Людовик Великий Дофін

Людовик Великий Дофін (фр. Louis le Grand Dauphin; 1 листопада 1661 — 14 квітня 1711) — єдина законна дитина Людовика XIV від Марії-Терезії Іспанської, що залишилась живою. Його спадкоємець, монсеньйор, дофін Франції.

Людовик Великий Дофін
фр. Louis de France
Народився	1 листопада 1661(1661-11-01)^[1]^[2]^[…] Фонтенбло
Помер	14 квітня 1711(1711-04-14)^[1]^[2]^[…] (49 років) Медон ·натуральна віспа
Поховання	Абатство Сен-Дені
Країна	Франція
Діяльність	прелат
Знання мов	французька
Титул	Дофін
Конфесія	католицька церква
Рід	^d
Батько	Людовик XIV^[4]
Мати	Марія Терезія Іспанська^[4]
Родичі	Філіп IV
Брати, сестри	^d, ^d, ^d, ^d, Франсуаза-Марі де Бурбон, ^d, Марія Анна де Бурбон, ^d, Людовик-Александр де Бурбон, ^d, ^d, ^d і ^d
У шлюбі з	^d і Марія Анна Вікторія Баварська^[4]
Діти	Філіп V^[5], Людовик, герцог Бургундський^[4] і ^d^[6]
Автограф
Нагороди	Золота троянда
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Людовик Французький.

Життєпис

Портрет роботи Франсуа де Труа, перша половина XVIII ст.

Людовик народився 1661 року. Для виховання дофіна за наказом Людовика XIV була складена 64-томна бібліотека класичної літератури Ad usum Delphini («для використання дофіном»), «очищена» від «нескромних» виразів.

Людовик був видатним воєначальником Війни за іспанську спадщину.

Людовик помер у 1711 році від віспи, за чотири роки до смерті батька, і таким чином ніколи не царював.

Родина

Людовик одружився 1680 року з Марією Анною Баварською (1660—1690). У шлюбі народились сини:

• Людовик, герцог Бургундський, помер в 1712 році, також за життя діда і не царював (батько Людовика XV);
• Філіп, герцог Анжуйський, з 1700 року король Іспанії (Філіп V), засновник іспанської гілки Бурбонів
• Карл, герцог Беррійський і Алансонський, граф де Пуатьє (помер в 1714 році бездітним).

Після смерті дружини Людовік вступив у другий законний морганатичний шлюб з ^[fr]). Друга дружина дофіна не носила титул «дофіна». Дітей у цьому шлюбі не було.

Великий Дофін мав також трьох позашлюбних дочок, всі вони народилися після смерті першої дружини:

• Луїза Емілія де Вотедар (1694—1719), одружена з Ніколя Менажем.
• Анна-Луїза де Бонбур (1695—1716), одружена з Анн-Ерраром д'Авогуром.
• Шарлотта де Флері (1697—1750), одружена з Жераром Мішелем де Ла Жоншером.

Родовід

Філіп III Побожний

Маргарита Австрійська

Генріх IV

Марія Медічі

Людовик XIII

Анна Австрійська

Філіпп IV Великий

Ізабелла

Людовик XIV

Марія Терезія

Людовик

Примітки

1. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
   d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
4. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
5. Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.
   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
6. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Література

• Tricoire, Damien. "Attacking the Monarchy's Sacrality in Late Seventeenth-Century France: The Underground Literature against Louis XIV, Jansenism and the Dauphin's Court Faction. "French History 31.2 (2017): 152—173. (англ.)
• Lahaye, Matthieu, Louis, Dauphin de France. Fils de roi, père de roi, jamais roi, DEA directed by Joël Cornette, University of Paris VIII, 2005. (фр.)
• Lahaye, Matthieu, Louis Ier d'Espagne (1661—1700): Essai sur une virtualité politique, Revue historique, Numéro 647, PUF, Paris, Novembre 2008. (фр.)
• Lahaye Matthieu, Le fils de Louis XIV. Réflexion sur l'autorité dans la France du Grand Siècle, thèse sous la direction de Joël Cornette à l'Université Paris VIII , 2011 року. (фр.)
• Lahaye Matthieu, Le fils de Louis XIV. Monseigneur le Grand Dauphin, Seyssel, Champ Vallon, 2013. (фр.)