Чугуївські козаки (1638—1641 роки) — одна з перших постійних українських козацьких формацій Слобідської України, ще до встановлення полкового устрою. Засновником чугуївського козацтва був гетьман Яків Острянин (1638—1641 рік). Проіснувало чугуївське козацтво лише декілька років, що вказало на неможливість «московського» типу керування щодо українського козацтва, й заклало підвалини автономії Слобожанщини в XVII—XVIII ст. Чугуївськими козаками засновано сучасне місто Чугуїв.
Причини переселення на Слобожанщину
Перша половина XVII століття для України характеризувалася збільшенням засилля польських магнатів. Після об'єднання Польщі та Литви в єдину країну у 1569 році домінуючу роль займає саме Польща. Здійснюється розповсюдження по території Великого князівства Литовського (сучасні Литва, Білорусь, Україна, захід Росії) католицької віри, польського зразка кріпацтва, мовна та культурна експансія, що не могло не викликати обурення місцевого населення. Найбільше активні люди втікають на вільні землі Дніпровських порогів, даючи початок козацтву. З часом козацтво поділилося на дві різні гілки: реєстрове та нереєстрове козацтво. Саме нереєстрове козацтво як осередок «лівих» поглядів раз за разом поставало супроти утисків зі сторони польської експансії. Одним з низки таких повстань було повстання Острянина (1638 року), під проводом гетьмана нереєстрових козаків Якова Остряниці. Після Жовнинської битви частина повстанців на чолі з Остряницею перейшли в межі Московської держави.
Козацтво в Чугуєві
«В колишньому 146 (1638) році, прийшов в нашу Московську державу з Литовської сторони Гетьман Яцко Острянин, а з ним сотники й рядові черкаси…» Царська грамота до Воронежу 14 травня 1641.
Яків Острянин разом зі своїми загонами отримує дозвіл від московського царя Михайла Федоровича на поселення в Чугуївському городищі, де було побудовано . Козаки взяли на себе оборону кордонів Московської держави від татар та поляків. На той час Москва почала експансію на Захід (просуваючись на Дике Поле), на місцях старих городищ стали зводитись постійні охоронні укріплення, одним з котрих і був Чугуїв. За царською грамотою (1641 рік) Чугуївську фортецю та навколишнє місто забудували саме козаки. В 1640 році до Чугуєва прибувають ще 40 черкасів з Задніпров'я на чолі з отаманом Михайлом Карповим. В тому же році прийшли ще черкаси на чолі з Петром Васильєвим. Всі вони приєдналися до козаків Остряниці. Також від Орловського воєводи Івана Іслентьєва в тому ж 1640 року до Чугуєва приїхав «черкашенин Яромко Юровкин», якого деякі історики мають за батька-засновника відомої слобідської полковничої родини Донець-Захаржевських- Григорія Донця. Чугуївські козаки слідкували за татарськими землями та заважали татарським вилазкам до московських повітів.
Припинення існування Чугуївського козацтва
У серпні 1640 року серед козаків почали розповсюджуватися чутки, що Білгородський воєвода Замятня Леонтьєв видав наказ розпорошити козаків по містам Московщині. Та також серед козаків ходили чутки, що їх хочуть повернути до Речі Посполитої. Білгородський воєвода спростував ці чутки.
Виїхали на Дон сотник Степан Степанів, п'ятидесятник Петро Сулея та отаман Михайло Карпів.
Сотники Гаврило Розсоха та Онуфрій Попов активно брали участь у підбурюванні козаків та інтригували проти Остряниці. На гетьмана почалося скарження простих козаків: «Чолом б'ємо тобі Государю, ти завів нас до Чугуїву, а ми прийшли за тобою, а в Гетьмани тебе у Литві не вибирали, пожалував тебе Гетьманством Государ Цар»
У вересні сотник Розсоха, з родиною потайки йдуть з Чугуєва. Через деякий час ще декілька родин зникають з міста. У травні 1641 року цар у листі до Воронізького воєводи зазначає, що Чугуївські черкаси вбили свого гетьмана. Також радить йому ставитись до Воронізьких черкасів (українських козаків міста Воронеж) з ласкою та повагою, щоб не викликати у них лють, та не було у них сумнівів.
Після вбивства Остряниці козаки залишають Чугуїв. Частина повернулася до тогочасної Речі Посполитої, зокрема околиць Полтави, частина подалася на Дон, частина розселилася по Слобожанщині. Чугуїв було заселено боярськими дітьми, стрільцями та городовими козаками з різних частин Московської держави. Вони отримали назву «зведенці», бо були зведені звідусіль.
Устрій Чугуївського війська
Керував Чугуївськими козаками гетьман. Остряниця, отримав підтвердження свого старшинства, й далі йменувався «Гетьман Його Царської Величі Війська Запорізький». Відомо, про осавула, який прибув разом з Остряницею. Серед молодшої старшини вказані сотники, п'ятидесятники та десятники. Обороною фортеці Чугуїв завідував представник московської влади — чугуївський воєвода. Він також керував московськими мешканцями й не мав би втручатися до справ козаків, але, як можливо побачити з листів зі скаргами, таке бувало.
Відома старшина Чугуївських козаків
- Остряниця — голова козаків Чугуєва;
- Прокопій — осавул;
- Дем'ян Бут — сотник;
- Гаврило Гавронський — сотник;
- Богдан Матюшенський (Матюшко Сапожник) — сотник. Мав бажання перейти на бік Речі Посполитої;
- Онуфрій Попов — сотник. Підбурював козаків проти гетьмана;
- Гаврило Розсоха — сотник. Підбурював козаків проти гетьмана. Втік з міста;
- Степан Степанів — сотник. Він та ще декілька старшин подалися з родинами на Дон;
- Феодосій Дмитрієв — п'ятидесятник;
- Петро Сулея — п'ятидесятник. Він та ще декілька старшин подалися з родинами на Дон.
Див. також
Джерела
- Багалій Д.І. Історія Слобідської України. — Х. : Дельта, 1993. — 256 с. — (Пам’ятки історичної думки України) — .
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005. — Т. І. — 336 с.(рос.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005. — Т. ІІ. — 108 с.(рос.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2006. — Т. ІІІ. — 278 с.(рос.)
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х. : Университетская типографія, 1882. — 365 с.(рос. дореф.)
Примітки
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.] — Розділ «Чугуїв»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chuguyivski kozaki 1638 1641 roki odna z pershih postijnih ukrayinskih kozackih formacij Slobidskoyi Ukrayini she do vstanovlennya polkovogo ustroyu Zasnovnikom chuguyivskogo kozactva buv getman Yakiv Ostryanin 1638 1641 rik Proisnuvalo chuguyivske kozactvo lishe dekilka rokiv sho vkazalo na nemozhlivist moskovskogo tipu keruvannya shodo ukrayinskogo kozactva j zaklalo pidvalini avtonomiyi Slobozhanshini v XVII XVIII st Chuguyivskimi kozakami zasnovano suchasne misto Chuguyiv Yakiv OstryaninPrichini pereselennya na SlobozhanshinuPersha polovina XVII stolittya dlya Ukrayini harakterizuvalasya zbilshennyam zasillya polskih magnativ Pislya ob yednannya Polshi ta Litvi v yedinu krayinu u 1569 roci dominuyuchu rol zajmaye same Polsha Zdijsnyuyetsya rozpovsyudzhennya po teritoriyi Velikogo knyazivstva Litovskogo suchasni Litva Bilorus Ukrayina zahid Rosiyi katolickoyi viri polskogo zrazka kripactva movna ta kulturna ekspansiya sho ne moglo ne viklikati oburennya miscevogo naselennya Najbilshe aktivni lyudi vtikayut na vilni zemli Dniprovskih porogiv dayuchi pochatok kozactvu Z chasom kozactvo podililosya na dvi rizni gilki reyestrove ta nereyestrove kozactvo Same nereyestrove kozactvo yak oseredok livih poglyadiv raz za razom postavalo suproti utiskiv zi storoni polskoyi ekspansiyi Odnim z nizki takih povstan bulo povstannya Ostryanina 1638 roku pid provodom getmana nereyestrovih kozakiv Yakova Ostryanici Pislya Zhovninskoyi bitvi chastina povstanciv na choli z Ostryaniceyu perejshli v mezhi Moskovskoyi derzhavi Kozactvo v Chuguyevi V kolishnomu 146 1638 roci prijshov v nashu Moskovsku derzhavu z Litovskoyi storoni Getman Yacko Ostryanin a z nim sotniki j ryadovi cherkasi Carska gramota do Voronezhu 14 travnya 1641 Yakiv Ostryanin razom zi svoyimi zagonami otrimuye dozvil vid moskovskogo carya Mihajla Fedorovicha na poselennya v Chuguyivskomu gorodishi de bulo pobudovano Kozaki vzyali na sebe oboronu kordoniv Moskovskoyi derzhavi vid tatar ta polyakiv Na toj chas Moskva pochala ekspansiyu na Zahid prosuvayuchis na Dike Pole na miscyah starih gorodish stali zvoditis postijni ohoronni ukriplennya odnim z kotrih i buv Chuguyiv Za carskoyu gramotoyu 1641 rik Chuguyivsku fortecyu ta navkolishnye misto zabuduvali same kozaki V 1640 roci do Chuguyeva pribuvayut she 40 cherkasiv z Zadniprov ya na choli z otamanom Mihajlom Karpovim V tomu zhe roci prijshli she cherkasi na choli z Petrom Vasilyevim Vsi voni priyednalisya do kozakiv Ostryanici Takozh vid Orlovskogo voyevodi Ivana Islentyeva v tomu zh 1640 roku do Chuguyeva priyihav cherkashenin Yaromko Yurovkin yakogo deyaki istoriki mayut za batka zasnovnika vidomoyi slobidskoyi polkovnichoyi rodini Donec Zaharzhevskih Grigoriya Doncya Chuguyivski kozaki slidkuvali za tatarskimi zemlyami ta zavazhali tatarskim vilazkam do moskovskih povitiv Pripinennya isnuvannya Chuguyivskogo kozactvaU serpni 1640 roku sered kozakiv pochali rozpovsyudzhuvatisya chutki sho Bilgorodskij voyevoda Zamyatnya Leontyev vidav nakaz rozporoshiti kozakiv po mistam Moskovshini Ta takozh sered kozakiv hodili chutki sho yih hochut povernuti do Rechi Pospolitoyi Bilgorodskij voyevoda sprostuvav ci chutki Viyihali na Don sotnik Stepan Stepaniv p yatidesyatnik Petro Suleya ta otaman Mihajlo Karpiv Sotniki Gavrilo Rozsoha ta Onufrij Popov aktivno brali uchast u pidburyuvanni kozakiv ta intriguvali proti Ostryanici Na getmana pochalosya skarzhennya prostih kozakiv Cholom b yemo tobi Gosudaryu ti zaviv nas do Chuguyivu a mi prijshli za toboyu a v Getmani tebe u Litvi ne vibirali pozhaluvav tebe Getmanstvom Gosudar Car U veresni sotnik Rozsoha z rodinoyu potajki jdut z Chuguyeva Cherez deyakij chas she dekilka rodin znikayut z mista U travni 1641 roku car u listi do Voronizkogo voyevodi zaznachaye sho Chuguyivski cherkasi vbili svogo getmana Takozh radit jomu stavitis do Voronizkih cherkasiv ukrayinskih kozakiv mista Voronezh z laskoyu ta povagoyu shob ne viklikati u nih lyut ta ne bulo u nih sumniviv Pislya vbivstva Ostryanici kozaki zalishayut Chuguyiv Chastina povernulasya do togochasnoyi Rechi Pospolitoyi zokrema okolic Poltavi chastina podalasya na Don chastina rozselilasya po Slobozhanshini Chuguyiv bulo zaseleno boyarskimi ditmi strilcyami ta gorodovimi kozakami z riznih chastin Moskovskoyi derzhavi Voni otrimali nazvu zvedenci bo buli zvedeni zvidusil Ustrij Chuguyivskogo vijskaKeruvav Chuguyivskimi kozakami getman Ostryanicya otrimav pidtverdzhennya svogo starshinstva j dali jmenuvavsya Getman Jogo Carskoyi Velichi Vijska Zaporizkij Vidomo pro osavula yakij pribuv razom z Ostryaniceyu Sered molodshoyi starshini vkazani sotniki p yatidesyatniki ta desyatniki Oboronoyu forteci Chuguyiv zaviduvav predstavnik moskovskoyi vladi chuguyivskij voyevoda Vin takozh keruvav moskovskimi meshkancyami j ne mav bi vtruchatisya do sprav kozakiv ale yak mozhlivo pobachiti z listiv zi skargami take buvalo Vidoma starshina Chuguyivskih kozakivOstryanicya golova kozakiv Chuguyeva Prokopij osavul Dem yan But sotnik Gavrilo Gavronskij sotnik Bogdan Matyushenskij Matyushko Sapozhnik sotnik Mav bazhannya perejti na bik Rechi Pospolitoyi Onufrij Popov sotnik Pidburyuvav kozakiv proti getmana Gavrilo Rozsoha sotnik Pidburyuvav kozakiv proti getmana Vtik z mista Stepan Stepaniv sotnik Vin ta she dekilka starshin podalisya z rodinami na Don Feodosij Dmitriyev p yatidesyatnik Petro Suleya p yatidesyatnik Vin ta she dekilka starshin podalisya z rodinami na Don Div takozhSlobidski kozaki Povstannya OstryaninaDzherelaBagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini H Delta 1993 256 s Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini ISBN 5 7707 4256 9 Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2005 T I 336 s ros Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2005 T II 108 s ros Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2006 T III 278 s ros Shelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetskaya tipografiya 1882 365 s ros doref PrimitkiGumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine Rozdil Chuguyiv