Сипахи, спахи, сіпагі, сюварі (тур. سپاهی) — різновид турецької важкої кавалерії, що став разом з яничарами основним військовим підрозділом, використовуваним Османською імперією. Назва походить від (перс. سپاه) (sepâh — армія). Це також назва деяких кавалерійських підрозділів французької та італійської колоніальних армій XIX та XX сторіч.
Історія
Сипахи були елітною кіннотою в корпусі кінноти Османської імперії.
Корпус сипахів було спочатку засновано протягом царювання султана Мурада I. Вони набирались, як і яничари за системою «девширме», податком крові з християн. За царювання Мехмеда II сипахів почали набирати з турків, що володіли землею у межах Туреччини. Обов'язки сипахів включали участь у парадах з султаном і кінна охорона. Під час миру вони були також відповідальні за збори податків.
Сипахи були свого роду дворянами Османської імперії. Вони отримували дохід із земельної ділянки з селянами, торгових рядів, млинів або іншого підприємства — тимара, на який повинні були озброїтися, найняти невеликий загін, зброєносців. З оголошенням війни сипахи повинні були негайно виступати на складальний пункт. У разі ухилення сипахи від участі у військових діях прибуткове підприємство переходило в казну. Після смерті сипаха дохід міг залишатися за його сім'єю, якщо син або інший найближчий родич продовжував його справу. Із зменшенням прибутковості земельних ділянок у зв'язку з революцією цін в Європі в XVI ст., припиненням активної завойовницької політики, коли військова служба перестала обіцяти військову здобич, а також з розвитком корупції сипахи стали в масовому порядку ухилятися від служби. Також почастішали спроби перекладу тимарів в приватну або релігійну власність.
- 1) улуфелі сипахи — сіпагі з жалуванням, воїни придворного кавалерійського війська;
- 2) тімари сипахи — воїни кавалерійського феодального ополчення, держателі ленів (зеамети, тімари) і у відповідності від доходів із цих ленів, зобов'язані були виходити в похід і виставляти визначену кількість вершників — джебелю і гулямів. Держателі дрібних тімарів самі йшли в похід як джебелю.
У Єгипті 1604 року сипахи вчинили заколот убивши Мактул Хаджи Ібрагім-пашу офіційного намісника султана.
Джерела
- Збройні сили Османської імперії в XV—XVII ст.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сипахи |
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (жовтень 2018) |
Це незавершена стаття з історії Туреччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Michael A. Cook; Asad Ahmed; Behnam Sadeghi; Michael Bonner (21 March 2011). The Islamic Scholarly Tradition: Studies in History, Law, and Thought in Honor of Professor Michael Allan Cook. BRILL. с. 154. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sipahi spahi sipagi syuvari tur سپاهی riznovid tureckoyi vazhkoyi kavaleriyi sho stav razom z yanicharami osnovnim vijskovim pidrozdilom vikoristovuvanim Osmanskoyu imperiyeyu Nazva pohodit vid pers سپاه sepah armiya Ce takozh nazva deyakih kavalerijskih pidrozdiliv francuzkoyi ta italijskoyi kolonialnih armij XIX ta XX storich Sipahi u bitvi za Viden 1683IstoriyaSipahi buli elitnoyu kinnotoyu v korpusi kinnoti Osmanskoyi imperiyi Korpus sipahiv bulo spochatku zasnovano protyagom caryuvannya sultana Murada I Voni nabiralis yak i yanichari za sistemoyu devshirme podatkom krovi z hristiyan Za caryuvannya Mehmeda II sipahiv pochali nabirati z turkiv sho volodili zemleyu u mezhah Turechchini Obov yazki sipahiv vklyuchali uchast u paradah z sultanom i kinna ohorona Pid chas miru voni buli takozh vidpovidalni za zbori podatkiv Sipahi buli svogo rodu dvoryanami Osmanskoyi imperiyi Voni otrimuvali dohid iz zemelnoyi dilyanki z selyanami torgovih ryadiv mliniv abo inshogo pidpriyemstva timara na yakij povinni buli ozbroyitisya najnyati nevelikij zagin zbroyenosciv Z ogoloshennyam vijni sipahi povinni buli negajno vistupati na skladalnij punkt U razi uhilennya sipahi vid uchasti u vijskovih diyah pributkove pidpriyemstvo perehodilo v kaznu Pislya smerti sipaha dohid mig zalishatisya za jogo sim yeyu yaksho sin abo inshij najblizhchij rodich prodovzhuvav jogo spravu Iz zmenshennyam pributkovosti zemelnih dilyanok u zv yazku z revolyuciyeyu cin v Yevropi v XVI st pripinennyam aktivnoyi zavojovnickoyi politiki koli vijskova sluzhba perestala obicyati vijskovu zdobich a takozh z rozvitkom korupciyi sipahi stali v masovomu poryadku uhilyatisya vid sluzhbi Takozh pochastishali sprobi perekladu timariv v privatnu abo religijnu vlasnist 1 ulufeli sipahi sipagi z zhaluvannyam voyini pridvornogo kavalerijskogo vijska 2 timari sipahi voyini kavalerijskogo feodalnogo opolchennya derzhateli leniv zeameti timari i u vidpovidnosti vid dohodiv iz cih leniv zobov yazani buli vihoditi v pohid i vistavlyati viznachenu kilkist vershnikiv dzhebelyu i gulyamiv Derzhateli dribnih timariv sami jshli v pohid yak dzhebelyu U Yegipti 1604 roku sipahi vchinili zakolot ubivshi Maktul Hadzhi Ibragim pashu oficijnogo namisnika sultana DzherelaZbrojni sili Osmanskoyi imperiyi v XV XVII st Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sipahi Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti zhovten 2018 Ce nezavershena stattya z istoriyi Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z vijskovoyi spravi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Michael A Cook Asad Ahmed Behnam Sadeghi Michael Bonner 21 March 2011 The Islamic Scholarly Tradition Studies in History Law and Thought in Honor of Professor Michael Allan Cook BRILL s 154 ISBN 978 90 04 19435 9