Ба́хмач (МФА: [ˈbɑxmɐt͡ʃ] ( прослухати)) — місто в Чернігівській області України. З 17 липня 2020 року входить до Ніжинського району. Через місто проходять такі автотраси: автошлях Т 2514, Т 2523, Т 2531. Розташоване на річці Борзенка (притоці річки Борзна).
Бахмач | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Залізнична станція Бахмач-Пасажирський | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Чернігівська область | ||||||||
Район | Ніжинський район | ||||||||
Рада | Бахмацька міська рада | ||||||||
Засноване | 1147 | ||||||||
Перша згадка | 1147 (877 років)перша згадка | ||||||||
Статус міста | від 1938 року | ||||||||
Населення | ▼ 16 862 (01.01.2022) | ||||||||
- повне | ▼ 16 862 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 18,9 км² | ||||||||
Поштові індекси | 16500—16505 | ||||||||
Телефонний код | +380-4635 | ||||||||
Координати | 51°10′32″ пн. ш. 32°49′38″ сх. д. / 51.17556° пн. ш. 32.82722° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 144 м | ||||||||
Водойма | річка Борзенка | ||||||||
Назва мешканців | бахмача́нин бахмача́нка бахмача́ни | ||||||||
День міста | 9 вересня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Бахмач-Київський, Бахмач-Пасажирський, Бахмач-Гомельський | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 153 км | ||||||||
- автошляхами | 145 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- залізницею | 196 км | ||||||||
- автошляхами | 219 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 16501, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бахмач, вул. Соборності, буд. 42 | ||||||||
Бахмач у Вікісховищі
|
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бахмацької міської громади.
Населення
українці | росіяни | білоруси |
---|---|---|
94.45 % | 4.53 % | 0.33 % |
1866 | 1885 | 1897 | 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | 2016 | 2022 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
5 270 | 4 741 | 6 844 | 13 066 | 16 207 | 22 824 | 20 332 | 18 441 | 16 862 |
українська мова | російська мова |
---|---|
95,03 % | 4,51 % |
Назва
Краєзнавець О. Зойко пояснює назву міста:
Слово Бахмач належить до давніх тюркських слів, які вживали в Україні до татарського нашестя. "Бахмач" по-тюркськи означає "баштан", воно свідчить про те, що тут, мабуть, наприкінці першого тисячоліття нашої ери Київські та Чернігівські князі поселяли полонених печенігів та інших вихідців з тюркських орд, які й назвали своє поселення |
Втім, найавторитетніший історик міста Бахмач Володимир Євфимовський вказує на те, що поселення засноване над річкою Бахмач, а, отже, бере свій початок від гідроніма.
Історія
Давньоукраїнська доба
Давнє оборонне місто є одним з найдавніших східнослов'янських поселень. Вперше згадується 1147 року у «Повісті Временних Літ» у Іпатіївському списку і належало Чернігівському князівству, проте невдовзі було зруйноване разом з містами Виволож, Біла Вежа, Унежем (тепер села Сиволож, Біловежі та місто Ніжин) під час феодальних міжусобиць між князями Ольговичами Чернігівськими та Мстиславовичами Київськими.
Польська й Козацька доба
У першій половині XVII століття на місці стародавнього Бахмача відроджується місто з цією ж назвою (в цей період виникли чи були відбудовані навколишні міста Ніжин, Конотоп, Батурин, Борзна, Ічня).
У 1648 році під час Визвольної війни під керівництвом Б.Хмельницького з жителів Бахмача було утворено сотню в складі Чернігівського полку. Тож Бахмач став сотенним містечком.
Серед сотників Бахмацької сотні відомі:
- Білоцерківець Панько Омелянович (?-1649-?),
- Тищенко Павло Семенович (?-1654.01.-?),
- Гродецький Іван Семенович (?-1661-?),
- Тищенко Павло Семенович (?-1662.10.-1666-?),
- Гродецький Іван Семенович (?-1669.02.-?),
- Пащенко Яків (?-1672-?),
- Білоцерківець Михайло Омелянович (?-1676-?),
- Біляк Федір Леонтійович (?-1682.07.-?),
- (можливо, Страшний Данило, раніше 1689),
- Романович Степан (1695—1700)
- Савицький Самійло (1700-?),
Ставленики московських військ
- Гелега Степан (?-1709),
- Боровський Семен (1709—1710),
- Троцький Кирило Трохимович (1710—1713),
- Боровський Семен (1716—1722),
- Галищенко Андрій (1722—1723),
- Налетовський Данило (1723—1727, нак.),
- Покотило Василь (1728—1743),
- Покотило Кирило (1731, нак.),
- Риба Тиміш (1733, нак.),
- Страшний Василь Данилович (1737, нак.),
- Поповський Іван (1736, нак.),
- Покотило Яків (1737, 1738, 1742, нак.),
- Барановський Андрій Іванович (1743.14.08.-1752),
Ставленики Гетьмана Кирила Розумовського
- Забіла Кирило Васильович (1752—1757.12.),
- Янович Михайло (1757.12.12.-1783.7.11.),
- Хильчевський Тиміш Іванович (1768, нак.)
Сподвижники Гетьмана Мазепи
Бахмацька та сусідня Голінська сотні були своєрідною гвардією Івана Мазепи, які були особливо віддані Гетьману та підтримали його союз із Швецією — супроти московських узурпаторів та руйнівників Батурина.
Наприкінці XVII — початку XVIII століття неподалік Бахмача гетьман Мазепа «профінансував» будівництво палацу і насадження парку. У цій заміській резиденції подовгу гостювали «тайные друзья гетьмана, которых неудобно было показывать другим». Сюди Пилип Орлик привозив єзуїта Зеленського з універсалом польського короля. У жовтні 1708 року Мазепа з цього палацу відіслав до Карла ХІІ Бистрицького із заявою: «прибывший до Бахмача сам публично на Евангелии Святом присягал, … что не для приватной своей пользы, но для общего добра целой отчизны и войска принял протекцию короля шведского».
З 1781 року Бахмач — волосне містечко Конотопського повіту Чернігівської губернії. Офіційно статус міста Бахмач отримав у 1938 році.
У складі Російської імперії
У XIX ст. Бахмач був відомий чумацькими корпораціями, які тримали торгівлю із Кримом (сіллю) та Черкасами (рибою).
За даними на 1866 рік у казенному та власницькому містечку Конотопського повіту Чернігівської губернії мешкало 5270 осіб (2399 чоловічої статі та 2550 — жіночої), налічувалось 601 дворове господарство, існували 2 православні церкви, сільська розправа, відбувались базари та ярмарок.
Бурхливий розвиток Бахмача почався після завершення будівництва 1869 Курсько—Київської та Лібаво—Роменської (1873) залізниць. Тоді ж було збудовано станцію і селище залізничників, яке поклало початок сучасному місту.
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Бахмацької волості мешкала 4741 особа, налічувалось 888 дворових господарств, існували 3 православні церкви,2 школи, поштове відділення, постоялий двір, 10 постоялих будинків, лавка, вітряний млин, відбувались базари та щорічний ярмарок,.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6844 осіб (3355 чоловічої статі та 3489 — жіночої), з яких 6623 — православної віри.
Залізничні селища існували відокремлено:
- при станції Києво-Воронізької залізниці: За переписом 1897 року кількість мешканців становила 839 осіб (449 чоловічої статі та 390 — жіночої), з яких 617 — православної віри, 170 — юдейської
- при станції Лібаво-Роменської залізниці: За переписом 1897 року кількість мешканців становила 1047 осіб (532 чоловічої статі та 515 — жіночої), з яких 624 — православної віри, 321 — юдейської
У 1892 році було відкрито земську школу для дітей залізничників. У Бахмачі діяв паровий млин (1894), спиртовий завод (1894).
У 1903 і 1905 роках відбулися страйки залізничників.
Місто в 1917 році
10 листопада 1917 у Бахмачі здійснено спробу оголосити владу комуністів, але невдало. Військове командування Центральної Ради швидко відновило українську владу на важливому залізничному пункті. Штаб бахмацьких підрозділів Синьої дивізії УНР розташувався у місцевій семирічній школі.
15 січня 1918 року загони московських й петроградських більшовиків та полк Червоного козацтва розбили під Бахмачем значні військові частини Центральної ради й захопили залізничний вузол.
Бої за Бахмач були перед зіткненням під Крутами, їх вважають більш стратегічними з військової точки зору. Оборонці міста затримали наступ більшовиків на Київ на чотири дні.
На оборону Бахмача мали 500 багнетів та військових полку імені Петра Дорошенка, Куреню Смерті, 1-шу Українську військову школу імені Хмельницького, Загони вільного козацтва, два бронепотяги. Проти них виставили 1300 радянських багнетів.
Основні бої відбулися на місці теперішньої станції Бахмач-Київський. Вони почалися ще в темряві ранком 25 січня. До вечора оборонці Бахмача завдали потужніх втрат ворогу, зірвавши усі лобові атаки. Але 26 січня з боку Білорусі надійшло підкріплення — плюс 1000 багнетів на користь більшовиків. Тому цей день став найтяжчим у обороні Бахмача. Але все ж місто не взяли.
27 січня Бахмач атакували з південного фронту — увірвались бійці Муравйова, вступивши у рукопашну з козаками Куреня Смерті. Цього дня загинув комадир полку імені Дорошенка.
За цих критичних обставин українські підрозділи сформували організований відступ до станції Крути під прикриттям бронепотягів. 28 січня противник витратив на переформатування загонів. Під Крутами був наступний бій — 29 січня.
За оцінками істориків, у Бахмачі загинули 300 російських вояків, ще 300 — були поранені. Українська сторона втратила близько 120 оборонців, 150 — у ті дні поранили.
Місто в 1918 році
28-29 квітня 1918 гетьманом України став Павло Скоропадський. Один з гетьманських полків був розміщений у Бахмачі. Штаб гетьманського полку розташовувався у приміщенні школи села Бахмач. Гетьманських козаків розмістили харчуватися (квартирувати) за рахунок власників по місцевих садибах — по два козаки на двір.
Була оголошена тотальна мобілізація до лав гетьманської армії. Але ця мобілізація проходила мляво — народ стомився від війни та революції, й молоді хлопці дезертирували з армії.
Влітку 1918 року почався масовий вивіз з України продуктів харчування. Якщо раніше українських селян грабували більшовики, то тепер з навколишніх сіл до станції Бахмач зганяли худобу та привозили птицю для відправки наживо й для заготівлі в інтересах німецького союзника. Пункти забою худоби були облаштовані на станціях Бахмач-Київський та Бахмач-Гомельский.
19 липня відбувся страйк бахмацьких залізничників.
У другій половині листопада війська Росії почали нову інтервенцію в Україну, 20 січня 1919 Бахмач вчергове був окупований більшовиками. Потягнулися страшні часи злиднів, терору, руйнування церков і депортацій населення. Через систематичний опір окупації, червона Москва вдалася до генеральної військової операції проти українського народу — геноциду 1932—1933 року, який поклав край організованому опору російській окупації. .
Голодомор
Бахмач та весь Бахмацький район був занесений комуністичною владою на так звану «Чорну дошку». Це призвело до масової смерті дітей та літніх людей, а також спровокувало доросле населення Бахмача до вікритого опору окупаційним органам влади. Цим скористалися каральні спецпідрозділи НКВД, які розстрілювали бахмачан.
Більшість мешканців Бахмача стала жертвою голодомору 1932—1933 років, здійсненого урядом СРСР. Засвідчені факти масової голодної смерті малолітніх дітей та їх батьків у м. Бахмач та його околицях:
У Бахмачі під час голоду 1933 року людей збирали, як дрова, клали на віз і везли закопувати. Одного разу зайшов у наш двір якийсь чоловік, попросив їсти, з'їв трохи хліба і на місці помер. Біля старої бані жила сім'я Шведів, у якій було 6 дітей. Усі діти, крім Зіни, померли від голоду. Якось бачила двох діток, білих, схожих на великих черв'яків. Вони весь час переслідували мене в пам'яті. Батьки, які не могли прогодувати своїх дітей, залишали їх на станції. Звідти вони потрапляли в дитячий притулок станції Бахмач-1, а звідти їх відправляли в інші місця. Мій батько помер у 1926 році. У нас після його смерті залишились деякі персні, срібло — все це ми здали в золотоскупку (знаходилась на нинішній площі Перемоги), щоб купити борошно. При випіканні хліба до борошна добавляли лузгу проса. Так пережили голод... | ||
— Дудко Ганна Федотівна, 1918 року народження, Чернігівська ОДА |
Місто й вузлова залізнична станція стала місцем втечі людей з навколишніх сіл від терору голодом. Ті, кому не вдалося отримати землю під город чи тимчасові заробітки, гинули від дистрофії та інших форм враження голодом. Поширилася практика підкидання неповнолітніх дітей на залізничну станцію Бахмач, звідки частина доставлялася у так звані дитячі розподільники НКВД СССР і потім була вивезена за межі України.
Ми жили в селі Бахмач-II, а на цьому місці, де ми зараз живемо, був у нас город. Ми жили на Фаранках, де була дідова земля — десятина. Дід працював кондуктором, а батько телеграфістом. Нас розкуркулили. У сім'ї було 6 дітей і 4 дорослих. Як вигнали нас із хати в 1933 році, жили де прийдеться. В місто Бахмач ми ходили оброблять город. Ми робили пампушки, галети з проса, і всі вижили. Я бачила, як у нас на городі в Бахмачі, на клубнику, померла одна жінка. Зайшла, наїлася і померла. На дорогах лежали трупи людей. Бачила, як їх звозили та хоронили в одну яму на кладовищі по вул. Гоголя... | ||
— Іванько Лідія Пилипівна, 1921 року народження, Чернігівська ОДА |
У місті, поблизу новозбудованого храму св. Георгія Переможця (УПЦ МП), установлено меморіал пам'яті земляків — жертв голоду 1932—1933 років.
Розвиток міста в 30-ті роки
1938 Бахмач отримав категорію міста. Окрім промислового будівництва, у місті розвивалася соціально-культурна сфера із комуністичним ухилом. Розширилася мережа медичних закладів. Було збудовано новий корпус райлікарні на 25 ліжок, відкрита поліклініка і залізнична лікарня (в районі станції Бахмач-Київський). Почали діяти медпункти в МТС та бурякорадгоспі. Медичну допомогу жителям міста надавали 10 лікарів та 50 працівників середнього медперсоналу. Побудували дитячий садок та ясла. Розвивалися освіта й культура. 1932 обидві семирічні школи перетворили на середні, одну початкову школу — на семирічну, а другу в зв'язку з цим закрили. Однак працювали школи в цей час нерегулряно — більшість дітей мучилося голодом, організованим владою СРСР.
Наприкінці 1934 ліквідували неписьменність серед дорослих. 1936 всі школи Бахмача стали залізничними, і в них запровадили політехнічне навчання. Цього ж року на базі вечірнього робітфаку, який створили 1930, відкрили вечірню середню школу. Своє дозвілля жителі райцентру проводили у 4 клубах: 2 залізничних — імені 1-го Травня та імені Т. Г. Шевченка, при фабриці імені Петровського та при бурякорадгоспі. Водночас були закриті та зруйновані православні церкви, релігійні погляди людей нещадно висміювалися, а самі священнослужителі переслідувалися.
1934 почала діяти районна бібліотека, напередодні війни у Бахмачі було 7 бібліотек з книжковим фондом близько 40 тис. примірників — більшість російською мовою та такі, що сіяли класову та національну ненависть. У місті виходила районна газета «Прапор комуни», газета політвідділу Бахмацької МТС «Більшовицький шлях» та газета бурякорадгоспу «За соціалістичний врожай». Всі вони обслуговували владу під час геноциду українського народу 1932—1933 років, старанно приховуючи факти масової мученицької смерті людей від недоїдання. Станом на 1939 рік населення міста Бахмача становило 10340 осіб, при чому значна частина — втікачі із сіл, знищених голодомором. Вони працювали на низькооплачуваних та некваліфікованих роботах, що було вигідно комуністичному режиму.
Друга світова війна
Друга світова війна одразу ж позначилася на житті міста. При міськраді було встановлене цілодобове чергування. Була утворена й комісія з надання допомоги евакуйованим, яких ешелонами вивозили на схід.
Через Бахмацький залізничний йшли ешелони з біженцями, пораненими солдатами РСЧА, військовою технікою. Йшли ешелони, навантажені заводським устаткуванням, призначеним для евакуації. Таких ешелонів було доволі на станціях Бахмач-Гомельський та Бахмач-Пасажирський. Ешелони не могли вирватися з вузла оскільки частина колій на об'їзних шляхах була пошкоджена нищівними авіанальотами німецької авіації.
14 липня 1941 року вільних колій на станції Бахмач-Київський не було. Зранку тут скупчилися ешелони з військовими, пальним. Поїзди з евакуйованими, біженцями, з заводським обладнанням, чекали відправки в тил. О другій годині німецька авіація розбомбила це скупчення поїздів, перетворивши станцію Бахмач-Київський у руїни. Цистерни з пальним на рейках не горіли, а зривалися зі своїх колісних пар, горіла земля навкруги, місцями шпали колій повигорали вщент. Під час цього, пам'ятного для Бахмача, бомбардування постраждали й навколишні вулиці. На вулиці комуніста Петровського (зараз Даньківський Шлях), яка проходила паралельно з коліями станції Бахмач-Київський не збереглася жодна оселя, усі будови вигоріли вщент. Так само постраждала й вулиця Поштова, з іншого боку станції — було знищено поштове відділення, базарна площа й прилеглі садиби (приватні та державні).
Під час нальоту були розбиті також й інші міські приміщення: міської ради, електростанції, їдальні, деякі житлові будинки.
Вдруге німецька авіація бомбардувала місто 21 серпня 1941 року. Цього разу бомбували станцію Бахмач-Пасажирський й прилеглі висілки.
Під час цього авіанальоту також постраждали державні та приватні об'єкти. Але втрати були набагато меншими, ніж від бомбування 14 липня. Так прямим попаданням бомби було знищено щойно збудоване двоповерхове приміщення залізничної пошти, згоріли три великі державні будинки, які стояли навпроти станції Бахмач-Пасажирський. Бомба влучила також у автостоянку військового містечка, де вивела з ладу чотири автомашини і вбила двох солдат батальйону. Були поранені й убиті мешканці.
З цього дня Бахмач бомбували майже щодня. Мешканці переїхали з міста до найближчих сіл та хуторів. Місто стало пусткою, як під час комуністичного Голодомору. Було спалено будівлю залізничного вокзалу Бахмач-Пасажирський, житловий масив кооперативних будинків, які стояли у Гойденковому саду (за винятком одного, дивом вцілілого), були пошкоджені банно-пральний комбінат, військове містечко сталіністів, спалена ткацька фабрика й насіннєвий завод, склади «Заготзерно», птахокомбінат. Через бажання командування Червоної армії будь-якою ціною зупинити німців, Бахмач зазнав величезних руйнувань. Німецька адміністрація працювала у місті понад два роки — 1941—1943. 9 вересня 1943 року війська 75-ї гвардійської стрілецької дивізії звільнили місто від німецької окупації. Після повернення ЧА, органи НКВД СРСР почали терор проти місцевого населення. Також почалася примусова мобілізація.
XXI століття
Російське вторгнення
Під час Російського вторгнення в Україну 26 лютого 2022 року через Бахмач рухалося щонайменше 65 одиниць російської техніки, ще близько сотні — на околицях. Місцеві жителі намагалися самотужки зупинити колону, блокуючи гусениці танків підручними предметами, і переконати російських військових не рухатися в бік Києва. Один із чоловіків намагався видертися на танк і перекрити дорогу своїм тілом (не постраждав). Однак техніка продовжила рух, військові РФ здійснили кілька пострілів в повітря.
Сучасний стан
Сьогодні Бахмач є важливим залізничним вузлом п'яти напрямків: московського, харківського, дніпровського, київського, мінського.
Соціально-культурні та освітні заклади міста: три середні денні та одна вечірня загальноосвітні школи, ліцей, школа мистецтв, історико-краєзнавчий музей, 8 бібліотек, центральна районна лікарня, три поліклініки, районний Будинок культури, клуб залізничників, Будинок школяра, молодіжний центр. Також відомий парк відпочинку із дитячою залізницею.
Спорт
У місті існувала футбольна команда «Агродім», матчі приймала на місцевому стадіоні «Колос». Команда вигравала Чемпіонат Чернігівської області у 2017 та 2020 році.
2021 року на базі ФК «Агродім» було створено ФК «Голд Нафта», який у цьому ж році посів 3 місце в чемпіонаті Чернігівської області.
Економіка
- ТОВ «СП „АГРОДІМ“»
Відомі особи
У Бахмачі народилися:
- Бережний Сидір Петрович — командир куреня 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
- Бережний Василь Павлович — член Спілки письменників України, автор книг «Космічний гольстрім», «Під крижаним щитом», «По спіралі часу» та ін.;
- — козак 1-го куреня 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
- — заслужений залізничник, Почесний громадянин міста Бахмача;
- — завідувач кафедрою спортивних єдиноборств Національного університету фізичного виховання та спорту, заслужений тренер України, заслужений майстер спорту, кандидат наук;
- Дзержинський Микола Едуардович — доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри цитології, гістології та біології розвитку біологічного факультету КНУ ім. Шевченка
- Зіньковський Сергій Григорович (1955—2024) — заслужений тренер України з дзюдо і самбо.
- Киреєнко Іван Андрійович — український радянський вчений у галузі будівельних матеріалів і технології бетону.
- Коломійченко І. Д. — полковник, Герой Радянського Союзу;
- Кордобовський Костянтин Олександрович (1902—1988) — художник-графік, педагог, мистецтвознавець.
- Кузьмич Володимир Савич (1904—1943) — український радянський прозаїк, репресований під час війни.
- Лестуха Володимир Михайлович (1987—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- (1955) — заслужений працівник культури України, директор Бахмацької школи мистецтв імені Андрія Розумовського.
- — заслужений працівник культури;
- Малюга В. О. — генерал-лейтенант, заступник Головнокомандувача ГРВН, має понад тридцять державних нагород.
- Михайлова Дарина Борисівна (* 1989) — українська бігунка на довгі дистанції. Майстер спорту України міжнародного класу.
- Москалець Вілій Костянтинович, Москалець Костянтин Вілійович — члени Спілки письменників України;
- (*09.12.1934, м. Бахмач — 21.12.1998, м. Чернівці) — український актор. Заслужений артист УРСР (1984).
- — штабіст 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
- Пономаренко Семен Васильович (1907—1993) — радянський та український сценарист та кінодраматург.
- Романь К. К. — Герой Соціалістичної Праці;
- — заслужений юрист України;
- Ніна Сагайдак — героїня Другої Світової війни, підпільниця;
- Сазоненко Ганна Стефанівна — директор Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, кандидат педагогічних наук, народний вчитель України;
- — заслужений працівник сільського господарства;
- Хільчевський Володимир Васильович — доктор технічних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
- Шевела Ф. П. — комісар Бахмацького залізничного вузла, який загинув від рук денікінців у 1919 році.
- Яременко Гнат Гаврилович (1874—1915) — український живописець і графік, учень художників М. І. Мурашка та В. Є. Мановського, закінчив Петербурзьку академію мистецтв.
- Кошмал Віктор Миколайович (*10.8.1953) — фотограф.
Поховані:
ЗМІ
- Бахмацька районна незалежна газета
- Районна газета «Голос Присеймів'я»
Галерея
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бахмач |
- В. М. Чуйко. Бахмач [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Офіційний сайт Бахмача [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Бахмацька районна незалежна газета «Порадник». [ 11 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- В. П. Коваленко. Бохмач [ 14 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 359. — .
- БАХМАЧ. Офіційний вебсайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації [ 17 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Бахмацький район. Історична довідка [ 10 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Бахмацька сотня. 1648—1782 pp. [ 8 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Володимир Євфимовський — історик Бахмача [ 30 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Бахмацький район. Де можна зупинитись? Заклади розміщення [ 14 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Бахмацький район. Зелений (сільський) туризм [ 7 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Бахмацький район. Що робити? Туристичні послуги [ 7 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Бахмацький район. Екскурсійні маршрути по пам'ятках Батуринського державного історико — культурного заповідника «Гетьманська столиця» [ 7 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- ВРУ[недоступне посилання з травня 2019]
- История Станции Бахмач [ 6 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Сайт міста Бахмач. Інформаційний портал [ 6 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Фотополювання. Бахмач [ 27 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
- Cities & towns of Ukraine [ 21 березня 2022 у Wayback Machine.](англ.)(укр.)
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 1352)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-260. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Уривки з нарису Дороша Д. Д. «Місто моєї зрілості».
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 21. — 15 грудня. — С. 4.
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 106. — 144 с.(рос.)
- [1][недоступне посилання]
- . ukraine.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
- . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОДІМ [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.], youcontrol.com.ua
- ТОВ СП Агродім [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.], Департамент економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 6 грудня 2011.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba hmach MFA ˈbɑxmɐt ʃ prosluhati misto v Chernigivskij oblasti Ukrayini Z 17 lipnya 2020 roku vhodit do Nizhinskogo rajonu Cherez misto prohodyat taki avtotrasi avtoshlyah T 2514 T 2523 T 2531 Roztashovane na richci Borzenka pritoci richki Borzna BahmachGerb Bahmacha Prapor BahmachaZaliznichna stanciya Bahmach PasazhirskijOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Chernigivska oblastRajon Nizhinskij rajonRada Bahmacka miska radaZasnovane 1147Persha zgadka 1147 877 rokiv persha zgadkaStatus mista vid 1938 rokuNaselennya 16 862 01 01 2022 povne 16 862 01 01 2022 Plosha 18 9 km Poshtovi indeksi 16500 16505Telefonnij kod 380 4635Koordinati 51 10 32 pn sh 32 49 38 sh d 51 17556 pn sh 32 82722 sh d 51 17556 32 82722Visota nad rivnem morya 144 mVodojma richka BorzenkaNazva meshkanciv bahmacha nin bahmacha nka bahmacha niDen mista 9 veresnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Bahmach Kiyivskij Bahmach Pasazhirskij Bahmach GomelskijDo obl resp centru zalizniceyu 153 km avtoshlyahami 145 kmDo Kiyeva zalizniceyu 196 km avtoshlyahami 219 kmMiska vladaAdresa 16501 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Bahmach vul Sobornosti bud 42 Bahmach u Vikishovishi MapaBahmachBahmachU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bahmach znachennya Vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r vid 12 chervnya 2020 roku Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bahmackoyi miskoyi gromadi NaselennyaZa nacionalnistyu 2001 ukrayinci rosiyani bilorusi94 45 4 53 0 33 Chiselnist naselennya osib 1866 1885 1897 1959 1970 1989 2001 2016 20225 270 4 741 6 844 13 066 16 207 22 824 20 332 18 441 16 862Za ridnoyu movoyu 2001 ukrayinska mova rosijska mova95 03 4 51 NazvaKrayeznavec O Zojko poyasnyuye nazvu mista Slovo Bahmach nalezhit do davnih tyurkskih sliv yaki vzhivali v Ukrayini do tatarskogo nashestya Bahmach po tyurkski oznachaye bashtan vono svidchit pro te sho tut mabut naprikinci pershogo tisyacholittya nashoyi eri Kiyivski ta Chernigivski knyazi poselyali polonenih pechenigiv ta inshih vihidciv z tyurkskih ord yaki j nazvali svoye poselennya Vtim najavtoritetnishij istorik mista Bahmach Volodimir Yevfimovskij vkazuye na te sho poselennya zasnovane nad richkoyu Bahmach a otzhe bere svij pochatok vid gidronima IstoriyaDavnoukrayinska doba Davnye oboronne misto ye odnim z najdavnishih shidnoslov yanskih poselen Vpershe zgaduyetsya 1147 roku u Povisti Vremennih Lit u Ipatiyivskomu spisku i nalezhalo Chernigivskomu knyazivstvu prote nevdovzi bulo zrujnovane razom z mistami Vivolozh Bila Vezha Unezhem teper sela Sivolozh Bilovezhi ta misto Nizhin pid chas feodalnih mizhusobic mizh knyazyami Olgovichami Chernigivskimi ta Mstislavovichami Kiyivskimi Polska j Kozacka doba U pershij polovini XVII stolittya na misci starodavnogo Bahmacha vidrodzhuyetsya misto z ciyeyu zh nazvoyu v cej period vinikli chi buli vidbudovani navkolishni mista Nizhin Konotop Baturin Borzna Ichnya U 1648 roci pid chas Vizvolnoyi vijni pid kerivnictvom B Hmelnickogo z zhiteliv Bahmacha bulo utvoreno sotnyu v skladi Chernigivskogo polku Tozh Bahmach stav sotennim mistechkom Sered sotnikiv Bahmackoyi sotni vidomi Bilocerkivec Panko Omelyanovich 1649 Tishenko Pavlo Semenovich 1654 01 Grodeckij Ivan Semenovich 1661 Tishenko Pavlo Semenovich 1662 10 1666 Grodeckij Ivan Semenovich 1669 02 Pashenko Yakiv 1672 Bilocerkivec Mihajlo Omelyanovich 1676 Bilyak Fedir Leontijovich 1682 07 mozhlivo Strashnij Danilo ranishe 1689 Romanovich Stepan 1695 1700 Savickij Samijlo 1700 Stavleniki moskovskih vijsk Gelega Stepan 1709 Borovskij Semen 1709 1710 Trockij Kirilo Trohimovich 1710 1713 Borovskij Semen 1716 1722 Galishenko Andrij 1722 1723 Naletovskij Danilo 1723 1727 nak Pokotilo Vasil 1728 1743 Pokotilo Kirilo 1731 nak Riba Timish 1733 nak Strashnij Vasil Danilovich 1737 nak Popovskij Ivan 1736 nak Pokotilo Yakiv 1737 1738 1742 nak Baranovskij Andrij Ivanovich 1743 14 08 1752 Stavleniki Getmana Kirila Rozumovskogo Zabila Kirilo Vasilovich 1752 1757 12 Yanovich Mihajlo 1757 12 12 1783 7 11 Hilchevskij Timish Ivanovich 1768 nak Spodvizhniki Getmana Mazepi Bahmacka ta susidnya Golinska sotni buli svoyeridnoyu gvardiyeyu Ivana Mazepi yaki buli osoblivo viddani Getmanu ta pidtrimali jogo soyuz iz Shveciyeyu suproti moskovskih uzurpatoriv ta rujnivnikiv Baturina Naprikinci XVII pochatku XVIII stolittya nepodalik Bahmacha getman Mazepa profinansuvav budivnictvo palacu i nasadzhennya parku U cij zamiskij rezidenciyi podovgu gostyuvali tajnye druzya getmana kotoryh neudobno bylo pokazyvat drugim Syudi Pilip Orlik privoziv yezuyita Zelenskogo z universalom polskogo korolya U zhovtni 1708 roku Mazepa z cogo palacu vidislav do Karla HII Bistrickogo iz zayavoyu pribyvshij do Bahmacha sam publichno na Evangelii Svyatom prisyagal chto ne dlya privatnoj svoej polzy no dlya obshego dobra celoj otchizny i vojska prinyal protekciyu korolya shvedskogo Z 1781 roku Bahmach volosne mistechko Konotopskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi Oficijno status mista Bahmach otrimav u 1938 roci U skladi Rosijskoyi imperiyi Velika vulicyaHata U XIX st Bahmach buv vidomij chumackimi korporaciyami yaki trimali torgivlyu iz Krimom sillyu ta Cherkasami riboyu Za danimi na 1866 rik u kazennomu ta vlasnickomu mistechku Konotopskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 5270 osib 2399 cholovichoyi stati ta 2550 zhinochoyi nalichuvalos 601 dvorove gospodarstvo isnuvali 2 pravoslavni cerkvi silska rozprava vidbuvalis bazari ta yarmarok Burhlivij rozvitok Bahmacha pochavsya pislya zavershennya budivnictva 1869 Kursko Kiyivskoyi ta Libavo Romenskoyi 1873 zaliznic Todi zh bulo zbudovano stanciyu i selishe zaliznichnikiv yake poklalo pochatok suchasnomu mistu Stanom na 1885 rik u kolishnomu derzhavnomu ta vlasnickomu seli Bahmackoyi volosti meshkala 4741 osoba nalichuvalos 888 dvorovih gospodarstv isnuvali 3 pravoslavni cerkvi 2 shkoli poshtove viddilennya postoyalij dvir 10 postoyalih budinkiv lavka vitryanij mlin vidbuvalis bazari ta shorichnij yarmarok Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 6844 osib 3355 cholovichoyi stati ta 3489 zhinochoyi z yakih 6623 pravoslavnoyi viri Zaliznichni selisha isnuvali vidokremleno pri stanciyi Kiyevo Voronizkoyi zaliznici Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv stanovila 839 osib 449 cholovichoyi stati ta 390 zhinochoyi z yakih 617 pravoslavnoyi viri 170 yudejskoyi pri stanciyi Libavo Romenskoyi zaliznici Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv stanovila 1047 osib 532 cholovichoyi stati ta 515 zhinochoyi z yakih 624 pravoslavnoyi viri 321 yudejskoyi U 1892 roci bulo vidkrito zemsku shkolu dlya ditej zaliznichnikiv U Bahmachi diyav parovij mlin 1894 spirtovij zavod 1894 U 1903 i 1905 rokah vidbulisya strajki zaliznichnikiv Misto v 1917 roci 10 listopada 1917 u Bahmachi zdijsneno sprobu ogolositi vladu komunistiv ale nevdalo Vijskove komanduvannya Centralnoyi Radi shvidko vidnovilo ukrayinsku vladu na vazhlivomu zaliznichnomu punkti Shtab bahmackih pidrozdiliv Sinoyi diviziyi UNR roztashuvavsya u miscevij semirichnij shkoli 15 sichnya 1918 roku zagoni moskovskih j petrogradskih bilshovikiv ta polk Chervonogo kozactva rozbili pid Bahmachem znachni vijskovi chastini Centralnoyi radi j zahopili zaliznichnij vuzol Dokladnishe Bij za stanciyu Bahmach sichen 1918 Boyi za Bahmach buli pered zitknennyam pid Krutami yih vvazhayut bilsh strategichnimi z vijskovoyi tochki zoru Oboronci mista zatrimali nastup bilshovikiv na Kiyiv na chotiri dni Na oboronu Bahmacha mali 500 bagnetiv ta vijskovih polku imeni Petra Doroshenka Kurenyu Smerti 1 shu Ukrayinsku vijskovu shkolu imeni Hmelnickogo Zagoni vilnogo kozactva dva bronepotyagi Proti nih vistavili 1300 radyanskih bagnetiv Osnovni boyi vidbulisya na misci teperishnoyi stanciyi Bahmach Kiyivskij Voni pochalisya she v temryavi rankom 25 sichnya Do vechora oboronci Bahmacha zavdali potuzhnih vtrat vorogu zirvavshi usi lobovi ataki Ale 26 sichnya z boku Bilorusi nadijshlo pidkriplennya plyus 1000 bagnetiv na korist bilshovikiv Tomu cej den stav najtyazhchim u oboroni Bahmacha Ale vse zh misto ne vzyali 27 sichnya Bahmach atakuvali z pivdennogo frontu uvirvalis bijci Muravjova vstupivshi u rukopashnu z kozakami Kurenya Smerti Cogo dnya zaginuv komadir polku imeni Doroshenka Za cih kritichnih obstavin ukrayinski pidrozdili sformuvali organizovanij vidstup do stanciyi Kruti pid prikrittyam bronepotyagiv 28 sichnya protivnik vitrativ na pereformatuvannya zagoniv Pid Krutami buv nastupnij bij 29 sichnya Za ocinkami istorikiv u Bahmachi zaginuli 300 rosijskih voyakiv she 300 buli poraneni Ukrayinska storona vtratila blizko 120 oboronciv 150 u ti dni poranili Misto v 1918 roci Dokladnishe Bitva pid Bahmachem 28 29 kvitnya 1918 getmanom Ukrayini stav Pavlo Skoropadskij Odin z getmanskih polkiv buv rozmishenij u Bahmachi Shtab getmanskogo polku roztashovuvavsya u primishenni shkoli sela Bahmach Getmanskih kozakiv rozmistili harchuvatisya kvartiruvati za rahunok vlasnikiv po miscevih sadibah po dva kozaki na dvir Bula ogoloshena totalna mobilizaciya do lav getmanskoyi armiyi Ale cya mobilizaciya prohodila mlyavo narod stomivsya vid vijni ta revolyuciyi j molodi hlopci dezertiruvali z armiyi Vlitku 1918 roku pochavsya masovij viviz z Ukrayini produktiv harchuvannya Yaksho ranishe ukrayinskih selyan grabuvali bilshoviki to teper z navkolishnih sil do stanciyi Bahmach zganyali hudobu ta privozili pticyu dlya vidpravki nazhivo j dlya zagotivli v interesah nimeckogo soyuznika Punkti zaboyu hudobi buli oblashtovani na stanciyah Bahmach Kiyivskij ta Bahmach Gomelskij 19 lipnya vidbuvsya strajk bahmackih zaliznichnikiv U drugij polovini listopada vijska Rosiyi pochali novu intervenciyu v Ukrayinu 20 sichnya 1919 Bahmach vchergove buv okupovanij bilshovikami Potyagnulisya strashni chasi zlidniv teroru rujnuvannya cerkov i deportacij naselennya Cherez sistematichnij opir okupaciyi chervona Moskva vdalasya do generalnoyi vijskovoyi operaciyi proti ukrayinskogo narodu genocidu 1932 1933 roku yakij poklav kraj organizovanomu oporu rosijskij okupaciyi Golodomor Bahmach ta ves Bahmackij rajon buv zanesenij komunistichnoyu vladoyu na tak zvanu Chornu doshku Ce prizvelo do masovoyi smerti ditej ta litnih lyudej a takozh sprovokuvalo dorosle naselennya Bahmacha do vikritogo oporu okupacijnim organam vladi Cim skoristalisya karalni specpidrozdili NKVD yaki rozstrilyuvali bahmachan Bilshist meshkanciv Bahmacha stala zhertvoyu golodomoru 1932 1933 rokiv zdijsnenogo uryadom SRSR Zasvidcheni fakti masovoyi golodnoyi smerti malolitnih ditej ta yih batkiv u m Bahmach ta jogo okolicyah U Bahmachi pid chas golodu 1933 roku lyudej zbirali yak drova klali na viz i vezli zakopuvati Odnogo razu zajshov u nash dvir yakijs cholovik poprosiv yisti z yiv trohi hliba i na misci pomer Bilya staroyi bani zhila sim ya Shvediv u yakij bulo 6 ditej Usi diti krim Zini pomerli vid golodu Yakos bachila dvoh ditok bilih shozhih na velikih cherv yakiv Voni ves chas peresliduvali mene v pam yati Batki yaki ne mogli progoduvati svoyih ditej zalishali yih na stanciyi Zvidti voni potraplyali v dityachij pritulok stanciyi Bahmach 1 a zvidti yih vidpravlyali v inshi miscya Mij batko pomer u 1926 roci U nas pislya jogo smerti zalishilis deyaki persni sriblo vse ce mi zdali v zolotoskupku znahodilas na ninishnij ploshi Peremogi shob kupiti boroshno Pri vipikanni hliba do boroshna dobavlyali luzgu prosa Tak perezhili golod Dudko Ganna Fedotivna 1918 roku narodzhennya Chernigivska ODA Misto j vuzlova zaliznichna stanciya stala miscem vtechi lyudej z navkolishnih sil vid teroru golodom Ti komu ne vdalosya otrimati zemlyu pid gorod chi timchasovi zarobitki ginuli vid distrofiyi ta inshih form vrazhennya golodom Poshirilasya praktika pidkidannya nepovnolitnih ditej na zaliznichnu stanciyu Bahmach zvidki chastina dostavlyalasya u tak zvani dityachi rozpodilniki NKVD SSSR i potim bula vivezena za mezhi Ukrayini Mi zhili v seli Bahmach II a na comu misci de mi zaraz zhivemo buv u nas gorod Mi zhili na Farankah de bula didova zemlya desyatina Did pracyuvav konduktorom a batko telegrafistom Nas rozkurkulili U sim yi bulo 6 ditej i 4 doroslih Yak vignali nas iz hati v 1933 roci zhili de prijdetsya V misto Bahmach mi hodili obroblyat gorod Mi robili pampushki galeti z prosa i vsi vizhili Ya bachila yak u nas na gorodi v Bahmachi na klubniku pomerla odna zhinka Zajshla nayilasya i pomerla Na dorogah lezhali trupi lyudej Bachila yak yih zvozili ta horonili v odnu yamu na kladovishi po vul Gogolya Ivanko Lidiya Pilipivna 1921 roku narodzhennya Chernigivska ODA U misti poblizu novozbudovanogo hramu sv Georgiya Peremozhcya UPC MP ustanovleno memorial pam yati zemlyakiv zhertv golodu 1932 1933 rokiv Rozvitok mista v 30 ti roki 1938 Bahmach otrimav kategoriyu mista Okrim promislovogo budivnictva u misti rozvivalasya socialno kulturna sfera iz komunistichnim uhilom Rozshirilasya merezha medichnih zakladiv Bulo zbudovano novij korpus rajlikarni na 25 lizhok vidkrita poliklinika i zaliznichna likarnya v rajoni stanciyi Bahmach Kiyivskij Pochali diyati medpunkti v MTS ta buryakoradgospi Medichnu dopomogu zhitelyam mista nadavali 10 likariv ta 50 pracivnikiv serednogo medpersonalu Pobuduvali dityachij sadok ta yasla Rozvivalisya osvita j kultura 1932 obidvi semirichni shkoli peretvorili na seredni odnu pochatkovu shkolu na semirichnu a drugu v zv yazku z cim zakrili Odnak pracyuvali shkoli v cej chas neregulryano bilshist ditej muchilosya golodom organizovanim vladoyu SRSR Naprikinci 1934 likviduvali nepismennist sered doroslih 1936 vsi shkoli Bahmacha stali zaliznichnimi i v nih zaprovadili politehnichne navchannya Cogo zh roku na bazi vechirnogo robitfaku yakij stvorili 1930 vidkrili vechirnyu serednyu shkolu Svoye dozvillya zhiteli rajcentru provodili u 4 klubah 2 zaliznichnih imeni 1 go Travnya ta imeni T G Shevchenka pri fabrici imeni Petrovskogo ta pri buryakoradgospi Vodnochas buli zakriti ta zrujnovani pravoslavni cerkvi religijni poglyadi lyudej neshadno vismiyuvalisya a sami svyashennosluzhiteli peresliduvalisya 1934 pochala diyati rajonna biblioteka naperedodni vijni u Bahmachi bulo 7 bibliotek z knizhkovim fondom blizko 40 tis primirnikiv bilshist rosijskoyu movoyu ta taki sho siyali klasovu ta nacionalnu nenavist U misti vihodila rajonna gazeta Prapor komuni gazeta politviddilu Bahmackoyi MTS Bilshovickij shlyah ta gazeta buryakoradgospu Za socialistichnij vrozhaj Vsi voni obslugovuvali vladu pid chas genocidu ukrayinskogo narodu 1932 1933 rokiv staranno prihovuyuchi fakti masovoyi muchenickoyi smerti lyudej vid nedoyidannya Stanom na 1939 rik naselennya mista Bahmacha stanovilo 10340 osib pri chomu znachna chastina vtikachi iz sil znishenih golodomorom Voni pracyuvali na nizkooplachuvanih ta nekvalifikovanih robotah sho bulo vigidno komunistichnomu rezhimu Druga svitova vijna Druga svitova vijna odrazu zh poznachilasya na zhitti mista Pri miskradi bulo vstanovlene cilodobove cherguvannya Bula utvorena j komisiya z nadannya dopomogi evakujovanim yakih eshelonami vivozili na shid Cherez Bahmackij zaliznichnij jshli esheloni z bizhencyami poranenimi soldatami RSChA vijskovoyu tehnikoyu Jshli esheloni navantazheni zavodskim ustatkuvannyam priznachenim dlya evakuaciyi Takih esheloniv bulo dovoli na stanciyah Bahmach Gomelskij ta Bahmach Pasazhirskij Esheloni ne mogli virvatisya z vuzla oskilki chastina kolij na ob yiznih shlyahah bula poshkodzhena nishivnimi avianalotami nimeckoyi aviaciyi 14 lipnya 1941 roku vilnih kolij na stanciyi Bahmach Kiyivskij ne bulo Zranku tut skupchilisya esheloni z vijskovimi palnim Poyizdi z evakujovanimi bizhencyami z zavodskim obladnannyam chekali vidpravki v til O drugij godini nimecka aviaciya rozbombila ce skupchennya poyizdiv peretvorivshi stanciyu Bahmach Kiyivskij u ruyini Cisterni z palnim na rejkah ne gorili a zrivalisya zi svoyih kolisnih par gorila zemlya navkrugi miscyami shpali kolij povigorali vshent Pid chas cogo pam yatnogo dlya Bahmacha bombarduvannya postrazhdali j navkolishni vulici Na vulici komunista Petrovskogo zaraz Dankivskij Shlyah yaka prohodila paralelno z koliyami stanciyi Bahmach Kiyivskij ne zbereglasya zhodna oselya usi budovi vigorili vshent Tak samo postrazhdala j vulicya Poshtova z inshogo boku stanciyi bulo znisheno poshtove viddilennya bazarna plosha j prilegli sadibi privatni ta derzhavni Pid chas nalotu buli rozbiti takozh j inshi miski primishennya miskoyi radi elektrostanciyi yidalni deyaki zhitlovi budinki Vdruge nimecka aviaciya bombarduvala misto 21 serpnya 1941 roku Cogo razu bombuvali stanciyu Bahmach Pasazhirskij j prilegli visilki Pid chas cogo avianalotu takozh postrazhdali derzhavni ta privatni ob yekti Ale vtrati buli nabagato menshimi nizh vid bombuvannya 14 lipnya Tak pryamim popadannyam bombi bulo znisheno shojno zbudovane dvopoverhove primishennya zaliznichnoyi poshti zgorili tri veliki derzhavni budinki yaki stoyali navproti stanciyi Bahmach Pasazhirskij Bomba vluchila takozh u avtostoyanku vijskovogo mistechka de vivela z ladu chotiri avtomashini i vbila dvoh soldat bataljonu Buli poraneni j ubiti meshkanci Z cogo dnya Bahmach bombuvali majzhe shodnya Meshkanci pereyihali z mista do najblizhchih sil ta hutoriv Misto stalo pustkoyu yak pid chas komunistichnogo Golodomoru Bulo spaleno budivlyu zaliznichnogo vokzalu Bahmach Pasazhirskij zhitlovij masiv kooperativnih budinkiv yaki stoyali u Gojdenkovomu sadu za vinyatkom odnogo divom vcililogo buli poshkodzheni banno pralnij kombinat vijskove mistechko stalinistiv spalena tkacka fabrika j nasinnyevij zavod skladi Zagotzerno ptahokombinat Cherez bazhannya komanduvannya Chervonoyi armiyi bud yakoyu cinoyu zupiniti nimciv Bahmach zaznav velicheznih rujnuvan Nimecka administraciya pracyuvala u misti ponad dva roki 1941 1943 9 veresnya 1943 roku vijska 75 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi zvilnili misto vid nimeckoyi okupaciyi Pislya povernennya ChA organi NKVD SRSR pochali teror proti miscevogo naselennya Takozh pochalasya primusova mobilizaciya XXI stolittya Rosijske vtorgnennya Pid chas Rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 26 lyutogo 2022 roku cherez Bahmach ruhalosya shonajmenshe 65 odinic rosijskoyi tehniki she blizko sotni na okolicyah Miscevi zhiteli namagalisya samotuzhki zupiniti kolonu blokuyuchi gusenici tankiv pidruchnimi predmetami i perekonati rosijskih vijskovih ne ruhatisya v bik Kiyeva Odin iz cholovikiv namagavsya vidertisya na tank i perekriti dorogu svoyim tilom ne postrazhdav Odnak tehnika prodovzhila ruh vijskovi RF zdijsnili kilka postriliv v povitrya Suchasnij stanIstorichnij muzej Sogodni Bahmach ye vazhlivim zaliznichnim vuzlom p yati napryamkiv moskovskogo harkivskogo dniprovskogo kiyivskogo minskogo Socialno kulturni ta osvitni zakladi mista tri seredni denni ta odna vechirnya zagalnoosvitni shkoli licej shkola mistectv istoriko krayeznavchij muzej 8 bibliotek centralna rajonna likarnya tri polikliniki rajonnij Budinok kulturi klub zaliznichnikiv Budinok shkolyara molodizhnij centr Takozh vidomij park vidpochinku iz dityachoyu zalizniceyu SportU misti isnuvala futbolna komanda Agrodim matchi prijmala na miscevomu stadioni Kolos Komanda vigravala Chempionat Chernigivskoyi oblasti u 2017 ta 2020 roci 2021 roku na bazi FK Agrodim bulo stvoreno FK Gold Nafta yakij u comu zh roci posiv 3 misce v chempionati Chernigivskoyi oblasti EkonomikaTOV SP AGRODIM Vidomi osobiU Bahmachi narodilisya Berezhnij Sidir Petrovich komandir kurenya 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR Geroj Drugogo Zimovogo pohodu Berezhnij Vasil Pavlovich chlen Spilki pismennikiv Ukrayini avtor knig Kosmichnij golstrim Pid krizhanim shitom Po spirali chasu ta in kozak 1 go kurenya 1 yi brigadi 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR Geroj Drugogo Zimovogo pohodu zasluzhenij zaliznichnik Pochesnij gromadyanin mista Bahmacha zaviduvach kafedroyu sportivnih yedinoborstv Nacionalnogo universitetu fizichnogo vihovannya ta sportu zasluzhenij trener Ukrayini zasluzhenij majster sportu kandidat nauk Dzerzhinskij Mikola Eduardovich doktor biologichnih nauk profesor zaviduvach kafedri citologiyi gistologiyi ta biologiyi rozvitku biologichnogo fakultetu KNU im Shevchenka Zinkovskij Sergij Grigorovich 1955 2024 zasluzhenij trener Ukrayini z dzyudo i sambo Kireyenko Ivan Andrijovich ukrayinskij radyanskij vchenij u galuzi budivelnih materialiv i tehnologiyi betonu Kolomijchenko I D polkovnik Geroj Radyanskogo Soyuzu Kordobovskij Kostyantin Oleksandrovich 1902 1988 hudozhnik grafik pedagog mistectvoznavec Kuzmich Volodimir Savich 1904 1943 ukrayinskij radyanskij prozayik represovanij pid chas vijni Lestuha Volodimir Mihajlovich 1987 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 1955 zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini direktor Bahmackoyi shkoli mistectv imeni Andriya Rozumovskogo zasluzhenij pracivnik kulturi Malyuga V O general lejtenant zastupnik Golovnokomanduvacha GRVN maye ponad tridcyat derzhavnih nagorod Mihajlova Darina Borisivna 1989 ukrayinska bigunka na dovgi distanciyi Majster sportu Ukrayini mizhnarodnogo klasu Moskalec Vilij Kostyantinovich Moskalec Kostyantin Vilijovich chleni Spilki pismennikiv Ukrayini 09 12 1934 m Bahmach 21 12 1998 m Chernivci ukrayinskij aktor Zasluzhenij artist URSR 1984 shtabist 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR Geroj Drugogo Zimovogo pohodu Ponomarenko Semen Vasilovich 1907 1993 radyanskij ta ukrayinskij scenarist ta kinodramaturg Roman K K Geroj Socialistichnoyi Praci zasluzhenij yurist Ukrayini Nina Sagajdak geroyinya Drugoyi Svitovoyi vijni pidpilnicya Sazonenko Ganna Stefanivna direktor Ukrayinskogo gumanitarnogo liceyu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im T G Shevchenka kandidat pedagogichnih nauk narodnij vchitel Ukrayini zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Hilchevskij Volodimir Vasilovich doktor tehnichnih nauk profesor zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Shevela F P komisar Bahmackogo zaliznichnogo vuzla yakij zaginuv vid ruk denikinciv u 1919 roci Yaremenko Gnat Gavrilovich 1874 1915 ukrayinskij zhivopisec i grafik uchen hudozhnikiv M I Murashka ta V Ye Manovskogo zakinchiv Peterburzku akademiyu mistectv Koshmal Viktor Mikolajovich 10 8 1953 fotograf Pohovani Arapov Oleksij Nazarovich pidpolkovnik Geroj Radyanskogo Soyuzu ZMIBahmacka rajonna nezalezhna gazeta Rajonna gazeta Golos Prisejmiv ya GalereyaVulicya Bahmacha Vulici Bahmacha Richka Borzenka u Bahmackomu miskomu parku Bahmackij miskij park Shkola mistectv Parovoz seriyi E Em vstanovlenij u 1988 roci Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Zaliznichnij vokzal Bahmach PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BahmachV M Chujko Bahmach 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Oficijnij sajt Bahmacha 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Bahmacka rajonna nezalezhna gazeta Poradnik 11 listopada 2010 u Wayback Machine V P Kovalenko Bohmach 14 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 359 ISBN 966 00 0734 5 BAHMACh Oficijnij vebsajt upravlinnya kulturi i turizmu Chernigivskoyi oblderzhadministraciyi 17 chervnya 2008 u Wayback Machine Bahmackij rajon Istorichna dovidka 10 travnya 2008 u Wayback Machine Bahmacka sotnya 1648 1782 pp 8 listopada 2021 u Wayback Machine Volodimir Yevfimovskij istorik Bahmacha 30 chervnya 2014 u Wayback Machine Bahmackij rajon De mozhna zupinitis Zakladi rozmishennya 14 lipnya 2009 u Wayback Machine Bahmackij rajon Zelenij silskij turizm 7 grudnya 2008 u Wayback Machine Bahmackij rajon Sho robiti Turistichni poslugi 7 grudnya 2008 u Wayback Machine Bahmackij rajon Ekskursijni marshruti po pam yatkah Baturinskogo derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Getmanska stolicya 7 grudnya 2008 u Wayback Machine VRU nedostupne posilannya z travnya 2019 Istoriya Stancii Bahmach 6 veresnya 2013 u Wayback Machine Sajt mista Bahmach Informacijnij portal 6 kvitnya 2022 u Wayback Machine Fotopolyuvannya Bahmach 27 chervnya 2012 u Wayback Machine Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr Cities amp towns of Ukraine 21 bereznya 2022 u Wayback Machine angl ukr PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 ros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 1352 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 260 X 270 120 s ros doref Urivki z narisu Dorosha D D Misto moyeyi zrilosti Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1938 21 15 grudnya S 4 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Red i predisl P V Tumanov Dop k 1 mu izd Izmeneniya 1 10 1938 1 03 1939 M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1939 S 106 144 s ros 1 nedostupne posilannya ukraine segodnya ua ukr Arhiv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 27 lyutogo 2022 24 Kanal ukr Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 27 lyutogo 2022 TOVARISTVO Z OBMEZhENOYu VIDPOVIDALNISTYu SILSKOGOSPODARSKE PIDPRIYeMSTVO AGRODIM 20 veresnya 2020 u Wayback Machine youcontrol com ua TOV SP Agrodim 23 sichnya 2021 u Wayback Machine Departament ekonomichnogo rozvitku Chernigivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Arhiv originalu za 10 grudnya 2011 Procitovano 6 grudnya 2011 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985