Вла́с Я́кович Чу́бар (10 [22] лютого 1891, Федорівка, нині Пологівський район, Запорізька область — 26 лютого 1939, Москва, СРСР) — радянський державний і партійний діяч, довголітній голова Ради Народних Комісарів УСРР, виконавець Голодомору в Україні (1932—1933).
Чубар Влас Якович | |
---|---|
Народився | 10 (22) лютого 1891 Федорівка, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер | 26 лютого 1939 (48 років) Російська РФСР, СРСР ·розстріл |
Країна | СРСР Російська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | радянський державний і партійний діяч |
Галузь | політична діяльність[1][1] |
Відомий завдяки | 2-й голова Ради Народних Комісарів УСРР |
Alma mater | Національний університет «Запорізька політехніка» (1911)[2] |
Знання мов | українська[1] і російська[1] |
Членство | Політичне бюро ЦК КПРС, Центральний виконавчий комітет СРСР і Всеросійський центральний виконавчий комітет |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Термін | 1923-1934 |
Попередник | Раковський Христіан Георгійович |
Наступник | Любченко Панас Петрович |
Партія | ВКП(б) |
Нагороди | |
|
Член ЦК КП(б)У в березні 1920 — травні 1937 р. Кандидат у члени Політбюро ЦК КП(б)У з 21 травня по 23 листопада 1920 року. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У з 5 вересня по листопад 1920 року. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У 23 листопада 1920 — травні 1922 р. і у квітні 1923 — червні 1934 р. Кандидат у члени ЦК РКП(б) в березні — серпні 1921 р. Член ЦК ВКП(б) в серпні 1921 — листопаді 1938 р. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК ВКП(б) в листопаді 1926 — лютому 1935 р. Член Політичного бюро ЦК ВКП(б) в лютому 1935 — червні 1938 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1939).
Життєпис
Народився в с. Федорівка (Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія, нині Пологівський район Запорізької області, Україна) в бідній селянській родині. З 1897 по 1902 рік навчався в Федорівській церковнопарафіяльній школі. З 1902 по 1904 рік був учнем Федорівської вищої двокласної земської школи.
З вересня 1904 року навчався в Олександрівському середньому семикласному механіко-технічному училищі в місті Олександрівську (тепер Запоріжжя).
Брав участь у революції 1905—1907. У грудні 1905 року організовував бойові дружини в селі Федорівці. Член РСДРП(б) з 1907 року.
У червні 1911 року закінчив Олександрівське механіко-технічне училище.
У вересні 1911 — вересні 1912 року — розмітник котельної Краматорського машинобудівного заводу на станції Краматорська Південної залізниці. У 1912 році заарештований за революційну діяльність, але незабаром звільнений. У грудні 1912 — листопаді 1913 року — приймальник котельних робіт, водопровідник Маріупольського металургійного заводу в місті Маріуполі. У грудні 1913 — травні 1915 року — помічник майстра котельного цеху із складання Московського ковальсько-котельного заводу А. В. Барі.
У травні 1915 року був мобілізований до Російської імператорської армії. У грудні 1915 року Чубаря як кваліфікованого робітника відряджають на військовий завод до Петрограда. У грудні 1915 — листопаді 1917 року — токар електромайстерні Петроградського гарматного заводу в Петрограді.
Брав активну участь у російській революції 1917: наприкінці лютого 1917 року обраний начальником заводської міліції Петроградського гарматного заводу, в травні 1917 року обраний головою заводського комітету Петроградського гарматного заводу, з червня 1917 року був членом Центральної ради фабрично-заводських комітетів Петрограда, 27 вересня 1917 року обраний відповідальним секретарем Центральної ради фабрично-заводських комітетів Петрограда; 28 вересня 1917 року став представником Центральної ради фабрично-заводських комітетів Петрограда у виконавчому комітеті Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів. 29 жовтня 1917 року призначений комісаром Військово-революційного комітету в Головному артилерійському управлінні Петрограда.
5 грудня 1917 року обраний членом Виконавчого бюро Вищої Ради Народного Господарства (ВРНГ) РСФРР. З березня 1918 по квітень 1922 рік — член Президії Вищої Ради Народного Господарства (ВРНГ) РСФРР. Одночасно у жовтні 1918 — жовтні 1919 року — голова правління Державного об'єднання машинобудівних заводів (ДОМЗ) ВРНГ РСФРР. У грудні 1918 року відряджений Президією ВРНГ на Сормовський машинобудівний завод. У 1918—1920 роках — голова Головного управління промисловості металовиробів «Головметал», начальник транспортного відділу ВРНГ РСФРР.
У лютому 1919 року відряджений Президією ВРНГ РСФРР в Україну для встановлення зв'язку між ВРНГ РСФСР і ВРНГ УССР та їх виробничими органами. У квітні 1919 року відряджений на Бежицький завод Брянської губернії. З липня по жовтень 1919 року перебував на Уралі (у В'ятській, Пермській, Єкатеринбурзькій, Уфимській губерніях), керував відбудовою промисловості.
З грудня 1919 року знову працював в Україні: був уповноваженим, головою Бюро ВРНГ РСФРР при Всеукраїнському революційному комітеті. У січні — 1 грудня 1920 року — голова Організаційного бюро для відбудови промисловості України (Промбюро УСРР). 5 лютого 1920 року введений до складу Всеукраїнського революційного комітету. З 13 липня 1920 року — заступник голови Ради народних комісарів Української СРР.
З 1 грудня 1920 (затверджений 2 січня 1921) по 13 грудня 1921 року — голова Української Ради Народного Господарства в місті Харкові. З 21 грудня 1921 (приступив до виконання обов'язків 11 січня 1922) по липень 1923 року — голова і керуючий Центрального правління кам'яновугільної промисловості Донбасу в місті Артемівську.
З 15 липня 1923 до 25 квітня 1934 року — голова Ради народних комісарів Української СРР (одночасно, з 6 липня 1923 по 21 травня 1925 року — заступник голови Ради Народних Комісарів СРСР). На цій посаді відстоював інтереси республіки проти централістичних тенденцій Москви[], але одночасно виступав проти речників українського відродження О. Шумського і М. Хвильового. Як слухняний виконавець планів більшовицької партії, проводив в Україні авантюристичну політику «комуністичного штурму» у промисловості, Індустріальна гонка і форсування темпів індустріалізації, яку за дорученням Москви реалізовував Чубар, призвели до істотного зубожіння основної маси населення України.
У жовтні 1932 призначений відповідальним за виконання хлібозаготівель у Дніпропетровській області.
З 24 квітня 1934 по 4 липня 1938 року — заступник голови Ради Народних Комісарів СРСР (з 24 квітня 1934 по 28 квітня 1937 року — також заступник голови Ради Праці і Оборони СРСР). Одночасно, з 16 серпня 1937 до 19 січня 1938 року — народний комісар фінансів СРСР.
У червні — липні 1938 року — начальник Солікамського будівництва ГУЛАГа НКВС СРСР в місті Солікамську Свердловської області, але до роботи не приступив, 4 липня 1938 року арештований органами НКВС.
26 лютого 1939 року засуджений до страти і того ж дня розстріляний. Похований на Донському кладовищі Москви.
Після смерті Сталіна 24 серпня 1955 року реабілітований, а 27 вересня 1955 року посмертно відновлений у членах КПРС.
13 січня 2010 року Апеляційний Суд міста Києва визнав Чубаря винним в організації Голодомору та постановив наступне: «Підстав для реабілітації Чубаря Власа Яковича немає».
Примітки
- Czech National Authority Database
- https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/7a/Encyclop%C3%A6dia_Granat_vol_41-3_ed7_192x.pdf#page=463
Джерела та література
- Мовчан О. М. Чубар Влас Якович// Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 576. — . [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Чубар // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — . [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Література
- Васильєв В. Чубар Влас Якович // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 777. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
Посилання
- Чубар Улас // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2063. — 1000 екз.
Попередник: | Глави РНК УРСР 1923—1934 | Наступник: |
Раковський Христіан Георгійович | Любченко Панас Петрович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chubar Vla s Ya kovich Chu bar 10 22 lyutogo 1891 18910222 Fedorivka nini Pologivskij rajon Zaporizka oblast 26 lyutogo 1939 Moskva SRSR radyanskij derzhavnij i partijnij diyach dovgolitnij golova Radi Narodnih Komisariv USRR vikonavec Golodomoru v Ukrayini 1932 1933 Chubar Vlas YakovichNarodivsya 10 22 lyutogo 1891 1891 02 22 Fedorivka Oleksandrivskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 26 lyutogo 1939 1939 02 26 48 rokiv Rosijska RFSR SRSR rozstrilKrayina SRSR Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist radyanskij derzhavnij i partijnij diyachGaluz politichna diyalnist 1 1 Vidomij zavdyaki 2 j golova Radi Narodnih Komisariv USRRAlma mater Nacionalnij universitet Zaporizka politehnika 1911 2 Znannya mov ukrayinska 1 i rosijska 1 Chlenstvo Politichne byuro CK KPRS Centralnij vikonavchij komitet SRSR i Vserosijskij centralnij vikonavchij komitetPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Termin 1923 1934Poperednik Rakovskij Hristian GeorgijovichNastupnik Lyubchenko Panas PetrovichPartiya VKP b Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Chlen CK KP b U v berezni 1920 travni 1937 r Kandidat u chleni Politbyuro CK KP b U z 21 travnya po 23 listopada 1920 roku Chlen Organizacijnogo byuro CK KP b U z 5 veresnya po listopad 1920 roku Chlen Politichnogo byuro CK KP b U 23 listopada 1920 travni 1922 r i u kvitni 1923 chervni 1934 r Kandidat u chleni CK RKP b v berezni serpni 1921 r Chlen CK VKP b v serpni 1921 listopadi 1938 r Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK VKP b v listopadi 1926 lyutomu 1935 r Chlen Politichnogo byuro CK VKP b v lyutomu 1935 chervni 1938 r Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya 1937 1939 ZhittyepisNarodivsya v s Fedorivka Oleksandrivskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya nini Pologivskij rajon Zaporizkoyi oblasti Ukrayina v bidnij selyanskij rodini Z 1897 po 1902 rik navchavsya v Fedorivskij cerkovnoparafiyalnij shkoli Z 1902 po 1904 rik buv uchnem Fedorivskoyi vishoyi dvoklasnoyi zemskoyi shkoli Z veresnya 1904 roku navchavsya v Oleksandrivskomu serednomu semiklasnomu mehaniko tehnichnomu uchilishi v misti Oleksandrivsku teper Zaporizhzhya Brav uchast u revolyuciyi 1905 1907 U grudni 1905 roku organizovuvav bojovi druzhini v seli Fedorivci Chlen RSDRP b z 1907 roku U chervni 1911 roku zakinchiv Oleksandrivske mehaniko tehnichne uchilishe U veresni 1911 veresni 1912 roku rozmitnik kotelnoyi Kramatorskogo mashinobudivnogo zavodu na stanciyi Kramatorska Pivdennoyi zaliznici U 1912 roci zaareshtovanij za revolyucijnu diyalnist ale nezabarom zvilnenij U grudni 1912 listopadi 1913 roku prijmalnik kotelnih robit vodoprovidnik Mariupolskogo metalurgijnogo zavodu v misti Mariupoli U grudni 1913 travni 1915 roku pomichnik majstra kotelnogo cehu iz skladannya Moskovskogo kovalsko kotelnogo zavodu A V Bari U travni 1915 roku buv mobilizovanij do Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi U grudni 1915 roku Chubarya yak kvalifikovanogo robitnika vidryadzhayut na vijskovij zavod do Petrograda U grudni 1915 listopadi 1917 roku tokar elektromajsterni Petrogradskogo garmatnogo zavodu v Petrogradi Brav aktivnu uchast u rosijskij revolyuciyi 1917 naprikinci lyutogo 1917 roku obranij nachalnikom zavodskoyi miliciyi Petrogradskogo garmatnogo zavodu v travni 1917 roku obranij golovoyu zavodskogo komitetu Petrogradskogo garmatnogo zavodu z chervnya 1917 roku buv chlenom Centralnoyi radi fabrichno zavodskih komitetiv Petrograda 27 veresnya 1917 roku obranij vidpovidalnim sekretarem Centralnoyi radi fabrichno zavodskih komitetiv Petrograda 28 veresnya 1917 roku stav predstavnikom Centralnoyi radi fabrichno zavodskih komitetiv Petrograda u vikonavchomu komiteti Petrogradskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ 29 zhovtnya 1917 roku priznachenij komisarom Vijskovo revolyucijnogo komitetu v Golovnomu artilerijskomu upravlinni Petrograda 5 grudnya 1917 roku obranij chlenom Vikonavchogo byuro Vishoyi Radi Narodnogo Gospodarstva VRNG RSFRR Z bereznya 1918 po kviten 1922 rik chlen Prezidiyi Vishoyi Radi Narodnogo Gospodarstva VRNG RSFRR Odnochasno u zhovtni 1918 zhovtni 1919 roku golova pravlinnya Derzhavnogo ob yednannya mashinobudivnih zavodiv DOMZ VRNG RSFRR U grudni 1918 roku vidryadzhenij Prezidiyeyu VRNG na Sormovskij mashinobudivnij zavod U 1918 1920 rokah golova Golovnogo upravlinnya promislovosti metalovirobiv Golovmetal nachalnik transportnogo viddilu VRNG RSFRR U lyutomu 1919 roku vidryadzhenij Prezidiyeyu VRNG RSFRR v Ukrayinu dlya vstanovlennya zv yazku mizh VRNG RSFSR i VRNG USSR ta yih virobnichimi organami U kvitni 1919 roku vidryadzhenij na Bezhickij zavod Bryanskoyi guberniyi Z lipnya po zhovten 1919 roku perebuvav na Urali u V yatskij Permskij Yekaterinburzkij Ufimskij guberniyah keruvav vidbudovoyu promislovosti Z grudnya 1919 roku znovu pracyuvav v Ukrayini buv upovnovazhenim golovoyu Byuro VRNG RSFRR pri Vseukrayinskomu revolyucijnomu komiteti U sichni 1 grudnya 1920 roku golova Organizacijnogo byuro dlya vidbudovi promislovosti Ukrayini Prombyuro USRR 5 lyutogo 1920 roku vvedenij do skladu Vseukrayinskogo revolyucijnogo komitetu Z 13 lipnya 1920 roku zastupnik golovi Radi narodnih komisariv Ukrayinskoyi SRR Z 1 grudnya 1920 zatverdzhenij 2 sichnya 1921 po 13 grudnya 1921 roku golova Ukrayinskoyi Radi Narodnogo Gospodarstva v misti Harkovi Z 21 grudnya 1921 pristupiv do vikonannya obov yazkiv 11 sichnya 1922 po lipen 1923 roku golova i keruyuchij Centralnogo pravlinnya kam yanovugilnoyi promislovosti Donbasu v misti Artemivsku Z 15 lipnya 1923 do 25 kvitnya 1934 roku golova Radi narodnih komisariv Ukrayinskoyi SRR odnochasno z 6 lipnya 1923 po 21 travnya 1925 roku zastupnik golovi Radi Narodnih Komisariv SRSR Na cij posadi vidstoyuvav interesi respubliki proti centralistichnih tendencij Moskvi dzherelo ale odnochasno vistupav proti rechnikiv ukrayinskogo vidrodzhennya O Shumskogo i M Hvilovogo Yak sluhnyanij vikonavec planiv bilshovickoyi partiyi provodiv v Ukrayini avantyuristichnu politiku komunistichnogo shturmu u promislovosti Industrialna gonka i forsuvannya tempiv industrializaciyi yaku za doruchennyam Moskvi realizovuvav Chubar prizveli do istotnogo zubozhinnya osnovnoyi masi naselennya Ukrayini U zhovtni 1932 priznachenij vidpovidalnim za vikonannya hlibozagotivel u Dnipropetrovskij oblasti Z 24 kvitnya 1934 po 4 lipnya 1938 roku zastupnik golovi Radi Narodnih Komisariv SRSR z 24 kvitnya 1934 po 28 kvitnya 1937 roku takozh zastupnik golovi Radi Praci i Oboroni SRSR Odnochasno z 16 serpnya 1937 do 19 sichnya 1938 roku narodnij komisar finansiv SRSR U chervni lipni 1938 roku nachalnik Solikamskogo budivnictva GULAGa NKVS SRSR v misti Solikamsku Sverdlovskoyi oblasti ale do roboti ne pristupiv 4 lipnya 1938 roku areshtovanij organami NKVS 26 lyutogo 1939 roku zasudzhenij do strati i togo zh dnya rozstrilyanij Pohovanij na Donskomu kladovishi Moskvi Pislya smerti Stalina 24 serpnya 1955 roku reabilitovanij a 27 veresnya 1955 roku posmertno vidnovlenij u chlenah KPRS 13 sichnya 2010 roku Apelyacijnij Sud mista Kiyeva viznav Chubarya vinnim v organizaciyi Golodomoru ta postanoviv nastupne Pidstav dlya reabilitaciyi Chubarya Vlasa Yakovicha nemaye PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 https upload wikimedia org wikipedia commons 7 7a Encyclop C3 A6dia Granat vol 41 3 ed7 192x pdf page 463Dzherela ta literaturaMovchan O M Chubar Vlas Yakovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 576 ISBN 978 966 00 1359 9 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Chubar Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Literatura Vasilyev V Chubar Vlas Yakovich Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 777 ISBN 978 966 611 818 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 PosilannyaChubar Ulas Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2063 1000 ekz Poperednik Glavi RNK URSR 1923 1934 Nastupnik Rakovskij Hristian Georgijovich Lyubchenko Panas Petrovich