Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алп-Арслан (ألب أرسلان, Alp Arslan; 20 січня 1029 — 15 грудня 1072) — другий султан держави Сельджукидів. Правнук Сельджука, син Чагри-бека. Завдав розгромної поразки візантійцям під Манцикертом, взявши у полон візантійського імператора Романа IV.
| Алп-Арслан туркм. Alp-Arslan | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1063 — 15 грудня 1072 | ||
| Попередник: | Тогрул-бек | |
| Спадкоємець: | Малік-шах I | |
| Народження: | 20 січня 1029 | |
| Смерть: | 15 грудня 1072 (43 роки) Амудар'я, Гор, Афганістан | |
| Причина смерті: | різана рана | |
| Поховання: | Мерв | |
| Релігія: | Іслам сунітського толку | |
| Рід: | Сельджуки | |
| Батько: | Дауд | |
| Шлюб: | d | |
| Діти: | Мелік-шах I | |
| | ||
Імена
- Алп Арслан, або Альп Арслан — прізвисько; в перекладі — «сміливий лев».
- Мухаммад ібн-Дауд (араб. ألب أرسلان, «Мухаммад, син Дауда») — особове ім'я.
- Мухаммад ІІ — за номером правителя; 2-й султан після Тогрул-бека, також Мухаммада.
- Зійа ад-Дін ва Адуд ад-Даула ва Тадж ал-Мілла Абу Шуджа Мухаммад Алп-Арслан ібн-Дауд — повне ім'я.
Біографія
Алп-Арслан — племінник бездітного засновника Сельджукского султанату Тогрула. 1059 року Алп-Арслан отримав в управління Великий Хорасан. Після смерті свого дядька Тогрул-бека він переміг у боротьбі за трон його сина Сулеймана та свого іншого дядька Кутульмиша, і з 1064 року став правителем земель сельджуків від Аму-Дар'ї до Тигру. Фактичне правління державою здійснював його візир Незам уль-Мульк, тоді як сам Алп-Арслан зосередився на завоюваннях.
Боротьба з Візантією
Ставши султаном Алп-Арслан перейшов Євфрат і захопив Кесарію Каппадокійську, а потім Вірменію та Грузію. 1068 року військо сельджуків вторглося в Сирію, але контрнаступ візантійського імператора Романа IV Діогена, відтіснив їх за Євфрат. 1071 року Роман IV Діоген пішов у Вірменію на чолі 30-тисячного війська, до складу якого входили половці та норманські найманці. Але-Арслан завдав їм нищівної поразки у битві при Манцикерті. Сам візантійський імператор потрапив у полон. Після ретельного приниження, Арслан поставився до нього з великодушністю. Після узгоджених мирних умов, Арслан відпустив з повагою імператора, завантаженого подарунками в присутності військової охорони. Наступна розмова, як кажуть, сталося після того, як Роман був доставлений як ув'язнений до султана:
 | Алп Арслан: "Що б Ви зробили, якби я постав перед вами як ув'язнений?" Роман: "Можливо, я вбив би Вас, або виставив Вас на вулицях Константинополя." Алп Арслан: "Моє покарання далеко важче, я прощаю і звільняю Вас." |  |
Алп-Арслан відпустив його, але в Константинополі Романа Діогена осліпили, і він помер від ран. Битва при Манцикерті вважається поворотним пунктом в історії Візантійської імперії. Після неї Візантія поступово втрачала свої землі в Малій Азії, а грецьке населення заміщалося турецьким.
Перемоги Алп-Арслана змінили баланс сил в Малій Азії повністю на користь турків-сельджуків і сунітських мусульман. У той час як Візантійська імперія протривала ще протягом майже чотирьох століть, і попри хрестові походи, які затримали на деякий час розширення панування турків-сельджуків, перемога при Манцикерті ознаменувала початок панування Туреччини в Анатолії. Алп-Арслан загинув 1072 року в поході в Середню Азію проти Караханідів. Титул султана успадкував його син Малік-шах.
Примітки
- R. Scott Peoples (2007). Crusade of Kings. Wildside Press LLC. с. 13. ISBN .
Джерела
- Bosworth, C. E. (1968). The Political and Dynastic History of the Iranian World (A.D. 1000–1217). У Frye, R. N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 5 The Saljuq and Mongol periods. Cambridge: Cambridge University Press. с. 1—202. ISBN .
- Minorsky, Vladimir (1958). . University of Michigan. с. 1—219. ISBN . Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 4 червня 2015.
- Merçil, Erdoğan Müslüman türk devletleri tarihi. — Ankara: Türk Tarih Kurumu Yayınevi, 2000.
Посилання
- Алп-Арслан // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Alp Arslanom sultanom Aleppo U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Muhammad znachennya Alp Arslan ألب أرسلان Alp Arslan 20 sichnya 1029 10290120 15 grudnya 1072 drugij sultan derzhavi Seldzhukidiv Pravnuk Seldzhuka sin Chagri beka Zavdav rozgromnoyi porazki vizantijcyam pid Mancikertom vzyavshi u polon vizantijskogo imperatora Romana IV Alp Arslan turkm Alp Arslan Seldzhuckij sultan 1063 15 grudnya 1072 Poperednik Togrul bek Spadkoyemec Malik shah I Narodzhennya 20 sichnya 1029 1029 01 20 Smert 15 grudnya 1072 1072 12 15 43 roki Amudar ya Gor AfganistanPrichina smerti rizana ranaPohovannya MervReligiya Islam sunitskogo tolkuRid SeldzhukiBatko DaudShlyub dDiti Melik shah I Mediafajli b u VikishovishiImenaAlp Arslan abo Alp Arslan prizvisko v perekladi smilivij lev Muhammad ibn Daud arab ألب أرسلان Muhammad sin Dauda osobove im ya Muhammad II za nomerom pravitelya 2 j sultan pislya Togrul beka takozh Muhammada Zija ad Din va Adud ad Daula va Tadzh al Milla Abu Shudzha Muhammad Alp Arslan ibn Daud povne im ya BiografiyaAlp Arslan pleminnik bezditnogo zasnovnika Seldzhukskogo sultanatu Togrula 1059 roku Alp Arslan otrimav v upravlinnya Velikij Horasan Pislya smerti svogo dyadka Togrul beka vin peremig u borotbi za tron jogo sina Sulejmana ta svogo inshogo dyadka Kutulmisha i z 1064 roku stav pravitelem zemel seldzhukiv vid Amu Dar yi do Tigru Faktichne pravlinnya derzhavoyu zdijsnyuvav jogo vizir Nezam ul Mulk todi yak sam Alp Arslan zoseredivsya na zavoyuvannyah Borotba z Vizantiyeyu Alp Arslan prinizhuye Romana IV Diogena Stavshi sultanom Alp Arslan perejshov Yevfrat i zahopiv Kesariyu Kappadokijsku a potim Virmeniyu ta Gruziyu 1068 roku vijsko seldzhukiv vtorglosya v Siriyu ale kontrnastup vizantijskogo imperatora Romana IV Diogena vidtisniv yih za Yevfrat 1071 roku Roman IV Diogen pishov u Virmeniyu na choli 30 tisyachnogo vijska do skladu yakogo vhodili polovci ta normanski najmanci Ale Arslan zavdav yim nishivnoyi porazki u bitvi pri Mancikerti Sam vizantijskij imperator potrapiv u polon Pislya retelnogo prinizhennya Arslan postavivsya do nogo z velikodushnistyu Pislya uzgodzhenih mirnih umov Arslan vidpustiv z povagoyu imperatora zavantazhenogo podarunkami v prisutnosti vijskovoyi ohoroni Nastupna rozmova yak kazhut stalosya pislya togo yak Roman buv dostavlenij yak uv yaznenij do sultana Alp Arslan Sho b Vi zrobili yakbi ya postav pered vami yak uv yaznenij Roman Mozhlivo ya vbiv bi Vas abo vistaviv Vas na vulicyah Konstantinopolya Alp Arslan Moye pokarannya daleko vazhche ya proshayu i zvilnyayu Vas Alp Arslan vidpustiv jogo ale v Konstantinopoli Romana Diogena oslipili i vin pomer vid ran Bitva pri Mancikerti vvazhayetsya povorotnim punktom v istoriyi Vizantijskoyi imperiyi Pislya neyi Vizantiya postupovo vtrachala svoyi zemli v Malij Aziyi a grecke naselennya zamishalosya tureckim Peremogi Alp Arslana zminili balans sil v Malij Aziyi povnistyu na korist turkiv seldzhukiv i sunitskih musulman U toj chas yak Vizantijska imperiya protrivala she protyagom majzhe chotiroh stolit i popri hrestovi pohodi yaki zatrimali na deyakij chas rozshirennya panuvannya turkiv seldzhukiv peremoga pri Mancikerti oznamenuvala pochatok panuvannya Turechchini v Anatoliyi Alp Arslan zaginuv 1072 roku v pohodi v Serednyu Aziyu proti Karahanidiv Titul sultana uspadkuvav jogo sin Malik shah PrimitkiR Scott Peoples 2007 Crusade of Kings Wildside Press LLC s 13 ISBN 978 0 8095 7221 2 DzherelaBosworth C E 1968 The Political and Dynastic History of the Iranian World A D 1000 1217 U Frye R N red The Cambridge History of Iran Volume 5 The Saljuq and Mongol periods Cambridge Cambridge University Press s 1 202 ISBN 0 521 06936 X Minorsky Vladimir 1958 University of Michigan s 1 219 ISBN 978 1 84511 645 3 Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 4 chervnya 2015 Mercil Erdogan Musluman turk devletleri tarihi Ankara Turk Tarih Kurumu Yayinevi 2000 PosilannyaAlp Arslan Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006