, де також побудували кам'яний замк. В 1338 великий князь Гедимін передав Крево своєму синові Ольгерду, потім ним володів Ягайло.

В 1382 за наказом Ягайла в Кревському замку вбили його стрийка Кейстута — батька Вітовта. 14 серпня 1385 тут підписали Кревську унію. В 1387 році Ягайло заснував у Крево одну з перших в Литовському князівстві католицьких парафій. У 1391 році загинув останній князь Кревський . З 1413 року місцевість увійшла до складу Віленського воєводства.

7 квітня 1559 великий князь Сигізмунд Август надав Креву Магдебурзьке право, до кінця XVIII ст. Застосовувався герб: «у блакитному полі золотий півмісяць, між рогами якого срібна зірка (герб Леліва)». Згідно адміністративно-територіальною реформою (1565–1566) містечко увійшло до складу Ошмянського повіту. З 1636 при храмі працювали школа і лікарня.

В московські загарбники спустошували Крево двічі (у 1655 і 1659). Протягом XVIII в. У містечку діяли 6 греко-католицьких церков і 1 костел. Згідно з інвентаризацією (1789), існували ринок (52 будинки, 2 трактири), вулиці Зарецька (56 будинків), Пісківська (9 будинків), Татарська (13 будинків), Богданівська (56 будинків), Барунська (5 будинків). Наприкінці XVIII ст. Городка користувалася печаткою з гербом Леліва.

У результаті третього поділу Речі Посполитої (1795) Крево опинилося в складі Російської імперії. В ХІХ — 1-й пол. ХХ ст. поселення було одним з найбільших центрів виробництва кераміки. Після придушення національно-визвольного повстання в 1866 російська влада насильно переробила собор на церкву Московського патріархату. Згідно з результатами перепису (1897) в Крево було 217 дворів, 2 церкви, синагога, училище, школа, 2 магазини, регулярно проводилося 5 ярмарків. В 1898 містечко відвідав художник Фердинанд Рущіц, який написав картину «Крево».

У Першу світову війну близько Крево проходила лінія фронту. 21 липня 1917 в ході артилерійської атаки на німецькі позиції війська Російської імперії вщент зруйнували стіни замку і костел.

У 1920 Крево опинилася в складі Середньої Литви, в 1922 — міжвоєнної Польської Республіки, в Ошмянському повіті Віленського воєводства. У 1929 білоруський художник створив серію малюнків містечка. Протягом 1929 — 1930-х проводилося укріплення стін замку.

У 1939 Крево увійшло до складу БРСР, де 12 жовтня 1940 стала центром сільради Сморгонський район. В 1998 з метою сприяння збереженню та відродженню Кревської замку утворився міжнародний фонд «Крево».

Населення

• XVIII століття: 1789 — 1,1 тис. осіб.
• XIX століття: 1866 — 1285 осіб, У тому числі 639 православних, 337 католиків, 68 магометан, 241 юдеїв 1897 — 1380 осіб.
• XX століття: 1909 — 2,3 тис. осіб; 1972 — 1155 осіб; 1997 — 837 осіб.
• XXI століття: 2004 — 726 осіб.

Інфраструктура

У Крево працюють середня школа, дошкільний заклад, лікарня, аптека, клуб, бібліотека. Через Крево проходять туристичні маршрути «Легенди Великого Князівства Литовського», «Зодчество Налібоцького краю».

Див. також

• Кревська унія
• Кревський замок.

Примітки

1. GeoNames — 2005.
   d:Track:Q830106
2. О Подолской земли / Західноруський, або Білоруський літопис // Українська література XIV—XVI ст. — К. : Наукова думка, 1988. — 600 с. — С. 532. — .

Джерела

• Krewo // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 666. (пол.) — S. 666—668. (пол.)

Посилання

• Сайт містечка Крево [ 6 червня 2022 у Wayback Machine.]
• Jurkau kutoczak — Юркаў куточак — Yury's Corner. Замак Альгерда ў Крэва [ 24 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Фото на Globus.tut.by [ 19 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• Фото [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] на Radzima.org
• Герб Крево^{[недоступне посилання з квітня 2019]}