Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сенат Російської імперії, Правлячий Сенат — вищий державний орган, створений російським царем Петром I у період утвердження абсолютизму в Росії. Діяв із 1711 як колегіальний надзвичайний орган для законодавчих і управлінських справ. На відміну від органів з такою ж назвою у Швеції і Речі Посполитій російський Сенат не наділявся парламентськими функціями та був законодорадчим органом. На противагу Боярській думі Сенат став бюрократичним органом із призначуваними чиновниками, діловодним апаратом і підвідомчими установами. При Петрі I структура Сенату була простою: 9 членів з обер-секретарями, які особисто присягали імператорові, із них — рекетмейстер, герольдмейстер, обер-фіскал, генерал-ревізор та ін. До 1722 сенаторами були й президенти колегій.
| Сенат Російської імперії | |
 | |
| Країна |  Російська імперія |
|---|---|
| Дочірня організація | d |
| Замінений на | Тимчасовий уряд Росії |
| На заміну | Боярська рада і Верховна таємна рада |
| Час/дата припинення існування | 1917 |
 Сенат Російської імперії у Вікісховищі | |
Не раз роль, місце і компетенції Сенату мінялися. Спершу він перейняв обов'язки Розрядного приказу, займався призначенням на військові та штатські посади, реєстрував служилий стан, щоб той не ухилявся від державної служби, приймав апеляції, а указом «О должности Сената» 1718 отримав право на видання власних указів, зокрема в галузі адміністративного права, яким, одначе, користувався недовго. Петро I, отримавши титул імператора 1721, заборонив Сенату видавати від свого імені загальнодержавні закони. За роки правління Катерини I і Петра II політичне значення Сенату впало, він перестав бути органом нагляду за державним апаратом.
При Катерині II
У перші роки правління Катерини II політичне значення Сенату зросло, оскільки імператриця потребувала підтримки офіційних інституцій влади. Граф М.Панін, який зібрав навколо себе письменників та інтелектуалів, сподівався реорганізувати Сенат так, щоб він став ефективним адміністративним органом і виконував би роль арбітра між верховною владою та Імператорською радою, що в кінцевому результаті сприяло б обмеженню абсолютної влади монарха та зміцненню законності. Катерина II запропонувала власний проєкт реформи Сенату (1763), згідно з яким він усувався від законодавчої діяльності. Найбільш важливі акти, такі як заснування губернських органів, Жалувана грамота дворянству 1785, Жалувана грамота містам 1785, імператриця укладала сама або доручала їх укладання найбільш довіреним сановникам. Катерина II, боячись небезпечних олігархічних тенденцій Сенату, реформувала і структурувала його на 6 ізольованих департаментів із чітко визначеними компетенціями кожного: 4 з них перебували в Санкт-Петербурзі і 2 — у Москві.
При Олександрі І
При Олександрі І 1802—03 були спроби реформувати Сенат, надавши йому законодавчі функції з поверненням нагляду за адміністрацією, зокрема і за створюваними міністерствами, а також змінити його склад і становище в системі державного управління. Після напружених дебатів Негласний комітет схвалив проєкт графа П.Завадовського, але Олександр I не допустив його практичного втілення. Інші проєкти також не влаштували імператора, бо применшували законодавчу монополію монарха. В указі від 8 вересня 1802 обумовлено права, обов'язки, організацію Сенату. Його законодавчі функції передавалися Державній раді Російської імперії, створеній 1810, навіть без права висловлювати свої зауваження на тексти законів, адміністративні ж — міністерствам, з яких перші вісім було засновано 1802, а також Комітету міністрів Російської імперії. Олександр I надав Сенатові статус інституції адміністративної юстиції, прокуратури та суду із такими функціями: розгляд адміністративно- судових справ, нагляд за державним апаратом через губернських і повітових прокурорів, а також охорона і підтвердження особливих прав різних станів. Імператор посилив сенаторські ревізії, зокрема винних відкупів та щодо діяльності місцевого державного апарату. Верховна влада, створивши нові органи управління, відвела Сенату другорядну роль, перетворивши його на вищий орган суду й нагляду.
Судова реформа 1864
Судова реформа 1864 вплинула на структуру і напрями діяльності Сенату, сприяла збереженню його як вищого органу суду й нагляду. У зв'язку з тим, що вищими апеляційними інстанціями ставали судові палати і повітові з'їзди мирових судів, його апеляційна діяльність поступово відпадала, він розглядав лише ті апеляційні та касаційні справи, що надходили для ревізії із протестами губернських прокурорів та губернаторів, а також справи судових установ тих губерній, на які не поширювалася судова реформа 1864, і справи із звинуваченнями у злочинах чиновників вище 5-го класу. Сенат все більше перетворювався на судову установу, а тому зменшувалася чисельність сенаторських ревізій. Він зберіг за собою право першої публікації законів із правом стежити, щоб приватні особи та державні установи не публікували законодавчих актів раніше Сенату. Для цього, починаючи з 1863, виходило сенатське видання «Собрание узаконений и распоряжений правительства», яке розсилалося 1-м департаментом у вигляді невеликої брошури у всі вищі, центральні і місцеві установи. 1872 у складі Сенату засноване «Особливе присутствіє для справ про державні злочини і незаконні товариства», до складу якого, крім сенаторів, увійшли й призначувані імператором представники від станів: губернський і повітовий предводителі дворянства, губернський міський голова і волосний старшина Санкт-Петербурзької губернії.
У роки революції 1905—1907
У роки революції 1905—1907 діяльність Сенату стала активнішою у зв'язку із порушеннями, що допускалися під час виборів до Державної думи Російської імперії. 1906 при ньому функціонував Верховний карний суд, який розглядав головним чином злочини чиновників. Сприяла його активізації й аграрна реформа П.Столипіна, бо Сенат ставав вищим апеляційним органом по земельних справах. На початку 20 ст. Сенат складався з департаментів, у віданні 1-го перебували справи адміністративних правопорушень, що розглядалися за старим законодавством у закритий спосіб. Їх було особливо багато внаслідок постійного порушення губернаторами законодавства щодо діяльності земських і міських органів. Місце 2-го апеляційного департаменту, заснованого 1882, зайняв «селянський», бо в ньому зосереджувалися селянські адміністративні справи, зокрема скарги на губернські в селянських справах присутствія і губернські присутствія з господарського і земельного устрою селян, їхні особисті, майнові та громадські справи. Судовий департамент розглядав справи старих судових департаментів і межові. Герольдія займалася дворянськими справами, почесними громадянами, князівськими, графськими, баронськими титулами, зміною прізвищ, складанням гербовників. Із апеляційних департаментів Сенату збереглися лише 4-й і 5-й, які 1898 були об'єднані з межовим і судовим департаментами. Два касаційні департаменти (цивільний і карний), засновані 1866, розглядали скарги на рішення місцевих судів, відміняли їхні постанови або передавали на перегляд в інший судовий орган згідно з реформою 1864 та були вищими інстанціями у справах юстиції. Продовжував діяльність Вищий дисциплінарний суд, заснований 1885 для розгляду справ про порушення законності суддями. Після повалення самодержавства 1917 ліквідовано Особливе присутствіє і Верховний карний суд, а Вище дисциплінарне присутствіє перейменовано на Вищий дисциплінарний суд, решта апарату залишилася без змін. Сенат було ліквідовано на основі декрету радянської влади від 22 листопада 1917.
Місцем перебування Сенату 1711—14 була Москва, потім, до 1917, — С.-Петербург, у Москві залишалися 6-й, 7-й і 8-й департаменти та деякі сенатські контори; 9-й і 10-й департаменти перебували у Варшаві. 1871 і 1876 московські та варшавські департаменти Сенату були ліквідовані.
Джерела та література
- Шандра В. С. Сенат Російської імперії // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 529. — .
- Канцелярія малоросійських справ // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Сенат Російської імперії // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Синод Святіший правительствуючий // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1733-1734. — 1000 екз.
- Тарасова О. А., Раскин Д. И. Сенат // БРЭ
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сенат Російської імперії
- Сенат Російської імперії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Senat Rosijskoyi imperiyi Pravlyachij Senat vishij derzhavnij organ stvorenij rosijskim carem Petrom I u period utverdzhennya absolyutizmu v Rosiyi Diyav iz 1711 yak kolegialnij nadzvichajnij organ dlya zakonodavchih i upravlinskih sprav Na vidminu vid organiv z takoyu zh nazvoyu u Shveciyi i Rechi Pospolitij rosijskij Senat ne nadilyavsya parlamentskimi funkciyami ta buv zakonodoradchim organom Na protivagu Boyarskij dumi Senat stav byurokratichnim organom iz priznachuvanimi chinovnikami dilovodnim aparatom i pidvidomchimi ustanovami Pri Petri I struktura Senatu bula prostoyu 9 chleniv z ober sekretaryami yaki osobisto prisyagali imperatorovi iz nih reketmejster geroldmejster ober fiskal general revizor ta in Do 1722 senatorami buli j prezidenti kolegij Senat Rosijskoyi imperiyi Krayina Rosijska imperiya Dochirnya organizaciyad Zaminenij naTimchasovij uryad Rosiyi Na zaminuBoyarska rada i Verhovna tayemna rada Chas data pripinennya isnuvannya1917 Senat Rosijskoyi imperiyi u Vikishovishi Budivlya Senatu ta Sinodu v Sankt Peterburzi Ne raz rol misce i kompetenciyi Senatu minyalisya Spershu vin perejnyav obov yazki Rozryadnogo prikazu zajmavsya priznachennyam na vijskovi ta shtatski posadi reyestruvav sluzhilij stan shob toj ne uhilyavsya vid derzhavnoyi sluzhbi prijmav apelyaciyi a ukazom O dolzhnosti Senata 1718 otrimav pravo na vidannya vlasnih ukaziv zokrema v galuzi administrativnogo prava yakim odnache koristuvavsya nedovgo Petro I otrimavshi titul imperatora 1721 zaboroniv Senatu vidavati vid svogo imeni zagalnoderzhavni zakoni Za roki pravlinnya Katerini I i Petra II politichne znachennya Senatu vpalo vin perestav buti organom naglyadu za derzhavnim aparatom Pri Katerini IIU pershi roki pravlinnya Katerini II politichne znachennya Senatu zroslo oskilki imperatricya potrebuvala pidtrimki oficijnih institucij vladi Graf M Panin yakij zibrav navkolo sebe pismennikiv ta intelektualiv spodivavsya reorganizuvati Senat tak shob vin stav efektivnim administrativnim organom i vikonuvav bi rol arbitra mizh verhovnoyu vladoyu ta Imperatorskoyu radoyu sho v kincevomu rezultati spriyalo b obmezhennyu absolyutnoyi vladi monarha ta zmicnennyu zakonnosti Katerina II zaproponuvala vlasnij proyekt reformi Senatu 1763 zgidno z yakim vin usuvavsya vid zakonodavchoyi diyalnosti Najbilsh vazhlivi akti taki yak zasnuvannya gubernskih organiv Zhaluvana gramota dvoryanstvu 1785 Zhaluvana gramota mistam 1785 imperatricya ukladala sama abo doruchala yih ukladannya najbilsh dovirenim sanovnikam Katerina II boyachis nebezpechnih oligarhichnih tendencij Senatu reformuvala i strukturuvala jogo na 6 izolovanih departamentiv iz chitko viznachenimi kompetenciyami kozhnogo 4 z nih perebuvali v Sankt Peterburzi i 2 u Moskvi Pri Oleksandri IPri Oleksandri I 1802 03 buli sprobi reformuvati Senat nadavshi jomu zakonodavchi funkciyi z povernennyam naglyadu za administraciyeyu zokrema i za stvoryuvanimi ministerstvami a takozh zminiti jogo sklad i stanovishe v sistemi derzhavnogo upravlinnya Pislya napruzhenih debativ Neglasnij komitet shvaliv proyekt grafa P Zavadovskogo ale Oleksandr I ne dopustiv jogo praktichnogo vtilennya Inshi proyekti takozh ne vlashtuvali imperatora bo primenshuvali zakonodavchu monopoliyu monarha V ukazi vid 8 veresnya 1802 obumovleno prava obov yazki organizaciyu Senatu Jogo zakonodavchi funkciyi peredavalisya Derzhavnij radi Rosijskoyi imperiyi stvorenij 1810 navit bez prava vislovlyuvati svoyi zauvazhennya na teksti zakoniv administrativni zh ministerstvam z yakih pershi visim bulo zasnovano 1802 a takozh Komitetu ministriv Rosijskoyi imperiyi Oleksandr I nadav Senatovi status instituciyi administrativnoyi yusticiyi prokuraturi ta sudu iz takimi funkciyami rozglyad administrativno sudovih sprav naglyad za derzhavnim aparatom cherez gubernskih i povitovih prokuroriv a takozh ohorona i pidtverdzhennya osoblivih prav riznih staniv Imperator posiliv senatorski reviziyi zokrema vinnih vidkupiv ta shodo diyalnosti miscevogo derzhavnogo aparatu Verhovna vlada stvorivshi novi organi upravlinnya vidvela Senatu drugoryadnu rol peretvorivshi jogo na vishij organ sudu j naglyadu Sudova reforma 1864Sudova reforma 1864 vplinula na strukturu i napryami diyalnosti Senatu spriyala zberezhennyu jogo yak vishogo organu sudu j naglyadu U zv yazku z tim sho vishimi apelyacijnimi instanciyami stavali sudovi palati i povitovi z yizdi mirovih sudiv jogo apelyacijna diyalnist postupovo vidpadala vin rozglyadav lishe ti apelyacijni ta kasacijni spravi sho nadhodili dlya reviziyi iz protestami gubernskih prokuroriv ta gubernatoriv a takozh spravi sudovih ustanov tih gubernij na yaki ne poshiryuvalasya sudova reforma 1864 i spravi iz zvinuvachennyami u zlochinah chinovnikiv vishe 5 go klasu Senat vse bilshe peretvoryuvavsya na sudovu ustanovu a tomu zmenshuvalasya chiselnist senatorskih revizij Vin zberig za soboyu pravo pershoyi publikaciyi zakoniv iz pravom stezhiti shob privatni osobi ta derzhavni ustanovi ne publikuvali zakonodavchih aktiv ranishe Senatu Dlya cogo pochinayuchi z 1863 vihodilo senatske vidannya Sobranie uzakonenij i rasporyazhenij pravitelstva yake rozsilalosya 1 m departamentom u viglyadi nevelikoyi broshuri u vsi vishi centralni i miscevi ustanovi 1872 u skladi Senatu zasnovane Osoblive prisutstviye dlya sprav pro derzhavni zlochini i nezakonni tovaristva do skladu yakogo krim senatoriv uvijshli j priznachuvani imperatorom predstavniki vid staniv gubernskij i povitovij predvoditeli dvoryanstva gubernskij miskij golova i volosnij starshina Sankt Peterburzkoyi guberniyi U roki revolyuciyi 1905 1907U roki revolyuciyi 1905 1907 diyalnist Senatu stala aktivnishoyu u zv yazku iz porushennyami sho dopuskalisya pid chas viboriv do Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi 1906 pri nomu funkcionuvav Verhovnij karnij sud yakij rozglyadav golovnim chinom zlochini chinovnikiv Spriyala jogo aktivizaciyi j agrarna reforma P Stolipina bo Senat stavav vishim apelyacijnim organom po zemelnih spravah Na pochatku 20 st Senat skladavsya z departamentiv u vidanni 1 go perebuvali spravi administrativnih pravoporushen sho rozglyadalisya za starim zakonodavstvom u zakritij sposib Yih bulo osoblivo bagato vnaslidok postijnogo porushennya gubernatorami zakonodavstva shodo diyalnosti zemskih i miskih organiv Misce 2 go apelyacijnogo departamentu zasnovanogo 1882 zajnyav selyanskij bo v nomu zoseredzhuvalisya selyanski administrativni spravi zokrema skargi na gubernski v selyanskih spravah prisutstviya i gubernski prisutstviya z gospodarskogo i zemelnogo ustroyu selyan yihni osobisti majnovi ta gromadski spravi Sudovij departament rozglyadav spravi starih sudovih departamentiv i mezhovi Geroldiya zajmalasya dvoryanskimi spravami pochesnimi gromadyanami knyazivskimi grafskimi baronskimi titulami zminoyu prizvish skladannyam gerbovnikiv Iz apelyacijnih departamentiv Senatu zbereglisya lishe 4 j i 5 j yaki 1898 buli ob yednani z mezhovim i sudovim departamentami Dva kasacijni departamenti civilnij i karnij zasnovani 1866 rozglyadali skargi na rishennya miscevih sudiv vidminyali yihni postanovi abo peredavali na pereglyad v inshij sudovij organ zgidno z reformoyu 1864 ta buli vishimi instanciyami u spravah yusticiyi Prodovzhuvav diyalnist Vishij disciplinarnij sud zasnovanij 1885 dlya rozglyadu sprav pro porushennya zakonnosti suddyami Pislya povalennya samoderzhavstva 1917 likvidovano Osoblive prisutstviye i Verhovnij karnij sud a Vishe disciplinarne prisutstviye perejmenovano na Vishij disciplinarnij sud reshta aparatu zalishilasya bez zmin Senat bulo likvidovano na osnovi dekretu radyanskoyi vladi vid 22 listopada 1917 Miscem perebuvannya Senatu 1711 14 bula Moskva potim do 1917 S Peterburg u Moskvi zalishalisya 6 j 7 j i 8 j departamenti ta deyaki senatski kontori 9 j i 10 j departamenti perebuvali u Varshavi 1871 i 1876 moskovski ta varshavski departamenti Senatu buli likvidovani Dzherela ta literaturaShandra V S Senat Rosijskoyi imperiyi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 529 ISBN 978 966 00 1290 5 Kancelyariya malorosijskih sprav Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Senat Rosijskoyi imperiyi Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Sinod Svyatishij pravitelstvuyuchij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1733 1734 1000 ekz Tarasova O A Raskin D I Senat BREPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Senat Rosijskoyi imperiyi Senat Rosijskoyi imperiyi