Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Попі́вка (МФА: [popiŭka] (
| село Попівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Сумська область | ||
| Район | Конотопський район | ||
| Громада | Попівська сільська громада | ||
| Облікова картка | Попівка | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 4345 | ||
| Поштовий індекс | 41627 | ||
| Телефонний код | +380 5447 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 51°14′01″ пн. ш. 33°06′55″ сх. д. / 51.23361° пн. ш. 33.11528° сх. д.Координати: 51°14′01″ пн. ш. 33°06′55″ сх. д. / 51.23361° пн. ш. 33.11528° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 134 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 41627, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Попівка, вул. Миру, 1 | ||
| Сільський голова | Савченко Сергій Петрович | ||
| Карта | |||
  Попівка | |||
 Попівка | |||
| Мапа | |||
Географія
Село Попівка знаходиться на березі річки Куколка, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Шаповалівка, нижче за течією примикає село Вирівка, за 2 км — зняте 2007-го з обліку с. Рівчаки. До села примикає місто Конотоп. По селу протікає кілька пересихаючих струмків з загатами. Через село проходить автомобільна дорога Т 2504. Поруч проходить залізниця, станція Куколка.
Історія
Перші відомості про село Попівку відносяться до 1-ї половини XVII століття. За народним переказом, власником цих земель був піп із сусідньої Вирівки. Він збудував тут свій млин і декілька хат. Пізніше землю почали заселяти козаки, на пагорбах біля річки Куколки утворювалися хутори, назви яких походили від прізвищ першопоселенців. Так, на Карічиному хуторі першим поселився Каріка… Згодом ці хутори розширювалися і злилися в одне село, яке стали називати Полівкою. Воно розкинулося по обидва береги річки Куколки, яка в той час була повноводною. Пізніше на річці були побудовані три водяні млини і дві валуші для виробництва сукна.
За описом, зробленим на 1654 рік, село Попівка значиться як велике село, у якому було 339 дворів, з них 130 козацьких, а 133 — міщанських. Гарні ґрунти і близькість Конотопської фортеці — ось основна причина виникнення в степовій місцевості села Попівки.
1654 частина козаків села Попівка присягнула московському князю Олексію Романову, але невдовзі вони взяли участь у обороні Конотопської фортеці від агресії російського війська (1659). В цей час посилюється розвиток сільського господарства, селяни для посівів розорюють степи і вирубують ліси.
На 1723 рік у Попівці налічується уже майже 600 дворів. За гетьмана Розумовського була створена окрема Попівська сотня, до якої входили найближчі села, зокрема й Вирівка.
Напередодні реформи 1861 року населення Попівки становило вже 4,5 тисяч чоловік. За свідченнями старожилів, багато селян під час столипінської реформи переселилися до Сибіру, а потім у 1914—1917 роках знову повернулися до свого села. В Сибіру досі є села, які переселенці з Чернігівщини назвали Батуринкою, Попівкою та інші.
У 1837 році на кошти місцевої землевласниці К. П. Острянської була побудована кам'яна церква Пресвятої Трійці. Ще одна дерев'яна Преображенська церква була збудована в 1887 році. У 1870 році через село Попівку прокладено залізницю, що зв'язувала місто Курськ з Києвом. Це зблизило попівчан із робітниками-залізничниками.
B 1878 році у старому будинку влаштували школу. У ній було три класи, навчав один учитель. Це була так звана Троїцька школа, приміщення якої збереглося й понині. Була ще одна — Спаська школа. На 1897 рік 80 % дітей були поза школою. У кінці XIX століття у селі відкрито чотирирічну земську школу, навчалися в ній в основному хлопчики. У 1923 році школа була реорганізована в семирічку. У 1929 році була відкрита школа колгоспної молоді, яку в 1935 році реорганізували в десятирічну.
Перше кооперативне об'єднання «Машинове товариство» в селі Попівці було організовано в 1921 році. В 1923 році організувалась артіль «Гарматник», членами якої були демобілізовані червоноармійці. В 1926 році організована артіль ім. Шевченка, до якої ввійшли 12 сімей. Артіль отримала 90 га землі. У 1926 році в Попівці проведено землеустрій, у результаті якого організовано 5 кооперативних об'єднань. У 1928 році організована комуна ім. Комінтерну. Спочатку до неї входило 12 сімей. Комуна мала понад 1 000 га землі. В 1935 році вона була реорганізована в артіль. Колективізація в Попівці проходила у 1930—1933 роках. Були організовані колгоспи «Нове життя» на хуторі Селище, ім. Ворошилова на хуторі Рівчаки, ім. Чапаєва, ім. Будьонного, ім. Сталіна, «Червоний пахар».
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
2 вересня 1941 року німецькі солдати в кованих чоботях пройшли по головній вулиці села Попівки. Окупація тривала два роки.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,98% |
| російська | 1,57% |
| інші | 0,45% |
Сьогодення
На території сільської ради здійснюють діяльність: Попівська сільська рада, сільськогосподарські підприємства СТОВ «Надія» Філія «Конотопська», ТОВ «Вітчизна», релігійна громада УПЦ. МП, сільська лікарська амбулаторія та фельдшерський пункт, загальноосвітня школа І-III та І-ІІ ступенів, районний Будинок культури, сільський клуб та дві бібліотеки, приватні крамниці, два поштових відділення.
Цікаво
Попівка — єдине на Сумщині село, яке має вулицю Журналістів. Такої честі громада удостоїла тих, хто присвятив своє життя журналістиці, а таких серед уродженців села понад двадцять.
Відомі люди
Уродженці села:
- Микола Забіяка — козак полку імені Полуботка, який загинув у Києві 2 липня 1917 року. На Лук'янівському кладовищі в Києві зберігся пам'ятник, фото: [1]
- Леонтович Федір Іванович (1833—1910) — історик права, професор історії російського права Новоросійського (Одеського) університету, ректор Новоросійського (Одеського) університету.
- Супрун Павло Степанович (1937) — бандурист, Заслужений працівник культури України.
- (17.05.1949 — 15.06.2016) — засновник та перший начальник спеціалізованого морського порту «Ольвія» (до 2017 року — спеціалізований морський порт «Октябрьск»), кавалер ордену «За заслуги» І, ІІ, ІІІ ступенів, Почесний працівник морського та річкового транспорту.
- Коварський Анатолій Юхимович — вчений-генетик, селекціонер.
- Осипенко Степан Петрович - член Української Центральної Ради.
- Садівничий Володимир Олексійович (12.06.1966) - професор, доктор наук із соціальних комунікацій, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, голова Сумської обласної організації Національної спілки журналістів України.
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 15 березня 2015.
Посилання
Погода в селі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Popi vka MFA popiŭka prosluhati selo v Ukrayini u Popivskij silskij gromadi Konotopskogo rajonu Sumskoyi oblasti centr gromadi Naselennya stanovit 4 345 osib Selo roztashovane za 15 km vid rajcentru selo Popivka Gerb Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Konotopskij rajon Gromada Popivska silska gromada Oblikova kartka Popivka Osnovni dani Naselennya 4345 Poshtovij indeks 41627 Telefonnij kod 380 5447 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 14 01 pn sh 33 06 55 sh d 51 23361 pn sh 33 11528 sh d 51 23361 33 11528 Koordinati 51 14 01 pn sh 33 06 55 sh d 51 23361 pn sh 33 11528 sh d 51 23361 33 11528 Serednya visota nad rivnem morya 134 m Misceva vlada Adresa radi 41627 Sumska obl Konotopskij r n s Popivka vul Miru 1 Silskij golova Savchenko Sergij Petrovich Karta Popivka Popivka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Popivka GeografiyaSelo Popivka znahoditsya na berezi richki Kukolka vishe za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Shapovalivka nizhche za techiyeyu primikaye selo Virivka za 2 km znyate 2007 go z obliku s Rivchaki Do sela primikaye misto Konotop Po selu protikaye kilka peresihayuchih strumkiv z zagatami Cherez selo prohodit avtomobilna doroga T 2504 Poruch prohodit zaliznicya stanciya Kukolka IstoriyaPershi vidomosti pro selo Popivku vidnosyatsya do 1 yi polovini XVII stolittya Za narodnim perekazom vlasnikom cih zemel buv pip iz susidnoyi Virivki Vin zbuduvav tut svij mlin i dekilka hat Piznishe zemlyu pochali zaselyati kozaki na pagorbah bilya richki Kukolki utvoryuvalisya hutori nazvi yakih pohodili vid prizvish pershoposelenciv Tak na Karichinomu hutori pershim poselivsya Karika Zgodom ci hutori rozshiryuvalisya i zlilisya v odne selo yake stali nazivati Polivkoyu Vono rozkinulosya po obidva beregi richki Kukolki yaka v toj chas bula povnovodnoyu Piznishe na richci buli pobudovani tri vodyani mlini i dvi valushi dlya virobnictva sukna Za opisom zroblenim na 1654 rik selo Popivka znachitsya yak velike selo u yakomu bulo 339 dvoriv z nih 130 kozackih a 133 mishanskih Garni grunti i blizkist Konotopskoyi forteci os osnovna prichina viniknennya v stepovij miscevosti sela Popivki 1654 chastina kozakiv sela Popivka prisyagnula moskovskomu knyazyu Oleksiyu Romanovu ale nevdovzi voni vzyali uchast u oboroni Konotopskoyi forteci vid agresiyi rosijskogo vijska 1659 V cej chas posilyuyetsya rozvitok silskogo gospodarstva selyani dlya posiviv rozoryuyut stepi i virubuyut lisi Na 1723 rik u Popivci nalichuyetsya uzhe majzhe 600 dvoriv Za getmana Rozumovskogo bula stvorena okrema Popivska sotnya do yakoyi vhodili najblizhchi sela zokrema j Virivka Naperedodni reformi 1861 roku naselennya Popivki stanovilo vzhe 4 5 tisyach cholovik Za svidchennyami starozhiliv bagato selyan pid chas stolipinskoyi reformi pereselilisya do Sibiru a potim u 1914 1917 rokah znovu povernulisya do svogo sela V Sibiru dosi ye sela yaki pereselenci z Chernigivshini nazvali Baturinkoyu Popivkoyu ta inshi U 1837 roci na koshti miscevoyi zemlevlasnici K P Ostryanskoyi bula pobudovana kam yana cerkva Presvyatoyi Trijci She odna derev yana Preobrazhenska cerkva bula zbudovana v 1887 roci U 1870 roci cherez selo Popivku prokladeno zaliznicyu sho zv yazuvala misto Kursk z Kiyevom Ce zblizilo popivchan iz robitnikami zaliznichnikami B 1878 roci u staromu budinku vlashtuvali shkolu U nij bulo tri klasi navchav odin uchitel Ce bula tak zvana Troyicka shkola primishennya yakoyi zbereglosya j ponini Bula she odna Spaska shkola Na 1897 rik 80 ditej buli poza shkoloyu U kinci XIX stolittya u seli vidkrito chotiririchnu zemsku shkolu navchalisya v nij v osnovnomu hlopchiki U 1923 roci shkola bula reorganizovana v semirichku U 1929 roci bula vidkrita shkola kolgospnoyi molodi yaku v 1935 roci reorganizuvali v desyatirichnu Pershe kooperativne ob yednannya Mashinove tovaristvo v seli Popivci bulo organizovano v 1921 roci V 1923 roci organizuvalas artil Garmatnik chlenami yakoyi buli demobilizovani chervonoarmijci V 1926 roci organizovana artil im Shevchenka do yakoyi vvijshli 12 simej Artil otrimala 90 ga zemli U 1926 roci v Popivci provedeno zemleustrij u rezultati yakogo organizovano 5 kooperativnih ob yednan U 1928 roci organizovana komuna im Kominternu Spochatku do neyi vhodilo 12 simej Komuna mala ponad 1 000 ga zemli V 1935 roci vona bula reorganizovana v artil Kolektivizaciya v Popivci prohodila u 1930 1933 rokah Buli organizovani kolgospi Nove zhittya na hutori Selishe im Voroshilova na hutori Rivchaki im Chapayeva im Budonnogo im Stalina Chervonij pahar Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SSSR 1923 1933 ta 1946 1947 rokah 2 veresnya 1941 roku nimecki soldati v kovanih chobotyah projshli po golovnij vulici sela Popivki Okupaciya trivala dva roki NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 98 rosijska 1 57 inshi 0 45 SogodennyaNa teritoriyi silskoyi radi zdijsnyuyut diyalnist Popivska silska rada silskogospodarski pidpriyemstva STOV Nadiya Filiya Konotopska TOV Vitchizna religijna gromada UPC MP silska likarska ambulatoriya ta feldsherskij punkt zagalnoosvitnya shkola I III ta I II stupeniv rajonnij Budinok kulturi silskij klub ta dvi biblioteki privatni kramnici dva poshtovih viddilennya CikavoPopivka yedine na Sumshini selo yake maye vulicyu Zhurnalistiv Takoyi chesti gromada udostoyila tih hto prisvyativ svoye zhittya zhurnalistici a takih sered urodzhenciv sela ponad dvadcyat Vidomi lyudiUrodzhenci sela Mikola Zabiyaka kozak polku imeni Polubotka yakij zaginuv u Kiyevi 2 lipnya 1917 roku Na Luk yanivskomu kladovishi v Kiyevi zberigsya pam yatnik foto 1 Leontovich Fedir Ivanovich 1833 1910 istorik prava profesor istoriyi rosijskogo prava Novorosijskogo Odeskogo universitetu rektor Novorosijskogo Odeskogo universitetu Suprun Pavlo Stepanovich 1937 bandurist Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 17 05 1949 15 06 2016 zasnovnik ta pershij nachalnik specializovanogo morskogo portu Olviya do 2017 roku specializovanij morskij port Oktyabrsk kavaler ordenu Za zaslugi I II III stupeniv Pochesnij pracivnik morskogo ta richkovogo transportu Kovarskij Anatolij Yuhimovich vchenij genetik selekcioner Osipenko Stepan Petrovich chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Sadivnichij Volodimir Oleksijovich 12 06 1966 profesor doktor nauk iz socialnih komunikacij zaviduvach kafedri zhurnalistiki ta filologiyi Sumskogo derzhavnogo universitetu golova Sumskoyi oblasnoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Sumska oblastPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 bereznya 2015 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli