Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Компані́йські полки́ (охочекомонні полки) — вільнонаймані полки Гетьманщини, створені в 60-х — 70-х роках XVII століття. Складались з найманної кінноти, укомплектованої переважно вихідцями з Правобережної України, запорожцями, та іншими бажаючими служити за грошову винагороду. Під час кампаній іноді використовуючи коней лиш для пересування та ведучи бойові дії пішими, на зразок драгунів.
| Компанійські полки | |
|---|---|
| На службі | 1669—1775 (реформовані) |
| Країна | Гетьманщина |
| Належність | Приватне гетьманське військо |
| Вид | Найманці |
| Тип | кавалерія, інфантерія, драгуни |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Ілля Новицький |
Виконували військово-політичні функції, супровід, несли вартову та розвідувальну службу, також брали участь у військових походах.
Компанійські полки, скорочені чисельно й виведені з-під прямого підпорядкування гетьманській владі, проіснували майже до самої ліквідації автономного устрою Гетьманщини.
Історія
Офіційним заснуванням професійних охотницьких підрозділів вважається дата обрання на гетьманство Дем'яна Ігнатовича Многогрішного. Саме тоді, 3 березня 1669 року, на раді в Глухові було підписано нову редакцію україно-московського договору, 22-й пункт котрих містив ухвалу про створення регулярного полку виключно з поліційними повноваженнями:
 | «...учинити для свавільних людей полковника з малоросійських міст і щоб при ньому була тисяча чоловік реєстрових козаків, а коли від кого трапиться де і почнеться хитання та зрада, то йому, полковникові, тих свавільців приборкувати.» |  |
Утім, упродовж 1669—1671 років у війську Ігнатовича, у війні супроти Петра Дорошенка, перебувало принаймні три охотницьких полки загальною чисельністю близько 3,5—4 тис. осіб, що значно перевищувало ліміт закріплений в статтях. На відміну від козацтва компанійці несли регулярну службу за плату з гетьманської скарбниці, а не лише під час бойових дій через станові зобов'язання.
Судячи з вимог в Конотопських статтях відношення старшин до приватної «гетьманської інквізиції» було не найкраще:
| | «…щоб його царська величність указав не бути тисячі чоловік компанії полку через те, що від таких компаній чиниться жителям малоросійських городів, міст, містечок та сіл всілякі розори та образи.» | |
Найбільше охотницьких полків стало за гетьмана Івана Мазепи, при якому крім 5 сердюцьких (охочепіхотних) і 5 компанійських (охочекомонних). Відповідно найцікавіші сторінки історії цих формувань вписані у короткий період 1708—1709 років, до і під час Полтавської битви.
Одразу після 1709 року почалися обмеження української автономії вже і у військовій галузі. Згідно з наказом від 22 січня 1715 р. про новий порядок заміщення старшинських урядів, призначення охотницьких полковників мало бути підтверджене царським розпорядженням, що остаточно ліквідувало виключне право гетьманів у керуванні найманцями.
З 1722 року, після смерті Івана Скоропадського, управлінські функції щодо найманого війська в господарських і адміністративних питаннях розподілялись між наказним гетьманом Павлом Полуботком і президентом Малоросійської колегії Степаном Вельяміновим. Такий стан справ одразу призвів до протистояння цих двох інституцій і зайвої бюрократії.
19 квітня 1737 року генералу князю Барятинському (керівнику Малоросійського тимчасового Правління гетьманського уряду) було наказано укомплектувати та утримувати з Військового скарбу два охочекомонних полки, а також сформувати третій.
У 1756 році, з початком Семирічньої війни, до складу російської імператорської армії було надіслано 5 слобідських та 3 компанійські полки.
З 1763 року компанійці несли охорону Задніпровської лінії та Єлизаветградської провінції, на які відбувались напади татар. Низька плата і важкі умови служби призвели до того, що на початок Російсько-турецької війни 1768—1774 років у всіх трьох полках ледь нараховувалось 500 вояків. Через що 2-й компанійський полк був тимчасово поділений між 1-м полком Моїсея Кодинця та 3-м Карпа Часника.
У листопаді 1768 року компанійці брали участь у відбитті останнього нападу кримців. Потім, разом із частиною козаків та Єлисаветградським пікінерним полком їм було доручено охороняти лінію «від Архангельського шанцю по ріці Синюсі і Бугу до Запорізької Січі»
На 5 серпня 1769 року у 1-му компанійському полку нараховувалось всього 99 людей, у 2-му — 290, у 3-му — 80. Цікаво, що у цей час всі вони були об'єднані під керівництвом полкового обозного (заступника командира) 2-го полку . Тобто попри початок війни основна старшинська верхівка у бойовій лінії була відсутня.
У серпні 1771 року головнокомандувач російськими військами Петро Рум'янцев призначив компанійський полк у кількості 500 вояків охороняти чорноморське узбережжя від Кафи (Феодосії) до Керчі та перешкоджати можливій висадці турецького десанту. Відомо також, що командир 1-го компанійського полку Андрій Якович Шаула відзначився «при взятии Перекопской линии в Крыму»
По завершенні Російсько-турецької війни 155 старшин та козаків компанійського полку супроводжували турецьке посольство до Москви як почесна варта.
24 жовтня 1775 року указом Катерини ІІ компанійські полки переформовані у три регулярні легкокінні полки РІА «за зразком Чугуївських козацьких полків». Які у свою чергу, 6 травня 1779 року за наказом голови Малоросійської колегії генерал-фельдмаршала графа Румянцева були перейменовані: 1-й — на , 2-й — на , 3-й на легкокінні. Проте вже у 1784-85 роках ці ж три полки були розділені порівну між (10-ма карабінерними полками створеними на основі 9 колишніх полків Гетьманщини). Формально назви «Київський», «Сіверський» та «Чернігівський», тепер вже карабінерні полки, збереглися і серед цих новоутворених підрозділів.
Устрій
За кількістю устрій охотницьких полків відрізнявся від козацького, їх склад становив 400—700 вояк. Компанійська служба, особливо з кінця 20-х років XVIII століття поступово втрачає ознаки найманої, перетворюючись на спадкову, пов'язану з певними становими привілеями, землеволодінням і статусом, наближеним до козацького (до прикладу один з охочекомонних полків понад 60 років очолювали по черзі Карп Часник та три його сини: Василь, Гнат і Карп Карповичі).
Мундир компанійців
За свідченням Опанаса Шафонського компанійці, на відміну від реєстровців, ходили у зелених козацьких мундирах.
Докладніший опис залишив Василь Ломиковський:
| | «мундир їх був — зелена черкеска з червоними обшлагами і червоний спідній кафтан; переважно носили вони вузькі шаровари, а іноді штани, голандцями що звуться; шапки їх круглі... чоботи носили коротенькі». | |
.
Див. також
Примітки
- Літопис Величка/Статті Конотопські (N 10)
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Від козаків до гусарів. Як було зламано козацькі звичаї у XVIII столітті. — К.: Темпора, 2018. — 214 с.
- Сокирко О. «Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669—1726 рр» «Темпора» — К., 2006.
- Заруба В. М. «Охотницьке (наймане) військо на Лівобережній Україні в останній чверті XVII століття» Записки НТШ. — Том CCXXV: Праці Історико-філософської секції. — Л., 1993
- Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII — початку XVIII ст. — К., 1959.
- Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. — К., 1969.
- Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.
- В. В. Станіславський. Компанійські полки [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 489. — .
- Панашенко В. В. Охотницькі полки [ 9 Березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7.
- Компанієць [ 15 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 691-692. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kompani jski polki ohochekomonni polki vilnonajmani polki Getmanshini stvoreni v 60 h 70 h rokah XVII stolittya Skladalis z najmannoyi kinnoti ukomplektovanoyi perevazhno vihidcyami z Pravoberezhnoyi Ukrayini zaporozhcyami ta inshimi bazhayuchimi sluzhiti za groshovu vinagorodu Pid chas kampanij inodi vikoristovuyuchi konej lish dlya peresuvannya ta veduchi bojovi diyi pishimi na zrazok draguniv Kompanijski polkiNa sluzhbi 1669 1775 reformovani Krayina GetmanshinaNalezhnist Privatne getmanske vijskoVid NajmanciTip kavaleriya infanteriya draguniKomanduvannyaViznachni komanduvachi Illya Novickij Vikonuvali vijskovo politichni funkciyi suprovid nesli vartovu ta rozviduvalnu sluzhbu takozh brali uchast u vijskovih pohodah Kompanijski polki skorocheni chiselno j vivedeni z pid pryamogo pidporyadkuvannya getmanskij vladi proisnuvali majzhe do samoyi likvidaciyi avtonomnogo ustroyu Getmanshini IstoriyaOficijnim zasnuvannyam profesijnih ohotnickih pidrozdiliv vvazhayetsya data obrannya na getmanstvo Dem yana Ignatovicha Mnogogrishnogo Same todi 3 bereznya 1669 roku na radi v Gluhovi bulo pidpisano novu redakciyu ukrayino moskovskogo dogovoru 22 j punkt kotrih mistiv uhvalu pro stvorennya regulyarnogo polku viklyuchno z policijnimi povnovazhennyami uchiniti dlya svavilnih lyudej polkovnika z malorosijskih mist i shob pri nomu bula tisyacha cholovik reyestrovih kozakiv a koli vid kogo trapitsya de i pochnetsya hitannya ta zrada to jomu polkovnikovi tih svavilciv priborkuvati Utim uprodovzh 1669 1671 rokiv u vijsku Ignatovicha u vijni suproti Petra Doroshenka perebuvalo prinajmni tri ohotnickih polki zagalnoyu chiselnistyu blizko 3 5 4 tis osib sho znachno perevishuvalo limit zakriplenij v stattyah Na vidminu vid kozactva kompanijci nesli regulyarnu sluzhbu za platu z getmanskoyi skarbnici a ne lishe pid chas bojovih dij cherez stanovi zobov yazannya Sudyachi z vimog v Konotopskih stattyah vidnoshennya starshin do privatnoyi getmanskoyi inkviziciyi bulo ne najkrashe shob jogo carska velichnist ukazav ne buti tisyachi cholovik kompaniyi polku cherez te sho vid takih kompanij chinitsya zhitelyam malorosijskih gorodiv mist mistechok ta sil vsilyaki rozori ta obrazi Najbilshe ohotnickih polkiv stalo za getmana Ivana Mazepi pri yakomu krim 5 serdyuckih ohochepihotnih i 5 kompanijskih ohochekomonnih Vidpovidno najcikavishi storinki istoriyi cih formuvan vpisani u korotkij period 1708 1709 rokiv do i pid chas Poltavskoyi bitvi Odrazu pislya 1709 roku pochalisya obmezhennya ukrayinskoyi avtonomiyi vzhe i u vijskovij galuzi Zgidno z nakazom vid 22 sichnya 1715 r pro novij poryadok zamishennya starshinskih uryadiv priznachennya ohotnickih polkovnikiv malo buti pidtverdzhene carskim rozporyadzhennyam sho ostatochno likviduvalo viklyuchne pravo getmaniv u keruvanni najmancyami Z 1722 roku pislya smerti Ivana Skoropadskogo upravlinski funkciyi shodo najmanogo vijska v gospodarskih i administrativnih pitannyah rozpodilyalis mizh nakaznim getmanom Pavlom Polubotkom i prezidentom Malorosijskoyi kolegiyi Stepanom Velyaminovim Takij stan sprav odrazu prizviv do protistoyannya cih dvoh institucij i zajvoyi byurokratiyi 19 kvitnya 1737 roku generalu knyazyu Baryatinskomu kerivniku Malorosijskogo timchasovogo Pravlinnya getmanskogo uryadu bulo nakazano ukomplektuvati ta utrimuvati z Vijskovogo skarbu dva ohochekomonnih polki a takozh sformuvati tretij U 1756 roci z pochatkom Semirichnoyi vijni do skladu rosijskoyi imperatorskoyi armiyi bulo nadislano 5 slobidskih ta 3 kompanijski polki Z 1763 roku kompanijci nesli ohoronu Zadniprovskoyi liniyi ta Yelizavetgradskoyi provinciyi na yaki vidbuvalis napadi tatar Nizka plata i vazhki umovi sluzhbi prizveli do togo sho na pochatok Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv u vsih troh polkah led narahovuvalos 500 voyakiv Cherez sho 2 j kompanijskij polk buv timchasovo podilenij mizh 1 m polkom Moyiseya Kodincya ta 3 m Karpa Chasnika U listopadi 1768 roku kompanijci brali uchast u vidbitti ostannogo napadu krimciv Potim razom iz chastinoyu kozakiv ta Yelisavetgradskim pikinernim polkom yim bulo dorucheno ohoronyati liniyu vid Arhangelskogo shancyu po rici Sinyusi i Bugu do Zaporizkoyi Sichi Na 5 serpnya 1769 roku u 1 mu kompanijskomu polku narahovuvalos vsogo 99 lyudej u 2 mu 290 u 3 mu 80 Cikavo sho u cej chas vsi voni buli ob yednani pid kerivnictvom polkovogo oboznogo zastupnika komandira 2 go polku Tobto popri pochatok vijni osnovna starshinska verhivka u bojovij liniyi bula vidsutnya U serpni 1771 roku golovnokomanduvach rosijskimi vijskami Petro Rum yancev priznachiv kompanijskij polk u kilkosti 500 voyakiv ohoronyati chornomorske uzberezhzhya vid Kafi Feodosiyi do Kerchi ta pereshkodzhati mozhlivij visadci tureckogo desantu Vidomo takozh sho komandir 1 go kompanijskogo polku Andrij Yakovich Shaula vidznachivsya pri vzyatii Perekopskoj linii v Krymu Po zavershenni Rosijsko tureckoyi vijni 155 starshin ta kozakiv kompanijskogo polku suprovodzhuvali turecke posolstvo do Moskvi yak pochesna varta 24 zhovtnya 1775 roku ukazom Katerini II kompanijski polki pereformovani u tri regulyarni legkokinni polki RIA za zrazkom Chuguyivskih kozackih polkiv Yaki u svoyu chergu 6 travnya 1779 roku za nakazom golovi Malorosijskoyi kolegiyi general feldmarshala grafa Rumyanceva buli perejmenovani 1 j na 2 j na 3 j na legkokinni Prote vzhe u 1784 85 rokah ci zh tri polki buli rozdileni porivnu mizh 10 ma karabinernimi polkami stvorenimi na osnovi 9 kolishnih polkiv Getmanshini Formalno nazvi Kiyivskij Siverskij ta Chernigivskij teper vzhe karabinerni polki zbereglisya i sered cih novoutvorenih pidrozdiliv UstrijZa kilkistyu ustrij ohotnickih polkiv vidriznyavsya vid kozackogo yih sklad stanoviv 400 700 voyak Kompanijska sluzhba osoblivo z kincya 20 h rokiv XVIII stolittya postupovo vtrachaye oznaki najmanoyi peretvoryuyuchis na spadkovu pov yazanu z pevnimi stanovimi privileyami zemlevolodinnyam i statusom nablizhenim do kozackogo do prikladu odin z ohochekomonnih polkiv ponad 60 rokiv ocholyuvali po cherzi Karp Chasnik ta tri jogo sini Vasil Gnat i Karp Karpovichi Mundir kompanijcivMalyunok T Kalinskogo kozaki gulyayut Tancyuyuchij kozak imovirno kompaniyec Za svidchennyam Opanasa Shafonskogo kompanijci na vidminu vid reyestrovciv hodili u zelenih kozackih mundirah Dokladnishij opis zalishiv Vasil Lomikovskij mundir yih buv zelena cherkeska z chervonimi obshlagami i chervonij spidnij kaftan perevazhno nosili voni vuzki sharovari a inodi shtani golandcyami sho zvutsya shapki yih krugli choboti nosili korotenki Originalnij tekst ros mundir ih byl zelenaya cherkeska s krasnymi obshlagami i krasnoj ispodnij kaftan bolsheyu chastiyu nosili oni uzkie sharovary a inogda shtany golandcami nazyvaemye shapki ih byli kruglye sapogi nosili korotenkie Div takozhPolkovij ustrij Getmanshini Ohotnicki polki Serdyuk Nadvirna kompanijska korogvaPrimitkiLitopis Velichka Statti Konotopski N 10 DzherelaTinchenko Ya Yu Vid kozakiv do gusariv Yak bulo zlamano kozacki zvichayi u XVIII stolitti K Tempora 2018 214 s ISBN 978 617 569 333 9 Sokirko O Licari drugogo sortu Najmane vijsko Livoberezhnoyi Getmanshini 1669 1726 rr Tempora K 2006 Zaruba V M Ohotnicke najmane vijsko na Livoberezhnij Ukrayini v ostannij chverti XVII stolittya Zapiski NTSh Tom CCXXV Praci Istoriko filosofskoyi sekciyi L 1993 Dyadichenko V A Narisi suspilno politichnogo ustroyu Livoberezhnoyi Ukrayini kincya XVII pochatku XVIII st K 1959 Apanovich O M Zbrojni sili Ukrayini pershoyi polovini XVIII st K 1969 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 V V Stanislavskij Kompanijski polki 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 489 ISBN 978 966 00 0692 8 Panashenko V V Ohotnicki polki 9 Bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Kompaniyec 15 Veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 691 692 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro vijskovi formuvannya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi