Межова комісія 1705 року — двостороння комісія Російської держави та Османської імперії, створена на виконання положень Константинопольського мирного договору 1700 для делімітації кордонів цих держав.
Межова комісія 1705 | |
---|---|
Тип | міжнародний договір |
Підписано | 22 жовтня 1705 |
Сторони | Московське царство і Османська імперія |
Попередні переговори представників сторін відбулися влітку 1704.
Куратором московської делегації був генерал-фельдмаршал граф Федір Головін. Головою московської делегації було призначено каргопольського намісника думного дяка Омельяна Українцева, членами — колишнього київського козацького полковника та генерального бунчужного Д.Максимовича. О.Українцев провів консультації та наради з гетьманом Іваном Мазепою та генеральною старшиною Гетьманщини, а також, листовно, із Кошем Запорозької Січі. 28 травня 1704 він прибув на місце зустрічі делегацій на р. Інгул (притока Південного Бугу).
Куратором османської делегації був сілістрійський бейлербей Юсуф. Очолював делегацію ага Ібрагім, а з жовтня 1705 — паша Коч Магмет. Також до делегації входили представники від Кримського ханату. Османська делегація прибула на місце з'їзду наприкінці липня.
Остаточно місцем з'їзду було визначене урочище Мигія на р. Південний Буг.
Делімітація території, яка була місцем спільного господарського використання Запорозької Січі та Кримського ханату, викликала протести останніх. Кримський ханат виступив проти делімітації як такої. Запорозька Січ в особі кошового отамана К.Гордієнка вимагала розширити свої кордони на південь до Дніпровсько-Бузького лиману, спираючись на факти господарювання на нерозмежованих землях, а також на перекази про давні запорозькі володіння. З її боку було проголошено заяви та здійснено акції, спрямовані на залякування комісарів сторін.
Результатом роботи комісії стала делімітація кордону на правобережній частині Нижнього Подніпров'я: від Південного Бугу (у місці впадіння до неї р. Синюха) до Дніпра (тобто у межах сучасних Миколаївської області та Херсонської області). Розмежування на Лівобережжі Дніпра османська делегація здійснювати відмовилася й відклала це питання на невизначений термін.
22 жовтня 1705 сторони підписали «Запис межовий» — акт розмежування та карту кордону. Документ, який не має поділу на статті чи абзаци, написано польською мовою, перекладено російською та турецькою мовами та засвідчено в усіх трьох варіантах. У «Записі» визначається лінія кордону за топонімічними прикметами, а також повторюються деякі положення Константинопольського мирного договору 1700. 25 жовтня 1705 комісія припинила свою роботу.
У результаті роботи цієї комісії вперше було визначено південно-східний кордон Запорозької Січі, за нею закріплено спірні не розмежовані раніше землі.
Джерела та література
- О. В. Кресін. Межова комісія 1705 [ 23 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 587. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mezhova komisiya 1705 roku dvostoronnya komisiya Rosijskoyi derzhavi ta Osmanskoyi imperiyi stvorena na vikonannya polozhen Konstantinopolskogo mirnogo dogovoru 1700 dlya delimitaciyi kordoniv cih derzhav Mezhova komisiya 1705Tipmizhnarodnij dogovirPidpisano22 zhovtnya 1705StoroniMoskovske carstvo i Osmanska imperiya Poperedni peregovori predstavnikiv storin vidbulisya vlitku 1704 Kuratorom moskovskoyi delegaciyi buv general feldmarshal graf Fedir Golovin Golovoyu moskovskoyi delegaciyi bulo priznacheno kargopolskogo namisnika dumnogo dyaka Omelyana Ukrayinceva chlenami kolishnogo kiyivskogo kozackogo polkovnika ta generalnogo bunchuzhnogo D Maksimovicha O Ukrayincev proviv konsultaciyi ta naradi z getmanom Ivanom Mazepoyu ta generalnoyu starshinoyu Getmanshini a takozh listovno iz Koshem Zaporozkoyi Sichi 28 travnya 1704 vin pribuv na misce zustrichi delegacij na r Ingul pritoka Pivdennogo Bugu Kuratorom osmanskoyi delegaciyi buv silistrijskij bejlerbej Yusuf Ocholyuvav delegaciyu aga Ibragim a z zhovtnya 1705 pasha Koch Magmet Takozh do delegaciyi vhodili predstavniki vid Krimskogo hanatu Osmanska delegaciya pribula na misce z yizdu naprikinci lipnya Ostatochno miscem z yizdu bulo viznachene urochishe Migiya na r Pivdennij Bug Delimitaciya teritoriyi yaka bula miscem spilnogo gospodarskogo vikoristannya Zaporozkoyi Sichi ta Krimskogo hanatu viklikala protesti ostannih Krimskij hanat vistupiv proti delimitaciyi yak takoyi Zaporozka Sich v osobi koshovogo otamana K Gordiyenka vimagala rozshiriti svoyi kordoni na pivden do Dniprovsko Buzkogo limanu spirayuchis na fakti gospodaryuvannya na nerozmezhovanih zemlyah a takozh na perekazi pro davni zaporozki volodinnya Z yiyi boku bulo progolosheno zayavi ta zdijsneno akciyi spryamovani na zalyakuvannya komisariv storin Rezultatom roboti komisiyi stala delimitaciya kordonu na pravoberezhnij chastini Nizhnogo Podniprov ya vid Pivdennogo Bugu u misci vpadinnya do neyi r Sinyuha do Dnipra tobto u mezhah suchasnih Mikolayivskoyi oblasti ta Hersonskoyi oblasti Rozmezhuvannya na Livoberezhzhi Dnipra osmanska delegaciya zdijsnyuvati vidmovilasya j vidklala ce pitannya na neviznachenij termin 22 zhovtnya 1705 storoni pidpisali Zapis mezhovij akt rozmezhuvannya ta kartu kordonu Dokument yakij ne maye podilu na statti chi abzaci napisano polskoyu movoyu perekladeno rosijskoyu ta tureckoyu movami ta zasvidcheno v usih troh variantah U Zapisi viznachayetsya liniya kordonu za toponimichnimi prikmetami a takozh povtoryuyutsya deyaki polozhennya Konstantinopolskogo mirnogo dogovoru 1700 25 zhovtnya 1705 komisiya pripinila svoyu robotu U rezultati roboti ciyeyi komisiyi vpershe bulo viznacheno pivdenno shidnij kordon Zaporozkoyi Sichi za neyu zakripleno spirni ne rozmezhovani ranishe zemli Dzherela ta literaturaO V Kresin Mezhova komisiya 1705 23 veresnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 587 ISBN 978 966 00 1028 1