Івангородська сотня адміністративно територіальна і військова одиниця Ніжинського полку Гетьманщини Створена 1648 року у

Івангородська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Ніжинського полку Гетьманщини. Створена 1648 року у складі Чернігівського полку. Центр сотні — містечко Івангород (нині - село Іченського району Чернігівської області).

Історія

Сотня створена відразу після початку національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького - 1648. Входила короткий час до Чернігівського та Борзнянського полку (1649). Юридично оформлена Зборівським договором 16 жовтня 1649 у складі Чернігівського полку. 1653 вже була у складі Ніжинського полку. До 1782 територія сотні незмінно перебуває в складі Ніжинського полку.

Всього відомо 17 івангородських сотників, при чому двоє сформували сотенну династію - Лучченки (Лученки) та Малюги. Їх нащадки та родичі отримали землі у Голінській сотні сусіднього Прилуцького полку.

Після анексії Гетьманщини з боку Російської імперії - центр Івангородської волості. Значна кількість мешканців сотні зберегла статус станового козака до 1921 року і взяла участь в українській національно-визвольній боротьбі у складі Армії УНР та військ Гетьмана Павла Скоропадського. Династії івангородських козаків майже повністю винищені російсько-більшовицьким режимом шляхом Голодомору та примусових мобілізацій до сталінського війська під час Другої світової війни.

Спеціалізація сотні

Керівництво

Сотники

Дорошенко Ониско (?-1649-1651-?),
Радиминський Лесько (?-1654-?),
(можливо, Оринка Іван),
Билдич Федір,
Малюга Федір Степанович (?-1669.03.-1670-?),
Іванович Демко (?-1672-?),
Малюга Федір Степанович (?-1676.02.-1697.05.-?),
Лучченко Василь Дмитрович (1701.16.04.-?),
Лучченко Дмитро Стефанович (?-1705.04.-?),
Лучченко Василь Дмитрович (1715.2.06.-1725-?),
Леонтійович Гнат (1719, наказний.),
Борсук Матвій (1725, наказний),
Безпалий Андрій (1728-1736.08.-?),
Лучченко Василь Дмитрович (1734, 1735, наказний),
Кониський Матвій Григорович (1737-1759),
Романенко Андрій (1738, наказний),
Григоровський Іван (1766-1779),
Забіла Іван Карпович (21 квітня 1779 - 14 червня 1782).

Сотенні отамани

Гонтаренко Данило (?-1682.07.-?),
Білошенко Степан (?-1693-1694-?),
Рибка Тиміш (?-1705.06.-?),
Леонтійович Гнат (?-1719-?),
Кривоніс Пилип (?-1721-?),
Гладкий Яків (?-1725-?),
Давидович Антін (?-1736-1746-?),
Давидович Іван (1738),
Струков Іван (?-1749-1769-?),
Апостольський Федір.

Сотенні писарі

Курганський Микола (?-1721-?),
Козаченко Іван (?-1732-?),
Малюга Сава (?-1736-1738-?),
Сандаровський Федір (?-1746-?),
Апостольський Федір (?-1769-?),
Клименко Гаврило (1766-1782).

Сотенні осавули

Юрійович Василь (?-1654-?),
Поганяйло Пархом (?-1654-?),
Мітла Федір (?-1736-1737-?),
Сивтак Федір (?-1738-?),
Малюга (?-1746-?),
Пайдетов Семен (?-1769-?).

Сотенні хорунжі

Белмачевський Михайло (?-1654-?),
Россошка Іван (?-1737-?),
Малюга Дмитро (?-1736-1759),
Малюга Іван (1759.25.09.-1773),
Бібик Іван.

Населені пункти

Біловежі, містечко;
Більмачівка, село;
Іван Город, містечко;
Колчинівський хутір;
Мартинівка, село;
Махнівка, село;
Фастівці, село.

У Рум'янцевському описі 1765-1769 відсутнє містечко Біловежі, оскільки в цей час воно вже було заселене колоністами з Німеччини.

Джерела

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007.
Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. – Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. – К.: Стилос, 2005. – С. 83-84.