Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кайсері (тур. Kayseri, грец. Καισάρεια/Кесарія, вірм. Մաժաք/Мажак) — місто в Туреччині, адміністративний центр ілу Кайсері, біля північного підніжжя вулкана Ерджіяс.
| Кайсері тур. Kayseri, грец. Καισάρεια/Кесарія, вірм. Մաժաք/Мажак | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
| | ||||
| Основні дані | ||||
| 38°43′21″ пн. ш. 35°29′15″ сх. д. / 38.72250000002777170° пн. ш. 35.4875000000277723° сх. д.Координати: 38°43′21″ пн. ш. 35°29′15″ сх. д. / 38.72250000002777170° пн. ш. 35.4875000000277723° сх. д. | ||||
| Країна |  Туреччина | |||
| Регіон | Кайсері | |||
| Столиця для | Кайсері (іл (адмінодиниця, провінція Туреччини)) | |||
| Населення | 1 100 000 | |||
| · густота | 68,27 осіб/км² | |||
| Висота НРМ | 1050 ± 1 м | |||
| Міста-побратими | Мостар, Крефельд, Нальчик, Мішкольц, Хомс, Сіялкот, Йон'ін, Павлодар (3 травня 2010)[1], Ейндговен[2] | |||
| Телефонний код | 352 | |||
| Часовий пояс | ||||
| Номери автомобілів | 38 | |||
| GeoNames | 308464 | |||
| OSM | r154451 ·R | |||
| Поштові індекси | 38x xx | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | kayseri.bel.tr | |||
| Мапа | ||||
  Кайсері Кайсері (Туреччина) | ||||
| | ||||
| | ||||
 Кайсері у Вікісховищі | ||||
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.1 °C (70 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.2 °С (28 °F).
| Клімат Кайсері | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 16 | 19 | 27 | 28 | 31 | 36 | 37 | 39 | 36 | 30 | 23 | 18 | 39 |
| Середній максимум, °C | 2 | 5 | 10 | 16 | 21 | 25 | 28 | 29 | 25 | 20 | 11 | 5 | 16 |
| Середня температура, °C | −2 | 0 | 5 | 10 | 14 | 17 | 21 | 21 | 17 | 12 | 5 | 0 | 10 |
| Середній мінімум, °C | −6 | −4 | −1 | 4 | 7 | 10 | 12 | 12 | 8 | 4 | 0 | −3 | 3 |
| Абсолютний мінімум, °C | −23 | −26 | −21 | −8 | −2 | 2 | 5 | 3 | −1 | −7 | −17 | −21 | −26 |
| Норма опадів, мм | 30 | 30 | 30 | 50 | 40 | 40 | 0 | 0 | 10 | 20 | 30 | 30 | 360 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
У древні часи місто було відоме як Кесарія Каппадокійська, Цезарея, Мазака та Евсевія. Був резиденцією каппадокських царів, центром поширення християнства. Потім, після входження Каппадокії у римську провінцію (8 рік), перейменована Тіберієм в Кесарію та служила місцем карбування римських монет у Азії. Після розділення Каппадокії на провінції при імператорові Валенті, Кесарія стала столицею Cappadociae primae. У IV столітті місцеву кафедру займав святитель Василій Великий. Місто захоплене турками-сельджуками у 1080 році. Протягом більш ніж 200 років входило до складу Румського султанату. Приєднане до імперії Османа у 1515 році.
Населення
1813 року у місті проживало 25 000 людей з них: 1500 вірмени, 300 греки і 150 євреї.
У 1914 році в місті Кайсері проживало 18 907 вірмен, що становило 35% від загальної кількості населення. Вірмени, за винятком тих, хто раніше прийняв іслам, були або вбиті, або вигнані під час геноциду вірмен. Грецькі православні жителі міста були депортовані з 1919 по 1921 рік у рамках обміну населенням між новою незалежною Турецькою Республікою та Королівством Греція.
Кухня
Манти - одна з найпопулярніших страв Кайсері. Місто пропонує кілька кулінарних страв, зокрема манти, та . Ще одна фірмова страва – фаршировані квіти цукіні, приготовані з кьофте, часником і спеціями. Невзіне - традиційний десерт.
Спорт
У місті було дві професійні футбольні команди Кайсеріспор і Кайсері Ерджіясспор, які одночасно грали в Суперлігі.
Відомі люди
Римський політичний діяч другої половини IV століття Софроній походив із Кесарії Каппадокійської. Тут жила християнська свята і мучениця Христина Кесарійська. Народилися Макрина Молодша і святий Василій Великий.
Міста-побратими
Кайсері місто-побратим:
Світлини
Див. також
Примітки
- http://akimat-pvl.gov.kz/kaz/post.php?id=843
- https://docplayer.nl/50331312-Gemeente-eindhoven-oplegvelraadsvoorstel-herijking-beleid-stedenbanden-en-mondiale-bewustwording-mvb-aa.html
- Клімат Кайсері
- Міста-побратими Кайсері. kayseriyerelhaber.com (тур.). Місцеві новини Кайсері. 7 листопада 2014. Процитовано 31 жовтня 2022.
- . 2 квітня 2015. Архів оригіналу за 27 грудня 2016.
- /view/831983 Шуша і Кайсери станут містами–побратимами. interfax .az (рос.). Interfax Azerbaijan. 13 квітня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кайсері |
- Офіційна домашня сторінка міста [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] (турецька та англійська)
- Довідкова інформація з Європейської ініціативи стабільності (ESI) на Кайсері [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Bericht der Europäischen Stabilitätsinitiative (ESI): Islamische Calvinisten: Wandel und Konservatismus in Zentralanatolien [ 21 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Die Küche Kayseris [ 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Gouverneursamt [ 6 квітня 2006 у Wayback Machine.]
- Вірменська та грецька культурна спадщина. [ 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] Ed. Altug Ylmaz. Hrant Dink Vakf Yaynlar, Istanbul 2016, ; ; Text türkisch und englisch.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kajseri tur Kayseri grec Kaisareia Kesariya virm Մաժաք Mazhak misto v Turechchini administrativnij centr ilu Kajseri bilya pivnichnogo pidnizhzhya vulkana Erdzhiyas Kajseri tur Kayseri grec Kaisareia Kesariya virm Մաժաք MazhakOsnovni dani38 43 21 pn sh 35 29 15 sh d 38 72250000002777170 pn sh 35 4875000000277723 sh d 38 72250000002777170 35 4875000000277723 Koordinati 38 43 21 pn sh 35 29 15 sh d 38 72250000002777170 pn sh 35 4875000000277723 sh d 38 72250000002777170 35 4875000000277723Krayina TurechchinaRegion KajseriStolicya dlya Kajseri il adminodinicya provinciya Turechchini Naselennya 1 100 000 gustota 68 27 osib km Visota NRM 1050 1 mMista pobratimi Mostar Krefeld Nalchik Mishkolc Homs Siyalkot Jon in Pavlodar 3 travnya 2010 1 Ejndgoven 2 Telefonnij kod 352Chasovij poyas UTC 2Nomeri avtomobiliv 38GeoNames 308464OSM r154451 RPoshtovi indeksi 38x xxMiska vladaVebsajt kayseri bel trMapaKajseriKajseri Turechchina Kajseri u VikishovishiKlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya seredzemnomorskim klimatom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 21 1 C 70 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 2 2 S 28 F Klimat KajseriPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 16 19 27 28 31 36 37 39 36 30 23 18 39Serednij maksimum C 2 5 10 16 21 25 28 29 25 20 11 5 16Serednya temperatura C 2 0 5 10 14 17 21 21 17 12 5 0 10Serednij minimum C 6 4 1 4 7 10 12 12 8 4 0 3 3Absolyutnij minimum C 23 26 21 8 2 2 5 3 1 7 17 21 26Norma opadiv mm 30 30 30 50 40 40 0 0 10 20 30 30 360Dzherelo WeatherbaseIstoriyaU drevni chasi misto bulo vidome yak Kesariya Kappadokijska Cezareya Mazaka ta Evseviya Buv rezidenciyeyu kappadokskih cariv centrom poshirennya hristiyanstva Potim pislya vhodzhennya Kappadokiyi u rimsku provinciyu 8 rik perejmenovana Tiberiyem v Kesariyu ta sluzhila miscem karbuvannya rimskih monet u Aziyi Pislya rozdilennya Kappadokiyi na provinciyi pri imperatorovi Valenti Kesariya stala stoliceyu Cappadociae primae U IV stolitti miscevu kafedru zajmav svyatitel Vasilij Velikij Misto zahoplene turkami seldzhukami u 1080 roci Protyagom bilsh nizh 200 rokiv vhodilo do skladu Rumskogo sultanatu Priyednane do imperiyi Osmana u 1515 roci Naselennya1813 roku u misti prozhivalo 25 000 lyudej z nih 1500 virmeni 300 greki i 150 yevreyi U 1914 roci v misti Kajseri prozhivalo 18 907 virmen sho stanovilo 35 vid zagalnoyi kilkosti naselennya Virmeni za vinyatkom tih hto ranishe prijnyav islam buli abo vbiti abo vignani pid chas genocidu virmen Grecki pravoslavni zhiteli mista buli deportovani z 1919 po 1921 rik u ramkah obminu naselennyam mizh novoyu nezalezhnoyu Tureckoyu Respublikoyu ta Korolivstvom Greciya KuhnyaKajseri manti Manti odna z najpopulyarnishih strav Kajseri Misto proponuye kilka kulinarnih strav zokrema manti ta She odna firmova strava farshirovani kviti cukini prigotovani z kofte chasnikom i speciyami Nevzine tradicijnij desert SportU misti bulo dvi profesijni futbolni komandi Kajserispor i Kajseri Erdzhiyasspor yaki odnochasno grali v Superligi Vidomi lyudiRimskij politichnij diyach drugoyi polovini IV stolittya Sofronij pohodiv iz Kesariyi Kappadokijskoyi Tut zhila hristiyanska svyata i muchenicya Hristina Kesarijska Narodilisya Makrina Molodsha i svyatij Vasilij Velikij Mista pobratimiKajseri misto pobratim Homs Siriya Krefeld Nimechchina Marua Kamerun Mishkolc Ugorshina Mostar Bosniya ta Gercegovina Pavlodar Kazahstan Saarbryuken Nimechchina Shusha Azerbajdzhan Jon yin Pivdenna KoreyaSvitliniDiv takozhTramvaj u KajseriPrimitkihttp akimat pvl gov kz kaz post php id 843 https docplayer nl 50331312 Gemeente eindhoven oplegvelraadsvoorstel herijking beleid stedenbanden en mondiale bewustwording mvb aa html Klimat Kajseri Mista pobratimi Kajseri kayseriyerelhaber com tur Miscevi novini Kajseri 7 listopada 2014 Procitovano 31 zhovtnya 2022 2 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 27 grudnya 2016 view 831983 Shusha i Kajseri stanut mistami pobratimami interfax az ros Interfax Azerbaijan 13 kvitnya 2021 Procitovano 29 lipnya 2021 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KajseriOficijna domashnya storinka mista 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine turecka ta anglijska Dovidkova informaciya z Yevropejskoyi iniciativi stabilnosti ESI na Kajseri 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Bericht der Europaischen Stabilitatsinitiative ESI Islamische Calvinisten Wandel und Konservatismus in Zentralanatolien 21 veresnya 2011 u Wayback Machine Die Kuche Kayseris 13 grudnya 2017 u Wayback Machine Gouverneursamt 6 kvitnya 2006 u Wayback Machine Virmenska ta grecka kulturna spadshina 13 listopada 2017 u Wayback Machine Ed Altug Ylmaz Hrant Dink Vakf Yaynlar Istanbul 2016 ISBN 605 66011 4 5 ISBN 978 605 66011 4 9 Text turkisch und englisch