Доне́цький кряж — кряж, що є північно-східною і найвищою частиною Донецької височини. Розташований у межах Харківської (частково), Донецької та Луганської областей України і (частково) Ростовської області Росії. Площа — близько 23 тис. км².
Донецький кряж | ||||
Донецький кряж на мапі України (виділено кольором, між Донецьком і Луганськом) | ||||
48° пн. ш. 39° сх. д. / 48° пн. ш. 39° сх. д.Координати: 48° пн. ш. 39° сх. д. / 48° пн. ш. 39° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Донецька область Луганська область Харківська область Ростовська область | |||
Розташування | Донбас | |||
Система | Донецька височина | |||
Тип | кряж нагір'я і височина | |||
Висота | 200—300 м (щоякнайбільше Могила Мечетна, 367 м) | |||
Площа | 23 000 ± 1000 км² | |||
| ||||
Донецький кряж Донецький кряж (Україна) | ||||
Донецький кряж у Вікісховищі |
На півночі круто обривається до долини Сіверського Дінця (південь Східноєвропейської рівнини). Довжина — близько 370 км, ширина — 160 км.
На східних теренах Кряжа розташований однойменний регіональний ландшафтний парк «Донецький Кряж».
Назву «Донецький кряж» запропонував Ковалевський Євграф Петрович 1827 року.
Геологія
Донецький кряж є височиною з рівними міжрічними просторами й долинами, які мають гірський характер. Середня висота поверхні становить 200—300 м. Найвища його точка — Могила Мечетна підіймається на 367 м над рівнем моря. Поверхня глибоко розчленована річковими долинами, ярами та балками.
У геологічній будові кряжа беруть участь сильно дислоковані, ускладнені численними розривними порушеннями відклади карбону, перму, тріасу: кам'яновугільні (пісковики, аргіліти, алевроліти, вапняк, вугілля), які мають багатокілометрову потужність. З ними пов'язані великі родовища кам'яного вугілля (див. Донецький вугільний басейн).
У місцях поширення вапняку, кам'яної солі і гіпсоангідритових відкладів спостерігаються карстові явища, пов'язані з розчиненням і розмивом цих порід поверхневими та підземними водами. Розробка кам'яної солі методом підземної виїмки при видобутку розсолу призводить до утворення пустот — камер, які під тиском вищележачих порід частково закриваються, що призводить до осідання земної поверхні. Аналогічні явища відбуваються і при інтенсивній виїмці вугілля у вугленосних районах.
Природний ландшафт кряжа доповнюється наявністю глибоких кар'єрів, териконів, обвалів. Меліорація, наявність безлічі ставків і великих водойм істотно впливають на поверхневий і підземний стік, викликаючи активізацію процесів денудації і підтоплення площ.
Рельєф
Долини глибокі, нерідко з виходами корінних порід на схилах. Вододіли мають вигляд слабкохвилястих рівнин, майже повністю розораних. Характерна риса рельєфу — наявність форм антропогенного походження: терикони, кар'єри та інше.
Ґрунти на околицях кряжа — чорноземи, у центрі — сірі підзолисті. У заплавах річок і балок — лугові чорноземи, лучно-болотні, переважно із солончаками.
Приклади природного ландшафту Донецького кряжа:
- Околиці села Русько-Орловка
- "Донецький Кряж". Кринка
Приклади ландшафту з антропогенними елементам:
- Кар'єр в Зугресі
-
- Терикон
Гідрографічна мережа
Усі водотоки кряжа розділені на 3 частини: північну (басейн Сіверського Дінця), південну (басейн Азовського моря) та західну (басейн Дніпра). Точкою збігу меж басейнів умовно можна вважати стик залізничних насипів Авдіївка — Донецьк — Ясинувата H G O.
У північній частині протікає річка Сіверський Донець з притоками, які стікають з південних відрогів Середньоруської височини і з північних та західних схилів Донецького кряжа.
Південна частина території охоплює басейн річок північного узбережжя Азовського моря, які стікають з південних схилів Донецького кряжа і Приазовської височини. Найбільша річка — Кальміус.
У західній частині протікають річки басейну Дніпра, що формують свій стік на західних схилах Донецького кряжа і Приазовської височини. Головна річка — Вовча.
Воду з каналу Сіверський Донець — Донбас на Донецький кряж підіймають 4 насосні станції.
Клімат
Клімат континентальний з посушливо-суховійними явищами. Вітрові маси, які надходять з Азії і Ніжньоволзьких степів, обумовлюють низькі температури взимку з холодними, а восени та влітку — сухими гарячими вітрами.
Середня температура січня −6 … −8 °C, липня +20,9 … +22,9 °C. Опадів до 556 мм (на заході). У порівнянні з навколишньою місцевістю число днів з туманами, сніговим покровом більше; безморозний період менше. Спостерігається висотна поясність.
Рослинність
Рослинний світ Донецького кряжа належить до степової зони і представлений здебільшого степовими, лісостеповими та заплавними формаціями флори.
Місцями, в центрі кряжа, збереглися ділянки лісів (липа, ясен, клен), збереглися дубові і ясеневі байрачні ліси (басейн річки Кринка).
На Донецькому кряжі росте 244 раритетних види рослин. Встановлено, що 9 видів рослин мають континуальний тип просторової структури популяцій, 235 видів — ізольований, серед останніх 5 видів — диз'юнктивний, 43 види — лінійний, 187 видів — локальний.
Флора Донецького кряжа:
- Рослинність схилів
- Байрачний ліс
- Степ ковиловий
Фауна
Тваринний світ представлений степовими й лісостеповими видами, на півночі та в байрачних лісах північного макросхилу поширені також лісові види.
Загалом фауна є дуже збідненою, що пов'язано з величезним антропогенним пресом та високим рівнем заселення краю. Фауна включає понад 1500 видів комах (реальна кількість становить не менше 10 тис. видів) і близько 200 видів наземних хребетних, з яких щонайменше 15 занесені до Червоної книги України.
На Донецькому кряжі трапляються такі рідкісні види хребетних: тушкан великий, тхір-перегузня, качка-огар, дрохва, а також різноманітні кажани (усі занесені до Червоної книги).
Колись тут була різноманітна мисливська фауна, яка тепер значно збідніла. З «мисливських ссавців» трапляються свиня дика, сарна європейська (в народі нерідко як «дика коза»), заєць сірий, лисиця руда та лисиця степова (відома також як корсак), вовк та інші.
У байрачних лісах та в долині Донця на півночі кряжу поширені також різноманітні лісові види тварин. Тут звичайними є соня лісова і мишак жовтогрудий з гризунів, борсук європейський і куна лісова з хижих ссавців, сова сіра і голуб-припутень з птахів, з комах ще часто трапляються жук-олень та інші раритетні види.
Див. також
Джерела
- Опыт геогностических исследований в Донецком горном кряже, «Горный журнал», 1827, кн. 2
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Література
- Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
- Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
- Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — .
- Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
- / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
- Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.
- Загороднюк І., Коробченко М. // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107—156. — (Праці Теріологічної школи, випуск 9).
- Перегрим М. М.. Рідкісні та зникаючі види флори Донецького кряжу: Дис… канд. біол. наук: 03.00.05 / НАН України; Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка. — К., 2005. — 179арк. — Бібліогр.: арк. 151—179.
- Преображенский В. С. Очерки природы Донецкого кряжа. — Москва: Изд-во АН СССР, 1959. — 199 с.
- Тараненко Л., Мельниченко Б., Пилипенко Д., Дьяков В. // Раритетна теріофауна та її охорона / За ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 187—198. — (Праці Теріологічної школи. Вип. 9).
- Бурда Р. И. Антропогенная трансформация флоры // Отв. ред. Кондратюк Е. Н., АН УССР Донецкий ботанический сад. — Киев: Наук. думка, 1991. — 168 с.
- (рос.) Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вилов О. и др. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. — К. : Наукова думка, 1986. — 184 с.
- (рос.) Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. — К. : Наукова думка, 1985. — 224 с.
- (рос.) Геоморфология Украинской ССР / Под общ. ред. И. М. Рослого. — К. : Вища школа, 1990. — 287 с.
Посилання
- Орографічна карта України. [ 31 липня 2021 у Wayback Machine.]
- На границе Донецкого Кряжа (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Doneckij kryazh znachennya Done ckij kryazh kryazh sho ye pivnichno shidnoyu i najvishoyu chastinoyu Doneckoyi visochini Roztashovanij u mezhah Harkivskoyi chastkovo Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Ukrayini i chastkovo Rostovskoyi oblasti Rosiyi Plosha blizko 23 tis km Doneckij kryazhDoneckij kryazh na mapi Ukrayini vidileno kolorom mizh Doneckom i Luganskom Doneckij kryazh na mapi Ukrayini vidileno kolorom mizh Doneckom i Luganskom 48 pn sh 39 sh d 48 pn sh 39 sh d 48 39 Koordinati 48 pn sh 39 sh d 48 pn sh 39 sh d 48 39Krayina UkrayinaRegion Donecka oblast Luganska oblast Harkivska oblast Rostovska oblastRoztashuvannya DonbasSistema Donecka visochinaTip kryazh nagir ya i visochinaVisota 200 300 m shoyaknajbilshe Mogila Mechetna 367 m Plosha 23 000 1000 km Doneckij kryazhDoneckij kryazh Ukrayina Doneckij kryazh u Vikishovishi Na pivnochi kruto obrivayetsya do dolini Siverskogo Dincya pivden Shidnoyevropejskoyi rivnini Dovzhina blizko 370 km shirina 160 km Na shidnih terenah Kryazha roztashovanij odnojmennij regionalnij landshaftnij park Doneckij Kryazh Nazvu Doneckij kryazh zaproponuvav Kovalevskij Yevgraf Petrovich 1827 roku GeologiyaSkeli mizh Verhnoyu ta Nizhnoyu Derevechkoyu Krasnodonskij rajon Stalker na vivitrilomu terikoni Doneckij kryazh ye visochinoyu z rivnimi mizhrichnimi prostorami j dolinami yaki mayut girskij harakter Serednya visota poverhni stanovit 200 300 m Najvisha jogo tochka Mogila Mechetna pidijmayetsya na 367 m nad rivnem morya Poverhnya gliboko rozchlenovana richkovimi dolinami yarami ta balkami U geologichnij budovi kryazha berut uchast silno dislokovani uskladneni chislennimi rozrivnimi porushennyami vidkladi karbonu permu triasu kam yanovugilni piskoviki argiliti alevroliti vapnyak vugillya yaki mayut bagatokilometrovu potuzhnist Z nimi pov yazani veliki rodovisha kam yanogo vugillya div Doneckij vugilnij basejn U miscyah poshirennya vapnyaku kam yanoyi soli i gipsoangidritovih vidkladiv sposterigayutsya karstovi yavisha pov yazani z rozchinennyam i rozmivom cih porid poverhnevimi ta pidzemnimi vodami Rozrobka kam yanoyi soli metodom pidzemnoyi viyimki pri vidobutku rozsolu prizvodit do utvorennya pustot kamer yaki pid tiskom vishelezhachih porid chastkovo zakrivayutsya sho prizvodit do osidannya zemnoyi poverhni Analogichni yavisha vidbuvayutsya i pri intensivnij viyimci vugillya u vuglenosnih rajonah Prirodnij landshaft kryazha dopovnyuyetsya nayavnistyu glibokih kar yeriv terikoniv obvaliv Melioraciya nayavnist bezlichi stavkiv i velikih vodojm istotno vplivayut na poverhnevij i pidzemnij stik viklikayuchi aktivizaciyu procesiv denudaciyi i pidtoplennya plosh RelyefDolini gliboki neridko z vihodami korinnih porid na shilah Vododili mayut viglyad slabkohvilyastih rivnin majzhe povnistyu rozoranih Harakterna risa relyefu nayavnist form antropogennogo pohodzhennya terikoni kar yeri ta inshe Grunti na okolicyah kryazha chornozemi u centri siri pidzolisti U zaplavah richok i balok lugovi chornozemi luchno bolotni perevazhno iz solonchakami Prikladi prirodnogo landshaftu Doneckogo kryazha Okolici sela Rusko Orlovka Doneckij Kryazh Krinka Prikladi landshaftu z antropogennimi elementam Kar yer v Zugresi Hanzhonkivske vodoshovishe TerikonGidrografichna merezhaUsi vodotoki kryazha rozdileni na 3 chastini pivnichnu basejn Siverskogo Dincya pivdennu basejn Azovskogo morya ta zahidnu basejn Dnipra Tochkoyu zbigu mezh basejniv umovno mozhna vvazhati stik zaliznichnih nasipiv Avdiyivka Doneck Yasinuvata 48 06 pn sh 37 47 sh d H G O U pivnichnij chastini protikaye richka Siverskij Donec z pritokami yaki stikayut z pivdennih vidrogiv Serednoruskoyi visochini i z pivnichnih ta zahidnih shiliv Doneckogo kryazha Pivdenna chastina teritoriyi ohoplyuye basejn richok pivnichnogo uzberezhzhya Azovskogo morya yaki stikayut z pivdennih shiliv Doneckogo kryazha i Priazovskoyi visochini Najbilsha richka Kalmius U zahidnij chastini protikayut richki basejnu Dnipra sho formuyut svij stik na zahidnih shilah Doneckogo kryazha i Priazovskoyi visochini Golovna richka Vovcha Vodu z kanalu Siverskij Donec Donbas na Doneckij kryazh pidijmayut 4 nasosni stanciyi KlimatKlimat kontinentalnij z posushlivo suhovijnimi yavishami Vitrovi masi yaki nadhodyat z Aziyi i Nizhnovolzkih stepiv obumovlyuyut nizki temperaturi vzimku z holodnimi a voseni ta vlitku suhimi garyachimi vitrami Serednya temperatura sichnya 6 8 C lipnya 20 9 22 9 C Opadiv do 556 mm na zahodi U porivnyanni z navkolishnoyu miscevistyu chislo dniv z tumanami snigovim pokrovom bilshe bezmoroznij period menshe Sposterigayetsya visotna poyasnist RoslinnistRoslinnij svit Doneckogo kryazha nalezhit do stepovoyi zoni i predstavlenij zdebilshogo stepovimi lisostepovimi ta zaplavnimi formaciyami flori Miscyami v centri kryazha zbereglisya dilyanki lisiv lipa yasen klen zbereglisya dubovi i yasenevi bajrachni lisi basejn richki Krinka Na Doneckomu kryazhi roste 244 raritetnih vidi roslin Vstanovleno sho 9 vidiv roslin mayut kontinualnij tip prostorovoyi strukturi populyacij 235 vidiv izolovanij sered ostannih 5 vidiv diz yunktivnij 43 vidi linijnij 187 vidiv lokalnij Flora Doneckogo kryazha Roslinnist shiliv Bajrachnij lis Step kovilovijFaunaTvarinnij svit predstavlenij stepovimi j lisostepovimi vidami na pivnochi ta v bajrachnih lisah pivnichnogo makroshilu poshireni takozh lisovi vidi Zagalom fauna ye duzhe zbidnenoyu sho pov yazano z velicheznim antropogennim presom ta visokim rivnem zaselennya krayu Fauna vklyuchaye ponad 1500 vidiv komah realna kilkist stanovit ne menshe 10 tis vidiv i blizko 200 vidiv nazemnih hrebetnih z yakih shonajmenshe 15 zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Na Doneckomu kryazhi traplyayutsya taki ridkisni vidi hrebetnih tushkan velikij thir pereguznya kachka ogar drohva a takozh riznomanitni kazhani usi zaneseni do Chervonoyi knigi Kolis tut bula riznomanitna mislivska fauna yaka teper znachno zbidnila Z mislivskih ssavciv traplyayutsya svinya dika sarna yevropejska v narodi neridko yak dika koza zayec sirij lisicya ruda ta lisicya stepova vidoma takozh yak korsak vovk ta inshi U bajrachnih lisah ta v dolini Doncya na pivnochi kryazhu poshireni takozh riznomanitni lisovi vidi tvarin Tut zvichajnimi ye sonya lisova i mishak zhovtogrudij z grizuniv borsuk yevropejskij i kuna lisova z hizhih ssavciv sova sira i golub priputen z ptahiv z komah she chasto traplyayutsya zhuk olen ta inshi raritetni vidi Div takozhGeologiya Ukrayini Fiziko geografichne rajonuvannya Ukrayini Doneckij vugilnij basejn Siverskij Donec Geografiya Doneckoyi oblasti Fauna Pridinciv yaDzherelaOpyt geognosticheskih issledovanij v Doneckom gornom kryazhe Gornyj zhurnal 1827 kn 2 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 LiteraturaBondarchuk V G Geomorfologiya URSR H Radyanska shkola 1949 246 s Dmitriyev M I Geomorfologiya USRR H Radyanska shkola 1936 Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h kn Red M P Parcej L Svit 1994 472 s ISBN 5 7773 0043 8 Stecyuk V V Ekologichna geomorfologiya Ukrayini navchalnij posibnik K Vidavnichij dim Slovo 2010 367 s Red Stecyuk V V K Vidavnichij dim Slovo 2010 688 s Cis P M Geomorfologiya URSR L 1962 Zagorodnyuk I Korobchenko M Raritetna teriofauna ta yiyi ohorona Lugansk 2008 S 107 156 Praci Teriologichnoyi shkoli vipusk 9 Peregrim M M Ridkisni ta znikayuchi vidi flori Doneckogo kryazhu Dis kand biol nauk 03 00 05 NAN Ukrayini Nacionalnij botanichnij sad im M M Grishka K 2005 179ark Bibliogr ark 151 179 Preobrazhenskij V S Ocherki prirody Doneckogo kryazha Moskva Izd vo AN SSSR 1959 199 s Taranenko L Melnichenko B Pilipenko D Dyakov V Raritetna teriofauna ta yiyi ohorona Za red I Zagorodnyuka Lugansk 2008 S 187 198 Praci Teriologichnoyi shkoli Vip 9 Burda R I Antropogennaya transformaciya flory Otv red Kondratyuk E N AN USSR Doneckij botanicheskij sad Kiev Nauk dumka 1991 168 s ros Shnyukov E F Chekunov A V Vilov O i dr Priroda Ukrainskoj SSR Geologiya i poleznye iskopaemye K Naukova dumka 1986 184 s ros Marinich A M Pashenko V M Shishenko P G Priroda Ukrainskoj SSR Landshafty i fiziko geograficheskoe rajonirovanie K Naukova dumka 1985 224 s ros Geomorfologiya Ukrainskoj SSR Pod obsh red I M Roslogo K Visha shkola 1990 287 s PosilannyaDoneckij kryazh u sestrinskih VikiproyektahFajli u Vikishovishi Orografichna karta Ukrayini 31 lipnya 2021 u Wayback Machine Na granice Doneckogo Kryazha ros