Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Квітки старий український черкаський слобожанський рід козацького старшинського походження гербу Лис Квітки з являються

Квітки (слобожанський рід)

Квітки (слобожанський рід)

Квітки — старий український (черкаський, слобожанський) рід козацького старшинського походження гербу Лис. Квітки з'являються в XVII столітті спершу на Полтавщині, де один з Квіток був гадяцьким полковником, а потім переселяються в Слобідську Україну, де Квітки теж бували полковниками різних слобідських полків і пов'язали своє ім'я з облаштуванням міста Харківа. Поряд із Донцями-Захаржевськими, Куликовськими, Шидловськими склали служилу дворянську еліту місцевого значення після московської анексії. Після розформування полкового устрою Слобожанщини в 1765 році влилися в загальноімперську аристократію, давши Російської імперії кілька генералів і губернаторів.

Квітки (слобожанський рід)
image
Герб роду
Рід Квітки
Титул Козацькі полковники, Козацька полкова старшина, Стольники Московського царства, Дворяни Російської імперії
Період з XVII ст
Місце походження Гетьманщина Гадяцький полк
Держава image Гадяцький козацький полк, image Війська Запорозького, image Харківський слобідський козацький полк, image Ізюмський слобідський козацький полк, image Московське царство, image Російська імперія
Родоначальник Афанасій Квітка
Споріднені роди Шидловські, Донці-Захаржевські, Горленки
Військова діяльність Керування Гадяцьким полком Війська Запорозького, та Харківським, Ізюмським слобідськими козацькими полками. Протистояння татарським навалам в XVII—XVIII ст.
Військові нагороди похвальні царські грамоти

За легендою, викладеною знаменитим письменником і представником даного роду Григорієм Федоровичем Квіткою-Основ'яненком, рід Квіток один з найперших що з'явилися на Харківщині. Хлопчик-сирота Андрій, син опального московського боярина, за свою красу прозваний Квіткою закохується у красиву дочку київського воєводи. Разом зі своєю обраницею він тікає на майже незаселену тоді Слобожанщину, започаткувавши новий козацький рід.

Рід Квітка внесений в VI і II частини родовідної книги Харківської, Полтавської і Херсонської губерній.

Історія роду за оповіданням Г. Ф. Квітки-Основ’яненка

У 1843 році видатний письменник Григорій Федорович Квітка (працював під псевдонімом Основ’яненко) написав оповідання «Заснування Харкова. Старовинний переказ», де розповідає історію свого роду, а також історію заселення Слобожанщини (зокрема підіймається питання заснування Харкова).

Розповідь починається (спершу йде загальний вступ переказу) 13 червня 1604 року, з того, що до київського пана Ясенковського під’їхала підвода на якій був дуже хворий старий та дитина семи-восьми років. Після розпитування пан Ясенковський (його ім’я не було названо) дізнається, що Андрій, так звали хлопця, син опального московського боярина Афанасія (за часи Івана Грозного чи Бориса Годунова). Після того як Афанасій втік до Литви, він одружується з німкенею й оселяється у Ризі. Родина мала двох синів Андрія та Григорія. Старий, на ім’я Агафон, був довіреним слугою боярина, який за дорученням батька повинен був привести дитину до Києва, але у дорозі захворів. Роз’яснювання хворого старого, дали деяку інформацію про хлопця, також старий казав, що серед його речей є папери та листи його батька. Сам старий швидко помирає, подальшу картину змогли роз’яснити оповіді хлопця (який розмовляв з німецьким акцентом), та речі знайдені у померлого. Серед знайденого були золоті та срібні монети різного номіналу у кількості п’ятдесят шість монет, золотий хрестик, золотий ланцюг, але ніяких паперів знайдено не було. На думку пана, Агафон міг їх загубити коли вже був хворий. Майже єдине, що вказувало на походження Андрія було золоте розп’яття іноземної роботи, з вирізаними з оборотної сторони літерами. Сам текст важко читався, бо був зроблений людиною яка не розуміла мову, якою писала, а робила копію з тексту. Також частина літер мала німецький вигляд, також були зовсім незрозумілі знаки. З тексту на розп’ятті все, ще змогли прочитати, що Андрій син боярина московського Афанасія, прізвище якого прочитати не змогли, народжений 24 листопада 7102 року у Ризі. Слід зауважити, що до реформи московського царя Петра Олексійовича літочислення велося за Візантійським календарем який починався «від створення світу» (5509 рік до Різдва Христова). Тож 7102 рік, це 1593 рік в сучасному розумінні (хоч з віку Андрія повинен бути 1596 чи 1597 роки). З розповіді дитини узнали, що Григорія, молодшого брата Андрія віддали тітці, сестрі батька, після того як мати дітей померла. Одного вечора батько Андрія повернувся додому зі словами, що він когось вбив і що йому та його сім’ї помстяться. Тож він наказує швидко та потай їхати Агафону з Андрієм до Київської Лаври, де вони повинні були зустрітися, сам же Афанасій повинен був забрати молодшого сина у сестри. Пан Ясенковський думаючи як назвати дитину, прийняв пропозицію своєї дружини назвати хлопця Андрієм Афанасійовичем Квіткою, до дуже вже красивий був хлопчик, який став до вподоби дружині та донці пана, наче квіточка. Щоб позбавити себе від неприємностей Ясенковський повинен був привести Андрія до Київського воєводи, неназваного «щирого ляха», який спочатку мав думку віддати хлопця у псарі, але потім на прохання дружини приставив його до трирічної доньки Марії, чи по іншому Масі (приблизно 1601 року народження). Далі розповідається як росли діти і як між ними чим далі тім більше розквітали почуття. Це завершилося тоді коли Воєвода вирішив одружити її з сановником, що приїхав з Кракова. Внаслідок цього Андрій з Масею утікають у напрямку Москви, де, як думав Андрій, він зможе знайти свою родину. Вони одружуються у Борисполі. Під час подорожей Мася грає роль брата Андрія. На деякий час вони осідають на хуторі Гадяцького полку та живуть непомітно поки їх не знаходить Антон Муха, товариш Андрія, разом з чотирма своїми побратимами. Разом вони вирушають у дорогу далі. Оскільки Марія була вагітна, вони часто робили зупинки, поки вона вже не мала можливості йти далі. З огляду на це, Андрій з товаришами 24 червня (на свято Івана Предтечі) осідають на березі річки у березовому гаю, серед вишневих садів, між непролазним бором и степами. Тут вони зробили курінь, своє перше постійне житло. Далі вони знайомляться з мешканцями Чугуєва, стрільцями та дітьми боярськими, від них отримують новини з Москви, про самозванців, про правління бояр та про встановлення влади царя Михайла Федоровича (першого Романова на престолі у 1613-1645 роках), якого ті дуже вихваляли.

Андрій та Мася вирішують зостатися у цих краях, а сам Андрій вирішує більше не згадувати про Москву і про своє коріння, бо на його думку без точного визначення імені батька, паперів та доказів його звинуватять у брехні. Андрій оголошує себе «вільним козаком» Андрієм Квіткою.

Одного дня Андрій під час полювання, страдаючи від спраги, знайшов під горою джерело. Попивши води він засинає, а при пробудженні він побачив коло себе ченця, який назвався його братом Григорієм, що впізнав за хрестиком у Андрієві брата. Отець Онуфрій, а таке було нове ім’я Григорія, доповнює інформацію про батька. Батько після проводів Агафона дійсно поїхав до молодшого сина, але Афанасія, звинуваченого у вбивстві сина польського чиновника, там знаходять та забирають солдати (він загинув у тюрмі), а самого Григорія разом зі всім скарбом боярина віддають родині померлого. У чотирнадцять років Григорій, який жив у злиднях серед родини вбитої його батьком людини, зустрічає подорожуючих ченців і вирішує втекти з ними, також ставши ченцем. Андрій і Онуфрій приходять до Андрієвого куреня, де його чекає новина, Мася народила хлопчика. Дитині дають ім’я Афанасій; по-перше це ім’я батька братів, по-друге день коли він народився (5 липня) був днем святого Афанасія. Наступного дня з Чугуєва привозять для хрестин священика, а отець Онуфрій стає хрещеним хлопчика. Сама ж родина будує новий вже постійний будинок.

Після ради між Андрієм та Мухою, та з благословення Онуфрія, Муха вирушає на Правобережжя де повинен зібрати переселенців для заселення цих вільних міст. Антон Муха виконує цей обов’язок та приводить цілі родини переселенців, які основують в навколишніх місцях хутори. Декілька родин селяться біля хати Квіток, чим започатковують слободу Основу. Муха неодноразово відбуває до Правобережжя і повертається з новими переселенцями які осаджують нові населені пункти на берегах Пселу, Ворскли та Донця. У самій Основі мешканці будують храм Івана Предтечі, на честь того дня коли Квітки прийшли до цих місць. В зв’язку з тим, що є вже існуючі фортеці Охтирка та Суми, Андрій вирішує також побудувати фортецю. Місце для того було вибрано на горі біля злиття річок Харків та Лопань.

Силами отця Онуфрія, та з благословення Чернігівського владики, у 1646 році було побудовано храм Успіня Пресвятої Богородиці. Само місто було започатковано у тому ж році і названо за річкою на якій воно стояло, Харковом. На святі з нагоди заснування міста стріляли з гармат, які привезли з собою шляхтичі-переселенці Ковалевські, Зембровські та інші.

Щоб надалі не було розмов про його походження Андрій Квітка позбувається хрестика, віддаючи його іконі Божої Матері. Його брат Онуфрій, засновує церков святого Онуфрія біля джерел під горою, на тому місці де зустрілися з братом, з часом до його приєднуються декілька монахів з Правобережжя, що дає початок монастирю. Після смерті отця Онуфрія, монастир на деякий час запустів. Поки полковник Донець на цій горі не започатковує новий (Курязький) монастир та храм Преображення Господнього, а під горою церков святого Онуфрія так й зосталася, відносячись до монастирю. Правнук Андрія, Григорій Семенович Квітка, у 1714 році заснував на Основі новий храм Івана Предтечі.

Син Андрія та Марії Квіток, Афанасій, став харківським полковим суддею, саме від нього пішов рід Квіток. На цьому оповідання скінчується.

Само оповідання є не більше ніж казкою, ціллю якої є підвищити значення свого роду на фоні інших слобідських родів, має факти, які не відповідають історії Харкова, Слобідської та всієї України, що можливо відстежити у роботах В.Л. Маслійчука («Прагнення шляхетської козацької старшини Слобожанщини»), К.П. Щелкова («Хронологія Харківської губернії»), Д. Г. Гумілевського (Філарета) («Історико-статистичний опис Харківської єпархії»). Серед головних невідповідностей можна таке: в оповіданні вказано, що батько Марії (Воєвода Київський) був щирим поляком, але на час подій (1604 рік) воєводою був представник руської родини Острозьких (гілка Рюриковичів) Костянтин Василь Острозький. Також у діалогах оповідання постійно вказується «Малоросія», що на час подій (1604-1646) було не можливо, оскільки цей термін був нав’язаний Україні значно пізніше. Основа, родове гніздо Квіток, навколо якої частково відбуваються події оповіді було засноване Федором Григоровичем Донцем-Захаржевським і тільки у 1713 році придбане Григорієм Семеновичем Квіткою.

Представники

Маєтки

image
Палац Квіток в слободі Основі. Побудований в 60-70 роках ХІХ сторіччя.
  • Слобода Основа (з 1713 року) — Була куплена у Донець-Захаржевських полковником Григорієм Семеновичем Квіткою в 1713 році. Всередині XIX сторіччя увійшла в склад міста Харків. Історичний район Харкова . Частина району де були побудовані в XIX ст. прибуткові будинки, з часом почала іменуватися Москалівка. Друга частина, забудована приватними одноповерховими будинками, має назву Новоселівка. Розділяє їх Основянський міст. Саме за назвою родового маєтку відомий представник роду — письменник Григорій Федорович Квітка — взяв собі творчий псевдонім Основ'яненка. Крім нього таку форму прізвища — Квітка-Основ'яненко, в родині ніхто не використовував.
  • Село Верещаківка (не пізніше 1722 року) — згідно Перепису слобідських полків, зробленого гвардії майором Хрущовим у 1732 році, село Верещаківка належала Харківському полковнику Григорію Квітці. Згідно «Економічним приміткам до Харківського повіту 1782 року», сільце Верещаківка було у володінні поручника Андрія Григоровича Квітки та військових обивателів міста Харкова. На той час, у сільці був дерев’яний панський будинок, дача була по обидві сторони річки.

Топоніми

У Харкові залишилася пам'ять про родину у топонімах міста. Назви декількох вулиць пов’язані з представниками родини. Крім того один з парків міста названо на честь представника родини.

Вулиці

  • Вулиця Квіткинська – назва вулиці пов’язана з Андрієм Валеріановичем Квіткою, який розпродавав свої землі під заселення.
  • Вулиця Валер'янівська - назва вулиці пов’язана з Валеріаном Андрійовичем Квіткою.
  • Вулиця Квітки-Основ'яненка – вулицю названа на честь відомого українського письменника і драматурга Григорія Федоровича Квітки (Основ'яненко — його творчий псевдонім, взятий по родовому маєтку Основи).
  • 25 квітня 2024 року у місті Дергачі вулицю Гагаріна перейменували на вулицю Квіток.

Провулки

  • Провулок Валер'янівський - назва провулка пов’язана з Валеріаном Андрійовичем Квіткою.

Парки

Цікаві факти

  • На вулиці Квітки-Основ'яненка є встановлений в 1994 році пам'ятник Григорію Федоровичу Квітці-Основ'яненку, створений скульптором Семеном Якубовичем і архітектором Юрієм Шкодовським.
  • image
    Монета України 2 гривні. Квітка-Основ'яненко Г.Ф. 2008 Аверс
  • image
    Монета України 2 гривні. Квітка-Основ'яненко Г.Ф. 2008 Реверс
  • До 1917 року в Харкові за адресою Карповський пров. № 7 існувало 28-ме Приходське училище в ім'я Квітки-Основ'яненка

Примітки

  1. https://dermiskrada.dosvit.org.ua/news/u-dergachivski-gromadi-peremenovano-206-toponimiv-2024-04-26
  2. Харківський календар на 1914 рік— Харків, вид. Харківського статистичного комітету. 1914. —С.83— 139 с.

Література

  • Альбовскій Евгеній. Исторія Харьковскаго слободскаго казачьяго полка (1651-1765 гг.) съ приложеніем карты слободскихъ полковъ. — Х : типографія Губернскаго правленія, 1895. — 218 с.(рос. дореф.)
  • Альбовскій Е. Харьковскіе казаки. Вторая половина XVII ст. (по архивнымъ источникамъ) I-я книга I-го тома Исторіи Харьковскаго полка. — СПБ : музей 4-го Уланскаго Харьковскаго полка, 1914. — 413 с.(рос. дореф.)
  • Багалій Д.І. Історія Слобідської України. — Х : Дельта, 1993. — 256 с. — (Пам’ятки історичної думки України) — .
  • Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х : Університетська типографія, 1882. — 365 с.(рос. дореф.)

Посилання

  • Філарет. Історико-статистичний опис Харківської єпархії [ 7 Травня 2012 у Wayback Machine.]
  • Брокгауз Ф.А., Ефрон І.А. Енциклопедичний словник. Том XIVa — СПб:Типолітографія І.А. Ефрона. 1895—С.880 — 960с. [Архівовано 27 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Див. також


image Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kvitki starij ukrayinskij cherkaskij slobozhanskij rid kozackogo starshinskogo pohodzhennya gerbu Lis Kvitki z yavlyayutsya v XVII stolitti spershu na Poltavshini de odin z Kvitok buv gadyackim polkovnikom a potim pereselyayutsya v Slobidsku Ukrayinu de Kvitki tezh buvali polkovnikami riznih slobidskih polkiv i pov yazali svoye im ya z oblashtuvannyam mista Harkiva Poryad iz Doncyami Zaharzhevskimi Kulikovskimi Shidlovskimi sklali sluzhilu dvoryansku elitu miscevogo znachennya pislya moskovskoyi aneksiyi Pislya rozformuvannya polkovogo ustroyu Slobozhanshini v 1765 roci vlilisya v zagalnoimpersku aristokratiyu davshi Rosijskoyi imperiyi kilka generaliv i gubernatoriv Kvitki slobozhanskij rid Gerb roduRid KvitkiTitul Kozacki polkovniki Kozacka polkova starshina Stolniki Moskovskogo carstva Dvoryani Rosijskoyi imperiyiPeriod z XVII stMisce pohodzhennya Getmanshina Gadyackij polkDerzhava Gadyackij kozackij polk Vijska Zaporozkogo Harkivskij slobidskij kozackij polk Izyumskij slobidskij kozackij polk Moskovske carstvo Rosijska imperiyaRodonachalnik Afanasij KvitkaSporidneni rodi Shidlovski Donci Zaharzhevski GorlenkiVijskova diyalnist Keruvannya Gadyackim polkom Vijska Zaporozkogo ta Harkivskim Izyumskim slobidskimi kozackimi polkami Protistoyannya tatarskim navalam v XVII XVIII st Vijskovi nagorodi pohvalni carski gramoti Za legendoyu vikladenoyu znamenitim pismennikom i predstavnikom danogo rodu Grigoriyem Fedorovichem Kvitkoyu Osnov yanenkom rid Kvitok odin z najpershih sho z yavilisya na Harkivshini Hlopchik sirota Andrij sin opalnogo moskovskogo boyarina za svoyu krasu prozvanij Kvitkoyu zakohuyetsya u krasivu dochku kiyivskogo voyevodi Razom zi svoyeyu obraniceyu vin tikaye na majzhe nezaselenu todi Slobozhanshinu zapochatkuvavshi novij kozackij rid Rid Kvitka vnesenij v VI i II chastini rodovidnoyi knigi Harkivskoyi Poltavskoyi i Hersonskoyi gubernij Istoriya rodu za opovidannyam G F Kvitki Osnov yanenkaU 1843 roci vidatnij pismennik Grigorij Fedorovich Kvitka pracyuvav pid psevdonimom Osnov yanenko napisav opovidannya Zasnuvannya Harkova Starovinnij perekaz de rozpovidaye istoriyu svogo rodu a takozh istoriyu zaselennya Slobozhanshini zokrema pidijmayetsya pitannya zasnuvannya Harkova Rozpovid pochinayetsya spershu jde zagalnij vstup perekazu 13 chervnya 1604 roku z togo sho do kiyivskogo pana Yasenkovskogo pid yihala pidvoda na yakij buv duzhe hvorij starij ta ditina semi vosmi rokiv Pislya rozpituvannya pan Yasenkovskij jogo im ya ne bulo nazvano diznayetsya sho Andrij tak zvali hlopcya sin opalnogo moskovskogo boyarina Afanasiya za chasi Ivana Groznogo chi Borisa Godunova Pislya togo yak Afanasij vtik do Litvi vin odruzhuyetsya z nimkeneyu j oselyayetsya u Rizi Rodina mala dvoh siniv Andriya ta Grigoriya Starij na im ya Agafon buv dovirenim slugoyu boyarina yakij za doruchennyam batka povinen buv privesti ditinu do Kiyeva ale u dorozi zahvoriv Roz yasnyuvannya hvorogo starogo dali deyaku informaciyu pro hlopcya takozh starij kazav sho sered jogo rechej ye paperi ta listi jogo batka Sam starij shvidko pomiraye podalshu kartinu zmogli roz yasniti opovidi hlopcya yakij rozmovlyav z nimeckim akcentom ta rechi znajdeni u pomerlogo Sered znajdenogo buli zoloti ta sribni moneti riznogo nominalu u kilkosti p yatdesyat shist monet zolotij hrestik zolotij lancyug ale niyakih paperiv znajdeno ne bulo Na dumku pana Agafon mig yih zagubiti koli vzhe buv hvorij Majzhe yedine sho vkazuvalo na pohodzhennya Andriya bulo zolote rozp yattya inozemnoyi roboti z virizanimi z oborotnoyi storoni literami Sam tekst vazhko chitavsya bo buv zroblenij lyudinoyu yaka ne rozumila movu yakoyu pisala a robila kopiyu z tekstu Takozh chastina liter mala nimeckij viglyad takozh buli zovsim nezrozumili znaki Z tekstu na rozp yatti vse she zmogli prochitati sho Andrij sin boyarina moskovskogo Afanasiya prizvishe yakogo prochitati ne zmogli narodzhenij 24 listopada 7102 roku u Rizi Slid zauvazhiti sho do reformi moskovskogo carya Petra Oleksijovicha litochislennya velosya za Vizantijskim kalendarem yakij pochinavsya vid stvorennya svitu 5509 rik do Rizdva Hristova Tozh 7102 rik ce 1593 rik v suchasnomu rozuminni hoch z viku Andriya povinen buti 1596 chi 1597 roki Z rozpovidi ditini uznali sho Grigoriya molodshogo brata Andriya viddali titci sestri batka pislya togo yak mati ditej pomerla Odnogo vechora batko Andriya povernuvsya dodomu zi slovami sho vin kogos vbiv i sho jomu ta jogo sim yi pomstyatsya Tozh vin nakazuye shvidko ta potaj yihati Agafonu z Andriyem do Kiyivskoyi Lavri de voni povinni buli zustritisya sam zhe Afanasij povinen buv zabrati molodshogo sina u sestri Pan Yasenkovskij dumayuchi yak nazvati ditinu prijnyav propoziciyu svoyeyi druzhini nazvati hlopcya Andriyem Afanasijovichem Kvitkoyu do duzhe vzhe krasivij buv hlopchik yakij stav do vpodobi druzhini ta donci pana nache kvitochka Shob pozbaviti sebe vid nepriyemnostej Yasenkovskij povinen buv privesti Andriya do Kiyivskogo voyevodi nenazvanogo shirogo lyaha yakij spochatku mav dumku viddati hlopcya u psari ale potim na prohannya druzhini pristaviv jogo do tririchnoyi donki Mariyi chi po inshomu Masi priblizno 1601 roku narodzhennya Dali rozpovidayetsya yak rosli diti i yak mizh nimi chim dali tim bilshe rozkvitali pochuttya Ce zavershilosya todi koli Voyevoda virishiv odruzhiti yiyi z sanovnikom sho priyihav z Krakova Vnaslidok cogo Andrij z Maseyu utikayut u napryamku Moskvi de yak dumav Andrij vin zmozhe znajti svoyu rodinu Voni odruzhuyutsya u Borispoli Pid chas podorozhej Masya graye rol brata Andriya Na deyakij chas voni osidayut na hutori Gadyackogo polku ta zhivut nepomitno poki yih ne znahodit Anton Muha tovarish Andriya razom z chotirma svoyimi pobratimami Razom voni virushayut u dorogu dali Oskilki Mariya bula vagitna voni chasto robili zupinki poki vona vzhe ne mala mozhlivosti jti dali Z oglyadu na ce Andrij z tovarishami 24 chervnya na svyato Ivana Predtechi osidayut na berezi richki u berezovomu gayu sered vishnevih sadiv mizh neprolaznim borom i stepami Tut voni zrobili kurin svoye pershe postijne zhitlo Dali voni znajomlyatsya z meshkancyami Chuguyeva strilcyami ta ditmi boyarskimi vid nih otrimuyut novini z Moskvi pro samozvanciv pro pravlinnya boyar ta pro vstanovlennya vladi carya Mihajla Fedorovicha pershogo Romanova na prestoli u 1613 1645 rokah yakogo ti duzhe vihvalyali Andrij ta Masya virishuyut zostatisya u cih krayah a sam Andrij virishuye bilshe ne zgaduvati pro Moskvu i pro svoye korinnya bo na jogo dumku bez tochnogo viznachennya imeni batka paperiv ta dokaziv jogo zvinuvatyat u brehni Andrij ogoloshuye sebe vilnim kozakom Andriyem Kvitkoyu Odnogo dnya Andrij pid chas polyuvannya stradayuchi vid spragi znajshov pid goroyu dzherelo Popivshi vodi vin zasinaye a pri probudzhenni vin pobachiv kolo sebe chencya yakij nazvavsya jogo bratom Grigoriyem sho vpiznav za hrestikom u Andriyevi brata Otec Onufrij a take bulo nove im ya Grigoriya dopovnyuye informaciyu pro batka Batko pislya provodiv Agafona dijsno poyihav do molodshogo sina ale Afanasiya zvinuvachenogo u vbivstvi sina polskogo chinovnika tam znahodyat ta zabirayut soldati vin zaginuv u tyurmi a samogo Grigoriya razom zi vsim skarbom boyarina viddayut rodini pomerlogo U chotirnadcyat rokiv Grigorij yakij zhiv u zlidnyah sered rodini vbitoyi jogo batkom lyudini zustrichaye podorozhuyuchih chenciv i virishuye vtekti z nimi takozh stavshi chencem Andrij i Onufrij prihodyat do Andriyevogo kurenya de jogo chekaye novina Masya narodila hlopchika Ditini dayut im ya Afanasij po pershe ce im ya batka brativ po druge den koli vin narodivsya 5 lipnya buv dnem svyatogo Afanasiya Nastupnogo dnya z Chuguyeva privozyat dlya hrestin svyashenika a otec Onufrij staye hreshenim hlopchika Sama zh rodina buduye novij vzhe postijnij budinok Pislya radi mizh Andriyem ta Muhoyu ta z blagoslovennya Onufriya Muha virushaye na Pravoberezhzhya de povinen zibrati pereselenciv dlya zaselennya cih vilnih mist Anton Muha vikonuye cej obov yazok ta privodit cili rodini pereselenciv yaki osnovuyut v navkolishnih miscyah hutori Dekilka rodin selyatsya bilya hati Kvitok chim zapochatkovuyut slobodu Osnovu Muha neodnorazovo vidbuvaye do Pravoberezhzhya i povertayetsya z novimi pereselencyami yaki osadzhuyut novi naseleni punkti na beregah Pselu Vorskli ta Doncya U samij Osnovi meshkanci buduyut hram Ivana Predtechi na chest togo dnya koli Kvitki prijshli do cih misc V zv yazku z tim sho ye vzhe isnuyuchi forteci Ohtirka ta Sumi Andrij virishuye takozh pobuduvati fortecyu Misce dlya togo bulo vibrano na gori bilya zlittya richok Harkiv ta Lopan Silami otcya Onufriya ta z blagoslovennya Chernigivskogo vladiki u 1646 roci bulo pobudovano hram Uspinya Presvyatoyi Bogorodici Samo misto bulo zapochatkovano u tomu zh roci i nazvano za richkoyu na yakij vono stoyalo Harkovom Na svyati z nagodi zasnuvannya mista strilyali z garmat yaki privezli z soboyu shlyahtichi pereselenci Kovalevski Zembrovski ta inshi Shob nadali ne bulo rozmov pro jogo pohodzhennya Andrij Kvitka pozbuvayetsya hrestika viddayuchi jogo ikoni Bozhoyi Materi Jogo brat Onufrij zasnovuye cerkov svyatogo Onufriya bilya dzherel pid goroyu na tomu misci de zustrilisya z bratom z chasom do jogo priyednuyutsya dekilka monahiv z Pravoberezhzhya sho daye pochatok monastiryu Pislya smerti otcya Onufriya monastir na deyakij chas zapustiv Poki polkovnik Donec na cij gori ne zapochatkovuye novij Kuryazkij monastir ta hram Preobrazhennya Gospodnogo a pid goroyu cerkov svyatogo Onufriya tak j zostalasya vidnosyachis do monastiryu Pravnuk Andriya Grigorij Semenovich Kvitka u 1714 roci zasnuvav na Osnovi novij hram Ivana Predtechi Sin Andriya ta Mariyi Kvitok Afanasij stav harkivskim polkovim suddeyu same vid nogo pishov rid Kvitok Na comu opovidannya skinchuyetsya Samo opovidannya ye ne bilshe nizh kazkoyu cillyu yakoyi ye pidvishiti znachennya svogo rodu na foni inshih slobidskih rodiv maye fakti yaki ne vidpovidayut istoriyi Harkova Slobidskoyi ta vsiyeyi Ukrayini sho mozhlivo vidstezhiti u robotah V L Maslijchuka Pragnennya shlyahetskoyi kozackoyi starshini Slobozhanshini K P Shelkova Hronologiya Harkivskoyi guberniyi D G Gumilevskogo Filareta Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi Sered golovnih nevidpovidnostej mozhna take v opovidanni vkazano sho batko Mariyi Voyevoda Kiyivskij buv shirim polyakom ale na chas podij 1604 rik voyevodoyu buv predstavnik ruskoyi rodini Ostrozkih gilka Ryurikovichiv Kostyantin Vasil Ostrozkij Takozh u dialogah opovidannya postijno vkazuyetsya Malorosiya sho na chas podij 1604 1646 bulo ne mozhlivo oskilki cej termin buv nav yazanij Ukrayini znachno piznishe Osnova rodove gnizdo Kvitok navkolo yakoyi chastkovo vidbuvayutsya podiyi opovidi bulo zasnovane Fedorom Grigorovichem Doncem Zaharzhevskim i tilki u 1713 roci pridbane Grigoriyem Semenovichem Kvitkoyu PredstavnikiAfanasij Opanas Kvitka polkovnik Gadyackogo kozackogo polku Semen Opanasovich Kvitka sotnik Harkivskogo kozackogo polku 1673 potim harkivskij polkovij suddya Grigorij Semenovich Kvitka pomer v 1734 roci polkovnik Harkivskogo kozackogo polku Onuk polkovnika Gadyackogo polku Opanasa Kvitki sin harkivskogo polkovogo suddi Semena Opanasovicha Kvitki Druzhina Vasilina Yeremiyivna urodzhena Krasnovska Ivan Grigorovich Kvitka pomer v 1751 polkovnik Izyumskogo slobidskogo kozackogo polku 1643 1651 Nakaznij polkovnik Harkivskogo polku Harkivskij polkovij oboznij Nevdovzi pered smertyu jogo bulo priznacheno na posadu brigadira Slobidskih kozackih polkiv Buv odruzhenij z Paraskevoyu Andriyivnoyu Gorlenko sestroyu yepiskopa Bilgorodskogo ta Oboyanskogo Joasafa Roman Grigorovich Kvitka harkivskij polkovij suddya Do cogo obijmav posadu polkovogo horunzhogo Fedir Ivanovich Kvitka kolezkij radnik U 1780 h rr gorodnichij mista Harkova Pomishik Harkivskogo povitu Mayetki v slobodi Osnova i v seli Vereshakivka Illya Ivanovich Kvitka 1745 r pislya 1814 r harkivskij pismennik blizkij do duhovenstva Vidomij yak avtor istorichnogo doslidzhennya Zapiski pro slobidskih polkah z pochatku yih poselennya do 1766 r Korotkij istorichnij opis Maloyi Rosiyi do 1765 r z dodatkom pro zaporizkih kozakiv Oleksandra Gavrilivna Kvitka 27 08 1800 25 12 1833 pohovana v slobodi Serednij Burluk Vovchanskogo povitu Andrij Fedorovich Kvitka 25 11 1774 6 04 1844 senator Na vijskovij sluzhbi z 1785 roku u vidstavci z 1798 pidpolkovnik Z 1810 po 1828 roki Harkivskij gubernskij predvoditel dvoryanstva Z 1828 roku Pskovskij gubernator Pohovanij v sl Osnova pid cerkvoyu Druzhina dochka general lejtenanta Berdyayeva Yelizaveta Diti Mariya 1811 Valerian 1812 Grigorij Fedorovich Kvitka Osnov yanenko 18 11 1778 8 08 1843 pismennik pohovanij na Holodnogirsko kladovishe z druzhinoyu Gannoyu Grigorivnoyu urodzhenoyi Vulf 17 05 1800 31 01 1852 Valerian Andrijovich Kvitka 1812 28 03 1871 gvardiyi shtabs kapitan Pohovanij v sl Osnova pid livim krilasom Predtechevskoj cerkvi yim pobudovanoyi razom z druzhinoyu Yelizavetoyu Karlivnoyu 23 04 1889 Ivan Stepanovich Kvitka 30 09 1872 pohovanij v usipalnici pid Sofijskij cerkvoyu v s Mala Oleksiyivka Harkivskogo povitu Josip Mikolajovich Kvitka 7 03 1830 26 10 1886 pohovanij v sl Maslivka Zmiyivskogo povitu razom z otcem Yuriyem Mikolajovichem Kvitkoyu 12 03 1794 13 02 1868 Yurij Mikolajovich Kvitka 23 09 1824 3 02 1889 shtabs rotmistr pohovanij u Harkovi na Usiknovenskomu kladovishi Kliment Vasilovich Kvitka 23 sichnya 4 lyutogo 1880 19 09 1953 rosijskij i radyanskij muzikoznavec folklorist Cholovik Lesi Ukrayinki Larisi Petrivni Kosach Kvitki Andrij Mikolajovich Kvitka 15 11 1904 general major pohovanij u Harkovi na Usiknovenskomu kladovishi MayetkiPalac Kvitok v slobodi Osnovi Pobudovanij v 60 70 rokah HIH storichchya Sloboda Osnova z 1713 roku Bula kuplena u Donec Zaharzhevskih polkovnikom Grigoriyem Semenovichem Kvitkoyu v 1713 roci Vseredini XIX storichchya uvijshla v sklad mista Harkiv Istorichnij rajon Harkova Chastina rajonu de buli pobudovani v XIX st pributkovi budinki z chasom pochala imenuvatisya Moskalivka Druga chastina zabudovana privatnimi odnopoverhovimi budinkami maye nazvu Novoselivka Rozdilyaye yih Osnovyanskij mist Same za nazvoyu rodovogo mayetku vidomij predstavnik rodu pismennik Grigorij Fedorovich Kvitka vzyav sobi tvorchij psevdonim Osnov yanenka Krim nogo taku formu prizvisha Kvitka Osnov yanenko v rodini nihto ne vikoristovuvav Selo Vereshakivka ne piznishe 1722 roku zgidno Perepisu slobidskih polkiv zroblenogo gvardiyi majorom Hrushovim u 1732 roci selo Vereshakivka nalezhala Harkivskomu polkovniku Grigoriyu Kvitci Zgidno Ekonomichnim primitkam do Harkivskogo povitu 1782 roku silce Vereshakivka bulo u volodinni poruchnika Andriya Grigorovicha Kvitki ta vijskovih obivateliv mista Harkova Na toj chas u silci buv derev yanij panskij budinok dacha bula po obidvi storoni richki ToponimiU Harkovi zalishilasya pam yat pro rodinu u toponimah mista Nazvi dekilkoh vulic pov yazani z predstavnikami rodini Krim togo odin z parkiv mista nazvano na chest predstavnika rodini Vulici Vulicya Kvitkinska nazva vulici pov yazana z Andriyem Valerianovichem Kvitkoyu yakij rozprodavav svoyi zemli pid zaselennya Vulicya Valer yanivska nazva vulici pov yazana z Valerianom Andrijovichem Kvitkoyu Vulicya Kvitki Osnov yanenka vulicyu nazvana na chest vidomogo ukrayinskogo pismennika i dramaturga Grigoriya Fedorovicha Kvitki Osnov yanenko jogo tvorchij psevdonim vzyatij po rodovomu mayetku Osnovi 25 kvitnya 2024 roku u misti Dergachi vulicyu Gagarina perejmenuvali na vulicyu Kvitok Pam yatna doshka na vulici Kvitki Osnov yanenka v Harkovi Vulicya Kvitki Osnov yanenka v Harkovi Provulki Provulok Valer yanivskij nazva provulka pov yazana z Valerianom Andrijovichem Kvitkoyu Parki Park im Kvitki Osnov yanenka park nazvano na chest Grigoriya Fedorovicha Kvitki Osnov yanenko Park roztashovanij v istorichnomu rajoni Stara Osnova Do danogo parku ranishe primikala sadiba rodini Kvitok Ce bulo rodove pomistya danogo simejstva Budivlya vtrachena park v znachnij chastini buv virubanij pid privatnu zabudovu Park im Kvitki Osnov yanenkaCikavi faktiNa vulici Kvitki Osnov yanenka ye vstanovlenij v 1994 roci pam yatnik Grigoriyu Fedorovichu Kvitci Osnov yanenku stvorenij skulptorom Semenom Yakubovichem i arhitektorom Yuriyem Shkodovskim U 2008 roki v seriyi Vidatni osobistosti Ukrayini Nacionalnim bankom Ukrayini bula vipushena moneta nominalom v 2 grivni prisvyachena G F Kvitci Osnov yanenku Avtor eskiziv i modelej Volodimir Atamanchuk Moneta Ukrayini 2 grivni Kvitka Osnov yanenko G F 2008 Avers Moneta Ukrayini 2 grivni Kvitka Osnov yanenko G F 2008 Revers Do 1917 roku v Harkovi za adresoyu Karpovskij prov 7 isnuvalo 28 me Prihodske uchilishe v im ya Kvitki Osnov yanenkaPrimitkihttps dermiskrada dosvit org ua news u dergachivski gromadi peremenovano 206 toponimiv 2024 04 26 Harkivskij kalendar na 1914 rik Harkiv vid Harkivskogo statistichnogo komitetu 1914 S 83 139 s LiteraturaAlbovskij Evgenij Istoriya Harkovskago slobodskago kazachyago polka 1651 1765 gg s prilozheniem karty slobodskih polkov H tipografiya Gubernskago pravleniya 1895 218 s ros doref Albovskij E Harkovskie kazaki Vtoraya polovina XVII st po arhivnym istochnikam I ya kniga I go toma Istorii Harkovskago polka SPB muzej 4 go Ulanskago Harkovskago polka 1914 413 s ros doref Bagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini H Delta 1993 256 s Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini ISBN 5 7707 4256 9 Shelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetska tipografiya 1882 365 s ros doref PosilannyaFilaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi 7 Travnya 2012 u Wayback Machine Brokgauz F A Efron I A Enciklopedichnij slovnik Tom XIVa SPb Tipolitografiya I A Efrona 1895 S 880 960s Arhivovano 27 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine Div takozhHarkivskij polk Izyumskij polk Ce nezavershena stattya pro shlyahtu dvoryanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ