Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Слобідські козацькі полки військово територіальні козацькі формування на території Слобідської України у 1651 1765 роках

Слобідські полки

Слобідські полки

Слобідські козацькі полки — військово-територіальні козацькі формування на території Слобідської України у 1651—1765 роках. Полки входили до складу Московського царства, але мали автономне самоврядування.

Слобідські козацькі полки
Дата створення / заснування 1651
image
Країна image Російська імперія
Столиця Харків
Замінений на Слобідсько-Українська губернія
Час/дата припинення існування 1765
image
image Слобідські козацькі полки у Вікісховищі
image
Україна у 1740—1750 роках. Синім позначена Гетьманщина, зеленим — територія Слобідських полків, помаранчевим — Військо Запорозьке Низове

Виникли у XVII сторіччі у наслідку переселення переважно українського населення на вільні землі Дикого поля. Наприкінці XVIII сторіччя військову структуру полків було реформовано у регулярні гусарські полки, а територію включено до складу нової Слобідсько-Української губернії.

Виникнення полків

image
Карта полків Слобідської України в 1764-му. Білим кольором — сучасні кордони.

Московський уряд довгий час сприяв українському заселенню Слобідської України. Це давало Москві можливість економічно розбудувати вільні простори, мати добру військову силу для оборони своїх південних кордонів і разом із тим стримувати потік московських утікачів-кріпаків на Дон. Тому царський уряд постачав українським переселенцям зброю й харчі, дозволяв їм селитися цілими громадами на пільгових умовах («слободи»), наділяв їх землею й зберігав за поселенцями козацькі права і полковий устрій.

Одними з перших постійних українських козацьких формацій Слобідської України, ще до встановлення полкового устрою були чугуївські козаки, на чолі з Яковом Острянином, що проіснували 1638—1641 роки. Козаки отримали дозвіл від московського царя Михайла Федоровича на поселення в прикордонних землях та розбудову Чугуєва в обмін на оборону кордонів Московської держави від татар та поляків.

Вже в 1650-их pp. існували слобідські полки: Острогозький (Рибінський), Сумський, Охтирський, Харківський полк. У 1685 р. утворено Ізюмський полк. Полки поділялися на сотні (у 1734 р. на Слобідській Україні було 98 сотень). Полкам або їх полковникам уряд надавав царські жалувані грамоти. Але Слобідська Україна, на відміну від Гетьманщини, не мала державної української влади (гетьманату). У 18 ст. були спроби централізувати українську адміністрацію Слобідської України в особі вищого військового урядовця, яким звичайно був хтось із слобідських полковників, з московською рангою бригадира (або й генерал-майора): харківський полковник Федір Шидловський (1708–1711 рр.), охтирські полковники Федір Осипов (1711 р.) і Олексій Лесевицький (1730-ті pp.), командир слобідських полків Василь Капніст (1751–1757 рр.) та ін.

Підпорядкування московській владі

Над козацькою владою Слобідської України була державна адміністрація, якою керували московські воєводи (зокрема білгородський), а у 18 ст. — військові губернатори (азовський, потім воронізький, київський). У 1711 р. Харківським, Ізюмським і Острогозьким полками керував азовський губернатор, адмірал Ф. Апраксін; Сумським і Охтирським (з 1718 р. і Харківським) — київський губернатор князь Д. Голіцин. Згодом Ізюмський і Острогозький полки перейшли під владу воронізького губернатора. Справи Слобідської України були спочатку підпорядковані Розрядному Приказові, а потім «Приказові Великої Росії» (1687–1700 рр.) у Москві. Із 1726 р. слобідські полки перейшли у відання Військової Колегії, а також російського військового головнокомандуючого, яким був тоді князь М. Голіцин.

Устрій

Полковий устрій і уряди (полкові й сотенні) були подібні (з невеликими відмінами) до тих, що існували на Гетьманщині. У другій половині 17 ст. старшину обирали на козацьких радах (фактично на радах старшини), а затверджувала їх московська влада. У 18 ст., поступово обмежуючи козацьке самоврядування, царський уряд призначав старшину з верхівки козацтва, а полковників і сотників іноді й з чужинців (Тевяшов в Острогозькому, М. Милорадович в Ізюмському полках). Кілька визначних козацьких родів на Слобідській Україні давали кандидатів на полковників та інші уряди, іноді майже спадково, створюючи таким чином свого роду полковницькі «династії»: Кондратьєви у Сумському, Перекрестови-Осипови й Лесевицькі в Охтирському, Донець-Захаржевські, Куликовські й Данилевські в Ізюмському, Шидловські й Квітки у Харківському, Тевяшови в Острогозькому полках.

Список полків, що існували у Слобідській Україні:

  • image
    Прапор Харківського козацького полку
  • image
    Прапор Ізюмського козацького полку за В.Смоленським
  • image
    Прапор Сумського козацького полку
  • image
    Прапор Охтирського козацького полку
  • image
    Прапор Острогозького козацького полку

Історія

28 вересня 1651 року було підписано Білоцерківську угоду, за якою значно обмежувалися козацькі права, так козацькою територією визнавалося лише Київське воєводство і козацький реєстр скорочувався до 20 000.

Після підписання цієї угоди, козаки з Брацлавщини і Чигиринщини змушені були продавати свої мешкання та перебиратись разом з сім'ями на Київщину.

Через великий наплив людей на Київщину разом з їхнім майном, Хмельницький ухвалив рішення розселити цих козаків на пустих землях і так були засновані 5 козацьких слобід: Охтирка, Рибинськ (Остророжок), Суми, Харків, Ізюм, на південь і південний-захід від містечка Білгород. Пізніше цих козаків називали Слобідськими козаками. Цим козакам були збережені всі їхні попередні права. Під час зростання неспокою в Україні число цих козаків постійно збільшувалося.

Права слобідських полків були однаковими з гетьманськими і знаходились під владою гетьмана до часів Івана Самойловича. За сприяння Василя Голіцина ці полки отримали кожний своє окреме управління.

В протистояннях гетьманів після смерті Богдана Хмельницького слобідські козаки участі не брали, але саме це стало ще однією причиною для збільшення їхньої кількості. Через те, що їхні слободи були спокійною територією зростав також і їх добробут.

1668-го року слобідські козаки підтримали повстання Брюховецького спрямоване супроти утисків козацьких прав московитами. 1670-го на Слобожанщину поширилося повстання Разіна.

За часів Петра I слобідські козаки зобов'язані були брати участь в копанні каналу та укріплень. Згідно царських грамот 1700-го року у 5-ти існуючих на той час полках мало перебувати по 3500 чоловік, решта виключалися з реєстру та йменувалися підпомічниками — на них покладався обов'язок забезпечувати виборних козаків.

У 1732 р. цариця Анна Іванівна скасувала автономію Слобідської України, але у 1743 р. її відновила Єлисавета Петрівна й видала жалувану грамоту для всіх слобідських полків.

Під час правління Єлизавети у козаків були забрані Магдебурзькі права і ведені російські права та закони. Крім того козаки поосібно були обкладені податком та з них були утворені 5 драгунських полків, які проіснували недовгий час.

Ліквідація автономії та переформування полків

Докладніше: Скасування козацького устрою в Слобідській Україні

Реформи Катерини II стосовно усіх українських козаків були розпочаті з слобідських. 1762 року імператриця створила «Комісію про Слобідські полки» нібито для розгляду скарг слобідських козаків проти старшин, проте насправді цей орган на чолі з Євдокимом Щербініним займався ліквідацією полкового устрою Слобожанщини. Маніфестом 1765 р. Катерина II ліквідувала козацький устрій і слобідські полки та ввела російські установи. Замість розформованих козацьких полків, утворено регулярні — Харківський уланський та Сумський, Охтирський, Ізюмський і Острогозький гусарські полки. Слобідських козаків і підпомічників перетворено на так званих військових обивателів (за соціальним станом вони були подібні до державних селян), козацьку старшину зрівняно з російським дворянством.

Скасування полкового козацького устрою Слобідської України викликало велике невдоволення козацької старшини. Ізюмський полк, Федір Краснокутський і деякі старшини Харківського полку виступили явно проти реформи 1765 р. Російський уряд провів арешти, шукаючи ширшої змови. Краснокутського позбавили чинів, маєтку й заслали до Казані, декого з рядових старшин вибито батогами. Вияви невдоволення й протесту мали місце й під час виборів до Комісії складання проекту «Нового Уложенія» 1767 р.: в деяких наказах (зокрема на Сумщині) була вимога відновити козаччину. Але російські урядові репресії ліквідували цей рух опору.

В 1766 було скасовано існуючий адміністративний поділ і всю територію слобідських козаків було перетворено в нову Слобідсько-Українську губернію губернію з центром у Харкові.

П'ять слобід: Охтирка, Харків, Ізюм тощо отримали статус міст. Особлива увага була приділена Харкову, який з 1780 став головним містом в новоствореній Харківській губернії. Пізніше були введені ще інші адміністративні зміни і п'ять козацьких полків були перетворені в гусарські полки.

Переформування, на прикладі Охтирського полку, відбувалося наступним чином :

«В момент получения Высочайшего указа в Ахтырском казачьем полку состояло налицо: 9 полковых и 25 сотенных старшин, 59 подпрапорных, 26 полковых служителей и 1227 казаков. Инструкция требовала, чтобы в гусары поступали люди не менее 2-х аршин и 6-ти вершков роста; а так как ахтырские казаки в большинстве были народ хотя и с сильно развитою мускулатурою, но малорослые и приземистые, то большинство из них оказалось непригодными для гусарского строя. Выбраны были одни богатыри, которые при физической силе отличались еще и значительным ростом. Таких людей набралось только 378 человек, из числа которых 341 зачислены были во фронт, 7 обращены в трубачи, 5, оказавшихся грамотными, в писаря и 25 человек в нестроевые. Кроме них, принято было еще 22 «подпрапорных», т. е. старшинских детей, добровольно изъявивших желание поступить в гусары и предназначенных для замещения в эскадронах должностей вахмистров, унтер-офицеров и капралов. Все остальные казаки, как непригодные к регулярному строю, отпущены были домой и превратились с этих пор в простых, мирных пахарей»

Як згодом виявилося, новоспеченим гусарам поталанило набагато більше, ніж тим із козаків, що перетворилися на «простих мирних орачів» — останніх, у переважній більшості, невдовзі було просто закріпачено.

Див. також

Джерела та література

Література

  • Carl von Plotho, Die Kosaken, oder Geschichte derselben von ihrem ursprunge bis auf die gegenwart, 1811., s. 40-41
  • Квітка-Основ′яненко Г. Ф. «О слободских полках» // Твори. Т.7. — К.: Наукова думка, 1970. -С. 30-51.

Посилання

  • Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т.VIII. Розділ VII. Український кольонїзаційний похід на схід
  • «Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60-х років XVIII століття» Н/у «Києво-Могилянська академія» — Харків, 2007
  • Екстракт про слобідські полки // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .

Примітки

  1. Див. Полковий устрій.
  2. Маслійчук В.Л. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2019. Процитовано 26 березня 2022.
  3. . Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 23 вересня 2013.


image Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Slobidski kozacki polki vijskovo teritorialni kozacki formuvannya na teritoriyi Slobidskoyi Ukrayini u 1651 1765 rokah Polki vhodili do skladu Moskovskogo carstva ale mali avtonomne samovryaduvannya Slobidski kozacki polki Data stvorennya zasnuvannya1651 Krayina Rosijska imperiya StolicyaHarkiv Zaminenij naSlobidsko Ukrayinska guberniya Chas data pripinennya isnuvannya1765 Slobidski kozacki polki u Vikishovishi Ukrayina u 1740 1750 rokah Sinim poznachena Getmanshina zelenim teritoriya Slobidskih polkiv pomaranchevim Vijsko Zaporozke Nizove Vinikli u XVII storichchi u naslidku pereselennya perevazhno ukrayinskogo naselennya na vilni zemli Dikogo polya Naprikinci XVIII storichchya vijskovu strukturu polkiv bulo reformovano u regulyarni gusarski polki a teritoriyu vklyucheno do skladu novoyi Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi Viniknennya polkivKarta polkiv Slobidskoyi Ukrayini v 1764 mu Bilim kolorom suchasni kordoni Moskovskij uryad dovgij chas spriyav ukrayinskomu zaselennyu Slobidskoyi Ukrayini Ce davalo Moskvi mozhlivist ekonomichno rozbuduvati vilni prostori mati dobru vijskovu silu dlya oboroni svoyih pivdennih kordoniv i razom iz tim strimuvati potik moskovskih utikachiv kripakiv na Don Tomu carskij uryad postachav ukrayinskim pereselencyam zbroyu j harchi dozvolyav yim selitisya cilimi gromadami na pilgovih umovah slobodi nadilyav yih zemleyu j zberigav za poselencyami kozacki prava i polkovij ustrij Odnimi z pershih postijnih ukrayinskih kozackih formacij Slobidskoyi Ukrayini she do vstanovlennya polkovogo ustroyu buli chuguyivski kozaki na choli z Yakovom Ostryaninom sho proisnuvali 1638 1641 roki Kozaki otrimali dozvil vid moskovskogo carya Mihajla Fedorovicha na poselennya v prikordonnih zemlyah ta rozbudovu Chuguyeva v obmin na oboronu kordoniv Moskovskoyi derzhavi vid tatar ta polyakiv Vzhe v 1650 ih pp isnuvali slobidski polki Ostrogozkij Ribinskij Sumskij Ohtirskij Harkivskij polk U 1685 r utvoreno Izyumskij polk Polki podilyalisya na sotni u 1734 r na Slobidskij Ukrayini bulo 98 soten Polkam abo yih polkovnikam uryad nadavav carski zhaluvani gramoti Ale Slobidska Ukrayina na vidminu vid Getmanshini ne mala derzhavnoyi ukrayinskoyi vladi getmanatu U 18 st buli sprobi centralizuvati ukrayinsku administraciyu Slobidskoyi Ukrayini v osobi vishogo vijskovogo uryadovcya yakim zvichajno buv htos iz slobidskih polkovnikiv z moskovskoyu rangoyu brigadira abo j general majora harkivskij polkovnik Fedir Shidlovskij 1708 1711 rr ohtirski polkovniki Fedir Osipov 1711 r i Oleksij Lesevickij 1730 ti pp komandir slobidskih polkiv Vasil Kapnist 1751 1757 rr ta in Pidporyadkuvannya moskovskij vladiNad kozackoyu vladoyu Slobidskoyi Ukrayini bula derzhavna administraciya yakoyu keruvali moskovski voyevodi zokrema bilgorodskij a u 18 st vijskovi gubernatori azovskij potim voronizkij kiyivskij U 1711 r Harkivskim Izyumskim i Ostrogozkim polkami keruvav azovskij gubernator admiral F Apraksin Sumskim i Ohtirskim z 1718 r i Harkivskim kiyivskij gubernator knyaz D Golicin Zgodom Izyumskij i Ostrogozkij polki perejshli pid vladu voronizkogo gubernatora Spravi Slobidskoyi Ukrayini buli spochatku pidporyadkovani Rozryadnomu Prikazovi a potim Prikazovi Velikoyi Rosiyi 1687 1700 rr u Moskvi Iz 1726 r slobidski polki perejshli u vidannya Vijskovoyi Kolegiyi a takozh rosijskogo vijskovogo golovnokomanduyuchogo yakim buv todi knyaz M Golicin UstrijPolkovij ustrij i uryadi polkovi j sotenni buli podibni z nevelikimi vidminami do tih sho isnuvali na Getmanshini U drugij polovini 17 st starshinu obirali na kozackih radah faktichno na radah starshini a zatverdzhuvala yih moskovska vlada U 18 st postupovo obmezhuyuchi kozacke samovryaduvannya carskij uryad priznachav starshinu z verhivki kozactva a polkovnikiv i sotnikiv inodi j z chuzhinciv Tevyashov v Ostrogozkomu M Miloradovich v Izyumskomu polkah Kilka viznachnih kozackih rodiv na Slobidskij Ukrayini davali kandidativ na polkovnikiv ta inshi uryadi inodi majzhe spadkovo stvoryuyuchi takim chinom svogo rodu polkovnicki dinastiyi Kondratyevi u Sumskomu Perekrestovi Osipovi j Lesevicki v Ohtirskomu Donec Zaharzhevski Kulikovski j Danilevski v Izyumskomu Shidlovski j Kvitki u Harkivskomu Tevyashovi v Ostrogozkomu polkah Spisok polkiv sho isnuvali u Slobidskij Ukrayini Harkivskij polk Izyumskij polk Balaklijskij polk 1669 1677 uvijshov do skladu Harkivskogo ta Izyumskogo polkiv Zmiyivskij polk 1660 1670 uvijshov do skladu Harkivskogo polku a z 1699 roku Izyumskogo polku Sumskij polk Ohtirskij polk Ostrogozkij polk Prapor Harkivskogo kozackogo polku Prapor Izyumskogo kozackogo polku za V Smolenskim Prapor Sumskogo kozackogo polku Prapor Ohtirskogo kozackogo polku Prapor Ostrogozkogo kozackogo polkuIstoriya28 veresnya 1651 roku bulo pidpisano Bilocerkivsku ugodu za yakoyu znachno obmezhuvalisya kozacki prava tak kozackoyu teritoriyeyu viznavalosya lishe Kiyivske voyevodstvo i kozackij reyestr skorochuvavsya do 20 000 Pislya pidpisannya ciyeyi ugodi kozaki z Braclavshini i Chigirinshini zmusheni buli prodavati svoyi meshkannya ta perebiratis razom z sim yami na Kiyivshinu Cherez velikij napliv lyudej na Kiyivshinu razom z yihnim majnom Hmelnickij uhvaliv rishennya rozseliti cih kozakiv na pustih zemlyah i tak buli zasnovani 5 kozackih slobid Ohtirka Ribinsk Ostrorozhok Sumi Harkiv Izyum na pivden i pivdennij zahid vid mistechka Bilgorod Piznishe cih kozakiv nazivali Slobidskimi kozakami Cim kozakam buli zberezheni vsi yihni poperedni prava Pid chas zrostannya nespokoyu v Ukrayini chislo cih kozakiv postijno zbilshuvalosya Prava slobidskih polkiv buli odnakovimi z getmanskimi i znahodilis pid vladoyu getmana do chasiv Ivana Samojlovicha Za spriyannya Vasilya Golicina ci polki otrimali kozhnij svoye okreme upravlinnya V protistoyannyah getmaniv pislya smerti Bogdana Hmelnickogo slobidski kozaki uchasti ne brali ale same ce stalo she odniyeyu prichinoyu dlya zbilshennya yihnoyi kilkosti Cherez te sho yihni slobodi buli spokijnoyu teritoriyeyu zrostav takozh i yih dobrobut 1668 go roku slobidski kozaki pidtrimali povstannya Bryuhoveckogo spryamovane suproti utiskiv kozackih prav moskovitami 1670 go na Slobozhanshinu poshirilosya povstannya Razina Za chasiv Petra I slobidski kozaki zobov yazani buli brati uchast v kopanni kanalu ta ukriplen Zgidno carskih gramot 1700 go roku u 5 ti isnuyuchih na toj chas polkah malo perebuvati po 3500 cholovik reshta viklyuchalisya z reyestru ta jmenuvalisya pidpomichnikami na nih pokladavsya obov yazok zabezpechuvati vibornih kozakiv U 1732 r caricya Anna Ivanivna skasuvala avtonomiyu Slobidskoyi Ukrayini ale u 1743 r yiyi vidnovila Yelisaveta Petrivna j vidala zhaluvanu gramotu dlya vsih slobidskih polkiv Pid chas pravlinnya Yelizaveti u kozakiv buli zabrani Magdeburzki prava i vedeni rosijski prava ta zakoni Krim togo kozaki poosibno buli obkladeni podatkom ta z nih buli utvoreni 5 dragunskih polkiv yaki proisnuvali nedovgij chas Likvidaciya avtonomiyi ta pereformuvannya polkivDokladnishe Skasuvannya kozackogo ustroyu v Slobidskij Ukrayini Reformi Katerini II stosovno usih ukrayinskih kozakiv buli rozpochati z slobidskih 1762 roku imperatricya stvorila Komisiyu pro Slobidski polki nibito dlya rozglyadu skarg slobidskih kozakiv proti starshin prote naspravdi cej organ na choli z Yevdokimom Sherbininim zajmavsya likvidaciyeyu polkovogo ustroyu Slobozhanshini Manifestom 1765 r Katerina II likviduvala kozackij ustrij i slobidski polki ta vvela rosijski ustanovi Zamist rozformovanih kozackih polkiv utvoreno regulyarni Harkivskij ulanskij ta Sumskij Ohtirskij Izyumskij i Ostrogozkij gusarski polki Slobidskih kozakiv i pidpomichnikiv peretvoreno na tak zvanih vijskovih obivateliv za socialnim stanom voni buli podibni do derzhavnih selyan kozacku starshinu zrivnyano z rosijskim dvoryanstvom Skasuvannya polkovogo kozackogo ustroyu Slobidskoyi Ukrayini viklikalo velike nevdovolennya kozackoyi starshini Izyumskij polk Fedir Krasnokutskij i deyaki starshini Harkivskogo polku vistupili yavno proti reformi 1765 r Rosijskij uryad proviv areshti shukayuchi shirshoyi zmovi Krasnokutskogo pozbavili chiniv mayetku j zaslali do Kazani dekogo z ryadovih starshin vibito batogami Viyavi nevdovolennya j protestu mali misce j pid chas viboriv do Komisiyi skladannya proektu Novogo Ulozheniya 1767 r v deyakih nakazah zokrema na Sumshini bula vimoga vidnoviti kozachchinu Ale rosijski uryadovi represiyi likviduvali cej ruh oporu V 1766 bulo skasovano isnuyuchij administrativnij podil i vsyu teritoriyu slobidskih kozakiv bulo peretvoreno v novu Slobidsko Ukrayinsku guberniyu guberniyu z centrom u Harkovi P yat slobid Ohtirka Harkiv Izyum tosho otrimali status mist Osobliva uvaga bula pridilena Harkovu yakij z 1780 stav golovnim mistom v novostvorenij Harkivskij guberniyi Piznishe buli vvedeni she inshi administrativni zmini i p yat kozackih polkiv buli peretvoreni v gusarski polki Pereformuvannya na prikladi Ohtirskogo polku vidbuvalosya nastupnim chinom V moment polucheniya Vysochajshego ukaza v Ahtyrskom kazachem polku sostoyalo nalico 9 polkovyh i 25 sotennyh starshin 59 podprapornyh 26 polkovyh sluzhitelej i 1227 kazakov Instrukciya trebovala chtoby v gusary postupali lyudi ne menee 2 h arshin i 6 ti vershkov rosta a tak kak ahtyrskie kazaki v bolshinstve byli narod hotya i s silno razvitoyu muskulaturoyu no maloroslye i prizemistye to bolshinstvo iz nih okazalos neprigodnymi dlya gusarskogo stroya Vybrany byli odni bogatyri kotorye pri fizicheskoj sile otlichalis eshe i znachitelnym rostom Takih lyudej nabralos tolko 378 chelovek iz chisla kotoryh 341 zachisleny byli vo front 7 obrasheny v trubachi 5 okazavshihsya gramotnymi v pisarya i 25 chelovek v nestroevye Krome nih prinyato bylo eshe 22 podprapornyh t e starshinskih detej dobrovolno izyavivshih zhelanie postupit v gusary i prednaznachennyh dlya zamesheniya v eskadronah dolzhnostej vahmistrov unter oficerov i kapralov Vse ostalnye kazaki kak neprigodnye k regulyarnomu stroyu otpusheny byli domoj i prevratilis s etih por v prostyh mirnyh paharej Yak zgodom viyavilosya novospechenim gusaram potalanilo nabagato bilshe nizh tim iz kozakiv sho peretvorilisya na prostih mirnih orachiv ostannih u perevazhnij bilshosti nevdovzi bulo prosto zakripacheno Div takozhSlobidska Ukrayina Chuguyivski kozakiDzherela ta literaturaMaslijchuk V L Slobidski kozacki polki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 628 ISBN 978 966 00 1290 5 Butich I L Ekstrakt pro slobidski polki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Literatura Carl von Plotho Die Kosaken oder Geschichte derselben von ihrem ursprunge bis auf die gegenwart 1811 s 40 41 Kvitka Osnov yanenko G F O slobodskih polkah Tvori T 7 K Naukova dumka 1970 S 30 51 PosilannyaGrushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi T VIII Rozdil VII Ukrayinskij kolonyizacijnij pohid na shid Elita Slobidskoyi Ukrayini Spiski kozackoyi starshini 60 h rokiv XVIII stolittya N u Kiyevo Mogilyanska akademiya Harkiv 2007 Ekstrakt pro slobidski polki Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 PrimitkiDiv Polkovij ustrij Maslijchuk V L PDF Arhiv originalu PDF za 14 lyutogo 2019 Procitovano 26 bereznya 2022 Arhiv originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 23 veresnya 2013 Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z vijskovoyi spravi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ