Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тімар (Тимар) – у Османській імперії - військовий лен, земельне володіння, коштом доходу якого, його володар-сипахи повинен був виходити в похід. За назвою тімара османська військово-ленна система в історіографії має назву тімарної або сипахійської. Тімарна система була скасована Махмудом II у 1834 році.
Тімаром вважалося володіння, що приносило від 3 до 20 тис. акче на рік. Після смерті сипахи його тімар міг наслідувати син за умови перейняття та продовження ним батьківської служби.
Види тімарів
Тезкерелі тімар — тімар, одержаний на підставі султанського берата.
Тезкересіз тімар — тімар виданий на основі жалуваної грамоти бейлербея (без тезкере — документу, який бейлербеї відсилали на ім'я султана, і який передбачав право тієї чи іншої особи на тімар і на основі якого видавався султанський берат).
Османський уряд, пристосовуючись до різноманітних місцевих реалій, виробив велике розмаїття тімарів. Типово тімари призначалися з розрахунку, що державці персонально служитимуть державі із власним конем, зброєю та захищені щонайменше кольчугою («бюрюме»). На додачу вони мусили тримати при собі збройного слугу-джебелю, себто вершника, захищеного платівковим панциром («джебе»). Достатнім для цього вважався Т., що давав 3 тис. акче прибутку, якщо він розташовувався в Анатолії, або 5 тис. акче, якщо розташовувався в Румелії. Тімари меншої вартості надавалися джебелю-сіпагі, себто вершникам із платівковим панциром («джебе»), а також деяким пішим військовим (напр., у провінції Кефе вони виконували певні служби в гарнізонах фортець — сторожів, проповідників, музикантів та ін.).
Щоб винагородити того чи іншого сіпага, йому надавали Т. більшої прибутковості або додаткові тімари. Проте, в цьому випадку пропорційно зростали обов'язки державця: за надлишкові прибутки він мусив виставити для кампанії панцирного вершника (джебелю), а за кожні 3 тис. акче — вершника в кольчузі. Державець 5-тисячного Т. мусив прибути до війська в кольчузі, привести із собою одного джебелю, ще одного слугу, а також мати при собі намет. Гранична прибутковість Т. становила 20 тис. акче.
Тімари з прибутком від 20 тис. до 100 тис. акче належали до категорії «зеамет» (османсько-турец. — командирський). З їхніх державців призначалися субаши — командири загонів сіпагів, які мешкали в одній окрузі-нагіє.
Тімари з прибутком понад 100 тис. акче називалися «хасс» (османсько-турец. — персонально-правительський) і жалувалися вищим достойникам у ранзі паші (санджакбеям, бейлербеям, візирам та ін.).
Крім індивідуальних державців, тімари надавалися кільком сіпагам на умовах сумісного або почергового користування. Деякі тімари закріплювалися за очільниками певних груп, визнаних державою (династій, етноконфесійних громад, акинджиїв, войнуків, кадіїв та ін.), із правом групи визначати кожного наступного державця — такі метафорично називалися «юрдлук» («вотчинне»), «оджаклик» («вогнищне»), «арпалик» («ячмінне»). Оджаклик-тімари, зокрема, були поширені на степових територіях між Дунаєм та Дніпром, відповідно до родоплемінних традицій кочовиків.
Тімари, які призначалися скарбницею на тимчасове користування з виплатою прибутку наперед, себто у відкуп, називалися «мукатаа» (араб. — відруб), «ільтізам» (араб. — контракт), а тімари, що здавалися в довічний відкуп, — «малікяне» (османсько-турец. — на кшталт власності).
Тімари розрізнялися ступенем фіскально-юридичного імунітету. За меншими записувалися поголовщина (іспендже, баштіна, чіфт-ресмі) та/або десятини на різні продукти. Решта податків віддавалася державі (як от джизья, або поголовщина з не-мусульман) чи ін. сіпагам. Право збору нерегулярних податків (штрафи, податок на наречених, прибуток від продажу рабів-утікачів тощо) передбачало виконання поліцейських функцій, тому воно закріплювалося лише за хассами та зеаметами у статусі «сербест» (перською — вільний), що надавалися особам у статусі бея (губернаторам провінцій, чавушам, диздарам).
Дотичні терміни
Тімаріот – у Османській імперії - володар лена, те ж що і сіпагі.
- Сахіб-і арз (сахіб-і райят) – “держатель землі, селян” – тімаріот.
Тімар-дефтердар – у Османській імперії - провінційний чиновник, який відав справами стосовно тімарів.
Див. також
Примітки
- Новая история стран Азии и Африки. XVI-XIX вв. / Под ред. А.М. Родригеса: В 3 Ч. – М.: ВЛАДОС, 2004. – Ч.2. – С.355
- Галенко О. І. Тімар [ 20 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 94-95. — .
Джерела
- Галенко О.І. Тімар [ 20 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 94. — .
- Іналджик Г. Османська імперія: Класична доба (1300-1600), - К.: Критика, 1998. – 287 с.
- Середньовічні історичні джерела Сходу і Заходу [ 30 січня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Timar Timar u Osmanskij imperiyi vijskovij len zemelne volodinnya koshtom dohodu yakogo jogo volodar sipahi povinen buv vihoditi v pohid Za nazvoyu timara osmanska vijskovo lenna sistema v istoriografiyi maye nazvu timarnoyi abo sipahijskoyi Timarna sistema bula skasovana Mahmudom II u 1834 roci Sipahi abo timariot u bitvi za Viden 1683 Timarom vvazhalosya volodinnya sho prinosilo vid 3 do 20 tis akche na rik Pislya smerti sipahi jogo timar mig nasliduvati sin za umovi perejnyattya ta prodovzhennya nim batkivskoyi sluzhbi Vidi timarivTezkereli timar timar oderzhanij na pidstavi sultanskogo berata Tezkeresiz timar timar vidanij na osnovi zhaluvanoyi gramoti bejlerbeya bez tezkere dokumentu yakij bejlerbeyi vidsilali na im ya sultana i yakij peredbachav pravo tiyeyi chi inshoyi osobi na timar i na osnovi yakogo vidavavsya sultanskij berat Osmanskij uryad pristosovuyuchis do riznomanitnih miscevih realij virobiv velike rozmayittya timariv Tipovo timari priznachalisya z rozrahunku sho derzhavci personalno sluzhitimut derzhavi iz vlasnim konem zbroyeyu ta zahisheni shonajmenshe kolchugoyu byuryume Na dodachu voni musili trimati pri sobi zbrojnogo slugu dzhebelyu sebto vershnika zahishenogo plativkovim pancirom dzhebe Dostatnim dlya cogo vvazhavsya T sho davav 3 tis akche pributku yaksho vin roztashovuvavsya v Anatoliyi abo 5 tis akche yaksho roztashovuvavsya v Rumeliyi Timari menshoyi vartosti nadavalisya dzhebelyu sipagi sebto vershnikam iz plativkovim pancirom dzhebe a takozh deyakim pishim vijskovim napr u provinciyi Kefe voni vikonuvali pevni sluzhbi v garnizonah fortec storozhiv propovidnikiv muzikantiv ta in Shob vinagoroditi togo chi inshogo sipaga jomu nadavali T bilshoyi pributkovosti abo dodatkovi timari Prote v comu vipadku proporcijno zrostali obov yazki derzhavcya za nadlishkovi pributki vin musiv vistaviti dlya kampaniyi pancirnogo vershnika dzhebelyu a za kozhni 3 tis akche vershnika v kolchuzi Derzhavec 5 tisyachnogo T musiv pributi do vijska v kolchuzi privesti iz soboyu odnogo dzhebelyu she odnogo slugu a takozh mati pri sobi namet Granichna pributkovist T stanovila 20 tis akche Timari z pributkom vid 20 tis do 100 tis akche nalezhali do kategoriyi zeamet osmansko turec komandirskij Z yihnih derzhavciv priznachalisya subashi komandiri zagoniv sipagiv yaki meshkali v odnij okruzi nagiye Timari z pributkom ponad 100 tis akche nazivalisya hass osmansko turec personalno pravitelskij i zhaluvalisya vishim dostojnikam u ranzi pashi sandzhakbeyam bejlerbeyam viziram ta in Krim individualnih derzhavciv timari nadavalisya kilkom sipagam na umovah sumisnogo abo pochergovogo koristuvannya Deyaki timari zakriplyuvalisya za ochilnikami pevnih grup viznanih derzhavoyu dinastij etnokonfesijnih gromad akindzhiyiv vojnukiv kadiyiv ta in iz pravom grupi viznachati kozhnogo nastupnogo derzhavcya taki metaforichno nazivalisya yurdluk votchinne odzhaklik vognishne arpalik yachminne Odzhaklik timari zokrema buli poshireni na stepovih teritoriyah mizh Dunayem ta Dniprom vidpovidno do rodopleminnih tradicij kochovikiv Timari yaki priznachalisya skarbniceyu na timchasove koristuvannya z viplatoyu pributku napered sebto u vidkup nazivalisya mukataa arab vidrub iltizam arab kontrakt a timari sho zdavalisya v dovichnij vidkup malikyane osmansko turec na kshtalt vlasnosti Timari rozriznyalisya stupenem fiskalno yuridichnogo imunitetu Za menshimi zapisuvalisya pogolovshina ispendzhe bashtina chift resmi ta abo desyatini na rizni produkti Reshta podatkiv viddavalasya derzhavi yak ot dzhizya abo pogolovshina z ne musulman chi in sipagam Pravo zboru neregulyarnih podatkiv shtrafi podatok na narechenih pributok vid prodazhu rabiv utikachiv tosho peredbachalo vikonannya policejskih funkcij tomu vono zakriplyuvalosya lishe za hassami ta zeametami u statusi serbest perskoyu vilnij sho nadavalisya osobam u statusi beya gubernatoram provincij chavusham dizdaram Dotichni terminiTimariot u Osmanskij imperiyi volodar lena te zh sho i sipagi Sahib i arz sahib i rajyat derzhatel zemli selyan timariot Timar defterdar u Osmanskij imperiyi provincijnij chinovnik yakij vidav spravami stosovno timariv Div takozhZeamet Timarioti HassPrimitkiNovaya istoriya stran Azii i Afriki XVI XIX vv Pod red A M Rodrigesa V 3 Ch M VLADOS 2004 Ch 2 S 355 Galenko O I Timar 20 lipnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 94 95 ISBN 978 966 00 1359 9 DzherelaGalenko O I Timar 20 lipnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 94 ISBN 978 966 00 1359 9 Inaldzhik G Osmanska imperiya Klasichna doba 1300 1600 K Kritika 1998 287 s Serednovichni istorichni dzherela Shodu i Zahodu 30 sichnya 2010 u Wayback Machine