Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єлизаве та Петрі вна нар 18 29 грудня 1709 17091229 с Коломенське Московське царство 25 грудня 1761 5 січня 1762 російсь

Єлисавета Петрівна

Єлисавета Петрівна

Єлизаве́та Петрі́вна (нар. 18 (29) грудня 1709(17091229), с. Коломенське, Московське царство — 25 грудня 1761 (5 січня 1762)) — російська імператриця з 25 листопада 1741, дочка Петра I і Катерини I. Вступила на престол внаслідок палацового перевороту й усунення від влади російського імператора Івана VI Антоновича (правив номінально, бо йому йшов лише другий рік). У 1744 взяла шлюб з молодим князем Олексієм Розумовським. З початку 1750-х років фактичне керівництво внутрішньою політикою держави здійснював Петро Шувалов, зовнішньою — О. Бестужев-Рюмін і М. Воронцов. Складність зовнішньополітичного становища Російської імперії (загострення відносин з Османською імперією і Прусією) і намагання у зв'язку з цим імператорського уряду залучити на свій бік козацьку старшину, привело до відновлення Єлизаветою Петрівною гетьманства. На Глухівській Раді 1750 гетьманом України було обрано Кирила Розумовського. За час правління Єлизаветою Петрівною було здійснено ряд економічних і фінансових реформ, засновано Московський університет (1755) і Академію мистецтв (1757). За її правління Росія вела Семирічну війну 1756—1763. Також за її правління було засновано місто Єлисаветград.

Єлизавета Петрівна
ст.-укр. Елизавета Петровна
image
Єлизавета Петрівна
Портрет Єлизавети Петрівни
Г. Х. Грот, XVIII століття
image
image
Прапор
 6-а Імператриця та Самодержиця Всеросійська
image
Прапор
25 листопада (6 грудня) 1741 — 25 грудня 1761 (5 січня 1762)
Коронація: 25 квітня (6 травня) 1742
Попередник: Іван VI
Наступник: Петро III
 
Народження: 29 грудня 1709(1709-12-29)[1][2]
с. Коломенське, Московська губернія, Російська імперія
Смерть: 5 січня 1762(1762-01-05)[3][4][1](52 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія[5][6]
Поховання: Петропавлівський собор
Країна: image Російська імперія
Релігія: православ'я
Рід: Романови
Батько: Петро I[7][6]
Мати: Катерина I[7][6]
Шлюб: Олексій Розумовський (можливо)
Автограф: image
Монограма: image
Нагороди:
image
Орден Білого Орла (Річ Посполита)

image Медіафайли у Вікісховищі

image Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Народилася 18 грудня 1709 (за новим стилем — 29 грудня) в підмосковному селі Коломенському ще до укладення церковного шлюбу між її батьками царем Петром I і Мартою Скавронською (Катериною I).

Росла в Москві, їдучи влітку в Покровське, Преображенське, Ізмайловське або Олександрівську слободу. Батька в дитинстві бачила рідко. Коли мати їхала до Петербурга, вихованням майбутньої імператриці займалася сестра батька, царівна Наталія Олексіївна, чи сім'я сподвижника Петра I Олександра Меншикова.

Цесарівну навчали танцям, музиці, вмінню одягатися, етиці, іноземним мовам.

У 14 років Єлизавету оголосили повнолітньою і стали підшукувати їй наречених. Петро I передбачав видати її за французького короля Людовіка XV. Цей план не здійснився, і Єлизавету почали сватати за другорядних німецьких князів, поки не зупинилися на принці голштинському Карлі Августі. Але смерть нареченого скасувала цей шлюб. Так і не дочекавшись нареченого «блакитної крові», 24-річна красуня віддала серце придворному співаку-українцю Олексію Розумовському.

Розумовський, український козак, з 1731 був солістом імператорської капели. Коли Єлизавета Петрівна помітила його, вона випросила його в Катерини I. Коли Розумовський втратив свій голос, вона зробила його бандуристом, пізніше доручила йому керувати одним зі своїх маєтків, а потім і всім своїм двором. Є відомості, що наприкінці 1742 вона поєднувалася з ним таємним шлюбом в підмосковному селі Перові.

Ставши імператрицею, Єлизавета звела свого морганатичного чоловіка в графську гідність, зробила фельдмаршалом і кавалером всіх орденів. Будучи доволі лінивим, Розумовський свідомо усунувся від участі в державному житті.

За описом сучасників, Єлизавета Петрівна була по-європейськи вродливою. Висока на зріст (180 см), мала дещо рудувате волосся, виразні сіро-блакитні очі, правильної форми рота, здорові зуби. Іспанський посланник герцог де Лірна в 1728 році писав про цісарівну: «Принцеса Єлизавета така красуня, яких я рідко бачив. У неї дивний колір обличчя, прекрасні очі, чудова шия і незрівнянний стан. Вона високого зросту, надзвичайно жива, добре танцює і їздить верхи без найменшого страху. Вона не позбавлена розуму, граціозна і дуже кокетлива».

Під час правління своєї матері Катерини I і свого племінника Петра II Єлизавета вела веселе життя при дворі. При імператриці Анні Іванівні і правительці регентші Анні Леопольдівні її становище стало важким. Єлизавета Петрівна втратила блискуче положення при дворі і була вимушена майже весь час жити у своїй вотчині, Олександрівській слободі.

У ніч на 25 листопада 1741 за допомогою роти гвардійців Преображенського полку Єлизавета Петрівна здійснила палацовий переворот. Маленький імператор Іван VI і його родина були арештовані, фаворити колишньої імператриці були засуджені до страти, однак потім були помилувані і заслані до Сибіру.

У момент перевороту у Єлизавети Петрівни не було конкретної програми свого правління, але ідея сходження її на престолі підтримувалася простими городянами і низами гвардії через невдоволення засиллям іноземців при російському дворі.

Внутрішня політика

Першим підписаним Єлизаветою Петрівною документом був маніфест, в якому доводилося, що після смерті Петра II вона — єдина законна спадкоємиця престолу. Коронаційні урочистості відбулися 25 квітня 1742 в Успенському соборі Московського Кремля. Імператриця сама поклала на себе корону.

Забезпечивши за собою владу, Єлизавета Петрівна поспішила нагородити людей, які сприяли вступу її на престол або взагалі були їй віддані, і скласти з них новий уряд. Гренадерська рота Преображенського полку отримала назву лейб-кампанії. Солдати не з дворян були зараховані в дворяни, капрали, сержанти і офіцери підвищені в чинах. Всім їм були подаровані землі переважно з конфіскованих в іноземців маєтностей.

Проголосила курс на повернення до спадщини Петра Великого. Указом від 12 грудня 1741 було наказано всі постанови петровського часу «наікрепчайше містити і по них неотменно надходити у всіх урядах нашої держави». Кабінет міністрів ліквідовувався. Відновлювався Сенат, Берг і Мануфактур колегії, Головний магістрат, провіантська колегія. Також в 1740-ві роки була відновлена прокуратура. Поширені за Петра I кари за казнокрадство та хабарництво (страта, батіг, ліквідація майна) Єлизавета Петрівна замінила зниженням у чині, переводом на іншу службу і зрідка звільненням. Гуманізація суспільного життя в роки її правління проявилася у скасуванні смертної кари (1756), указах про будівництво інвалідних будинків і богаділень.

На відміну від батька, Єлизавета відводила велику роль в адміністративних справах та культурі не лише Петербургу, але Москві. Для всіх колегій і Сенату в Москві створювалися відділення; заснованому в 1755 році Московському університету в 1756 році було додано дві гімназії на Моховій вулиці. Тоді ж почала виходити газета «Московские відомости», а з 1760 року — перший московський журнал «Полезное увеселение».

Велику роль в правління Єлизавети Петрівни зіграли її фаворити. На початку 1750-х років країною практично керував молодий фаворит імператриці Петро Шувалов, з ім'ям якого пов'язана реалізація єлизаветинської ідеї про скасування внутрішніх митниць, що дало імпульс розвитку підприємництва і зовнішньої торгівлі (1753-1754). Сприяв розвитку і указ про заснування в 1754 році Позикового і Державного банків для дворян і купців.

Значне пожвавлення і піднесення економічного життя Росії в роки правління Єлизавети були викликані також адміністративною діяльністю канцлера Олексія Бестужева-Рюміна, одного з ініціаторів скликання Комісії об Уложенії в 1750-х роках, обер-прокурора Якова Шаховського, братів Михайла і Романа Воронцових.

З іменами Івана Шувалова і російського енциклопедиста Михайла Ломоносова пов'язане заснування Московського університету (1755), відкриття гімназій в Москві й Казані, з ім'ям Федора Волкова — становлення російського національного театру. У 1757 році була заснована Академія мистецтв у Петербурзі.

Відповідаючи запитам підтримуючих її соціальної верств, Єлизавета Петрівна дозволила дворянам, зобов'язаним за законом 1735 служити за військової або статській службі 25 років, брати пільгові довгострокові відпустки, які настільки вкоренились, що в 1756-1757 роках довелося вдатися до крутих заходів, щоб змусити офіцерів, які облаштувалися в маєтках, з'явитися в армію. Імператриця заохотила звичай записувати дітей в полки ще в дитинстві, так що задовго до повноліття вони могли досягати офіцерських чинів. Продовженням цих заходів було розпорядження про підготовку Маніфесту про вольності дворянства (був підписаний пізніше Катериною II), заохочення величезних витрат дворян на свої повсякденні потреби, зростання витрат на утримання двору.

Зовнішня політика

Активною була і зовнішня політика Єлизавети. При вступі на престол Єлизавета застала Росію у війні зі Швецією. У ході російсько-шведської війни 1741-1743 років Росія одержала значну частину Фінляндії. Намагаючись протистояти збільшеній могутності Пруссії, Єлизавета відмовилася від традиційних відносин з Францією і уклала антипруський союз з Австрією. Росія при Єлизаветі успішно брала участь у Семирічній війні. Після взяття Кенігсберга Єлизавета видала указ про приєднання Східної Пруссії до Росії на правах її провінції. Кульмінацією військової слави Росії при Єлизаветі стало взяття Берліна в 1760 році.

Захоплення

Сама Єлизавета Петрівна мала слабкості, які недешево обходилися державної скарбниці. Головною була пристрасть до вбрань. З дня свого сходження на престол вона не наділа двічі жодної сукні. Після смерті імператриці в її гардеробах залишилось 15 тисяч суконь, дві скрині шовкових панчіх, тисячі пар туфель і більше сотні шматків французьких матерій. Її вбрання склали основу текстильної колекції Державного історичного музею в Москві.

Смерть

Єлизавета Петрівна померла 25 грудня 1761. Офіційним спадкоємцем престолу вона призначила свого племінника (сина сестри Анни) — Петра Федоровича.

Після смерті Єлизавети Петрівни з'явилося чимало самозванців, котрі іменували себе її дітьми від шлюбу з Розумовським. Найвідомішою фігурою з них стала так звана княжна Тараканова.

Родовід

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Петро I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Петрівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катерина I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Див. також

Посилання

  • Єлизавета Петрівна // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.154-155
  • Тараканова Августа // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1878. — 1000 екз.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Elisabet — SLS.
    d:Track:Q769544d:Track:Q10429758
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
  5. Елизавета Петровна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  7. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Elizabeth of Russia
Попередник: Імператриця Росії
25 листопада (6 грудня) 1741
25 грудня 1761 (5 січня) 1762 		Наступник:
Іван VI
Петро III

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yelizave ta Petri vna nar 18 29 grudnya 1709 17091229 s Kolomenske Moskovske carstvo 25 grudnya 1761 5 sichnya 1762 rosijska imperatricya z 25 listopada 1741 dochka Petra I i Katerini I Vstupila na prestol vnaslidok palacovogo perevorotu j usunennya vid vladi rosijskogo imperatora Ivana VI Antonovicha praviv nominalno bo jomu jshov lishe drugij rik U 1744 vzyala shlyub z molodim knyazem Oleksiyem Rozumovskim Z pochatku 1750 h rokiv faktichne kerivnictvo vnutrishnoyu politikoyu derzhavi zdijsnyuvav Petro Shuvalov zovnishnoyu O Bestuzhev Ryumin i M Voroncov Skladnist zovnishnopolitichnogo stanovisha Rosijskoyi imperiyi zagostrennya vidnosin z Osmanskoyu imperiyeyu i Prusiyeyu i namagannya u zv yazku z cim imperatorskogo uryadu zaluchiti na svij bik kozacku starshinu privelo do vidnovlennya Yelizavetoyu Petrivnoyu getmanstva Na Gluhivskij Radi 1750 getmanom Ukrayini bulo obrano Kirila Rozumovskogo Za chas pravlinnya Yelizavetoyu Petrivnoyu bulo zdijsneno ryad ekonomichnih i finansovih reform zasnovano Moskovskij universitet 1755 i Akademiyu mistectv 1757 Za yiyi pravlinnya Rosiya vela Semirichnu vijnu 1756 1763 Takozh za yiyi pravlinnya bulo zasnovano misto Yelisavetgrad Yelizaveta Petrivna st ukr Elizaveta PetrovnaYelizaveta PetrivnaPortret Yelizaveti Petrivni G H Grot XVIII stolittyaPrapor 6 a Imperatricya ta Samoderzhicya Vserosijska Prapor25 listopada 6 grudnya 1741 25 grudnya 1761 5 sichnya 1762 Koronaciya 25 kvitnya 6 travnya 1742Poperednik Ivan VINastupnik Petro III Narodzhennya 29 grudnya 1709 1709 12 29 1 2 s Kolomenske Moskovska guberniya Rosijska imperiyaSmert 5 sichnya 1762 1762 01 05 3 4 1 52 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiya 5 6 Pohovannya Petropavlivskij soborKrayina Rosijska imperiyaReligiya pravoslav yaRid RomanoviBatko Petro I 7 6 Mati Katerina I 7 6 Shlyub Oleksij Rozumovskij mozhlivo Avtograf Monograma Nagorodi Orden Bilogo Orla Rich Pospolita Mediafajli b u VikishovishiRoboti u VikidzherelahBiografiyaNarodilasya 18 grudnya 1709 za novim stilem 29 grudnya v pidmoskovnomu seli Kolomenskomu she do ukladennya cerkovnogo shlyubu mizh yiyi batkami carem Petrom I i Martoyu Skavronskoyu Katerinoyu I Rosla v Moskvi yiduchi vlitku v Pokrovske Preobrazhenske Izmajlovske abo Oleksandrivsku slobodu Batka v ditinstvi bachila ridko Koli mati yihala do Peterburga vihovannyam majbutnoyi imperatrici zajmalasya sestra batka carivna Nataliya Oleksiyivna chi sim ya spodvizhnika Petra I Oleksandra Menshikova Cesarivnu navchali tancyam muzici vminnyu odyagatisya etici inozemnim movam U 14 rokiv Yelizavetu ogolosili povnolitnoyu i stali pidshukuvati yij narechenih Petro I peredbachav vidati yiyi za francuzkogo korolya Lyudovika XV Cej plan ne zdijsnivsya i Yelizavetu pochali svatati za drugoryadnih nimeckih knyaziv poki ne zupinilisya na princi golshtinskomu Karli Avgusti Ale smert narechenogo skasuvala cej shlyub Tak i ne dochekavshis narechenogo blakitnoyi krovi 24 richna krasunya viddala serce pridvornomu spivaku ukrayincyu Oleksiyu Rozumovskomu Rozumovskij ukrayinskij kozak z 1731 buv solistom imperatorskoyi kapeli Koli Yelizaveta Petrivna pomitila jogo vona viprosila jogo v Katerini I Koli Rozumovskij vtrativ svij golos vona zrobila jogo banduristom piznishe doruchila jomu keruvati odnim zi svoyih mayetkiv a potim i vsim svoyim dvorom Ye vidomosti sho naprikinci 1742 vona poyednuvalasya z nim tayemnim shlyubom v pidmoskovnomu seli Perovi Stavshi imperatriceyu Yelizaveta zvela svogo morganatichnogo cholovika v grafsku gidnist zrobila feldmarshalom i kavalerom vsih ordeniv Buduchi dovoli linivim Rozumovskij svidomo usunuvsya vid uchasti v derzhavnomu zhitti Za opisom suchasnikiv Yelizaveta Petrivna bula po yevropejski vrodlivoyu Visoka na zrist 180 sm mala desho ruduvate volossya virazni siro blakitni ochi pravilnoyi formi rota zdorovi zubi Ispanskij poslannik gercog de Lirna v 1728 roci pisav pro cisarivnu Princesa Yelizaveta taka krasunya yakih ya ridko bachiv U neyi divnij kolir oblichchya prekrasni ochi chudova shiya i nezrivnyannij stan Vona visokogo zrostu nadzvichajno zhiva dobre tancyuye i yizdit verhi bez najmenshogo strahu Vona ne pozbavlena rozumu graciozna i duzhe koketliva Pid chas pravlinnya svoyeyi materi Katerini I i svogo pleminnika Petra II Yelizaveta vela vesele zhittya pri dvori Pri imperatrici Anni Ivanivni i pravitelci regentshi Anni Leopoldivni yiyi stanovishe stalo vazhkim Yelizaveta Petrivna vtratila bliskuche polozhennya pri dvori i bula vimushena majzhe ves chas zhiti u svoyij votchini Oleksandrivskij slobodi U nich na 25 listopada 1741 za dopomogoyu roti gvardijciv Preobrazhenskogo polku Yelizaveta Petrivna zdijsnila palacovij perevorot Malenkij imperator Ivan VI i jogo rodina buli areshtovani favoriti kolishnoyi imperatrici buli zasudzheni do strati odnak potim buli pomiluvani i zaslani do Sibiru U moment perevorotu u Yelizaveti Petrivni ne bulo konkretnoyi programi svogo pravlinnya ale ideya shodzhennya yiyi na prestoli pidtrimuvalasya prostimi gorodyanami i nizami gvardiyi cherez nevdovolennya zasillyam inozemciv pri rosijskomu dvori Vnutrishnya politikaPershim pidpisanim Yelizavetoyu Petrivnoyu dokumentom buv manifest v yakomu dovodilosya sho pislya smerti Petra II vona yedina zakonna spadkoyemicya prestolu Koronacijni urochistosti vidbulisya 25 kvitnya 1742 v Uspenskomu sobori Moskovskogo Kremlya Imperatricya sama poklala na sebe koronu Zabezpechivshi za soboyu vladu Yelizaveta Petrivna pospishila nagoroditi lyudej yaki spriyali vstupu yiyi na prestol abo vzagali buli yij viddani i sklasti z nih novij uryad Grenaderska rota Preobrazhenskogo polku otrimala nazvu lejb kampaniyi Soldati ne z dvoryan buli zarahovani v dvoryani kaprali serzhanti i oficeri pidvisheni v chinah Vsim yim buli podarovani zemli perevazhno z konfiskovanih v inozemciv mayetnostej Progolosila kurs na povernennya do spadshini Petra Velikogo Ukazom vid 12 grudnya 1741 bulo nakazano vsi postanovi petrovskogo chasu naikrepchajshe mistiti i po nih neotmenno nadhoditi u vsih uryadah nashoyi derzhavi Kabinet ministriv likvidovuvavsya Vidnovlyuvavsya Senat Berg i Manufaktur kolegiyi Golovnij magistrat proviantska kolegiya Takozh v 1740 vi roki bula vidnovlena prokuratura Poshireni za Petra I kari za kaznokradstvo ta habarnictvo strata batig likvidaciya majna Yelizaveta Petrivna zaminila znizhennyam u chini perevodom na inshu sluzhbu i zridka zvilnennyam Gumanizaciya suspilnogo zhittya v roki yiyi pravlinnya proyavilasya u skasuvanni smertnoyi kari 1756 ukazah pro budivnictvo invalidnih budinkiv i bogadilen Na vidminu vid batka Yelizaveta vidvodila veliku rol v administrativnih spravah ta kulturi ne lishe Peterburgu ale Moskvi Dlya vsih kolegij i Senatu v Moskvi stvoryuvalisya viddilennya zasnovanomu v 1755 roci Moskovskomu universitetu v 1756 roci bulo dodano dvi gimnaziyi na Mohovij vulici Todi zh pochala vihoditi gazeta Moskovskie vidomosti a z 1760 roku pershij moskovskij zhurnal Poleznoe uveselenie Veliku rol v pravlinnya Yelizaveti Petrivni zigrali yiyi favoriti Na pochatku 1750 h rokiv krayinoyu praktichno keruvav molodij favorit imperatrici Petro Shuvalov z im yam yakogo pov yazana realizaciya yelizavetinskoyi ideyi pro skasuvannya vnutrishnih mitnic sho dalo impuls rozvitku pidpriyemnictva i zovnishnoyi torgivli 1753 1754 Spriyav rozvitku i ukaz pro zasnuvannya v 1754 roci Pozikovogo i Derzhavnogo bankiv dlya dvoryan i kupciv Znachne pozhvavlennya i pidnesennya ekonomichnogo zhittya Rosiyi v roki pravlinnya Yelizaveti buli viklikani takozh administrativnoyu diyalnistyu kanclera Oleksiya Bestuzheva Ryumina odnogo z iniciatoriv sklikannya Komisiyi ob Ulozheniyi v 1750 h rokah ober prokurora Yakova Shahovskogo brativ Mihajla i Romana Voroncovih Z imenami Ivana Shuvalova i rosijskogo enciklopedista Mihajla Lomonosova pov yazane zasnuvannya Moskovskogo universitetu 1755 vidkrittya gimnazij v Moskvi j Kazani z im yam Fedora Volkova stanovlennya rosijskogo nacionalnogo teatru U 1757 roci bula zasnovana Akademiya mistectv u Peterburzi Vidpovidayuchi zapitam pidtrimuyuchih yiyi socialnoyi verstv Yelizaveta Petrivna dozvolila dvoryanam zobov yazanim za zakonom 1735 sluzhiti za vijskovoyi abo statskij sluzhbi 25 rokiv brati pilgovi dovgostrokovi vidpustki yaki nastilki vkorenilis sho v 1756 1757 rokah dovelosya vdatisya do krutih zahodiv shob zmusiti oficeriv yaki oblashtuvalisya v mayetkah z yavitisya v armiyu Imperatricya zaohotila zvichaj zapisuvati ditej v polki she v ditinstvi tak sho zadovgo do povnolittya voni mogli dosyagati oficerskih chiniv Prodovzhennyam cih zahodiv bulo rozporyadzhennya pro pidgotovku Manifestu pro volnosti dvoryanstva buv pidpisanij piznishe Katerinoyu II zaohochennya velicheznih vitrat dvoryan na svoyi povsyakdenni potrebi zrostannya vitrat na utrimannya dvoru Zovnishnya politikaAktivnoyu bula i zovnishnya politika Yelizaveti Pri vstupi na prestol Yelizaveta zastala Rosiyu u vijni zi Shveciyeyu U hodi rosijsko shvedskoyi vijni 1741 1743 rokiv Rosiya oderzhala znachnu chastinu Finlyandiyi Namagayuchis protistoyati zbilshenij mogutnosti Prussiyi Yelizaveta vidmovilasya vid tradicijnih vidnosin z Franciyeyu i uklala antipruskij soyuz z Avstriyeyu Rosiya pri Yelizaveti uspishno brala uchast u Semirichnij vijni Pislya vzyattya Kenigsberga Yelizaveta vidala ukaz pro priyednannya Shidnoyi Prussiyi do Rosiyi na pravah yiyi provinciyi Kulminaciyeyu vijskovoyi slavi Rosiyi pri Yelizaveti stalo vzyattya Berlina v 1760 roci ZahoplennyaSama Yelizaveta Petrivna mala slabkosti yaki nedeshevo obhodilisya derzhavnoyi skarbnici Golovnoyu bula pristrast do vbran Z dnya svogo shodzhennya na prestol vona ne nadila dvichi zhodnoyi sukni Pislya smerti imperatrici v yiyi garderobah zalishilos 15 tisyach sukon dvi skrini shovkovih panchih tisyachi par tufel i bilshe sotni shmatkiv francuzkih materij Yiyi vbrannya sklali osnovu tekstilnoyi kolekciyi Derzhavnogo istorichnogo muzeyu v Moskvi SmertYelizaveta Petrivna pomerla 25 grudnya 1761 Oficijnim spadkoyemcem prestolu vona priznachila svogo pleminnika sina sestri Anni Petra Fedorovicha Pislya smerti Yelizaveti Petrivni z yavilosya chimalo samozvanciv kotri imenuvali sebe yiyi ditmi vid shlyubu z Rozumovskim Najvidomishoyu figuroyu z nih stala tak zvana knyazhna Tarakanova Rodovid Petro I Yelizaveta Petrivna Katerina I Div takozhEpoha SvobodiPosilannyaYelizaveta Petrivna Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 154 155 Tarakanova Avgusta Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1878 1000 ekz PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Elisabet SLS d Track Q769544d Track Q10429758 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Elizaveta Petrovna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Elizabeth of RussiaPoperednik Imperatricya Rosiyi 25 listopada 6 grudnya 1741 25 grudnya 1761 5 sichnya 1762 Nastupnik Ivan VI Petro III

Дата публікації:
Топ