Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Ніжинський полк

Ніжинський полк
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (грудень 2014)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ніжинський полк (значення).

Ні́жинський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця України. Полковий центр — місто Ніжин (тепер Чернігівської області).

Ніжинський полк

image

Прапор полку

image

Герб полкового центру
Утворено 1648
Ліквідовано 1782
Центр Ніжин
Сотні станом на 1782 рік
перша полкова Ніжинська



перша Борзенська

Веркіївська
Дівицька
Заньківська
Івангородська
Прохорська
Шаповалівська
Бахмацька
Попівська
Конотопська
Батуринська
Новомлинська
Коропська
Кролевецька
Глухівська
Воронізька




















Площа (30 тис.) км²
Полковники
1648—1650 Прокіп Шумейко
1650—1653
1653—1655 Іван Золотаренко
1655—1656 Василь Золотаренко
1656—1659 Григорій Гуляницький
1659—1663 Василь Золотаренко
1663—1667 Матвій Гвинтовка
1667—1668 Артем Мартинович
1668
1669
1669—1674
1674—1677 Марко Борсук
1678—1685 Яків Жураківський
1687
1687—1694 Степан Забіла
1696—1701 Іван Обидовський
1708—1718 Лук'ян Жураківський

Сотні

За час існування до Ніжинського полку входило 55 сотень. А саме:

  • Березанківська (1648—1654),
  • Березнянська (1654—1672),
  • Бобівська (1654—1663),
  • Веркіївська (1654—1782),
  • Волинська (1654—1663),
  • Дівицька-Володькова (1654—1658),
  • Дівицька-Салтикова (1654—1782),
  • Дроківська (1654—1663),
  • Заньківська (1758—1782),
  • Івангородська (1654—1782),
  • Киселівська (1654—1663),
  • Кобижчанська (1654—1663),
  • Кролевецька (1654—1663; 1665—1668; 1669—1782),
  • Кустівська (1654),
  • Мглинська (1654—1663),
  • Мринська (1654—1744),
  • Ніжинська перша (полкова) (1648—1672),
  • Ніжинська друга (1648—1654; 1716—1782),
  • Ніжинська третя (1649—1654; 1672—1687; 1736—1782),
  • Ніжинська четверта (1649—1654; 1764—1782),
  • Ніжинська п'ята (1649—1654; 1764—1782),
  • Ніжинська шоста (1649—1651),
  • Ніжинська сьома (1649—1651),
  • Новгородські дві (1654—1663),
  • Новоміська (1654),
  • Новомлинська (1654—1663; 1665—1668; 1669—1782),
  • Оленівська (1654—1663),
  • Олишівська (1654—1756),
  • Підлипненська (1654—1663),
  • Погарська (1654—1663),
  • Поповогірська (1654—1663),
  • Прохорівська (1672—1782),
  • Рождественська (1654—1672),
  • Сиволозька (1654—1663),
  • Синявська (1654—1663),
  • (1654—1663),
  • Стольненська (1651—1655),
  • Хорошеозерська (1663—1672),
  • Ямпільська (1672—1709; 1722—1782).

Сотенні міста

Батурин (від 1648), Бахмач (від 1654), Березанка (1649), Березна (Березне, Березина, 1654—1672, Бобровиця (Бобів, 1654—1663), Борзна (від 1654, Веркіївка (від 1654, Волинка (Волинь, 1654—1663), Вороніж (від 1654, Глухів (1654—1663, від 1665, Дівиця Володькова (1649—1663), Дівиця Салтикова (від 1654), Дроків (1654—1663), Заньки (від 1758), Івангород (від 1654, Киселівка (Кисилівка, 1654—1663, Кобижча (1649 разом з Носівкою, 1654—1663 окремо), Конотоп (від 1654), Короп (від 1654), Кролевець (від 1650), Мглин (1654—1663), Мена (1654—1663), Мрин (1654—1744), Ніжин, Новгородок (Новгородка, Новгород-Сіверський, 1654—1663), Нові Млини (від 1654), Носівка (1649 разом з Кобижчею, 1654—1663 окремо), Оленівка (1654—1663, Олишівка (1654 — не раніше 1756), Підлипне (1654—1663), Погар (Погари, 1654—1663), Понорниця (Понирне, Понурниця, 1654—1663, Попівка (від 1758, Попова Гора (1654—1663), Почеп (1654—1663), Прохори (1672—1782), Рождественське (Рождественне, 1654—1672), Сиволож (1654—1663), Синявка (1654—1663), Сосниця (1654—1663), Стародуб (1654—1663), Топаль (1654—1663), Хороше Озеро (1669 — поч. XVIII ст.), Шаповалівка (від 1653), Шептаки (1654—1663), Ямпіль (від 1670-х до 1709, від 1722). У Борзні та Новгородку бувало по дві сотні, у Ніжині — сім, три, чотири.

Полкова старшина

Полкові судді Полкові обозні Полкові писарі Полкові хорунжі
Самійло Сухопаренко (1656—1657) Григорій Кобилецький (1663) Павло Михайленко (1669—1674) Роман Сергійович (Сергієв) (1669—1670)
Макар Сидорович (1663) Матвій Михайлович Шендюх (1671, 1685, 1694—1695) Самусь, Іван Дорошевич (1681), Осип Федорович Завадський (1684—1686, 1709), Дмитро Максимович (1682, 1692, 1695, 1706) Василь Стефанович Ігуменський (1672—1678)
Федір Петрович Завадський (1669—1674) Іван Семенович (1681) Іван Васильович Піроцький (1694—1695, 1696—1697) Григорій Назаренко (1674)
Іван Стефанович Ігуменський (1682—1683) Ярема Яхневич Непрак (1685)
Марко Іванович Борсук (1688) Федір Андрійович Кандиба (1698—1701) Михайло Тарасович Забіла (1708—1710) Тимофій Іванович Борсук (1674—1685, 1692), Іван Євстахійович Зеленко (1682—1685)
Дмитро Максимович (бл. 1690) Леонтій Шрамченко (1709—1730) Леонтій Микитович Грановський (1725—1734) Павло Глуховський (між 1685 і 1692), Гнат Парпура, Григорій Чекановський, Юрій Тарасович Забіла (1692—1701, 1702—1709), Мусій Костянтинович Левицький (1711—1718)
Василь Стефанович Ігуменський (1683—1691, 1691—1694) Іван Васильович Величковський (1734—1739) Іван Ананійович Кужчич (Кужчій) (1714—1718) Іван Васильович Величковський (1718—1734)
Мусій Костянтинович Левицький (1720—1734) Іван Тимофійович Кужчич (1735—1738)
Лук'ян Якович Жураковський (1699—1708) Михайло Михайлович Танський (1739—1746) Василь Петрович Кулаковський (1739—1746) Іван Костянтинович Левицький (1729—1736)
Роман Лазарович Лазаревич (1710—1715) Леонтій Микитович Грановський (1746—1752) Лев Сорока (1746—1754) Василь Семенович Уманець (1734—1738)
Михайло Тарасович Забіла (1727—1728) Василь Тимофійович Кадигроб (1771—1782) Яків Максимович Нирок (1754—1767) Василь Кирилович Грива (1740—1760)
Семен Васильович Чуйкевич (1730—1734) Петро Васильович (Княжиковський-) Базилевич (1768—1772) Павло Зубковський (1743—1751)
Леонтій Микитович Грановський (1734—1746) Яків Білковський (1742—1752)
Іван Васильович Лазаревич (1740—1766) Петро Іванович Клецун (1752—1761)
Василь Тимофійович Кадигроб (1761—1771)
Василь Петрович Кулаковський (1746—1769) Іван Павлович Армашевський (1761—1767)
Петро Васильович (Княжиковський-) Базилевич (1772—1779) Федір Каневський-Оболонський (1767)
Прокіп Іванович Адасовський (1772—1781)
Кіндрат Болбинський (1773—1780)

Історія

1648 року — створення полку. Первісно складався з 10 сотень.

1653 року — на короткий час із цього полку виділився Новгородський полк.

1654 року — до Ніжинського полку додано кілька сотень Чернігівського полку, всі сотні ліквідованого Новгородського полку і колишній Стародубський повіт Смоленського воєводства.

Козаки Ніжинського полку брали участь у повстаннях 1657—1658 років під проводом Мартина Пушкаря, 1658 року — під керівництвом Івана Безпалого.

1663 року — 10 сотень відійшло до складу Стародубського полку.

Полк брав участь у Кримських походах 1687 і 1689 років, Азовських походах 1695—1696 років, Північній війні 1700—1721 років.

За реєстром 1723 року Ніжинський полк складався з 19 сотень, у яких було 6527 кінних і 3379 піших козаків. Більшість населення становили феодально залежні посполиті селяни та підпомічники.

1752 року — Олишівська сотня і Мринська сотня перейшла до складу Київського полку.

1782 року — полк ліквідовано. Територія увійшла до складу Чернігівського та Новгород-Сіверського намісництв.
На цей час Ніжинський полк складався з 22 сотень. У полку було 1 місто, 3 містечка і 866 сіл.

Під час всього свого історичного існування на території полку розташовувалися дві гетьманські столиці України: Батурин і Глухів.

Ніжинський полк періоду гетьманування Б. Хмельницького

Влітку 1648 року у звільненому Ніжині було створено Ніжинський козацький полк, що на осінь того ж року нараховував вже близько 10 тис. козаків. Новостворений полк межував з Чернігівським, Переяславським та Прилуцьким полками. Територія Ніжинського полку займала лівий берег річки Десни, починаючи від містечка Дівиця і кінчаючи дельтою річки Ізота. Його землі також простягалися по обох берегах річки Сейм, від дельти до впадіння річки Клевені, та однієї з приток Десни — річки Остер, починаючи від містечка Мрин і до витоків цієї річки.

Першим відомим нам полковником Ніжинського полку часів Хмельниччини був Прокопій Шумейко. Влітку 1648 року під його керівництвом ніжинські козаки здійснили похід на польську фортецю Кодак.

Підійшовши до Кодака, козаки взяли його в облогу. Захопити фортецю з її міцними оборонними лініями та наявністю в ній польського гарнізону під командуванням іноземних офіцерів, козакам було не під силу. Лише в кінці вересня 1648 року, зважаючи на нестачу харчів та хвороби, що нещадно косили обложених, поляки пішли на переговори та капітулювали.

Наступного 1649 року частина козаків Ніжинського полку протистояла литовській армії Януша Радзивілла на північному кордоні Гетьманщини. Успішні дії козаків в цьому регіоні не дозволили литовцям надати суттєву допомогу армії Яна II Казимира та сприяли перемозі Б. Хмельницького у воєнній кампанії 1649 року.

У серпні 1649 року через зраду татар Б. Хмельницький був змушений укласти з Річчю Посполитою Зборівський мир. До даного реєстру увійшов і Ніжинський полк на чолі з ніжинським полковником Прокопієм Шумейком. Дотепер не можливо визначити точну кількість козаків, що були записані в реєстр по Ніжинському полку. За даними батька української історії М. Грушевського, в реєстрі 1649 року в полку

image Сотень усіх записано 11, але дві останні з’єднані разом, так що в дійсності їх 10. З того 6 ніжинських, без усяких близьких прізвищ, і ще й сьома мабуть теж ніжинська, названа від імені свого сотника Г. Кобилецького. Поза тим сотня Дівоцька, Березовська, і сполучені разом сотні Носівська й Кобизька. П’ять сотень мають кругло по 100, інші трохи менше (95-99), Носівсько-Кобизьчанська разом 99… Се найменший з полків: всього в нім вписано 991 душ. image

«Літопис Гадяцького полковника Григорія Граб'янки» зазначає про 983 козаків, а «Історія Русів» — про 1200 чоловік.

На початку 1651 року король Речі Посполитої Ян II Казимир порушив умови Зборівського миру, вторгшись на територію Гетьманщини. Назустріч йому вирушила козацька армія на чолі з Б. Хмельницьким. У той час, поки гетьман протистояв полякам під Берестечком і Білою Церквою, лівобережні Чернігівський і Ніжинський полки на чолі з Чернігівським полковником Мартином Небабою захищали північний кордон Гетьманщини від литовських військ Януша Радзивілла.

Наступні події детально висвітлені в Літописі Самовидця. Військо М. Небаби, залишивши сторожу біля переправи через Дніпро, отаборилося під Ріпками. А коли військо Я. Радзивілла почало переправу, козацька сторожа дала про це знати полковнику.

image Старшій козацькій Небаба, полковник чернігівській, порвавшись несправне, скочил противно тому войску справному, которого зараз тое військо литовское зломило, и много козаков порубали, и того самого Небабу, там же стято. image

Михайло Грушевський з приводу цієї битви писав:

image Небаба попав у таку сутичку, що з неї не вийшов. Виправдав своє прізвище: бився власноруч, затятий в праву руку, боронився лівою і не піддавшись живим, зарубаний був на місці. image

Після бою козацький похідний табір, харчі та зброя були захоплені вояками Я. Радзивілла.

У 1651 році за умовами Білоцерківського миру Ніжинський полк було ліквідовано.

У січні-лютому 1652 року на землі відродженого Чернігівського воєводства вступило 16 тис. польсько-шляхетське військо. Так, брат коронного гетьмана Речі Посполитої Мартина Калиновського Самуїл розквартирувався у м. Ніжині на зиму, а «войска которіє міл при себі немаліе, росправил по розних городах по Задніпров'ю і по Задесенню».

Скориставшись ліквідацією Ніжинського полку, польський урядовець Адам Кисіль послав до своїх земель на Ніжинщині управителя пана Лугу. Це викликало нову хвилю невдоволення і під час сутички в Кобижчах пана Лугу було вбито. Ніжинський полковник Л. Сухиня покарав причетних до вбивства, але невдоволені цим козаки звернулися до чернігівського полковника Степана Пободайла, аби він виступив перед гетьманом їх заступником. С. Пободайло погодився і поїхав до Б. Хмельницького. Цей візит полковника до гетьмана призвів до того, що Б. Хмельницький, детально вивчивши ситуацію, стратив низку причетних до протиправних діянь осіб. Цілком можливо, що до їх числа потрапив і Л. Сухиня, адже після цих подій його ім'я більше не згадується, а новим ніжинським полковником було призначено Івана Золотаренка.

Наступного 1653 року козаки Переяславського, Чернігівського та Ніжинського полків на чолі з ніжинським полковником І. Золотаренком знову протистояли литовським військам на північному кордоні Гетьманщини. На допомогу І. Золотаренку гетьман направив і деякі татарські загони. Великих боїв не відбулося і війна 1653 року на Ніжинщині відзначилась лише незначними сутичками, після яких литовські війська відступили на попередні позиції.

Наступні значні військові дії за участі козаків Ніжинського полку розпочались у травні 1654 року, коли Росія, згідно з умовами Переяславської ради, оголосила війну Речі Посполитій і вторглась на територію Білорусі. На допомогу росіянам гетьман відправив Чернігівський, Ніжинський та Переяславський полки на чолі з ніжинським полковником І. Золотаренком, який отримав посаду наказного гетьмана. Загальна кількість козацького війська становила 20 тис. осіб. До того ж, гетьман Б. Хмельницький, за даними Григорія Граб'янки, дозволив іти в похід усім, хто забажає. Сучасний ніжинський краєзнавець Олександр Уривалкін подає відомості про складові частини війська І. Золотаренка: Ніжинський полк Г. Кобилецького, полк Тимофія Золотаренка, Чернігівський полк Пободайла, Стародубський полк Пашка, Борзнянський полк Забіли і С. Курбацького, полк Ю. Коробки, П. Семенова… та загін В. Золотаренка, що діяв безпосередньо разом із військами Олексія Михайловича в районі Смоленська.

Білоруський похід українсько-російського війська був досить успішним. Протягом 1654—1655 років козаки І. Золотаренка здобули ряд перемог над польсько-литовськими військами та зайняли низку білоруських міст, зокрема, , Гомель, Печерськ, Чауси та інші. В цей же час козаки В. Золотаренка спільно з військами московського царя здобули Смоленськ. У червні 1655 року загони І. Золотаренка переправилися через річку Березину, розгромили литовське військо під Мінськом та зайняли м. Свіслоч. Велике князівство Литовське опинилося на межі нищівного розгрому, особливо після поразки Я. Радзивілла 24 серпня 1654 року в районі річки Друти, на захід від м. Шклова. Поразка було настільки разючою, що як писав Самійло Величко:

image … розбили з усім військом ущент. Врятувалися лише ті, хто тікав, як пилявські утікачі, навіть сам гетьман Радивил ледве не загинув, позбувся-бо двох коней і з малою часткою недобитого війська ускробав до Литви, (на яку тоді) впала … від наступу московських та козацьких військ велика біда і розор. image

Таким чином, союзник Польщі Литва на 1655 рік була остаточно розгромлена, а територія Білорусі відокремлена від Речі Посполитої.

Ніжинський полк та гетьман І. Мазепа

У 1687 році було здійснено державний переворот, в ході якого взяла участь і старшина Ніжинського полку. На чолі Гетьманщини було поставлено Івана Мазепу, що у свою чергу лише поглибило внутрішні конфлікти між козаками.

Відразу ж після обрання у 1687 році, гетьман І. Мазепа підписує з російським урядом Коломацькі статті, що визначили місце та статус Лівобережної України в складі Московської держави. Так, друга стаття договору, поданого в Літописі Самійла Величка, безпосередньо стосується м. Ніжина і носить назву «Про воєвод і залоги в Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині, Острі…» Саме в цих містах повинні були перебувати російські воєводи, на яких покладались попередньо визначені в українсько-російських договорах функції та повноваження. Проте, московський уряд наказував:

image … в права та вольності козацькі і в суди, в будь-які справи воєводам не втручатися…А коли б хто з жителів тих городів і міст… почне бити чолом великим государям на образи від ратних людей… то за указом великого государя… воєводи повинні судити ти х ратних людей. image

Початковий період правління нового гетьмана відзначився і майже докорінною зміною осіб, які займали полково-сотенні посади в козацьких полках Лівобережної України. За підрахунками С. Павленка, протягом 1687—1693 років кадровий потенціал Гетьманщини оновився майже на 70 % [10, С.26]. Зачепили ці зміни і Ніжинський полк на чолі із Степаном Забілою. До сотенних містечок полку були направлені наступні представники козацької старшини: у Нові Млини — Григорій Самойлович, у Веркіївку — Самійло Афанасієв, у Шептаки — Карпо Маньківський та інші.

У 1689 році Гетьманщина була залучена до підготовки другого кримського походу. 24 квітня 1689 року 112 тисяч російських стрільців і 50 тис. українських козаків (в тому числі і Ніжинський полк С. Забіли) під командуванням Василя Голіцина й І. Мазепи знову рушили походом на Кримське ханство.

10 серпня 1689 року до Москви прибуло велике українське посольство І. Мазепи. Достеменно відомо, що серед супроводжуючих гетьмана українських урядовців, був і ніжинський полковник С. Забіла. Після початку 1694 року його ім'я більше не згадується в історичній літературі. О. Уривалкін в своїх роботах повідомляє про наказного ніжинського полковника Матвія Шендюха (грудень 1694 року — липень 1695 року) — також обозний полковий ніжинський на чолі якого Ніжинський полк брав участь в черговому поході на Крим. Під час походу козаки завдають нищівного удару буджацькій орді, захоплюють фортецю Гінкушли та звільняють низку полонених. Серед захоплених трофеїв істориками згадуються і 10 гармат.

Посилаючись на дані О. Уривалкіна, зрозуміло хто саме очолив полк після смерті (чи зникнення ?) С. Забіли. Проте, надалі перелік ніжинських полковників переривається. Наступним відомим нам ніжинським полковником є небіж І. Мазепи Іван Обидовський, який загинув будучи на цій посаді на початку 1701 року Натомість відкритим залишається питання: «Коли саме І. Обидовський посів ніжинське полковництво?» Довідник «Чернігівщина — земля козацька» (К., 1999 р.) стверджує, що І. Мазепа призначив свого небожа на цю посаду у 1695 році Ніжинські краєзнавці, автори збірника «Ніжин: із глибини віків…» (Ніжин, 2008 р.), називають 1696 рік, а відомий дослідник доби І. Мазепи С. Павленко — говорить про 1698 рік. Отже, коли саме І. Обидовський посів посаду ніжинського полковника не відомо. Проте, однозначно можна стверджувати, що призначення небожа гетьмана на цю посаду, було бажанням І. Мазепи мати на чолі Ніжинського полку довірену особу. Крім того, можна припустити, що навіть якщо, згідно з С. Павленком, І. Обидовський очолив ніжинське полковництво лише у 1698 році, то у 1695—1698 роках він міг посідати посаду наказного полковника; або ж ця посада була вакантною і береглася для небожа гетьмана в майбутньому, тобто на 1698 рік. До речі, схожа ситуація простежувалась в Ніжині і у 1701—1708 роках, коли після загибелі І. Обидовського, І. Мазепа призначив Л. Журахівського наказним ніжинським полковником, тим самим тримаючи посаду для свого іншого племінника Андрія Войнаровського.

Ніжинський полк (1700—1709)

Восени 1700 року за наказом Петра I гетьман І. Мазепа посилає корпус козаків у Прибалтику на допомогу московській армії, яка вступила у війну зі Шведським королівством. Наказним гетьманом козацьких військ Полтавського, Київського та Ніжинського полків був призначений ніжинський полковник Іван Обидовський. «Мазепа, доручаючи племіннику велике козацьке з'єднання, явно сприяв його загартуванню, змужнінню, набуттю досвіду в нелегких умовах війни. Та полки у складі 7290 вояків прибули до Нарви запізно». 19 листопада росіяни зазнали розгромної поразки від шведської армії на чолі з Карлом XII.

Поява в Прибалтиці корпусу І. Обидовського, несподівані рейди українських козаків у глиб території шведів примусили Карла XII розмістити війська в прикордонних фортецях та постійно жити в напруженому очікуванні нападу. Після довгих нарад шведське командування вирішило провести каральну експедицію проти козацьких військ з України. Проте, 4-тисячний корпус генерала Кліпслера, підійшовши до Гдова, не наважився штурмувати місто, оскільки захисників у ньому було багато.

За даними В. Борисенка, з ініціативи Петра I генерал Паткуль ввів у козацькому загоні Данила Апостола прусські порядки і навіть запровадив муштру. Винних, у тому числі і старшин, за наказом генерала нещадно били шпіцрутенами, а сотника Родзянку Паткуль навіть був готовий стратити. Це обурило козаків і вони почали вимагати повернення додому. Проте, коли це було їм дозволено союзні шведам саксонські війська оточили козацький табір і відібрали всіх коней. Дорогою до Кракова на козаків напали шведські війська та загони їхніх прибічників — поляків і майже всіх перебили. Врятувалися лише полковник, два сотника та 80 козаків Ніжинського та Прилуцького полків, яким пощастило пробратися на Правобережжя. Звістка про поневіряння козаків Апостола швидко поширилась по Україні й викликала обурення старшини політикою російського командування щодо українського війська.

Через невдачі у війні зі шведами загострилися і відносини між Мазепою і Січчю. Так, у червні 1705 року гетьман направив думному дякові Омеляну Українцеву кілька сотень Ніжинського полку з наказом «приборкати тих псів запорозьців». Ніжинці прибули на Запоріжжя, але доля вберегла їх від пролиття братерської крові. Справа в тому, що Петро І вирішив не злити за таких важких умов запорожців і наказав виплатити їм жалування. Після цього Ніжинський полк благополучно повернувся додому.

У вересні 1708 року Карл XII зі Смоленщини повів армію не на Москву, як вважало російське командування і сподівався Мазепа, а на Україну. Проте вже початок походу шведів був невдалим. Біля Стародуба російські війська разом з Ніжинським і Переяславським полками дали відсіч частинам Лагеркрона, які прагнули взяти місто.

Перехід І. Мазепи на бік шведів застав Петра І в с. Погребках неподалік Новгорода-Сіверського. Ця новина викликала у нього справжній шок, який швидко змінився люттю і бажанням негайно помститися І. Мазепі за зраду. Відразу ж розпочався широкомасштабний терор проти прихильників Мазепи та заміна їх «вірними людьми». Найпершим, хто відчув гнів і немилість царя, були жителі та гарнізон гетьманської столиці — Батурин, які були жорстоко вбиті вояками Олександра Меншикова. 5 січня 1709 року Петро І наказує канцлеру графу Г. Головіну відправити грамоту гетьману Скоропадському з наказом прибути в Ніжин і, розташувавши там свою ставку, «зібрати малоросійські війська і чинити спільно з великоросійськими військами… пошук ворогів».

Ставка гетьмана розташовувалася в Ніжині з січня по березень 1709 року. Саме звідси козаки нападали на шведську армію. Ніжинський полк, залишившись вірним Петру і став опорою царя й щитом перед військом Карла XII. Зокрема, в Ніжинській фортеці утримувалися схоплені прибічники Мазепи із старшини та шляхти, сюди ж Головін відправив схоплену в дорозі дружину гетьманського керуючого О. Бистрицьку, родичку Мазепи.

Ніжинський полк у російсько-турецькій війні (1768—1774)

У 1768 році почалася нова російсько-турецька війна. В район Причорномор'я пішли російські армії під командуванням О. Голіцина та Петра Рум'янцева. Не обійшлось і без козаків. У складі 2-ї армії перебувало й 6 тис. козаків Чернігівського та Ніжинського полків під командуванням П. Милорадовича, П. Розумовського і Олександра Безбородька. Вони вели бої під Хотином і перемогли.

1770 року Ніжинський полк брав участь у поході по Бессарабії й здобував турецькі фортеці Бендери, Аккерман (Бєлгород-Татарський), Татар-Бунар. Командував полком племінник О. Розумовського — Петро Розумовський, призначений на цей пост 1753 року. (Помер у 1771 році і був похований у Ніжинській Хрестовоздвиженській церкві на Магерках). 1771 року 2-га армія, під командуванням Василя Долгорукова, рушила в похід на Крим і завоювала його з усіма кримськими містами. У 1773—1774 роках, успішно діючи в Болгарії, 1-ша армія, а в ній — корпус О. Суворова, перейшовши Балкани, пішла на Константинополь. Турецький уряд капітулював. Росія здобула Азов, Керч, Кінбурн і вихід у Чорне море; дістала змогу будувати тут свій флот. Російські кораблі одержали право проходу через протоки. Україна ж нарешті була врятована від татарських набігів.

Полк під час адміністративної реформи, наполеонівської війни

У 1782 році, у зв'язку з реорганізацією аміністративного устрою, Ніжин перестає бути полковим містом і стає повітовим центром Чернігівського намісництва. У 1785 році, з ніжинських козаків, створюється Ніжинський карабінерський полк, потім він реформується у драгунський, і 17 грудня 1812 року перетворюється у кінно-єгерський полк. Під час наполеонівського нашестя 1812 року, він у складі 1 кавалерійського корпусу генерал-лейтенанта Ф. П. Уварова вів боротьбу під Островно, Вітебськом, Бородіно. Ніжинському кінно-єгерському полку за мужність і героїзм поставлено пам'ятник на Бородінському полі.

Населені пункти полку та їх власники: порівняльний аналіз

Доба Хмельниччини 1648—1657 Гетьманування Івана Мазепи 1687—1709
Назва містечка чи села Власник населеного пункту Назва містечка чи села Власник населеного пункту
с. Колесники Вдова шляхтича Петровського с. Дрімайлівка (42 двори) Генеральний писар Пилип Орлик
с. Хибалівка Ніжинський писар Пилип с. Роски Прилуцький полковник Дмитро Горленко
с. Черняхівка Військовий писар Максимович с. Вечурки (32 двори) ? Горленко
Села Сварків, Божок Глухівський козак Пилип с. Клишки (надане у 1689 році І. Мазепою) Ніжинський полковник Степан Забіла (1687—1694)
с. Липів Ріг, містечка Батурин, Борзна, Глухів Ніжинський полковник Іван Золотаренко (1652—1655) села Липів Ріг, Безуглівка (пожалувані у 1708 році Петром І) Ніжинський полковник Лук'ян Журахівський (1701—1718)
містечка Нові Млини, Мена Ніжинський полковник Василь Золотаренко (1655—1656) села Кролевецької, Коропської, Бахмацької та Батуринської сотень Гетьман Іван Мазепа (1687—1709)
с. Переяслівка Ніжинський полковник Григорій Гуляницький (1656—1659) с. Смоляж Веркіївський сотник Самійло Зимницький

Полковники

Джерела

  • ЦДІА України в м. Києві, фонд 64 — «сотенні канцелярії»; ф. 51 оп 3 (далі — номери справ):
  • 846, арк 1-5 — Про кількість козаків в куренях 2-ї полкової Ніжинської сотні 1723 р.
  • 4502, арк 1-248 — Реєстри козаків і міщан Ніжинського полку 16.03-1.12.1733 р.
  • 7253, арк 1-82 — Ревізська книга старшини і козаків міст і сіл Ніжинського полку 23.09.1738 р.
  • 19389 — Ревізія Ніжинського полку (різні сотні за різні роки) — 676 арк.
  • 19319 — Ревізія Ніжинського полку. 1738 р. — 554 арк.
  • 19694 — Ревізія ІІ полкової сотні Ніжинського полку. 1738 р.
  • 19371 — Ревізія Ніжинського полку. 1737 р. — 796 арк.
  • 19344 — Ревізія Ніжинського полку. 1747—1748 рр. — 849 арк.
  • 1686, арк 1-11 — Список козаків(значних) Ніж.полку за 1724р, направлених в Гнилянський похід із зазначенням їх участі у походах.
  • 1587, арк 1-26 — Справа про підготовку до Гнилянського походу козакв та старшини Ніжинського полку 5.05-4.06.1725
  • 1640, арк 1-19 — Іменний список козакв і старшини по сотнях і селах Ніжинського полку від 31.08.1725р, відправлених у Гнилянський похід.
  • 5152, арк 1-171 — Відомості та особисті табелі Ніжинської, Лубенської, Переяславської та Полтавської полкових канцелярій про козаків, які повернулись з польського походу, знаходяться в поході та залишились вдома 10-11.1735
  • 7029 арк 1-114 — на 13.01-6.03.1736 справа про відправку козаків та посполитих Прилуцького та Ніжинського полків у військовий похід у зв'язку з загрозою нападу кримського хана з 100 000 військом
  • 19372 — обретаючиеся в походе Чернігівського полку, Ніжинського, Переяславського, мб Стародубського — 05.1737. — 116.
  • 6648, 1-17 — Особові списки старшини і козаків Ніжинського полку, відправлених у військовий похід під командою фон Лессі 1738.
  • 16612 — Відомості козаків Ніжинського й Чернігівського полків, які брали участь у будівництві рогаток на прикордонних форпостах. — 30.08.1760. — 7.
  • 5551
  • 8233 і 8232 — присяга Єлизаветі Петрівні (1741 р), справа 19384.
  • 2406 — на 6.05.1727 — 5.06.1737 рр. Про розшук кріпаків-втікачів (переважно з Білгородської губернії) та стягнення штрафу з жителів Ніжинського та Стародубського полку, які їх переховували.
  • 2705 — на 1 — 3.12.1728 р. Справа про сплату польовим Сторожам Ніжинського полку.
  • 4677 — на 9 — 13.06.1734 р. Про відправку до військового походу козаків засеймських сотень Ніжинського полку.
  • 7875 — на 5.05.1740, арк. 6-8.
  • 8170 — на 22.10.1741, арк. 2-5 — Списокъ іменний полку Нѣжинского наличних значковим товарищам и убилим и кто імено з козаковъ рядових и мещан вибрани в значковіе…
  • Фонд 54, оп 1, спр. 156. — Арк. 3 зв. — 4 — Іменний список козаків Ніжинського полку, які повернулися з Пруського походу під командою остерського сотника Івана Солонини
  • Фонд 204, оп. 2, спр. 809 (380 л, 1782 г) — «Опись козаков и подпомошников селений черниговского наместничества с указанием их экономического и служебного состояния».
  • Фонд 127, оп 1016, спр. 23 — сповідальні розписи Борзенської протопопії 1763 р.
  • www.siver-litopis.cn.ua/zbirn/nijin/nijin_07_2008.pdf — опис м. Ніжина 1766 р.

Джерела та література

Література

  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
  • Желіба О. Полкові та сотенні печатки Ніжинського полку (у збірці філії Державного архіву Чернігівської області в місті Ніжині) // Знак. — 1999. — березень. — С. 4.
  • Коваленко Сергій. Ніжинський полк // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 2. — Київ: Стікс, 2008.
  • Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 71-74.
  • Матеріалы для исторіи экономическаго, юридическаго и общественнаго быта Старой Малороссіи / Под ред. Н. П. Василенка. Вып. 1: Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Нѣжинскаго полка, 1729—1730. — Черниговъ, 1901. — IX, 417 с.
  • Переписні книги 1666 року / Приготував до друку і зредагував В. О. Романовський. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2014 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nizhinskij polk znachennya Ni zhinskij polk administrativno teritorialna i vijskova odinicya Ukrayini Polkovij centr misto Nizhin teper Chernigivskoyi oblasti Nizhinskij polkPrapor polkuGerb polkovogo centruUtvoreno 1648Likvidovano 1782Centr NizhinSotni stanom na 1782 rik persha polkova Nizhinska persha Borzenska Verkiyivska Divicka Zankivska Ivangorodska Prohorska Shapovalivska Bahmacka Popivska Konotopska Baturinska Novomlinska Koropska Krolevecka Gluhivska VoronizkaPlosha 30 tis km Polkovniki1648 1650 Prokip Shumejko1650 16531653 1655 Ivan Zolotarenko1655 1656 Vasil Zolotarenko1656 1659 Grigorij Gulyanickij1659 1663 Vasil Zolotarenko1663 1667 Matvij Gvintovka1667 1668 Artem Martinovich166816691669 16741674 1677 Marko Borsuk1678 1685 Yakiv Zhurakivskij16871687 1694 Stepan Zabila1696 1701 Ivan Obidovskij1708 1718 Luk yan ZhurakivskijSotniZa chas isnuvannya do Nizhinskogo polku vhodilo 55 soten A same Baturinska 1654 1782 Bahmacka 1654 1782 Berezankivska 1648 1654 Bereznyanska 1654 1672 Bobivska 1654 1663 Borznyanski dvi 1654 1782 Verkiyivska 1654 1782 Volinska 1654 1663 Voronizka 1654 1663 1665 1668 1669 1782 Gluhivska 1654 1663 1665 1782 Divicka Volodkova 1654 1658 Divicka Saltikova 1654 1782 Drokivska 1654 1663 Zankivska 1758 1782 Ivangorodska 1654 1782 Kiselivska 1654 1663 Kobizhchanska 1654 1663 Konotopska 1654 1782 Koropska 1654 1663 1665 1668 1669 1782 Krolevecka 1654 1663 1665 1668 1669 1782 Kustivska 1654 Mglinska 1654 1663 Menska 1654 1663 Mrinska 1654 1744 Nizhinska persha polkova 1648 1672 Nizhinska druga 1648 1654 1716 1782 Nizhinska tretya 1649 1654 1672 1687 1736 1782 Nizhinska chetverta 1649 1654 1764 1782 Nizhinska p yata 1649 1654 1764 1782 Nizhinska shosta 1649 1651 Nizhinska soma 1649 1651 Novgorodski dvi 1654 1663 Novomiska 1654 Novomlinska 1654 1663 1665 1668 1669 1782 Nosivska 1654 1663 Olenivska 1654 1663 Olishivska 1654 1756 Pidlipnenska 1654 1663 Pogarska 1654 1663 Ponornicka 1654 1663 Popivska 1758 1782 Popovogirska 1654 1663 Pochepska 1654 1663 Prohorivska 1672 1782 Rozhdestvenska 1654 1672 Sivolozka 1654 1663 Sinyavska 1654 1663 Sosnicka 1654 1663 1654 1663 Stolnenska 1651 1655 Topalska 1654 1663 Horosheozerska 1663 1672 Shapovalivska 1651 1782 Sheptakivska 1654 1663 Yampilska 1672 1709 1722 1782 Sotenni mista Baturin vid 1648 Bahmach vid 1654 Berezanka 1649 Berezna Berezne Berezina 1654 1672 Bobrovicya Bobiv 1654 1663 Borzna vid 1654 Verkiyivka vid 1654 Volinka Volin 1654 1663 Voronizh vid 1654 Gluhiv 1654 1663 vid 1665 Divicya Volodkova 1649 1663 Divicya Saltikova vid 1654 Drokiv 1654 1663 Zanki vid 1758 Ivangorod vid 1654 Kiselivka Kisilivka 1654 1663 Kobizhcha 1649 razom z Nosivkoyu 1654 1663 okremo Konotop vid 1654 Korop vid 1654 Krolevec vid 1650 Mglin 1654 1663 Mena 1654 1663 Mrin 1654 1744 Nizhin Novgorodok Novgorodka Novgorod Siverskij 1654 1663 Novi Mlini vid 1654 Nosivka 1649 razom z Kobizhcheyu 1654 1663 okremo Olenivka 1654 1663 Olishivka 1654 ne ranishe 1756 Pidlipne 1654 1663 Pogar Pogari 1654 1663 Ponornicya Ponirne Ponurnicya 1654 1663 Popivka vid 1758 Popova Gora 1654 1663 Pochep 1654 1663 Prohori 1672 1782 Rozhdestvenske Rozhdestvenne 1654 1672 Sivolozh 1654 1663 Sinyavka 1654 1663 Sosnicya 1654 1663 Starodub 1654 1663 Topal 1654 1663 Horoshe Ozero 1669 poch XVIII st Shapovalivka vid 1653 Sheptaki 1654 1663 Yampil vid 1670 h do 1709 vid 1722 U Borzni ta Novgorodku buvalo po dvi sotni u Nizhini sim tri chotiri Polkova starshinaPolkovi suddi Polkovi obozni Polkovi pisari Polkovi horunzhiSamijlo Suhoparenko 1656 1657 Grigorij Kobileckij 1663 Pavlo Mihajlenko 1669 1674 Roman Sergijovich Sergiyev 1669 1670 Makar Sidorovich 1663 Matvij Mihajlovich Shendyuh 1671 1685 1694 1695 Samus Ivan Doroshevich 1681 Osip Fedorovich Zavadskij 1684 1686 1709 Dmitro Maksimovich 1682 1692 1695 1706 Vasil Stefanovich Igumenskij 1672 1678 Fedir Petrovich Zavadskij 1669 1674 Ivan Semenovich 1681 Ivan Vasilovich Pirockij 1694 1695 1696 1697 Grigorij Nazarenko 1674 Ivan Stefanovich Igumenskij 1682 1683 Yarema Yahnevich Neprak 1685 Marko Ivanovich Borsuk 1688 Fedir Andrijovich Kandiba 1698 1701 Mihajlo Tarasovich Zabila 1708 1710 Timofij Ivanovich Borsuk 1674 1685 1692 Ivan Yevstahijovich Zelenko 1682 1685 Dmitro Maksimovich bl 1690 Leontij Shramchenko 1709 1730 Leontij Mikitovich Granovskij 1725 1734 Pavlo Gluhovskij mizh 1685 i 1692 Gnat Parpura Grigorij Chekanovskij Yurij Tarasovich Zabila 1692 1701 1702 1709 Musij Kostyantinovich Levickij 1711 1718 Vasil Stefanovich Igumenskij 1683 1691 1691 1694 Ivan Vasilovich Velichkovskij 1734 1739 Ivan Ananijovich Kuzhchich Kuzhchij 1714 1718 Ivan Vasilovich Velichkovskij 1718 1734 Musij Kostyantinovich Levickij 1720 1734 Ivan Timofijovich Kuzhchich 1735 1738 Luk yan Yakovich Zhurakovskij 1699 1708 Mihajlo Mihajlovich Tanskij 1739 1746 Vasil Petrovich Kulakovskij 1739 1746 Ivan Kostyantinovich Levickij 1729 1736 Roman Lazarovich Lazarevich 1710 1715 Leontij Mikitovich Granovskij 1746 1752 Lev Soroka 1746 1754 Vasil Semenovich Umanec 1734 1738 Mihajlo Tarasovich Zabila 1727 1728 Vasil Timofijovich Kadigrob 1771 1782 Yakiv Maksimovich Nirok 1754 1767 Vasil Kirilovich Griva 1740 1760 Semen Vasilovich Chujkevich 1730 1734 Petro Vasilovich Knyazhikovskij Bazilevich 1768 1772 Pavlo Zubkovskij 1743 1751 Leontij Mikitovich Granovskij 1734 1746 Yakiv Bilkovskij 1742 1752 Ivan Vasilovich Lazarevich 1740 1766 Petro Ivanovich Klecun 1752 1761 Vasil Timofijovich Kadigrob 1761 1771 Vasil Petrovich Kulakovskij 1746 1769 Ivan Pavlovich Armashevskij 1761 1767 Petro Vasilovich Knyazhikovskij Bazilevich 1772 1779 Fedir Kanevskij Obolonskij 1767 Prokip Ivanovich Adasovskij 1772 1781 Kindrat Bolbinskij 1773 1780 Istoriya1648 roku stvorennya polku Pervisno skladavsya z 10 soten 1653 roku na korotkij chas iz cogo polku vidilivsya Novgorodskij polk 1654 roku do Nizhinskogo polku dodano kilka soten Chernigivskogo polku vsi sotni likvidovanogo Novgorodskogo polku i kolishnij Starodubskij povit Smolenskogo voyevodstva Kozaki Nizhinskogo polku brali uchast u povstannyah 1657 1658 rokiv pid provodom Martina Pushkarya 1658 roku pid kerivnictvom Ivana Bezpalogo 1663 roku 10 soten vidijshlo do skladu Starodubskogo polku Polk brav uchast u Krimskih pohodah 1687 i 1689 rokiv Azovskih pohodah 1695 1696 rokiv Pivnichnij vijni 1700 1721 rokiv Za reyestrom 1723 roku Nizhinskij polk skladavsya z 19 soten u yakih bulo 6527 kinnih i 3379 pishih kozakiv Bilshist naselennya stanovili feodalno zalezhni pospoliti selyani ta pidpomichniki 1752 roku Olishivska sotnya i Mrinska sotnya perejshla do skladu Kiyivskogo polku 1782 roku polk likvidovano Teritoriya uvijshla do skladu Chernigivskogo ta Novgorod Siverskogo namisnictv Na cej chas Nizhinskij polk skladavsya z 22 soten U polku bulo 1 misto 3 mistechka i 866 sil Pid chas vsogo svogo istorichnogo isnuvannya na teritoriyi polku roztashovuvalisya dvi getmanski stolici Ukrayini Baturin i Gluhiv Nizhinskij polk periodu getmanuvannya B Hmelnickogo Vlitku 1648 roku u zvilnenomu Nizhini bulo stvoreno Nizhinskij kozackij polk sho na osin togo zh roku narahovuvav vzhe blizko 10 tis kozakiv Novostvorenij polk mezhuvav z Chernigivskim Pereyaslavskim ta Priluckim polkami Teritoriya Nizhinskogo polku zajmala livij bereg richki Desni pochinayuchi vid mistechka Divicya i kinchayuchi deltoyu richki Izota Jogo zemli takozh prostyagalisya po oboh beregah richki Sejm vid delti do vpadinnya richki Kleveni ta odniyeyi z pritok Desni richki Oster pochinayuchi vid mistechka Mrin i do vitokiv ciyeyi richki Pershim vidomim nam polkovnikom Nizhinskogo polku chasiv Hmelnichchini buv Prokopij Shumejko Vlitku 1648 roku pid jogo kerivnictvom nizhinski kozaki zdijsnili pohid na polsku fortecyu Kodak Pidijshovshi do Kodaka kozaki vzyali jogo v oblogu Zahopiti fortecyu z yiyi micnimi oboronnimi liniyami ta nayavnistyu v nij polskogo garnizonu pid komanduvannyam inozemnih oficeriv kozakam bulo ne pid silu Lishe v kinci veresnya 1648 roku zvazhayuchi na nestachu harchiv ta hvorobi sho neshadno kosili oblozhenih polyaki pishli na peregovori ta kapitulyuvali Nastupnogo 1649 roku chastina kozakiv Nizhinskogo polku protistoyala litovskij armiyi Yanusha Radzivilla na pivnichnomu kordoni Getmanshini Uspishni diyi kozakiv v comu regioni ne dozvolili litovcyam nadati suttyevu dopomogu armiyi Yana II Kazimira ta spriyali peremozi B Hmelnickogo u voyennij kampaniyi 1649 roku U serpni 1649 roku cherez zradu tatar B Hmelnickij buv zmushenij uklasti z Richchyu Pospolitoyu Zborivskij mir Do danogo reyestru uvijshov i Nizhinskij polk na choli z nizhinskim polkovnikom Prokopiyem Shumejkom Doteper ne mozhlivo viznachiti tochnu kilkist kozakiv sho buli zapisani v reyestr po Nizhinskomu polku Za danimi batka ukrayinskoyi istoriyi M Grushevskogo v reyestri 1649 roku v polku Soten usih zapisano 11 ale dvi ostanni z yednani razom tak sho v dijsnosti yih 10 Z togo 6 nizhinskih bez usyakih blizkih prizvish i she j soma mabut tezh nizhinska nazvana vid imeni svogo sotnika G Kobileckogo Poza tim sotnya Divocka Berezovska i spolucheni razom sotni Nosivska j Kobizka P yat soten mayut kruglo po 100 inshi trohi menshe 95 99 Nosivsko Kobizchanska razom 99 Se najmenshij z polkiv vsogo v nim vpisano 991 dush Litopis Gadyackogo polkovnika Grigoriya Grab yanki zaznachaye pro 983 kozakiv a Istoriya Rusiv pro 1200 cholovik Na pochatku 1651 roku korol Rechi Pospolitoyi Yan II Kazimir porushiv umovi Zborivskogo miru vtorgshis na teritoriyu Getmanshini Nazustrich jomu virushila kozacka armiya na choli z B Hmelnickim U toj chas poki getman protistoyav polyakam pid Berestechkom i Biloyu Cerkvoyu livoberezhni Chernigivskij i Nizhinskij polki na choli z Chernigivskim polkovnikom Martinom Nebaboyu zahishali pivnichnij kordon Getmanshini vid litovskih vijsk Yanusha Radzivilla Nastupni podiyi detalno visvitleni v Litopisi Samovidcya Vijsko M Nebabi zalishivshi storozhu bilya perepravi cherez Dnipro otaborilosya pid Ripkami A koli vijsko Ya Radzivilla pochalo perepravu kozacka storozha dala pro ce znati polkovniku Starshij kozackij Nebaba polkovnik chernigivskij porvavshis nespravne skochil protivno tomu vojsku spravnomu kotorogo zaraz toe vijsko litovskoe zlomilo i mnogo kozakov porubali i togo samogo Nebabu tam zhe styato Mihajlo Grushevskij z privodu ciyeyi bitvi pisav Nebaba popav u taku sutichku sho z neyi ne vijshov Vipravdav svoye prizvishe bivsya vlasnoruch zatyatij v pravu ruku boronivsya livoyu i ne piddavshis zhivim zarubanij buv na misci Pislya boyu kozackij pohidnij tabir harchi ta zbroya buli zahopleni voyakami Ya Radzivilla U 1651 roci za umovami Bilocerkivskogo miru Nizhinskij polk bulo likvidovano U sichni lyutomu 1652 roku na zemli vidrodzhenogo Chernigivskogo voyevodstva vstupilo 16 tis polsko shlyahetske vijsko Tak brat koronnogo getmana Rechi Pospolitoyi Martina Kalinovskogo Samuyil rozkvartiruvavsya u m Nizhini na zimu a vojska kotoriye mil pri sebi nemalie rospravil po roznih gorodah po Zadniprov yu i po Zadesennyu Skoristavshis likvidaciyeyu Nizhinskogo polku polskij uryadovec Adam Kisil poslav do svoyih zemel na Nizhinshini upravitelya pana Lugu Ce viklikalo novu hvilyu nevdovolennya i pid chas sutichki v Kobizhchah pana Lugu bulo vbito Nizhinskij polkovnik L Suhinya pokarav prichetnih do vbivstva ale nevdovoleni cim kozaki zvernulisya do chernigivskogo polkovnika Stepana Pobodajla abi vin vistupiv pered getmanom yih zastupnikom S Pobodajlo pogodivsya i poyihav do B Hmelnickogo Cej vizit polkovnika do getmana prizviv do togo sho B Hmelnickij detalno vivchivshi situaciyu strativ nizku prichetnih do protipravnih diyan osib Cilkom mozhlivo sho do yih chisla potrapiv i L Suhinya adzhe pislya cih podij jogo im ya bilshe ne zgaduyetsya a novim nizhinskim polkovnikom bulo priznacheno Ivana Zolotarenka Nastupnogo 1653 roku kozaki Pereyaslavskogo Chernigivskogo ta Nizhinskogo polkiv na choli z nizhinskim polkovnikom I Zolotarenkom znovu protistoyali litovskim vijskam na pivnichnomu kordoni Getmanshini Na dopomogu I Zolotarenku getman napraviv i deyaki tatarski zagoni Velikih boyiv ne vidbulosya i vijna 1653 roku na Nizhinshini vidznachilas lishe neznachnimi sutichkami pislya yakih litovski vijska vidstupili na poperedni poziciyi Nastupni znachni vijskovi diyi za uchasti kozakiv Nizhinskogo polku rozpochalis u travni 1654 roku koli Rosiya zgidno z umovami Pereyaslavskoyi radi ogolosila vijnu Rechi Pospolitij i vtorglas na teritoriyu Bilorusi Na dopomogu rosiyanam getman vidpraviv Chernigivskij Nizhinskij ta Pereyaslavskij polki na choli z nizhinskim polkovnikom I Zolotarenkom yakij otrimav posadu nakaznogo getmana Zagalna kilkist kozackogo vijska stanovila 20 tis osib Do togo zh getman B Hmelnickij za danimi Grigoriya Grab yanki dozvoliv iti v pohid usim hto zabazhaye Suchasnij nizhinskij krayeznavec Oleksandr Urivalkin podaye vidomosti pro skladovi chastini vijska I Zolotarenka Nizhinskij polk G Kobileckogo polk Timofiya Zolotarenka Chernigivskij polk Pobodajla Starodubskij polk Pashka Borznyanskij polk Zabili i S Kurbackogo polk Yu Korobki P Semenova ta zagin V Zolotarenka sho diyav bezposeredno razom iz vijskami Oleksiya Mihajlovicha v rajoni Smolenska Biloruskij pohid ukrayinsko rosijskogo vijska buv dosit uspishnim Protyagom 1654 1655 rokiv kozaki I Zolotarenka zdobuli ryad peremog nad polsko litovskimi vijskami ta zajnyali nizku biloruskih mist zokrema Gomel Pechersk Chausi ta inshi V cej zhe chas kozaki V Zolotarenka spilno z vijskami moskovskogo carya zdobuli Smolensk U chervni 1655 roku zagoni I Zolotarenka perepravilisya cherez richku Berezinu rozgromili litovske vijsko pid Minskom ta zajnyali m Svisloch Velike knyazivstvo Litovske opinilosya na mezhi nishivnogo rozgromu osoblivo pislya porazki Ya Radzivilla 24 serpnya 1654 roku v rajoni richki Druti na zahid vid m Shklova Porazka bulo nastilki razyuchoyu sho yak pisav Samijlo Velichko rozbili z usim vijskom ushent Vryatuvalisya lishe ti hto tikav yak pilyavski utikachi navit sam getman Radivil ledve ne zaginuv pozbuvsya bo dvoh konej i z maloyu chastkoyu nedobitogo vijska uskrobav do Litvi na yaku todi vpala vid nastupu moskovskih ta kozackih vijsk velika bida i rozor Takim chinom soyuznik Polshi Litva na 1655 rik bula ostatochno rozgromlena a teritoriya Bilorusi vidokremlena vid Rechi Pospolitoyi Nizhinskij polk ta getman I Mazepa U 1687 roci bulo zdijsneno derzhavnij perevorot v hodi yakogo vzyala uchast i starshina Nizhinskogo polku Na choli Getmanshini bulo postavleno Ivana Mazepu sho u svoyu chergu lishe poglibilo vnutrishni konflikti mizh kozakami Vidrazu zh pislya obrannya u 1687 roci getman I Mazepa pidpisuye z rosijskim uryadom Kolomacki statti sho viznachili misce ta status Livoberezhnoyi Ukrayini v skladi Moskovskoyi derzhavi Tak druga stattya dogovoru podanogo v Litopisi Samijla Velichka bezposeredno stosuyetsya m Nizhina i nosit nazvu Pro voyevod i zalogi v Kiyevi Pereyaslavi Chernigovi Nizhini Ostri Same v cih mistah povinni buli perebuvati rosijski voyevodi na yakih pokladalis poperedno viznacheni v ukrayinsko rosijskih dogovorah funkciyi ta povnovazhennya Prote moskovskij uryad nakazuvav v prava ta volnosti kozacki i v sudi v bud yaki spravi voyevodam ne vtruchatisya A koli b hto z zhiteliv tih gorodiv i mist pochne biti cholom velikim gosudaryam na obrazi vid ratnih lyudej to za ukazom velikogo gosudarya voyevodi povinni suditi ti h ratnih lyudej Pochatkovij period pravlinnya novogo getmana vidznachivsya i majzhe dokorinnoyu zminoyu osib yaki zajmali polkovo sotenni posadi v kozackih polkah Livoberezhnoyi Ukrayini Za pidrahunkami S Pavlenka protyagom 1687 1693 rokiv kadrovij potencial Getmanshini onovivsya majzhe na 70 10 S 26 Zachepili ci zmini i Nizhinskij polk na choli iz Stepanom Zabiloyu Do sotennih mistechok polku buli napravleni nastupni predstavniki kozackoyi starshini u Novi Mlini Grigorij Samojlovich u Verkiyivku Samijlo Afanasiyev u Sheptaki Karpo Mankivskij ta inshi U 1689 roci Getmanshina bula zaluchena do pidgotovki drugogo krimskogo pohodu 24 kvitnya 1689 roku 112 tisyach rosijskih strilciv i 50 tis ukrayinskih kozakiv v tomu chisli i Nizhinskij polk S Zabili pid komanduvannyam Vasilya Golicina j I Mazepi znovu rushili pohodom na Krimske hanstvo 10 serpnya 1689 roku do Moskvi pribulo velike ukrayinske posolstvo I Mazepi Dostemenno vidomo sho sered suprovodzhuyuchih getmana ukrayinskih uryadovciv buv i nizhinskij polkovnik S Zabila Pislya pochatku 1694 roku jogo im ya bilshe ne zgaduyetsya v istorichnij literaturi O Urivalkin v svoyih robotah povidomlyaye pro nakaznogo nizhinskogo polkovnika Matviya Shendyuha gruden 1694 roku lipen 1695 roku takozh oboznij polkovij nizhinskij na choli yakogo Nizhinskij polk brav uchast v chergovomu pohodi na Krim Pid chas pohodu kozaki zavdayut nishivnogo udaru budzhackij ordi zahoplyuyut fortecyu Ginkushli ta zvilnyayut nizku polonenih Sered zahoplenih trofeyiv istorikami zgaduyutsya i 10 garmat Posilayuchis na dani O Urivalkina zrozumilo hto same ocholiv polk pislya smerti chi zniknennya S Zabili Prote nadali perelik nizhinskih polkovnikiv pererivayetsya Nastupnim vidomim nam nizhinskim polkovnikom ye nebizh I Mazepi Ivan Obidovskij yakij zaginuv buduchi na cij posadi na pochatku 1701 roku Natomist vidkritim zalishayetsya pitannya Koli same I Obidovskij posiv nizhinske polkovnictvo Dovidnik Chernigivshina zemlya kozacka K 1999 r stverdzhuye sho I Mazepa priznachiv svogo nebozha na cyu posadu u 1695 roci Nizhinski krayeznavci avtori zbirnika Nizhin iz glibini vikiv Nizhin 2008 r nazivayut 1696 rik a vidomij doslidnik dobi I Mazepi S Pavlenko govorit pro 1698 rik Otzhe koli same I Obidovskij posiv posadu nizhinskogo polkovnika ne vidomo Prote odnoznachno mozhna stverdzhuvati sho priznachennya nebozha getmana na cyu posadu bulo bazhannyam I Mazepi mati na choli Nizhinskogo polku dovirenu osobu Krim togo mozhna pripustiti sho navit yaksho zgidno z S Pavlenkom I Obidovskij ocholiv nizhinske polkovnictvo lishe u 1698 roci to u 1695 1698 rokah vin mig posidati posadu nakaznogo polkovnika abo zh cya posada bula vakantnoyu i bereglasya dlya nebozha getmana v majbutnomu tobto na 1698 rik Do rechi shozha situaciya prostezhuvalas v Nizhini i u 1701 1708 rokah koli pislya zagibeli I Obidovskogo I Mazepa priznachiv L Zhurahivskogo nakaznim nizhinskim polkovnikom tim samim trimayuchi posadu dlya svogo inshogo pleminnika Andriya Vojnarovskogo Nizhinskij polk 1700 1709 Voseni 1700 roku za nakazom Petra I getman I Mazepa posilaye korpus kozakiv u Pribaltiku na dopomogu moskovskij armiyi yaka vstupila u vijnu zi Shvedskim korolivstvom Nakaznim getmanom kozackih vijsk Poltavskogo Kiyivskogo ta Nizhinskogo polkiv buv priznachenij nizhinskij polkovnik Ivan Obidovskij Mazepa doruchayuchi pleminniku velike kozacke z yednannya yavno spriyav jogo zagartuvannyu zmuzhninnyu nabuttyu dosvidu v nelegkih umovah vijni Ta polki u skladi 7290 voyakiv pribuli do Narvi zapizno 19 listopada rosiyani zaznali rozgromnoyi porazki vid shvedskoyi armiyi na choli z Karlom XII Poyava v Pribaltici korpusu I Obidovskogo nespodivani rejdi ukrayinskih kozakiv u glib teritoriyi shvediv primusili Karla XII rozmistiti vijska v prikordonnih fortecyah ta postijno zhiti v napruzhenomu ochikuvanni napadu Pislya dovgih narad shvedske komanduvannya virishilo provesti karalnu ekspediciyu proti kozackih vijsk z Ukrayini Prote 4 tisyachnij korpus generala Klipslera pidijshovshi do Gdova ne navazhivsya shturmuvati misto oskilki zahisnikiv u nomu bulo bagato Za danimi V Borisenka z iniciativi Petra I general Patkul vviv u kozackomu zagoni Danila Apostola prusski poryadki i navit zaprovadiv mushtru Vinnih u tomu chisli i starshin za nakazom generala neshadno bili shpicrutenami a sotnika Rodzyanku Patkul navit buv gotovij stratiti Ce oburilo kozakiv i voni pochali vimagati povernennya dodomu Prote koli ce bulo yim dozvoleno soyuzni shvedam saksonski vijska otochili kozackij tabir i vidibrali vsih konej Dorogoyu do Krakova na kozakiv napali shvedski vijska ta zagoni yihnih pribichnikiv polyakiv i majzhe vsih perebili Vryatuvalisya lishe polkovnik dva sotnika ta 80 kozakiv Nizhinskogo ta Priluckogo polkiv yakim poshastilo probratisya na Pravoberezhzhya Zvistka pro poneviryannya kozakiv Apostola shvidko poshirilas po Ukrayini j viklikala oburennya starshini politikoyu rosijskogo komanduvannya shodo ukrayinskogo vijska Cherez nevdachi u vijni zi shvedami zagostrilisya i vidnosini mizh Mazepoyu i Sichchyu Tak u chervni 1705 roku getman napraviv dumnomu dyakovi Omelyanu Ukrayincevu kilka soten Nizhinskogo polku z nakazom priborkati tih psiv zaporozciv Nizhinci pribuli na Zaporizhzhya ale dolya vberegla yih vid prolittya braterskoyi krovi Sprava v tomu sho Petro I virishiv ne zliti za takih vazhkih umov zaporozhciv i nakazav viplatiti yim zhaluvannya Pislya cogo Nizhinskij polk blagopoluchno povernuvsya dodomu U veresni 1708 roku Karl XII zi Smolenshini poviv armiyu ne na Moskvu yak vvazhalo rosijske komanduvannya i spodivavsya Mazepa a na Ukrayinu Prote vzhe pochatok pohodu shvediv buv nevdalim Bilya Staroduba rosijski vijska razom z Nizhinskim i Pereyaslavskim polkami dali vidsich chastinam Lagerkrona yaki pragnuli vzyati misto Perehid I Mazepi na bik shvediv zastav Petra I v s Pogrebkah nepodalik Novgoroda Siverskogo Cya novina viklikala u nogo spravzhnij shok yakij shvidko zminivsya lyuttyu i bazhannyam negajno pomstitisya I Mazepi za zradu Vidrazu zh rozpochavsya shirokomasshtabnij teror proti prihilnikiv Mazepi ta zamina yih virnimi lyudmi Najpershim hto vidchuv gniv i nemilist carya buli zhiteli ta garnizon getmanskoyi stolici Baturin yaki buli zhorstoko vbiti voyakami Oleksandra Menshikova 5 sichnya 1709 roku Petro I nakazuye kancleru grafu G Golovinu vidpraviti gramotu getmanu Skoropadskomu z nakazom pributi v Nizhin i roztashuvavshi tam svoyu stavku zibrati malorosijski vijska i chiniti spilno z velikorosijskimi vijskami poshuk vorogiv Stavka getmana roztashovuvalasya v Nizhini z sichnya po berezen 1709 roku Same zvidsi kozaki napadali na shvedsku armiyu Nizhinskij polk zalishivshis virnim Petru i stav oporoyu carya j shitom pered vijskom Karla XII Zokrema v Nizhinskij forteci utrimuvalisya shopleni pribichniki Mazepi iz starshini ta shlyahti syudi zh Golovin vidpraviv shoplenu v dorozi druzhinu getmanskogo keruyuchogo O Bistricku rodichku Mazepi Nizhinskij polk u rosijsko tureckij vijni 1768 1774 U 1768 roci pochalasya nova rosijsko turecka vijna V rajon Prichornomor ya pishli rosijski armiyi pid komanduvannyam O Golicina ta Petra Rum yanceva Ne obijshlos i bez kozakiv U skladi 2 yi armiyi perebuvalo j 6 tis kozakiv Chernigivskogo ta Nizhinskogo polkiv pid komanduvannyam P Miloradovicha P Rozumovskogo i Oleksandra Bezborodka Voni veli boyi pid Hotinom i peremogli 1770 roku Nizhinskij polk brav uchast u pohodi po Bessarabiyi j zdobuvav turecki forteci Benderi Akkerman Byelgorod Tatarskij Tatar Bunar Komanduvav polkom pleminnik O Rozumovskogo Petro Rozumovskij priznachenij na cej post 1753 roku Pomer u 1771 roci i buv pohovanij u Nizhinskij Hrestovozdvizhenskij cerkvi na Magerkah 1771 roku 2 ga armiya pid komanduvannyam Vasilya Dolgorukova rushila v pohid na Krim i zavoyuvala jogo z usima krimskimi mistami U 1773 1774 rokah uspishno diyuchi v Bolgariyi 1 sha armiya a v nij korpus O Suvorova perejshovshi Balkani pishla na Konstantinopol Tureckij uryad kapitulyuvav Rosiya zdobula Azov Kerch Kinburn i vihid u Chorne more distala zmogu buduvati tut svij flot Rosijski korabli oderzhali pravo prohodu cherez protoki Ukrayina zh nareshti bula vryatovana vid tatarskih nabigiv Polk pid chas administrativnoyi reformi napoleonivskoyi vijni U 1782 roci u zv yazku z reorganizaciyeyu aministrativnogo ustroyu Nizhin perestaye buti polkovim mistom i staye povitovim centrom Chernigivskogo namisnictva U 1785 roci z nizhinskih kozakiv stvoryuyetsya Nizhinskij karabinerskij polk potim vin reformuyetsya u dragunskij i 17 grudnya 1812 roku peretvoryuyetsya u kinno yegerskij polk Pid chas napoleonivskogo nashestya 1812 roku vin u skladi 1 kavalerijskogo korpusu general lejtenanta F P Uvarova viv borotbu pid Ostrovno Vitebskom Borodino Nizhinskomu kinno yegerskomu polku za muzhnist i geroyizm postavleno pam yatnik na Borodinskomu poli Naseleni punkti polku ta yih vlasniki porivnyalnij analizDoba Hmelnichchini 1648 1657 Getmanuvannya Ivana Mazepi 1687 1709Nazva mistechka chi sela Vlasnik naselenogo punktu Nazva mistechka chi sela Vlasnik naselenogo punktus Kolesniki Vdova shlyahticha Petrovskogo s Drimajlivka 42 dvori Generalnij pisar Pilip Orliks Hibalivka Nizhinskij pisar Pilip s Roski Priluckij polkovnik Dmitro Gorlenkos Chernyahivka Vijskovij pisar Maksimovich s Vechurki 32 dvori GorlenkoSela Svarkiv Bozhok Gluhivskij kozak Pilip s Klishki nadane u 1689 roci I Mazepoyu Nizhinskij polkovnik Stepan Zabila 1687 1694 s Lipiv Rig mistechka Baturin Borzna Gluhiv Nizhinskij polkovnik Ivan Zolotarenko 1652 1655 sela Lipiv Rig Bezuglivka pozhaluvani u 1708 roci Petrom I Nizhinskij polkovnik Luk yan Zhurahivskij 1701 1718 mistechka Novi Mlini Mena Nizhinskij polkovnik Vasil Zolotarenko 1655 1656 sela Kroleveckoyi Koropskoyi Bahmackoyi ta Baturinskoyi soten Getman Ivan Mazepa 1687 1709 s Pereyaslivka Nizhinskij polkovnik Grigorij Gulyanickij 1656 1659 s Smolyazh Verkiyivskij sotnik Samijlo ZimnickijPolkovnikiShumejko Prokip 1648 1651 nakaznij polkovnik u 1649 roci nakaznij polkovnik u 1650 roci 1651 1652 Ivan Zolotarenko 1653 1655 nakaznij polkovnik u 1654 roci Roman Katorzhnij nakaznij polkovnik u 1654 roci Vasil Zolotarenko 1655 1656 nakaznij polkovnik u 1655 j 1656 rokah Grigorij Gulyanickij 1656 1659 nakaznij polkovnik u 1656 roci nakaznij polkovnik u 1657 roci Gulyanickij Ivan nakaznij polkovnik u 1657 roci nakaznij polkovnik u 1657 1658 roci nakaznij polkovnik u 1658 roci Vasil Zolotarenko 1659 1663 Yurij Nemirich nakaznij polkovnik u 1659 roci Petro Roslavec nakaznij polkovnik u 1660 roci nakaznij polkovnik u 1660 roci Roman Rakushka Romanovskij nakaznij polkovnik u 1660 roci nakaznij polkovnik u 1662 roci But Levko nakaznij polkovnik u 1662 roci nakaznij polkovnik u 1663 j 1665 rokah Matvij Gvintovka 1663 1667 nakaznij polkovnik u 1665 roci Roman Rakushka Romanovskij nakaznij polkovnik u 1665 roci Martinovich Artem 1667 1668 Shendyuh Matvij Yurijovich nakaznij polkovnik u 1668 roci nakaznij polkovnik u 1666 j 1670 rokah Umanec Pilip Ivanovich 1669 1674 Shendyuh Matvij Mihajlovich nakaznij polkovnik u 1671 roci nakaznij polkovnik u 1672 roci But Levko nakaznij polkovnik u 1674 roci Barsuk Marko Ivanovich 1674 1677 Yakiv Zhurakivskij 1678 1685 nakaznij polkovnik u 1678 roci 1686 1687 Stepan Zabila 1687 1694 nakaznij polkovnik u 1691 roci Shendyuh Matvij Yurijovich nakaznij polkovnik u 1691 roci nakaznij polkovnik u 1693 roci Obidovskij Ivan Pavlovich 1695 1701 nakaznij polkovnik u 1697 roci Luk yan Zhurakivskij 1701 1718 1719 1727 nakaznij polkovnik u 1721 roci nakaznij polkovnik u 1732 roci Hrushov Ivan Semenovich 1727 1742 nakaznij polkovnik u 1736 roci nakaznij polkovnik u 1727 roci nakaznij polkovnik u 1736 roci nakaznij polkovnik u 1736 roci 1742 1746 Kochubej Semen Vasilovich 1746 1751 1753 1771 Bezborodko Oleksandr Andrijovich nakaznij polkovnik u 1768 1773 rokah 1772 1782 Lyubovickij Stepan Stanislavovich 03 12 1796 28 10 1797 DzherelaCDIA Ukrayini v m Kiyevi fond 64 sotenni kancelyariyi f 51 op 3 dali nomeri sprav 846 ark 1 5 Pro kilkist kozakiv v kurenyah 2 yi polkovoyi Nizhinskoyi sotni 1723 r 4502 ark 1 248 Reyestri kozakiv i mishan Nizhinskogo polku 16 03 1 12 1733 r 7253 ark 1 82 Revizska kniga starshini i kozakiv mist i sil Nizhinskogo polku 23 09 1738 r 19389 Reviziya Nizhinskogo polku rizni sotni za rizni roki 676 ark 19319 Reviziya Nizhinskogo polku 1738 r 554 ark 19694 Reviziya II polkovoyi sotni Nizhinskogo polku 1738 r 19371 Reviziya Nizhinskogo polku 1737 r 796 ark 19344 Reviziya Nizhinskogo polku 1747 1748 rr 849 ark 1686 ark 1 11 Spisok kozakiv znachnih Nizh polku za 1724r napravlenih v Gnilyanskij pohid iz zaznachennyam yih uchasti u pohodah 1587 ark 1 26 Sprava pro pidgotovku do Gnilyanskogo pohodu kozakv ta starshini Nizhinskogo polku 5 05 4 06 1725 1640 ark 1 19 Imennij spisok kozakv i starshini po sotnyah i selah Nizhinskogo polku vid 31 08 1725r vidpravlenih u Gnilyanskij pohid 5152 ark 1 171 Vidomosti ta osobisti tabeli Nizhinskoyi Lubenskoyi Pereyaslavskoyi ta Poltavskoyi polkovih kancelyarij pro kozakiv yaki povernulis z polskogo pohodu znahodyatsya v pohodi ta zalishilis vdoma 10 11 1735 7029 ark 1 114 na 13 01 6 03 1736 sprava pro vidpravku kozakiv ta pospolitih Priluckogo ta Nizhinskogo polkiv u vijskovij pohid u zv yazku z zagrozoyu napadu krimskogo hana z 100 000 vijskom 19372 obretayuchiesya v pohode Chernigivskogo polku Nizhinskogo Pereyaslavskogo mb Starodubskogo 05 1737 116 6648 1 17 Osobovi spiski starshini i kozakiv Nizhinskogo polku vidpravlenih u vijskovij pohid pid komandoyu fon Lessi 1738 16612 Vidomosti kozakiv Nizhinskogo j Chernigivskogo polkiv yaki brali uchast u budivnictvi rogatok na prikordonnih forpostah 30 08 1760 7 5551 8233 i 8232 prisyaga Yelizaveti Petrivni 1741 r sprava 19384 2406 na 6 05 1727 5 06 1737 rr Pro rozshuk kripakiv vtikachiv perevazhno z Bilgorodskoyi guberniyi ta styagnennya shtrafu z zhiteliv Nizhinskogo ta Starodubskogo polku yaki yih perehovuvali 2705 na 1 3 12 1728 r Sprava pro splatu polovim Storozham Nizhinskogo polku 4677 na 9 13 06 1734 r Pro vidpravku do vijskovogo pohodu kozakiv zasejmskih soten Nizhinskogo polku 7875 na 5 05 1740 ark 6 8 8170 na 22 10 1741 ark 2 5 Spisok imennij polku Nѣzhinskogo nalichnih znachkovim tovarisham i ubilim i kto imeno z kozakov ryadovih i meshan vibrani v znachkovie Fond 54 op 1 spr 156 Ark 3 zv 4 Imennij spisok kozakiv Nizhinskogo polku yaki povernulisya z Pruskogo pohodu pid komandoyu osterskogo sotnika Ivana Solonini Fond 204 op 2 spr 809 380 l 1782 g Opis kozakov i podpomoshnikov selenij chernigovskogo namestnichestva s ukazaniem ih ekonomicheskogo i sluzhebnogo sostoyaniya Fond 127 op 1016 spr 23 spovidalni rozpisi Borzenskoyi protopopiyi 1763 r www siver litopis cn ua zbirn nijin nijin 07 2008 pdf opis m Nizhina 1766 r Dzherela ta literaturaV V Panashenko Nizhinskij polk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 399 ISBN 978 966 00 1061 1 Literatura Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Zheliba O Polkovi ta sotenni pechatki Nizhinskogo polku u zbirci filiyi Derzhavnogo arhivu Chernigivskoyi oblasti v misti Nizhini Znak 1999 berezen S 4 Kovalenko Sergij Nizhinskij polk Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 2 Kiyiv Stiks 2008 Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rr Dnipropetrovsk 2007 S 71 74 Materialy dlya istorii ekonomicheskago yuridicheskago i obshestvennago byta Staroj Malorossii Pod red N P Vasilenka Vyp 1 Generalnoe slѣdstvie o maetnostyah Nѣzhinskago polka 1729 1730 Chernigov 1901 IX 417 s Perepisni knigi 1666 roku Prigotuvav do druku i zredaguvav V O Romanovskij Vseukrayinska akademiya nauk Arheografichna Komisiya Kiyiv 1933 PosilannyaNizhinskij polk Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4

Дата публікації:
Топ