Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія Туреччини — розуміється як історія регіону, який зараз утворює територію Турецької Республіки, включає історію як Анатолії (азіатська частина Туреччини), так і Східної Фракії (європейська частина Туреччини). Ці два раніше політично відмінні регіони потрапили під контроль Римської імперії у другому столітті до нашої ери, зрештою ставши ядром Римської Візантійської імперії. Для часів, що передували османському періоду, слід також розрізняти історію тюркських народів та історію територій, які зараз утворюють Турецьку Республіку. З часу, коли частини території, що зараз є Туреччиною, були завойована династією Сельджуків, історія Туреччини охоплює середньовічну історію Імперії Сельджуків, історію Османської імперії від середньовіччя до сучасності та історію Турецької Республіки з 1920-х років.
Доісторичний період
Поселення людей в Анатолії сягає палеоліту. Найдавнішими уявленнями про культуру в Анатолії були артефакти кам’яного віку. Артефакти епохи палеоліту були знайдені розкиданими по всій Анатолії, і багато з них зараз зберігаються в Музеї анатолійських цивілізацій в Анкарі, в Археологічному музеї в Анталії та в інших турецьких установах.
Гебеклі-Тепе — це місце найдавнішої з відомих рукотворних споруд, храму, датованого приблизно 10 000 роком до н. е. Це найбільше і найкраще збережене місце неоліту, знайдене на сьогоднішній день. Невали-Чорі було поселенням раннього неоліту на середньому Євфраті, в Шанлиурфі. Статуя людини Урфи датована бл. 9000 р. до н.е., до періоду догончарного неоліту, і визначається як «найдавніша відома натуралістична скульптура людини в натуральну величину». Вважається одночасним з Гебеклі-Тепе. Заселення Трої почалося в епоху неоліту і тривало в залізній добі.
Давня історія
Основна територія Туреччини (Анатолія) була колискою багатьох давніх цивілізацій. Поява перших міст датується тут 13 тис. р. до н. е.
З початку 3 тис. до н.е. виникають перші міста-держави на території сучасної Туреччини, зокрема такі як Троя, що відносилась до західноанатолійської культури та інші. Народ хатті створив свою державу в басейні р.Кизил-Ірмак, яку на початку 2 тис. до н.е. завоювали індоєвропейські хетто-лувійські племена. На території Анатолії знаходилась держава хеттів, згодом тут виникли грецькі міста. Після цього Анатолія перебувала у складі Перського царства, держави Олександра Македонського, Держави Селевкідів.
Елліністичний період
У цей період утворились такі держави як Пергам, Віфінія, Галатія, Каппадокія, Коммагена, Понт.
Римський період
У 2 -му ст. до н.е. - 4 ст. н.е. територія Туреччини була в складі Римської держави. У 1 ст. тут активно почало розповсюджуватись християнство, одним з головних його проповідників виступав Апостол Павло.
Візантійський період
У 330 році столиця Римської імперії була перенесена з м.Рим у м.Константинополь. У 395 році імперія розділилась на Західну і Східну. Східна Римська імперія отримала в істориків назву Візантія.
Поява турків-сельджуків
Засновники Османської імперії належали до підгрупи тюркських племен, які з V ст правили державою кочових народів у Східному Сибіру. Поступово племена тюрків-огузів перекочували в район між півостровом Мангишлак та північною частиною нинішнього Туркменістану, створивши там ядро своєї держави.
У Х столітті вони підкорили нинішню територію Туркменістану, де асимілювавши нащадків дахо-масагетських племен, хорасанців та інших, започаткували етногенез туркменського народу, південну частину нинішнього Узбекистану, частину південного Казахстану. Але огузам і цієї території було замало, і на початку ХІ ст. вони, перейшовши хребет Копетдаг та р. Амудар'ю, поступово завоювали Іран та Афганістан.
Вони також наймалися солдатами до багдадського халіфа, але побачивши, що халіфат занепадає, під проводом султана Сельджука завоювали і його, захопивши 1055 року місто Багдад. Приблизно в той же час огузи завоювали й землі в нижній течії та гирлі Кури, де змішавшись з жителями Кавказької Албанії та деякими іраномовними племенами, заклали підвалини поступового виникнення азербайджанської народності.
Завоювавши південно-східну Вірменію, тюрки-сельджуки вийшли безпосередньо на кордон з Візантією і почалися локальні сутички. Генеральна ж битва сталася 1071 року, коли султан Алп-Арслан (Хоробрий Лев) завдав страшної поразки візантійському імператорові Роману IV Діогену, захопивши його в полон. Протягом наступних 15 років сельджуки захопили більше 9/10 території Малої Азії. В Візантії там залишилися лише вузенькі прибережні смужки. Сельджуки не звертали на них уваги лише тому, що степові плато внутрішньої Анатолії придатніші для кочового скотарства, ніж приморські рівнини. За допомогою учасників І Хрестового походу Візантія відвоювала в сельджуків Західну та Центральну Анатолію, але втримати не зуміла.
Деяка частина сельджуків стала переходити до напівосілого способу життя, зміцнюється держава, і султан Данішменд в 70-80 р.р. ХІІ ст. відвоювавши Східну та більшу частину Західної Анатолії, створив сильну, динамічну державу зі столицею в м. Конья (грецький Іконіум). Почався стрімкий розвиток ремесел, торгівлі, будівництва, активно відроджувалися занедбані грецькі та візантійські міста, правда, вже на новій, мусульманській основі, бо сельджуки ще з Х ст. стали переходити в іслам. Але «золота доба» держави Сельджукідів була недовго — в середині ХІІІ ст. її завойовує орда онука Чингісхана — Хулагу-хана.
Османська імперія
20 століття
Туреччина стала незалежною республікою у 1922 після краху Османської імперії внаслідок Першої світової війни (див. Війна за незалежність Туреччини). Мустафа Кемаль Ататюрк, голова турецького уряду у 1923—1938, здійснив радикальні реформи у країні з метою її європеїзації та модернізації.
Перші вільні вибори в Туреччині були проведені в 1950; Аднан Мендерес став прем'єр-міністром, але був страчений після військового перевороту 1960.
У 1961 році армія передала владу новому парламенту, проте в 60-ті роки жодна партія не змогла домогтися домінування в парламентському полі, підсумком чого стало постійне створення правлячих коаліцій. Унаслідок глибоких відмінностей між партіями такі коаліції були вкрай нестабільні і постійно розпадалися, наслідком чого була сильна .
До 1982, поки не була прийнята нова конституція, армія контролювала всі сфери державного життя, жорстоко придушуючи будь-яку політичну діяльність, що викликало міжнародну критику. У 1983, коли Тургут Озал став прем'єр-міністром, заборона на політичну діяльність була знята. Озал був обраний президентом у 1989, у тому ж році Туреччині було відмовлено в членстві в ЄС. Озал помер у 1993, його місце зайняв Сулейман Демірель. У 1991 Туреччина виступила на стороні коаліції ООН проти Іраку у війні в Перській затоці.
21 століття
З 2000 по 2007 рік Президентом Туреччини був Ахмет Недждет Сезер, у 2007—2014 роках — Абдулла Гюль. На президентських виборах 2014 року переміг Реджеп Таїп Ердоган, 2018 року він знову був обраний Президентом на дострокових виборах в Туреччині.
6 лютого 2023 року в Малій Азії стався найбільший землетрус з 30-х років минулого століття. Наразі в Туреччині загинуло близько 1000 осіб. Землетрус також відчувався у Сирії, Ірані, окремі поштовхи були також відчутні в Ізраїлі.
Конфлікт з курдською меншістю є зараз однією із найважливіших проблем Туреччини.
29 жовтня 2023 року, з нагоди святкування 100-річчя Турецької Республіки, в Туреччині пройшов найбільший в історії країни парад військового флоту та авіації. У параді взяли участь 100 кораблів військово-морського флоту Туреччини, які пройшли через протоку Босфор.
Див. також
Джерела та література
- Кримський Аг. Вступ до історії Туреччини / Аг. Кримський Вип. 3: Европейські джерела XVI в.. - Київ : Друкарня Української Академії Наук, 1926. - 36 с.. - (Збірник історично-філологічного відділу ; №10 вступ, вип. 3)
- О.П.Крижанівський. Історія Стародавнього Сходу. Київ. «Либідь». 2002. -592с. с.222-257.
- Перрі Андерсон. Після Кемаля: від Кемаля до Озала [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Спільне — 08.08.2013.
- Перрі Андерсон. Після Кемаля: правління Партії справедливості та розвитку [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Спільне — 15.08.2013.
 | Це незавершена стаття з історії Азії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- У Туреччині пройшов найбільший в історії країни парад військових кораблів. // Автор: Лілія Подоляк. 30.10.2023, 01:38
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Turechchini rozumiyetsya yak istoriya regionu yakij zaraz utvoryuye teritoriyu Tureckoyi Respubliki vklyuchaye istoriyu yak Anatoliyi aziatska chastina Turechchini tak i Shidnoyi Frakiyi yevropejska chastina Turechchini Ci dva ranishe politichno vidminni regioni potrapili pid kontrol Rimskoyi imperiyi u drugomu stolitti do nashoyi eri zreshtoyu stavshi yadrom Rimskoyi Vizantijskoyi imperiyi Dlya chasiv sho pereduvali osmanskomu periodu slid takozh rozriznyati istoriyu tyurkskih narodiv ta istoriyu teritorij yaki zaraz utvoryuyut Turecku Respubliku Z chasu koli chastini teritoriyi sho zaraz ye Turechchinoyu buli zavojovana dinastiyeyu Seldzhukiv istoriya Turechchini ohoplyuye serednovichnu istoriyu Imperiyi Seldzhukiv istoriyu Osmanskoyi imperiyi vid serednovichchya do suchasnosti ta istoriyu Tureckoyi Respubliki z 1920 h rokiv Doistorichnij periodPoselennya lyudej v Anatoliyi syagaye paleolitu Najdavnishimi uyavlennyami pro kulturu v Anatoliyi buli artefakti kam yanogo viku Artefakti epohi paleolitu buli znajdeni rozkidanimi po vsij Anatoliyi i bagato z nih zaraz zberigayutsya v Muzeyi anatolijskih civilizacij v Ankari v Arheologichnomu muzeyi v Antaliyi ta v inshih tureckih ustanovah Gebekli Tepe ce misce najdavnishoyi z vidomih rukotvornih sporud hramu datovanogo priblizno 10 000 rokom do n e Ce najbilshe i najkrashe zberezhene misce neolitu znajdene na sogodnishnij den Nevali Chori bulo poselennyam rannogo neolitu na serednomu Yevfrati v Shanliurfi Statuya lyudini Urfi datovana bl 9000 r do n e do periodu dogoncharnogo neolitu i viznachayetsya yak najdavnisha vidoma naturalistichna skulptura lyudini v naturalnu velichinu Vvazhayetsya odnochasnim z Gebekli Tepe Zaselennya Troyi pochalosya v epohu neolitu i trivalo v zaliznij dobi Davnya istoriyaOsnovna teritoriya Turechchini Anatoliya bula koliskoyu bagatoh davnih civilizacij Poyava pershih mist datuyetsya tut 13 tis r do n e Z pochatku 3 tis do n e vinikayut pershi mista derzhavi na teritoriyi suchasnoyi Turechchini zokrema taki yak Troya sho vidnosilas do zahidnoanatolijskoyi kulturi ta inshi Narod hatti stvoriv svoyu derzhavu v basejni r Kizil Irmak yaku na pochatku 2 tis do n e zavoyuvali indoyevropejski hetto luvijski plemena Na teritoriyi Anatoliyi znahodilas derzhava hettiv zgodom tut vinikli grecki mista Pislya cogo Anatoliya perebuvala u skladi Perskogo carstva derzhavi Oleksandra Makedonskogo Derzhavi Selevkidiv Ellinistichnij periodU cej period utvorilis taki derzhavi yak Pergam Vifiniya Galatiya Kappadokiya Kommagena Pont Rimskij periodU 2 mu st do n e 4 st n e teritoriya Turechchini bula v skladi Rimskoyi derzhavi U 1 st tut aktivno pochalo rozpovsyudzhuvatis hristiyanstvo odnim z golovnih jogo propovidnikiv vistupav Apostol Pavlo Vizantijskij periodDokladnishe Vizantijska imperiya U 330 roci stolicya Rimskoyi imperiyi bula perenesena z m Rim u m Konstantinopol U 395 roci imperiya rozdililas na Zahidnu i Shidnu Shidna Rimska imperiya otrimala v istorikiv nazvu Vizantiya Poyava turkiv seldzhukivMehmed II Fatih zavojovnik Konstantinopolya Zasnovniki Osmanskoyi imperiyi nalezhali do pidgrupi tyurkskih plemen yaki z V st pravili derzhavoyu kochovih narodiv u Shidnomu Sibiru Postupovo plemena tyurkiv oguziv perekochuvali v rajon mizh pivostrovom Mangishlak ta pivnichnoyu chastinoyu ninishnogo Turkmenistanu stvorivshi tam yadro svoyeyi derzhavi U H stolitti voni pidkorili ninishnyu teritoriyu Turkmenistanu de asimilyuvavshi nashadkiv daho masagetskih plemen horasanciv ta inshih zapochatkuvali etnogenez turkmenskogo narodu pivdennu chastinu ninishnogo Uzbekistanu chastinu pivdennogo Kazahstanu Ale oguzam i ciyeyi teritoriyi bulo zamalo i na pochatku HI st voni perejshovshi hrebet Kopetdag ta r Amudar yu postupovo zavoyuvali Iran ta Afganistan Voni takozh najmalisya soldatami do bagdadskogo halifa ale pobachivshi sho halifat zanepadaye pid provodom sultana Seldzhuka zavoyuvali i jogo zahopivshi 1055 roku misto Bagdad Priblizno v toj zhe chas oguzi zavoyuvali j zemli v nizhnij techiyi ta girli Kuri de zmishavshis z zhitelyami Kavkazkoyi Albaniyi ta deyakimi iranomovnimi plemenami zaklali pidvalini postupovogo viniknennya azerbajdzhanskoyi narodnosti Zavoyuvavshi pivdenno shidnu Virmeniyu tyurki seldzhuki vijshli bezposeredno na kordon z Vizantiyeyu i pochalisya lokalni sutichki Generalna zh bitva stalasya 1071 roku koli sultan Alp Arslan Horobrij Lev zavdav strashnoyi porazki vizantijskomu imperatorovi Romanu IV Diogenu zahopivshi jogo v polon Protyagom nastupnih 15 rokiv seldzhuki zahopili bilshe 9 10 teritoriyi Maloyi Aziyi V Vizantiyi tam zalishilisya lishe vuzenki priberezhni smuzhki Seldzhuki ne zvertali na nih uvagi lishe tomu sho stepovi plato vnutrishnoyi Anatoliyi pridatnishi dlya kochovogo skotarstva nizh primorski rivnini Za dopomogoyu uchasnikiv I Hrestovogo pohodu Vizantiya vidvoyuvala v seldzhukiv Zahidnu ta Centralnu Anatoliyu ale vtrimati ne zumila Deyaka chastina seldzhukiv stala perehoditi do napivosilogo sposobu zhittya zmicnyuyetsya derzhava i sultan Danishmend v 70 80 r r HII st vidvoyuvavshi Shidnu ta bilshu chastinu Zahidnoyi Anatoliyi stvoriv silnu dinamichnu derzhavu zi stoliceyu v m Konya greckij Ikonium Pochavsya strimkij rozvitok remesel torgivli budivnictva aktivno vidrodzhuvalisya zanedbani grecki ta vizantijski mista pravda vzhe na novij musulmanskij osnovi bo seldzhuki she z H st stali perehoditi v islam Ale zolota doba derzhavi Seldzhukidiv bula nedovgo v seredini HIII st yiyi zavojovuye orda onuka Chingishana Hulagu hana Osmanska imperiyaDokladnishe Osmanska imperiya20 stolittyaKemal Atatyurk zasnovnik i pershij prezident Tureckoyi Respubliki Turechchina stala nezalezhnoyu respublikoyu u 1922 pislya krahu Osmanskoyi imperiyi vnaslidok Pershoyi svitovoyi vijni div Vijna za nezalezhnist Turechchini Mustafa Kemal Atatyurk golova tureckogo uryadu u 1923 1938 zdijsniv radikalni reformi u krayini z metoyu yiyi yevropeyizaciyi ta modernizaciyi Pershi vilni vibori v Turechchini buli provedeni v 1950 Adnan Menderes stav prem yer ministrom ale buv strachenij pislya vijskovogo perevorotu 1960 U 1961 roci armiya peredala vladu novomu parlamentu prote v 60 ti roki zhodna partiya ne zmogla domogtisya dominuvannya v parlamentskomu poli pidsumkom chogo stalo postijne stvorennya pravlyachih koalicij Unaslidok glibokih vidminnostej mizh partiyami taki koaliciyi buli vkraj nestabilni i postijno rozpadalisya naslidkom chogo bula silna Do 1982 poki ne bula prijnyata nova konstituciya armiya kontrolyuvala vsi sferi derzhavnogo zhittya zhorstoko pridushuyuchi bud yaku politichnu diyalnist sho viklikalo mizhnarodnu kritiku U 1983 koli Turgut Ozal stav prem yer ministrom zaborona na politichnu diyalnist bula znyata Ozal buv obranij prezidentom u 1989 u tomu zh roci Turechchini bulo vidmovleno v chlenstvi v YeS Ozal pomer u 1993 jogo misce zajnyav Sulejman Demirel U 1991 Turechchina vistupila na storoni koaliciyi OON proti Iraku u vijni v Perskij zatoci 21 stolittyaZ 2000 po 2007 rik Prezidentom Turechchini buv Ahmet Nedzhdet Sezer u 2007 2014 rokah Abdulla Gyul Na prezidentskih viborah 2014 roku peremig Redzhep Tayip Erdogan 2018 roku vin znovu buv obranij Prezidentom na dostrokovih viborah v Turechchini 6 lyutogo 2023 roku v Malij Aziyi stavsya najbilshij zemletrus z 30 h rokiv minulogo stolittya Narazi v Turechchini zaginulo blizko 1000 osib Zemletrus takozh vidchuvavsya u Siriyi Irani okremi poshtovhi buli takozh vidchutni v Izrayili Konflikt z kurdskoyu menshistyu ye zaraz odniyeyu iz najvazhlivishih problem Turechchini 29 zhovtnya 2023 roku z nagodi svyatkuvannya 100 richchya Tureckoyi Respubliki v Turechchini projshov najbilshij v istoriyi krayini parad vijskovogo flotu ta aviaciyi U paradi vzyali uchast 100 korabliv vijskovo morskogo flotu Turechchini yaki projshli cherez protoku Bosfor Div takozhKonflikt mizh Italiyeyu ta Turechchinoyu 1911 rokuDzherela ta literaturaKrimskij Ag Vstup do istoriyi Turechchini Ag Krimskij Vip 3 Evropejski dzherela XVI v Kiyiv Drukarnya Ukrayinskoyi Akademiyi Nauk 1926 36 s Zbirnik istorichno filologichnogo viddilu 10 vstup vip 3 O P Krizhanivskij Istoriya Starodavnogo Shodu Kiyiv Libid 2002 592s s 222 257 Perri Anderson Pislya Kemalya vid Kemalya do Ozala 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Spilne 08 08 2013 Perri Anderson Pislya Kemalya pravlinnya Partiyi spravedlivosti ta rozvitku 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Spilne 15 08 2013 Ce nezavershena stattya z istoriyi Aziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi U Turechchini projshov najbilshij v istoriyi krayini parad vijskovih korabliv Avtor Liliya Podolyak 30 10 2023 01 38