Василь Володимирович Долгоруков (1667, Москва, Московське царство — 11 лютого 1746, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський військовий і державний діяч, генерал-фельдмаршал (1728), князь. Двічі впадав в опалу і позбавлявся всіх звань і нагород. У 1708 році жорстоко придушив Булавінське повстання.
Долгоруков Василь Володимирович | |
---|---|
Народження | 1667[1] або січень 1667 Московське царство |
Смерть | 11 лютого 1746[2] Санкт-Петербург, Російська імперія |
Поховання | d |
Звання | генерал-фельдмаршал[d] |
Командування | d, Q4319530? і Військова колегія |
Війни / битви | Велика Північна війна, Булавінське повстання і Прутський похід |
Титул | князь |
Рід | d |
Нагороди | |
Долгоруков Василь Володимирович у Вікісховищі |
Біографія
Народився у сім'ї боярина Володимира Васильовича Долгорукова. Із 1685 року — стольник. Із 1696 року супроводжував московського царя Івана V в усіх його поїздках.
Із 1700 року служив у Преображенському полку. Учасник Великої Північної війни, у 1705 році відзначився під час взяття Мітави. У лютому 1706 року був відправлений до гетьмана Івана Мазепи. У 1707—1708 роках командував московськими військами в Україні. У 1708 році керував придушенням Булавінського повстання, під час якого загинув його брат Юрій. У 1709 році був московським резидентом при гетьмані Івані Скоропадському. Учасник Полтавської битви та Прутського походу. 15 жовтня 1711 року був нагороджений орденом Андрія Первозванного. В тому ж році отримав звання генерал-лейтенанта. У 1713 році брав участь у взятті Штеттіна.
Долгоруков був одним з прихильників царевича Олексія Петровича і часто не підтримував дії Петра I. Тому після арешту Олексія Петровича Долгоруков був заарештований і позбавлений всіх звань і нагород. Із 1718 року — на засланні біля Казані.
Після смерті Петра I і приходу до влади Катерини I був помилуваний і знову відновлений на військовій службі. З 1725 року — генерал-аншеф, з 1726 року — командувач російськими військами на Кавказі. Із 24 лютого 1728 року — генерал-фельдмаршал і член Верховної таємної ради.
Після смерті Петра II підтримав запрошення на престол Анни Іванівни, однак рішуче виступив проти ідеї Д. М. Голіцина і В. Л. Долгорукова щодо обмеження самодержавства. Через те що не підтримав «кондиції» про обмеження самодержавства, на початку правління Анни Іванівни Долгоруков зберіг своє становище в той час як більшість представників роду Долгорукових була страчена або заслана. Однак, в грудні 1731 року за доносом генерал-поручника принца Людвіга Гессен-Гомбурського був заарештований. Позбавлений всіх звань і нагород, а також маєтків був засланий спершу в Шліссельбург, потім у Івангород, а з 1739 року — у Соловецький монастир.
Після приходу до влади Єлизавети Петрівни повернутий із заслання та повністю реабілітований, відновлений у званні генерал-фельдмаршала та в усіх нагородах. Із 15 грудня 1741 року і до самої своєї смерті — президент Військової колегії.
Нагороди
Був нагороджений орденами Андрія Первозванного, Святого Олександра Невського (Російська імперія), Білого орла (Річ Посполита), орденом Слона (Данія).
Примітки
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Lundy D. R. The Peerage
- Азанчевский, М. П. (1859). История Лейб-гвардии Преображенского полка.
- Бантыш-Каменский, Д. Н. (1991). 9-й генерал-фельдмаршал князь Василий Владимирович Долгорукий // Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. В 4 частях. Репринтное воспроизведение издания 1840 года. Часть 1–2. Пушкино: Культура. с. 620. ISBN .
- Долгоруковы, князья // Военная энциклопедия : [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого … [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1911—1915.
Джерела
- Долгоруковы, князья // Военная энциклопедия: [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого … [и др.]. — СПб. ; [М.]: Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1911—1915.
- Бантыш-Каменский, Д. Н. (1991). 9-й генерал-фельдмаршал князь Василий Владимирович Долгорукий // Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. В 4 частях. Репринтное воспроизведение издания 1840 года. Часть 1–2. Пушкино: Культура. с. 620. ISBN 5-7158-0002-1
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dolgorukov Vasil Volodimirovich Dolgorukov 1667 Moskva Moskovske carstvo 11 lyutogo 1746 Sankt Peterburg Rosijska imperiya rosijskij vijskovij i derzhavnij diyach general feldmarshal 1728 knyaz Dvichi vpadav v opalu i pozbavlyavsya vsih zvan i nagorod U 1708 roci zhorstoko pridushiv Bulavinske povstannya Dolgorukov Vasil VolodimirovichNarodzhennya1667 1 abo sichen 1667 Moskovske carstvoSmert11 lyutogo 1746 1746 02 11 2 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyadZvannyageneral feldmarshal d Komanduvannyad Q4319530 i Vijskova kolegiyaVijni bitviVelika Pivnichna vijna Bulavinske povstannya i Prutskij pohidTitulknyazRiddNagorodi Dolgorukov Vasil Volodimirovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u sim yi boyarina Volodimira Vasilovicha Dolgorukova Iz 1685 roku stolnik Iz 1696 roku suprovodzhuvav moskovskogo carya Ivana V v usih jogo poyizdkah Iz 1700 roku sluzhiv u Preobrazhenskomu polku Uchasnik Velikoyi Pivnichnoyi vijni u 1705 roci vidznachivsya pid chas vzyattya Mitavi U lyutomu 1706 roku buv vidpravlenij do getmana Ivana Mazepi U 1707 1708 rokah komanduvav moskovskimi vijskami v Ukrayini U 1708 roci keruvav pridushennyam Bulavinskogo povstannya pid chas yakogo zaginuv jogo brat Yurij U 1709 roci buv moskovskim rezidentom pri getmani Ivani Skoropadskomu Uchasnik Poltavskoyi bitvi ta Prutskogo pohodu 15 zhovtnya 1711 roku buv nagorodzhenij ordenom Andriya Pervozvannogo V tomu zh roci otrimav zvannya general lejtenanta U 1713 roci brav uchast u vzyatti Shtettina Dolgorukov buv odnim z prihilnikiv carevicha Oleksiya Petrovicha i chasto ne pidtrimuvav diyi Petra I Tomu pislya areshtu Oleksiya Petrovicha Dolgorukov buv zaareshtovanij i pozbavlenij vsih zvan i nagorod Iz 1718 roku na zaslanni bilya Kazani Pislya smerti Petra I i prihodu do vladi Katerini I buv pomiluvanij i znovu vidnovlenij na vijskovij sluzhbi Z 1725 roku general anshef z 1726 roku komanduvach rosijskimi vijskami na Kavkazi Iz 24 lyutogo 1728 roku general feldmarshal i chlen Verhovnoyi tayemnoyi radi Pislya smerti Petra II pidtrimav zaproshennya na prestol Anni Ivanivni odnak rishuche vistupiv proti ideyi D M Golicina i V L Dolgorukova shodo obmezhennya samoderzhavstva Cherez te sho ne pidtrimav kondiciyi pro obmezhennya samoderzhavstva na pochatku pravlinnya Anni Ivanivni Dolgorukov zberig svoye stanovishe v toj chas yak bilshist predstavnikiv rodu Dolgorukovih bula strachena abo zaslana Odnak v grudni 1731 roku za donosom general poruchnika princa Lyudviga Gessen Gomburskogo buv zaareshtovanij Pozbavlenij vsih zvan i nagorod a takozh mayetkiv buv zaslanij spershu v Shlisselburg potim u Ivangorod a z 1739 roku u Soloveckij monastir Pislya prihodu do vladi Yelizaveti Petrivni povernutij iz zaslannya ta povnistyu reabilitovanij vidnovlenij u zvanni general feldmarshala ta v usih nagorodah Iz 15 grudnya 1741 roku i do samoyi svoyeyi smerti prezident Vijskovoyi kolegiyi NagorodiBuv nagorodzhenij ordenami Andriya Pervozvannogo Svyatogo Oleksandra Nevskogo Rosijska imperiya Bilogo orla Rich Pospolita ordenom Slona Daniya PrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Azanchevskij M P 1859 Istoriya Lejb gvardii Preobrazhenskogo polka Bantysh Kamenskij D N 1991 9 j general feldmarshal knyaz Vasilij Vladimirovich Dolgorukij Biografii rossijskih generalissimusov i general feldmarshalov V 4 chastyah Reprintnoe vosproizvedenie izdaniya 1840 goda Chast 1 2 Pushkino Kultura s 620 ISBN 5 7158 0002 1 Dolgorukovy knyazya Voennaya enciklopediya v 18 t pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I D Sytina 1911 1915 DzherelaDolgorukovy knyazya Voennaya enciklopediya v 18 t pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I D Sytina 1911 1915 Bantysh Kamenskij D N 1991 9 j general feldmarshal knyaz Vasilij Vladimirovich Dolgorukij Biografii rossijskih generalissimusov i general feldmarshalov V 4 chastyah Reprintnoe vosproizvedenie izdaniya 1840 goda Chast 1 2 Pushkino Kultura s 620 ISBN 5 7158 0002 1