Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Людови́к XV Улю́блений фр. Louis XV Le Bien Aimé; 15 лютого 1710 — 10 травня 1774) — король Франції (1715-1774).
| Людовик XV Улюблений фр. Louis XV | |
|---|---|
| Rex Christianissimus, Dei Gratia Franciae et Navarrae Rex | |
 | |
| Король Франції | |
| Правління | 1715-1774 |
| Коронація | 25 жовтня 1722 |
| Попередник | Людовик XIV Король-Сонце |
| Наступник | Людовик XVI |
| Інші титули | Король Наварри |
| Біографічні дані | |
| Релігія | католицька церква |
| Народження | 15 лютого 1710 Версаль |
| Смерть | 10 травня 1774 (64 роки) Версаль натуральна віспа |
| Поховання | Абатство Сен-Дені, Париж, Франція |
| Дружина | Марія Лещинська |
| Діти | Людовик Фердинанд, Філіп, Луїза-Єлизавета, Генрієта-Анна, Марія-Луїза, Аделаїда, Вікторія, Софія, Тереза-Фелісіте, Луїза-Марія |
| Династія | Бурбони |
| Батько | Людовик, герцог Бургундський |
| Мати | Марія-Аделаїда Савойська |
| Нагороди |   |
 | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
В історію він увійшов як король-бабій. Справжню «славу» Людовику XV принесла маркіза де Помпадур. Віддаючи перевагу жінкам перед управлінням державою та військовою справою, він програв Семирічну війну (1756—1763), внаслідок чого Франція втратила низку колоній, зокрема Канаду й острови у Вест-Індії.
Ранні роки
Після смерті прадіда, Людовика XIV, 1 вересня 1715, Людовик вступив на престол у віці 5 років. Він взагалі не мав правити, тому що був лише четвертим в черзі на престол. Однак в 1711 році від натуральної віспи помер його дід, єдиний законний син Людовика XIV Людовік «Великий Дофін», а на початку 1712 року від кору один за одним померли батьки маленького Людовика, герцогиня і герцог Бургундські, а потім і його старший 4-річний брат герцог Бретонський. Сам дворічний Людовик вижив лише завдяки наполегливості його виховательки, яка не дала лікарям застосувати до нього сильні кровопускання, які занапастили його старшого брата.
Людовик вступив на трон під опікою регента Філіппа Орлеанського, племінника покійного короля. Зовнішня політика останнього представляла реакцію проти напрямку і політики Людовіка XIV: укладено був союз з Англією, почата війна з Іспанією. Внутрішнє управління ознаменувалося фінансовими негараздами і введенням системи Джона Ло, яка потягнула за собою сильну економічну кризу. Тим часом молодий король виховувався під керівництвом , який піклувався лише про релігійний бік освіти підопічного, і маршала Вільруа, який намагався прив'язати до себе учня, потураючи всім його примхам. У 1723 році Людовик був оголошений повнолітнім, але влада продовжувала залишатися в руках Філіпа Орлеанського, а по смерті останнього перейшла до герцога Бурбонського. Зважаючи на слабке здоров'я Людовика і побоювання, щоб у разі бездітної його смерті, його дядько, іспанський король Філіп V не виявив претензії на французький престол, герцог Бурбонський поспішив одружити короля на Марії Лещинській, доньці колишнього короля Речі Посполитої Станіслава.
Уряд кардинала Флері
У 1726 році король оголосив, що він бере владу в свої руки, але насправді влада перейшла до кардинала , який керував країною до своєї смерті в 1743 році, намагаючись заглушити в Людовіку всяке бажання займатися політикою.
Правління Флері, який служив знаряддям в руках духовенства, можна охарактеризувати так: усередині країни — відсутність будь-яких нововведень і реформ, звільнення духовенства від сплати повинностей і податків, переслідування протестантів, спроби впорядкувати фінанси і внести велику економію у витратах і неможливість досягти цього зважаючи на повне невігластва міністра в економічних і фінансових питаннях; поза країною — ретельне усунення всього, що могло б повести до кривавих зіткнень, і, попри це, ведення двох руйнівних воєн, за польську спадщину та за австрійську. Перша приєднала до володінь Франції Лотарингію, на престол якої був зведений тесть короля Станіслав Лещинський. Друга, розпочавшись в 1741 за сприятливих умов, велася зі змінним успіхом до 1748 року і закінчилася Аахенським миром, за яким Франція змушена була поступитися супротивнику всіма своїми завоюваннями в Нідерландах, натомість поступилася Філіпу Іспанському Пармою та П'яченцою. У війні за австрійську спадщину Людовик брав участь певний час особисто, але в Меці серйозно захворів. Франція, дуже стривожена хворобою свого короля, радісно вітала його одужання і прозвала його Улюблений.
Самостійне правління. Спроба реформ
Кардинал Флері помер у 1743 році, на початку війни за австрійську спадщину, і король, знову заявивши про свій намір самостійно керувати державою, нікого не призначив першим міністром. Зважаючи на нездатність Людовика займатися справами, це призвело до повної анархії: кожен з міністрів управляв своїм міністерством незалежно від товаришів і вселяв володареві найбільш суперечливі рішення. Сам король вів життя деспота, спочатку підкоряючись різним коханкам, а з 1745 року потрапив цілком під вплив маркізи де Помпадур. Більшість паризького населення вороже ставилося до короля.
У 1757 році Робер-Франсуа Дам'єн скоїв замах на життя Людовіка. Тяжкий стан країни навів генерального контролера Машо на думку про реформу у фінансовій системі: він запропонував ввести прибутковий податок (фр. vingtième) на всі стани держави, у тому числі і на духовенство, і утруднити право духовенства купувати нерухоме майно з огляду на те, що володіння церкви звільнялися від сплати всякого роду повинностей. Духовенство повстало одностайно на захист своїх споконвічних прав і постаралося влаштувати диверсію — порушити фанатизм населення переслідуваннями протестантів. Зрештою, проект Машо залишився без виконання.
Семирічна війна. Політична і фінансова криза
У 1756 році спалахнула Семирічна війна, в якій Людовік став на бік Австрії, традиційної супротивниці Франції, і, незважаючи на локальні перемоги маршала Рішельє, після цілого ряду поразок, отриманих від англійських та прусських військ, змушений був укласти в 1763 році Паризький мир, що позбавив Францію багатьох її колоній (серед них — Індія та Канада) на користь Англії, яка зуміла скористатися невдачами своєї суперниці, щоб знищити її морське значення і зруйнувати французький флот. Франція опустилася до рівня третьорядної держави.
Помпадур, що змінювала на свій розсуд полководців і міністрів, поставила на чолі управління , який умів їй догоджати. Він влаштував сімейний договір між усіма государями Бурбонського дому і переконав короля видати указ про вигнання єзуїтів. Фінансове становище країни було жахливе, дефіцит величезний. Для його покриття були потрібні нові податки, але паризький парламент в 1763 році відмовився їх зареєструвати. Король примусив парламент до цього за допомогою lit de justice (верховенство королівського суду над будь-яким іншим — принцип, згідно з яким, якщо парламент приймає рішення іменем короля, то в присутності самого короля, парламент не має права що-небудь робити. Згідно з приказкою: «Коли король приходить, судді замовкають»). Провінційні парламенти пішли за прикладом паризького: Людовик влаштували другий фр. lit de justice (1766) і оголосив парламенти простими судовими установами, які повинні вважати за честь коритися королю. Парламенти, проте, продовжували чинити опір.
Нова коханка короля, Дюбаррі, заступаючи на місце Помпадур після смерті останньої в 1764 році, провела на місце герцога Шуазеля, який захищав парламенти, д'Егільона, їх лютого супротивника.
У ніч з 19 на 20 січня 1771 року, до всіх членів парламенту були послані солдати з вимогою відповісти негайно (так чи ні) на питання: чи бажають вони коритися наказам короля. Більшість відповіло негативно, другого дня їм було оголошено, що король позбавляє їх посад і виганяє, попри те, що їхні посади були ними куплені, а самих їх вважали незамінними. Замість парламентів були встановлені нові судові установи, але адвокати відмовилися захищати перед ними справи, а народ з глибоким обуренням поставився до насильницьких дій уряду.
Людовик не звертав уваги на народне невдоволення: ізолювавшись у своєму parc aux cerfs (Оленячому парку), він займався виключно своїми інтересами і полюванням, а коли йому вказували на небезпеку, що загрожувала престолу, і на лиха народу, він відповідав: «Монархія протримається ще, поки ми живі», «après nous le déluge» («після нас хоч потоп»). Король помер від натуральної віспи, заразившись нею від молодої дівчини, що хворіла на цю хворобу. Дівчину йому надіслала мадам Дюбаррі.
Цікаві факти
Людовик XV став дідусем у віці 31 року. Його перша онучка Ізабелла Пармська народилась 31 грудня 1741.
Примітки
- Що становив двадцяту частину.
Джерела
- Louis XV (1710—1774) [ 21 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Людовик XV [ 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudovi k XV Ulyu blenij fr Louis XV Le Bien Aime 15 lyutogo 1710 10 travnya 1774 korol Franciyi 1715 1774 Lyudovik XV Ulyublenij fr Louis XVRex Christianissimus Dei Gratia Franciae et Navarrae RexKorol FranciyiPravlinnya 1715 1774Koronaciya 25 zhovtnya 1722Poperednik Lyudovik XIV Korol SonceNastupnik Lyudovik XVIInshi tituli Korol NavarriBiografichni daniReligiya katolicka cerkvaNarodzhennya 15 lyutogo 1710 1710 02 15 VersalSmert 10 travnya 1774 1774 05 10 64 roki Versal naturalna vispaPohovannya Abatstvo Sen Deni Parizh FranciyaDruzhina Mariya LeshinskaDiti Lyudovik Ferdinand Filip Luyiza Yelizaveta Genriyeta Anna Mariya Luyiza Adelayida Viktoriya Sofiya Tereza Felisite Luyiza MariyaDinastiya BurboniBatko Lyudovik gercog BurgundskijMati Mariya Adelayida SavojskaNagorodi Mediafajli u Vikishovishi V istoriyu vin uvijshov yak korol babij Spravzhnyu slavu Lyudoviku XV prinesla markiza de Pompadur Viddayuchi perevagu zhinkam pered upravlinnyam derzhavoyu ta vijskovoyu spravoyu vin prograv Semirichnu vijnu 1756 1763 vnaslidok chogo Franciya vtratila nizku kolonij zokrema Kanadu j ostrovi u Vest Indiyi Ranni rokiRegent Filip Orleanskij Pislya smerti pradida Lyudovika XIV 1 veresnya 1715 Lyudovik vstupiv na prestol u vici 5 rokiv Vin vzagali ne mav praviti tomu sho buv lishe chetvertim v cherzi na prestol Odnak v 1711 roci vid naturalnoyi vispi pomer jogo did yedinij zakonnij sin Lyudovika XIV Lyudovik Velikij Dofin a na pochatku 1712 roku vid koru odin za odnim pomerli batki malenkogo Lyudovika gercoginya i gercog Burgundski a potim i jogo starshij 4 richnij brat gercog Bretonskij Sam dvorichnij Lyudovik vizhiv lishe zavdyaki napoleglivosti jogo vihovatelki yaka ne dala likaryam zastosuvati do nogo silni krovopuskannya yaki zanapastili jogo starshogo brata Lyudovik vstupiv na tron pid opikoyu regenta Filippa Orleanskogo pleminnika pokijnogo korolya Zovnishnya politika ostannogo predstavlyala reakciyu proti napryamku i politiki Lyudovika XIV ukladeno buv soyuz z Angliyeyu pochata vijna z Ispaniyeyu Vnutrishnye upravlinnya oznamenuvalosya finansovimi negarazdami i vvedennyam sistemi Dzhona Lo yaka potyagnula za soboyu silnu ekonomichnu krizu Tim chasom molodij korol vihovuvavsya pid kerivnictvom yakij pikluvavsya lishe pro religijnij bik osviti pidopichnogo i marshala Vilrua yakij namagavsya priv yazati do sebe uchnya poturayuchi vsim jogo primham U 1723 roci Lyudovik buv ogoloshenij povnolitnim ale vlada prodovzhuvala zalishatisya v rukah Filipa Orleanskogo a po smerti ostannogo perejshla do gercoga Burbonskogo Zvazhayuchi na slabke zdorov ya Lyudovika i poboyuvannya shob u razi bezditnoyi jogo smerti jogo dyadko ispanskij korol Filip V ne viyaviv pretenziyi na francuzkij prestol gercog Burbonskij pospishiv odruzhiti korolya na Mariyi Leshinskij donci kolishnogo korolya Rechi Pospolitoyi Stanislava Uryad kardinala FleriU 1726 roci korol ogolosiv sho vin bere vladu v svoyi ruki ale naspravdi vlada perejshla do kardinala yakij keruvav krayinoyu do svoyeyi smerti v 1743 roci namagayuchis zaglushiti v Lyudoviku vsyake bazhannya zajmatisya politikoyu Pravlinnya Fleri yakij sluzhiv znaryaddyam v rukah duhovenstva mozhna oharakterizuvati tak useredini krayini vidsutnist bud yakih novovveden i reform zvilnennya duhovenstva vid splati povinnostej i podatkiv peresliduvannya protestantiv sprobi vporyadkuvati finansi i vnesti veliku ekonomiyu u vitratah i nemozhlivist dosyagti cogo zvazhayuchi na povne neviglastva ministra v ekonomichnih i finansovih pitannyah poza krayinoyu retelne usunennya vsogo sho moglo b povesti do krivavih zitknen i popri ce vedennya dvoh rujnivnih voyen za polsku spadshinu ta za avstrijsku Persha priyednala do volodin Franciyi Lotaringiyu na prestol yakoyi buv zvedenij test korolya Stanislav Leshinskij Druga rozpochavshis v 1741 za spriyatlivih umov velasya zi zminnim uspihom do 1748 roku i zakinchilasya Aahenskim mirom za yakim Franciya zmushena bula postupitisya suprotivniku vsima svoyimi zavoyuvannyami v Niderlandah natomist postupilasya Filipu Ispanskomu Parmoyu ta P yachencoyu U vijni za avstrijsku spadshinu Lyudovik brav uchast pevnij chas osobisto ale v Meci serjozno zahvoriv Franciya duzhe strivozhena hvoroboyu svogo korolya radisno vitala jogo oduzhannya i prozvala jogo Ulyublenij Samostijne pravlinnya Sproba reformMarkiza de Pompadur Kardinal Fleri pomer u 1743 roci na pochatku vijni za avstrijsku spadshinu i korol znovu zayavivshi pro svij namir samostijno keruvati derzhavoyu nikogo ne priznachiv pershim ministrom Zvazhayuchi na nezdatnist Lyudovika zajmatisya spravami ce prizvelo do povnoyi anarhiyi kozhen z ministriv upravlyav svoyim ministerstvom nezalezhno vid tovarishiv i vselyav volodarevi najbilsh superechlivi rishennya Sam korol viv zhittya despota spochatku pidkoryayuchis riznim kohankam a z 1745 roku potrapiv cilkom pid vpliv markizi de Pompadur Bilshist parizkogo naselennya vorozhe stavilosya do korolya U 1757 roci Rober Fransua Dam yen skoyiv zamah na zhittya Lyudovika Tyazhkij stan krayini naviv generalnogo kontrolera Masho na dumku pro reformu u finansovij sistemi vin zaproponuvav vvesti pributkovij podatok fr vingtieme na vsi stani derzhavi u tomu chisli i na duhovenstvo i utrudniti pravo duhovenstva kupuvati neruhome majno z oglyadu na te sho volodinnya cerkvi zvilnyalisya vid splati vsyakogo rodu povinnostej Duhovenstvo povstalo odnostajno na zahist svoyih spokonvichnih prav i postaralosya vlashtuvati diversiyu porushiti fanatizm naselennya peresliduvannyami protestantiv Zreshtoyu proekt Masho zalishivsya bez vikonannya Semirichna vijna Politichna i finansova krizaU 1756 roci spalahnula Semirichna vijna v yakij Lyudovik stav na bik Avstriyi tradicijnoyi suprotivnici Franciyi i nezvazhayuchi na lokalni peremogi marshala Rishelye pislya cilogo ryadu porazok otrimanih vid anglijskih ta prusskih vijsk zmushenij buv uklasti v 1763 roci Parizkij mir sho pozbaviv Franciyu bagatoh yiyi kolonij sered nih Indiya ta Kanada na korist Angliyi yaka zumila skoristatisya nevdachami svoyeyi supernici shob znishiti yiyi morske znachennya i zrujnuvati francuzkij flot Franciya opustilasya do rivnya tretoryadnoyi derzhavi Pompadur sho zminyuvala na svij rozsud polkovodciv i ministriv postavila na choli upravlinnya yakij umiv yij dogodzhati Vin vlashtuvav simejnij dogovir mizh usima gosudaryami Burbonskogo domu i perekonav korolya vidati ukaz pro vignannya yezuyitiv Finansove stanovishe krayini bulo zhahlive deficit velicheznij Dlya jogo pokrittya buli potribni novi podatki ale parizkij parlament v 1763 roci vidmovivsya yih zareyestruvati Korol primusiv parlament do cogo za dopomogoyu lit de justice verhovenstvo korolivskogo sudu nad bud yakim inshim princip zgidno z yakim yaksho parlament prijmaye rishennya imenem korolya to v prisutnosti samogo korolya parlament ne maye prava sho nebud robiti Zgidno z prikazkoyu Koli korol prihodit suddi zamovkayut Provincijni parlamenti pishli za prikladom parizkogo Lyudovik vlashtuvali drugij fr lit de justice 1766 i ogolosiv parlamenti prostimi sudovimi ustanovami yaki povinni vvazhati za chest koritisya korolyu Parlamenti prote prodovzhuvali chiniti opir Nova kohanka korolya Dyubarri zastupayuchi na misce Pompadur pislya smerti ostannoyi v 1764 roci provela na misce gercoga Shuazelya yakij zahishav parlamenti d Egilona yih lyutogo suprotivnika U nich z 19 na 20 sichnya 1771 roku do vsih chleniv parlamentu buli poslani soldati z vimogoyu vidpovisti negajno tak chi ni na pitannya chi bazhayut voni koritisya nakazam korolya Bilshist vidpovilo negativno drugogo dnya yim bulo ogolosheno sho korol pozbavlyaye yih posad i viganyaye popri te sho yihni posadi buli nimi kupleni a samih yih vvazhali nezaminnimi Zamist parlamentiv buli vstanovleni novi sudovi ustanovi ale advokati vidmovilisya zahishati pered nimi spravi a narod z glibokim oburennyam postavivsya do nasilnickih dij uryadu Lyudovik ne zvertav uvagi na narodne nevdovolennya izolyuvavshis u svoyemu parc aux cerfs Olenyachomu parku vin zajmavsya viklyuchno svoyimi interesami i polyuvannyam a koli jomu vkazuvali na nebezpeku sho zagrozhuvala prestolu i na liha narodu vin vidpovidav Monarhiya protrimayetsya she poki mi zhivi apres nous le deluge pislya nas hoch potop Korol pomer vid naturalnoyi vispi zarazivshis neyu vid molodoyi divchini sho hvorila na cyu hvorobu Divchinu jomu nadislala madam Dyubarri Cikavi faktiLyudovik XV stav didusem u vici 31 roku Jogo persha onuchka Izabella Parmska narodilas 31 grudnya 1741 PrimitkiSho stanoviv dvadcyatu chastinu DzherelaLouis XV 1710 1774 21 lyutogo 2018 u Wayback Machine angl Lyudovik XV 5 listopada 2012 u Wayback Machine ros Poperednik Lyudovik XIV Korol Sonce Korol Franciyi 1715 1774 Nastupnik Lyudovik XVI Poperednik Lyudovik III Korol Sonce Korol Navarri 1715 1774 Nastupnik Lyudovik V Poperednik Lyudovik de Burbon Korol Yerusalimu titulyarnij 1715 1774 Nastupnik Lyudovik de Burbon